Постанова президії вак україни від 14. 10. 09 №1-05/4



Сторінка7/47
Дата конвертації08.03.2016
Розмір8.17 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   47

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
В статті проведені маркетингові дослідження зарубіжних ринків молокопродуктів України. Запропоновані наукові методи маркетингових досліджень ринку молокопродуктів.

Ключові слова: експорт, імпорт, маркетинг, ефективність, наукові методи маркетингових досліджень.
Vlasenko I.

MODERN TRENDS OF EXPORT POTENTIAL OF MILK UKRAINE
In the articles conducted marketing’s researches of foreign markets of dairy produce of Ukraine. The methods of marketing researches of market of dairy produce are offered.

Key words: export, import, efficiency, methods of marketing researches.
Власенко И.М.

СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ ЭКСПОРТНОГО ПОТЕНЦИАЛА МОЛОЧНОЙ ОТРАСЛИ УКРАИНЫ
В статье проведены маркетинговые исследования зарубежных рынков молокопродуктов Украины. Предложенные научные методы маркетинговых исследований рынка молокопродуктов.

Ключевые слова: экспорт, импорт, маркетинг, эффективность, научные методы маркетинговых исследований.
Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. Світова фінансово-економічна криза призвела до поглиблення конкурентної боротьби на світовому ринку. Як свідчать дані статистики за останні два роки, розвиток експортного потенціалу молочної галузі перебуває у кризовому становищі. З метою збереження та розширення ринків збуту продукції молочної промисловості необхідно продовжувати наукові дослідження щодо розробки стратегічних маркетингових програм для внутрішніх та зовнішніх ринків. Реалізація маркетингової програми здійснюється через розробку теоретико-методологічних та практичних рекомендацій виходу молочної галузі з кризи з одночасним нарощуванням експортного потенціалу.

Цілі статті. Серед основних завдань міжнародного маркетингу при дослідженні експортного потенціалу молочної галузі значну актуальність набуває аналіз та оцінка стану продуктивного стада поголів’я худоби, дослідження існуючих та потенційних ринків збуту, аналіз структури виробництва та структури експорту молокопродуктів, можливість оновлення асортименту молокопродуктів тощо. Необхідно постійно поглиблювати дослідження маркетингової стратегії розвитку експортного потенціалу молокопереробної промисловості України.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Проблемами міжнародного маркетингу в сучасний час займаються: Заїнчковський А.О., Єресько Г.О., Мостенська Т.Л., Бєлова Т.Г., Крайнюченко О.Ф та інші вітчизняні і зарубіжні вчені.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Маркетингова стратегія розвитку експортного потенціалу молокопереробної галузі України включає наступні етапи: дослідження стану розвитку, відтворення та збільшення молочного поголів’я; дослідження стану розвитку внутрішнього ринку молочних продуктів в Україні; дослідження потенційних країн-експортерів певних видів молокопродуктів з одночасним дослідженням можливостей задоволення їх попиту без порушення балансу потреб внутрішнього ринку; дослідження потенційних країн-імпортерів з одночасним дослідженням реекспорту молочних продуктів; дослідження інноваційних технологій виробництва нових видів молочних продуктів, що наділені потенційним попитом на вітчизняному та міжнародному ринках тощо.

Розвиток експортного потенціалу України безумовно пов’язаний з розвитком поголів’я молочного стада. Як свідчать статистичні дані за останній час спостерігаються негативні тенденції щодо збереження продуктивного молочного стада в Україні. В табл. 1 наведені дані про стан молочного поголів’я у 2008 році та за десять місяців 2009 року. Лідерами чисельності молочного поголів’я і виробництва молока є Вінницька, Львівська, Хмельницька, Житомирська та Чернігівська області, але з 2008 по 2009 роки в них відбулося скорочення чисельності продуктивного стада від 2,47% у Вінницькій області і 8,10% у Чернігівській області. Лише по цих областях скорочення поголів’я молочного стада склало 58,2 тис. голів.

Таблиця 1

Поголів’я молочного стада в областях-лідерах України

(тис.голів)


Область України

2008р.

10 місяців

2009р.


Відхилення

абсолютне

темп приросту, %

Вінницька

194,6

189,8

4,8

-2,47

Львівська

194,3

178,3

16,0

-8,24

Хмельницька

176,8

165,4

11,4

-6,39

Житомирська

166,9

154,3

12,6

-7,55

Чернігівська

165,5

152,1

13,4

-8,10

Разом

898,1

839,9

58,2

*

Аналогічні тенденції зберігаються і в інших областях України. Звичайно, скорочення поголів’я продуктивних корів призводить до скорочення обсягів виробництва молока та молочних продуктів. У 2008 році 22-23% молока вироблялося великими товаровиробниками і 78-77% молока вироблялося у приватному секторі.

Обсяги експорту молокопродукції у 2008 році склали – 722,3 млн. дол., обсяги імпорту – 111,213 млн. дол. Позитивне сальдо зовнішньоекономічної торгівлі молочними продуктами склало 611,087 млн. дол., що наведено в табл. 2. Найбільшим попитом у зарубіжних покупців користуються сухе цільне молоко і молочні консерви, тверді сири, казеїн. Вагому частку складають також валютні надходження за молоко питне та масло вершкове, але найменша валютна виручка отримана за кисломолочну продукцію.

Таблиця 2

Експорт та імпорт молокопродукції молочної галузі України

за 2008р.

(тис. дол.)


Продукція

Вартість експорту

Вартість імпорту

Перевищення обсягів експорту над обсягами імпорту

1

2

3

4

Молоко питне

13632

3163

10469

СЦМ та молочні консерви

207897

1418

206479

Кисломолочна продукція

1342

35280

-33938

Суха сироватка

7694

5105

2589

Масло вершкове

19598

9382

10216

Сири

402589

53048

349541

Морозиво

3619

3693

-74

Казеїн

65929

124

65805

Разом

722300

111213

611087

Стан зовнішньоекономічної торгівлі за десять місяців 2009 року та шість місяців 2010 року свідчить про те, що світова економічна криза не обійшла і молочну галузь, в табл. 3 наведені дані про стан експорту та імпорту молочної продукції за відповідні періоди.

Валютна виручка склала 179,640 млн. дол. (24,5% від 2008р.), імпорт – 58,542 млн. дол. (52,6%). За останні п’ять років найбільш сприятливим, щодо зовнішньоекономічної торгівлі молочними продуктами був 2008 рік. У 2009 році помічається спад, а з другого кварталу 2010 року спостерігається поступове нарощування експортного потенціалу з деякими структурними зрушеннями асортименту.

Негативним є факт наявності стійкого від’ємного торгівельного сальду на протязі кількох років по кисломолочній продукції, виробництво якої свідчить про використання інноваційних технологій виробництва молочних продуктів. У раціоні харчування населення економічно розвинутих країн спостерігається тенденція збільшення споживання рідких кисломолочних продуктів, а існуюча структура експорту свідчить, що українські товаровиробники не готові забезпечувати попит вибагливих споживачів.

У 2008 році в країни пострадянського простору реалізовано біля 80,0% продукції і лише біля 20,0% реалізовано в Алжир, Німеччину, Туреччину, Японію, Польщу, Єгипет, США, Ємен, Бангладеш, Сінгапур, Китай, Нідерланди і ін.

Таблиця 3

Експорт та імпорт молокопродукції молочної галузі України

у 2009 та 2010 роках

(тис. дол.)



Продукція

10 місяців 2009р.

6 місяців 2010р.

Експорт

Імпорт

Торгіве-льне сальдо

Експорт

Імпорт

Торгіве-льне сальдо

Молоко питне

5932

726

5206

6912

909

6003

СЗМ та молочні консерви

29136

7556

21580

41532

2701

38831

Кисломолочна продукція

985

5728

-4743

2664

5909

-3245

Суха сироватка

2485

1044

1441

8346

1692

6654

Масло вершкове

1297

27733

-26436

2997

7006

-4009

Сири

129492

14754

114738

207068

18148

188920

Морозиво

2415

837

1578

3164

701

2463

Казеїн

7898

164

7734

13671

16

13655

Разом

179640

58542

121098

286354

37082

249272




Найвагомішими країнами-експортерами молочних продуктів на протязі багатьох років є Росія і Казахстан (64,31% у 2008 році), а тому при розробці маркетингової стратегії необхідно враховувати дану тенденцію. Кисломолочну продукцію експортує здебільшого Молдова. Масло вершкове експортується в Казахстан, Азербайджан, Молдову, Туреччину, Білорусію, Вірменію. Німеччина, Польща, США, Сінгапур, Нідерланди, Латвія, Китай експортують лише молочний білок, що використовують у власному виробництві (9,13% у загальних обсягах експорту). Для використання у власній промисловості здійснюється також експорт з України сухого молока і сухої сироватки (15,0 – 20,0%%).

Ціни на сухе молоко на світовому ринку зросли до максимальних (за прогнозами поставки у лютому 2010 року – 3523 дол. за одну тонну, а в червні-серпні 2010 року – 3716 дол. За одну тонну), однією із причин цього подорожчання є скорочення експорту із Австралії та Нової Зеландії. На споживчий ринок у 2008 році Україна поставляла продукцію більше ніж у двадцять країн світу, що наведено в табл. 4.

За перше півріччя 2009 року із України було експортовано на 179,65млн.дол. молочних продуктів. Якщо порівнювати дані таблиці 4, неважко помітити уповільнення темпів експорту молочних продуктів. Лідерство щодо обсягів експорту зберігається за Казахстаном та Росією (12,22% і 60,71% від обсягів експорту за півріччя відповідно). Такі країни як Туреччина, Японія, Єгипет, Пакистан, Ємен, Таджикистан, Вірменія, Литва, Сінгапур, Нідерланди, Латвія не експортували молочну продукцію у першому півріччі, можливо дані за рік будуть дещо іншими, але такі тенденції не є оптимістичними. Валютна виручка за шість місяців 2009 року складає всього 24,45% від річної валютної виручки 2008 року.

Аналіз стану виробництва молока, виробництва та експорту і імпорту молокопродуктів свідчить про необхідність застосування маркетингового підходу до розвитку молочної галузі України та організації вітчизняних та зарубіжних ринків збуту молокопродук-тів. Саме експортний потенціал засвідчує про можливість виробництва конкурентоспроможної продукції. Із двох типів маркетингової експортної поведінки підприємств: агресивної (наступальної, атакуючої) та пасивної (реагуючої, відповідь на ситуацію, що склалася), враховуючи уповільнення експортної діяльності підприємств молочної галузі України, на сучасному етапі доцільно обрати пасивну маркетингову експортну поведінку. Служба маркетингу підприємств молочної промисловості може бути організована за товарним та регіональним принципами.

Висновки. В статті запропоновані елементи структурно-логічної схеми маркетингової стратегії розвитку експортного потенціалу молокопереробної галузі України, проведений аналіз структури експорту та імпорту молокопродуктів за останні два роки. Обґрунтований вибір пасивної експортної маркетингової поведінки підприємствами молочної промисловості. Запропоновані товарний і регіональний принципи організації служби маркетингу підприємствами галузі.

Для підвищення ефективності виробництва підприємств молокопереробної промисловості та розвитку експортного потенціалу необхідно вирішувати наступні проблеми: удосконалювати державну політику щодо стимулювання розвитку молочної індустрії України з одночасним стимулюванням експорту молочної продукції; створювати умови для розвитку інноваційної моделі молокопереробної галузі шляхом розробки та впровадження науково-технічних розробок на підприємствах галузі; продовжувати розробку стандартів на молочну продукцію у відповідності з міжнародними та європейськими вимогами; впроваджувати маркетинговий підхід щодо організації роботи підприємств АПК.



Список використаних джерел:

  1. Про молоко та молочні продукти: Закон України від 24.06.2004р. №1870 – IV.

  2. Гальчинський А.С., Гвець В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. Інноваційна стратегія українських реформ. – К.: Знання України, 2002. – 826с.

  3. Осадча Г.Г., Власенко І.М. Застосування методики кластерного аналізу при розробці стратегії діяльності молочної галузі України. // Науковий вісник Ужгородського університету, 2010, ст.250.

  4. Производство молока и молочных продуктов в Украине за 10 месяцев 2009 года // МОЛОКОпереробка. – 2009. - №12(51). - С.20-28.

  5. Экспорт и импорт молочной продукции за 6 месяцев 2010 года // МОЛОКОпереробка. – 2010. - №8(59). - С.17-27.

УДК 640.41:332.1

Герасимчук З. В., д.е.н., професор,

Сидорук С.В., аспірантка



Луцький національний технічний університет
МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ РИНКУ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ В РЕГІОНІ
У статті обгрунтувано питання ефективності територіальної організації ринку готельних послуг в регіоні. Побудовано систему показників та визначені методичні підходи до їх обчислення.

Ключові слова: готельна послуга, ринок готельних послуг, територіальна організація.
Gerasimchuk Z.V., Sidoruk S.V.

METHOD OF EVALUATION OF THE TERRITORIAL market of hotel services in the region
In the article of обгрунтувано question of efficiency of territorial organization of market of hotel services in a region. The system of indexes is built and the methodical going is certain near their calculation.

Keywords: hotel favour, market of hotel services, territorial organization.
Герасимчук З.В., Сидорук С.В.

МЕТОДИКА ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ ТЕРРИТОРИАЛЬНОЙ ОРГАНИЗАЦИИ РЫНКА ГОСТИНИЧНЫХ УСЛУГ В РЕГИОНЕ
В статье обоснованы вопросы эффективности территориальной организации рынка гостиничных услуг в регионе. Построена система показателей и определены методические подходы к их вычисления.

Ключевые слова: гостиничная услуга, рынок гостиничных услуг, территориальная организация.
Постановка проблеми у загальному її вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними знаннями. Для того, щоб правильно розвивати готельний бізнес, необхідно кількісно оцінити тенденції, що відбуваються на регіональному ринку готельних послуг, дати їм узагальнену оцінку, яка б врахувала різноманітні ознаки і параметри, ступінь значущості і забезпечувала порівняльність об’єктів. Саме тому виникає необхідність оцінки стану і динаміки розвитку готельного бізнесу в регіоні. Це дасть можливість скласти цілісну картину процесу розвитку регіонального ринку готельних послуг, виявити притаманні йому тенденції та закономірності в регіональному розрізі, оцінити недоліки функціонування готельного бізнесу та сформувати підґрунтя для вибору оптимального варіанта їх усунення.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Значний внесок у розробку питань побудови статистичного інструментарію та всебічного статистико-економічного аналізу розвитку готельного господарства підприємств, регіонів, видів економічної діяльності і держави в цілому зробили вітчизняні вчені-статистики. Зокрема, різні теоретичні, методологічні та організаційні аспекти цих проблем знайшли відображення у наукових працях В. Адамова, В. Анісімова, З. Бараник, О. Васечко, Е. Галицької, А. Головача, С. Герасименка, А. Єріної, Н. Ковтун, І. Манцурова, Ю. Цал-Цалко, В. Швеця та інших. Віддаючи належне напрацюванням економістів, статистиків та спеціалістів з питань функціонування і розвитку готельних підприємств, слід зауважити, що для вітчизняної статистики готельний бізнес залишається малодослідженим об’єктом. І виступає як важлива складова туризму. Вирішенню теоретичних завдань у системі управління готельними підприємствами сприяли дослідження українських і зарубіжних вчених таких як: С. Байлика, Т. Дорошенко, Л. Лук’янова, І. Мініча, Л. Нечаюк, Х. Роглева, Н. Телеша, В. Федорченко, Є. Башмачникова, Г. Бондаренко, Л. Єрохіна, Н. Кабушкіна, І. Ляпіна та інших.

Постановка завдання, суть якого зводиться до спроби обгрунтування методичного підходу до оцінки ефективності територіальної структури готельних послуг .



Викладення основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Проблема підвищення ефективності функціонування ринку готельних послуг тісно пов’язані із врахуванням особливостей її територіальної організації. Оскільки територіальна сфера організації готельної діяльності є надзвичайно динамічною, то вона вимагає різностороннього вивчення. Важливість його полягає в дослідженні особливостей територіальної організації з позиції процесу залучення території в систему суспільного функціонування. Тривалий час вирішення питань територіальної організації готельної сфери носило тільки загальнодержавний характер. Недостатнє врахування особливостей регіонів у процесі розміщення, функціонування та розвитку засобів розміщення протягом тривалого часу призвело до накопичення складних соціально-економічних проблем [1].

Слід зазначити, що на ринок готельних послуг впливає територіальна організацію готельних послуг, експлуатацію готельних об'єктів та економічна ефективність обслуговування. Формування, споживання і відтворення ресурсів безпосередньо пов'язане з на­явністю розвинутої готельної інфраструктури.

В даний час в науковій літературі не зустріча­ються методичні підходи щодо ефективності територіальної організації ринку готельних послуг в регіоні. В контексті нашого дослідження доцільним буде розробити комплекс показнків для територіальної організації розвитку ринку готельних послуг в регіоні, це дозволить врахувати ті специфічні риси даного ринку, які пов'язані з особливостями процесу надання та споживання готельних послуг (як товару особливого призначення). Пропонуємо розглядати територію не лише як місце розташування готельних комплексів чи скупчення споживачів, а як концентроване зосередження ресурсів простору, що перебувають у взаємодії та взаємозалежності.

В нашому дослідження, ми виділили часткові показники, які будуть відображати ефективності територіальної організації ринку готельних послуг в регіоні напрямок аналізу яких відображено в табл. 1.


Таблиця 1

Показники ефективності територіальної структури регіонального ринку готельних послуг



Напрямок аналізу ефективності територіальної структури ринку готельних послуг

Показники

Алгоритм розрахунку показників

Аналіз та оцінка територіальної доступності готельних послуг в регіоні



1. Середній радіус готельного обслуговування споживачів

2. Повнота асортименту готельних послуг в регіоні

3. Щільність відвідувачів готелю на одиницю площі чол..\кв. км.;

4. Щільність готельних закладів, місць \ кв. км.;



1. 

- кількість готельних закладів в регіоні;

 – площа регіону.



 - кількість готельних послуг, які отримують споживачі регіону на ринку;

 - комплекс (кількість) готельних послуг на ринку України.

3.Тщ= кількість відвідувачів\площу регіону;

4.Гпщ= кількість місць готельних підприємств \ площу регіону.

Наведена методика оцінки ефективності територіальноїструктури регіонального ринку готельних послуг, на нашу думку, дає змогу вирішити завдання, що ставляться нами на початку дослідження.

Показник середнього радіуса готельного обслуговування споживачів дає можливість оцінити ефективність територіальної структури регіонального ринку готельних послуг з позиції доступності готельних послуг для населення. Складність умов транспортування споживачів в готельний комплекс визначатимуть оптимальне значення радіуса готельного обслуговування споживачів.

Зроблені розрахунки середнього радіуса готельного обслуговування споживачів показують неоднорідність у територіальній доступності для приїжджих готельних послуг в регіонах (табл. 2). Збільшення радіуса готельного обслуговування спостерігається у Вінницькій, Чернівецькій, Сумській, Рівненській, Кіровоградській областях.

Таблиця 2

Часткові індекси територіальної організації регіонального ринку готельних послуг



Назва області

Середній радіус готельного обслуговування споживачів

Повнота асортименту готельних послуг в регіонах України

Щільність відвідувачів готелів на одиницю площі чол./кв. км.

Щільність готельних підприємств, місць/кв. км.

Індекс ефективності територіальне організації готельних послуг

АР Крим

2,9885

0,1555

0,1447

5,6895

2,2446

Вінницька

6,0566

0,0288

0,0263

0,5899

1,6754

Волинська

4,6243

0,0382

0,0460

1,0608

1,4423

Дніпропетровська

3,1417

0,1002

0,0762

3,4222

1,6851

Донецька

3,3556

0,0638

0,0583

2,1736

1,4128

Житомирська

4,6464

0,0334

0,0271

1,5878

1,5737

Закарпатська

2,5803

0,0539

0,1024

4,2084

1,7363

Запорізька

5,2845

0,0377

0,0336

0,8762

1,5580

Івано–Франківська

3,5598

0,0274

0,0476

2,0133

1,4120

Київська

4,9198

0,0560

0,0482

0,8740

1,4745

Кіровоградська

6,7869

0,0137

0,0135

0,4428

1,8142

Луганська

2,9006

0,0420

0,3822

2,1695

1,3736

Львівська

2,1674

0,1525

0,1694

5,0758

1,8913

Миколаївська

2,8708

0,0426

0,0420

5,3980

2,0884

Одеська

3,6191

0,0996

0,0725

2,3378

1,5323

Полтавська

4,3675

0,0384

0,0323

1,0006

1,3597

Рівненська

5,3876

0,0303

0,0367

1,3086

1,6908

Сумська

5,1158

0,0236

0,0240

0,9881

1,5379

Тернопільська

3,3176

0,0294

0,0515

3,2392

1,6594

Харківська

4,4734

0,0739

0,0570

1,0379

1,4106

Херсонська

2,7483

0,0608

0,0518

7,6177

2,6197

Хмельницька

4,7597

0,0458

0,0539

0,8754

1,4337

Черкаська

3,4801

0,0425

0,0492

1,8932

1,3663

Чернівецька

3,0902

0,0304

0,1338

5,7744

2,2572

Чернігівська

3,9536

0,0447

0,0339

1,2610

1,3233

Для того, щоб оцінити ситуацію на ринку готельних послуг щодо можливої диверсифікації готельних послуг в регіонах, необхідно, визначити повноту асортименти готельних послуг. Чим ближчим до одиниці є значення коефіцієнта, тим повнішим є асортимент готельних послуг в регіоні. Найширший асортимент готельних послуг характерний для АР Крим (18%), Одеська, Дніпропетровська, Донецька, Харківська області.

Територіальну доступність готельних закладів з найменшими фінансовими витратами і найменшими часовими затратами для гостей відображає показник щільності готельних закладів, (місць). Найвища щільність готельних закладів характерна для таких областей як Херсонська, Львівська, Миколаївська, Чернівецька, АР Крим.

Показник розрахунку щільності відвідувачів готелю на одиницю площі свідчить проте, що житлова площа номерів загалом по країні за цей період збільшилася на 193 тис.м2 і становила 1313,5 тис.м2. Середня площа одного номера становила 21,4 м2 проти 20,9 м2 у 2008р. Зростання кількості номерів та їхньої житлової площі відбулося у зв'язку із збільшенням у деяких областях кількості підприємств готельного господарства. Так, у Автономній республіці Крим кількість номерів збільшилась на 482 одиниці, або на 8,1%, у м. Києві – на 381 номер, або на 4,6%, у Львівській області – на 379 номерів, або на 9,7%, у Чернівецькій області – на 256 одиниць, або на 32,6%, у Закарпатській області – на 189 одиниць, або на 12,9%. Поряд з цим в окремих регіонах простежувалося зменшення кількості номерів, що не завжди призводило до відповідного зменшення розмірів їхньої житлової площі. Так, у Дніпропетровській області кількість номерів зменшилась на 134, а житлова площа номерів збільшилась на 1293,6 м2, у Харківській області кількість номерів зменшилась на 10, а їхня житлова площа збільшилась на 486,1 м2. Це свідчить про те, що підприємства готельного господарства було перебудовано та реконструйовано з метою збільшення площі номерів, поліпшення їхнього планування та створення зручніших і комфортніших умов для проживання.

Для оцінки територіальної організації готельних послуг в регіоні для подальшого їх розвитку вважаємо за необхідне здійснити групування регіонів за ефективністю територіальної організаці готельних послуг. Групування регіонів здійснюється за інте­гральним показником, що взяли за основу розрахунку розвитку ринку готельних послуг в регіоні, які були розраховані в процесі дослідження подано у табл 3. Ми вважаємо, що саме ці показники дають узагальнену характеристику територіальної організації готельних послуг в регіоні.

Таблиця 3

Групування регіонів за ефективністю територіальною організацією готельних послуг в регіонах України




Високий

(2 і більше)



Середній

(1,6-1,9)



Низький

(1,2-1,5)



Регіони

АР Крим Херсонська, Чернівецька, Миколаївська

Віницька, Дніпропетровська,

Закарпатська, Житомирська, Кіровоградська, Львівська, Рівненська, Тернопільська



Чернігівська, Волинська Івано- Франківська, Київська, Полтавська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Луганська, Донецька, Одеська, Сумська

Проведений аналіз дає можливість зорієнтуватися у процесах та явищах, що відбуваються в територіальній ор­ганізацію готельних послуг , а також висвітлюється територіальний аспект об’єктів готельного господарства регіонів. За результатами розрахунку можна відзначити, то найвищий рівень ефективності територіальне організації готельних послуг спостерігається у таких областях: Херсонській (88,2%), Чернівецькій (77,5%), АР Крим (76,6 %), Миколаївській (70,8 %) через що тут сконцентро­вана основна більшість об'єктів готельної бізнесу, природних, інтелектуальних та історико-культурних ресурсів, що служит ь своєрідною приманкою для приїжджих в регіон.

Подальший розвиток ринку готельних послуг в регіоні, а саме зростання спектру готельних послуг та диверсифікації асортименту, збільшення середнього радіуса готельного обслуговування споживачів можливе за умови стабілізації соціально-економічної ситуації в країні, ростом доходів населення та зростанням попиту на готельні послуги в регіонах України.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   47


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка