Позакласна робота з математики як засіб розвитку творчих здібностей учнів 5 6 класів



Сторінка1/5
Дата конвертації03.03.2016
Розмір1.03 Mb.
  1   2   3   4   5
Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

імені Г. С. Сковороди

Факультет заочного навчання

Кафедра Математики


Дипломна робота

на тему:


«ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З МАТЕМАТИКИ

ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ

УЧНІВ 5 – 6 КЛАСІВ»

Виконала: студентка V курсу, групи 5С

напряму підготовки (спеціальності)

7.010103. Педагогіка і методика

середньої освіти. Математика

Шишова Олена Олександрівна

Керівник: доц. Стяглик Н. І.

Рецензент Водолаженко О.В.


Харків – 2013

Зміст
ВСТУП ...……. 4

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ



    1. Форми позакласної роботи з математики та методика їх проведення………6

1.2. Творчі здібності учнів ……..19

1.3. Метод проектів: сутність і умови застосування у позакласній роботі……25

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ТИЖНЯ МАТЕМАТИКИ

2.1. Методичні рекомендації до організації тижня математики ………………..31

2.2. Дидактичний матеріал для вчителя (тиждень математики для

5 – 6 класів)……………………………………………………………………..35

2.2.1. План тижня математики «Веселкова математична подорож» …………..37

2.2.1.1. Червоний день «Любов до науки»………………………………………..38 Святкова лінійка – відкриття тижня математики………………………..38 Математика у … сірниковій коробці(5 та 6класи)………………………40 Усний журнал «Чи знаєте ви, що…»(5 та 6 класи)…………………...…42

2.2.1.2. Помаранчевий день «Усміхнись» ………………………………………...44 Задачі – жарти, задачі – загадки(5 та 6 класи) …………………………...44 Математична сміхопанорама «Усміхнись!» (5 та 6 класи)………….. ..46

2.2.1.3. Жовтий день «Зарядка для розуму»……………………………………...48 Веселковий урок…………………………………………… ………………………48 Числові та геометричні головоломки (5 та 6 класи) ………………………….. 53 Математичний брейн-ринг «Зарядка для розуму» (6 клас)……………………..55

2.2.1.4. Зелений день «Бути зеленим – модно» ………………………………… 57 Комп’ютерні малювалки (6 клас) ………………….……………………. 57 Математична мозаїка рослинного і тваринного світу(5 та 6 класи)…. .61

2.2.1.5. Блакитний день «Думай і твори» ……………………………………… 63 Математичні настільні ігри «Граємо й міркуємо» (5 та 6 класи)…….63

2.2.1.6. Синій день «Успіх та удача»……………………………………………66 Математична регата(5 та 6 класи) …………………………………..…….66

2.2.1.7. Фіолетовий день «Містика і таємниці» ……………………………...…..71 Математичні фокуси «Дивовижна пам'ять» (5 та 6 класи) ……….…….74

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………… 75

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………..77



ВСТУП
Кожний учитель прагне, зацікавити учнів предметом, який він викладає, адже це є запорукою успішного навчання.

«Зацікавити розум дитини - ось що є одним з основних положень нашої доктрини, і ми нічим не нехтуємо, щоб прищепити учневі смак, ми сказали, б навіть пристрасть до навчання», - писав видатний український, математик М.В.Остроградський.

Одним із засобів зацікавлення учнів математикою є добре продумана позакласна робота. Вона є однією з форм організації творчої діяльності учнів різного віку, але разом з тим вимагає конкретних знань, ерудованості, широкої обізнаності з математичних дисциплін.

Формування в учнів навичок самостійної діяльності, творчого потенціалу і здатності використовувати знання на практиці є важливим завданням сучасної української національної школи. У розвитку названих якостей особистості школяра велике значення і має позакласна робота, зокрема позакласна робота з математики.

Дуже часто позакласна робота як вид навчання і виховання проводиться в старших класах. Чомусь вважається, що молодші учні до неї ще не доросли. Та таке твердження є безпідставним. Адже саме в цьому віці діти найглибше й з найбільшою цікавістю пізнають світ. Вони, як показує неодноразовий досвід педагогів, з величезним задоволенням займаються математикою в позаурочний час. В такий спосіб діти не лише краще пізнають навколишній світ, а й розвивають мислення, вчаться аналізувати, порівнювати ізіставляти, узагальнювати, конкретизувати, абстрагувати від часткового, робити умовиводи. Звісно, вчитель на уроці не може охопити розвиток цих вмінь у всіх дітей, він не встигає також і виховувати всіх учнів в правильному напрямку на класних заняттях. А коли дитина, за своїм власним бажанням, відвідуватиме математичні позакласні заходи, то вона й на уроках буде більш зацікавлено ставитись до навчального матеріалу, вона краще розумітиме й засвоюватиме його. Відповідно й покращаться її результати начання з інших предметів загалом та математики зокрема.

Зацікавити учнів математикою, показати її могутність і красу, примусити полюбити її - завдання кожного вчителя. Досвідчені вчителі створюють на кожному уроці позитивний емоційний фон, настрій, який полегшує сприймання будь-якого матеріалу. Уміння бачити цікаве й дивуватися приносить дітям радість, породжує творчі поривання, розвиває уяву, що особливо важливо на уроках математики. Таке вміння потрібно виховувати і розвивати в учнів систематично як на уроках, так і в позакласній роботі з математики.

Вплив годин цікавої математики на творчий розумовий і математичний розвиток учнів та на засвоєння математичних знань буде вагомим за рахунок використання цікавого теоретичного матеріалу та нестандартних завдань у позаурочний час.

Т е м а дипломної роботи: «Позакласна робота з математики як засіб розвитку творчих здібностей учнів 5 – 6 класів».

М е т а: - розробити методичні рекомендації щодо організації та проведенню Тижня математики «Веселкова математична подорож» для учнів 5-6 класів як засобу розвитку творчих здібностей.

З мети випливають наступні з а в д а н н я:



  • на основі аналізу наукової, методичної літератури розглянути основні форми позакласної роботи;

  • розкрити сутність поняття «творчі здібності»

  • з´ясувати сутність і умови застосування методу проектів у позакласній роботі;

  • розробити методичні рекомендації щодо організації та проведення Тижня математики «Веселкова математична подорож» для учнів 5-6 класів.

О б ' є к т: позакласна робота з математики в основній школі. П р е д м е т: форми і методи проведення тижня математики для учнів 5 – 6 класів.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Форми позакласної роботи з математики та методика їх проведення

Не всі учні люблять математику. У деяких це почуття є ніби вродженим, в інших любов до математики виникає під час вивчення її на уроках, до третього приходимть вона після захоплюючого позакласного заходу.

Добре організована й уміло поставлена позакласна робота – один з найефективніших засобів пробудження і підтримння в учнів інтересу до математики та будь-яких інших дисциплін. Адже саме інтерес є «золотим ключиком» до виховання здібностей.[7]

Позакласна робота - це заняття, які організуються з школярами в позаурочний час, грунтуються на принципі добровільної участі, мають на меті підвищення рівня математичного розвитку учнів і виховання зацікавленості до предмета за рахунок поглиблення і розширення базового змісту програми. Ця робота спрямована на задоволення інтересів і запитів учнів, дає їм цікаве, змістове і корисне дозвілля. Позакласна робота сприяє розвитку математичної культури учнів, розвитку їх мислення, і, взагалі, тих якостей, сукупність яких називається математичними здібностями(логічного мислення, просторових уявлень, пам'яті тощо). Значну роль відіграє позакласна робота і для набуття учнями організаторських навичок, ініціативності, самостійності, творчості. Важлива роль цього виду роботи з математики полягає й у здійсненні поглиблення знань учня і вчителя під час роботи з додатковою літературою. Учні вчаться самостійно працювати, збирати матеріал, готуватися до виступів, проявляти ініціативу. Позакласна робота сприяє розвитку позитивних рис особистості: виховує наполегливість у поданні перешкод, сприяє розвитку комунікативності та організаторських здібностей, розвиває розумову активність, пізнавальну самостійність, потребу в самоосвіті, здатність адаптуватись до умов, що змінюються, ініціативу, творчість тощо. Важливий момент цієї роботи полягає також в тому, що для проведення і участі в масових позакласних заходах можна залучати не лише тих учнів, які добре знають математику, а й тих, які на уроках пасивні, але мають артистичні здібності, можуть добре малювати (для випуску математичної газети), і навіть тих, хто зовсім не любить математики. Іноді участь в позакласній роботі стає для таких учнів першим кроком до зацікавленості нею.

Різні форми позакласних занять позитивно впливають на розвиток творчих здібностей дітей, сприяють формуванню вміння обчислювати приклади та розв'язувати задачі, креслити геометричні фігури, визначати периметр, площу, об'єм тощо, вибираючи при цьому раціональні прийоми роботи. Вони дозволяють прищепити учням практичні навички та вміння, які допоможуть їм успішніше адаптуватись до життя в соціальному середовищі.

Позакласні заняття є невід'ємною частиною всієї навчально-виховної роботи. Опитування вчителів-практиків свідчать, що така робота носить епізодичний характер, а деякі з них недостатньо усвідомлюють значення позакласних заходів з математики.

На відміну від уроків, позакласна робота організовується у вигляді ігор, розваг, змагань. Але вона має свої особливості: якщо урок проводиться за програмою, то позакласні заняття не регламентуються нею, що дозволяє вчителю підбирати завдання, які відповідають рівню знань та умінь учнів, здійснювати індивідуальний підхід, проводити їх в цікавій формі, спрямовувати на розширення, поглиблення знань з тієї чи іншої проблеми.Завдання, які даються на цих заняттях, носять проблемний характер, відкривають цікаві сторінки математики, пов'язуються з життям, трудовою діяльністю, спрямовуються на вирішення ситуацій, які ставить перед учнями життя.

Позакласна робота організовується з учнями, які створюють групи на добровільній основі. Такі групи можуть об'єднувати школярів одного або декількох паралельних класів. Враховуючи психофізичні особливості школярів, рівень їх загального розвитку, вчитель організовує заняття так, щоб матеріал був доступний для розв'язання, не викликав у них негативних емоційних переживань, давався з використанням прийомів, які не застосовувались на уроці (у формі ігор, розваг, змагань, головоломок, кросвордів, вікторин тощо), сприяв розвиткові самостійності, ініціативності, активності учасників.На відміну від уроків тривалість таких занять не є строго регламентованою і може бути від кількох хвилин до 45 хвилин.

Позакласна робота сприяє поглибленню знань, яких набувають учні на уроках, прищепленню навичок застосовувати ці знання на практиці, вихованню моральних якостей: волі, наполегливості, критичного ставлення до виконаної роботи, а також розвиває інтерес до вивчення предмету.

Форми організації позакласної роботи і методи проведення її відрізняються від форм і методів проведення навчальних занять у школі. Час, кількість і види позакласних занять визначаються їх характером, метою і віком учнів.

З. І. Слєпкань[8] виділяє такі форми позакласної роботи: 1) позакласна робота в школі; 2) позакласна робота в дитячих будинках творчості, літніх таборах відпочинку тощо; 3) робота заочних математичних шкіл різних рівнів.

У межах кожної з цих форм, у свою чергу, існують різні форми позакласної роботи: математичний гурток, тиждень або місячник математики, математичні вечори, математичні ранки, клуби веселих і кмітливих математиків, шкільні олімпіади, математична преса (класна і шкільна математичні газети, бюлетені, стенди тощо) математичні екскурсії, шкільні наукові конференції, позакласне читання науково-популярної літератури, підготовка учнями доповідей, рефератів, творів з математики, виготовлення математичних моделей тощо.

Названі форми позакласної роботи часто перетинаються, і тому їх складно чітко розмежувати.

Найпоширенішою формою позакласної роботи є математичні гуртки.

Цей вид позакласної роботи допомагає розширенню світогляду учнів у різних областях елементарної математики. Гурткова робота сприяє розвитку у дітей математичного мислення, лаконічності мови, вмілому використанню символіки, правильному застосуванню математичної термінології, умінню робити доступні висновки й узагальнення, обґрунтовувати свої думки та ін. Робота гуртка впливає на підвищення інтересу до математики не тільки гуртківців, але й решти учнів класу. На заняттях гуртка учні можуть реалізувати свої побажання щодо змісту матеріалу, що їх цікавить, форми організації своєї роботи, що і притягує дітей до відвідування цього позакласного навчання.

Математичні гуртки є основною формою позакласної роботи з математики. Заняття в них доповнюють роботу на уроках і дають можливість задовольнити інтереси та бажання; учнів, що виходять за межі навчальної програми. Тематика занять гуртка повинна відповідати тим знанням, яких набувають учні в процесі навчання, і тому вона пов'язана з програмним» матеріалом. У процесі гурткової роботи учні вчаться розв'язувати математичні проблеми, працювати з математичною літературою тощо.

Як правило, заняття гуртка проводять двічі на місяць.

Ініціатором і організатором гурткової роботи з математики повинен бути вчитель. Він складає план роботи гуртка і координує його діяльність, враховуючи інтереси та вікові особливості учнів. Учнів, які відвідують математичні гуртки, доцільно об'єднувати за класами: 5 - 6, 7 - 8, 9 - 11.

Плануючи роботу гуртків, слід передбачити розширення практичних навичок і вмінь, якими учні оволодівають у процесі навчання на уроці. Для цього на заняттях учням можна пропонувати практичні роботи з програмних тем геометрії та алгебри, ознайомлювати з роботою мікрокалькуляторів і комп'ютерів тощо. Учитель також повинен залучати учнів до самостійної творчої праці.

На засіданнях математичних гуртків можна також готувати учнів до участі в математичних олімпіадах різних рівнів (шкільних, районних, міських, обласних та республіканських).[15]

Слід зауважити, що ефективність роботи гуртка підвищується, якщо основний його склад буде постійним.

Організувавши математичний гурток, слід особливу увагу приділяти тим формам гурткових занять, що дають можливість більшості учнів виявити свою ініціативність і розраховані на активну роботу всіх членів гуртка.

Основні завдання математичного гуртка:

1. Формування і розвиток розумових операцій: аналізу і синтезу, порівнянь, аналогій, класифікацій, узагальнень.

2. Розвиток та тренінг мислення взагалі й творчого зокрема.

3. Підтримання інтересу до предмета (унікальність красивих та цікавих задач слугує мотивом до навчальної діяльності).

4. Розвиток таких якостей творчої особистості, як пізнавальна активність, посидючість, завзятість у досягненні мети, самостійна творчість.

5. Підготовка учнів до творчої діяльності, математичних досліджень Тут потрібно сприяти творчому засвоєнню знань, способів дій, розвивати уміння переносити знання і способи дій у незнайому ситуацію і бачити нові функції об'єкта.

Завдання гуртка - розвивати математичне мислення, кмітливість, поглиблювати цікавість школярів до математики і її законів. Гурток повинен мати свою програму, в якій зазначається завдання на поглиблення навчального матеріалу, який вивчався на уроках, формування практичних вмінь та навичок. На ньому можуть розглядатись питання з історії математики, виникнення систем числення, рахунку, цифр, прикладні питання, які шкільною програмою розглядаються недостатньо повно. У гуртку учні виконують обчислення прикладів і розв'язування задач підвищеної складності, проводять математичні екскурсії, розгадують ребуси, загадки, головоломки, конструюють та моделюють нескладні прилади, проводять шкільні математичні вечори, вікторини тощо.

На першому занятті члени гуртка повинні вибрати старосту, ознайомитись з планом, визначити час його роботи. Зміст перших занять бажано готувати виключно на ігровому матеріалі, включати цікаві задачі, ігри, фокуси, ребуси тощо. Повідомлення (доповіді) повинен робити керівник гуртка. Але інколи це можна запропонувати зробити учневі, який добре встигає з математики. Доповідь такого школяра має ретельно аналізуватись керівником. Виступи повинні бути невеликими за змістом і тривати не більше 10-15 хвилин.

У гуртка повинен бути план роботи. Він складається на весь навчальний рік і містить такі розділи: дата, зміст заняття, відповідальний за проведення. Протягом року план може змінюватись та доповнюватись. У кінці навчального року доцільно провести підсумкове заняття, на якому вказати, що було зроблено, чого навчились, чи всі пункти плану були виконані, відзначити кращих учнів і по можливості запропонувати основні форми роботи на наступний рік.

Чимало форм позакласної роботи з математики вміщують елементи гри, і навпаки, деякі форми позакласної роботи можуть бути частиною математичної гри. Введення ігрових елементів у позакласне заняття позбавляє інтелектуальної пасивності учнів, що виникає після тривалої розумової праці на заняттях. Розмаїття видів математичних ігор допоможе підвищити ефективність позакласної роботи, слугуватиме додатковим джерелом систематичних і міцних знань.

Математична гра як форма позакласної роботи має неабияке значення для розвитку творчого інтересу учнів, впливає на їх діяльність. Ігровий мотив підкріплює творчий мотив, сприяє активності розумової діяльності, підвищує сконцентрованість уваги, наполегливість, працездатність, інтерес, створює умови для появи радості успіху,задоволення, почуття колективізму.

Одним із ефективних шляхів розвитку в учнів зацікавленності в навчанні є гра[4]. У процесі гри чудовий світ дитинства поєднується з прекрасним світом науки, до якого потрапляють учні. Ігри дуже добре поєднуються із «серйозним» навчанням, зацікавившись, діти не помічають, що навчаються, поповнюють свої знання, уміння і навички, розвивають увагу і мислення, самостійність.

Неабиякого значення надав грі педагог Шмаков, який відзначав: «Гра- найцікавіше явище культури... Гра, як тінь, народилася разом з дитиною, стала його супутником, вірним товаришем.

Вона заслуговує на велику людську повагу, набагато більшу, ніж проявляють люди сьогодні за ті значні виховні резерви, за величезні, закладені в ній педагогічні можливості».

У процесі гри реалізується зв’язок головної ролі вчителя й самостійності учнів, ураховуються вікові та індивідуальні особливості учнів, виконуються принципи наочності, доступності результатів, оскільки навчальна гра забезпечує більш міцне закріплення знань, дозволяє застосовувати їх на практиці, допомагає вчителю контролювати, а учням удосконалювати набуті знання, вміння і навички. Гра сприяє максимальній активізації навчально - пізнавальної діяльності, що є показником ефективності уроку та роботи вчителя. Інтерес і задоволення - надзвичайно важливі психологічні ефекти гри. Гра спочатку приваблює поставленою задачею, труднощами, котрі необхідно подолати, а потім радість відкриття, відкриття подоланої перешкоди.[74]

Сьогодні великою популярністю користуються ігри, які є аналогами телевізійних програм. Останнім часом в школі однією з найулюбленіших форм позакласної роботи є гра «Що? Де? Коли?». Вона є неодмінною супутницею тижня математики, організації дозвілля учнів. Щоразу змінюючи тематику своїх запитань, ця гра знаходить собі нових прихильників. Щоб перемогти в цій грі, не обов’язково бути енциклопедистом. Тут потрібна швидкість реакції, нестандартне мислення, вміння грати командою, прислухатися до думки інших, поважати один одного.

Хотілося б поділитися з вами особливостями та правилами проведення цієї гри у нас в школі. Гра проводиться в три етапи, кожен етап містить по 15 запитань. Між етапами учасники демонструють свої командні можливості, це може бути пісня, танець та ін. Першим етапом передбачається 15 загальноосвітніх питань, це можуть бути фото-питання, для активізації та включення до гри учасників. Наприклад: «Париж містить їх п’ять, Москва – шість, Нью-Йорк – сім, Брюссель – вісім. Чого саме?». Задача «Розмістити у порядку зростання міри довжини: сажень, вершок, верста, аршин» пропонується ученям на другому етапі гри. Останній етап передбачає так звані «Енштейнівські задачі». Наприклад: «Позавчора Петі було 17 років. В наступному році йому буде 20 років. Як таке може бути?». Завершенням гри є підведення підсумків і нагородження переможців. В якості нагороди може бути сертифікат з раніше обумовленою кількістю балів, які кожен з учасників може використати в рамках тематичної оцінки під час підведення підсумків з теми, грамоти та солодощі для всієї команди.

Гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, в якій складається і удосконалюється самокерування поведінкою.

В ігровій моделі навчального процесу засвоєння нової інформації відбувається через створення ігрової ситуації: школярі переживають ту чи іншу проблему в ігровому плані, основу їхньої діяльності складає ігрове моделювання, частина діяльності учнів відбувається в умовно-ігровому плані. Підсумки гри мають подвійний зміст: ігровий і навчально-пізнавальний. Важлива роль в ній відводиться заключному ретроспективному обговоренню, під час якого учні спільно аналізують її протікання і результати, співвідношення ігрової (модельованої, імітаційної) і реальної ситуації, хід навчально-ігрової взаємодії.  Результативність дидактичних ігор залежить від їхньої спрямованості, систематичного використання і поєднання з простими дидактичними вправами*.

Найбільш поширеною формою позакласної роботи в школі є математичні ігри - рухові, настільні, хвилини цікавої математики, математичні ранки тощо. Ігри для школярів можуть бути і як відпочинок, і як джерело творчої діяльності. Створення ігрової ситуації сприяє тому, що учні, не докладаючи значних зусиль, засвоюють знання, вміння та навички.

При організації вмілого підходу і настільні, і рухові ігри математичного змісту можна застосовувати як на уроці, так і в позакласних заходах. Настільні ігри допомагають вчителю математики підняти рівень знань учнів. Під час їх організації (на екскурсії, на дитячому майданчику, в спортивному залі тощо) всі арифметичні дії учням пропонується виконувати усно.

Організовуючи ігри вчитель дотримується наступних умов: а) гра повинна мати мету і бути зрозумілою; б) правила гри мають бути простими та доступними для усвідомлення; в) числовий, геометричний та дидактичний матеріал необхідно добирати відповідно до програми класу, індивідуальних можливостей учнів; г) ігри не повинні втомлювати їх; д) рухливі ігри необхідно давати по черзі зі спокійними; є) гра має бути обов'язково закінчена; є) оскільки математичні ігри мають пізнавальну спрямованість,  на перший план ставиться інтелектуальне завдання, при розв'язанні якого використовуються такі мисленнєві операції, як аналіз, синтез, міркування, умовивід; ж) кожен учень має бути активним учасником гри; з) гра повинна бути обов'язково закінченою.

Якщо проведення гри пов'язане зі змаганням команд, потрібно забезпечити контроль за їхніми результатами з боку журі. Членами журі доцільно вибирати педагогів з інших класів. Готуючись до неї вчитель визначає мету (навчальну, виховну, корекційно-розвивальну), кількість гравців, обладнання, як з найменшими витратами часу ознайомити учасників з правилами, її тривалість, прийоми заохочення, підведення підсумків.

Олімпіада, як один з видів математичних змагань, має широку популярність у нашій країні. Математична олімпіада у школі - засіб виховання сумлінного ставлення дітей до навчання; одна з форм позакласної роботи, яка створює умови для вияву спортивного азарту, посилює зв'язки сім'ї та школи. Цей вид позакласної роботи цікавий для дітей тим, що тут вони можуть випробувати свої знання, позмагатися з іншими учнями з того чи іншого предмету, і, звичайно, отримати оцінку своїх знань.

Ще однією формою позакласної роботи є математичний ранок. Це свято, основу якого складають командні і парні змагання на математичному матеріалі даного класу. Новий і позапрограмовий матеріал має бути, але у невеликому обсязі і в цікавій формі. Математичний ранок потребує ґрунтовного підходу. Ще під час уроків учитель має опрацювати основні форми змагань та ігор, які використовуватимуться на цьому святі. Потрібні репетиції у позаурочний час.



Хвилини цікавої математики - це досить дієвий та ефективний засіб масового охоплення учнів позакласною роботою та розвитку в них інтересу до предмета. Вони проводяться епізодично і є складовою частиною різних видів дозвілля - у групі продовженого дня, під час екскурсій тощо. Їх тривалість 10 - 20 хвилин. Завдання, що пропонуються у "хвилинах", повинні відрізнятися від тих, що розглядаються на уроках. У переважній більшості вони розв'язуються усно, цікаві за формою і доступні всім.

"Хвилини цікавої математики" можуть організовуватись під час прогулянок, екскурсій та інших позаурочних заходів. Для їхнього проведення потрібно мінімум часу, а тому вони повинні бути: аналогічними до завдань, які пропонувались учням на уроці, прості за змістом, доступні для розв'язання.

До групових позакласних занять, метою яких є підвищення інтересу дітей до математики, відносяться години цікавої математики. Цікавість до того чи іншого навчального предмета ще не визначилась, а лише формується. Тому до проведення годин цікавої математики корисно залучати всіх учнів класу. Завдяки цій формі позакласної роботи виховується пізнавальний інтерес у дітей, заохочення до глибшого і конкретнішого вивчення того чи іншого предмету. Години цікавої математики від математичного гуртка відрізняються тим, що гурток створюється за принципом добровільності, з врахуванням дитячих нахилів, можливостей та інтересів, а години цікавої математики проводяться з усіма учнями класу. Члени гуртка, на відміну від учнів, що беруть участь у годинах цікавої математики, періодично влаштовують виставки, на яких демонструють наочні посібники, математичні газети, збірники задач, які складені членами гуртка.

Займаються діти і таким видом позакласної роботи, як випуск математичних газет. Їх корисно випускати в усіх класах школи. Математичні газети корисні не лише для учнів, що їх випускають, але й для учнів, які їх читають. Адже з газет можна дізнатися багато цікавої інформації, що не розглядається на уроках. Цей вид позакласної роботи також викликає інтерес до предмету, зацікавлює й притягує учнів до його вивчення.

Однією з цікавих і важливих форм позакласної роботи є математичні екскурсії.

На екскурсіях учні дістають початкові відомості з геометрії, розвивають окомір, а також набувають навичок практично застосовувати математичні знання. Під час екскурсії можна зібрати числові дані для складання задач на місцевому матеріалі, різних таблиць, діаграм, які потім використовуватимуться на уроках і заняттях математичного гуртка. Отже, цей вид позакласної роботи не лише цікавий дітям, але й корисний для самого вчителя. Адже легше проводити уроки, використовуючи матеріал, який діти самі ж зібрали під час екскурсії.

Отже, існує багато видів позакласної роботи з математики. Кожен із них відіграє важливу роль у всій позакласній роботі, містить в собі певні навчальні й виховні моменти. Тому вчителі повинні враховувати всі форми цієї дуже важливої роботи під час навчання, виховання й всебічного, гармонійного розвитку дітей.

Одним із засобів зацікавлення учнів математикою є проведення вдало спланованого тижня математики. Тут створюються великі можливості для переконання учнів у тому, що цей предмет може бути по – справжньому цікавим, несподіваним і веселим. Одне з головних завдань цієї роботи – залучити до участі в тижні математики учнів всіх класів, звернути їх увагу на різноманітні ігри, конкурси, вікторини.

Метою проведення тижня є узагальнення знань учнів з математики, розвитку логічного мислення учнів, кмітливості, культури математичного мовлення, виховання інтересу до предмету математика.

Інформаційний блок (математичні газети та куточки).

Математика як наука концентрує в собі багато цікавого, але по змісту – доступного розумінню учнів. Для розширення математичного кругозору, для ознайомлення їх з цікавими фактами в області математики, поряд з цікавими запитаннями і задачами велику користь може дати математична газета чи відповідний куточок в загальношкільній чи класній стінгазеті.



Математичні газети.

Математична газета сприяє підвищенню інтересу дітей до математики, вихованню в учнів математичної смикали і елементів логічного мислення, виробляє навики самостійного читання математичного тексту.

Математична газета служить агітатором і організатором математичних гуртків, вікторин, конкурсів і інших заходів. Через газету висвітлюють результати різних конкурсів кмітливих дітей, зміст і рішення окремих конкурсних задач, які вказують на переможця із числа учнів. Газета може вміщувати математичний матеріал для підготовки до конкурсу кмітливих дітей, а також висвітлювати самі конкурсні питання, задачі, завдання.

Математична газета повинна стати дійовим помічником учителя у прищепленні дітям інтересу і любові до математики, у вихованні кмітливості, логічного мислення. Вона повинна бути агітатором математичного гуртка, висвітлювати матеріали і результати математичних конкурсів, вікторин. У ній варто розміщувати цікаві задачі - головоломки, задачі - жарти, логічні вправи у формі запитань, загадок, задач у віршах.



Математичний куточок створюється з метою заохочення дітей до збору цікавих матеріалів, складання своїх завдань для однокласників.

Від математичної газети він відрізняється тим, що висить у класі весь час і не створюється кожен раз наново, а містить окремі відділення, вміст яких весь час змінюється, поповняється самими дітьми.

Отже, в організації математичного куточка також беруть участь самі діти. Збирання числового матеріалу для його заповнення треба організувати так, щоб діти самостійно брали із життя, газет і журналів або при вивчені інших дисциплін цікаві для них числові дані. З метою заохочування учнів до цього слід відмічати тих, хто найчастіше поповнює куточок новими числовими даними. Можна використовувати матеріал математичного куточка на уроках, вказуючи при цьому, хто його надав. Цей вид позакласної роботи корисний тим, що діти в будь-який момент можуть звернутися до цього куточка за допомогою. Тут вони можуть знайти і підказку, і цікаве завдання, і захоплюючі відомості.

Математична вікторина є однією з найлегших форм математичних змагань, які можна організовувати під час проведення тижнів математики, математичних ранків, на заняттях гуртка, на уроці в класі. Вона дає можливість виявити кращого математика, кращу ланку школярів. Її організація не вимагає багато часу. Якщо в школі є декілька паралельних класів - її доцільно проводити як змагання з математики між ними.

Для вікторини бажано підбирати завдання, з якими учні вже знайомі: креслення геометричних фігур, обчислення прикладів, розв'язування задач. Недоцільно використовувати занадто складні завдання, завдання, які вимагають використання великих обчислювальних операцій. Прості завдання дозволяють залучити до їх виконання якомога більше школярів. Вирішення завдань вікторини повинно передбачати кмітливість учнів, їхню ерудованість. Вікторина організовується як на загальному матеріалі, який вивчили школярі, так і може носити тематичний характер. Завдання даються у слуховій (через виразне читання 1-2 рази), в зорово-слуховій (шляхом читання записів, зроблених на дошці) формах.

Наприкінці навчального року можна провести математичну олімпіаду серед учнів старших класів з метою підведення підсумків роботи гуртківців. На ній вони виконують завдання лише у письмовій формі. Для підведення підсумків обирається журі, членами якого є вчителі інших класів, керівники школи. Після вікторини, олімпіади потрібно визначити команду або учня-переможця. Бажано організувати нагородження переможців і всіх учасників змагань призами.

Отже, можна сказати, що позакласні математичні заходи викликають у школярів цікавість, формують у них емоційно-позитивне ставлення до математики і створюють робочий настрій, виховують почуття своєї значущості, віру у власні сили, товариськість, вміння переносити отримані теоретичні знання у практику, розвиває творчі здібності учнів тощо.



  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка