Пояснювальна записка до бакалаврської дипломної роботи за напрямом підготовки



Сторінка5/9
Дата конвертації11.03.2016
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

3.2Опис технології відновлення покришок

Відновлення покришок для легкових та вантажних автомобілів, автопричепів, мікроавтобусів, тролейбусів та автобусів здійснюють у відповідності з поданою схемою (рисунок 2.2).

Покришки, які надійшли на шиновідновлювальне підприємство підлягають ретельному огляду з метою визначення їх придатності до відновлення. Прийняті на відновлення покришки направляють на склад або безпосередньо на подальші стадії виробництва.

Зі складу чисті покришки надходять на ділянку шорсткування, а забрудненні покришки миють та сушать. Сушіння покришок виконують в сушильних камерах безперервної або періодичної дії.

Після сушіння покришки направляють на операцію видалення залишків зношеного протектора та шорсткування поверхні, в тому числі бокових покришок для легкових автомобілів.

Рисунок 3.2 – Принципова схема технічного процесу відновлення покришок


В процесі шорсткування або після обробки покришок вимірюють довжину їй окружності та периметр профілю. Потім покришки направляють на операції обробки місцевих пошкоджень, де виконують вирізування і шорсткування пошкоджених ділянок каркаса та покривної гуми. Тут же роблять дренажування покришок для попередження розшарування каркаса, остаточно уточнюють клас відновлення.

Покришки очищають від пилу, після чого промазують клеєм оброблені ділянки місцевих пошкоджень та закладають їх шиноремонтними матеріалами.

Після закладання місцевих пошкоджень на відшорстковану поверхню покришок наносять клей методом безповітряного розпилення. Після цього покришки для легкових автомобілів направляють на операції накладання боковин та балансування. При необхідності, після нанесення клею та сушіння клейової плівки, виконують накладання підсилюючого гумокордного пояса на покришки для вантажних автомобілів. Потім покришки надходять на ділянку накладання протектора [13].

3.3Розрахунок приземних концентрацій забруднюючої речовини викидів стаціонарних джерел


Математичне моделювання та розрахунок забруднення атмосферного повітря викидами одинарного джерела проводиться згідно вимог нормативного документу ОНД-86 “Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий”. ОНД-86 призначена для розрахунку приземних концентрацій в двометровому шарі над поверхнею землі, а також вертикального розподілу концентрації.

Ступінь небезпеки забруднення атмосферного повітря характеризується найбільш розрахованим значенням концентрації, що відповідає несприятливим метеорологічним умовам, в тому числі небезпечності швидкості вітру. Норми не розповсюджуються на розрахунок концентрацій на дальніх (більше 100 км) відстанях від джерела викиду [15].

Для джерел в розрахункових формулах довжина (висота) виражена в метрах, маса забруднюючих речовин – в грамах на секунду, їх концентрація в атмосферному повітрі – в міліграмах на кубічний метр, концентрація на виході з джерела – міліграмах на кубічний метр.

Розрахунок концентрації забруднюючих речовин, що повністю або частково хімічно трансформуються в більш небезпечні речовини, проводиться по кожній вихідній і утвореній речовині окремо. При цьому потужність джерела для кожної речовини встановлюється з розрахунком максимально можливої трансформації вихідної речовини в більш токсичні. Розрахунками визначаються разові концентрації [16].

Установка нанесення клею, що знаходиться в шиноремонтному цеху, де забруднюючою речовиною при викиді в атмосферне повітря є пари бензину.

Алгоритм розрахунок максимального значення приземної концентрації шкідливої речовини С1 (мг/м3) при викиді газоповітряної суміші з одиночного джерела на відстані х1 (м) від джерела наведений в додатку Б.

Вхідні дані для розрахунку концентрації забруднюючої речовини та розраховані значення параметрів джерела викиду наведені в таблицях 3.1
та 3.2.

Таблиця 3.1 – Вхідні дані для розрахунку приземних концентрацій забруднюючої речовини викиду джерела № 4



Вхідні дані

Значення даних для розрахунку концентрацій забруднюючої речовини в атмосфері (дж. №4)

А

200

F

3

Н, м

7

М, г/с

0,403

D, м

0,25

Т1,ºС

21

Т2, ºС

25

ΔТ, ºС

4



1

V1, м3

0,98



20,09

Таблиця 3.2 – Розраховані значення параметрів джерела викиду



№ джерела викиду

Параметри джерела викиду

Розрахункові значення

4


С1, мг/м3

7,614

f

514,806



0,536



0,933

f0

649,211

m при f<100

0,162

n при f<100

2,142

d

9,082

х1, м

31,787

u1, м/с

2,174

3.1.2 Джерело викиду № 13


Дільниця приготування гумової крихти, в цеху шумотехнічних виробів, де забруднюючою речовиною при викиді в атмосферне повітря є пил гуми.

Алгоритм розрахунок максимального значення приземної концентрації шкідливої речовини С1 (мг/м3) при викиді газоповітряної суміші з одиночного джерела на відстані х1 (м) від джерела наведений в додатку Б.

Вхідні дані для розрахунку концентрації забруднюючої речовини та розраховані значення параметрів джерела викиду наведені в таблицях 3.3
та 3.4.
Таблиця 3.3 – Вхідні дані для розрахунку приземних концентрацій забруднюючої речовини викиду джерела № 13

Вхідні дані

Значення даних для розрахунку концентрацій забруднюючої речовини в атмосфері (дж. №13)

А

200

F

3

Н, м

12




Продовження таблиці 3.3

М, г/с

1,559

D, м

0,71

Т1,ºС

21

Т2, ºС

25

ΔТ, ºС

4



1

V1, м3

2,9



7,33

Таблиця 3.4 – Розраховані значення параметрів джерела викиду

№ джерела викиду

Параметри джерела викиду


Розрахункові значення


4


С1, мг/м3

18,703

f

66,228



0,643



0,564

f0

143,372

m при f<100

0,24

n при f<100

1,981

d

7,844

х1, м

47,061

u1, м/с

1,566



1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка