Пояснювальна записка Необхідність запровадження курсу «Етикет та етика»



Скачати 241.26 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір241.26 Kb.
Костюк Ірина Юріївна,

учитель Української гімназії № 1 Івано-Франківської міської ради


Івано-Франківської області

Етикет та етика

Програма профільного курсу. 10-11 класи
Пояснювальна записка

Необхідність запровадження курсу «Етикет та етика» пояснюється багатьма причинами. Криза моралі соціалістичної обернулася у девальвацію моралі загалом. Це болюче питання нашого суспільства, кожного з нас, а молодої людини зокрема. Їй складно зрозуміти де «біле», а де «чорне». Молодь сьогодні нагадує човен, який, пливучи, розгойдується, і на який впливають всілякі течії, а, особливо, підводні. Юнь поступово втрачає себе, намагаючись бути на «ти» зі світом, а втративши, забуває про власну людську природу. Як результат вона відмовляється від добра як бажаного, так і здійсненного. Чим непевніші перспективи на майбутнє, тим невідворотніше прагнення сучасної молодої людини знайти твердий ґрунт під ногами, заради чого варто було б жити, що могло б слугувати своєрідним камертоном її збудженої душі, мірилом її вчинків. Саме цьому вчить справжня мораль, і саме ці її уроки набувають в наш час особливого значення.



Курс «Етикет та етика» спрямований на виховання усвідомлення кожною молодою особою своєї відповідальності і передбачає здатність учня до самовдосконалення. Вивчаючи етикет та етику у молодшій та базовій школі, школярі наслідують загальноприйняті правила чи норми моралі, не завжди усвідомлюючи необхідність їх дотримання. Подана програма зорієнтована на старшокласників, оскільки вони повинні не тільки засвоїти запропоновані змістові категорії, але й свідомо застосовувати отримані знання на практиці. На уроках етики учні вчаться мислити по-новому, гуманістично. Вчаться бачити красу людськості і захоплюватися нею. Адже зміст курсу – це знання, реалізовані в ставленні особистості до інших людей, суспільства й природи.

Мета курсу. Основною метою спецкурсу є створення умов для формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учня.

Завдання курсу «Етикет». 1. Формувати та удосконалювати основні правила культури спілкування (що та як говорити, як вести полеміку, не ображаючи і не принижуючи гідності людини і т. д.) та поведінки (споживання їжі, привітання, поведінки в школі, театрі, кафе, тощо).

  1. Виховувати інтелігентну, наділену внутрішньою культурою, молоду людину: освічену, обізнану, здатну розуміти інших людей, ввічливу, привітну, сумлінну і добру.

Етикет вимагає від людини знань про світ, здатності самостійно мислити, розрізняти добро і зло, вміння переживати, співпереживати, тобто поводитися згідно з правилами моралі й моральності. Тому логічним продовженням курсу етикету є курс етики.

Завдання курсу «Етика». 1. Поглиблювати знання учнів про мораль, знайомити їх з основними моральними категоріями.

  1. Формувати визначальні моральні цінності (обов’язок, честь, совість, гідність, вибір між добром і злом), уміння критично аналізувати себе і свою поведінку, ситуацію, навички сучасного соціального життя, громадянського миру, національної злагоди.

  2. Збагачувати школярів досвідом гуманного ставлення до себе, інших, до суспільства в цілому.

  3. Розвивати почуття патріотизму, належності до українського народу.

Особливості, структура та зміст програми. Особливість даного курсу полягає в тому, що всі життєво важливі теми розглядаються з трьох позицій – морально-етичної (філософської), художньо-літературної, християнської. На уроках учні намагатимуться подивитись на світ очима Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, класиків зарубіжної літератури. Тут також витримується дух християнської філософії. Курс доповнює знання учнів з української та зарубіжної літератури, інших гуманітарних дисциплін. Однак він спрямований не тільки на те, щоб розширити коло відомих учнями знань, а й на формування у них особистого ставлення до цих знань.


Спецкурс «Етикет та етика» розрахований на два навчальні роки (70 годин): по 35 годин в 1011 класах. Етикет пропонується вивчати окремою програмою у першому семестрі 10 класу, етику – у другому семестрі 10 класу, першому і другому семестрах 11 класу. За потреби та бажання педагогів можливе окреме вивчення 17-годинного курсу «Етикет» або 53-годинного – «Етика». До запропонованої програми вчитель має змогу підходити творчо, змінювати кількість годин на викладання різних тем, доповнювати запропоновані змістові одиниці.
Етикет

10 клас. І семестр. 17 годин

К-сть

годин

Зміст

навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

1

Вступ. Етикет. Мета і завдання курсу. Історія виникнення етикету. Основні показники рівня вихованості учня.

Учень:

  • розуміє, що від уміння показати себе залежить здійснення нашої мети і бажань, наш успіх і задоволення життям;

  • пояснює, що таке міра і такт, як найвищі показники вихованості;

  • перелічує основні показники рівня вихованості, обґрунтовує їх важливість у власному житті.

1

Етикет поведінки. Привітання, представлення, знайомства.

Учень:

  • пояснює, як правильно вітатися, якими словами;

  • моделює ситуацію представлення та знайомства, враховуючи стать та вікову категорію.

1

Правила спілкування. Вміння говорити та слухати. Роздуми та афоризми «великих» про вихованість.

Учень:

  • пояснює поняття «вміння слухати», «вміння говорити», «вміння мовчати».

  • моделює ситуацію. тлумачить один з афоризмів, поданих вчителем про вихованість.

1

Етикет зовнішнього вигляду. Одяг. Етикет стосунків хлопця та дівчини. Неписані правила для хлопців та дівчат.

Учень:

  • пояснює важливість охайності і чистоти, як візитної картки зовнішності;

  • наводить приклади різних видів стилю та форм одягу;

  • характеризує роль моди і стилю в житті людини;

  • обґрунтовує важливість етикетних знань при спілкуванні хлопця і дівчини;

  • перелічує неписані правила для хлопців та дівчат, пояснює, що таке індивідуальність; пояснює, що тільки при застосуванні цих знань поведінка хлопця та дівчини відповідає етикету.

1

Узагальнення




1

Етикет споживання їжі. Етикет поведінки за столом.

Учень:

  • показує як правильно користуватися столовим набором;

  • розповідає, як правильно споживати перші страви, другі, холодну закуску, м’ясні, рибні і десерт;

  • моделює поведінку за столом;

  • аналізує власну поведінку.

1

Етикет гостя. Етикет гостинного господаря. Правила і манери поведінки гостей.

Учень:

  • пояснює, коли можна запрошувати гостей і чи доречно гостям спізнюватися;

  • перелічує і тлумачить обов’язкові якості господаря;

  • моделює ситуацію поводження з гостем;

  • перелічує правила поведінки гостя, аналізує власну поведінку у гостях.;

  • моделює епізоди вітання, прощання.

1

Узагальнення




1

Етикет приймання і дарування подарунків.

Учень:

  • перелічує, що коректно дарувати, яким повинен бути подарунок;

  • пояснює, що говорять при вручені подарунків, а про що не варто говорити;

  • моделює ситуацію з власного життя;

  • пояснює як правильно приймати подарунки, не образивши гостя;

  • аналізує власну поведінку.

1

Етикет в громадських місцях.

Учень:

  • пояснює особливості поведінки в спілкуванні з незнайомими людьми;

  • описує поведінку в театрі, кінотеатрі, бібліотеці, музеї, в картинній галереї, на вернісажі, в кафе чи їдальні;

  • розповідає про важливість дотримання норм відповідного етикету;

  • аналізує власну поведінку та поведінку інших, враховуючи розмаїття життєвих ситуацій.

1

Етикет у школі.

Учень:

  • перелічує свої основні обов’язки;

  • пояснює особливість правил поведінки у спілкуванні з учителем, учнями і працівниками школи;

  • моделює ситуації відносин;

  • використовує правила етикету при спілкуванні і поведінці у різних ситуаціях шкільного життя.

1

Узагальнення




1

Родинний етикет. Поведінка у власному домі Сімейні свята та традиції.

Учень:

  • характеризує ієрархію родинних зв’язків;

  • пояснює, як і де відпрацьовується ввічливість; від кого і від чого залежить мир і спокій у власному домі; коли у домі пануватиме сердечна атмосфера;

  • розповідає про важливість виконання своїх обов’язків у сім’ї;

  • аналізує власну поведінку і особисте ставлення до власного дому;

  • наводить приклади сімейних свят і традицій.

1

Конфлікт у родині. Методи його вирішення. Основні правила сімейного життя.

Учень:

  • пояснює поняття «конфлікт», основні методи його розв’язання;

  • розв’язує ситуативні завдання, демонструючи дотримання етичних норм, взаємної поваги, довіри, чуйності, допомоги;

  • пропонує свої методи уникнення і розв’язання конфлікту;

  • перелічує основні правила сімейного життя;

  • аналізує власну поведінку;

  • моделює ситуації та розв’язує їх.

1

Шлюб. Християнський і громадянський. Любов.

Учень:

  • пояснює, що таке шлюб християнський і громадянський;

  • описує своє відношення до шлюбу, розуміючи важливість чистоти стосунків;

  • тлумачить різні види любові: eros, storge, filia, agape;

  • аналізує власну поведінку.

1

Український родовід. Родина Шептицьких, як приклад християнської сім’ї.

Учень:

  • дає своє бачення «українського родоводу»;

  • пояснює, що таке сучасна українська еліта;

  • пояснює, чому без давніх традицій і старшого покоління інтелігенції не може бути повноцінною сучасна українська еліта;

  • визначає обов’язки еліти щодо рідної мови;

  • описує своє ставлення до рідної мови.

1

Узагальнення




Етика

10 клас. ІІ семестр. 18 годин

К-сть

годин

Зміст

навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

1

Вступ. Що вивчає етика. Мета і завдання вивчення курсу. Основні моральні цінності.

Учень:

  • пояснює зміст поняття «етика»;

  • розповідає про важливість етичних знань у житті людини;

  • характеризує людські чесноти як вияви шляхетності, мудрості, справедливості.

2

Людина і світ. Філософська думка (від античної до новітньої доби) про людину.

Учень:

  • пояснює думки відомих філософів про людину і всесвіт;

  • розповідає про важливість совісті як регулятора людської поведінки;

  • пояснює вираз «абсолютна цінність – людина»;

  • висловлює своє бачення місця людини у світі;

  • пояснює зв’язок совісті і відповідальності перед собою і перед іншими.

1

Людина. Літературно-художня позиція. Інтелігент (за Булатом Окуджавою). Сходинки духовного зросту людини.

Учень:

  • пояснює, якою повинна бути інтелігентна людина, що потрібно, щоб бути інтелігентом;

  • перелічує сім рис інтелігентності за Булатом Окуджавою;

  • характеризує, що є окрасою інтелігента;

  • пояснює закон справедливості–милосердя–доброти–досконалості–любові;

  • наводить приклади з життя.

1

Людина. Християнська позиція. Аналіз, суті людського буття за Святим Письмом. З чого складається людина. Боротьба духу і тіла.

Учень:

  • пояснює суть людського буття за Святим Письмом;

  • суть морального життя;

  • мету духовної дороги;

  • перелічує вчинки тіла, духу;

  • аналізує і пояснює важливість боротьби духу і тіла;

  • наводить приклади з життя.

1

Узагальнення.




2

Добро і зло. Філософська думка. Абсолютність добра. Абсолютність зла. Взаємообумовленість добра і зла.

Учень:

  • пояснює афоризми філософів про добро і зло;

  • аналізує поняття «абсолютність добра», «абсолютність зла»;

  • наводить приклади взаємообумовленості добра і зла;

  • характеризує певні події та явища як прояви добра і зла.

1

Добро і зло. Художньо-літературна позиція. Аналіз модерністської новели Франца Кафки «Перевтілення».

Учень:

  • розповідає короткий зміст новели;

  • аналізує і пояснює, що найбільше його вразило у поведінці Грегора, головного героя твору «Перевтіленя»;

  • обґрунтовує своє бачення вирішення проблеми добра і зла в даному творі.

1

Добро і зло. Християнська думка. Аналіз притчі про блудного сина (Святе Письмо). Пізнання себе.

Учень:

  • зачитує вголос притчу;

  • аналізує поведінку: молодшого сина, старшого сина, батька;

  • пізнає себе, ставлячи запитання: «Хто я?» у відношенні до Бога – до батьків – до суспільства.

1

Узагальнення.




2

Милосердя і благодійність. Філософська думка. Благодійність як суспільне явище. Проблематика благодійності і милосердя.

Учень:

  • пояснює поняття «благодійності» і «милосердя»;

  • аналізує, що між цими поняттями спільного;

  • характеризує певні події та явища як прояви милосердя та благодійності.

1

Милосердя з літературно-художньої позиції. Оповідання Оскара Уайльда «Щасливий принц».

Учень:

  • аналізує оповідання;

  • характеризує поведінку головних героїв: ластівки і принца;

  • оцінює поведінку головних героїв стосовно основних моральних цінностей, основ етики.

1

Християнська думка про милосердя. Квітка милосердя:

  • грішника навернути;

  • невігласа навчити;

  • нерішучому раду дати;

  • сумного потішити (виявити співчуття);

  • кривду терпеливо зносити;

  • образу в серці не тримати;

  • за живих і мертвих молитися.

Милосердя щодо тіла ближнього. Милосердя у прощенні.

Учень:

  • замальовує на дошці квітку милосердя;

  • пояснює, в чому виявляється милосердя до ближнього;

  • наводить приклади з життя;

  • перелічує і пояснює вираз «милосердя щодо тіла ближнього»;

  • аналізує важливість милосердя у прощенні.

1

Узагальнення.




1

Підсумкове заняття.




1

Резервний час.




Етика

11 клас. І-ІІ семестри. 35 годин

К-сть

годин

Зміст

навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

1

Вступне повторювальне заняття. Основні моральні цінності.

Учень:

  • розповідає про важливість етичних знань у житті людини;

  • перелічує основні моральні цінності;

  • характеризує людські чесноти як вияви шляхетності, мудрості, справедливості.

2

Сенс життя. Філософська думка про цінність людського життя (від античної до новітньої філософії). Аналіз основних концепцій сучасної філософії.

Учень:

  • пояснює, у чому цінність людського життя, чому власною долею треба заплатити за «вибір»;

  • розтлумачує поняття «духовність», «духовна краса», аналізуючи афоризми Г. Сковороди;

  • наводить приклади духовних потреб людини й проявів краси людської душі;

  • перелічує основні концепції сучасної філософії.

1

Літературно-художня позиція про сенс життя. Розгляд і аналіз поезії Т. Шевченка, В. Гюго, І. Франка, Л. Українки, поетів сучасності, зарубіжних класиків В. Шекспіра, Й. Гете.

Учень:

  • пояснює вірш Т. Шевченка «Блаженний муж на лукаву не ступає раду…»;

  • пояснює, беручи до уваги аналіз почутих творів, чому втрата духовних орієнтирів веде до втрати «смаку життя»;

  • тлумачить фразу С. Цвейга про те, «що людина усвідомлює сенс власного життя лише тоді, коли потрібна іншим»;

  • оцінює ситуації та вчинки людей з позиції проявів духовної краси.

1

Християнське бачення сенсу життя. 10 заповідей Божих. Прощення. Милосердя.

Учень:

  • пояснює важливість дотримання християнських заповідей;

  • тлумачить важливість прощення;

  • наводить приклади з життя;

  • характеризує відповідальність за свій вибір як результат дій, як показник християнської свідомості людини;

  • пояснює важливість дій милосердя;

  • висловлює своє судження про важливість християнської свідомості в житті людини.

1

Можливості та способи самовдосконалення.

Учень:

  • аналізує запропоновану вчителем схему;

  • пропонує власну схему покращення особистого життя;

  • висловлює своє судження про важливість самовдосконалення.

1

Узагальнення.




2

Моральний ідеал. Ідеал, як моральна проблема етичного послуху (любити ближнього, як самого себе). Філософська позиція.

Учень:

  • пояснює поняття «ідеал»;

  • висловлює власне розуміння ідеальної людини;

  • тлумачить вислови Іммануїла Канта та Альберта Швейцера;

  • дає оцінку важливості «золотого правила етики» як центру вчення всіх філософій;

  • робить висновки про те, що ідеал необхідний людині, бо саме за ним вона моделює себе, свої вчинки, свою позицію, визначає мету свого життя, робить свій власний вибір.

1

Структура морального ідеалу та його історичне ставлення. Художньо-літературна позиція.

Учень:

  • перелічує градацію морального ідеалу;

  • розповідає про його історичне становлення;

  • перелічує літературних героїв художніх творів і пояснює, у чому виявляється їхній ідеал;

  • характеризує типові риси висококультурної людини;

  • наводить приклади зразків для наслідування.

1

Християнська думка. Моральний ідеал. Образ Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці.

Учень:

  • перелічує моральні якості Ісуса Христа;

  • пояснює, чому Ісус Христос приніс справжню гармонію між Богом і людиною;

  • пояснює, чому Пресвята Богородиця є моральним ідеалом ХХІ століття.

1

Типи моральних особистостей. Визначення моральної особистості.

Учень:

  • пояснює вислів «моральна особистість»;

  • дає характеристику основним типам моральних особистостей: «споживацький», «конформістський», «аристократичний», «героїчний», «релігійний»;

  • аналізує, який з типів є найближчим до його морального ідеалу;

  • дає оцінку собі, аналізуючи свою поведінку і відношення до світу;

  • висловлює розуміння вислову «перемогти себе» на шляху до самовдосконалення.

1

Узагальнення.




2

Ієрархія цінностей. Цінність як моральне поняття. Моральні ціннісні орієнтації, «вічні моральні цінності»: честь, совість, вірність, свобода, щастя, любов, дружба, патріотизм.

Учень:

  • пояснює вираз «вічні моральні цінності»;

  • висловлює судження про роль загальнолюдських цінностей у гуманізації життя суспільства;

  • характеризує поняття «честі», «совісті», «свободи», «щастя» тощо як загальнолюдські цінності;

  • моделює ситуації, які свідчать про регулятивну форму моралі.

1

Золоте правило етики. Моральні виміри спілкування.

Учень:

  • пояснює «золоте правило етики»;

  • обґрунтовує важливість шанобливого ставлення інших, до успішного спілкування;

  • наводить приклади толерантного ставлення до інших;

  • виявляє прояви нетерпимості і пропонує шляхи її подолання;

  • оцінює власну поведінку з позиції толерантності.

1

Світ цінностей – це світ культури духовності людини, її моральної свідомості.

Учень:

-  готує реферат чи повідомлення щодо теми уроку.



1

Узагальнення.




2

Щастя. Етична думка про щастя. Щастя, як моральна категорія. Легенда «Усе не є завжди таким, яким видається на перший погляд».

Учень:

  • аналізує, що головне в житті: мати чи вміти, бути чи мати;

  • тлумачить, що таке повнота життя;

  • пояснює, чому від самооцінки свого життя залежить розуміння його повнота;

  • пояснює думки філософів про щастя;

  • моделює ситуації та розв’язує їх.

1

Перлини народної мудрості та світова художня література про щастя (Л. Костенко, В. Симоненко, А. Листопад). Життя і творчість Катерини Білокур, Ганни Василащук.

Учень:

  • аналізує запропоновані вчителем твори;

  • пояснює, як поняття «внутрішня гармонія», «щастя» пов’язуються з навколишнім світом;

  • тлумачить вислів «само реалізуватися – відбутися»;

  • пояснює важливість самооцінки.

1

Християнське бачення щастя. «Зробиш добре ближньому – зробиш добре самому собі».

Учень:

  • пояснює вислів: «Люби ближнього, як самого себе»;

  • пояснює, чому по-справжньому щасливим може зробити: почуття добре виконаного обов’язку, чисте сумління, ощасливлення інших, радість, якою ділишся з ближнім;

  • аналізує, чому людина не може бути повністю щаслива серед нещасних людей;

  • тлумачить вираз «особисте щастя»;

  • моделює ситуації поведінки щодо щастя ближнього.

1

Узагальнення.




2

Любов. Любов як моральна категорія. Об’єкт пізнання в етичній думці. Антична етика про любов.

Учень:

  • цитує думки філософів про любов;

  • пояснює: своє бачення любові, які вислови філософів про любов найбільш співзвучні з власною дум кою, вислів «платонічна любов»;

  • перелічує і тлумачить певні види любові за античною етикою;

  • аналізує чи можна застосувати античну класифікацію любові в сучасних умовах; яких наслідків можна чекати від таких видів любові;

  • моделює і розв’язує ситуації.

1

Десять таємниць істинної любові. «Хочеш любові – вмій сотворити її».

Учень:

  • пояснює, чому любов потрібно вміти сотворити і як саме; чому вірність і довіра такі важливі; чому від чистоти серця і душі залежить велич любові; в чому сила дарування, дружби, спілкування; чому так близько в парі любов і ненависть;

  • обґрунтовує чому відповідальність, щирість, повага, здатність до самопожертви є моральним підгрунтям любові.

1

Любов з літературно-художньої позиції. М. Томенко «Теорія українського кохання».

Учень:

  • цитує В. Винниченка і пояснює, чому кохання – це цвіт, а любов – плід, чому без кохання нема любові;

  • пояснює, ознайомившись з даним твором, чому закохуватись можна багато разів, а любити лише одну людину; чому кохання супроводжується стражданням;

  • аналізує, чому любов – це найвища духовна цінність;

  • розповідає про прояви любові в різних життєвих ситуаціях;

  • аналізує думку М. Томенка про те, що «Ідеалом українського кохання-любові – є прагнення здобути любов, не втративши кохання».

1

Любов з християнської позиції (Святе Письмо, 1-ше Послання апостола Павла до корінтян 13(4-8) – «Гімн про любов». Аналіз твору.

Учень:

  • пояснює, що означає любов – правдива; любо – неправдива; любов – довготерпелива; любов – лагідна; любов – все зносить; упокорюється; всього надіється, не переминає; наводить приклади;

  • аналізує, за яких умов правдиву любов можна зрушити з глибини серця;

  • аналізує любов Ісуса Христа до людства і визначає тип любові;

  • моделює ситуації з життя християнської любові.

1

Узагальнення.




2

Дружба. Дружба і товариськість як об’єкт дослідження етичною думкою. Спілкування.

Учень:

  • пояснює сутність приятельства, товариства, дружби;

  • обґрунтовує необхідність дружніх стосунків;

  • наводить приклади приятельства, товариськості, дружби;

  • пояснює «повноцінне спілкування», «безкорисливе спілкування»;

  • аналізує, як визначається характер спілкування;

  • моделює ситуації процесу спілкування.

1

Як навчитися бути собі другом. Г. Сковорода «Тлумачення Плутарха про тишу серця». Григорій Сковорода «Про дружбу», Мішель Монтень «Про дружбу».

Учень:

  • пояснює, чому, не навчившись бути собі другом, не зможеш бути другом іншому;

  • перелічує основні позиції людини друга по відношенню до себе;

  • висловлює своє судження про важливість думок Плутарха і Г. Сковороди у сьогоденні;

  • на основі прочитаних творів пояснює, як правильно знайти собі друга;

  • аналізує дружбу між членами родини (за вченням М. Монтеня), між різними віковими категоріями;

  • перелічує п’ять основних сентенцій дружби за Г. Сковородою;

  • висловлює своє судження про можливість застосування почутих думок в особистому житті.

1

Художньо-літературна позиція «дружби». Антуан де Сент Екзюпері «Маленький принц», М. Гоголь «Тарас Бульба», Еріх Марія Ремарк «Три товариші».

Учень:

  • пояснює, чи існує чоловіча, жіноча дружба;

  • аналізує поведінку головних героїв;

  • роздумує над їхніми вчинками;

  • пояснює важливість таких понять як «вірність», «щирість», «взаємодопомога», «милосердя», «любов» у стосунках дружби.

1

Дружба з християнської позиції. Святе Письмо. Любов до ворога – безпомилковий тест на вірність ідеалові вселюдського братства.

Учень:

  • пояснює, чому друг – найбільший скарб і кому він дається, чому друг – «лік життя»;

  • розповідає на чому ґрунтується справжня дружба;

  • тлумачить вислів Ісуса Христа «Як робите ви все, що я Вам заповідаю, то ви мої друзі»;

  • тлумачить, що означає «любити ворога», «прощати»;

  • висловлює своє судження про те, чи любов до ворога – це вірність ідеалові вселюдського братства.

1

Україна. Громадянин. Патріот. Наша доля – доля нашої Вітчизни.

Учень:

  • пояснює своє відношення до України, бачення її майбутнього;

  • розповідає чому Україна є багатокультурною державою;

  • обґрунтовує необхідність толерантних та міжетнічних відносин в Україні;

  • пояснює поняття «патріотизм», «шовінізм»;

  • пояснює власне розуміння громадянина та громадянської активності;

  • висловлює своє судження про те, яким уявляє своє місце в розвитку країни;

  • порівнює активну громадянську позицію і активність спостерігача;

  • наводить приклади впливу громадянина на суспільне життя;

розуміє що «моя доля – це доля моєї Вітчизни».

1

Узагальнення.




1

Підсумкове заняття.




Література

  1. Азбука хорошого тона. – Минск, 1994.

  2. Арцишевський Р. Особа і суспільство. – К.: Ірпінь, 1997.

  3. Арцишевський Р. Світ і людина. – К., 1997.

  4. Біблія.

  5. Блощинська В. Практикум з етики. – Івано-Франківськ, 2001.

  6. Богат Є. Що водить сонце і світила. – К., 1984.

  7. Бугай Н. Український етикет [Книга перша]. – К.: Бібліотека українця, 2002.

  8. Войнович С. Світ сім’ї і горизонти покликання. – К., 1987.

  9. Калачник А., Захарків О. Християнська етика [методичний посібник для 10-11 класів]. – Львів: Свічадо, 1998.

  10. Карнегі Д. Як здобувати собі друзів і впливати на людей. – К., 1993.

  11. Карника О. Мистецтво говорити. – К.: Либідь, 1995.

  12. Малахов В. Етика [Курс лекцій]. – К., 1996.

  13. Пиз А. Мова жестів. – Воронеж, 1962.

  14. Рудович С. Християнські легенди. – Львів: Свічадо, 2002.

  15. Русанова О. Роздуми по красу і смак. – М., 1961.

  16. Сковорода Г. Трактати, діалоги, притчі, перекази, листи / Твори у двох томах. – Т. 2. – К.: Обереги, 1994.

  17. Станіславський К. Про аристократичну етику / Збірник творів у 5-ти томах. – М., 1955.

  18. Струганець Л. Культуромовна діяльність учителя // Дивослово. – 1997. – № 11.

  19. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям. – К., 1972.

  20. Тома Кемпійський. Наслідування Христа. – Львів, 2002.

  21. Томенко М. Теорія українського кохання. – К., 2002.

  22. Феофілов Л. Чи вмієте себе поводити. – К., 1990.

  23. Ферреро Б. Кола на воді [короткі історії для душі]. – Львів: Свічадо, 2002.

  24. Ферреро Б. Спів польового цвіркуна [короткі історії для душі]. – Львів: Свічадо, 2002.

  25. Фром Е. Ситуація людини – шлях до гуманістичного психоаналізу. – М., 1988.

  26. Хрестоматія світової літератури. Античність. – М., 1965.

  27. Шеломенцев В. Етикет і сучасна культура спілкування. – К.: Лібра, 2003.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка