Поняття про бій. Характеристика загальновійськового бою



Скачати 51.84 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір51.84 Kb.
План – конспект

проведення заняття з предмету «Захист Вітчизни»

з учнями 11-х класів

Тема: "Поняття про бій. Характеристика загальновійськового бою.”

Мета уроку:

Сформувати в учнів поняття про загальновійськовий бій. Вивчити з учнями види бою.

Навчальні питання

1. Поняття про бій , характеристика бою.

2. Види бою та їх мета.

3. «Вогонь» і його значення в бою. Види вогню.

4. Маневр та його види.

Час: 45хв.

Місце: кабінет предмету «Захист Вітчизни», спортивний майданчик.

Метод: розповідь

Матеріальне забезпечення: пневматична гвинтівка, комп’ютер, мультімедіа проектор, екран.

Методичне забезпечення:

Підручник «Захист Вітчизни» (2006 р.), Настанова по стрілецькій справі, Курс стрільб із стрілецької зброї.

Порядок проведення:

1. Вступна частина — 12 хв

1.1. Шикування учнів в одну шеренгу, перевірка за списком та огляд зовнішнього стану учнів, віддача рапорту командиром взводу вчителю предмета «Захист Вітчизни», привітання, виконання команд: «Ставай!», «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!».

1.2. Оголошення теми, основної мети та порядку проведення уроку.

1.3. Стройове тренування. Виконання команд: «В одну шеренгу — Ставай!», «Взвод, в дві шеренги — Ставай!». Виконання поворотів ліворуч, праворуч, кругом на місці.

1.4 Тренування у відповіді на привітання начальника на місці.

2. Основна частина — 30 хв

2.1. Поняття про бій, характеристика бою.

Бій як основна форма тактичних дій військ - це організоване збройне зіткнення щодо місця, часу, ударів вогню і маневрів дій підрозділів і частин воюючих сторін, або виконання інших завдань в обмеженому районі.

Сучасний загальновійськовий бій ведеться об’єднаними зусиллями усіх військ які беруть у ньому участь із застосуванням танків, БМП, БТР, артилерії, літаків, вертольотів, а при діях на приморських напрямках кораблі та підводні човни ВМФ.

Сучасний загальновійськовий бій може вестися в умовах застосування зброї масового ураження (ЗМУ) або в звичайних умовах, практично за будь-яких погодних умов і цілодобово. Основним чинником сьогодення виступає високоточна зброя (ВТЗ), до якої можна віднести зброю, що уражає ціль з вірогідністю не менш, як 80%. Це оперативно-стратегічні, тактичні ракети, ТУР, зброя сучасних танків, артилерійських систем у тому числі РСЗВ.

Сучасний бій характеризується рішучістю високою маневреністю, динамічністю, швидким переходом від одних дій до інших.

А) Рішучість полягає в прагненні особового складу всіма наявними заходами, за короткий строк і з найменшими втратами знищити противника і здобути повну перемогу. Це досягається всебічним знанням противника сміливістю, наполегливістю і завзятям особового складу при виконані бойових завдань. Рішучість у бою забезпечується також високими морально бойовими якостями військовослужбовців, їх активністю та ініціативністю

Б) Динамічність - це здатність до швидких переміщень сил і засобів з тим щоб зайняти найвигіднішу позицію, порівняно з противником для нанесення удару по ньому при цьому поєднуючи вогневі дії з рухом. Висока динамічність досягається виучкою особового складу, знанням своїх завдань, умінням робити правильні висновки з обставин що складаються, швидко приймати рішення та злагоджено діяти на полі бою. Виходячи з обстановки що складається солдат повинен уміти знищувати противника вогнем з особистої зброї, ручними осколковими гранатами, а в рукопашному бою штиком, прикладом, піхотною лопаткою, прийомами нападу та самозахисту, виявляти при цьому хоробрість, кмітливість і допомагати товаришам.

В) Швидкий перехід від одних дій до інших: солдат завжди повинен бути готовий оборонятися; за наказом командира перейти у наступ; переслідувати противника стрімкім маршем, як у пішому порядку так і на машинах; захоплювати вигідні рубежі та райони; переходити до оборони. Усе це можливе лише тоді коли солдат уміє використовувати місцевість, швидко виривати окопи, обладнувати укриття, здійснювати маскування долати загородження, перешкоди і зони зараження, встановлювати і розміновувати проти танкові та проти піхотні міни.

В сучасній битві солдат повинен відміно знати і уміти користуватися зброєю, бойовою технікою, повинна бути організованість, дисципліна і висока фізична підготовка.

При діях у пішому порядку в залежності від характеру місцевості і взаємодії вогню противника солдат може рухатися:

1. прискореним кроком;

2. бігом;

3. перебіжками;

4. по пластунські;

5. на карачках;

6. на боку.

2.2. Види бою та їх мета.

Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ.

Наступ-це основний вид бою і має рішуче значення у досягненні перемоги над ворогом.

Мета наступу розгром ворога у короткі строки і оволодіння важливими районами та рубежами.

Оборона здійснюється умисно або вимушено коли наступ неможливий або недоцільний.

Мета оборони відбити переважаючих сил ворога, завдати йому значних втрат, утримати зайняті позиції і створити умови для переходу своїх військ у рішучій наступ.

Зустрічний бій — різновид наступу. Це самий складний вид бойових дій. Приклад найбільшого зустрічного бою — битва під Прохоровою (1943).

2.3. «Вогонь» і його значення в бою. Види вогню.

У бою найважливіший чинник для солдата — вміння вести «вогонь» із особистої зброї та зброї колективної:

· самостійно;

· у складі підрозділу (відділення, взводу, роти...);

· по окремих цілях;

· групі цілей;

· по наземних, надводних та повітряних цілях;

· вдень і вночі за різних погодних умов;

· з різних положень (лежачи, з коліна, стоячи, із застосуванням упору).

Види «вогню»:

а) за напруженістю стрільби:

- одиничними пострілами;

- короткими або довгими чергами;

- безперервно;

- кинджальний (раптово і з близької відстані).

б) за способами стрільби:

- з місця, зупинившись;

- на ходу;

- з борту;

- з розсіюванням.

в) за видами стрільби:

- по окремих цілях;

- зосереджений;

- загороджувальний;

- багатошаровий (вогонь артилерії — рухомий загороджувальний, масований, вогневий вал, вогневий вал під парасолькою тощо);

г) за напрямами:

- фронтальний;

- фланговий;

- перехресний.

Підрозділом (відділенням, взводом, ротою, батареєю, батальйоном, дивізіоном тощо).

Ведення вогню у бою тісно поєднується з виконанням маневру воїном

Без маневру війська являють нерухому ціль для противника і приречені на поразку.

2.4. Маневр та його види.

Сучасне озброєння (в більшості самохідне та амфібійне) дозволяє суттєво поліпшити маневреність в бою, своєчасно вивести свої підрозділи з-під удару, зосередити за короткий час значні сили у необхідному місці і зненацька нанести міцний удар по противни­ку з несподіваного напрямку.

Види маневру:

• охоплення — маневр, що застосовується в наступі з метою виходу на вигідні межі у фланг (фланги противника);

• обхід—глибокий маневр, що здійснюється з метою виходу для нанесення удару в тил противника;

• відхід (вихід із бою і відхід) — маневр, що застосовується з метою виведення своїх підрозділів з-під ударів противника і заняття вигідних позицій. Він може проводитися тільки з дозволу (наказу) старшого командира (начальника). Ар'єргардні підрозділи або у відділенні призначені бійці ведуть вогонь по противнику і прикривають відхід своїх підрозділів, який може вестися способами: перебіганням, переповзанням, кроком або прискореним кроком за бойовою технікою (танки, БМП, БТР), переміщуються від укриття до укриття з повернутими гарматами у бік противника з постійним веденням вогню по ньому та прикриття своїх підрозділів. Вихід із бою та відхід є найскладнішим маневром, пов'язаним з високою професійністю та морально-вольовою підготовкою командирів і солдат. Приклад, вихід із оточення військ під час фашистської навали 1941 р.

3. Завершальна частина — 3 хв



Наголошення теми та навчальних цілей, завдання на наступний урок: оформлення зошитів, вивчення видів бою, вогню та маневру.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни»


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка