Позакласний виховний захід «Український ярмарок»



Скачати 125.03 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір125.03 Kb.
Позакласний виховний захід «Український ярмарок»

Анотація: Розбудова України як демократичної держави актуалізує завдання виховання особистості з чіткою громадянською позицією, розвиненою національно – духовною культурою, яка не тільки має відповідні знання, а й дотримується певних моральних норм у повсякденному житті. Родинні традиції українського народу побудовані на провідних принципах філософії, психології національного менталітету. На необхідність звернення до національних традицій українського народу наголошується в Національній доктрині розвитку освіти. Цей виховний захід у сукупності з іншими формами роботи, проведеними з учнями мого класу ( екскурсії до села Петриківка та хутора Галушківка, на острів Хортиця, до відомої у місті приватної гончарної майстерні Сергія Горбаня, складання родоводу, залучення до роботи в гуртках з декоративно прикладного мистецтва тощо ), сприяють закладенню основ національної свідомості дитини,відчуття етнічної належності до свого народу, забезпечують духовну єдність поколінь. В. О. Сухомлинський назвав народні традиції «живим, вічним джерелом педагогічної мудрості».

Під музику «Сорочинський ярмарок» (музика Наталії Май ) діти заходять до зали.

Ведучий 1:

У нас сьогодні гарне свято,

Гостей зібралося багато.

Здрастуйте, люди добрі!

Здрастуйте, люди хороші!

Здрастуйте, люди веселі!

І щирий привіт вам у нашій оселі!

Від щирого серця,

Від рідної української землиці

Дозвольте вам, люди,

У пояс вклониться!

Ведучий 2:

Для людей відкрита хата наша біла.

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щиро.

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі!

Ведучий 3: Ми раді Вас вітати у нашому класі і даруємо хліб із золотої пшениці.

Хліб завжди щоб був на вашому столі.

Щасливі були люди в місті і в селі.

Серця хай будуть сповнені любов’ю!

На щастя, на здоров я, на долю!

Виконується українська народна пісня «Ой зелене жито, зелене». Під час виконання пісні діти виходять групами та кланяються гостям.

Учень:

Літечко вже згасло, тужить горобина.



Чути, як гукає осінь журавлина.

Жовтий лист під ноги тихо-тихо пада.

Лісова дорога ні сумна, ні рада.

Учень:


Ні, це, друзі, вам не сниться.

Справді, осінь - чарівниця

Завітала у гаї і творить дива свої.

Ось червоне та іскристе

на калині вже намисто.

Є у осені талант:

Ранком розлива туман,

Білий, молоко немов.

Оcінь вся у праці знов.

Учень: Осінь – це донька Сонця. Вона останньою залишила батьківську оселю і стала четвертою порою року. Батько, проводжаючи її, сказав: «Забирай усе моє багатство, все моє золото. Будь щедрою і люди любитимуть тебе».

Осене! Осене!

В гості тебе просимо!

З щедрими хлібами, з високими снопами,

З листопадом і дощем,

З перелітним журавлем!

Заходить Осінь.

Осінь:

Добрий день, мої шановні діти,



Пані та панове !

Нині знов із вами я.

Осінь - ось моє ім’я!

Восени земля прекрасна,

Як завжди, прийшла я вчасно

І у села, й у міста –

Всюди осінь золота.

Є добра у вас багато.

Можна дещо і продати.

Тож на ярмарок осінній

Я прошу вас всіх гостинно!

Учень:


Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!

Панове і гості,

Глядіть. Не минайте!

На ярмарок просимо гуртом, поодинці!

Чекають на вас тут чудові гостинці!

Учень:


На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись, і є що придбати.

Тут щедрі дарунки із саду й городу.

Тут пісня і жарти усім в нагороду.

Тут речі умільців ні з чим незрівняні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Полив’яний посуд, макітри, горнятка.

Сопілки - хлоп’яткам,

Намисто - дівчаткам.

Мерщій бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Учень:


Ярмарок у нас багатий.

Можна усього придбати:

Овочі, зерно і фрукти,

Хліб та різні ще продукти.

Сало, м’ ясо, поросятко

Й розмальоване горнятко.

Сапку, вила та граблі –

Все, що треба для землі.

Моркву, редьку, хрін столовий,

І горох, і біб чудовий.

Грушу, гарбуза, капусту,

Тут всього багато й густо.

Учень у костюмі землероба:

Осінь! Ти пора чудесна!

Ці усі смачні плоди

У дарунок нам принесла.

А погляньте-но сюди!

Цим духмяним короваєм із нового урожаю

Вас дозвольте привітати,

Побажати щастя й миру.

І слова подяки щирі

Від душі гостям сказати.

Осінь:

Й вам спасибі, землероби.



Що мене не підвели,

Що вставали рано – зранку,

Працьовитими були.

І пололи, й поливали,

Доглядали сад, поля.

Про врожай ви свій подбали –

І віддячила земля.

Учениця:


Довелося потрудитись,

Щоби нині не зганьбитись.

Зараз час відпочивать.

А тепер нам треба, звісно,

Для гостей веселу пісню

Та душевну заспівать.

Виконується танок. Музикальний супровід - пісня «Як у нас на Україні» ( музика О. Харитонова, слова П Маги).

Виходять учні з лоточками овочів та фруктів, пропонують придбати їх товар.

Продавець 1:

Купуйте, купуйте усі бараболю!

Варіть і смажте із сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі зготує.

Картопля, як хліб, вона всіх нагодує.

Продавець 2:

Беріть помідори! Вони пречудові .

До вашого столу хоч зараз готові!

Продавець 3:

А у мене є квасоля!

Буде борщ смачний, розсольник!

І повірте ви мені:

З нею пироги смачні!

Біла, жовта і ряба,

Є і спаржева, й проста!

Люди! Мимо ви не йдіть,

А квасолі прикупіть!

Продавець 4:

Гей, дівчата, парубки!

Всі купуйте буряки!

Бурячок - це овоч гідний,

І «Активій» не потрібно!

З’їжте зранку бурячок

І не буде болячок!

Продавець 5:

А ось смачні кавуни.

Мов справжнісінькі пани!

І смугасті, і чудові,

І на смак вони медові!

Підходьте, купуйте,

Грошей не жалкуйте!

Продавець7:

Скуштуйте ці груші,

Солодкі, духмяні!

У роті, немов би медок, вони тануть!

Продавець 8:

Лоточків із яблуками ви не минайте!

Які до смаку вам - такі вибирайте!

Сортів тут багато. Усі вони різні.

Ось яблука ранні, ось яблука пізні.

Продавець 9:

Беріть і калину-червоні корали.

Ці кетяги сонце і небо ввібрали.

Напоїть матуся калиновим чаєм -

Недугу ураз, як рукою знімає.

Дівчинка:

Я хочу, тіточко, калини,

Дам Вам дві гривні.

Продавець 9:

Я грошей не хочу. Заспівай веселу пісню, то й дам калини.

Дівчинка виконує українську народну пісню «Ой є в лісі калина».

Продавець 10:

Купуйте капусту, вона вітамінна!

І солена в бочці, в салатах відмінна!

У борщику, в супі, в смачних голубцях.

І смажена в маслі, і терта в млинцях.

Продавець 11:

Погляньте, цибуля яка уродила.

Велика, ріпчаста, справжнісіньке диво!

Цибулю на зиму собі запасайте.

Тушкуйте, варіть і сирою вживайте!

Ох, цибулька прехороша.

В будь-які приправи гожа.

Виходить господиня з кошиком овочів:

Захотіла якось я борщику зварити.

Встала вранці й почала городом ходити.

Барабольки накопала,

Буряків нарвала,

Капустину і морквину у кошик поклала.

Залишилось до борщу

Приправи додати:

Петрушечки й часничку,

Щоб присмакувати.

Прошу в гості завітати до моєї хати.

Із городини цієї борщик скуштувати.

Ведучий: На нашому ярмарку можна скуштувати українські страви. А хто більше назве таких страв?

Проводиться конкурс на кращого знавця українських страв.

Продавець 12:

Ось гарбузик симпатичний,

Зовсім - зовсім невеличкий.

Хто забув придбати гарбуз?

Він розлігся, наче туз.

Хлопці: Продайте, тітко, гарбуза!

А плата наша буде така:

Силу хочемо показати,

Гарбузи будемо піднімати.

Конкурс «Піднімання гарбузів».

Продавець:

Продаю я поросятко,

Розумненьке, як дитятко.

І рахує, і читає, й телевізора вмикає.

Всі: То нащо таке гарне, таке вчене продаєте?

Продавець:

Та я б не продавав.

Так телевізора зламав.

Що ж йому, бідолашному, в мене робити?

Продавець:

Продаються чоботи,

Хто не розуміє,

Продаються сапоги.

Взувайся і біжи!

Продам за п’ятак.

Нема п’ ятака – віддам і так!

Продавець:

Бублики! Бублики!

Дуже круглі, дуже смачні!

Кому великі? Кому малі?

Проводиться конкурс «Хто скоріше збере бублики у в ‘язку.

Інсценізація «У нашого Омелька».

У нашого Омелька невелика сімейка:

Тільки він та вона, та старий та стара,

Та Іван, та Степан, та Василь, та Панас,

Та той хлопець, що в нас.

Омелько: Так, у мене Омелька, невелика сімейка.

Усі хочуть їсти – пити,

Треба посуд їм купити.

Омельчиха:

Купи кожному по мисці:

Великому – велику, меншому – меншу.

Маленькому – маленьку.

Найменшому – найменшу.

Омелько: А що миска без ложки?

Омельчиха:Доведеться купити ложки:

Великому – велику, меншому – меншу,

Маленькому – маленьку, найменшому – найменшу.

Та ще треба купити сорочки та спіднички,

Чобітки та рукавички,

Звичайнісінькі шнурки, стрічечки та пояски.

Омелько: Ой, доведеться.

Діти: А гостинці?

Омелько: Будуть вам і гостинці. (Іде на ярмарок з великим мішком).

Омелько походжає по ярмарку, а продавці закликають його:

Ось ця вишиванка пасує дівчаткам.

А ці сорочки до лиця всім хлоп’ ятам.

Візьміть, не пройдіть оці рушники.

І витруть ним щічки дітки залюбки.

Підходьте скоріше, тут акція нині.

Та виберіть посуд всій вашій родині.

Тут миски, ложки та усякі горнята.

Мішалки, макітри, качалка пузата.

Дружині купіть яскраве намисто,

Погляньте, як сяє воно променисто.

Омелько купляє різноманітний товар та складає у мішок.

Омелько: От добре скупився на ярмарку я.

Радітиме щиро сімейка моя.

А зараз влаштуємо змагання між хлопцями та дівчатами , хто більше осінніх прикмет знає.

Хлопець: Садок у вересні, як кожух у січні.

Дівчина: Вересень студений, але ситий.

Хлопець: Вересень пахне яблуками, а жовтень капустою.

Дівчина: У листопаді день як заячий хвіст.

Хлопець: Восени й горобець багатий.

Дівчина: Восени раз блисне – три дні кисне.

Хлопець: Тріщить снігур у листопаді – скоро зимі будемо раді.

Дівчина: Покрова покриє землю або листям, або снігом.

Хлопець: То вже нехай перемога буде за нашими дівчатами – розумницями. А у наступній грі ми будемо першими.

Хлопці та дівчата стають у дві шеренги та проводять гру «А ми просо сіяли».

Дівчата: А ми просо сіяли - сіяли.

Хлопці: А ми просо витопчем - витопчем.

Дівчата: А чим же вам витоптать – витоптать?

Хлопці: А ми коней випустим – випустим.

Дівчата: А ми коней переймем – переймем.

Хлопці: А ми коні викупим – викупим.

Дівчата: А чим же вам викупить – викупить?

Хлопці: А ми дамо 100 рублів – 100 рублів.

Дівчата: Нам не треба тисячі – тисячі.

Хлопці: А ми дамо парубка – парубка.

Дівчата: А ми візьмем парубка – парубка.

Дівчина: А давайте ще пограємо.

Проводиться гра «Де стоїш?»

В стоять у колі. Ведучий підходить до когось з учасників. Відбувається діалог:

- Де стоїш?

- На ринку.

- Що продаєш?

- Вишиту хустинку.

- Що за неї хочеш?

- П’ять кіп галушок і зі сливам пиріжок.

Оббігають по колу у різних напрямках, хто першим займе місце. Той учасник, якому не вистачило місця, веде діалог з іншим учасником:


  • Де стоїш?

  • На ринку.

  • Що продаєш?

  • Неметену хатинку.

  • Що за неї хочеш?

  • Сім кіп пампушок І з яблуками пиріжок. ( Знову оббігають по колу).

  • Де стоїш?

  • На ринку.

  • Що продаєш?

  • Неслухняну Маринку.

  • Що за неї хочеш?

  • Солодких грушок і теплий кожушок.

Ведучий: Які ж бо ви дотепні! А чи не повеселити наших гостей щирою піснею?

Виконується пісня «На нашій Україні» (музика і слова Н. Май).

Ведучий запрошує гостей до прилавків з товаром. Діти за символічні гроші купують овочі, фрукти, іграшки тощо.

Осінь: Молодці. Дякую всім.

На доброму ярмарку ми побували.

Одні продавали. Другі купували.

Співали, сміялись та жартували.

Дякую вам, добрі люди,

Я ніколи не забуду

Піклування ваше щире.

В злагоді живіть і в мирі!

Виконання пісні на мелодію «Будьте здорові, живіть багато» (музика І. Любана).

Так будьте здорові і будьте багаті

У кожній оселі і в кожній хаті.

Так будьте красиві і будьте здорові:

Біляві, русяві і чорноброві.

Бувайте здорові і нас не судіть.

Прийдете додому – борщу наваріть.

Бажаємо вам щиро, щоб ви про це знали -

Борщі з пампушками щоб вас не минали.

Бувайте здорові. Живіть же багато.

І ще завітайте до нашої хати.

Висновки. Аналіз очікуваних та отриманих результатів.

Народна мудрість стверджує: «Коли не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках». Вивчення народних традицій у молодшому шкільному віці має значний потенціал у формуванні шанобливого ставлення до рідної землі, мови, праці, природи. Проведення заходу та його підготовка надають можливість залучити до участі представників різних поколінь сімей. Діти вели дослідницьку роботу «Секрети бабусиної скрині», приносили рушники, старовинний посуд, відвідали шкільний етнографічний музей. У процесі роботи виникало багато творчих ідей стосовно проведення виставок власних робіт та членів сімей, вивчення нових народних ігор, пісень. Дитячий колектив став більш згуртованим, а стосунки толерантнішими.



Використані джерела

  1. Бойко А. М., Титаренко В. П. Український рушник: засіб національного вихованя. Навчально – методичний посібник//Верстка. – 1998. – 219с.

  2. Болгаріна В., Жупецький Я. Вплив народних традицій у вихованні учнів //Рідна школа: - 1999. - №4. – с.46 – 51.

  3. Бріцина О. Ю. Український фольклор: Хрестоматія. –К.: Освіта, 1997.

  4. Гноінська О. В. Календарні та народознавчі свята.// Початкова школа. – Х.: Ранок – НТ, 2005. – 176 с. – (Сценарії).

  5. Грущинська І. Реалізація українознавчого принципу в процесі навчання.//Початкова школа. – 2004. - №1. – С. 28 – 30.

  6. Іваннікова Л. Благослови, мати: уроки українського народознавства: Книга для вчителя. – К.:Освіта, 1995.

  7. Страшний В. І. Взаємодія школи та сім’ї у вихованні учнів початкових класів на родинних традиціях українського народу.//Початкова школа. – 2003. - №;. – С.56 – 58.

  8. Хайруддинов М. Народні традиції та виховання// Початкова школа. – 203. - №10. – С.46 – 50.





База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка