Посвята в першокласники



Скачати 133.31 Kb.
Дата конвертації26.02.2016
Розмір133.31 Kb.
“Посвята в першокласники"

 

Діти під веселу музику заходять до зали.

 

Зала святково прибрана.



 

Учитель. Добрий день, дорогі діти, шановні батьки, гості, запрошені! Ми сьогодні зібралися на наше перше класне свято. Ще місяць тому наші діти називалися дошкільниками, а сьогодні їх із гордістю називаємо школярами. Багато нового, цікавого дізналися учні за цей короткий період навчання. А чого саме вони навчилися, ми побачимо протягом нашого свята.

Ведуча. Жовтіє листя на тополі,

              Летять у синяві хмарки…

              Відкриті навстіж двері в школі –

              Ідуть до школи первачки.

 

Ведучий. З гілок тополь злітає листя,

                 Кружляє й падає до ніг.

                 Уперше діти урочисто

                 Переступають цей поріг.



Учні:

Ось і школа. Квіти, квіти

Загойдалися вгорі

Ті, що звались просто діти,

Нині звуться школярі.

 

 – Школа – вчителька сказала, –



 Це не просто гарний дім,

 І не просто класи, зали –

 Треба знати нам усім.

 

 В школу йдемо недарма:



 Вчення – світ, невчення – тьма.

 Ми прийшли знання здобути.

 Хочем грамотними бути.

 

Бо знання нам необхідні,



Дуже-дуже всім потрібні.

Ну, а книжка нас навчить,

Як на світі треба жить.

 

Хто багато книг читає,



Той всього багато знає.

Що навчишся й будеш вміть –

За плечима не носить.

 

На дванадцять вчитись хочу,



Маю зошит з Букварелі

Вчора був я просто хлопчик –

Став сьогодні школярем!

 

Це не вигадка, не казка,



Що віднині я школярик

Ось портфелик мій, будь ласка,

А в портфелику – Букварик.

 

А в портфелі – акварелі,



Та ще зошитів десяток,

Та дві книжечки веселі

Про птахів і про звіряток.

 

А оцінок ще немає,



Хоч вже вчуся я навчатись,

А сестричка вже питає,

Чи носитиму “дванадцять”.

 

Учитель: Давайте пригадаємо, як мами й тата вас привели до школи і заспіваємо про це пісню.

 

Звучить пісня “Мама двері відчиня”

 

Учитель. Свято непросте у нас –

                 Воно буває тільки раз.

                 І сьогодні у наш клас

                 Ідуть гості всі до нас.

 

Незнайко. (Незадоволено позіхає, потягується) – ой, хто це мені не дає відпочивати?

                   І чого це ви тут зібралися.

                   Все літо було спокійно, а тепер галасу наробили.

 

Ведучий. Ми разом із дітьми зібралися на свято посвячення в першокласники.

 

Незнайко. Які першокласники? Це ж малюки з дитячого садка.

 

Ведуча. Ні? Незнайку, це справжні першокласники. Вони вже третій місяць навчаються у школі. Зараз вони тобі заспівають пісню.

 

Пісня «Вчать у школі»

Незнайко. Ой, і я можу співати і танцювати!

 

Ведучий. Діти прийшли до храму науки, який називається Радушанська школа, щоб їх привітав директор і вручив листи посвячення в першокласники. Дітям потрібний ключ від чарівних дверцят. Коли ми відчинимо ці двері, то познайомимося з господарем храму науки.

 

Незнайко. Я не знаю, у кого той ключ. Нічого не бачив, нічого не чув. А що ви тут понаписували?

 

Ведуча. Діти, допоможемо прочитати.

● Хто хоче більше знати, треба менше спати.

● Книжка вчить, як на світі жить.

● Пташка красна своїм пір’ям, а людина – своїм знанням.

 

Незнайко. Добре, ви мене розбудили, тепер пограйтесь зі мною.

 

Ведучий. Ні, Незнайку, ти допоможи нам знайти ключ.

 

Незнайко. Я нічого не знаю, нічого не бачив.

 

              (Вбігає Буратіно)



Буратіно. Добрий день! Я знаю де ключ! Я знайшов чарівні двері, які ведуть до країни Знань! Там живуть літери, які складаються в склади, склади з’єднуються в слова, а слова складають речення. У цій країні добро завжди здобуває перемогу над злом. Як же мені хочеться потрапити до цієї країни. А ви, діти, хотіли б помандрувати разом зі мною? Для цього нам треба виконати декілька завдань, щоб дістати ключ від чарівних дверей у країну Знань.

 

Ведучий. Діти! Зможемо ми все виконати?

 

Буратіно. Діти, допоможіть мені відгадати загадки.

 

● Стоїть веселий світлий дім



    Дітей багато дуже в нім.

    Там пишуть і рахують,

    Читають і малюють. (Школа)

 

● Коли хочеш ти читати,



    То мене повинен знати.

    Всіх я розуму учу,

    А сама завжди мовчу. (Книжка)

 

● Хто скликає на урок?



    То дзвенить шкільний (дзвінок)

 

● Для письма, сказати прошу,



   Що потрібно взяти? (Зошит)

 

Звучить дзвінок.

 

Незнайко. Ой, що це таке?

 

Буратіно. Це ж дзвінок, він кличе дітей на урок.

 

Незнайко. На який урок?

 

Ведуча. Діти, які уроки у нас у школі? Давайте пограємо в гру “Уроки”. Я називаю урок, і якщо він є у вас у першому класі, – ви плескаєте в долоні.

● Читання

● Фізика


● Малювання

● Я і Україна

● Хімія

● Письмо


● Математика

● Біологія

● Фізична культура

● Основи здоров’я



 

Заходить букварик.

 

Незнайко і Буратіно питають. Що це за диво?

 

Букварик. Коли хочеш ти читати,

                   То мене повинен знати.

                   А коли мене не знаєш,

                   То ніколи не впізнаєш!

 

Ведучий. Діти, хто це? Правильно, Букварик. Це перша наша книжка, за якою ми вчимося читати.

 

Незнайко. Подаруйте мені цього Букварика! Я намалюю на ньому сонечко, хмарки і квіточки…

 

Буратіно. Ти що, Незнайку, не можна з книжкою так поводитися! Ось послухай, що трапилося з Мар’янкою.

 

1-й учень. Книжка скаржилась Мар’янці –

                   Я у тебе не в пошані

                   Звідкіля це на мені

                   Плями сині та масні?

                   Подивися, от сторінка:

                   Намальована хатинка.

                   Під хатинкою маля

                   І написано: “Це я”

 

2-й учень. Люди кажуть: – Ой, чия ти?

                  Як тебе тепер читати?

                  Скільки ми читали книг,

                  А не бачили таких!

                  (Книжка плаче…Підходить Мар’янка, бере за руку)



Мар’янка. – Я не рватиму сторінок,

                  Не бруднитиму картинок,

                  Вбережу тебе від бруду,

                  Більше так, повір, не буду!

 

Ведуча. Незнайку, ти зрозумів, що книжку треба берегти? А ви, діти?

 

Незнайко. Заморився я з вами, піду трошки відпочину.

 

Ведучий. А наші діти будуть збиратися в школу, складатимуть портфель.

 

Незнайко. І я хочу складати портфель.

 

Проводиться гра “Хто швидше, охайніше, та правильніше збере свій портфель.”

 

 



Лунає дзвоник

 

Учитель. Продзвенів уже дзвінок

                 Починається урок

                 Розгорніть-но букварі

                 Вам знайомі букви ці?

 

Учень. Ті, що є у букварі,

             Знаємо ми букви всі!

 

Учитель. Добре знаєте? Гаразд!

                Перевірю зараз вас.

                Подивіться – буква “А”,

                Ви назвіть на “А” слова.

 

(Показує букву, діти називають слова)

 

Учитель. Ну, а хто на букву “Б”

                 Слово перш за всіх назве.

                 Гляньте ще на букву “В”

                 Хто слова на “В” назве?

 

(Діти називають слова)

 

Учитель. Так ми, діти, повторили

                 Букви ті, що ви учили.

                 Хто старанно букви вчив,

                 Той подяку заслужив!

 

 (Лунає дзвоник, діти встають, стрибають і кричать “перерва”.)



 

Проводиться гра “М’яч – по колу”

 

Лунає дзвінок

 

Учитель. І знову дзвенить дзвінок,

                Він кличе нас на урок,

                На урок математики.

      Зараз ми подивимося, як уміють наші діти рахувати.

 

Гра “весела лічба” (учитель читає віршовані задачі, а учні відповідають)

● Три веселі киці грались на травиці.

    В раз одна сховалась,

    Скільки киць зосталось? (2)

● Було у Марини 7 ягід малини.

    6 ягідок з’їла, а скільки лишилось? (1)

У садку до годівниці

     Прилетіли 2 синиці,

     Потім ще 4 птиці.

     Скільки птиць на годівниці? (6)

● На травиці біля хати

    Метушаться цуценята.

    9 білих, наче сніг,

    Одне чорне. Скільки всіх? (10)

 

Учитель. Молодці діти, а тепер у нас фізкультхвилинка.



(Учитель показує цифри, а учні виконують вправи)

-         Скільки разів ногою тупнемо? (2)

-         Скільки разів у руки плеснемо? (3)

-         Ми присядем скільки раз? (4)

-         І нахилимось в цей час. (1)

-         І підстрибнем рівно стільки. (5)

-         От лічба! Гра і тільки!

-          



Букварик. Пісню люблять всі малята.

                  Без пісні свято –то свято.

                  Пісня серце й душу звеселяє.

                  Аплодуйте! Перший клас співає



Звучить пісня “Два веселих гуся”

 

Учні:

До школи радо хто спішить?

Хто старанно уроки вчить?

Хто хоче все на світі знать?

Уміє і читати, і писать?

Усі їх завжди пізнають,

Скажіть-но, як цих діток звуть?

 

Усі. Школярі!

 

Хто радує і тат, і мам?



Хто кожну справу робить сам?

Хто дружно й весело співа,

Родину щастям зігріва?

Усі їх завжди пізнають,

Скажіть-но, як цих діток звуть?

 

В школі ми вже прижились,



Правил добрих навчились.

Ось послухайте ви їх

І дотримуйтесь усіх.

 

Щоб усі вас поважали,



Щоб любили і пишались,

Не багато, і не мало –

Треба знати десять правил!

 

Правила для учнів



Вставайте дружно кожен раз,

Коли учитель входить к клас.

 

Спитає вчитель – треба встать,



Дозволить сісти – тихо сядь.

Сказати хочеш – не шуми,

А тільки руку підніми.

 

У школі парту бережи



І на парті не лежи.

Щоб урок минув не марно –

Треба сісти рівно, гарно.

 

Не базікай на уроках,



Як папуга чи сорока.

В школі, в класі не брудни,

Сміття бачиш – підійми.

 

Дома близьким не груби,



Менших захищай завжди.

Будь охайним завжди сам,

Уникай дірок і плям.

 

Щоб тобою всі пишались,



Перехожі озирались,

Так роби, щоб люди звикли

Ти в усьому завжди – приклад.

 

Лиш прокинувся, вставай!



Лінькам волі не давай!

Пелюстки роса омила,

Отже й ти берись до діла.

 

Ти нагадувань не жди,



А до школи вчасно йди.

Перш ніж вийдеш ти у двір,

Все у ранці перевір.

 

Про охайність пильно дбай



Чистим одяг свій тримай.

Ти дорослим не груби

Малюків жалій, люби.

 

Лунає дзвінок

 

Учитель. А зараз у нас урок “Я і Україна”

 

Гра “Так чи ні” (учитель ставить запитання, а учні повинні відповідати)

 

Гра “Так чи ні?”

                   Зіграти хочеться мені

                   З тобою друже в “Так чи ні?”

                   Тобі питання задаю,

                   Готуй же відповідь свою.

                   Відповідай, коли мастак,

                   Єдиним словом “ні” чи “так”.

                                                           Скажи, співає сом пісні?

                                                           Не гайся з відповіддю: (…)

                                                           Чи вміє плавати гусак?

                                                           Ну що на це ти скажеш? (…)

                                                           Скажи мені, червоний мак

                                                           В січневу пору квітне? (…)

                                                           А крокодили на сосні

                                                           Свої будують гнізда? (…)

                                                           Чи достигають навесні

                                                           Пшениця й жито в полі? (…)

                                                           Коли розсердиться їжак,

                                                           Слона він може вбити? (…)

                   Ріка біжить удалині,

                   Чи є у неї ноги? (…)

                   А чи буває сон у сні?

                   Чекаю відповіді! (…)

                   Перекрив синицю шпак,

                   Так буває, друже? (…)

                   Скажи, морози крижані

                   Страшні для мавп тропічних? (…)

                   Чи правда це, що вовк усмак

                   Наївся груш і яблук? (…)

                   А під кінець скажи мені:                   Цікава гра у “Так чи ні?” (…)  



Учні:

Перший клас, перший клас!

Все у нас в перший раз:

Перша парта і дзвінок,

Перша книжка і урок.

 

Ми – найменші школярі.



Годі бігать у дворі!

Будемо читать, писать,

Літери в склади складать.

 

Обіцяєм не лінитись,



Тільки на “дванадцять” вчитись,

Рано з сонечком вставать,

Щоб у школу не проспать.

 

Ми – не просто малючки.



Ми вже – справжні первачки.

А за років одинадцять

Підростем на всі сто двадцять.

 

Ми ходили в дитсадок,



Мріяли читати

І на перший свій урок

Швидше завітати.

 

Будем добре ми учитись,



І співать, і веселитись,

Щоб раділи мами милі,

Що такі ми в них щасливі!

 

Шановна вчителько, батьки!



За нас ви будьте певні,

Хоч ми рухливі і шумні,

Зате розумні й чемні.

 

А як вивчимо усе



І багато взнаєм,

Зуби мудрості у нас

Враз повиростають.

 

Щоб були ми здоровенькі,



І красиві, й рум’яненькі,

В їдальні ми все споживаємо

І здоровими виростаємо!

Отоді-то станем ми гарні і великі

І тоді позаздрять нам всі маленькі діти.

 

А сьогодні хай щастить



На дорогах наших,

Хай піде на користь нам

В їдальні смачна каша!

 

 



Нехай поруч будуть з нами

Вчителька й батьки,

Бо ще довго, довго, довго,

Довго нам рости.

 

 

Пташко щастя, прилітай,



Нас ніколи не минай.

 

Ти надію не згаси,



В країну Щастя віднеси!

 

Перший клас навчає нас писать,



Перший клас навчає нас читать.

Головне – навчає всіх дітей дружить.

Через те, що разом веселіше,

Через те, що разом ми сильніше,

Через те, що разом нам цікаво жить.

 

Звучить пісня “Вчать у школі”

 

Учитель. Любі діти, на прощання –

                 Мої сердечні побажання.

                 Хай вам сонечко сміється,

                 І наука хай дається.

                 Не привчайтесь у роботі

                 Відкладати все на потім.

                 Хай щастить вам, діти, всюди!

                 Хай ростуть з вас гарні люди!



 


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка