Пояснювальна записка складання фахового вступного випробування з комплексу «Логопедія з корекційними методиками»



Скачати 257.65 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір257.65 Kb.


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Складання фахового вступного випробування з комплексу «Логопедія з корекційними методиками» студентами Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти є необхідним для вступу до магістратурі зі спеціальності 8.01010501 Корекційна освіта (за нозологіями).

Проведення тестів є перевіркою знань студентів зі спеціальних дисциплін. При складанні вступних тестів до магістратури студенти повинні показати: тісний взаємозв’язок фундаментальних та професійних знань, їх глибоке засвоєння; розуміння сучасного стану теорії і практики логопедії, як конкретної науки; важливість міжпредметних зв’язків; вміння давати історичну оцінку сучасного стану проблеми різних мовленнєвих розладів; знання і навички диференціальної діагностики окремих розладів мовлення; необхідність системного комплексного підходу до аналізу, подолання і попередження вад мовлення у дітей.

Під час відповідей на фаховому вступному тестуванні до магістратури з комплексу «Логопедія з корекційними методиками» студенти повинні спиратися на знання з різних дисциплін, що вивчалися протягом навчання на п’ятому курсі «Інноваційні технології в логопедії», «Диференційна діагностика мовленнєвих вад», «Психотерапія при мовленнєвих вадах», «Фізична реабілітація та логопедична гімнастика», «Арттерапія та артпедагогіка в спеціальній освіті».

Відповідаючи на тестові завдання, студенту слід поновити в пам’яті теоретичний матеріал з певної теми курсу і необхідно дати вірну відповідь на запитання, виділивши із запропонованих варіантів тільки один правильний, або ж треба дати чітку відповідь на конкретне запитання, пояснити деякі термінологічні визначення, доповнити запропоновані відповіді, визначити правильну послідовність у корекційній роботі, тощо.

Відповіді студентів на фаховому вступному тестуванні до магістратури повинні відображати засвоєння студентами знань про порушення мовлення різної етіології, їх механізми, класифікацію, симптоматику; засвоєння студентами знань про методи та прийоми логопедичного обстеження та корекційного впливу, корекційного та відновлювального навчання; теоретичні знання, практичні вміння та навички, необхідні для диференційної діагностики мовленнєвих вад, що мають первинний характер від вторинних проявів недорозвинення мовлення при розумовій відсталості та затримці психічного розвитку; форми організації логопедичної допомоги в Україні.



ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЛОГОПЕДІЇ

Тема 1. Онтогенез та дизонтогенез мовленнєвої діяльності

Розвиток фонетико-фонематичного рівня мовлення в нормі. Розвиток лексики в онтогенезі. Розвиток граматичного рівня мовлення в онтогенезі. Перинатальна патологія та дизонтогенез мовленнєвої діяльності. Логопедична діагностика та обґрунтування логопедичного діагнозу. Методичні рекомендації щодо логопедичної діагностики.



Тема 2. Обстеження дітей раннього віку

Загальна характеристика відхилень в розвитку мовлення у дітей раннього віку. Обстеження мовленнєвого розвитку дітей раннього віку (до мовленнєвий розвиток). Обстеження мовлення дитини переддошкільного віку. Анкета для батьків: зміст, особливості заповнення, аналіз інформації. Нові підходи до раннього виявлення дітей із затримкою мовленнєвого розвитку. Логопедичне вивчення мовленнєвого розвитку дітей групи ризику 3 року життя.



Тема 3. Особливості логопедичної роботи при порушеннях слуху

Характеристика мовленнєвого розвитку дітей з вадами слухової функції (глухих та туговухих): фонетико-фонематичні порушення; порушення лексичного і граматичного рівня мовлення у дітей з вадами слуху. Логопедичне обстеження слабочуючих дітей. Методика логопедичної роботи при зниженні слухової функції: оволодіння навичками читання з губ – зоровим сприйманням мовлення; корекційний вплив при сенсорній обумовленості дефектів звукосприймання; корекційний вплив при обумовленості дефектів звукосприймання аномаліями в будові артикуляторного апарату; корекційний вплив при обумовленості дефектів звукосприймання недостатньої рухливості артикуляторного апарату; корекційний вплив при змішаній обумовленості дефектів звукосприймання (методика Л.Г.Парамонової). Спілкування глухих та туговухих дітей за допомогою мови жестів та дактилю.



Тема 4. Особливості логопедичної роботи при порушеннях зору

Історія питання про становлення мовлення та його порушення у дітей з вадами зорової функції. Розвиток мовлення у дітей з порушенням зорової функції. Порушення мовленнєвого розвитку у сліпих та слабозорих дітей (рівні сформованості мовлення за Л.С.Волковою). Методика логопедичного обстеження мовлення дітей з порушенням зору (вивчення мовленнєвих та немовленнєвих параметрів). Особливості логопедичної роботи зі сліпими дітьми за методикою М.Ю.Хватцева. Корекція порушень усного мовлення у сліпих та слабозорих дітей.



Тема 5. Логопедична робота при інтелектуальній недостатності.

Загальна характеристика порушень мовлення та їх корекція у розумово відсталих дітей. Особливості порушень мовлення у розумово відсталих дітей. Специфіка логопедичної роботи у допоміжній школі. Корекція порушень звуковимови. Порушення звуковимови и просодичного рівня мовлення. Методика корекції порушень звуковимови: попереджувальний етап, етап постановки звуків, етап автоматизації звуків, етап диференціації звуків, особливості корекції порушень вимови різних груп звуків. Корекція порушень лексико-граматичного рівня мовлення. Порушення лексики. Порушення граматичного рівня мовлення: особливості синтаксичної структури мовленнєвих висловлювань. Порушення словозміни та словотворення. Порушення зв’язного мовлення. Методика корекції порушень лексико-граматичного рівня мовлення. Корекція порушень читання та письма. Особливості порушень читання та письма у розумово відсталих школярів. Логопедична робота з усунення порушень читання та письма: основні принципи корекційної роботи, розвиток мовного аналізу та синтезу, формування фонематичного сприймання. Організація логопедичної роботи у допоміжній школі.



Тема 6. Особливості логопедичної роботи

з дітьми із затримкою психічного розвитку

Особливості порушень мовлення у дітей із ЗПР. Розповсюдженість і загальна характеристика порушень мовлення. Порушення звуковимови, особливості лексики, особливості граматичного рівня мовлення, порушення зв’язного мовлення, порушення читання, порушення письма у школярів із ЗПР. Логопедична робота з корекції порушень усного і писемного мовлення у дітей із ЗПР.



Тема 7. Традиції й новаторство в теорії логопедії

Деонтологія та етика в практиці педагогічних та медичних працівників. Знахарі в дефектології. Ноосферна педагогіка в логопедії. Сучасні комп’ютерні технології в логопедичні роботі. Основні умовні напрями використання комп’ютерних технологій в логопедичні роботі.



Тема 8. Новітні технології подолання порушень усного мовлення

Виявлення та подолання загального недорозвинення мовлення (ІV рівня) у дітей. Формування фонематичних процесів. Проблема корекції фонетичних порушень у дітей на сучасному етапі. Система корекційно-логопедичної роботи з формування сукцесивних функцій у дітей з вадами мовлення. Моделі артикуляції звуків в логопедичній роботі.



Тема 9. Розвиток тонкої моторики рук у дітей-логопатів

Засоби розвитку тонкої моторики рук у дітей з вадами мовлення. Самомасаж пальців рук з використанням «Сухого басейну». Логопедичні ігри у пісочній країні. Корекційні можливості масажу. Масаж за допомогою зондів у корекційній та лікувальній педагогіці.



Тема 10. Ортодонтія в логопедії

Особливості розвитку прикусу в дітей. Етіопатогенез зубощелепних аномалій. Шкідливі звички та їхній вплив на зубощелепну систему та звуковимову. Взаємозв’язок аномалій зубощелепної системи та мовленнєвих порушень у дітей. Корекція мовленнєвих порушень з використанням трейнерів.



Тема 11. Нетрадиційні засоби корекції порушень мовлення

Іпотерапія – один із засобів колекційно-виховної роботи дітей-логопатів. Дельфінотерапія. Кінезотерапія в корекційній та лікувальній педагогіці. Казкотерапія.



ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА МОВЛЕННЄВИХ ВАД

Тема 1. Теоретичні засади курсу

Диференційна діагностика мовленнєвих вад”

Історичний аспект діагностики (атестація, тестування, екзаменування опитування, контрольні завдання, анкетування). Стан проблеми на сучасному етапі: фактори розвитку особистості дитини; причини порушень здоров’я дітей; відокремлення лікувальної педагогіки. Принципи комплексної логопедичної діагностики: принцип системного вивчення дитини та системи корекційних заходів; комплексний підхід, як один з основних педагогічних принципів, реалізація принцип діяльнісного підходу дозволяє визначити тактику корекційного впливу, принцип динамічного вивчення тісно пов’язаний з розробкою положень Л.С. Виготського про основні закономірності розвитку нормальної та аномальної дитини; принцип «зверху донизу», який ставить в центр уваги «завтрашній день розвитку», принцип якісного аналізу даних, які були одержані під час педагогічної діагностики.

Тема 2. Діагностика мовленнєвих вад у дітей в ранньому віці

Діагностика мовленнєвих вад у дітей в ранньому віці. Перший крик при народженні. Відмовлення від годування груддю. Ознаки неврологічної симптоматики – сглаженість носо-губних складок, спастичність. Насильницькі рухи у дітей. Відсутність безумовних рефлексів. В’ялість язика, гіпотонічність губ. Судомний синдром, гіпертензійний, синдром гіпотрофії. Огляд новонароджених, шкала Апгар. Співвідношення ознак незрілості та ушкодження центральної нервової системи.



Тема 3. Методичні рекомендації до логопедичної діагностики

Класифікації мовленнєвих порушень: клініко-педагогічна та психолого-педагогічна: час заснування та введення до обігу; прибічники, принцип групування мовленнєвих порушень, аспекти, властивість, педагогічна мета класифікації, зручність в застосуванні; групи порушень мовлення. Обстеження дітей з порушеннями усного мовлення: первинна оцінка комунікативного розвитку дітей раннього віку; обстеження дітей раннього та молодшого дошкільного віку; схема обстеження дитини з фонетико-фонематичним порушенням (дислалія, легка дизартрія, ринолалія); схема обстеження дитини з загальним недорозвиненням мовлення; схема обстеження дитини з заїканням.



Тема 4. Порівняльний аналіз мовленнєвих порушень

Диференційна діагностика (порівняльний аналіз) мовленнєвих порушень за параметрами: час виникнення дефекту; причини дефекту; механізм аналізаторної діяльності; слух; фонематичний слух, сприймання; будова артикуляційного апарату; рухливість органів артикуляції; структура мовлення; писемне мовлення; особливості особистості; динаміка. Класифікація мовленнєвих порушень за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду (МКХ10).



Тема 5. Диференційна діагностика порушень вимовного рівня

мовлення (фонаційного оформлення висловлювання)

Диференційна діагностика дислалій: фізіологічні особливості мовлення та дислалія; функціональна та механічна дислалія; сенсорна, моторна та сенсомоторна дислалія; поліморфна та мономорфна дислалія. Диференційна діагностика ринолалій: відкрита, закрита та мішана ринолалія; ринолалія та ринофонія. Диференційна діагностика дизартрій: Диференційна діагностика дизартрій за локально-діагностичними ознаками: коркова, підкоркова, мозочкова, бульбарна, псевдобульбарна форми дизартрії. Диференційна діагностика дизартрій за синдромологічною класифікацією: спастико-паретична, спастико-ригідна, спастико-гіперкінетична, атактико-гіперкінетична. Диференційна діагностика дизартрій за ступенем ураження: дизартрія ІІІ ступеня (легка), дизартрія ІІ ступеня (середньої тяжкості), дизартрія І ступеня (тяжка). Диференційна діагностика дизартрій за ступенем зрозумілості мовлення для оточуючих. Основні показники діагностики дизартрій: міміка, дихання, голосоутворення, рефлекторні рухи язика, формоположення язика, утримання артикуляційної пози, рухи язика, м’яке піднебіння, рухи губ, гіперкінези, оральні сінкінезії, звуковимова.



Тема 6. Диференційна діагностика порушень вимовного

рівня мовлення (темпу мовлення, голосу)

Диференційна діагностика порушень темпу та ритму мовлення: прискорений (тахілалія) та сповільнений (браділалія) темп мовлення; запинки судомного та несудомного характеру (ітерації). Порівняння тахілалії та заїкання. Клінічні характеристики різних форм заїкання. Класифікація голосових порушень.



Тема 7. Диференційна діагностика системних порушень мовлення

(структурно-семантичного оформлення висловлювання)

Диференційна діагностика алалій: сенсорна, моторна, сенсомоторна алалії.

Диференційна діагностика афазій: сенсорна, моторна, амнестична, тотальна.

Тема 8. Диференційна діагностика системних порушень мовлення

(загального недорозвинення мовлення)

Диференційна діагностика загального недорозвинення мовлення: клінічні види загального недорозвинення мовлення за О.М. Мастюковою – перша група – неускладнений варіант загального недорозвинення мовлення; друга група – неускладнений варіант загального недорозвинення мовлення церебрально-органічного ґенезу (гіпертензіонно-гідроцефальний, церебрастенічний синдром та рухових розладів); третя група – стале та специфічне мовленнєве недорозвинення – моторна алалія. Рівні мовленнєвого недорозвинення за Р.Є. Левіною – 1 рівень – відсутність загальновживаного мовлення; 2 рівень – зародки загальновживаного мовлення; 3 рівень – розгорнуте мовлення з частковим фонематичним і лексико-граматичним недорозвиненням; за  Т.Б. Філічевою – 4 рівень – нерізко виражене загальне недорозвинення мовлення.



Тема 9. Диференційна діагностика порушень усного мовлення

Диференційна діагностика фонетичних порушень: дислалія та ринолалія; дислалія та дизартрія, ринолалія та дизартрія. Диференційна діагностика дизартрій від схожих мовленнєвих порушень: відокремлюючі ознаки стертих дизартрій від дислалій, бульбарної форми дизартрії від псевдобульбарної, алалії та дизартрії. Диференційна діагностика афазії та алалії; афазії та дислалії; афазії та дизартрії; афазії та туговухості. Диференційна діагностика порушень темпу та ритму мовлення.



Тема 10. Диференційна діагностика загального недорозвинення мовлення та інших порушень

Диференційна діагностика загального недорозвинення мовлення та інших порушень: загальне недорозвинення мовлення й сповільнений темп мовленнєвого розвитку (затримка мовленнєвого розвитку); загальне недорозвинення мовлення й олігофренія; загальне недорозвинення мовлення й затримка психічного розвитку; загальне недорозвинення мовлення й порушення слуху; загальне недорозвинення мовлення й ранній дитячий аутизм (РДА).



Тема 11. Диференційна діагностика дисграфій

Механізм виникнення дисграфій. Диференційна діагностика дисграфій: за О.А. Токаревою – акустична, оптична, моторна; за М.Ю. Хватцевим – дисгафія на грунті акустичної агнозії та дефектів фонематичного слуху; дисграфия на грунті порушень усного мовлення; дисграфия на грунті порушень вимовного ритму; оптична дисграфия; дисгафія при моторній та сенсорній афазії; за Р.Е.Лалаєвою – артикуляторно-акустична, на основі порушень диференціації фонем; на основі порушень мовного аналізу та синтезу; граматична, оптична.



Тема 12. Диференційна діагностика дислексій

Механізми дислексій. Диференційна діагностика дислексій і просторових уявлень дислексій і порушень усного мовлення; дислексії і двомовлення; дислексії і затримки психічного розвитку; дислексії і афективних порушень. Класифікації дислексій: за проявом (літеральна, вербальна); в залежності від патогенезу (пов’язані з порушеннями усного мовлення, пов’язані з поганими просторовими уявленнями; змішані випадки; ложні дислексії); за порушеним механізмом (фонематичні, оптичні, оптико-просторові, семантичні, мнестичні); в залежності від порушеного аналізатору (акустичні, оптичні, моторні); з урахуванням порушених операцій процесу читання ( фонематична, семантична, граматична, мнестична, оптична, тактильна).


ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ТА ЛОГОПЕДИЧНА ГІМНАСТИКА

Тема 1. Фізична реабілітація. Загальні положення

Реабілітація дітей з порушенням мовлення. Взаємодія спеціалістів при корекції мовлення в умовах дошкільного закладу. Принципи використання фізичних факторів в комплексній логопедичній роботі. Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, що зумовлюють своєрідність використання методів фізичної реабілітації. Хромотерапія. Ароматерапія. Фітотерапія. Літотерапія. Фармакотерапія. Музикотерапія. Казкотерапія. Лялькотерапія. Рефлексотерапія. Індуктотерапія. Електрофорез. Локальна гіпотермія. Теплолікування. Електроанестезія. Водолікування. Електросон. Магнітопунктура.



Тема 2. Логопедичний масаж

Масаж і його вплив на організм. Сутність і механізм дії масажу. Види масажу. Логопедичний масаж і обґрунтування його застосування як одного з методів корекційно-педагогічного впливу при ряді важких мовленнєвих порушень. Фізіологічне обґрунтування його застосування і механізм впливу логопедичного масажу. Мета і завдання логопедичного масажу.



Тема 3. Методика проведення логопедичного масажу

Основні пози дитини в процесі логопедичного масажу. Час проведення масажу в структурі логопедичних занять. Дозування і тривалість масажу. Показання і протипоказання до використання масажу в логопедичній практиці. Використання прийомів класичного масажу як найбільш адекватного способу впливу на м'язи артикуляційного апарату. Основні прийоми класичного масажу: погладжування, розтирання, розминання, вібрація, поколочування, щільне натискання. Комплексне використання прийомів масажу.



Тема 4. Комплекс масажних рухів, спрямованих на розслаблення та зміцнення м'язів артикуляційної мускулатури

Загальні рекомендації до проведення розслаблюючого масажу. Техніка масажних рухів, спрямованих на розслаблення м'язів шиї і плечового пояса, лицьової мускулатури, жувальних і мімічних м'язів, м'язів губ, язика. Додаткові методи впливу. Прийоми пасивної і пасивно-активної гімнастики. Загальні рекомендації з проведення зміцнювального масажу. Техніка масажних рухів, спрямованих на активізацію м'язів обличчя, жувальних м'язів, м'язів губ, язика, м'якого піднебіння, шиї і плечового пояса. Масаж слизуватої оболонки порожнини рота, ясен, твердого піднебіння. Додаткові методи впливу. Прийоми самомасажу.



Тема 5. Крапкововий масаж

Масаж біологічно активних крапок як один з методів рефлекторного впливу. Функціональний зв'язок біологічно активних крапок з м'язами артикуляційного апарата. Визначення місця розташування біологічно активних крапок, використовуваних у логопедичному масажі, їхня характеристика. Основні прийоми крапкового масажу: погладжування, розминання, захоплювання, вібрація. Комплексне використання прийомів крапкового масажу. Диференційоване використання прийомів крапкового масажу.



Тема 6. Масаж рефлексогенних зон

Основні засади методики масажу рефлексогенних зон. Масаж кистей та стоп: розташування рефлексогенних зон, масаж кистей рук, плантарний масаж. Аурікулярний масаж. Масаж волосистої частини голови. Масаж професора Ф.Р.Аугліна. Краніопунктура (скальптерапія).



Тема 7. Самомасаж

Використання прийомів самомасажу в структурі групових логопедичних занять. Сполучення прийомів самомасажу й артикуляційної гімнастики при корекції порушень звуковимови. Використання прийомів самомасажу при проведенні різних режимних моментів в умовах дошкільного закладу.



Тема 8. Зондовий масаж

Корекція тонкої моторики руки. М'язи передпліччя. Методика масажу. Масажні зонди. Масаж м'язів передпліччя руками. Масаж м'язів передпліччя зондами. Корекція звуковимови. Обстеження артикуляційного апарату: обстеження жувально-артикуляційних м'язів, міміко-артикуляційних м'язів, м'язів язика, губ, щік, м'якого піднебіння. Методика зондового масажу: масажні зонди, масаж м'язів язика руками, масаж м'язів язика зондами № 1-8; масаж м'язів, які забезпечують верхній підйом язика, масаж м'язів бокової поверхні язика, масаж м'язів вилиць, масаж щічних м'язів; масаж м'язів, що оточують ротову порожнину; масаж м'якого піднебіння.



Тема 9. Логопедична гімнастика

Значення диференційованої артикуляційної гімнастики в корекційно-логопедичній роботі. Методичні вказівки до проведення логопедичної гімнастики. Вправи логопедичної гімнастики: вправи для м'язів плечового поясу; вправи для м'язів шиї; гімнастика жувально-артикуляційних м'язів; гімнастика міміко-артикуляційних м'язів; вправи для стимуляції рухів нижньої щелепи; гімнастика м'язів глотки; вправи для активізації м'язів м'якого піднебіння; вправи для язика; гімнастика губ та щік; комплекс вправ для утворення артикуляційних укладів звуків с, с′, з, з′, ц; комплекс вправ для утворення артикуляційних укладів звуків ш, ж, ч, щ; комплекс вправ для утворення артикуляційних укладів звуків л, л′; комплекс вправ для утворення артикуляційних укладів звуків р, р′; гімнастика язика при ринолалії.



Тема 10. Дихальна гімнастика

Лікувальний вплив дихальної гімнастики О.М.Стрельнікової. Методика дихальної гімнастики: час та місце проведення занять, принципи дихання, послідовність та кількість вправ, фізкультхвилинки, особливості виконання вправ. Вправи основного комплексу. Вправи допоміжного комплексу.



Тема 11. Міогімнастика – спеціальна гімнастика за допомогою якої відновлюються функції м'язів і попереджається розвиток аномалій прикусу. Вправи при порушенні осанки (для тренування м'язів шиї і хребта). Дихальна гімнастика грудної клітини. Вправи для тренування правильного способу дихання. Вправи для тренування кругових м'язів рота. Вправи для м'язів язика (після пластики вуздечки язика). Вправи для виправлення інфантильного ковтання. Вправи для виправлення піднебінного положення верхніх фронтальних зубів. Комплекс коригувальної гімнастики при прогенії. Комплекс коригувальної гімнастики при аномалії положення зубів внаслідок недорозвитку зубних дужок. Вправи для нормалізації ковтання. Комплекс коригувальної гімнастики при глибокому прикусі. Комплекс коригувальної гімнастики при відкритому прикусі. Вправи для нормалізації функції язика (для передньої частини, середньої та задньої). Масаж губ.
АРТПЕДАГОГІКА ТА АРТТЕРАПІЯ В СПЕЦІАЛЬНІЙ ОСВІТІ

Тема 1. Методи артпедагогіки

Спрямованість методів артпедагогіки на формування основ художньої культури дитини й організацію роботи з дітьми, що корекційно-компенсує і корекційно-розвиває в процесі різноманітної художньої діяльності.

Особливості добору і композиції методів навчання і виховання в артпедагогіці. Класифікація методів артпедагогіки. Методи навчання. Методи виховання. Використання методів артпедагогіки в роботі з дітьми з різними порушеннями в розвитку з урахуванням опори на їхні збережені можливості і наявність відповідних порушених функцій.

Тема 2. Зміст, засоби художнього розвитку і педагогічні підходи до формування основ художньої культури в дітей із проблемами в розвитку

Художній розвиток дітей із проблемами як складова частина освітнього процесу. Музика, образотворча діяльність, література, театр як засобу виховання й освіти дітей із проблемами. Формування основ художньої культури дітей із проблемами як одна з задач артпедагогіки. Зміст художнього розвитку особистості дитини з обмеженими можливостями. Етапність «входження» у художню культуру дитини з проблемами. Особливості кожного етапу, обумовлені специфікою порушення в розвитку. Психолого-педагогічні підходи до формування основ художньої культури дітей з обмеженими можливостями на різних вікових етапах.



Тема 3. Форми організації художньої діяльності дітей

із проблемами в спеціальній освітній установі

Розходження форм організації художньої діяльності в спеціальних дошкільних і шкільних освітніх установах. Заняття як основна форма навчання дошкільників із проблемами різним видам мистецтва (музичного, образотворчого, художнього слова, театрального). Специфіка занять з дошкільниками в різні вікові періоди. Варіативність занять (індивідуальні, фронтальні, підгрупові). Організація художньої діяльності дошкільників поза заняттями. Зміст різних видів художньої діяльності поза заняттями: музичної, художньо-мовний, образотворчий, художнього ручної праці. Культурно-досугова діяльність — одна з форм організації художньої діяльності в дитячому саду, її компоненти. Урок як ведуча форма навчання різним видам мистецтва (музиці, образотворчому мистецтву, літературі, художньо-ручній праці) у спеціальній школі. Позакласна художня діяльність у школі, її напрямку (вокально-хорове; театральне, танцювальне, образотворче).



Тема 4. Арттерапія в системі психокорекційної

допомоги дітям із проблемами в розвитку

Психокорекція в дефектології. Взаємозв'язок психокорекції з психотерапією. Основні принципи психокорекційної роботи з дітьми з проблемами в розвитку. Арттерапія в системі психокорекційних методик. Механізм і сутність впливу мистецтва на дитину з проблемами. Організаційні форми арттерапії. Діагностичні підходи до визначення відхилень у розвитку особистості дітей і можливість корекції порушень засобами мистецтва.



Тема 5. Арттерапевтичні методики

в спеціальних освітніх установах

Місце арттерапевтичних методик у корекційної роботі з дітьми в спеціальній освітній установі. Види арттерапії, використовувані в роботі з дошкільниками і школярами з проблемами (музикотерапія, ізотерапія, кінезітерапія, імаготерапія, казкотерапія). Вибір арттерапевтичних методик у залежності від характеру відхилення в розвитку і віку дитини. Психолого-педагогічні аспекти використання різних видів мистецтва в корекційної роботі з дошкільниками і школярами. Роль психолога в застосуванні арттерапевтичних методик у роботі з дітьми з проблемами в різні вікові періоди.


ПСИХОТЕРАПІЯ ПРИ МОВЛЕННЄВИХ ВАДАХ

Тема 1. Предмет та завдання психотерапії

Показання для психологічної допомоги. Мета психологічної допомоги. Основні завдання психологічної допомоги. Мета психотерапії. Історія розвитку психотерапії. Застосування психотерапії в корекційній педагогіці.



Тема 2. Предмет та завдання психотерапії

Визначення психотерапії та психокорекції. Основні дефініції психотерапії. Принципи та види психокорекції. Компоненти психокорекції. Класифікації методів психокорекції.



Тема 3. Основні види психотерапевтичного впливу

Навіювання як самостійний метод впливу. Самонавіювання. Аутогенне тренування. Гіпноз. Метод емоційно-стресової психотерапії. Метод групової психотерапії. Транзакційний аналіз. Тренінг спілкування. Гештальттерапія.



Тема 4. Основні види психотерапевтичного впливу

Бібліотерапія. Логотерапія. Музикотерапія. Арттерапія. Ізотерапія. Імаготерапія. Ігротерапія.



Тема 5. Психопрофілактика та її види

Поняття психопрофілактики. Первинна психопрофілактика, її характеристика та сфера проведення. Вторинна психопрофілактика та її характеристика. Третинна психопрофілактика та її характеристика.



Тема 6. Психокорекція сім’ї дитини

з порушеннями у розвитку

Фактори, що негативно впливають на ефективність консультування. Консультування сімей, що мають дітей з порушеннями в розвитку. Правильне відношення всіх членів сім’ї до здорових дітей. Особистість консультанта.



Тема 7. Психотерапія та психокорекція в корекції заїкування

Комплексный метод подолання заїкування у підлітків. Ігрова психотерапія в усуненні заїкування у дошкільників.



Тема 8. Психотерапія та психокорекція в корекції заїкування

Бібліотерапія на підготовчому етапі соціальної реабілітації заїкуватих. Емоційно-стресова психотерапія заїкування.



Тема 9. Психотерапія в роботі з аутичними дітьми

Необхідність психотерапевтичної роботи з аутичними дітьми. Терапевтична гра як перший крок до контроля над емоціями. Види терапевтичних ігор. Психодрама як спосіб боротьби зі страхами. Варіанти психодрами.



Тема 10. Використання психотерапевтичних прийомів в роботі логопеда при подоланні порушень писемного мовлення

Основні напрями психотерапевтичного впливу. Причинна корекція. Загальні цілі психокорекційного впливу. Психотерапевтичні методи та прийоми подолання порушень писемного мовлення.



Тема 11. Психотерапія в логопедичній роботі з дітьми з церебральними паралічами

Зв'язок психотерапії з лікувально-педагогічними корекційними заходами. Психотерапевтичні методи та прийоми роботи при дитячому церебральному паралічі.



Тема 12. Психокорекція в навчально-виховному

та лікувальному процесі

Психокорекційна робота з учнями, що мають залишкові прояви органічного ураження центральної нервової системи. Застосування психокорекції та психотерапії в психіатричних стаціонарах.



Тема 13. Психотерапія та психокорекція в сурдології

Функціональні розлади слуху та роль психотерапії в їх усуненні. Застосування гіпнопсихотерапії та аутогенного тренування в сурдології.



Тема 14. Психотерапія та психокорекція

в олігофренопедагогіці

Психокорекційна робота з дітьми із порушеннями психічного розвитку. Педагогічна психотерапія з розумово відсталими школярами. Психотерапевтична корекція дитячої олігофренії. Психокорекцій на робота з дітьми із затримкою психічного розвитку.



Критерії оцінювання тестів

Тест – це завдання стандартної форми, виконання якого дає можливість виявити рівень сформованості знань, умінь, навичок.

Час виконання тестових завдань – 180 хвилин.

Екзаменаційний тест складається із 100 завдань, з яких – 95 тестів закритого типу (з альтернативними вибірковими відповідями в 4-х варіантах) та 5 тестів відкритого типу (самостійна відповідь на питання, на утворення логічних пар, на визначення термінологічних понять, написання міні-творів, есе та інших форм творчої роботи).



Від 1-го до 95-го завдання за кожну правильну відповідь нараховується 0,8 бала.

Кількість правильних відповідей за тестові питання

Бал за 200-бальною шкалою оцінювання

Кількість правильних відповідей за тестові питання

Бал за 200-бальною шкалою оцінювання

0

100,0

48

138,4

1

100,8

49

139,2

2

101,6

50

140,0

3

102,4

51

140,8

4

103,2

52

141,6

5

104,0

53

142,4

6

104,8

54

143,2

7

105,6

55

144,0

8

106,4

56

144,8

9

107,2

57

145,6

10

108,0

58

146,4

11

108,8

59

147,2

12

109,6

60

148,0

13

110,4

61

148,8

14

111,2

62

149,6

15

112,0

63

150,4

16

112,8

64

151,2

17

113,6

65

152,0

18

114,4

66

152,8

19

115,2

67

153,6

20

116,0

68

154,4

21

116,8

69

155,2

22

117,6

70

156,0

23

118,4

71

156,8

24

119,2

72

157,6

25

120,0

73

158,4

26

120,8

74

159,2

27

121,6

75

160,0

28

122,4

76

160,8

29

123,2

77

161,6

30

124,0

78

162,4

31

124,8

79

163,2

32

125,6

80

164,0

33

126,4

81

164,8

34

127,2

82

165,6

35

128,0

83

166,4

36

128,8

84

167,2

37

129,6

85

168,0

38

130,4

86

168,8

39

131,2

87

169,6

40

132,0

88

170,4

41

132,8

89

171,2

42

133,6

90

172,0

43

134,4

91

172,8

44

135,2

92

173,6

45

136,0

93

174,4

46

136,8

94

175,2

47

137,6

95

176,0

Від 96-го до 100-го завдання за кожну відповідь нараховується від 0 до 4,8 бала в залежності від повноти відповіді. Отже, за 5 тестів відкритого типу вступник може набрати від 0 до 24 балів.

Остаточна конкурсна оцінка (КО) за 200-бальною шкалою (від 100 до 200) формується за формулою:

КО = ЗТ + ВТ,

де ЗТ – бали за виконання тестів закритого типу (див. таблицю); ВТ – бали за виконання тестів відкритого типу (від 96-го до 100-го).



Література

  1. Логопсихологія : навч. посіб. / С.Ю. Конопляста, Т.В. Сак ; за ред. М.К. Шеремет. – К . : Знання , 2010. – 293 с.

  2. Шеремет М.К., Ревуцька О.В. Логопедія (корекційна робота при дислалії) : Навчальний посібник. - К., 2009., - 244 с.

  3. Логопедія. Підручник. За ред. М.К. Шеремет. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. – 376 с. : іл.

  4. І.С. Марченко. Спеціальна методика початкового навчання української мови (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільників). Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Спеціальність: Корекційна освіта (логопедія). – 1-видання. – К. : Видавничій Дім «Слово», 2010. – 288 с.

  5. Нейман Л.В., Богомольский М.Р. Анатомия, физиология и патология органов слуха и речи/ Под ред. В.И. Селивёрстова. – М.: ВЛАДОС, 2003. – 224 с.: ил.

  6. Федорович Л.О., Пищалка Я.О. Конспекти логоритмічних занять із дітьми дошкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення. – Запоріжжя : ТОВ «ЛІПС»ЛТД, 2009. – 288 с. : іл.. – Бібліогр. : 267 с.

  7. Овчиннікова Т.С., Федорович Л.О. Музика, ритм і співи в логопедичній роботі. Методичний посібник для логопедів, учителів, вихователів і музикальних керівників загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладів / За наук. ред. Л.О. Федорович – Кременчук : Християнська Зоря, 2009. – 88 с.




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка