Пояснювальна записка Варіативний модуль розроблено до навчальної програми «Техно­логії. 10-11 класи»



Скачати 101.14 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір101.14 Kb.
Технологія вишивання весільних рушників

Олена БЕЗНОСЮК, учитель трудового навчання СШ № 31, м. Київ

Пояснювальна записка

Варіативний модуль розроблено до навчальної програми «Техно­логії. 10—11 класи».

Програмою модуля передбачено ознайомлення учнів як з теорією вишивання весільних рушників, так і з технологією їх виготовлення.

Українські рушники завжди мали символічне значення. Рушни­ки — це полотняні скарби, символ України, це багатство, яке дістало­ся нам у спадок із бабусиних скринь, і на яких закодовано тисячоліт­нє світобачення нашого народу. Одним із найважливіших виробів за­вжди вважали саме весільний рушник. У народі кажуть: «Незнання — не гріх, а гріх — відсутність бажання знати». Тому так важливо повер­нутися до першоджерел та досвіду, накопиченого протягом тисячо­літь нашими предками, допомогти учням віднайти в рушнику ту силу, яку він мав колись.

На початку засвоєння модуля вчитель розкриває перед учнями те­оретичний матеріал з теми «Дослідження традиції вишивання весіль­ного рушника», що дає їм змогу розпочати пошук потрібної інформа­ції, визначити напрям, за яким вони будуть працювати. Під час ви­вчення наступних тем учні виконують дослідження кольорової гами та орнаментики весільного рушника.

Виготовлення весільних рушників відповідно до структури та змісту програми здійснюється через проектно-технологічну діяль­ність учнів, практичним результатом якої має стати проект, що скла­дається із портфоліо і виготовленого виробу. Портфоліо проекту можна створювати як в електронному, так і в паперовому варіанті.

Основним принципом тут є творчий підхід.

Під час виконання проекту важливо звертати увагу на його мате­ріалоємність і вартість.

Усе необхідне для виконання проекту — від теоретичних відомос­тей до технології виготовлення і матеріалів для роботи, учні мають віднайти та скомпонувати самостійно. Основним завданням учителя є формування відповідних умінь та навичок для виконання цієї творчої навчально-пошукової роботи. Слід зазначити, що головним місцем для дослідження можна вважати краєзнавчі музеї свого регіону. Вар­то скористатися і можливістю роботи у фондах музею, що приносить найбільший результат, бо як кажуть фахівці з народознавства: «на рушники треба надивлятися».

Наступними етапами проектної діяльності є створення ескізних композицій обраного весільного рушника та перенесення малюнка на тканину.

Далі учні вирішують, відповідно до власних ескізних малюнків та набутого досвіду, якими техніками вони будуть вишивати. За необхід­ності, учитель пропонує використання простих або складних рушни­кових швів, чи їх поєднання, але рішення щодо техніки виконання ви­шивки учні приймають самостійно.

Робота за цим модулем сприяє розвитку світобачення, художніх здібностей, творчої уяви. Крім того, закріплюються на практиці знан­ня з матеріалознавства, колористики у традиційній вишивці (відповід­но до регіонів України), орнаментики, побудови композиції, розвива­ється окомір, напрацьовуються навички вишивання при виконанні великих об'ємів роботи.

Важливо контролювати якість виконуваної роботи протягом усьо­го процесу виконання. Після закінчення роботи необхідно провести остаточну обробку виробу, дотримуючись правил догляду за вишити­ми виробами, волого-теплової обробки.

Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам безпеч­ної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.



Тематичний план




з/п



Назва теми


К-ть

год.

1

Тема 1. Загальні відомості про традиції та правила вишивання весільних рушників

2

2

Тема 2. Проектування та виготовлення весільного рушника

16

3

Тема 3. презентація та оцінювання результатів проектної діяльності.

2




Усього:

20



Програма




з/п

К-ть год

Назва теми та її зміст

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня

1

2

Тема 1. Загальні відомості про традиції та правила вишивання весільних рушників







Короткі історичні

відомості про традиції

вишивання весільних

рушників. Правила їх

вишивання.

Вибір кольорової гами та

орнаментики весільних

рушників.

Матеріали, інструменти

та пристосування, необхідні для виконання

роботи.

Правила безпечної праці



та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація

робочого місця



Називає вироби, які відповідають

призначенню весільного рушника;

розрізняє вироби, виконані в різних

регіонах України;

характеризує матеріали, які

використовуються для виконання

весільних рушників, їх кольорову гаму відповідно до регіону України; найбільш поширені орнаменти та їх

значення;

добирає інструменти та

пристосування для роботи;

обґрунтовує вибір композиції

рушника;


дотримується правил безпечної

праці, санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця































































2

16

Тема 2. Проектування та виготовлення весільного рушника







Постановка проблеми.

Визначення завдань для

виконання проекту. Робота з

інформаційними джерелами. Пошук інформації, необхідної для виконання завдань проекту. Орієнтовні

напрями пошуку: вишивання, весільний

рушник, орнаментика весільного рушника,

кольорова гама та ін. Аналіз та систематизація зібраної інформації

(за призначенням,

за орнаментикою, технікою виконання,

за кольорами тощо)




Складає план роботи з виконання

проекту та план проектної

діяльності;

здійснює пошук інформації

(історія, види, техніки, матеріали) та виробів-аналогів;

аналізує та систематизує


інформацію;

компонує реферат (якщо портфоліо

створюється в електронному варіанті);

розробляє ескізний малюнок виробу;

створює візерунок для вишивання;

добирає матеріали, інструменти,


пристосування;

розкроює тканину;

переносить малюнок на тканину;

обробляє краї виробу;

виготовляє виріб;


























































з/п

К-ть год

Назва теми та її зміст

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня







Створення банку ідей на

основі зібраної та

проаналізованої інформації.

Розробка ескізного малюнка виробу з

урахуванням знайдених

зразків.


Технологічна

послідовність

виготовлення виробу.

Добір матеріалу, ниток.

Перенесення малюнка на

тканину. Виготовлення

виробу.

Остаточна обробка



виробу.

Технологія виготовлення

та декорування виробу.

Контроль якості виробу.

Економічне

обґрунтування виробу.

Маркетингові

дослідження.

Розробка реклами


контролює якість виробу;

організовує робоче місце під час

виконання роботи;

дотримується правил безпечної

праці, санітарно-гігієнічних вимог;

визначає собівартість виробу;

розробляє рекламу;

готує матеріали для портфоліо;

створює презентацію проекту
(електронний варіант)
































3

2

Тема 3. Презентація та оцінювання результатів проектної діяльності







Компонування

портфоліо проекту.

Захист проекту

(за планом)



Характеризує складники

портфоліо;

компонує портфоліо;

захищає проект;

здійснює оцінювання
виготовленого виробу і процесу
праці за загальними естетичними
та функціональними показниками




















Орієнтовний перелік об'єктів проектування

Весільний рушник (для короваю, ікон, вінчання тощо).



Інструменти та пристосування

Ножиці, голки, лінійка, олівець, роликовий ніж, шпильки, напер­сток.



Матеріали

Тканина бавовняна або льняна; нитки бавовняні для вишивання «БМС», «Ашіог» та ін.; копіювальний папір.


Література


  1. Гасюк О.О., Степан М.Г. Художнє вишивання. — К.: Вища шк., 1986.— 247 с.

  2. Кара-Васильєва Т. Трансформація давніх образних структур в україн­ських рушниках. Регрес і регенерація в народному мистецтві. — К.: Музей Івана Гончара; Родовід, 1998. — 328 с.

  3. Кара-Васильєва 71, Чорноморець А. Українська вишивка. — К.: Либідь, 2002.—159 с.

  4. Когутич Татьяна. Хакеры с пяльцами в руках // Киев. Ведомости, 2008, 5 июня.

  5. Кулинич-Стахурська Олена. Мистецтво української вишивки.—
    Л.: Техніка і технологія, 2007. — 264 с.

  1. Мельничук Юрій. Магічність української вишивки // Артанія. — 1999. —
    № 5. — (Альманах).

  2. Мельничук Юрій. Семантика українських вишитих рушників // Нар. мистец. — 2004. — № 3—4; 2005. — № 1—2.

  3. Мельничук Юрій. У чоботах на весільний рушник? Нонсенс! // Укр. газ., 2005, 22 груд., № 47.

  4. Наумко В.І. Культура і побут населення України. — К.: Либідь, 1991. — 230 с.

  5. Ольшанська І., Гураль-Стасенко О., Стасенко В. Символіка орнамен­ту в українській народній вишивці. Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології. — К.: Музей Івана Гончара; Родовід, 1995. — 328 с.

  6. Орел Л. Українські рушники. — Л.: Кальварія, 2003. — 230 с.

  7. Радкевич В.О., Палащенко Г.М. Технологія вишивки. — К.: Вища шк., 1997. —240 с.

  8. Селівачов М.Р. Лексикон української орнаментики. — К.: Ред. вісн. «Ант», 2005. —399 с.

  9. Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ: Исследования в области мифопозтического. — М.: Прогресс — Культура, 1995. — 624 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка