Повторення та узагальнення вивченого про прислівник



Скачати 111.23 Kb.
Дата конвертації19.02.2016
Розмір111.23 Kb.
ТЕМА: Повторення та узагальнення вивченого про прислівник.

МЕТА:

Навчальна: забезпечити в ході уроку повторення понять «самостійні частини мови», «прислівник»; закріпити спеціальні вміння і навички; розпізнавати прислівники, використовувати їх у мовленні, писати прислівники з вивченими орфограмами; закріпити загальноосвітні навички (швидко писати, читати);

Розвиваюча: розвивати в учнів уміння порівнювати, критичне мислення, самостійність школярів, уміння долати труднощі в навчанні, використовуючи творчі завдання; виробляти уміння знаходити власні приклади морального вихованню (такої моральної якості, як патріотизм), формувати пізнавальний інтерес (через елемент новизни-гри);

Виховна: сприяти естетичному вихованню (через зв'язок з природою); виховувати любов до рідної мови (через поезії українських поетів).

Обладнання: узагальнююча таблиця; стрічки із написами частин мови, роздавальний різнорівневий матеріал (для кожної групи), підбір зимових пейзажів на комп’ютері, музика Вівальді «Зима», оформлення класної дошки (напис з літер «Царство Морфології», перелік членів царства).

Тип уроку: урок повторення, узагальнення й систематизації знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань

Учитель. Діти, сьогодні ми знову потрапимо у багаті володіння царівни Морфології, яка надасть нам можливість ще раз поспілкуватися з чарівними мешканцями цієї незвичайної країни. Тому попросимо її завітати до нас.

(Заходить Морфологія)


  • Учні, які були найбільш активними, отримали знання і мають представити мешканок цього царства.

МОРФОЛОГІЯ

Я повелителька у країні частин мови.

Чи ти задумувався, відкіль оті у нашій мові зливки золоті?

Як намистини, диво калинове – частини мови!

Наказую вам розповісти про себе. Будьте лаконічними, точними, правдивими.
ІМЕННИК. Моє ім’я Іменник. Я найголовніший серед вас усіх, бо називаю все живе й неживе, я у небі й землі, у людях і звірах, у житті, у радості, у праці й відпочинку! Ось подивиться, що там, за вікном. Зима. Сніг, хуртовина. Мороз. А господарі зими: грудень, січень, лютий. Я – головний серед вас!

ПРИКМЕТНИК. Та ні, Іменнику. Без мене ти не був би такий чудовий, різноманітний, привабливий.

Прикметник дасть іменнику-предмету якусь його ознаку чи прикмету. Це я надаю тобі ознаку, властивості. Ось послухай: Зима сніжна. Мороз тріскучий. Сніг сліпучо-білий. У народі кажуть: «Сумний грудень у свято і будень», «Хвали січень сніговий», «Лютий сніг весною пахне».

ЧИСЛІВНИК. Які ж ви хвалькуваті! Ви забули, що Числівник може визначить тобі число речей, порядок при лічбі.

Адже саме я повідомляю вам, що пір року чотири, більшість місяців має 31 день, а перший, другий та дванадцятий місяці, які ви згадували, - це зимові.

ЗАЙМЕННИК. Ви, мабуть, забули про мене, Займенника

А поспитай звичайного займенника, за кого він у мові?

За іменника, хоч може цей ваш скромний посередник

Замінювати числівник і прикметник.

ДІЄСЛОВО. Та годі вже вам сперечатися, хто головний.

Ну, а візьмемо назву – дієслово: само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів, а вже до півдесятка дієслів!

Тільки я називаю ваші дії, передаю процеси, визначаю стани. Зверніть увагу: Сніг іде. Мороз тріщить. Хурделиця завиває. Та й деякі назви місяців саме від мене – Дієслова. Січень – тому що січе, лютий – бо лютує.

МОРФОЛОГІЯ. Чому ж ти, друже прислівнику, мовчиш? Чому засмутився?

ПРИСЛІВНИК. Як же мені не сумувати, адже про всі частини мови діти цього класу досконало все вивчили, повторили. Тому мої брати такі впевнені в собі, можуть доводити свою важливість у царстві Морфології.

УЧИТЕЛЬ. Діти, давайте допоможемо прислівникові переконатися у своїй значущості, додамо впевненості, підбадьоримо його настрій. Яким чином ми можемо це зробити?

ДІТИ. Ми маємо сьогодні на уроці повторити вивчене про прислівник, згадати орфограми в ньому, простежити роль і значення прислівника в мовленні.

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку

УЧИТЕЛЬ. Отже, ви здогадалися, що предметом нашої розмови на уроці буде прислівник. Виходячи з цього, запишіть у зошити тему уроку.

Оголошення завдань уроку.

IV. Повторення вивченого


  1. Перевірка виконання індивідуальних завдань та знань учнів зі стилістики (порівняння).

УЧИТЕЛЬ. Чи готові ви допомагати ПРИСЛІВНИКУ?

Учні мали попереднє завдання підготувати до сьогоднішнього уроку розповіді про прислівник. Діти, уважно слухайте і скажіть чим відрізняються ці розповіді?

1 УЧЕНЬ. Не хвилюйтеся, Прислівнику, я підготувала про тебе розповідь.

Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка вказує на ознаку дії, ознаку предмета чи ознаку іншої ознаки і відповідає на питання Як? Де? Куди? Звідки? Коли? Який? (наприклад, надворі холодно, падає тихо).

За значенням прислівники поділяються на такі групи: способу дії, місця, причини, мети. У реченні найчастіше бувають обставинами, іноді присудками та означеннями.

Прислівники надають висловлюванню точності, образності, влучності.

2 УЧЕНЬ. Прислівник… Яка оригінальна частина мови! Адже саме прислівник має одну надзвичайну рису вдачі – незмінність ( не має ні роду, ні числа, ні часу, ні виду). Найчастіше товаришує прислівник з дієсловом, рідше з прикметником, іменником, дієприкметником, іншим прислівником. Прислівників та його братів часто запрошують у гості прислів’я і приказки («Хто влітку марнує, той взимку голодую», «У січні вночі панують сови та сичі»). А ще частіше вони гостюють у фразеологізмах. У цих стійких словосполученнях вони так гарно уживаються, що їх і не виженеш звідти («нікуди голову прихилити», «ні холодно ні жарко»).

А як багато братів-прислівників у художніх творах. Почитайте, школярики, повісті, оповідання О. Довженка, М. Стельмаха, М. Коцюбинського, І Нечуй-Левицького і ви побачите, яку художню силу мають прислівники.

УЧИТЕЛЬ У чому ж різниця?

1 УЧЕНЬ. Перша розповідь була складена у науковому стилі, для якого характерна точність, чіткість, виразність: друга ж – у художньому стилі; йому притаманні образність, емоційність, котрі досягаються вживанням художніх засобів: епітетів, порівнянь, метафор.

ПРИСЛІВНИК. Дякую, друзі, бо було корисно слухати вас. Я вже зрозумів, що прислівник звик, незмінюваній мові, ознаки різні виражать при слові ви трохи підбадьорили мене.

2 УЧЕНЬ. Не сумуй, прислівнику, тобі погодилися допомагати усі учні 7 класу. Зараз вони отримають завдання в групах. Тим самим ця робота допоможе всім нам ще раз згадати, якою різноманітністю славиться твоя прислівникова родина.



  1. Виконання різнорівневих завдань на розпізнавання прислівників (використання ТЗН, музичне озвучення).

Учнів розподілено на 3 групи (за рівнем знань).

Зима – прекрасна пора року. Письменники можуть за допомогою слова передати своє замилування зимовою природою. А художники, фотографи, кіносценаристи, композитори зроблять це по-своєму, але не менш талановито й захоплююче. Зараз ми подивимося фрагменти відеозапису зимових пейзажів, помилуємося красою цієї неповторної пори року, послухаємо музику.

Завдання для груп


  • 1 – написати твір-мініатюру «Зимові краєвиди», використовуючи прислівники різних розрядів за значенням. Підкреслити їх. Можна спробувати написати вірш (подаються опорні слова сніжно-ніжно, зранку-безперестанку).

  • 2 – замінити фразеологізми про зиму, її примхи, несподіванки прислівником.

Як сніг на голову. Ні знобить ні гріє. Мороз поза шкірою. Знати, де раки зимують. Битися як риба об лід. Ні холодно ні жарко.

… пухнастого інею на деревах – до вражаю зернових.

Якщо … - хліба буде вдосталь.

… йде сніг – на вражай гречки.

Сніг… рипить під ногами – на мороз.

Бути холодній зимі, якщо… відлітають птахи.

Довідка: багато,похмуро , удень, сильно, зимою, дружно

ПРИСЛІВНИК, Ой, друзі, як гарно ви мені допомагаєте. Ви напевне втомилися. То давайте трохи розважимося і відпочинемо.


  1. Проведення фізкультхвилинки

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору потяглись,

Руки вниз. На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки

І зроби чотири скоки!



  1. Використання методу бесіди

УЧИТЕЛЬ. Хто був спостережливий та уважний? Які прислівники запам’ятав у щойно прочитаному вірші?

1 УЧЕНЬ. Вгору, вниз.

УЧИТЕЛЬ. Назвіть способи творення цих прислівників

2 УЧЕНЬ. Вгору – префіксально-суфіксальний, вниз – префіксальний.

УЧИТЕЛЬ. А Які ще способи творення прислівників ви знаєте?

УЧНІ. Суфіксальний, перехід інших частин мови в прислівник, складання слів, однакових чи близьких за змістом, злиття основ слів.



  1. Різнорівневі завдання з перевірки знань визначати способи творення прислівників (робота в групах).

  • Пропоную вам виконати ще одне завдання. (Учні отримують картки).

  • Вниз, поряд, напам’ять;

  • Темно, тричі, голосно;

  • Взимку, здавна, надворі;

  • Босоніж, голіруч, мимохідь;

  • Скільки-небудь, як-от, так-то, де-таки;

  • Казна-коли, хтозна-де, будь-як;

  • По-перше, по-нашому, по-українські;

  • Тишком-нишком, ледве-ледве, любо-дорого;

  • Як-не-як; пліч-о-пліч; де-не-де;

  • В цілому, в основному;

  • До побачення, без кінця, на льоту;

  • Раз у раз, рік у рік, час від часу, з дня на день, кінець кінцем.

Завдання для груп

  • 1 – зробити порівняльний аналіз, назвати винятки з правопису. Як спосіб творіння прислівників визначає їх правопис?

  • 2 – виділити словотворчі частини в прислівниках.

  • 3 – назвати способи словотворення; сформувати правила (вибіркова перевірка).

ПРИСЛІВНИК. Спасибі, я запам’ятав свій правопис, але іменник, прикметник, числівник, займенник сперечаються зі мною і вважають, що в деяких словосполученнях, реченнях люди вживають не мене. Як же бути? Хто допоможе?

УЧЕНЬ. Треба відрізняти прислівники від однозвучних з ними інших частин мови, ставлячи запитання, а також додаючи пояснюючи слова.



  1. Фронтально-колективна форма робота

УЧИТЕЛЬ. Давайте виконаємо ще раз вправу на розрізнення прислівників та інших однозвучних частин мови.

Одягнений… (по) зимовому – (по) зимовому лісі;

Вивчити (на) пам'ять – скаржитися (на) пам'ять;

Зроблено (по) нашому – (по) нашому місту;

(по) перше, заспокойся – (по) перше березня.

Висновок: прислівники пов’язані у словосполученнях з дієсловами та їх формами, а однозвучні з ними частини мови – найчастіше з іменними частинами мови.



  1. Повторення правопису часток не і ні з прислівником (використання ігрового моменту та методу узагальнюючої бесіди)

(Виходять частки «Не» і «Ні»)

ЧАСТКА «Не». Сьогодні говорять про себе самостійні частини мови, сперечаються між собою, згадують усе про прислівник.

ЧАСТКА «Ні». Але ж ми можемо теж при прислівнику стояти. Від цього буде залежати його правопис. Можемо писатися разом, можемо окремо.

ЧАСТКА «Не». Іноді прислівник без мене не може жити.

УЧИТЕЛЬ. Діти, коли це буває?

УЧЕНЬ. Коли прислівник без «не» не вживається: недбало, незграбно, нечувано.

ЧАСТКА «Не». А ще з прислівником я не розлучаюсь, заперечуючи якусь ознаку.

УЧИТЕЛЬ. Коли це буває?

УЧЕНЬ. Коли слово з префіксом «не» - можна замінити синонімом: невесело (сумно), недорого (дешево).

ПРИСЛІВНИК. Та не задавайся, частко «не». Не такі вже ж ми нерозлучні з тобою. Я можу й відступитися від тебе.

УЧИТЕЛЬ. Діти, коли це можливо?

УЧЕНЬ. Коли є протиставлення: не холодно, а тепло.

ЧАСТКА «Ні». Шановний прислівнику! Я не така вередлива, як моя сестра. Я завжди нерозлучна с тобою.

УЧИТЕЛЬ. Чи так, діти?

УЧЕНЬ. Ні, бо у фразеологізмах при повторюваності ти пишешся окремо: ні в тих, ні в сих, ні холодно ні жарко.

УЧИТЕЛЬ. Ну що, прислівнику, ти вже бадьорий? У тебе гарний настрій?

Виконуємо ще одне колективне завдання.


  1. Використання знань у практичній діяльності

УЧИТЕЛЬ. У прислів’ях та приказках поясніть написання часток не і ні з прислівником. Розкрийте зміст прислів’їв (додати не, ні).

  • Хоч (не рано) почали, та багато утяли. Окремо, бо є протиставлення. Про людей працьовитих.

  • Язик сяк так, а ділом (ні) як. Разом. Про людей, які свої слова не підтверджують ділом.

  • (Не) важко втратити – тяжко зробити. Разом, бо можна замінити синонімом. Прислів’я навчає бути ощадливим, цінувати власну працю і працю інших людей.

  • (Ні) сюди Микита, (ні) туди Микита. Окремо, повторна частка ні. Не годиться ні до яких справ, ні на що не здатний.

  • Із (не) хотя з’їв вовк порося. Разом, бо без не не вживається. Про людей, які на словах добрі, а вчиняють зле.

  • Вчитися (ні) коли (не) пізно. Ніколи –разом, не пізно – окремо. Підкреслює роль освіти, навчання в житті людини.

УЧИТЕЛЬ. Яка роль прислів’їв у мові?

УЧЕНЬ. Це народні перлини, мудрість народу.



V. Узагальнення знань

ПРИСЛІВНИК. Дякую друзі, ви допомогли мені переконатися у своїй значущості й важливості.

МОРФОЛОГІЯ. Всі частини мови однаково важливі і необхідні у нашій мові, кожна з них прикрашає, збагачує, урізноманітнює нашу мову.

VI. Підсумок уроку (між предметний зв'язок з українською літературою)

УЧИТЕЛЬ. Багато українських поетів писали про красу українського слова, його багатство. Які вірші про мову ви чули, вивчали на уроках?

(Учні зачитують декілька рядків з поезій М. Рильського «Мова», В. Сосюри «Любіть Україну», Д. Білоуса «Рідне слово»).

Ти постаєш в ясній обнові,

як пісня, линеш, рідне слово!

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мова! (Д. Білоус)
Як парость виноградної лози,

Плекайте мову, пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм життям. (М. Рильський)
Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну. (В. Сосюра)
Частини мови. Назви наче й звичні,

полюбиш їх – красиві, поетичні!

«Відмінно» заслужили ви.

Знали все чудово.

Це за любов найвища з нагород.

Хто ж так назвав оці частини мови?

Назвали вчені й підхопив народ.

УЧИТЕЛЬ. Зверніть увагу! Під час уроку використовували вірш Д. Білоуса «Злитки Золоті». Це ще один крок до набуття уміння користуватися багатством української мови.



VIІ. Домашнє завдання

«Східці» - вписати в клітини прислівники, в яких перед я,ю пишеться дві н.



З

Р

А

Н

Н

Я













Н

А

В

М

А

Н

Н

Я

С

П

Р

О

С

О

Н

Н

Я

П

О

П

І

Д

Т

И

Н

Н

Ю

П

О

П

І

Д

В

І

К

О

Н

Н

Ю


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка