Пояснювальна записка фахове вступне випробування з української мови є не тільки перевіркою теоретичних знань І практичних навичок абітурієнтів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, з усіх лінгвістичних дисциплін



Сторінка3/9
Дата конвертації20.02.2016
Розмір1.66 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Література українського романтизму


Шляхи розвитку українського романтизму. Три школи українського романтизму: харківська школа романтиків, «Руська трійця», київська школа романтиків. Течії романтизму. Характеристика романтичного героя в літературі. Художня природа романтичного образу. Героїзація історичного минулого. Посилений інтерес до фольклору. Нові теми, проблеми, жанри, стилі. „Українська школа" в польському та російському романтизмі.

Заслуги письменників-романтиків у вивченні української історії, збиранні, дослідженні та популяризації українського фольклору, збагаченні фольклорної скарбниці власними творами (романси), у боротьбі за рідну мову й культуру, у розвитку міжнаціональних культурних взаємин, у розширенні ідейно-тематичного кола та жанрово-стильової системи в літературі, у пожвавленні видавничої справи тощо. Тема слов'янської єдності в українській романтичній літературі. Образ народного співця (кобзаря-бандуриста, поета). Особливості романтичної поетики. Паралелізм долі автора і долі персонажа. Романтичний пейзаж.



Тематика та художні особливості української романтичної поезії

Осмислення історичного минулого в українській романтичній поезії. Розвиток жанру ліричної пісні. Становлення жанру медитативної лірики. Художня своєрідність жанру інтимно-особистісної лірики.

Романтичні настрої в поезії Амвросія Метлинського. Романтичні образи у ліриці митця: могила, степ, кінь, шабля, ворон, вітер, буря, море тощо Версифікаційна новизна, ритмічне багатство творів поета.

Романсова лірика Олександра Афанасьєва-Чужбинського. Присвяти Т.Шевченкові. Своєрідність картин природи; пейзажі як психологічні паралелізми („Весна", „Осінь", „Метіль"). Зв'язки українських віршів з фольклорною поетикою. Поетичні твори російською мовою. І.Франко як перекладач і видавець кращих поетичних творів О.Афанасьєва-Чужбинського.

Елегійна лірика Віктора Забіли. Тема самотньої покривдженої людини. Протиставлення „безтурботності" природи драматичним настроям героя у віршах „Соловей", „Гуде вітер вельми в полі...". Пісенна популярність цих творів завдяки музиці М.Глінки. Розробка поширеного романтичного сюжету в поезії „Човник". Поетичні роздуми над соціальною несправедливістю („Сирота", „Зовсім світ перевернувся..."). Риси біографізму у творах поета (Два вже літа скоро пройде...", До невірної", „Туна серця" та ін). намагання вийти за межі романтичної поетики - гумористичний вірш „Остап і чорт". Звернення до бурлескного стилю (послання ,До Шевченка"). Роль В.Забіли у поглибленні психологізму української романтичної поезії. Народнопісенна образність поетових творів. Різноманітність форми. І.Франко - дослідник і видавець поезій В.Забіли. Дослідження творчості поета на сучасному етапі.

Медитативна лірика Михайла Петренка. Ґрунтовність літературної підготовки, висока культура поетичного слова. Літературні впливи Т.Шевченка (Думи мої, думи мої..."), М.Лермонтова („Небо"), І.Козлова („Як в сумерки вечірній дзвін..."). Перший вірш циклу „Небо" (Дивлюсь я на небо та й думку гадаю ...") як популярна народна пісня. Пісенність вірша „Туди мої очі, туди моя думка...". Філологічний аналіз поетичних творів „Минулися мої ходи...", „Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче...", „Іван Кучерявий", „Недуг". Роль М.Петренка у ритмічному і стильовому збагаченні української романтичної поезії, в поглибленні її ліризму.



Українська романтична балада: мотиви, образи, художня своєрідність.

Жанрова своєрідність української романтичної балади. Популярність балад, в яких перехрестилися фольклорні й історичні мотиви (М.Костомаров „Ластівка" „Пан Шульпіка" „Брат з сестрою"; Л.Боровиковський „Чорноморець", „Бандурист"; А.Метлинський „Смерть бандуриста", „Козачая смерть" тощо).

Баладна творчість Левка Боровиковського. Балада „Маруся", її генетичний зв'язок з українським фольклором, .одно сюжетними романтичними баладами Г.-А.Бюргера („Ленора") та В.Жуковського („Светлана"). Оцінка твору І.Франком. Народні пісні, прислів'я, перекази – джерела балад „Чарівниця", „Вивідка", „ледащо". Балада „Молодиця" та дискусії щодо її авторства.

Баладна творчість Амвросія Метлинського. Патріотичний пафос балади „Підземна церква". Втілення у баладі активної громадянської позиції поета. Відображення у баладі „Смерть бандуриста" поглядів Амвросія Метлинського на літературу як на фактор народного життя. Спроба митця надати баладній дії героїчного й трагічного характеру.

Баладна творчість Миколи Костомарова (літературний псевдонім – Ієремія Галка). Наслідування в окремих творах збірок „Українські балади" і „Вітка" мотивів, настроїв і поетичних форм А.Метлинського. Актуальна проблематика оригінальних творів. Балада „Пан Шульпіка" – викривальний твір українського романтизму. Поглиблений інтерес поета до історичних та фольклорних тем („Співець Митуса", „Брат з сестрою”, „Ластівка” та ін.).

Ранні балади Тараса Шевченка: традиції та новаторство.



Особливості розвитку нової літератури в західній Україні.

Передумови національно-культурного відродження й становлення нової української літератури. Специфіка розвитку літературного процесу в Західній Україні наприкінці ХУІІІ – у першій половині ХІХ ст. Джерела виникнення нової української літератури на західноукраїнських землях. Загальний огляд культурного життя та літературного процесу 30-40-х років ХІХ ст.



Львівський гурток прогресивної молоді „Руська трійця" та його історичне значення. Історія видання та розповсюдження „Русалки Дністрової" – першої в Західній Україні книги української мовою. Романтичний характер альманаху. „Русалка Дністровая" як явище для свого часу „наскрізь революційне" (І.Франко).

Маркіян Шашкевич – провідний український романтик перших десятиріч XIX ст., керівник „Руської трійці", письменник, фольклорист, публіцист, громадсько-культурний діяч. Мотиви лірики. Вірш „Слово до чтителей руського язика" як вираження просвітительських настроїв Руської трійці. Тема визвольної боротьби народу, ідея органічної єдності розрізнених у часи Шашкевича українських земель у поезіях „Болеслав Кривоустий під Галичем, 1139", „О Наливайку", .Хмельницького обступленіє Львова". Романтичне протиставлення тогочасної дійсності ідеалізованій давнині у вірші „Згадка". Вплив поеми Я.Коллара „Дочка Слави" на цей твір Патріотичний настій вірша „Споминайте, браття милі...", поетичне утвердження у творах „Руська мати нас родила...", „Побратимові" права української мови, пісні й літератури на вільний розвиток. Оригінальність архітектоніки послання. Алегоричне втілення поривань до вільного життя у поезії „Веснянка". Глибока ліричність твору, популярність його як народної пісні (музика В.Матюка), поетизація рідної природи у творі „Підлісся". Жанрова розмаїтість поезії М.Шашкевича. Поезія М.Шашкевича та народнопісенна символіка. Проблема авторства байок у Шашкевичевій читанці. Твір „Олена" М.Шашкевича – зразок жанрового синкретизму в українській романтичній прозі (найвиразніші ознаки романтичного оповідання). Проблематика твору. Ритмізована проза М.Шашкевича.

Іван Вагилевич – поет, граматик, історик, етнограф, фольклорист. Вплив пісень, казок і легенд Бойківщини – рідного карпатського краю – на розвиток поетичної натури. „Ходіння в народ" за фольклором і старовинними речами в семінарські роки, просвітницька діяльність. Поетичні твори у „Русалці Дністровій" – балади „Мадей", „Жулин і Калина". Відповідність поетики балад романтичній естетиці. Елегійність польської лірики поета. Переклади з чеської літератури. Науково-дослідницькі праці І.Вагилевича, їх відповідність тогочасному рівневі науки. „Замітки о руській літературі" – перший у Західній Україні історичний нарис рідного письменства.

Яків Головацький – поет, фольклорист, етнограф, філолог-славіст, історик, географ, видавець, громадський діяч. Участь у виданні альманаху „Русалка Дністровая" і двох частин „Вінка русинам на обжинки". Культурницько-політична і видавнича діяльність у 1848 – 1849 рр. Еволюція суспільно-політичних поглядів. Проблематика романтичної поезії Я.Головацького („Весна”, „Туга за родиною”, Два віночки”, „Річка”, „Моя доля”). Альбомні присвяти І.Срезневському та В.ГанціЯема слов’янської єдності у цих присвятах. Мова і стиль поезій. Збірник „Народньїе песни Гапицкой и Угорской Руси” (три частини в чотирьох книгах) як один з найцінніших набутків у творчому доробку Я.Головацького Статті про нове українське письменство, спогади суспільно-літературного характеру. Я.Головацький як дослідник давньої української літератури. Наукова цінність значної епістолярії письменника і вченого.

Микола Устиянович – поет, прозаїк, культурно-просвітній діяч. Провідні мотиви кращих поезій М.Устияновича. романтизовано-піднесене змалювання опришківського життя в поезіях „Верховинець" („Верховино, світку ти наш...") і „Піснь опришків", що стали народними піснями. Елементи ідеалізації у творах про опришківство, а також у поезії ,Хпібороб". Віршові обробки народних сюжетів („І старому придасться школа..."). Поезії історичного характеру („Ужас на Русі при зближенню монголів...", „Похід Русі на Царгород" та ін). Жанрова і версифікаційна різноманітність поезій М.Устияновича. Мовно-стилістичні особливості. Заслуги М.Устияновича у розвитку української романтичної прози, в утвердженні її на західноукраїнських землях. Ідейно-естетичній аналіз оповідання „Месть верховинця". Діалектні особливості прози М.Устияновича. місце М.Устияновича в українському літературному процесі.

Антін Могильницький – поет, педагог. Заклик розвивати рідну мову („Рідна мова"). Панегірик „Радісне привітане..." як намір утвердити українську мову у „високих" жанрах. Особливості поетики твору „Скит Манявський". Народні легенди й перекази як найперші джерела твору. Романтичний характер поеми й естетичні позиції автора

Художній світ письменницької спадщини Степана Руданського.

Основні етапи творчого шляху письменника. Художня специфіка поетичної творчості Степана Руданського. Загальна характеристика лірики письменника петербурзького періоду. Традиції Т. Шевченка в художній спадщині поета. Образ героя у поезії Степана Руданського, його ідейне навантаження та спрямування. Ліро-епічні твори письменника: фольклорна основа, тематика, художня специфіка. Внесок творчого доробку Степана Руданського в розвиток української літератури


1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка