Постанова президії вак україни від 14. 10. 09 №1-05/4



Сторінка41/47
Дата конвертації08.03.2016
Розмір8.17 Mb.
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   47

Висновки. Саме адекватність застосування певного інструменту з усього набору інструментарію, доступного для компанії, і визначає успіх або неуспіх у її розвитку. Адже, в певних ситуаціях, за відсутності належної оцінки фактичного стану доріг, зменшення коштів на їх експлуатацію на користь збільшення нового будівництва є неефективним у зв’язку зі свідомо більшою його капіталомісткістю.
Список використаних джерел

  1. Закон України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» від 18.09.1991 №1562 - XIІ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1562-12

  2. Комлев И. Почему в Мурманске худые дороги. [Електронний ресурс] / И. Комлев – Режим доступу: http://www.kp.ru/daily/24104/330068/

  3. Лимитовский М.А. Анализ ресурсов организации [Електронний ресурс] / Лимитовский М.А. – Режим доступу: http://www.elitarium.ru/2008/05/ 23/analiz_resursov_organizacii.html

УДК 657


Тлучкевич Н.В., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет


ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ
Розглянуто питання організації аналітичної роботи на підприємстві, визначені напрями аналізу, етапи організації аналітичної роботи, форми внутрішньої звітності.

Ключові слова: аналіз, організація, управлінський облік, центр відповідальності
Tluchkevych N.

OF ANALYTICAL WORK IN THE ENTERPRISE:

MANAGEMENT ASPECTS
The question of analytical work in the enterprise, definition of analysis, the stages of analytical work, the form of internal reporting.

Keywords: analysis, organization, management accounting, responsibility center.
Тлучкевич Н.В.

ОРГАНИЗАЦИЯ АНАЛИТИЧЕСКОЙ РАБОТЫ НА ПРЕДПРИЯТИИ: УПРАВЛЕНЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Рассмотрены вопросы организации аналитической работы на предприятии, определены направления анализа, этапы организации аналитической работы, формы внутренней отчетности.

Ключевые слова: анализ, организация, управленческий учет, центр ответственности
Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. Аналіз в управлінському обліку пов’язаний з вивченням вхідної інформації про різні види ресурсів і першочерговими показниками процесів виробництва і реалізації: продукцією та витратами, доходами і фінансовими результатами. Однією із функцій управлінського обліку є аналітична, тому для виконання його завдань потрібна не вхідна інформація, а вихідна, яка в процесі обліку, аналізу, контролю і планування набуває нових цінностей та використовується в управлінні підприємством.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Аналіз літературних джерел з питань методики і організації аналітичної роботи в практиці суб’єктів господарювання свідчить про те, що вивченням даної проблеми займалося незначне коло науковців, зокрема: Ф.Ф. Бутинець, Є.В. Мних, Н.І. Ковальчук, Г.В. Савицька, М.Г. Чумаченко, І.М. Яцишин та інші.

Однак, проаналізувавши ряд літературних джерел з управлінського обліку та економічного аналізу у різних галузях економіки [1, 2, 3, 4, 6 та інші], можемо зробити висновок, що основні положення аналітичної роботи на підприємствах до сьогодні є не визначеними і потребують дослідження та вивчення.



Цілі статті. Метою написання статті є обґрунтування основних положень організації аналітичної роботи, як складової організації управлінського обліку на підприємстві з метою ефективного застосування аналізу доходів, витрат і фінансових результатів при прийнятті поточних, стратегічних та альтернативних управлінських рішень.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Дані бухгалтерського обліку не можуть бути основою при прийнятті управлінських рішень і тому потребують їх аналітичної обробки. Для цього необхідна інтеграція обліку й економічного аналізу в єдину інформаційну систему, яка є процесом об’єднання обліку й економічного аналізу з метою забезпечення всіх рівнів управління найбільш якісною інформацією оберненого зв’язку, необхідною для прийняття оптимальних управлінських рішень (Карбишев А.Д., 1981р.) [5, с. 30-31].

Без аналізу елементів управління неможливо забезпечити адміністративний персонал необхідною інформаційною базою. При цьому аналіз виступає складовою управлінського обліку в частині розрахункових показників. У міжнародній практиці під аналізом витрат розуміють інший термін – оцінка витрат, причому суть залишається одна і та ж.

Управлінський облік пов’язаний як з оперативним обліком, так і з аналізом. Вимоги до внутрішньогосподарського обліку формуються так: мінімум поточної інформації (два-три числа щодня про стан справ); максимум оперативності в проблемній інформації (дані про негативні, кризові явища); виділення відомостей для зовнішнього користувача; відомості про конкурентів (щонеділі два-три числа). Зв’язок з аналізом проявляється в тому, що звітні дані необхідно представляти:


  1. діалогом (запитання – відповідь);

  2. графіками;

  3. аналізом таблиць показників господарської діяльності та роботи бухгалтерського апарату;

  4. таблицями прогнозних (планових) показників (моделями) (Д. Рюда, 1978р.) [5, с. 9].

Аналіз доходів, витрат і фінансових результатів є складовою управлінського обліку, тому він, як і управлінський облік, повинен забезпечити внутрішніх користувачів аналітичною інформацією у вигляді результативних показників для управління і контролю за діяльністю усіх рівнів підприємства та прийняття і планування рішень, що характеризує багаторівневий аспект аналізу.

Залежно від цільової установки розрізняють спеціальний і оперативний аналіз. Останній дає надзвичайно цінний матеріал для використання його за ходом господарської діяльності, у порядку оперативного управління виробництвом, ряду поліпшень виробничих процесів, спрямованих на виконання поставлених завдань у галузі кількісних і якісних показників виробництва.

За величиною аналізованого періоду виділяють:


  • подекадний, місячний, квартальний, піврічний і річний аналіз;

  • техніко-економічний аналіз.

Перший із них належить до оперативного аналізу. Подекадний аналіз, крім свого оперативного значення, має велике значення як форма підготовки матеріалу для місячних і квартальних аналізів та звітів підприємств.

Оперативним є аналіз, який здійснюється на підприємстві у центрах відповідальності і місцях виникнення витрат в ході виробництва, щодня і за місяць. Оперативний аналіз має велике значення при прийнятті управлінських рішень.

Основними вимогами до аналізу в управлінському обліку є:

1) аналіз не повинен бути громіздким і охоплювати основні показники;

2) має виконуватися з мінімальною трудомісткістю;

3) повинен виконуватися систематично;

4) результати повинні подаватись своєчасно;

5) максимально повинні бути використані засоби обчислювальної техніки;

6) дані оперативного аналізу за змінами і днями в сумі повинні бути близькі до даних систематичного обліку за місяць.

При оперативному аналізі особлива увага приділяється нормативному методу обліку витрат, який є не тільки методом обліку, так як передбачає аналіз відхилень від норм.

Організація оперативного аналізу передбачає послідовність виконання окремих етапів аналітичного процесу:


  • визначаються цілі, завдання, природно-економічні умови господарської діяльності підприємства, виробнича діяльність, враховуючи ресурси вироб­ництва, технологічні процеси та економічні результати виробництва;

  • врахування технічних, економічних, соціальних, екологічних можливостей та інших параметрів діяльності підприємства (синтетичні, аналітичні, абсолютні, відносні, кількісні і якісні величини);

  • формування загальної моделі аналітичних досліджень, виділення її головних компонентів, формування окремих підсистеми, які підпорядковують її елементи. Елементами моделі аналітичних досліджень є:

1) аналіз варіантів прогресивного розвитку та потенційних можливостей;

2) аналіз економічних показників господарської діяльності підприємства;

3) аналіз ефективності заходів щодо зміцнення економічного стану за рахунок функціонування ринку;

- аналіз причинно-наслідкових зв'язків, класифікація факторів, їх позитивний чи негативний вплив, на ту чи іншу ситуацію;

- підсумок результатів аналітичного дослідження, накопичення бази даних для прийняття управлінських рішень;

- формування системи синтетичних і аналітичних показників із одночасним встановленням взаємозв'язків між показниками, алгоритмами, їх розрахунок та рівні значень.

Джерелами інформації для аналітичної роботи є первинні і зведені документи обліку, планові, фактичні і нормативні дані, калькуляції, книги обліку, звіти структурних підрозділів, внутрішні розрахунки підприємства, фінансова, управлінська, статистична та податкова звітності тощо.

Управлінський облік характеризує внутрішні сторони суб’єктів господарювання, від яких залежать прибутки, зокрема ціну та якість продукції, кількість, вартість і ефективність використання різних видів ресурсів, витрати, доходи та фінансові результати, умови виробництва і реалізації, центри відповідальності. В цілому саме внутрішній аналіз перебуває у більш тісному взаємозв’язку з цілями планування й управління підприємством та орієнтований на них. В управлінському обліку аналіз характеризується комплексністю щодо його проведення, що передбачає врахування не лише економічних факторів, а й технічних, соціальних технологічних та інших.



Рис. 1. Інформаційне забезпечення аналітичної роботи на підприємстві
Аналітична інформація повинна відповідати вимогам системних аналітичних досліджень, визначатися цілями і завданнями, спрямованими на підвищення ефективності виробництва. Саме на основі аналітичної інформації створюють блок даних, екран видимості, де відображають дійсний стан підприємства, з його позитивними і негативними реаліями.

Лише на основі опрацьованої інформації можна зробити висновки і дати управлінські пропозиції щодо напряму високоефективного ведення виробництва. Інформаційне забезпечення аналітичної роботи подано на рис. 1.

Для організації аналітичної роботи на підприємстві, необхідно визначити перелік його показників, які будуть використовуватися у практичній діяльності підприємств.

Залежно від мети управління виділені напрями аналізу доходів, витрат і фінансових результатів, при формуванні яких враховані відповідні напрями їх класифікації для прийняття управлінських рішень:



  • для оцінки запасів і фінансових результатів;

  • для планування;

  • для контролю і регулювання.

Процес організації аналітичної роботи включає: визначення методики аналізу; вибір об’єктів, прийомів і відповідальних за виконання; збір і оцінка інформації; обробка інформації та розрахунок показників, побудова аналітичних таблиць і графіків; вибір форм звітності; формулювання висновків та пропозицій для планування, контролю відхилень і прийняття управлінських рішень. Етапи організації аналітичної роботи зображені на рис. 2.

Організація аналітичної роботи та методика розрахунку показників аналізу повинні наводитися у відповідному для того документі (рекомендаціях, порядок розрахунку тощо) та внутрішньому документі підприємства – Положенні про організацію аналітичної роботи, яке дозволить відобразити особливості аналізу витрат кожного господарського суб’єкта, забезпечить належне проведення аналітичної роботи та доведення її результатів відповідним користувачам. У додатках до Положення подається перелік аналітичних показників, які необхідно розраховувати за місяць, квартал і рік.

Результати аналізу доцільно представляти у визначеній підприємством звітності, наприклад у внутрішньому звіті “Розрахунок аналітичних показників за центрами відповідальності та видами продукції”, форма якого визначається підприємством. Звіт узагальнює показники аналізу, служить основою для прийняття управлінських рішень та формування загальної картини про виробничо-господарську діяльність підприємства.


Рис. 2. Організація аналітичної роботи на підприємстві
Організація аналітичної роботи на підприємстві не регламентується нормативно-законодавчими актами, проте, на рівні підприємства необхідно контролювати періодичність та достовірність її проведення. Для цього в практичній діяльності підприємств необхідно використовувати внутрішній плановий документ “План-графік проведення аналітичної роботи”, який буде встановлювати періодичність та виконавців за кожним напрямом аналізу. Такий план необхідно складати на поточний рік за галузями виробництва, продукції, робіт та послуг.

З метою контролю й аналізу результатів роботи центрів відповідальності проводять аналіз за запропонованими вище напрямами в розрізі центрів відповідальності та підприємством в цілому. Розрахунок показників повинен проводитись у відділі управлінського обліку відповідальною за це особою.

Разом з тим економічна інформація на основі документації підприємства висуває свої вимоги до інформації, тому керівництво повинно володіти наявними і необхідними даними щодо кожного питання аналізу. При цьому здійснюють попередній, поточний та підсумковий аналіз.

При організації аналітичної роботи важливо розрізняти інформацію первинну (наявну) і одержану в результаті аналітичних розрахунків (вихідну), оскільки зміни в початкових даних впливають на відхилення у наступних. Це дасть можливість правильно вибрати прийоми аналізу і визначити доцільність використання тієї чи іншої його методики та програми, адже при вивченні аналітичної інформації формується відповідний матеріал, який можна використати при вдосконаленні структури, змісту та руху документів.

Тому саме формування й оцінка наявних інформаційних потоків виступає одним із важливих етапів організації аналітичної роботи, який визначає правильність його видів, достовірність розрахунків, форму звітності і відповідно обґрунтованість прийняття управлінських рішень.

В процесі обробки інформації та розрахунку показників, побудови аналітичних таблиць і графіків, що потребує значних трудових витрат, застосовують ЕОМ, зокрема середовище Excel, що дозволяє прискорити процес розрахунку економічних показників, зменшити помилковість результатів аналізу та забезпечує отримання реальної та достовірної інформації для потреб управління. Послідовність проведення аналітичної роботи з використанням ЕОМ (середовища Excel) представлено у вигляді блок-схеми (рис. 3).




Рис. 3. Блок-схема аналітичної роботи на підприємстві з використанням ЕОМ.
Основна робота в аналітичних розрахунках припадає саме на збирання, формування та введення первинної інформації, решта кроків аналізу здійснюється автоматично (розрахунковий та графічний матеріал), і аж після завершення аналізу вибирається найкращий варіант управлінського рішення. За рішенням керівника на підприємстві за допомогою програміста можна розробити окремі програми за кожним напрямом аналізу, які досить зручні у використанні, потребують незначних витрат праці, а результати його будуть автоматично відображатися у Розрахунку аналітичних показників за центрами відповідальності та видами продукції.

Висновки. Таким чином, для належної організації аналітичної роботи на підприємстві, що є складовою управлінського обліку важливо, по-перше, виділити основні напрями аналізу в управлінському обліку з відповідними показниками та формами внутрішньої звітності, котрі мають формуватися за допомогою ЕОМ і, по-друге визначитися з послідовністю організації аналітичної роботи згідно відповідних внутрішніх рекомендацій щодо її проведення, які повинні враховувати специфіку роботи підприємства.
Список використаних джерел::

  1. Економічний аналіз: навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін. / За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 556 с.

  2. Економічний аналіз: навч. посібник / Ф.Ф. Бутинець. - Житомир: ПП. “Рута”, 2003. - 680 с.

  3. Ковальчук Н.І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навчально-методичний посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 282 с.

  4. Мних Є.В. Економічний аналіз. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 412с.

  5. Румак Е.Х. Управленческий учет в сельскохозяйственных предприятиях. – К: Урожай, 1995. – 120 с.

  6. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК: Учебник. – Мн.: Новое знание, 2001. – 687 с.

УДК 65.012.123: 636.085

Томілова Н.О., аспірантка

Національний університет біоресурсів та природокористування України


Основні аспекти процесу прийняття управлінських рішень щодо виробництва продукції кормових культур
Стаття присвячена дослідженню суті управлінського рішення, його видам та методам. Проаналізовано основні важливі моменти процесу прийняття управлінських рішень та запропоновано схему процесу прийняття ефективного управлінського рішення щодо виробництва продукції кормових культур. Обґрунтовано важливість використання контрольних документів для точного виконання поставлених завдань та вирішення відповідних рішень.

Ключові слова: управлінське рішення, неформальні (евристичні) методи, тактичні та стратегічні рішення.
Tomilova N.

KEY ASPECTS OF THE PROCESS OF DECISION MAKING PRODUCTION FORAGE CROPS
This article is concerned with study to essence of the management decision, his (its) types and methods. The purpose of this publication is analysis of the main important moment’s of process taking the management decisions and is offered scheme of process taking the management decisions of forage crop production. The importance of the use checking document for exact performance tasks and the decision of the concrete questions are motivated.

Keywords: management decision, informal methods, tactical and strategic decisions.
Томилова Н.О.

ОСНОВНЫЕ АСПЕКТЫ ПРОЦЕССА ПРИНЯТИЯ УПРАВЛЕНЧЕСКИХ РЕШЕНИЙ ПО ПРОИЗВОДСТВУ ПРОДУКЦИИ КОРМОВЫХ КУЛЬТУР
Статья посвящена исследованию сущности управленческого решения, его видам и методам. Проанализированы основные важные моменты процесса принятия управленческих решений и предложена схема процесса принятия эффективного управленческого решения по производству продукции кормовых культур. Обоснована важность использования контрольных документов для точного выполнения поставленных задач и решения соответствующих решений.

Ключевые слова: управленческое решение, неформальные (эвристические) методы, тактические и стратегические решения.
Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. Протягом дня людина приймає безліч різних рішень: простих, більш складніших і таких, що вимагають ретельного обдумування. Здатність приймати правильні рішення є одним з найбільш важливих критеріїв, за якими характеризується кожен працівник підприємства.

Найбільша відповідальність покладена на керівника підприємства, адже від правильного вибору ним найкращого варіанту із запропонованих залежить кінцевий результат управлінської діяльності і ефективність використання ресурсів.



Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Провідні вітчизняні та зарубіжні вчені та науковці неодноразово у своїх працях звертали увагу та намагалися розкрити природу управлінських рішень. Серед них, зокрема, такі: Вахрушина М.А., Голов С.Ф., Колпаков В.М., Бутинець Ф.Ф., Нападовська Л.В., Друри К. та ін.. Проте, на сьогодні немає однозначного трактування змісту управлінського рішення та не існує єдиної методики його прийняття. Тому вибір статті зумовлений необхідністю подальшого вивчення та дослідження даних питань.

Цілі статті. Проаналізувати існуючі визначення управлінського рішення та процес їх прийняття і дослідити можливість застосування цих та інших методик для прийняття управлінських рішень у кормовиробництві.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Для реалізації цілей підприємства необхідно приймати і виконувати численну кількість рішень. Потреба у їхньому прийняті залежить від багатьох факторів як зовнішніх, так і внутрішніх. Це,зокрема, можуть бути такі наступні фактори:

  • зовнішні - постанова вищої інстанції, регулювання відносини з іншими підприємства тощо;

  • внутрішні – узгодження інтересів між структурними підрозділами, врегулювання дисципліни в колективі, з’ясування відхилень від норм виробництва та ін.

Рішення є свого роду відповіддю на такі зовнішні та внутрішні фактори і спрямоване на вирішення багатьох питань та розв’язання проблем, щоб досягти бажаних результатів.

У різних джерелах по-різному трактується суть управлінського рішення. Аналіз цих джерел дає підстави згрупувати погляди вчених та виділити три позиції щодо трактування змісту поняття «управлінське рішення».

Першу позицію розділяють Вахрушина М.А.[1] та Голов С.Ф. [2], які вважають, що під управлінським рішенням слід розуміти цілеспрямований вибір із кількох альтернативних варіантів оптимального для досягнення обраної мети або розв’язання певної проблеми.

До другої позиції слід віднести думку Колпакова В.М . [3], який вважає управлінське рішення результатом системної діяльності і продуктом когнітивної, емоційної, вольової, мотиваційної природи – синтезу психологічних процесів, що мають вихідний регулятивний напрямок.

Третю позицію займають Бутинець Ф.Ф. та Шигун М.М. [4]. На думку вчених управлінським рішенням є сукупний результат творчого процесу та дій колективу для вирішення конкретної ситуації, що виникає під час функціонування підприємства.

Враховуючи практичний досвід підприємств агропромислового виробництва можна стверджувати, що саме таке твердження як запропонували Бутинець Ф.Ф. та Шигун М.М. вони і використовують. Так, дійсно, беручи до уваги думку кожного працівника, що була висловлена на спільних зборах колективу, керівник зможе прийняти правильне рішення.

На підставі проведеного дослідження вважаємо за потрібне запропонувати наступне визначення управлінського рішення. На нашу думку, під управлінським рішенням слід розуміти ціле направлену дію кожного працівника на конкретний об’єкт управління з метою досягнення спільної мети і бажаних результатів.

Враховуючи практичний досвід підприємств агропромислового виробництва та на підставі проведеного дослідження можна стверджувати, що перш за все керівники таких підприємств приймають рішення щодо виробництва сільськогосподарської продукції та її реалізації. Оскільки, основною діяльністю підприємств агропромислового виробництва є вирощування сільськогосподарських культур (що стосується безпосередньо рослинництва), то першочергова роль звичайно належить таким процесам як посів культур, їх обробіток і збір врожаю. На цих трьох етапах керівник приймає рішення щодо того, коли та які культури необхідно сіяти, яке насіння (власне чи покупне), яку використовувати техніку, як і коли обробляти посів, в які строки потрібно збирати урожай та інше.

Виходячи з цієї інформації, постає питання про вирішення другого завдання, тобто необхідно прийняти рішення щодо реалізації зібраного врожаю. В цьому випадку керівник підприємства, керуючись власними потребами і враховуючи ринкове ціноутворення, приймає рішення, яку частину врожаю він залишить на корм худобі, яку реалізує стороннім організаціям, а яка частина буде використовуватися для власних потреб (зокрема, це може бути натуральна оплата праці).

Враховуючи все це, вважаємо, що для підприємств агропромислового виробництва слід виділяти два види управлінських рішень, а саме це поточні (тактичні) та стратегічні рішення. Поточні рішення – це рішення, які стосуються безпосередньо виробництва продукції і пов’язані з вирішенням якихось короткотермінових питань, а стратегічні рішення – це рішення, які стосуються реалізації готової продукції, тобто планування дій на майбутнє.

Для прийняття будь-якого рішення, незалежно від виду чи класифікаційної ознаки, необхідно володіти вичерпною інформацією щодо об’єкта прийняття такого рішення. Відповідна інформація орієнтує керівника до правильного вибору оптимального рішення серед альтернативно запропонованих. Це, в свою чергу, сприятиме досягненню запланової мети підприємства.

На практиці досить важливим є те, щоб інформація була максимально вичерпною і не громіздкою, а головною для правильного прийняття управлінського рішення. Тому, що досить часто зустрічаються випадки, коли велика кількість часу затрачається на виділення основних моментів у розгляді відповідної проблеми, коли з іншого боку цей час можна було б витратити безпосередньо на прийняття самого рішення.

Важливим моментом в інформаційному забезпеченні процесу прийняття управлінського рішення є правильно налагоджена система зв’язків між структурними підрозділами для оперативної передачі інформації, а також необхідно визначити строки подання відповідної інформації, розробити відповідні документи та уточнити потрібні дані. Все це сприятиме швидкому прийнятті правильного управлінського рішення та допоможе зорієнтуватися у виборі методів щодо його прийняття.

Методи прийняття управлінських рішень відіграють досить важливу роль, оскільки максимально допомагають управлінському персоналу у цьому складному питанні.

Методів прийняття управлінських рішень є безліч і їх більша частина зустрічається у практичній діяльності підприємств агропромислового виробництва.

Однак, на нашу думку, на особливу увагу заслуговує такий метод прийняття управлінських рішень як дерево рішень і саме цей метод необхідно застосовувати у практиці підприємств агропромислового виробництва.

Метод «дерево рішень» дозволяє побудувати модель у вигляді конкретних послідовних кроків, які дозволять побачити, що в кінцевому випадку отримає підприємство внаслідок прийняття такого рішення. Керівники підприємств, використовуючи цей метод, мають змогу побачити, який із альтернативних варіантів рішень є найбільш оптимальним і переважаючим.

Однак, який би метод прийняття управлінського рішення не обрало підприємство, необхідно враховувати такий важливим фактор як ризик, адже рішення приймаються в різних обставинах і майже завжди вони є ризикованими.

Прийняття управлінських рішень можна розглядати як процес, що складається з декількох послідовних стадій (етапів) стосовно планування, контролю та регулювання господарської діяльності. При цьому необхідно враховувати всю складність та професійну необхідність у правильному прийнятті оптимальних управлінських рішень. Тому, необхідно з’ясувати ряд важливих моментів, зокрема це повинні бути питання, пов’язані із зниженням собівартості продукції, підвищенням її конкурентоспроможності, вивчення ринків збуту продукції, скорочення витрат на одиницю, підвищення якості тощо.

Що стосується прийняття управлінських рішень виробництва продукції кормових культур, то в цілому варто зазначити, що на практиці процедура прийняття рішень ідентична теоретичній і в основному керівники приймають рішення щодо виробництва продукції та її реалізації (як вже зазначалося раніше). Однак, така процедура прийняття управлінських рішень вимагає уточнення.

На нашу думку, процес прийняття управлінських рішень може бути поділений на сім блоків. Перші чотири блоки, зокрема це аналіз існуючої ситуації, формування проблем, розгляд запропонованих альтернативних дій та узгодження наступних дій, можна визначити як процес планування. Так, дійсно, саме на цих етапах проходить обговорення всіх питань, що призвели до виникнення тієї чи іншої проблеми, формуються можливі варіанти виходу з цієї ситуації, тобто вирішуються всі питання до стадії реалізації прийнятих рішень.

Наступний блок, тобто реалізація прийнятого рішення, можна визначити як процес виконання. На даному етапі здійснюється безпосередньо виконання прийнятого рішення.

Наступні два блоки, тобто контроль за виконанням рішень та оцінка результатів, складають процес контролю. Так, дійсно саме на підставі одержаних результатів від прийнятого рішення можна судити про ефективність та правильність його прийняття. Процес контролю передбачає порівняння тих результатів, які вдалося досягти внаслідок прийняття такого рішення із запланованими, встановити різницю між ними та з’ясувати причини.
Узгодження наступних дій

Таким чином, можна сказати, що процес прийняття управлінських рішень є дуже важливим для кожного підприємства і є необхідним елементом системи управління.


1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   47


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка