Посібник для батьків, вчителів, вихователів, керівників гуртків та методистів



Скачати 192.23 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір192.23 Kb.
СТВОРИ СЕБЕ ЧЕРЕЗ КАЗКУ
Посібник для батьків, вчителів, вихователів, керівників гуртків та методистів
“Кобза”
Київ-2003
РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ УЯВИ

ЯК ЗАСІБ ЗБАГАЧЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДИТИНИ


Великий потенціал несе у собі поєднання образотворчого мистецтва із сучасними методами розвитку творчої уяви, зокрема із методами створення нових казок. Розроблення цих методів свого часу було розпочате російським психологом Пропом, а потім підхоплено Джані Родарі, який спонукав вигадувати казки маленьких італійців, щоб ті полюбили вчитися. Але досвід свідчить, що навчати дітей вигадувати нові казки, творити персонажів, сюжети цих казок, виготовляти малюнки, аплікації, ляльки, можна вже у 4 - 6 років. У Норильську, Жуковському, Єлгаві, Дніпропетровську і Рівному дошкільнята, що навчались створенню казок, показали прекрасні результати навчання у школах. Адже розвивати творче мислення - означає розвивати логіку, просторове уявлення, які є необхідні не тільки для точних наук, але й для мистецтва.
А головне - діти отримують впевненість у власних творчих силах, сміливо проголошують свої знахідки перед однолітками і вихователями, виховуючи у собі властивості не тільки творців, а й лідерів. Цікавий приклад такого лідерства надали нам дівчата із Дніпропетровської школи № 112. Вони засвоїли уміння творчого навчання ще у дитячому садочку. Зараз це учениці 9-го ліцейного класу, що спеціалізується за профілем “Створення і захист інтелектуальної промислової власності”. Три дівчинки з цього класу - Маша Погоріла, Женя Кириленко та Оля Дедушева, зайняли перше місце у секції “Юні техніки і дослідники у науково-дослідній і конструкторській діяльності” на Тижні науки і техніки у січні 2003 року. Вони вибили грунт з під ніг членів журі, коли робили доповідь про дослідження тенденцій розвитку дитячої іграшки “Неваляшка”. Члени журі просто сяяли від захвату! А вдома у Дніпропетровську дівчата були визнані кращими людьми міста, випередивши у рейтингу власного губернатора! Вони ж посіли друге місце на ІІІ Всеукраїнських змаганнях юних винахідників.
Запитаєте, навiщо вивчати загальнi методи, шляхи i принципи творчості, та ще й починаючи з молодшого дитячого вiку? Для того, щоб зробити мислення високопродуктивним. Наведу приклад: Iгор Леонiдович Вiкент'єв навчав цим методом школярiв у клубi тракторобудiвного заводу на околицi Санкт-Петербургу пiдлiткiв. Це були звичайні дiти. Вчились творити технiчнi винаходи. Троє з них зайняли першi мiсця у Санкт-Петербурзі на конкурсах з музики, лiтератури i фiзики. Їхнє мислення стало творчим, всеосяжним i високопрацездатним. Сам Iгор Леонардович нині відомий усьому світові як розробник методики ефективної реклами, президент Асоціації рекламістів Росії. А у професора Київського політехнічного інституту, Кузнєцова Юрiя Миколайовича, в 1986 році два студенти навiть пiсля невеличкого курсу навчання основам технiчної творчостi зробили 6-10 винаходiв, за що отримали свого часу вiд держави авторськi свiдоцтва. А зараз уже учні одного з них виступають на Всеукраїнських олімпіадах Малої Академії Наук України із дуже цікавими винаходами.
І таких прикладів можна було б навести багато. Свого часу нами були проведені ретельні дослідження з навчання дошкільнят і школярів створенню казок і вибрані кращі і найбільш доступні дітям методи і вправи. Адаптована нами на основі цих досліджень методика створення нових казок була апробована у гуртку початкового технічного моделювання клубу “Комп'ютер”, у дитячому садку “Сонечко” м. Київ, у підготовчій групі школи мистецтв № 2 ім. Б. Верниковського, м. Києва для дітей віком 3 - 6 років, у школі № 89 і ліцеї № 108 м. Києва та у дитячому садочку № 40 м. Рівного.
У школі № 89 учням 3-го класу надавались домашні завдання. Аналіз отриманих результатів дозволив дійти висновків, що діти заохочували батьків як до роботи із складання сюжетів нових казок, так і до виконання малюнків до них. Це надало нам підставу пропонувати застосувати сімейну форму навчання дітлахів методам і типовим прийомам створення казкових ідей, за якою батьки взяли б на себе функції керівників занять.
Ми сподіваємось, що після засвоєння методів та типових перетворень творчої діяльності при створенні нових казок Ваші діти будуть творчо себе проявляти у будь-якій сфері. творити все своє життя у будь-якій галузі людської діяльності. Адже вони засвоять загальні закони та принципи розвитку, вдосконалення будь-яких систем: природи, живих організмів, технічних засобів, організаційної будови країн, фірм, навчальних закладів, комп'ютерних програм. Підтвердженням цьому є 3-й Європейський Конгрес викладачів і розробників теорії розв'язання винахідницьких завдань (ТРІВЗ), що був організований у Цюриху на базі ЄTУ - одного з кращих технічних університетів Європи. У доповідях було відображено не тільки успіхи багатьох провідних корпорацій у створенні конкурентноспроможної продукції завдяки класичній ТРІВЗ, але і застосування цієї потужної теорії у менеджменті, для вдосконалення побудови софтверних продуктів (комп'ютерних програм), а також для вдосконалення організації праці у корпораціях.
Пам'ятайте, що, привчаючи дитину згадувати казку, з'ясовувати головні риси і дії, персонажів ми навчимо дитину аналізу. І якщо при цьому будемо привертати її увагу на з'ясування причин і наслідків добрих і злих вчинків, ми навчимо її розрізняти добро від зла, покажемо всю силу добра і його творчу природу.
Слово до батьків, вихователів, викладачів та методистів
Казка: і навчання, і виховання, і розвиток
Подібність казки і науково-технічної фантастики дозволила поставити експеримент з перенесення прийомів створення фантастичних ідей у створення ідей у казках. Цей досвід був вдалим. Більш того, творчо мислячі діти люблять використовувати саме ці прийоми саме з цими прийомами. Якщо розглянути загальні риси казок, то можна побачити, що казка є поліфункціональною: пізнавальна, морально-етична, естетична, езотерична, евристична. У казок, створених у ХХ столітті, з'явились ще й елементи науковості, як наприклад у "Пригодах Електроніка " Євгена Велтисова. Казка є засобом передання досвіду і знань, іноді навіть неусвідомлених за своєю глибиною навіть сучасною наукою (наприклад, індійські епоси "Рамаяна" та " Махабхарата"). Мета казки - навчання, таке ж, як і у грі, але більш глибоке. Гра і казка взаємопов'вязані - діти грають у казки, вибирають собі ролі персонажів, що сподобались їм , вживаються у їх образи, напрацьовують духовні якості. Мораль у казці містить світогляд, філософію. Велике місце відведено тут і побуту. Крім того, казка вчить поведінці у типових ситуаціях (Колобок, Буратіно). Але найбільш цікавим з точки зору вивчення творчості і навчання його методам і прийомам є те, що кожна казка - це послідовна ланка пригод, а саме завдань, що виникають перед персонажами, і їх дій по рішенню цих завдань. Завдання відносяться до кожного із вказаних нами рівнів, вони у казках типові, як і шляхи, принципи та засоби їх розв'язання у різних народів, оскільки випливають вони з однакових вимог, які різні народи ставлять перед казкою. І мета казкових проблем і розв'язань - виховання людини, її підготовка до зустрічі зі Світом та Всесвітом. Персонаж проходить через проблемні ситуації, вирішує завдання - технічні, організаційні, військові, езотеричні, моральні, і водночас розвивається як особистість, вдосконалюючи свій духовний світ, мислити, отримуючи знання та навички. Розвиваються його відчуття, естетичне сприйняття, етичні норми поведінки збагачуються. І водночас, ототожнюючи себе з персонажами казок, вчимось усьому цьому і ми. Дуже корисним буде звернути увагу дітей на пошуковий бік казки - чому персонаж опиняється у проблемній ситуації, для чого вона йому надана долею, чому він повинен у цій ситуації навчитись, що стає йому у допомозі, які шляхи і засоби вирішення проблем і завдань він використовує.
Проте радимо дослухатися до порад наших колег із галузі нетрадиційної медицини - дітям не слід використовувати езотеричну частину казок (ворожіння, чаклунство тощо) навіть при створенні нових казок та пригодницьких історій.
Курс побудовано так, щоб діти засвоювали послідовно елементи творчого процесу і напрацьовували творчі вміння та навички, починаючи від дослідження змісту казки. Отримували і засвоювали знання, аналізуючи причини і наслідки казкових подій, використовуючи методи і типові прийоми перетворення властивостей персонажів і явищ та визначення результатів застосування цих нових властивостей, вчились розв'язувати вторинні завдання, що виникають за нових казкових ситуацій. Паралельно з цим дітлахи будуть готувати свій розум до майбутньої творчої діяльності. При викладанні курсу передбачено (при можливості) користування комп'ютерною програмою "Compel", тощо, які б дозволили дітям малювати сюжети або навіть створювати за ними мультфільми.
За відсутності можливостей використання комп'ютера при складанні казок дітьми обов'язково давайте їм завдання намалювати події або персонажів створених ними казок. Це потрібно тому, що дуже важливе значення має вміння людини уявляти собі образи об'єктів, які вона створює або запланованих подій, явищ тощо. Результати досліджень вчених свідчать, що для конструкторської, і зокрема, винахідницької творчості притаманні комбінаторне мислення, асоціювання, аналогізування, створення послідовної низки уявних образів. А президент Міжрегіональної асоціації викладачів і розробників теорії розв'язання винахідницьких завдань Г. С. Альтшуллер вважав, що вміння бачити на своєму зоровому екрані минуле і майбутнє технічних систем - є ознакою геніального мислення. То чому ж не розвивати таке мислення з дитинства. Образи - це первинна основа нашого мислення. Тварини, наприклад, ще й досі мислять образами. А оспіваний Лурією у науковій праці “Маленька книга про велику пам'ять” мнемоніст Шершавський завдяки використанню образів не тільки міг запам'ятовувати будь-які числа, які він образно поєднував (тобто накладав один образ на інший) із подіями або об'єктами (будинками тощо), але й легко завдяки своїй образній уяві розв'язував творчі завдання, що надавав йому Лурія. Він уявляв собі, як об'єкт буде перетворюватись, яким він має стати, і виникав новий образ уже у готовому вигляді. Так само, у вигляді образів, з'являлись і ідеї у Альберта Ейнштейна, яким він давав лише потім математичний опис.
Свого часу Г. С. Альтшуллер і очолений ним колектив аматорів розробили курс розвитку творчого мислення для усунення впливу стереотипів мислення і розвинення вміння уявляти майбутні, досі неіснуючі образи техніки. І цей курс було введено як обов'язковий при навчанні винахідників і раціоналізаторів теорії розв'язання винахідницьких завдань. Пізніше курс було застосовано у підготовці юних техніків і юних дизайнерів і навіть дошкільнят до майбутньої творчої діяльності. Наш особистий досвід та досвід наших колег з СНД, за кордоном підтверджує це.
Нами було використано методи і прийоми курсу фантазування для створення нових і продовження старих казок. Апробація на заняттях із вихованцями підліткового клубу "Комп'ютер" м. Києва дала добрі наслідки і підтвердила можливості розповсюдження цього досвіду, з урахуванням переваг і недоліків методик, напрацьованих нашими колегами. Зокрема, цікаві результати дало поєднання методів створення казки із навчанням дітей у гуртку початкового технічного моделювання, де діти вчились малювати і робити із паперу рухомі іграшки. Це дало змогу використати можливості і навички, отримані ними у такому гуртку, на заняттях по створенню казок. Діти малювали сюжети вигаданих ними казок, створювали рухомі моделі. При цьому закріплювались образотворчі знання та вміння, напрацьовувались вміння уявляти собі нове, оригінальне.
При створенні методики викладання курсу розвитку творчої уяви на основі вигадування казок були враховані принципи алгоритмізації методів і прийомів теорії винахідництва і методики створення фантастичних творів, які були напрацьовані автором разом з юними техніками та дизайнерами. Елементи методики створення казок, розроблених мною, можна ввести у такі програми середньої школи: читання і розвиток мовлення, трудове навчання, образотворче мистецтво, українська і російська мови та ін. Добре було б створити і окремий курс з розвитку творчого мислення. Деякі ентузіасти вже роблять це. Так, у березні 1995 року було проведено семінар для вчителів молодших класів Абінського району Краснодарського краю, які ввели у своїх школах дисципліну "Теорія розв'язання винахідницьких завдань" для школярів молодших класів. За висновками учасників семінару, методика для молодших класів, створена в Україні нами із урахуванням досвіду колег з СНД, виявилась більш зрозумілою і ефективною, ніж методика, яку давали їм представники санкт-петербурзької науково-дослідної школи теорії розв'язання винахідницьких завдань. Адже петербуржці вчили занадто “дорослим” речам, які ще дітям не цікаві і непотрібні, а наша методика, аналогічна тій, яку пропонував Родарі, навчає створювати казки.
В основу курсу розвитку творчої уяви для дошкільнят і молодших школярів із використанням казки як об'єкту їх творчої діяльності було взято рукопис, спеціально замовлений у П. Р. Амнуеля для Республіканської станції юних техніків. З різних причин рукопис ще й досі не надруковано не тільки в Україні, а й Новосибірську, де видавництво "Наука" почало свого часу готувати його до друку. Робоча назва цього рукопису "Фантастична література і творча фантазія ". Також було використано деякі творчі вправи з наведених Дж. Родарі у його книжці " Граматика фантазії " та з праць нашої колеги з Петрозаводська А. О. Нестеренко. Як з'ясувалось, багато прийомів у Родарі і Амнуеля тотожні або доповнюють одне одного.
Розглядалась нами і методика до програми «Образотворче мистецтво і художня праця», розроблена творчим колективом на чолі з Б. В. Неменським. Однак її застосування у повному обсязі вимагає окремого навчального курсу.
Спадщина Джані Родарі
Відомий письменник Джані Родарі працював спочатку вчителем у початковій школі. Родарі засмучувало те, що дітям нецікаво навчатися у школі, і він почав шукати шляхи внесення елементів творчості у одноманітний навчальний процес. Аналіз світової літератури дозволив йому відібрати найбільш придатні творчі вправи для школярів початкової школи, Використання цих вправ на уроках показало, що діти стали цікавитись навчанням, краще навчались. Деякі вправи аналогічні запропонованим нами, а деякі більш складні, і тому не були використані. Але вони можуть бути використані при роботі із дітьми старшого віку, 4-5 класів.
Надамо їхні коротенькі анотації.
Гра "Камінь, що кинули у воду": створення сюжету спирається на одне або кілька слів, що довільно вибрали діти. Діти часто робили помилки у словах. І тому Родарі надавав їм вправу: уявіть собі. який вигляд має, наприклад, на карті Італія із двома літерами "Л", вигадайте цікаву історію.
А й справді, чого б Італію стало роздувати? Може, це італійці вигадали новий сорт спагеті? А Ваш варіант, варіанти Ваших дітлахів? Або взяти інше будь-яке слово і вигадати про відповідний предмет, істоту, явище цікаву казкову історію.
2. Гра "Продовжи не читаючи" : створення сюжетів за допомогою відповідей на одне з низки запитань, не знаючи відповіді на попереднє запитання, надане іншим гравцем. Ця вправа надає змогу подолати психологічний бар'єр, пов'язаний із поширеними у суспільстві поглядами про "винятковість" творчих здібностей і демонструє, що створити нове і цікаве, смішне здатен кожний із нас і нічого важкого або неусвідомленого тут немає.
Або ж один учасник пише на одній половині дошки слово, а інший - на другій. Обидва не бачать, що саме. А потім із слів треба зробити історію або віршик.
Як варіант - “Біном фантазії”: коли слова мають протилежний зміст.
3. Гра "Що було б, якби": у відому ситуацію або казку введено неймовірну подію або персонаж. Це сприяє розвитку не тільки комбінаторного мислення, як попередні вправи, а й потребує аналізу ситуації та синтезу нових сюжетів.
4. Вигадування римованих жартів - "лимериків", які Родарі "запозичив" у Едварда Ліра. Така творчість потребує цікавих аналогій. До речі, на аналогіях свого часу навіть будували творчий пошук у випадках, коли невідомі були ані принцип дії майбутнього об'єкту чи системи, ані його подальший розвиток, як це має місце у техніці. Наочним прикладом може бути лимерик Родарі про сеньйора невеличкого зросту, який побажав виглядати велетнем, заліз для цього на верхівку собору, але люди його там навіть не помічали. Лимерики можна вигадувати із дітьми, що мають поетичні здібності. Можна висміювати у лимериках проблеми класу.
5. Пародіювання казки: діти проводять змістовний аналіз казки, виявляють її основні характерні моменти і визначають її структуру. Таким чином вони знаходять альтернативу або пародію. Вдало дібране слово використовується для створення образу дійового персонажу, явища, дії тощо, які здатні змінити хід знайомої казки. Причому бажано, щоб діти вчились уявляти ці зміни не тільки на словах, а й образно.
Близьким до нього є і метод "А що було потім ?" Тут необхідно проаналізувати зміст казки. Учитель може запропонувати дітям самим обрати умови її продовження, місце і час дії персонажів. У разі, коли в дітей не виникне ніякої пропозиції, запропонувати свої для прикладу.
6. Фантастична гіпотеза: у звичайне місто, телевізійний серіал вводиться щось незвичайне. Які зміни при цьому виникнуть?
7. Антислова: полу, віце, ні, не. Негармата - не для бойових дій, а для зупинення їх.
8. Конструювання загадок: надати алегоричний опис звичайного явища. Більш цікавими є явища, коли в них паралельно існують властивості і антивластивості, дії та антидії.
Вважаю, що нам вдалося поглибити досвід Родарі. Тепер прийшов час зробити його надбанням кожного сімейного подружжя, кожного працівника дошкільних установ і кожного вчителя початкової школи, розвивати і поглиблювати його.
Методика створення нових казок
З чого починати

Казка - це низка проблемних ситуацій. Згадаймо ще раз “Руслана і Людмилу”. Скільки проблем довелося розв'язати Руслану! Треба було постійно перемагати ворогів, відшукувати невидиму Людмилу. А скільки моральних проблем! Всі ці проблеми - різнопланові. Але пошуки їх рішень мають однакову логічну послідовність:

1. Ознайомлення із проблемою.

2. З'ясування її причин.


Пошук розв'язання проблеми: побудова моделі процесу досягнення потрібного результату: визначення суті результату, підбір дій, що потрібні для його здійснення, а також засобів, властивості яких дозволяють виконати ці дії. А потім - реалізація цієї моделі.

Виявлення і розв'язання вторинних завдань, які виникають перед персонажами у нових обставинах після внесення змін у казку.


Надані логічні дії близькі за своїм характером і послідовністю до першої модифікації алгоритму розв'язання винахідницьких завдань, запропонованої Г. С. Альтшуллером у 1956 році і запропоновані автором після проведення досліджень виникнення і розвитку теорії розв'язання винахідницьких завдань, створеної Г. С. Альтшуллером.
На початку заняття дітям слід розповісти суть методу перетворення, який буде використовуватися, потім запропонувати обрати казку, і, після вибору тієї казки, яка сподобається більшості дітей, запросити їх використати перетворення для переопрацювання казки. І лише у випадку, коли діти не зможуть самі визначити - яким чином використати перетворення, слід спитати в них? Яким чином зміняться властивості персонажів при застосування методу або перетворення? Як ці зміни можна використати для досягнення кінцевої мети персонажа у казці, або для чого ще персонаж може виконати нові властивості? Які будуть наслідки застосування нових властивостей? Що далі може змінитись у казці і як?
Діти самі здатні розвивати сюжет казки, вигадувати перетворення. Дорослому іноді досить буде пояснити суть прийому і попросити їх обрати казку для основи подальших творчих вправ. Цікаво, що після ознайомлення із суттю прийому діти здебільшого обирають таку казку, де цей прийом вже застосовано. Тому слід запропонувати вибрати іншу казку, або застосувати до такої казки парний прийом із протилежними діями.
На наш погляд, дошкільнятам краще починати із простих прийомів, таких як " зробити навпаки ", " збільшення - зменшення " тощо, а для дітей початкового шкільного віку можна спробувати починати з комбінаторики - із вправ на поєднання персонажів кількох казок тощо.
Робота із дітьми у дитячих садках показала, що діти бажають придумувати казки із обмежено. кількістю персонажів - до трьох. Але якщо казка складається гуртом, то кожен прагне додати свого улюбленця. Для того, щоб відпрацювати всі прийоми, слід підбирати разом із дітьми ті казки, у яких ви вбачаєте можливості ці прийоми реалізувати. Тобто, готуючись до заняття з дітьми по відпрацюванню конкретного прийому, слід продумати, у якій з казок такий прийом можна найбільш ефективно і показово застосувати.
Дуже важливо для напрацювання аналітичних здібностей і для морального розвитку дитини привчати відшукуванню законів Всесвіту, які розкриті у багатьох казках. Найперше це закон «сіяння та жнив»: що посіяв, то й пожав, а також закони перемоги Добра та Любові над Злом та Ненавистю, закон послуху Господу тощо, надані у Біблії, Корані, Махабхараті та інших святих книгах людства.
Наприклад - персонаж скоїв лихо, або ж повівся неввічливо. Що сталося з ним, або із його близькими? І хай діти після знайомства із казкою виявлять наслідки цієї події, до якої спричинила певна риса характеру персонажу. Ось вам із закон: зробив погано - отримав погано. А зробив добре - і отримав добре. Покохав - і тебе покохали, зненавидів - отримав ненависть у відповідь. А заодно і з`ясувати - які духовні якості у носіїв добра, а які - у носіїв зла. І на яку тварину схожий добрий персонаж, а на яку - злий.
Шановні читачі - вихователі, методисти, батьки, дідусі і татусі, матусі і бабусі! Звертаємось до вас із закликом: давайте виховувати найкращих дітей на світі. І хай допоможе нам у цьому казка. Передаю Вам всі ті знання, які дозволять через навчання створенню казок виховати справжню людину - творця!
А ще хочемо нагадати попередження, яке зробив Максим Максимов у своїй книжці “Не только любовь”. Якщо дитина змінює улюблену казку, то слід забезпечити зміну імен персонажів, щоб не травмувати її психіку. Те ж саме - і відносно введення нових чинників у казку.
Г. С. Альтшуллер вважав, що спочатку треба розв'язувати перед учнями завдання самому, а потім поступово передавати керування процесом творення учням. Для казки допомога потрібна тоді, коли діти зупинились і не можуть рухатись далі у отриманні ідеї або подальшому розвитку початкової ситуації.
Вважаємо, що більшість батьків залюбки озброїться цим посібником і легко буде організовувати творчу діяльність своїх дітлахів. Те ж саме - і працівники дошкільних закладів. Але, можливо, дехто відчує скоріше не педагогічні ускладнення, а психологічну невпевненість: як, хіба я зможу?
Алгоритми створення казок
Загальний принцип застосування творчих прийомів: коротко відновити зміст казки, визначити основні суттєві дії і властивості персонажів. Потім використати творчий прийом, що вивчають діти, для зміни характеристик персонажів, їх властивостей і відповідно до оновлених рис встановити, які вчинки і події можуть виникнути внаслідок цього, як зміниться сюжет казки, які нові проблеми постануть перед персонажами або які нові можливості у них чи у засобів їх дій з'являться. Треба з'ясувати, яким чином і за допомогою яких засобів персонажі будуть вирішувати ці проблеми, виходячи з їхніх характерних рис, розумових, духовних та інших властивостей. Причому загальний хід розв'язання персонажами проблем, а з ним і хід мислення дітей над розв'язанням цих проблем такий: виявлення проблеми - виявлення її причини ( фізичної, моральної тощо ) - завдання на усунення причини проблеми - пошуки шляхів і принципів розв'язання завдання - пошуки дій та засобів виконання дій, потрібних для втілення цих шляхів і принципів. Кожен з творчих прийомів стане цікавим для дітей тоді, коли вони зможуть з його допомогою наділити своїх персонажів новими якостями, а відтак створити нові події, пригоди. Оригінальність і незвичність приваблюють дітей.
Мною після 5-річної практики застосування разом із дітьми логічних дій із створення нових казкових ситуації було запропоновано наступний порядок - алгоритм використання прийомів та методів розвитку творчого мислення при роботі із літературними творами-казками (за аналогією із алгоритмом розв'язання винахідницьких завдань, створеного Г. С. Альтшуллером):

1. Вибрати літературний твір.

2. Перелічити головні події.

3. Скласти перелік головних персонажів.

4. Надати характеристику кожному з них (див. табл. 1).

5. Вибрати прийом або метод творчості для застосування.

6. Перетворити персонажів у відповідності із вибраним прийомом або методом або ввести нові елементи, об'єкти, дійові особи тощо.

7. Скласти перелік нових якостей персонажів.

8. З'ясувати нову поведінку персонажів у подіях або створити нові події за участі нових елементів.

9. Вигадати новий розвиток подій.


Один з шляхів застосування цього алгоритму - виявити одну з ключових проблем казки і вирішити її за допомогою алгоритму. Наприклад, нас не задовольняє доля персонажів, або ж кінець казки. Ми відшукуємо причину, яка призвела до таких наслідків - характер персонажу, умови, в яких відбувались дії, тощо. А потім шукаємо шлях усунення цієї причини заміною умов та рис характеру на протилежні або ж перетворюємо ці умови та риси, властивості та дії за допомогою типових прийомів перетворення.
Для того, щоб створити нову казку, слід проаналізувати її зміст. Для цього пропонуємо використати таку таблицю для аналізу змісту казки:
Таблиця 1
Основні події казки, час, місце подій

Персонаж


Його властивості та якості

Його вчинки, дії

З ким взаємодіє

Мета дій

Результати, наслідки дій

Які проблеми виникли перед персонажем, як він їх зрозумів

Як він розв'язав ці проблеми

Після того, як казку проаналізовано, можна запропонувати дітям змінити якості персонажу, місце подій і час подій тощо. Або замінити імена персонажів на літери. І починати вже створювати нову казку. За таких змін у персонажів з'являються нові можливості, або навпаки виникають нові проблеми. Саме у цьому полягає справжня творчість: як використати нові можливості для розв'язання завдань або які нові завдання з'являться у персонажа, наприклад, при зменшенні розмірів у 10 разів. Хто за ким буде ганятись - Карабас за Буратіно чи навпаки.


Або наприклад, що буде при продовженні казки " Курочка Ряба ", коли народиться Золотий півник, чи якими будуть наслідки зустрічі Буратіно і Незнайки. Наприклад діти з 1 класу ліцею № 208 м. Києва вказали, що Незнайка і Буратіно почали гратися у піжмурки і Незнайку захопило Чудовисько. Тобто виникло нове завдання, для якого треба знайти розв'язання. Викладач і вихователь повинні вміти проаналізувати ситуацію, що склалася внаслідок нових подій і підказати дітям шляхи розв'язання за допомогою запитань: що з цього вийде, які наслідки, що робити, на що здатен той чи інший персонаж, предмет, явище тощо.
Такий аналіз я пропоную зробити вчителеві або вихователю до того як почнеться заняття, зокрема при складанні програми занять на рік, місяць, тиждень тощо. Тоді йому легше буде керувати ходом заняття.
Таку ж таблицю можна використати і при застосуванні методу об'єднання (комбінаторики або морфологічного аналізу) - наприклад при користуванні картками подій, або при об'єднанні персонажів різних казок. Так само можна зробити і з фантастичними елементами - об'єктами, тваринами або явищами. Події і їх носії записуються по черзі у таблицю і аналізуються. А потім ведеться їх поєднання. При цьому можуть виникнути взаємодії між персонажами, які будуть залежати від властивостей персонажів.
Ще одна таблиця - це таблиця аналізу нових властивостей та дій, які отримує персонаж при застосуванні щодо нього перетворень згідно з прийомами та методами. В таблицю можна ввести також графи щодо визначення характеру взаємодії між персонажами та проблем, що при цьому виникають, а також завдань, розв'язання яких потрібне для вирішення цих проблем. Останній пункт таблиці надасть змогу врахувати всі сторони і випадки контактування із іншими персонажами, об'єктами, явищами тощо.
Таблиця 2
Типове перетворення

Нові властивості

Результати їхнього застосування

Наслідки цих результатів

Нові проблеми і їхні розв'язання

Ці таблиці можна об'єднати в одну, продовживши по горизонталі першу з них другою. Такі таблиці будуть потрібні вам здебільшого при підготовці занять або при проведенні курсів підвищення кваліфікації із викладачами. Навіть при використанні на заняттях із дітьми одного-двох разів вистачить для їх опанування. А потім всі будуть просто подумки виконувати такий аналіз і миттєво пропонувати і використовувати потрібні зміни до сюжетів казок.


Нагадаю, що завдання, як і проблеми, можуть бути різного характеру і стосуватися різних сторін казки. Проблема - це завдання взагалі. Тоді як завдання саме може бути технічним, моральним тощо. І воно може бути перешкодою, яку повинен подолати персонаж, або роботою, яку потрібно виконати, але при звичайних умовах для персонажа це неможливо і тому треба щось вигадати обо отримати надзвичайні здібності, чи просто проявити кмітливість, як зробив це Буратіно, сховавшись під самим носом Карабаса у глечику. Деякі з ланок ланцюга " проблема - завдання - шлях розв'язання - принцип розв'язання - дії - засоби дій " можна не вносити у таблицю, щоб не робити її дуже великою, але мати на увазі. Та й користуватись цією ланкою при керуванні творчим процесом викладач повинен вміти сам і вчити цьому дітей. Також треба пам'ятати, що всяка нова подія має нові наслідки і ці наслідки можуть стати причинами нових проблем і завдань, нових рішень, тобто нових ланцюгів аналізу і синтезу. До речі, багато загальних законів розвитку систем знайшли своє відображення у казках. Так, закон підвищення рівня ідеалізації творить, що всі системи, і насамперед казкові, наближаються в процесі свого розвитку до ідеальних. А це означає отримання результату без зусиль і витрат. Але при цьому персонажі здебільшого повинні розраховувати на власні сили і кмітливість, а не тільки використовувати чари або сили природи, хоча інколи без них і не обійтись. Проблеми можуть виникнути при взаємодії персонажів із протилежними властивостями та якостями, із різною метою існування, протилежною мораллю тощо.
Маленькі діти теж вигадують казки. Може, не так швидко і не так сміливо. І тому з ними можна починати не з застосування алгоритму і типових перетворень, а з більш простіших вправ, наприклад, з вільного вигадування казки на будь-яку тему. Родарі дав назву цьому методу назву - Гра "Камінь, що кинули у воду": створення сюжету спирається на одне або кілька слів, що довільно вибрали діти.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка