Потрібне партнерство



Скачати 46.64 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір46.64 Kb.
Потрібне партнерство

Виховання дітей - найважливіше завдання нашого життя. Діти - це майбутні громадяни нашої держави. Вони повинні вирости справжніми грома­дянами України, хорошими людьми, батьками і мате­рями. Учитель відіграє велику роль у вихованні дитини, але завдання, які стоять нині перед школою, учитель не може вирішити без постійної підтримки батьків. Головною ціллю діяльності вчителя початко­вих класів є забезпечення єдності вимог до вихо­вання учнів з боку сім’ї та школи, створення нор­мальних умов для домашнього навчання дітей, спрямовування виховної діяльності сім'ї. Знати все про дитину - не тільки про рівень її підготовленості до навчання, але й про її здоров’я, звички, схиль­ності -- не просто обов'язок педагога, а й необхідна умова успішного навчання маленьких школярів. Турбота про те, щоб учитися було цікаво, необтяжливо, щоб дитина не відчувала себе занедбаною, має ста­ти головною і для батьків. Щоб сімейне виховання було складовою творення розвиненої особистості, потрібні зусилля батьків і вчителів. З обох сторін вони мають бути спрямовані на досягнення взаємо­розуміння, взаємної довіри й поваги. Ґрунтом для них є однакова зацікавленість у навчальних успіхах шко­ляра, його інтелектуальному й духовному розвиткові, формуванні високих моральних якостей.

Важливе значення для забезпечення тісної спів­дружності школи і батьків має створення батьківсько­го колективу. Батьки повинні стати активними учас­никами навчально-виховного процесу у класі, а не просто спостерігачами. Тому я знайомлюся з бать­ками майбутніх першокласників майже за рік до вступу дитини до школи. Вивчаю кожну сім’ю, кож­ну дитину. Знайомлю дітей і їхніх батьків зі школою, з програмами першого класу та підручниками. Особ­ливе свято для першокласників - Перше вересня . До театралізованого дійства " Зустрічай, школо, нас і приймай у перший клас" залучаю своїх випускників, батьків першокласників. Батьки сидять поруч зі сво­їми дітьми, з ними виступають, готують для них гос­тинці.

Щоб ближче познайомитися зі всіма батьками, проводжу після двох місяців навчання, родинне свя­то " Будьмо знайомі". Метою цього заходу є ство­рення дружної класної родини, спонукання батьків змістовно і всебічно займатися вихованням дітей. На такому святі виявляються інтереси, захоплення і вподобання кожної сім'ї, звичайно, черпається інфор­мація про можливості кожної родини з метою розумного використання.

Традиційними стали свята мами, тата, бабусі. До цих свят діти готуються заздалегідь: вивчають пісні, танці, вірші, роблять вітальні листівочки. Залучаю батьків до участі у святах. Вони разом з дітьми танцюють, співають, беруть участь в іграх, малюють плакати, займаються оформленням зали, пошиттям костюмів для дітей. Кожен з учасників свята: і бать­ки, і діти - відчувають відповідальність за доручену справу. У такі дні проходить єднання покоління бать­ків і дітей. У цьому й виражається співдружність пе­дагога та батьків у вихованні підростаючого покоління.

Крім таких масових форм роботи, проводжу інди­відуальні бесіди з батьками учня, відвідую сім’ї вдо­ма. Під час зустрічі з батьками підкреслюю позитив­не в дитині, тактовно звертаю увагу на недоліки. Ду­же важливо створити атмосферу довіри й доброзич­ливості. Перевагою індивідуальної роботи є те, що наодинці з учителем батьки відвертіше розповідають про свої проблеми та труднощі у вихованні дітей. Дорослі мають бути переконані, що їхня бесіда з учи­телем залишиться таємницею, що жодна їхня відвер­та думка не буде розголошена.

Дуже ретельно готуються до батьківських зборів. На зборах інформую батьків про класні справи, доводжу до відома план роботи з учнями на місяць. Батьки із задоволенням беруть участь в обгово­реннях різних питань про виховання дітей. Так, нап­риклад, цікавий диспут " Якою повинна бути щаслива сім’я ?". Обговорюються такі питання:


  1. Як ви визначаєте, щаслива сім’я чи ні ?

  2. Який стиль сімейних взаємин вважаєте ідеальним ?

  3. Що, на Ваш погляд, найголовніше в сімейному житті ?

  4. Яке місце у щасті сім'ї посідають діти ?

  5. Чи можна за зовнішнім виглядом дитини встано­вити, з якої вона сім’ї ?

  6. Труднощі, які переборює сім’я протягом свого існування, згуртовують чи роз'єднують її ?

З метою діагностики сімейного мікроклімату мож­на провести анкетування. Наприклад, анкета для тата:

  1. Якими рисами характеру вашої дитини Ви може­те пишатися ?

  2. Які недоліки бачите у вихованні доньки чи сина і як намагаєтесь їх виправити ?

  3. Як допомагаєте дитині в навчанні ?

  4. Як проводите дозвілля ?

  5. Які позитивні зрушення у вихованні своєї дитини Ви помітили останнім часом ?

6. Хто зіграв у цьому провідну роль ?
( батьки, вчителі, товариші)

Доцільно давати спільні завдання для батьків і дітей. Наприклад, учень не вміє логічно переказувати про­читаний текст. Батькам пропонують кілька художніх текстів для спільного читання, додавши до кожного з них серію запитань для обговорення. Відповідаючи на грамотно сформульовані запитання,учень навчиться переказувати прочитані тексти. Батьки разом з діть­ми складають родовідне дерево, народний календар, розучують пісні, вірші, гуморески. З великим задово­ленням виготовляють закладки в книжки.

Класна родина має стати продовженням, розширенням та поглибленням сімейного виховання. Безумовно, учитель - центральна фігура в класі. Від його досвіду, організаційних здібностей, знань, підходу до дітей залежить дуже багато. Шкільне життя пере­конує, що дружними, бувають ті класи, в яких пере­важна частина батьків активно допомагає вчителю організовувати навчально - виховний процес.

Педагогічне партнерство учителя і батьків - мо­гутня виховна сила. І як би вчитель не старався, він самостійно не зуміє охопити і розв'язати ті завдання, які ставить життя перед школою.



Горбушко Т.Г, вчитель вищої категорії Качкарівської ЗОШ


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка