Пояснювальна записка до випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» на тему: розвиток організаційно-методичних засад



Сторінка1/7
Дата конвертації16.03.2016
Розмір1.66 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Факультет банківських технологій

Кафедра банківської справи

Пояснювальна записка

до випускної роботи


освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

на тему: РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД

БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

Виконала: студентка 4 курсу, групи БС-93

напряму підготовки 6.030508 – «Фінанси і кредит» («Банківські технології і процеси»)

Терещенко О.В.

Керівник: Іванов І.І.

Рецензент: Петров П.П.

Суми – 2013 року

РЕФЕРАТ


Дипломна робота містить 107 сторінок, 9 таблиць, 8 рисунків, список використаної літератури з 96 найменувань та 7 додатків.

Актуальність теми дипломної роботи обумовлена необхідністю ефективної організації діяльності банків, окремих їх операцій, продуктів, що реалізовуються за допомогою системи бізнес-планування, здатної реагувати на різні зміни в економічному, політичному та соціальному середовищі.

Об’єктом дипломної роботи є процес бізнес-планування діяльності банку. Предметом дослідження є система бізнес-планування та моніторингу в банку.

Метою дипломної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка рекомендацій щодо удосконалення процесу бізнес-планування у банку та системи моніторингу виконання бізнес-планів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:


  • дослідити сутність та місце бізнес-планування у системі банківського менеджменту;

  • розглянути механізм реалізації бізнес-планування діяльності банку;

  • провести аналіз практики бізнес-планування діяльності вітчизняних банків;

  • дослідити місце ПАТ «Банку Х» на банківському ринку України;

  • проаналізувати механізм бізнес-планування діяльності ПАТ «Банку Х»;

  • удосконалити механізм бізнес-планування діяльності ПАТ «Банку Х»;

  • запропонувати шляхи побудови ефективної системи моніторингу виконання бізнес-планів у банку;

  • проаналізувати ефективність системи охорони праці в ПАТ «Банку Х».

За результатами дослідження було виявлено, що найбільш поширеними проблемами, що перешкоджають ефективному розвитку бізнес-планування діяльності українських банків є слабкість аналітичних служб банку, низька якість інформації, що міститься в інформаційних системах та недостатньо розвинена система управління якістю даних банку, неможливість побудови потужних систем управлінського обліку, звітності та аналізу. З’ясовано, що стан бізнес-планування у вітчизняних банках не дозволяє досягти запланованих стратегічних цілей, а бізнес-план, навіть за умови його існування, часто є більш формальним документом.

Механізм бізнес-планування було запропоновано розділити на чотири послідовних етапи, що дозволить досягти істотного якісного зростання бізнес-планування банку, а також створить можливість для проведення об’єктивної оцінки стану і розвитку банківського бізнесу, забезпечення єдиної та узгодженої політики банку, спрямованої на створення стійких конкурентних переваг на ринку банківських послуг.

Систематичний моніторинг виконання бізнес-плану дозволить виявити той період часу у процедурі бізнес-планування діяльності банку, коли саме необхідно провести коригування дій керівництва банку та внести відповідні зміни в бізнес-план з метою його адаптації до поточних умов у разі зміни ситуації як зовнішньої, так і внутрішньої.

Одержані результати можуть бути використані вітчизняними банками в процесі бізнес-планування їх діяльності.

Ключові слова: бізнес-планування, стратегічне планування, тактичне планування, фінансовий менеджмент, бізнес-план, механізм бізнес-планування, моніторинг.

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Факультет банківських технологій

Кафедра банківської справи

Випускна робота

на тему: РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД

БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»


Виконала: студентка 4 курсу, групи БС-93

напряму підготовки 6.030508 – «Фінанси і кредит» («Банківські технології і процеси»)

Терещенко О.В.


Керівник: к.е.н. Іванов І.І.

Консультант: к.е.н. Сидоров С.С.

Суми – 2013 року

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»
Факультет банківських технологій

Кафедра банківської справи

Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

Напрям підготовки: 6.030508 – «Фінанси і кредит» («Банківські технології і процеси»)


ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

банківської справи

д.е.н., професор

_______________ Т.А. Васильєва

«___»_____________ 201_ р.


З А В Д А Н Н Я

НА ВИПУСКНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ
Терещенко Олені Вікторівні

1. Тема роботи: «Розвиток організаційно-методичних засад бізнес-планування діяльності банку»

Керівник роботи: Іванов І.І., асистент кафедри банківської справи

затверджені наказом вищого навчального закладу від «27» травня 2013 р. №190-с

2. Строк подання студентом роботи «__ » червня 2013 р.

3. Вихідні дані до роботи:

Мета: теоретичне обґрунтування та розробка рекомендацій щодо удосконалення процесу бізнес-планування у банку та системи моніторингу виконання бізнес-планів.

Об’єкт: процес бізнес-планування діяльності банку.

Предмет: система бізнес-планування та моніторингу в банку.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити):

Розділ 1: дослідити сутність та місце бізнес-планування у системі банківського менеджменту, розглянути бізнес-план з позиції інструментарію тактичного планування в банку.

Розділ 2: проаналізувати стан та організацію бізнес-планування у банках України, в т.ч. в ПАТ «Банк Х».

Розділ 3: надати рекомендації щодо розвитку організаційно-методичного забезпечення бізнес-планування діяльності банку.

Розділ 4: дослідити склад нормативно-правової бази, систему організації та управління охороною праці у банку; проаналізувати небезпечні та шкідливі фактори умов праці на об’єкті практики; охарактеризувати стан техніки безпеки та пожежної безпеки; провести аналіз та зробити оцінку економічних наслідків виробничого травматизму, професійних захворювань та загальної захворюваності в банку.

5. Перелік графічного матеріалу

Розрахунковий матеріал має бути представлений в таблицях, схемах, графіках.

6. Консультанти розділів роботи

Розділ

Прізвище, ініціали та посада

консультанта



Підпис, дата

завдання видав

завдання

прийняв


1










2










3










4









7. Дата видачі завдання «3» грудня 2012 р.


КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

з/п


Назва етапів дипломної роботи

Строк виконання етапів роботи

Примітка



Завершення І розділу випускної роботи

До 03.02.2013






Отримання індивідуального завдання по проходженню переддипломної практики

30.04.2013






Проходження переддипломної практики

06.05 -02.06.2013






Подання на кафедру звіту про проходження переддипломної практики

03.06.2013






Погодження розділу звіту про проходження переддипломної практики «Охорона праці в банку»

04.06.2013






Завершення ІІІ розділу випускної роботи

До 03.06.2013






Подання попереднього варіанту випускної роботи керівнику

03.06.2013






Попередній захист випускних робіт на кафедрі

10.06.2013






Погодження розділу з «Охорона праці» з консультантом

11.06.2013






Подання випускної роботи на кафедру

14.06.2013






Захист роботи на засіданні ДЕК

24.06-30.06.2013





Студент ___________ Терещенко О. В.
Керівник роботи ___________ Іванов І. І.

ЗМІСТ




ВСТУП…….………………………………………………………………………

9

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ………………………...

12

1.1

Сутність та місце бізнес-планування у системі банківського менеджменту………………………………………………………

12

1.2

Бізнес-план банку як інструмент здійснення тактичного планування………………………………………..……………….

18




Висновки до розділу 1…………………………………………….

26

РОЗДІЛ 2

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ І ОРГАНІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ У БАНКАХ УКРАЇНИ…………...……………

28

2.1

Аналіз практики бізнес-планування діяльності вітчизняних банків……………………………………………………..………..

28

2.2

Місце ПАТ «Банку Х» на банківському ринку України…………………………………………………....……….

33

2.3

Механізм бізнес-планування діяльності ПАТ «Банку Х».........................................................................

37




Висновки до розділу 2…………………………………………….

43

РОЗДІЛ 3

РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ……………………………………………………………..

45

3.1

Удосконалення організаційно-методичних аспектів механізму бізнес-планування діяльності ПАТ «Банку Х»……………….

45

3.2

Організаційно-методичні засади побудови ефективної системи моніторингу виконання бізнес-планів у банку………………….

52




Висновки до розділу 3………………………………………….…

59

РОЗДІЛ 4


ОХОРОНА ПРАЦІ В ПАТ «БАНКУ Х»…………….…….......



61


4.1

Правові та організаційні основи охорони праці в ПАТ «Банку Х»……………………………...…………………...

61


4.2

Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в ПАТ «Банку Х»…………………………………..………………

67

4.3

Профілактика травматизму та професійних захворювань в ПАТ «Банку Х»……………………………………………………

70




Висновки до розділу 4…………………………..………………...

72

ВИСНОВКИ…………………………………………………..………………..…

74

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………......

77

ДОДАТКИ………………………………………………………..…….…….…...

87

ВСТУП


Розвиток банківського сектора України на сучасному етапі характеризується досить високим рівнем проникнення великих кредитних організацій в регіони країни та посиленням конкуренції між комерційними банками. Відсутність ефективної системи управління банківською діяльністю призводить до втрати клієнтів, зменшення ресурсної бази та фінансових результатів. У цьому зв’язку особливого значення набуває процес ефективної організації діяльності банків, окремих їх операцій, продуктів, що реалізовуються за допомогою системи бізнес-планування, здатної реагувати на різні зміни в економічному, політичному та соціальному середовищі.

Більшість науковців відзначають значну роль ефективно організованої системи бізнес-планування в управлінні комерційними банками та їх структурними підрозділами. Проте українські банкіри стикаються з недостатністю вітчизняного досвіду планово-прогнозної діяльності та недосконалістю методичних підходів до її практичної реалізації. У зв’язку з цим проблема формування ефективної системи бізнес-планування стає актуальною і значущою як для керівництва окремих підрозділів кредитної організації та банківського менеджменту в цілому, так і для клієнтів. Грамотно побудований механізм розробки планових завдань, моніторингу їх виконання і своєчасного корегування дозволяє оцінити поточний стан справ у банку, переглянути і виявити необхідні точки зростання в перспективі, сформувати позитивний імідж та підвищити надійність бізнесу.

Сучасна методологія бізнес-планування та планування взагалі знайшла своє відображення в роботах вітчизняних вчених: Г. Бортнікова, І.В. Бушуєвої, В. Галіцина, О. Пахомова, О. А. Кириченка, М.С. Жирка, Н. Н. Куніциної та інших. Теоретичні аспекти механізму бізнес-планування в умовах, ринку розглянуті в працях зарубіжних економістів: С. Метсон, К. Вест, С. Норрі, Р. Басіль, С. Шауна, Дж. Бреннан, Р. Рубенс та інших. Практичні рекомендації з побудови ефективного механізму бізнес-планування діяльності банку викладено в дослідженнях Подіка С. М., Потійка Ю. А., Самойлова Ю. В., Черепа А. В., Лисенка О. А., Кравченка О. В., Телінгера М. Ю. та інших.

Загалом у вітчизняній економічній літературі питанню бізнес-планування банківської діяльності присвячено обмежене число публікацій, серед яких варто виділити також роботи Дудченко В. Ю., Єріс Л. М., Колодізєв О., Копилюк О., Корнієнко Т. В., Котковський В. С., Любунь О. С., Мартюшев О. О. Це передбачає необхідність подальшого вивчення даної проблеми розвитку методики формування бізнес-планів та механізму їх практичної реалізації в банках.

Тому метою випускної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка рекомендацій щодо удосконалення процесу бізнес-планування у банку та системи моніторингу виконання бізнес-планів.

Для досягнення даної мети необхідно вирішити наступні завдання:



  • дослідити сутність та місце бізнес-планування у системі банківського менеджменту;

  • розглянути механізм реалізації бізнес-планування діяльності банку;

  • провести аналіз практики бізнес-планування діяльності вітчизняних банків;

  • дослідити місце ПАТ «Банку Х» на банківському ринку України;

  • проаналізувати механізм бізнес-планування діяльності ПАТ «Банку Х»;

  • удосконалити механізм бізнес-планування діяльності ПАТ «Банку Х»;

  • запропонувати шляхи побудови ефективної системи моніторингу виконання бізнес-планів у банку;

  • проаналізувати ефективність системи охорони праці в ПАТ «Банку Х».

Об’єктом дипломної роботи є процес бізнес-планування діяльності банку. Предметом дослідження є система бізнес-планування та моніторингу в банку.

Дослідження засноване на методології економічної теорії, банківської справи і економічного аналізу. У процесі дослідження над дипломною роботою були використані загальнонаукові методи дослідження: спостереження, порівняння, абстрагування, формалізація, а також взаємодоповнюючі методи системного, причинно-наслідкового та структурно-логічного аналізу.

Запропоновані рекомендації щодо удосконалення механізму бізнес-планування діяльності ПАТ «Банку Х» та побудови ефективної системи моніторингу виконання бізнес-планів прийняті для впровадження в практичну діяльність Обласного відділення ПАТ «Банку Х»).
РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

1.1 Сутність та місце бізнес-планування у системі банківського менеджменту

У процесі планування діяльності банку виробляється його банківська політика, що визначає діяльність установи на перспективу. Необхідність бізнес-планування зумовлюється реалізацією конкурентних стратегій банку. В умовах ринкових відносин ефективне бізнес-планування на різних рівнях управління є однією з умов забезпечення конкурентоздатності банку. Без планування складно досягти узгоджених дій всередині банківської установи, складно підтримувати пріоритетність одних напрямків діяльності, не нанісши шкоду іншим.

Починаючи з установлення довгострокових цілей і визначення пріоритетів діяльності, банк здійснює розробку стратегії дій, у нерозривній єдності з якою визначаються обсяги коштів, необхідних для її реалізації. У розвитку стратегії розробляються бізнес-плани, що передбачають можливість внесення стратегічних змін, необхідність яких диктується постійними змінами ринкових умов. Завдяки врахуванню поточної ситуації можна здійснити коригування обраної стратегії, яка є обов’язковою умовою досягнення банком бажаних стратегічних цілей у будь-якому виді банківської діяльності.

Сьогодні у науковому колі не сформувалося єдиної думки щодо трактування поняття «бізнес-планування» та його місця у системі менеджменту банку. Дослідивши існуючі у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі погляди вчених щодо трактування поняття «бізнес-планування», доцільно здійснити їх систематизацію (табл. А.1) та виділити окремі підходи.

Першим підходом є «проектно-плановий», відповідно до якого бізнес-плануванням є процес визначення економічної доцільності здійснення проекту, з’ясування цілей бізнесу та способів підтримки його розвитку у визначеному напрямку, передбачення можливих результатів різних стратегій. Представники даного підходу, до яких належать Телінгер М. [83] та Бортніков Г. [5], розглядають бізнес-планування як процес розробки бізнес-плану з вкладення капіталу в діяльність банку, або у певний заздалегідь визначений його напрямок.

Наступним підходом до розуміння сутності категорії «бізнес-планування» є «процесно-цільовий», відповідно до якого бізнес-планування розглядається як процес розроблення і детального обґрунтування реалізації ідеї, процес опису та прогнозування запланованих дій в бізнесі, що сприяє виробленню цілей організації, способів досягнення цих цілей та мінімізації ризиків діяльності банку. Даної думки дотримуються такі вітчизняні науковці, як Самойлов Ю. В. [74], Бушуєва І. В. [8], Жирко М. С. [26] та Потійко Ю. А. [64].

Третім підходом до визначення вищезазначеної категорії є ресурсно-функціональний. Даний підхід підтримується більшістю зарубіжних вчених, визначення яких наведені у таблиці А.1. До цих дослідників та практичних спеціалістів бізнес-планування відносяться Метсон С. [92], Вест К. [96] та Норрі С. [93]. В основі їх поглядів, що складають сутність ресурсно-функціонального підходу, є розуміння бізнес-планування у якості процесу ефективної координації ресурсів та заходів банку, що дозволяє найкращим чином розподілити дані ресурси для забезпечення ефективної діяльності шляхом задоволення попиту на свої банківські продукти.

Проаналізувавши підходи, їх плюси та мінуси, необхідно зупинитися на недоліках деяких з них та запропонувати власне визначення поняття «бізнес-планування».

Деякі автори, даючи визначення категорії «бізнес-планування», занадто акцентують увагу на меті здійснення даної діяльності, не зазначаючи про засоби реалізації та основні задіяні ресурси [84; 42]. Інші ж навпаки, наполягаючи на важливості оптимізації ресурсів, нехтують обґрунтуванням цілей їх використання [39; 74]. Деякі автори, взагалі, досить абстрактно дають визначення поняттю бізнес-планування [84]. Спільною ознакою для розглянутих підходів є визначення категорії «бізнес-планування» як певного процесу у діяльності банку.

Слід зазначити, що в економічній літературі містяться різні неоднозначні погляди щодо місця бізнес-планування у фінансовому плануванні та в загальній системі менеджменту банку. Одні науковці вважають, що бізнес-планування є однією з умов та основою ефективного стратегічного планування [82]. Так, Череп А. В. та Лисенко О. А. зазначають, що бізнес-планування є «заходом, який проводиться при визначенні первинної стратегії або при необхідності внесення коректувань до діяльності організації» [89; 47]. Цієї ж думки дотримується й Рубенс Р., який стверджує, що «бізнес-планування являє собою процес, який включає в себе створення стратегії, що буде використовуватися для досягнення цілей і місії банку» [94]. Кириченко О.А. вважає, що фінансове планування є завершальним етапом бізнес-планування, метою якого є оцінити наскільки розроблений бізнес-план забезпечений відповідними ресурсами та внутрішніми можливостями [39].

Інші автори стверджують, що бізнес-планування входить до складу тактичного планування та є його інструментальною складовою, що дозволяє розробляти необхідні для ефективного тактичного планування бізнес-плани [45]. Деякі вчені, під час вивчення категорії «бізнес-планування», наполягають на абсолютній відповідності даного поняття категорії «тактичне планування» та досліджують їх у якості синонімів [50; 61].

На нашу думку, бізнес-планування відрізняється від стратегічного планування та не може йому передувати з об’єктивних причин: бізнес-планування не може відбуватися без визначення основного напрямку діяльності банку та формування його фінансової політики, що є завданням стратегічного планування банку. Отже, визначившись із загальною стратегією банку та зорієнтувавшись на певний ринковий сегмент, фахівці банку переходять до визначення основних та майбутніх перспективних напрямків бізнесу установи, розробляють план їх реалізації, тобто займаються бізнес-плануванням діяльності.

Для більш точного визначення змісту поняття «бізнес-планування» банку необхідно проаналізувати сутність банківського менеджменту, його основні складові елементи та показати місце бізнес-планування у системі менеджменту банку.

На думку ряду авторів, серед яких Криклій О. А., Маслак Н. Г. та Пожар О. М. [43], менеджмент банків являє собою сукупність управлінських ідей, засобів і дій, які ґрунтуються на загальних принципах менеджменту, але застосовуються у специфічній галузі фінансових послуг.

Важливою підсистемою банківського менеджменту є фінансовий менеджмент банківської установи, що передбачає цілеспрямований вплив на банківські операції шляхом використання таких інструментів, як планування, аналіз, регулювання і контроль. Більш детально структуру фінансового менеджменту банку можна відобразити за допомогою схеми, представленої на рисунку 1.1.

Функціонування фінансового механізму управління в комерційному банку передбачає постійну взаємодію функцій планування, аналізу, регулювання та контролю в процесі прийняття оптимальних управлінських рішень керівництвом та структурними підрозділами банку для досягнення цілей та виконання завдань.

Фінансове планування є складним та багатогранним процесом, тому розробка планів здійснюється як на рівні банку, так і на рівні окремих його підрозділів, філій та відділень.

Як стверджують Сало І. В. та Криклій О. А. систему фінансового планування в банку можна подати як сукупність стратегічного, тактичного та оперативного фінансового планування. Усі системи фінансового планування банку є взаємопов’язаними і реалізуються в певній послідовності [73]. На рисунку Б.1 представлено схематичне відображення місця бізнес-планування банку у системі його фінансового планування.


БАНКІВСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Фінансовий менеджмент

Менеджмент персоналу

Фінансове планування

Фінансовий

аналіз


Фінансове регулювання

Фінансовий контроль

 

Фінансова політика та стратегія



 Наступний (подальший) контроль

 Поточний контроль

 Попередній контроль

 Управління ліквідністю балансу

 Управління активами та пасивами

 Управління прибутковістю

 Майбутній (перспективний) аналіз

 Заключний аналіз

 Поточний аналіз

 Попередній аналіз

 Бізнес-планування

 Складання бюджетів банку

 Управління ризиками діяльності
Рисунок 1.1 – Місце бізнес-планування у системі банківського менеджменту
Засновники сучасної теорії менеджменту, Мескон М., Альберт М. та Хедоурі Ф., зазначають, що «стратегічне планування являє собою набір дій і рішень, зроблених керівництвом, які ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для того, щоб допомогти організації досягти своїх цілей» [54].

Стратегічне фінансове планування, на думку Криклій О. А. передбачає «визначення основних напрямків і цільових параметрів фінансової діяльності банку шляхом вибору загальної фінансової політики банку, яка, у свою чергу, визначає завдання і параметри тактичного фінансового планування» [43].

Тактичне фінансове планування складає основу розробки та доведення до безпосередніх виконавців планів за всіма аспектами діяльності банку та являє собою «процес, що забезпечує перетворення цілей, завдань банку і заходів щодо їх виконання в конкретні абсолютні і відносні показники та нормативи, відповідно до яких необхідно здійснювати управління філіями банку в плановому періоді» [43].

Отже, бізнес-планування є однією зі складових та інструментів тактичного планування банку, поряд з бюджетуванням та балансовим плануванням.

Процес бюджетування включає розрахунок фінансових результатів діяльності на плановий період, а також необхідних для цього фінансових, матеріальних та людських ресурсів. У процесі фінансового планування встановлюються планові значення показників балансу та звіту про прибутки і збитки. По завершенні планового періоду фактичні результати порівнюються з плановими, виявляються причини відхилень та резерви поліпшення діяльності.

Балансове планування відображає результати прогнозування складу активів і структури використовуваних фінансових коштів банку на кінець планового періоду. Мета розробки балансового плану – визначення необхідного приросту окремих видів активів із забезпеченням їх внутрішньої збалансованості, формування оптимальної структури капіталу.

Відповідно до міжнародної та вітчизняної практики оперативне планування діяльності банків здійснюється протягом одного року. Тактичне планування відбувається у термін від одного до трьох років, але частіше протягом двох років. Стратегічні плани банку складаються щонайменше на три роки та, як правило, розробляються не більше ніж на п’ять років [43].

Бізнес-планування, на відміну від бюджетування та балансового планування, зорієнтоване на виконання певного завдання, що постає перед банком і сформульоване у стратегічному плані. Такі завдання здебільшого мають короткостроковий та цільовий характер. У процесі бізнес-планування формулюються способи досягнення цілей та вирішення конкретних завдань у кожній функціональній сфері банківської діяльності. Бізнес-планування реалізується у формі конкретного плану дій, у якому перелічені основні заходи, дати завершення певних етапів роботи, конкретні виконавці та рівень їх відповідальності, а також фінансові результати, які заплановано одержати. Впровадження нових програм та проектів, розробка нових видів послуг або фінансових інструментів, розширення мережі філій, вихід на нові ринки – усі ці завдання потребують проведення ефективного бізнес-планування.

То ж, на нашу думку, бізнес-планування – це один з етапів фінансового планування діяльності банку, який передбачає визначення оптимальних способів реалізації перспективних напрямків розвитку бізнесу банку у середньостроковому періоді, що включає аналіз можливості реалізації нового напрямку, визначення розмірів залучення додаткових ресурсів, проведення оцінки доцільності реалізації даного напрямку, розробку конкретних видів банківських послуг, реалізація яких дозволить максимізувати фінансовий результат банку.

Таким чином, бізнес-планування, як і бюджетування та балансове планування, забезпечує реалізацію стратегічного плану банківської установи. Бізнес планування є одним із найголовніших механізмів та інструментів управління банком, що зумовлює і прогнозує його ефективність у майбутньому.

1.2 Бізнес-план банку як інструмент здійснення тактичного планування

Створення бізнес-плану банку сприяє визначенню ефективності та доцільності реалізації певного проекту та допомагає визначити напрямки розвитку банку у відповідності до обраних ним стратегічних орієнтирів. Завдяки успішному бізнес-планування підвищується ефективність тактичного планування в банку, що вцілому впливає на його фінансовий потенціал та реалізацію стратегічних орієнтирів розвитку.

Поняття «бізнес-план» для банку можна визначити за допомогою різних підходів. Зокрема, сформований банком бізнес-план – це ретельно продумана гіпотетична картина послідовного розвитку в часі і просторі подій, які в сукупності своїй з врахуванням як корпоративних, так і державних, національних інтересів становлять еволюцію банківського бізнесу [51]. Тлумачний словник дає визначення бізнес-плану як «внутрішнього документу організації, який містить основні аспекти розвитку бізнес-проекту, аналіз наявних проблем, можливі перепони та засоби їх подолання, показники-індикатори, за якими зручно слідкувати за поточним станом справ» [11].

На думку деяких авторів бізнес-план являє собою «письмовий документ, у якому викладено сутність ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним» [61]. Інші автори наполягають на тому, що бізнес-план – це «економічний документ, що включає інтегроване планування всіх основних видів діяльності банку (його виробничих, комерційних та соціальних напрямків)» [49, с.28].

На нашу думку, бізнес-план – це опис процесу розвитку і діяльності банку або його окремого підрозділу у визначеному періоді функціонування, обґрунтований на підставі фінансових розрахунків і маркетингових досліджень та слугуючий цілям стратегічного плану банку. Він не має директивного характеру, регулярно коректується, адаптується до ринкової ситуації. У процесі розробки плану діяльності банку вирішуються такі основні завдання:


  • визначення перспективи та майбутнього профілю банку;

  • визначення цільових ринків прибутковості банку;

  • визначення та характеристика сегментів ринку, що їх має намір обслуговувати банк;

  • визначення обсягів ресурсів, необхідних для досягнення цілей, таких як матеріальні, фінансові та трудові ресурси;

  • розробка видів послуг, фінансових продуктів та технологій, завдяки впровадженню яких банк зможе отримати бажані результати [59].

Загалом, правильно сформований бізнес-план виконує декілька функцій у банківській діяльності. Перша функція бізнес-плану пов’язана з періодом створення банку та вибором нових напрямів діяльності й пов’язана з можливістю використання бізнес-плану для розроблення стратегії бізнесу. Тому бізнес-план розглядається як невід’ємний елемент тактичного планування.

Наступна функція бізнес-плану пов’язана з його використанням з метою оцінки ефективності впровадження нового напряму діяльності банку та контролю внутрішньобанківських процесів. Це дозволяє розглядати бізнес-план у якості процесу планування та інструменту управління внутрішній банківським середовищем.

Третя функція бізнес-плану дозволяє банку своєчасно передбачити головні проблеми у процесі реалізації проекту банку та підготувати необхідні заходи для їх мінімізації.

Сутність четвертої функції полягає у використанні бізнес-плану як інструменту для забезпечення ефективного фінансування банку. Вирішення питання про надання кредитів, ресурсів або технологій можливо лише при наявності обґрунтованого бізнес-плану банку.

П’ята функція бізнес-плану сприяє інформованості співробітників банку шляхом їх залучення у процес розробки бізнес-плану, а також підвищує мотивацію діяльності банку та сприяє підвищенню кваліфікації працівників.

Побудова бізнес-плану спрямована на обґрунтування доцільності створення нового напрямку бізнесу у діяльності банку, а також для оцінки результатів та ефективності банківського інвестування у нові напрямки бізнесу.

Бізнес-план виступає документом, у якому зазначений детальний порядок дій під час реалізації певного проекту. Отже, бізнес-план є важливою невід’ємною частиною тактичного планування та його поетапною інструкцією. Розробка бізнес-плану сприяє проведенню ефективної оцінки та контролю діяльності банку.

Бізнес-план у більшості випадків використовується як засіб пошуку необхідних ресурсів. Його необхідно розглядати як сам процес планування і інструмент внутрішньобанківського управління. У цьому значенні він являє собою постійно оновлюваний документ, що робить організацію здатною до сприйняття різного роду нововведень – технічних, технологічних, інформаційних, організаційних, економічних тощо.

Бізнес-план також є ефективною рекламою для банку, формує його ділову репутацію та є своєрідною візитною карткою банку. Також бізнес-план виступає інструментом самоосвіти банку [32]. У цьому аспекті його розробка – це безперервний процес вдосконалення планування.

Ефективна реалізація розробленого та затвердженого бізнес-плану вимагає дотримання наступних основних принципів роботи:



  • неперервності (постійне здійснення бізнес-планування);

  • комунікативності (координація діяльності структурних підрозділів банку у процесі бізнес-планування);

  • гнучкості (врахування мінливих умов розвитку банку та пристосування до них);

  • ітеративності (творчий підхід до бізнес-планування та повторний аналіз вже складених розділів бізнес-плану);

  • багатоваріантність (обрання найбільш ефективного способу реалізації проекту та досягнення його основних завдань).

Бізнес-плани банку можна класифікувати за різними критеріями. За ступенем деталізації поданої в бізнес-планах інформації розрізняють такі види бізнес-планів: бізнес-проспект проекту, короткий бізнес-план, повний бізнес-план. Загальне представлення видів бізнес-планів за об’єктами бізнесу банку наведено на рисунку 1.3.

Проте специфіка банківської діяльності, яка визначена тим, що банки діють в невиробничій сфері, а джерелом коштів є залучені ресурси, вимагає іншого підходу до бізнес-плану банківської установи. Це пов’язаного з тим, що деякі розділи бізнес-плану менш значущі для фінансової установи, аніж для виробничої.

Бізнес-план

По банку


По бізнес-лініях (банківські продукти та послуги, роботи, технічна реконструкція)

Новому


Діючому

За ситуаційними особливостями обґрунтування:



  • фінансове оздоровлення;

  • реорганізація банку;

  • диверсифікація діяльності

Розвиток

Всього банку

Філії банку
Рисунок 1.3 – Види бізнес-планів банку за об’єктами бізнесу
Найбільш розповсюдженою і оптимальною для використання в банківській практиці є наступна структура бізнес-плану:


  • маркетинговий план;

  • виробничий план;

  • фінансовий план;

  • план управління персоналом;

  • аналіз плану;

  • організаційний план.

План маркетингу представляє собою план заходів з досягнення запланованого обсягу продажу послуг і отримання максимального прибутку шляхом задоволення ринкових потреб. У цьому розділі повинна бути дотримана чітка маркетингова орієнтація на споживача. Необхідно дати оцінку маркетинговій стратегії за всіма сегментами ринку, товарній стратегії, коротко- і довгостроковим цілям в прийнятій політиці ціноутворення, відповідності цін і тарифів, видам реклами та їх дієвості, методам стимулювання споживачів, використанню фірмового стилю і товарних знаків тощо.

Виробничий план формулює основні вимоги до запроваджуваних послуг, технологію їx надання, відмінність від послуг конкурентів та старих послуг, короткий опис цінового діапазону на пропоновані послуги тощо. Здійснюваний аналіз конкурентів має на меті полегшити вибір тактики конкурентної боротьби і допомогти уникнути повторення чужих помилок. Детальний аналіз діяльності конкурентів може спонукати банк змінити стратегію і внести корективи в поточну діяльність, щоб більш успішно протистояти суперникам. Обізнаність щодо конкурентів підвищує обґрунтованість стратегії банку. Необхідно виділити і проаналізувати сильні і слабкі сторони – власні і конкурентів. Якщо конкуренти оцінені об’єктивно, виявлені їх недоліки і переваги, можна очікувати, що й способи боротьби з ними будуть обрані адекватно. Основними методами конкурентної боротьби є конкуренція цін, якості, сервісу тощо.

Фінансовий план покликаний узагальнити матеріали попередніх розділів і представити їх у вартісному розрізі. У фінансовому плані здійснюється прогноз доходів і витрат на майбутній період, дається прогнозний баланс банку. Підготовлені звіти дають можливість оцінити, наскільки перспективним є впровадження в життя обраної стратегії Такі фінансові плани допомагають оптимізувати витратну структуру, спрогнозувавши грошові потоки у часі. Кінцевим результатом реалізації стратегії виступає фінансовий результат, тому його величина, оцінена за допомогою фінансових планів, дає конкретну мету та показник, досягнення якого можна буде вважати за кінцеву мету впровадження бізнес-плану та відповідних стратегічних планів.

Аналіз управління персоналом повинен містити систему мотивації персоналу банку, основні віхи кадрової політики банку, програми безперервної освіти тощо.

Заключні частини бізнес-плану покликані визначити відповідальних осіб, передбачити контроль за виконанням плану, з’ясувати наперед наявні «вузькі» місця з метою приділення ним особливої уваги.

Особливого значення в бізнес-плані саме в банківських установах набувають фінансові плани, адже специфіка банківської діяльності передбачає суворий контроль за дотриманням показників, встановлених Національним банком. Тому фінансовий план для банків включає план руху капіталу, прогнозний баланс, прогнозний звіт про прибутки та збитки та план капітальних інвестицій банку, у яких детально виокремлюються контрольні індикативні коефіцієнти. Відповідність цих показників вимогам НБУ повинна дотримуватися постійно, а не лише на кінцеву дату прогнозованого періоду. Тому не слід обмежуватися складенням фінансового плану лише на один визначений термін.

Фінансовий план складається, як і бізнес-план, найчастіше терміном на один рік. Більш тривалий період для фінансового планування є недоцільним, оскільки таке прогнозування буде менш точним, а отже, не зможе повною мірою відобразити наслідки перспективного планування. До того ж на сьогодні банки віддають перевагу інструментам, тривалість яких не перевищує року, відповідно робити прогноз стану такого портфелю на більш тривалий період не зовсім вірно.

Затверджені в фінансових планах конкретні показники (обсяг кредитного портфелю, залучених депозитів, залишків на рахунках юридичних і фізичних осіб – за формою балансу; доходи та витрати банку, обсяг відрахувань в резерви, податкові платежі – за звітом про прибутки та збитки) виступають обов’язковими до виконання. Для досягнення їх значення як індикативного показника слід деталізувати фінансові плани з розбивкою на квартальний період і помісячний – тоді при виникненні несприятливої ситуації можливо вжити оперативних заходів щодо виправлення таких негативних факторів. Крім того, такі контрольні показники є орієнтирами для конкретних підрозділів банку (кредитного департаменту або департаменту неторговельних операцій), являючись плановими показниками саме для цього підрозділу.

Плани, які в сукупності складають фінансовий план банку, повинні бути результатом поєднання планів окремих структурних підрозділів банку на наступний період. Особливо дана вимога стосується крупних банків з розгалуженою системою філій та відділень, оскільки кожне відділення повинно чітко усвідомити свою участь у досягненні загальних цілей, дотриманні планових показників, Проте такі плани в жодному разі не повинні бути формальними, оскільки в такому випадку втрачається зв’язок між реальною ситуацією, у якій функціонує відділення банку, і загальнобанківською стратегією.

Розробка фінансових планів в банківських установах здійснюється спеціальними відокремленими плановими підрозділами, і така діяльність повинна відбуватися паралельно з діяльністю вищого менеджерського складу банку з стратегічного планування. Така вимога має місце через те, що через планові підрозділи проходить весь масив поточної інформації, акумульованої банком в звітах. Тому плановий підрозділ здатний в загальних рисах оцінити можливість виконання стратегічних планів до того, як за фактом прийняття такого плану буде розроблено та затверджено бізнес план. Таким чином, можна заощадити ресурси, необхідні для розробки та перевірки системи планів на відповідність реальній ситуації та узгодженість з ресурсними можливостями банку [35].

Невідривною частиною фінансових планів є створення бюджетів окремих підрозділів, за допомогою яких проводиться узгодження планових фінансових показників та необхідних для цього фінансових, матеріальних та людських ресурсів. Бюджетування структурних підрозділів, по-перше, допомагає визначити і регламентувати витратну частину плану доходів і витрат банку, і по-друге, сприяє оцінці ефективності діяльності окремих підрозділів і його вкладу в кінцевий результат від виконання плану. Саме тому на практиці велике значення слід приділяти складанню і peгламентації фінансових планів.

Особливого значення у бізнес-плануванні набуває прогнозування. Головною метою створення різних варіантів майбутнього розвитку банку є співвідношення всіх елементів прогнозу з кінцевим результатом прогнозу. Для кожного завдання можуть складатися відповідно прогнозні звітні форми, але можна обмежитись на рівні локальних завдань:



  • прогноз інвестиційної діяльності;

  • залучення джерел фінансування;

  • прогноз доходів і видатків для різноманітного асортименту банківського продукту;

  • аналіз впливу пропозиції банківського продукту на прогноз фінансового результату [20].

Таким чином, бізнес-план являє собою комплексний документ, що відображає в цілісному вигляді найважливіші аспекти і характеристики банківського бізнесу щодо специфіки конкретного фінансового інституту, визначає конкретні цілі та засоби їх досягнення. Застосування його на практиці сприяє покращенню управлінської дисципліни та ефективності діяльності банку.

Висновки до розділу 1

Таким чином, провівши дослідження теоретичних аспектів бізнес-планування діяльності банків, варто зазначити, що даний процес є одним з етапів фінансового планування діяльності банку, який передбачає визначення оптимальних способів реалізації перспективних напрямків розвитку бізнесу банку у середньостроковому періоді, що включає аналіз можливості реалізації нового напрямку, визначення розмірів залучення додаткових ресурсів, проведення оцінки доцільності реалізації даного напрямку та розробку конкретних видів банківських послуг.

Проведені дослідження довели, що бізнес-планування, на відміну від бюджетування та балансового планування, зорієнтоване на виконання певного завдання, що постає перед банком і сформульоване у стратегічному плані. Такі завдання, як правило, мають короткостроковий та цільовий характер. У процесі бізнес-планування формулюються способи досягнення цілей та вирішення конкретних завдань у кожній функціональній сфері банківської діяльності.

Бізнес-планування діяльності банківської установи реалізується у формі конкретного плану дій, у якому перелічені основні заходи, дати завершення певних етапів роботи, конкретні виконавці та рівень їх відповідальності, а також заплановані фінансові результати. Побудова бізнес-плану спрямована на обґрунтування доцільності створення нового напрямку бізнесу у діяльності банку, а також для оцінки результатів та ефективності банківського інвестування у нові напрямки бізнесу.

Бізнес-план виступає документом, у якому зазначений детальний порядок дій під час реалізації певного проекту. Тому бізнес-план є важливою невід’ємною частиною тактичного планування та його поетапною інструкцією. Розробка бізнес-плану сприяє проведенню ефективної оцінки та контролю діяльності банку.

Складання бізнес-планів комерційного банку є основою тактичного планування фінансової установи. На жаль, на сьогодні не розвинена на належному рівні вітчизняна законодавча база щодо підтримки розвитку даного питання. Банки змушені користуватися внутрішніми інструкціями бізнес-планування, які базуються на західних методиках. Запорукою розробки успішних бізнес-планів може стати використання комп’ютерного забезпечення даного процесу.

РОЗДІЛ 2


ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ І ОРГАНІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ У БАНКАХ УКРАЇНИ

2.1 Аналіз практики бізнес-планування діяльності вітчизняних банків

Сучасний розвиток бізнес-планування діяльності українських банків пов’язаний з великою кількістю загроз та перешкод, які стоять на шляху ефективного запровадження даного напрямку управління у вітчизняну практику. Дані перешкоди пов’язані як із загальноекономічними та правовими проблемами розвитку України, так і з самою недосконалістю систем управління вітчизняних банків.

Одними з найбільших проблем, що перешкоджають розвитку технологій бізнес-планування діяльності банків та зростанню всієї банківської системи України, є політична нестабільність та правова невизначеність деяких питань. Постійна неузгодженість діяльності вітчизняних політичних сил призводить не до вирішення важливих питань у банківському секторі, а до загострення існуючих. Відсутність координації дій між законодавчою та виконавчою владою стає причиною сучасної відсталості вітчизняної нормативно-правової бази у банківській сфері. Саме тому до сих пір не розроблено окремого нормативного акту, який повністю регламентував би процес бізнес-планування діяльності банку. Відсутність необхідного законодавчого поля не дає права Національному банку України втручатися у процес бізнес-планування діяльності банку. Тому сьогодні вітчизняні банки складають бізнес-плани на основі лише внутрішніх положень кожного банку. Зазначені проблеми зовнішнього характеру здійснюють опосередкований вплив на ефективність процесу бізнес-планування діяльності вітчизняних банків.

Говорячи про прямий вплив на ефективність процесу бізнес-планування, необхідно розглянути внутрішні проблеми розвитку самих банків, які стримують здійснення ефективного бізнес-планування їх діяльності. Стан бізнес-планування у вітчизняних банках не дозволяє досягти запланованих стратегічних цілей, а бізнес-план, навіть якщо він існує, часто є суто формальним документом. Сьогодні основними проблемами в галузі бізнес-планування діяльності вітчизняних банків є наступні:


  • слабкість аналітичних служб, що тягне за собою недостатню якість інформації про зовнішнє середовище їх діяльності, облік яких необхідний при побудові перспективних бізнес-планів;

  • низька якість інформації, що міститься в інформаційних системах та недостатньо розвинена система управління якістю даних банку;

  • неможливість побудови потужних систем управлінського обліку, звітності та аналізу;

  • значний опір з боку співробітників банку стосовно впровадження нових методів управління бізнесом;

  • відсутність грамотно вибудуваного комплексу принципів стимулювання персоналу, що, з одно боку, є наслідком нерозвиненості бізнес-планування, а з іншого, – потужною перешкодою для вдосконалення останнього;

  • недостатня кількість висококваліфікованих фахівців, здатних здійснити реінжиніринг систем бізнес-планування діяльності банку;

  • орієнтація вищого керівництва на операційну ефективність, а не на досягнення довгострокових і стійких конкурентних переваг, тобто недостатній розвиток всього стратегічного менеджменту [16; 22; 32].

Таким чином, головними перешкодами на шляху ефективної організації бізнес-планування у вітчизняних банках виступають недоліки стратегічного менеджменту, інформаційних підсистем та стану персоналу.

Беручи до уваги вищезазначені недоліки необхідно відмітити, що процес бізнес-планування у різних за капіталізацією та рівнем розвитку банків пов’язаний з різними внутрішніми проблемами, що перешкоджають розвитку бізнес-планування. Слабо розвинені вітчизняні банки, особливо ті, що знаходяться в третій та четвертій групах, не мають можливостей здійснювати повноцінне стратегічне та бізнес-планування. Бізнес-плани таких банків, як і їх стратегічні цілі, є суто формальними документами, на основі яких не приймаються жодні управлінські рішення. Бізнес-планування у великих вітчизняних банках (банки першої групи та деякі банки другої групи) носить систематичний характер та містить об’єктивно необхідний аналіз для діяльності банку. Як правило, бізнес-плани таких банків є основою початку реалізації певного проекту установи. У таблиці 2.1 представлені стратегії та способи бізнес-планування діяльності деяких вітчизняних банків першої групи.


Таблиця 2.1 – Стратегічні цілі та методики бізнес-планування деяких вітчизняних банків першої групи

Назва банку

Стратегічні цілі

Методика бізнес-планування

Приватбанк [81]

Бути лідером з надання платіжних та інших банківських послуг населенню та юридичним особам, переходячи від обслуговування у відділеннях банку до роботи з клієнтами через засоби зв’язку

Бізнес-планування здійснюється «згори-вниз» з використанням методу функціонально-вартісного аналізу та експертного методу

Ощадбанк [1]

Впровадження сучасних банківських технологій та продуктів як основи підвищення операційної ефективності та забезпечення зваженого і стійкого зростання у довгостроковій перспективі

Процес бізнес-планування здійснюється «згори-вниз» під контролем Міністерства Фінансів України та Кабінету Міністрів України

Райффайзен Банк Аваль [72]

Підвищення якості обслуговування клієнтів, використовуючи свій досвід та досвід банків, які входять до групи Райффайзен Банк Інтернаціональ, а також сучасні технології

Процес бізнес-планування передбачає розробку керівництвом планів в цілому по банку та за різними об’єктами управління

ВТБ банк [15]

Диверсифікація бізнесу, у результаті якої буде створено кілька опорних бізнес-напрямків, які мають значну вагу в прибутку банку: корпоративний, інвестиційний і роздрібний бізнес, зарубіжну мережу

Бізнес-планування здійснюється за окремими функціональними напрямками із залученням експертів

Дельта банк [57]

Розвиток ринку доступних фінансових послуг для клієнтів. Для цього розробляються, впроваджуються та пропонуються сучасні високотехнологічні продукти, перш за все – у роздрібному сегменті

Основою бізнес-планування є створення планів на нижчих рівнях, які потім узагальнюються і координуються за послідовними рівнями ієрархічної структури банку

Альфа-банк [56]

Надання кожному клієнту повного комплексу найсучасніших банківських продуктів і послуг при постійному впровадженні новітніх досягнень в області інформаційних технологій, удосконаленні бізнес-процесів та підвищенні рівня сервісу

Бізнес-планування здійснюється з використанням різних методів, направлених на реалізацію стратегії диференціації

ПУМБ [63]

Стати одним з провідних гравців банківського ринку України, насамперед, за рівнем сервісу. До 2015 року ввійти в першу п’ятірку банків за ключовими фінансовими показниками

Процес бізнес-планування є недосконалим та відбувається на основні використання змішаного методу

Таким чином, великі вітчизняні банки, як правило, обирають стратегію диференціації, яка полягає у створенні іміджу за рахунок великого асортименту банківських послуг. Дана стратегія передбачає значні витрати банку на просування великого асортименту банківських послуг. Перед інвестуванням у розвиток певного напрямку діяльності, або створення нового банківського продукту, великі банки намагаються визначити ефективність вкладень, що досягається за рахунок правильної організації процесу бізнес-планування їх діяльності. Більшість вітчизняних банків першої групи здійснюють бізнес-планування за методом «згори-вниз» з використанням експертних послуг. Невеликі та регіональні українські банки у своїй практиці намагаються мінімізувати власні витрати та надають перевагу стратегії низьких витрат. Тому процес бізнес-планування у таких банках є недосконалим, носить епізодичний та формальний характер.

Провідні українські банки мають набагато більш чітку систему управління та бізнес-планування діяльності банку. Це дозволяє їм набагато ефективніше вести конкурентну боротьбу, оскільки вони мають гнучку стратегією поведінки на ринку. Так, висока капіталізація та більш якісні процедури управління розвитком бізнесу банків першої групи створюють додаткові переваги для здійснення ефективного бізнес-планування у порівнянні з вітчизняними банками з інших груп. Отже, ефективність процесів бізнес-планування першої групи банків пояснюється наступними перевагами:



  • більшою ресурсною базою, що дозволяє знизити її вартість;

  • можливістю задоволення попиту в зовнішніх джерелах фінансування на терміни, в обсягах і за цінами, які є недосяжними для багатьох менш розвинених вітчизняних банків;

  • менший тиск неопераційних витрат на рентабельність бізнесу через більш ефективне управління витратами та у результаті дії ефекту масштабу;

  • якістю проектування послуг, що дозволяє відмовлятися від недостатньо перспективних сервісів на більш ранніх етапах і з меншими витратами, що підвищує віддачу від них та ефективність використання персоналу;

  • здатністю надання високотехнологічних банківських послуг і сервісів, що вимагають наявності персоналу такого рівня підготовки, який не часто можна зустріти в низькокапіталізованих та менш розвинених банках.

Розвиток технологій бізнес-планування діяльності вітчизняних банків може бути забезпечений лише за умови випереджаючого якісного розвитку систем управління ними. У найбільшій мірі це стосується ліквідації значного відставання у сфері банківського менеджменту регіональних низькокапіталізованих банків від інших учасників банківського ринку [88].

Висока значимість ефективного процесу бізнес-планування та створення якісного бізнес-плану як його кінцевого результату очевидна, оскільки спеціалізація банку передбачає досягнення ефективності бізнесу за рахунок різкого зростання якості банківських продуктів в обраному сегменті. З цього випливає необхідність постійного впровадження інновацій та підтримки розвитку технологій бізнес-планування діяльності вітчизняних банків на високому професійному рівні.

Вдосконалення бізнес-планування забезпечить створення системи управління, адекватної поточним масштабами діяльності та перспективам їх розширення. Поява у банках чітких стратегічних цілей та завдань здатна додати імпульс інноваційній діяльності та адаптувати систему мотивації до нових умов. Наявність чітких та досяжних бізнес-планів, стимулюючих персонал для досягнення визначених цілей, сприятиме здійсненню ефективного стратегічного управління та покращенню результатів діяльності вітчизняних банків.
2.2 Місце ПАТ «Банку Х» на банківському ринку України

ПАТ «Банк Х» є одним з найбільших та найнадійніших кредиторів економіки України, має унікальний досвід співпраці з підприємствами всіх секторів економіки. Протягом всієї своєї історії ПАТ «Банк Х» знаходиться у числі найпотужніших організацій українського банківського сектору. Банк входить до 1000 найбільших банків світу. Основним акціонером банку з 2009 року є Державна корпорація «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (Внєшекономбанк)» (Росія), якій належить близько 98% акцій.

Одним з пріоритетних напрямків діяльності ПАТ «Банку Х» є інвестиційне кредитування корпоративного бізнесу. У першу чергу банк орієнтується на розвитку взаємовідносин з клієнтами сегменту великих корпоративних клієнтів з орієнтацією на проекти за участю російського капіталу, інтеграційних російсько-українських проектів в стратегічно важливих секторах економіки. Також ПАТ «Банк Х» активно розвиває роздрібний бізнес, зокрема, кредитування фізичних осіб.

Загалом фінансові показники демонструють стабільний розвиток ПАТ «Банку Х». Так, протягом 2012 року чистий операційний дохід до відрахувань у резерви та оподаткування прибутку склав 125,9 млн. дол., чистий прибуток зріс в 2,4 рази порівняно з 2011 роком й досяг 8,9 млн. дол., прострочена кредитна заборгованість зменшилася за 2 роки майже вдвічі – з 95,7 млн. дол. до 53,8 млн. дол. Кредити корпоративним клієнтам за 2012 рік зросли більш ніж на 9% й досягли 3,8 млрд. дол., що дозволило ПАТ «Банку Х» вийти на 4 місце серед українських банків з корпоративного кредитування.

Станом на початок 2013 року активи ПАТ «Банку Х» складали близько 41,32 млрд. грн., що становило 3,67% у загальному обсязі активів вітчизняних банків (табл. 2.2). Хоча активи ПАТ «Банку Х» постійно зростали протягом досліджуваного періоду (на 19,37%), темп їх росту у 2012 році зменшився на 2% у порівнянні з попереднім 2011 роком. Проте темп росту активів банку у 2012 році виявився більшим, ніж в цілому на банківському ринку України.

Зростання активів ПАТ «Банку Х» протягом 2010-2012 років відбувалося майже однаковими темпами у порівнянні із середнім показником серед банків країни, з невеликою різницею в 0,28%. Загалом, протягом останніх трьох років питома вага активів ПАТ «Банку Х» у загальному обсязі активів вітчизняних банків не змінилася, дещо зменшившись у 2011 році, що свідчить про позитивні фінансові результати банку та активний розвиток його діяльності.


Таблиця 2.2 – Динаміка активів ПАТ «Банку Х» та в цілому на банківському ринку України у 2010-2012 роках

Показники

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Темп росту, %

Активи, млн. грн.

Питома вага, %

Активи, млн. грн.

Питома вага, %

Активи, млн. грн.

Питома вага, %

У порівнянні з попереднім роком

За весь період аналізу

2011

2012

Грошові кошти та їх еквіваленти

3605,28

10,42

3438,36

9,01

3036,66

7,35

-4,63

-11,68

-15,77

Кошти в інших банках

2678,04

7,74

1492,97

3,91

1452,06

3,51

-44,25

-2,74

-45,78

Кредити та заборгованість юридичних осіб

24503,81

70,79

28428,12

74,50

29379,77

71,11

16,02

3,35

19,90

Кредити та заборгованість фізичних осіб

1208,28

3,49

798,87

2,09

106,69

0,26

-33,88

-86,64

-91,17

Цінні папери в портфелі банку на продаж

1372,72

3,97

2701,85

7,08

2835,76

6,86

96,82

4,96

106,58

Цінні папери в портфелі банку до погашення

0,40

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

-100

-

-100

Інвестиційна нерухомість

139,61

0,40

459,51

1,20

566,67

1,37

229,15

23,32

305,91

Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток

81,45

0,24

28,13

0,07

9,11

0,02

-65,46

-67,64

-88,82

Основні засоби та нематеріальні активи

2875,44

8,31

2677,89

7,02

2787,02

6,75

-6,87

4,08

-3,07

Інші активи

84,72

0,24

294,47

0,77

302,47

0,73

247,58

2,72

257,03

Всього активи ПАТ «Банку Х» та питома вага по ринку

34612,86

3,67

38160,93

3,62

41318,06

3,67

10,25

8,27

19,37

Банківський ринок

942083,99

100,00

1054272,29

100,00

1127179,38

100,00

11,91

6,92

19,65

Досліджуючи місце ПАТ «Банку Х» на вітчизняному банківському ринку, варто зазначити, що питома вага зобов’язань банку у загальному обсязі банківських зобов’язань у країні була приблизно такою ж, як і питома вага активів у загальній сукупності на вітчизняному ринку. У 2012 році частка ПАТ «Банку Х» у даному відношенні склала 3,77%, тобто сума зобов’язань банку становила близько 36,04 млрд. грн. (табл. 2.3). Протягом 2010-2012 років темп росту зобов’язань ПАТ «Банку Х» (20,06%) перевищив темп росту загальних зобов’язань українських банків (18,97%).

Незважаючи на позитивний ріст зобов’язань банку протягом досліджуваного періоду, темп їх росту у 2012 році зменшився, що пов’язано, у першу чергу, зі ще більшим зменшенням темпу росту активів за відповідний рік. Темп росту зобов’язань банків на вітчизняному банківському ринку був нижчим на 2,5%, ніж аналогічний показник у ПАТ «Банку Х», хоча у 2011 році ситуація була протилежною. Вцілому питома вага зобов’язань ПАТ «Банку Х» у загальноринковому їх обсязі майже не змінювалася.


Таблиця 2.3 – Динаміка зобов’язань ПАТ «Банку Х» та в цілому на банківському ринку України у 2010-2012 роках

Показники

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Темп росту, %

Зобов’я-зання, млн. грн.

Питома вага, %

Зобов’я-зання, млн. грн.

Питома вага, %

Зобов’я-зання, млн. грн.

Питома вага, %

У порівнянні з попереднім роком

За весь період аналізу

2011

2012

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Кошти банків

7366,23

24,54

12602,68

38,10

17948,45

49,80

71,09

42,42

143,66

Кошти юридичних осіб

8377,51

27,90

7513,03

22,71

5936,86

16,47

-10,32

-20,98

-29,13

Кошти фізичних осіб

11104,20

36,99

8994,22

27,19

8049,01

22,33

-19,00

-10,51

-27,51

Боргові цінні папери, емітовані банком

10,88

0,04

1207,48

3,65

621,86

1,73

10996,09

-48,50

5614,6

Інші залучені кошти

0,00

0,00

29,11

0,09

543,98

1,51

-

1768,83

-

Відстрочені податкові зобов’язання

530,30

1,77

0,68

0,00

38,69

0,11

-99,87

5581,35

-92,70

Резерви за зобов’язаннями

38,88

0,13

148,15

0,45

34,07

0,09

281,06

-77,00

-12,37

Інші фінансові зобов’язання

285,34

0,95

281,15

0,85

553,35

1,54

-1,47

96,82

93,93

Субординований борг

2212,26

7,37

2237,89

6,77

2258,55

6,27

1,16

0,92

2,09

Інші зобов’язання

97,52

0,32

64,66

0,20

59,79

0,17

-33,70

-7,53

-38,69

Продовження табл. 2.3



1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Всього зобов’язання ПАТ «Банку Х» та питома вага по ринку

30023,11

3,73

33079,04

3,68

36044,67

3,77

10,18

8,97

20,06

Банківський ринок

804358,88

100,00

898785,35

100,00

956983,19

100,00

11,74

6,48

18,97

Загальний обсяг власного капіталу ПАТ «Банку Х» у 2012 році складав близько 5,27 млрд. грн., що становило 3,1% від загального обсягу капіталів вітчизняних банків (табл. 2.4). Питома вага власного капіталу ПАТ «Банку Х» зменшилася з 3,3% у 2010 році до 3,1% у 2012 році. Незважаючи на постійне зростання абсолютної величини капіталу банку протягом досліджуваного періоду, темп його росту у 2012 році був значно меншим (майже на 7%) та склав 3,77% у порівнянні з попереднім 2011 роком.


Таблиця 2.4 – Динаміка власного капіталу ПАТ «Банку Х» та в цілому на банківському ринку України у 2010-2012 роках

Показники

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Темп росту, %

Власний капітал, млн. грн.

Питома вага, %

Власний капітал, млн. грн.

Питома вага, %

Власний капітал, млн. грн.

Питома вага, %

У порівнянні з попереднім роком

За весь період аналізу

2011

2012

Статутний капітал

5298,72

115,45

5298,72

104,27

5298,72

100,48

0,00

0,00

0,00

Резерви переоцінки необоротних активів

1695,62

36,94

2165,01

42,60

2155,99

40,88

27,68

-0,42

27,15

Резерви переоцінки цінних паперів

52,52

1,14

44,80

0,88

0,00

0,00

-14,70

-100,00

-100,00

Всього власний капітал ПАТ «Банку Х» та питома вага по ринку

4589,74

3,33

5081,88

3,27

5273,39

3,10

10,72

3,77

14,90

Банківський ринок

137725,11

100,00

155486,93

100,00

170196,26

100,00

12,90

9,46

23,58

За весь період проведеного аналізу власний капітал ПАТ «Банку Х» зріс на 14,9%, що свідчить про значний розвиток банку, хоча аналогічний загальноринковий показник у країні був майже на 10% вищим (23,6%). Дану тенденцію підтверджують також більші загальноринкові показники темпів росту капіталів вітчизняних банків у 2011-2012 роках, ніж темпи росту власного капіталу ПАТ «Банку Х» у дані роки.

У зв’язку з необхідністю додаткової капіталізації ПАТ «Банк Х» для забезпечення подальшого розвитку та покращення показників діяльності банку у 2013 році планується збільшення статутного капіталу банку на 2,93 млрд. грн. шляхом приватного розміщення додаткових акцій наявної номінальної вартості за рахунок додаткових внесків.

Маючи збалансований активно-пасивний портфель й достатній рівень ліквідності, ПАТ «Банк Х» надалі планує нарощування абсолютних та відносних показників діяльності, підвищення рівня банківського обслуговування корпоративного бізнесу відносно нинішніх умов, що склалися на банківському ринку України.

Плани розвитку ПАТ «Банку Х» на 2013 рік та наступні роки зосереджені на подальшому зміцненні позицій на українському банківському ринку, підтримці стабільного фінансового стану банку, забезпеченні оптимального балансу інтересів акціонерів та клієнтів, поліпшенні якісних і кількісних показників діяльності, зокрема, вдосконаленні та розширенні спектру послуг, нарощуванні активно-пасивних операцій, збільшенні прибутковості операцій та частки присутності на банківському ринку України.

2.3 Механізм бізнес-планування діяльності ПАТ «Банку Х»

Розробка бізнес-плану ПАТ «Банку Х» починається з початку лютого кожного року та проходить у кілька етапів. Розробці бізнес-плану передує засідання Правління банку, на якому затверджується звіт про результати діяльності за минулий фінансовий рік, а також звіт про виконання бізнес-плану банку. Після їх затвердження генеральний директор банку видає наказ, у якому доводить оцінку досягнутих результатів, визначає обсяг виплат, а також вказує новий період бізнес-планування, терміни надання попереднього і остаточного бізнес-плану, визначає групу відповідальних осіб за написання бізнес-плану, порядок звіту про його виконання, порядок заохочення співробітників банку за виконання окремих показників бізнес-плану.

У відповідності із зазначеним наказом та правилами бізнес-планування у ПАТ «Банку Х» у роботу безпосередньо включаються заступники генерального директора (перший заступник генерального директора призначається куратором бізнес-плану), які організовують процес роботи з даного напрямку в підконтрольних їм підрозділах. Крім куратора призначається відділ, відповідальний за систематизацію отриманих від підрозділів даних, а також за безпосередню розробку бізнес-плану. Ним є економічний відділ банку. Таким чином, у банку починається перший етап бізнес-планування. Механізм бізнес-планування ПАТ «Банку Х» представлено на рисунку 2.1.

На другому етапі співробітники економічного відділу проводять аналіз зовнішніх факторів (положення кредитної організації в регіоні, основні переваги) та внутрішніх факторів (організаційна структура, персонал, рівень мотивації персоналу). Результати даного аналізу оформляються належним чином з використанням спеціальних внутрішніх звітних форм. Паралельно з цим начальники відділів, які беруть участь у процесі бізнес-планування надають в економічний відділ план заходів з розвитку своїх підрозділів, пропонують цільові орієнтири діяльності своїх підрозділів.

Даний етап займає близько п’яти робочих днів. Всю отриману інформацію економічний відділ банку в певній формі надає першому заступнику генерального директора банку, який, у свою чергу, після її розгляду проводить первинну нараду відповідальних за бізнес-планування осіб для обговорення отриманої інформації.

Після первинного обговорення починається третій етап бізнес-планування (тривалість близько одного робочого тижня). На даному етапі співробітники економічного відділу, знаючи попередньо узгоджений перелік заходів куратором бізнес-плану та прогноз показників, починають підготовку зведеного бізнес-плану. Вся отримана інформація зводиться в єдину затверджену форму бізнес-плану банку, структура якої визначається регламентом.
Загальні збори акціонерів

Правління банку



  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка