Пояснювальна записка до бакалаврської дипломної роботи за напрямом підготовки



Сторінка3/9
Дата конвертації11.03.2016
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

1.4Вплив шкідливих речовин від шинної промисловості на здоров’я людей

Шкідливі речовини, що потрапили тим чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень).

Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини потрапивши в організм розподіляються в ньому нерівномірно.

Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах проводяться обов'язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24 місяці, залежно від токсичності речовин) медичні огляди.

Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров'я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи іншої тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров'я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь [5].

Викиди вуглеводнів у атмосферне повітря часто спричиняють незворотну шкоду організму, що призводить до функціональних порушень, деформацій та летального кінця.

Підвищення в атмосферному повітрі концентрацій токсикантів впливає на рослинний світ. Забруднення атмосферного повітря приводить до зменшення фотосинтезу рослин, внаслідок чого порушується екологічна рівновага в природі. Шкідливий вплив токсикантів на рослинність виявляється в зниженні врожайності ряду сільськогосподарських культур, передчасному листопаді, утраті плодоносіння у дерев [6].

Усі вуглеводні (всі види нафти й нафтопродуктів) впливають на серцево-судинну систему і на показники крові (зниження змісту гемоглобіну й еритроцитів), також можлива виразка печінки, порушення діяльності ендокринних залоз.

При надходженні в організм парів бензину через дихальні шляхи або в результаті усмоктування в кров зі шлунково-кишкового тракту, відбувається часткове розчинення жирів і ліпідів організму. Роздратування рецепторів викликає порушення в корі головного мозку, що втягує в процес придушення органів зору й слуху. Бензин вражає центральну нервову систему, може викликати гострі й хронічні отруєння [7].

Гостре отруєння виявляється внаслідок відносно сильного, але одноразового впливу отруючого реагенту на організм. Гостре отруєння протікає бурхливо, швидко закінчується або видужанням, або смертю. При гострому отруєнні бензином стан нагадує алкогольне сп’яніння. Воно наступає при концентрації парів бензину в повітрі 0,005-0,01 мг/м3. При концентрації 0,5 мг/м3 смерть наступає майже миттєво. Хронічне отруєння виникає внаслідок тривалого проникнення в організм невеликої кількості отрути [6].

У результаті частих повторних отруєнь бензином розвиваються нервові розлади, хоча при багаторазових впливах невеликих кількостей може виникнути звикання (зниження чутливості) [7].

Отруйні викиди в атмосферу вбивають близько трьох мільйонів людей на рік. Серед основних причин смертей: рак, уроджені патології, порушення роботи імунної системи. Забруднення ґрунту призводить до того, що отруйні речовини поглинаються людиною разом з їжею й водою [8].

Вуглеводневі сполуки, які потрапляють в атмосферу, є також однією із складових, що утворюють смоги у великих містах. Особливу небезпеку становить наявність у складі вуглецю канцерогенних речовин, які викликають захворювання на рак (наприклад, бензапірен) [9].

Число професійних отруєнь є одним з найважливіших показників оцінки санітарно-гігієнічних умов праці й медико-санітарного обслуговування робітників. Необхідно підкреслити велике значення періодичних медичних оглядів у системі профілактичних заходів й їхню роль у виявленні ранніх й, отже, легко виліковних стадій професійних отруєнь.

Зупинимося на заходах надання першої допомоги при гострих отруєннях, від своєчасного проведення яких нерідко залежить порятунок життя потерпілого. Як відомо, ці заходи засновані на трьох принципах – етиологічному, патогенетичному і симптоматичному.

Здійснюючи перший принцип, необхідно якнайшвидше припинити подальший контакт із патогенними (етиологічними) факторами, тобто винести потерпілого із загазованого приміщення, зняти забруднений токсичними речовинами одяг. У той же час треба по можливості видалити отруту, що проникнула в організм, і нейтралізувати його шляхом використання методів антидотної терапії.

Найважливіший засіб патогенетичної терапії - це використання кисню при всіх інтоксикаціях, що приводять до виникнення кисневої недостатності в організмі. Варто підкреслити, що в клініці багатьох професійних отруєнь синдром кисневої недостатності є ведучим. Кисень варто застосовувати вже при перших ознаках кисневої недостатності, причому найбільш діючим є раннє, своєчасне й досить тривале його використання.

Важливе місце серед лікувальних заходів, використовуваних при професійних отруєннях, займає введення глюкози. Крім сприятливого впливу глюкози на обмін речовин і харчування серцевого м'яза, вона стимулює глікогене утворюючу функцію печінки, що має велике значення в процесі знешкодження отрут [10].

Симптоматичний принцип надання першої допомоги при гострих професійних отруєннях полягає в проведенні симптоматичної терапії, заходи якої визначаються розвитком патологічного процесу й станом потерпілого. При цьому необхідно враховувати специфічні протипоказання. Наприклад, при інтоксикації задушливими газами протипоказані засоби, що збуджують дихальний центр (лобелії, карбоген), а також сильнодіючі наркотики.

Зниження рівня впливу на працюючих шкідливих речовин, його повне усунення досягається шляхом проведення технологічних, санітарно-технічних, лікувально-профілактичних заходів, а також застосуванням засобів індивідуального захисту.

До технологічних заходів відносяться такі як впровадження безперервних технологій, автоматизація й механізація виробничих процесів, дистанційне керування, герметизація устаткування, заміна небезпечних технологічних процесів.

Санітарно-технічні заходи: устаткування робочих місць місцевою витяжною вентиляцією або переносними місцевими відсмоктувачами, укриття обладнання суцільними пилонепроникними кожухами з ефективною аспірацією повітря.

Коли технологічні та санітарно-технічні міри не повністю виключають наявність шкідливих речовин у повітряному середовищі, відсутні методи й прилади для їхнього контролю, проводяться лікувально-профілактичні заходи: організація й проведення попередніх і періодичних медичних оглядів, дихальної гімнастики, лужних інгаляцій, забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням і молоком.

Особлива увага в цих випадках повинна приділятися застосуванню засобів індивідуального захисту, насамперед для захисту органів дихання (фільтруючі й ізолюючі протигази, респіратори, захисні окуляри, спеціальний одяг) [10].

Найчастіше ураженню раковим захворювань піддаються легенів робітники, на які впливають вулканізаційні гази в процесі виготовлення нових, а також під час ремонту з метою відновлення старих шин, плюс вплив порошкоподібних шинних матеріалів. Раком шлунку робітники хворіють через виділення газів із сирої гуми й змішаного пилу, зокрема пилу гуми. Вона утворюється при зношуванні шин та їх ремонті. Причин канцерогенного впливу дві: по-перше, сировина, матеріали, і інгредієнти, що містять токсичні речовини, а по-друге, вплив більше 200 найменувань органічних речовин, які утворюються при готуванні, переробці, вулканізації гумових сумішей, відновленні протекторів.

Проблема шкідливого виробництва при технологічних процесах на пунктах вулканізації, зношених і викинутих шин на вулицях й узбіччях доріг на сьогоднішній день суттєво впливає на природне середовище й здоров’я населення. За даними пунктів спостереження забрудненням приземного шару атмосферного повітря, системно фіксується підвищений рівень забруднення повітря в районах, де розташовані підприємства по технічному обслуговуванню й ремонту шин. У порівнянні із шинними заводами, невеликі, але численні.

Відексплуатовані та кинуті автопокришки несуть небезпеку для здоров’я людей. Автопокришка являє собою овід, який містить повітря. Повітряна суміш шкідлива для здоров'я, тому що в ній присутній більше сотні шкідливих хімічних сполук, у тому числі, і N – нітрозаміни, найнебезпечніші канцерогени й мутагени. Усередині шин вони не залишаються, а виділяються в навколишнє середовище тим інтенсивніше, чим вище температура шин. Особливо небезпечний шинний пил. І надходить він у повітря у вигляді часток від декількох мікронів до декількох десятків мікронів постійно відриваючись від поверхні шин [11].

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка