Позакласне читання. Літературні казки



Скачати 55.45 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір55.45 Kb.
Тема уроку: Позакласне читання. Літературні казки.

В. Симоненко “Подорож у країну навпаки”. В. Шевчук “Панна квітів”.



Мета уроку: Зробити аналіз змісту казок: розвивати в учнів читацькі смаки, інтерес до літературної казки; виховувати почуття прекрасного, любов до життя, до батьків, до навколишнього світу.

В.Симоненко - письменник родом із Полтавщини (с. Біївці Лубенського району), з селянської сім’ї. Дуже любив навчатися. Школа була далеко – за дев’ять км. від хати. Він згадував: «Поки йду до школи, - повторю всі уроки, а поки зі школи до дому, - всі пісні переспіваю, які знав». Добре навчався, а тому й став журналістом, закінчивши Київський університет. Працював у м. Черкаси. В. Симоненко писав вірші, оповідання, статті, казки. c:\users\ася\desktop\images\загруженное.jpgНа жаль, у 28 років його не стало. 1963 року поет пішов із життя у вічність. Він дуже любив дітей.

c:\users\ася\desktop\images\i.jpgБібліотекар: Із цієї великої любові до дітей, до власного сина і з’явилися казки В.Симоненка. З однією із них ви познайомилися. Це – «Подорож у країну Навпаки». А зараз із цією незвичайною країною ми познайомимо всіх дітей.

Бесіда за змістом казки, зачитування уривків із твору.

1) Хто герої цієї казки? (Лесик, Толя, два Володі).


2) На що нарікали хлопці? (

м важко і гірко жити).

3) Що зробив із ними чарівник? (Переніс їх у країну Навпаки).


4) Якою була ця незвичайна країна? (Зачитати) («Там в річках тече чорнило, Там ніхто не чув про мило…»).


5) Як жилося у ній хлоп’ятам? («Як малі телята в шкоді Цілий день брикали, грались, Реготали і качались…»).


6) Як хлопці потрапили до палацу Невмивак? (Їх забрали вояки на свинях).


7) Що звелів зробити з хлопцями Великий Невмивака? (Посадити у льох ).

8) Як діти вибрались на волю? (Зачитати) («Від солоних сліз Льох увесь по швах поліз. Спершу стіни тануть стали…»).

9) Хто відбив атаку свиней? (Глід, шипшина, терен дикий).


10) Який наказ дав Невмивака? (Утопити дітей у чорнилі).


11) Чим закінчились пригоди хлопців? (Вони радо повернулися додому).


12) Який висновок зробили діти? (Ніколи не попадати в цю країну).



БЕСІДА

1) Чому це казка? Які ознаки казки має цей твір?


2) Якою мовою написана ця казка? (Віршованою)


3) Чому навчає нас цей твір?

4) Чи хотіли б ви побувати в такій країні?

c:\users\ася\desktop\images\загруженное (2).jpg



Бібліотекар: Наша подорож у світ літературних казок триває. Зараз ми познайомимося ще з одним письменником і його казкою. Це – Валерій Шевчук. c:\users\ася\desktop\images\загруженное (1).jpg

Шевчук народився 20 серпня 1939р. у родині шевця в Житомирі. Валерій Шевчук народився 20 серпня 1939 р. у родині шевця в Житомирі. Після закінчення в 1956 р. школи хотів стати геологом, але, розчарувавшись у геології, поїхав до Львова вступати у Львівський лісотехнічний інститут. Не вдалося і Валерій повернувся додому. У цей період захоплювався вивченням літератури, за методологією І.Франка, а Г.Сковорода став учителем життя. У 1957 р. В. Шевчук закінчив технічне училище. У 1958 р. він вступив в інститут. У 1961 р. дебютував оповіданням «Настунька» про Т. Шевченка в збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у Житомирі. В цьому ж році написав 18 коротких новел. Після закінчення університету в 1965р. Валерія Шевчука був відправлений до Житомира кореспондентом газети «Молода гвардія».

У творчості Шевчука основні три напрямки : історична проза, твори,що відображають сучасне життя, літературознавчі праці.

Зараз працює викладачем в університеті ім. Шевченка.



Бесіда за змістом казки, зачитування уривків із твору.

1) Хто головна героїня казки? Чому дівчинка була незвичайною? (Зеленоочка. Зашивала плаття травою, мала зелені очі; носила синю, як квітка, хустку).


2) Як ставилися до неї люди? (Спочатку захоплено, а потім сварились).


3) Чи ображалася вона на людей? (І р.) (Йшла від них, забувала про образи).

4) Як зустрів її дід у лісі? Яку роботу загадав? (ІІ р.) (Дуже люб’язно. Загадав збирати хмиз).

5) Хто такі Димко й Пасок? (ІV р.) (Димко – це дідів дим, Пасок – вуж (зачаровані).

6) Чому тюльпанове поле було сумним? (ІV р) ( Бо було зачароване..).

7) Чому Зеленоочка не знайшла хмизу? (V р.) (Його позбирали мурашки).

8) Про що дізнався Зеленооччин сон? (V р.) (Що тюльпани – це зачаровані люди).

9) Що вирішив дід Крінос зробити з дівчинкою? (VІ р.) (Перетворити її в жовтий тюльпан).

10) Які слова дівчинки почули Вунько й Мунько? (VІІ р.) (Їй сумно від того поля квітів, без співу птахів. Вона – фея).

11) Чи справді на роботу до людей наймалась Зеленоочка? (VІІ р.) (Вона перевіряла, чи радісно співають скрізь пташки, світить сонце, чи може вона скрізь весело сміятися?).

12) Що повідав жорстокий Крінос? (VІІІ р) (Що тюльпани – це зачаровані люди).

13) Як Зеленоочка стала Панною квітів? (VІІІр.) (Повернулася до хмар, вдарила блискавка, грім – вона стала квіткою, феєю).

14) Що вона побачила під землею (ІХ р.) (Нещасних людей).

15) Як Панна квітів визволила людей? (ІХ р.) (Звернулась до хмар, пішов дощ).

16) Чим закінчилася казка? (Зеленоочка стала звичайною дівчинкою. Її вкусили мурашки Вунько й Мулько).

17) Який урок ви, діти, винесли з цієї казки? (Треба робити добро і не хвалитися).



Театр мене вабив ще з дитинства. У місті в нас був старий театр, і поруч із ним висока червона вежа, на якій працювала моя мати. Театр був невеличкий, із маленьким фойє, а в дії тоді було по п’ять чи вісім картин, тому вже після першого антракту глядачі виходили на двір. І тоді ми з братом змішувалися з юрбою й безкоштовно потрапляли на вистави. Я полюбив театр. І якщо театр я шукав, то кіно мене саме знайшло. Проте я вирішив відійти від нього, навіть сценарій відмовився писати. Праця тоді солодка, коли нею захоплений до глибини душі. Моя доля як митця не складалася безхмарно, але я ніколи на неї не нарікав. Ніколи не шукав слави для себе. Дитинство в мене було досить багате подіями і враженнями. Малим весь час кудись ходив і постійно губився. А ще мене тоді називали брехунцем за буйну фантазію та вигадки. Інтерес до літературної творчості виник спершу в мого старшого брата. Дитиною він часто хворів, через що йому доводилося місяцями лежати в ліжку. Батько носив із бібліотеки книжки і то були дорослі книжки: він перечитав усього Е. Золя та О. Бальзака, потім докладно мені ті книжки переповідав. У сьомому класі, в апогеї своєї хвороби, брат написав повість із дитячого життя. Ми обговорювали разом із ним кожен епізод, визначали, що писати наступного дня, писав, правда тільки брат. У дев’ятому класі я захоплювався поезією Генріха Гейне. Спробував навіть писати вірші, які брат справедливо висміював, бо там не було ні ритму, ні образів — відверто кажучи, я не знав, як треба писати вірші. А вже в десятому класі я «пішов» у прозу. Написав оповідання про історію рідного краю — Житомира. Ось так починалися мої перші кроки в літературі.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка