Пояснювальна записка фахове вступне випробування з української мови є не тільки перевіркою теоретичних знань І практичних навичок абітурієнтів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, з усіх лінгвістичних дисциплін



Сторінка4/9
Дата конвертації20.02.2016
Розмір1.66 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Періодизація творчості Т.Шевченка. Жанрово-тематичне розмаїття, стильові особливості творів раннього періоду (балади, соціально–побутові поеми, драма “Назар Стодоля”). Історична основа, актуальність проблематики поеми „Гайдамаки”. Історія дослідження життя і творчості Тараса Шевченка. Вітчизняне шевченкознавство. Шевченківський словник. Митець у працях діаспорних вчених. Рецепція поезії Т. Шевченка Г.Грабовичем та О. Забужко. Сучасні проблеми і напрямки шевченкознавства. Багатогранність творчої діяльності Тараса Шевченка (1814 - 1861). Ранній період життя і творчості (до 1843 р.). Життєве й літературно-мистецьке оточення. Становлення поета. Традиції попередньої української літератури й новаторство. Критика про перші видання творів Шевченка (“Кобзар”, 1840). Лірика раннього періоду, її мотиви, жанри, образи, органічний зв’язок з усною народною творчістю. Новаторство Шевченка в жанрі балади. Художня майстерність творів цього жанру. Шевченкові балади у фольклорному та світовому контексті.

Життєва основа змісту соціально-побутових поем Т.Шевченка, соціальний характер конфлікту, новий герой. Ідейно-тематичне спрямування поеми “Катерина”, життєва основа сюжету. Символічний характер головного образу. Проблематика поеми “Мар’яна-черниця”, своєрідність її композиції, образна система, особливості вірша.

Романтичне зображення боротьби козацтва проти турецько-татарських поневолювачів (“Іван Підкова”, “Гамалія”), оспівування героїки народного повстання проти польсько-шляхетського гніту (“Тарасова ніч”). Історичні джерела та літературний генезис поеми “Гайдамаки”. Злободенність проблематики, новизни порушеної теми. Традиції у змалюванні гайдамаків і підхід Шевченка в цьому плані. Ідейна концепція твору. Жанрова своєрідність твору, особливості його композиції, характер зображення образів-персонажів (Ярема, Залізняк, Гонта, Оксана, кобзар). Особливості стилю, вірша.

Зв’язок із суспільним життям, традиціями української драматургії перших десятиріч ХІХ ст. (творчість І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка). Особливості творчого методу Шевченка-драматурга. “Назар Стодоля” як історично-побутова драма. Конфлікт твору, образи дійових осіб, характер їх художнього розкриття. Особливості композиції.

Еволюція світогляду Т.Шевченка у творчості періоду “трьох літ”. Становлення жанру політичної сатири. Національна, філософська, морально-етична проблематика поем “Сон”, “Кавказ”, «І мертвим, і живим…». Творчість 1843 – 1847 років. Глибоке художнє розкриття суперечностей державної системи, викриття її антилюдяності. Лірика періоду “трьох літ”. Образ нового ліричного героя. Громадянське та філософське наснаження творів “Три літа”, “Чигрине, Чигрине”, “Чого мені тяжко”, “Минають дні, минають ночі”, циклу “Давидові псалми”, “Заповіт”. Висока художня довершеність ліричних творів.

Сатиричні твори. Поема “Сон” як політична сатира на самодержавно-кріпосницьку систему. Ідейно-тематична основа твору. Характер художніх узагальнень у поемі. Особливості композиції, мовна тканина твору. Жанрова неоднозначність, ідейно-тематичне багатство твору “Кавказ”. Поєднання сатиричного викриття російського царизму з героїкою та елегійністю. Сучасне потрактування змісту послання “І мертвим, і живим…”. Полемічний тон твору. Ідея любові до Батьківщини. Особливості композиції та стилю.

Твори на історичні теми. Зображення минулого у зв’язку з порушенням соціальних та національних проблем сучасності (“Холодний Яр”, “Єретик”). Майстерність поета в жанрі історично-побутової поеми (“Сліпий”). Символізм образів поеми-містерії “Великий льох”. Соціально-побутові поеми “Сова”, “Наймичка”, “Відьма”, їх ідейно-тематичне спрямування, образи, композиція, стиль.

Тематично–жанрові різновиди; біблійні образи та мотиви «невольничої музи» Т.Шевченка (творчість 1847–1857 рр). Загальна характеристика творчості Т.Шевченка останніх років життя (1857–1861 рр.). Арешт і ув’язнення Т.Шевченка. Цикл поезій “В казематі”. Історія створення циклу, мотиви й образи поезій. Використання фольклорної образності.

Лірика періоду заслання, її мотиви. Твори про покликання поета (“А нумо знову віршувать”, “Неначе степом чумаки”, “Лічу в неволі дні і ночі”, “Ну що б, здавалося, слова”). Автобіографічні вірші, їх художня довершеність (“І виріс я на чужині”, “А.О. Козачковському”, “І золотої, й дорогої ” та ін.). Фольклорна основа особисто-інтимних поезій (“Ой стрічечка до стрічечки”, “У перетику ходила”, “На вгороді коло броду” та ін.), глибина розкриття в них жіночої долі, оспівування материнства. Новаторство в жанрах пейзажної лірики (“І небо невмите, і заспані хвилі”, “Сонце заходить, гори чорніють”). Легендарна основа сюжету вірша “У Бога за дверима лежала сокира”.

Історичні та соціально-побутові поеми Шевченка, їх ідейно-художня специфіка (“Княжна”, “Варнак”, “Марина”, “Іржавець” та ін.).

Відбиття нових вражень і спостережень, зумовлених поверненням із заслання, новим оточенням, поїздкою до України, життям у Петербурзі. Поема “Неофіти”. Характер художніх узагальнень у творі, функції антично-християнських алегорій. “Юродивий”. Історія написання твору. Злободенність соціальної проблеми незакінченої поеми. “Марія” – своєрідне Євангеліє від Тараса, її художня специфіка. Висока гуманістичність твору.

Лірика останніх років, її мотиви й образи. Цикл “Доля”, “Муза”, “Слава” – синтетичне самоусвідомлення поета як творця, утвердження позитивного змісту своєї життєвої долі та своєї поетичної творчості. Висока художня досконалість ліричних поезій інтимно-особистісного спрямування (“Ликері”, “Минули літа молодії”, “Якби з ким сісти, хліба з’їсти”). Неповторність художнього світу Шевченка-лірика.

Розвиток української прози середини ХІХ ст.: жанрово-тематичне багатство. Новаторство П.Куліша у створенні жанру історичного роману. Традиції та новаторство Юрія Федьковича у прозовій творчості. Проблематика та жанрово-стильові особливості прози Олекси Стороженка. Художня проза Миколи Костомарова.

Художній світ письменницької спадщини Пантелеймона Куліша

Біографічні відомості про автора. Особливості світогляду письменника. Хутірська філософія. Питання періодизації творчості. Прозовий доробок: тематика, жанрові різновиди, образи. Особливості жанру історичного роману Пантелеймона Куліша “Чорна рада”. Вальтерскотівські традиції у творі. Образна система роману. Композиційні особливості. Жанрові модифікації малої прози письменника.



Проблематика та жанрово-стильові особливості прози Олекси Стороженка

Життєвий і творчий шлях письменника. Поетика малої прози Олекси Стороженка. Літературне опрацювання фольклорних зразків у циклі “З народних уст”. Дидактичне спрямування циклу. Поєднання побутово-етнографічного зображення з химерним світом повір’їв та легенд в оповіданнях “Закоханий чорт”, “Чортова корчма”, “Сужена”, “Вуси”, “Голка”. Риси готичного стилю у творі «Примари Несвізького замку». Ідеалістичне змалювання козацтва в оповіданнях О.Стороженка (“Кіндрат Бубненко-Швидкий”, “Дороги”, “Мірошник”, “Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа”). Особливості композиції творів. Образ оповідача. Художня специфіка.

“Марко Проклятий”: жанрова та художня специфіка. Західноєвропейська готична проза та українська література. Джерела повісті “Марко Проклятий”. Історія написання та видання, структурно-композиційні особливості. Образ Марка Проклятого: архаїчні витоки, засоби характеротворення. Романтичне зображення образів-персонажів у творі (Кривоніс, Єремія Вишневецький, Кобза, Княгиня Четвертинська, запорожці).

Творчість Юрія Адальберта Федьковича: жанрово-тематичні особливості

Естетичні погляди Юрія Федьковича. Художня спадщина письменника, її жанрове багатство. Поетичні здобутки автора. Традиції та новаторство Юрія Федьковича у прозовій творчості. Специфіка опрацювання теми кохання в оповіданнях “Люба-згуба”, “Серце не навчити” та ін. Стильовий еклектизм творів. Морально-дидактична проза письменника, її особливості. Тематика жовнірського життя у прозі Ю. Федьковича.



Пошуки Миколи Костомарова в епічних жанрах. Художня проза письменника. „Сорок літ" („Народная малороссийская легенда"). Правдиве зображення злочинності суспільства, філософсько-релігійні погляди у. творах. Інші казки за народними сюжетами („Казка про дівку-семилітку", „Торба", „Лови"). „Книги буття українського народу" – маніфест кирило-мефодіївців. Зображення історичного минулого в творах „Кудеяр", „Чернігівка" та ін.
Місце реалізму в творчості письменників 40 – 60-х років ХІХ ст. “Народні оповідання” Марка Вовчка як якісно нове явище в українській прозі. “Люборацькі” Анатоля Свидницького: поетика, жанрова специфіка твору. Співомовки С.Руданського та Л.Глібова.
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка