Практикум частина перша 2004 передмова



Сторінка12/17
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.39 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

НАПИСАННЯ СУФІКСІВ



НАПИСАННЯ СУФІКСІВ -ИВ, -ЕВ-(-ЄВ)

Орфограма: букви и, е(є) в суфіксах - ив-, -ев- (-єв-) (25)




Суфікс –ив- уживається в іменниках, що означають матеріал або продукт праці: вириво, меливо, добриво.

Іменник марево пишеться із суфіксом –ев- (не матеріал і не продукт праці)



242. Переписати. Виділені слова розібрати за будовою, обгрунтувати їх написання.
І. Без веретена прядива не спрядеш. На вітер надіятись – без мелива бути. Без мясива проживеш, а без хліба пропадеш. Підживлюй добривами поля – вдячна буде земля. Не стільки млива, скільки дива. Велике нещастя, як дощ у жнива вдасться.

Народна творчість.

ІІ. Я ставав на всяке жниво і в’язав свій скромний сніп. (І.Франко.) І мислі, і часу закони невблаганні неси в будучину, на плетиво доріг. (А.Малишко.) З Опішні глек, йому стонадцять літ, а поливо на нім як полум’я горить. (П.Воронько.) Геть видива осінні з-перед ока! (Д.Павличко.) Бузковий сніг, сліди пташок немов мереживо на ньому. (В.Сосюра.) Багряне марево вітрил колише небосхил. (М.Рильський.) В синім плетиві сонця і злив шлях ночівель, привалів, походу моє серце навік полонив. (А.Малишко.) Дощ блакитними ризами сяє, кропить кропивом крапель густих. (Є.Гуцало.) Навколо місячне стеливо накупувало жита. (М.Стельмах.) Але буває, що в дрібниці, у сонця відсвіті легкім велике сяєво таїться. (М.Рильський.) Глюкоза забезпечує м’язи свого роду паливом. (З журн.) Киньте, хлопці, куриво, втіху-самосад! (А.Малишко.) Язикове меливо не нагодує. (Нар.творч.)

ІІІ. Єсть Бог, я чую се, я знаю, Його у власнім серці маю, Його у твориві я бачу, в своїй Його знаходжу вдачу. (І.Франко.) Тут сяєвом сіяв пророк великий, і покорявсь йому в пустині камінь дикий. (П.Куліш.) Слово – тортури, слово – реторта. Слава та успіх – вариво чорта. (Д.Павличко.) Бодай ворог не діждав гіртись таким топливом! (І.Нечуй-Левицький.) Навіщо серцю льодиво медвяне, що точить місяць із свого барила? (Ф.Гарсіа Лорка.) Постане пісня з вашої печалі, і горево перекується в слово. (Д.Павличко.) Наш поїзд везе нас крізь марева літ, крізь дивні мережива зим. (Ю.Рибчинський.) Снувалася мелодія струнка, в суворих нитях ткала білу хмару; торкнулася води - і враз вода ставала синім поливом коштовним... Неначе крізь мільйони воскресінь вона сама, як видиво, воскресла. (А.Малишко.)


@ 243. Від поданих дієслів утворити іменники з суфіксами –ив(о) або –ев(о)
Палити, курити, морозити, варити, марити, сяяти, мазати.
244. Переписати, вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограму “букви и, е(є) в суфіксах - ив-, -ев- (-єв-)”.
І. Скільки лиць, одеж, очей і рухів! У очах мереж..во цвіте... (В.Сосюра.) Дівчата сідали кружка; пряд..во пр..в’язували ч..рвоною стяжкою. (П.Куліш.) Біля столу крутилися дві молодиці, замішуючи печ..во. (Г.Данилевський.)І т..мнозорі, яросні жінки ллють вар..во д..муче в чер..пки. (М.Бажан.) Хотілось снів, незвичних мар..в. (А.Малишко.) Пр..линув синім вид..вом до мене маленький привид. (В.Симоненко.) Де ж те ся..во, що сміялося? (Д.Павличко.) Над плет..вом думок моїх і мрій пл..вла тр..вога. (В.Симоненко.) В мереж..ві ранку хмари як пір’я кр..латого моря. (Д.Павличко.) Як соняшник, день стоїть у мар..ві по коліна. (Л.Талалай.) І чому жалібною каймою заткане мереж..во снігів? (Г.Пастушенко.)

ІІ. Пряла кужіль я тонкий, не пер..ставала, тепер пряд..во моє нехтувати стала. (П.Куліш.) Під круглим місяцем ополуночі горить, нуртує плет..во доріг. (А.Малишко.) Поле густе, коли добр..во не пусте. (Нар.творч.) Від помідорів рож..віє лан, ч..рвоним соком бризкає навколо, густе м’яс..во чавиться прокволо. (А.Малишко.) Ж..ли в тобі і міць ясної криці, і ся..во далекої зірниці. (М.Рильський.) Ти поглянь за Дніпро, за мереж..во долів і гір. (А.Малишко.) Над всяким твор..вом з..мним ти в мене божеством стояла. (П.Куліш.) Де мереж..во вишок спл..лось в в..шині, там л..генди про нафту згадались мені. (Л.Забашта.) Застіріле слово вал..во означає корито, ночви. (З посібн.) Мел..ва б..гато, та все чуже. (Нар.творч.)


НАПИСАННЯ СУФІКСІВ –ИНН(Я), -ІНН(Я)
Орфограма: буква и в суфіксі -инн(я) (26)


Потрібно розрізняти суфікси -инн(я) та інн(я).

Суфікс –инн(я) вживається в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття: гарбузиння, картоплиння, павутиння, але каміння, коріння, насіння.

Суфікс –інн(я) мають іменники середнього роду, що утворюються від дієслів із голосними основи [и] та [і]: горіти - горіння, ходити – ходіння.



@ 245. Від поданих слів утворити іменники з суфіксами –инн(я) або –інн(я).
Буряк, горох, біб, картопля, лопух, шарудіти, насінина, носити.
246. Переписати, вставляючи, де потрібно, пропущені букви.
І. Гарбуз..ння, соняшнич..ння, кияш..ння (кукурудз..ння), волос..ння, сновид..ння, сол..ння, гол..ння, цвіт..ння, волод..ння.

ІІ. Не жалій хазяйку, їж картоплю з лушп..нням! Розлетілись, як липове кл..ння. Щоб не спати попідтинню, будуй хату хоч із маков..ння. Плет..нням постолів дітей не нагодуєш. Роботу роблять вмін..ям і терп..нням. З хот..ння – хоч крихта, а з сидін..я – саме скн..ння. Знання та вм..ння – запорука розум..ння.

Народна творчість.
@ 247. Записати збірні іменники, що відповідають поданим значенням, виділити в них суфікси.
1. Стебла і листя коренеплідних рослин. 2. Стебла та листя гарбуза. 3. Бурякова гичка, ботвина. 4. Стебла кукурудзи.
248. Від поданих дієслів утворити іменники середнього роду.

Зразок. Бурити – буріння.
Бурмотіти, говорити, ворожити, падати, варити, шелестіти, шамотіти, вуркотіти, молити, тремтіти, мигтіти, ряхтіти, гонити, тяжіти, падати, голити, верзти, хропіти, удочерити, заціпеніти.
249. Переписати, вставляючи пропущені літери. Позначити в словах орфограму «буква и в суфіксі -инн(я)”.
І. Українська пісня має право на вознесення і воскрес..ння, право на повнокровне ж..ття. (Д.Мейс.) Вінкоплетини – обяд плет..ння вінків для нар..ченої та нар..ченого в ч..твер пер..д в..сільною неділею. (Зі словн..) В..сна – дівчисько в ластов..нні, ще не ціловане в уста. (Л.Костенко.) У неї чорні великі очі, мов багов..ня – коса важка. (І.Качуровський.) Проїхав хтось по огуд..нні, насін..я, вичавлене з дині, в тунель заносять мурашки. (М.Самійленко.) В тишині росте гуд..ння бджіл різноголосе. (І.Качуровський.) В соняшнич..нні темний трактор – к..жаном, біліють більма фар його ро..битих. (Є.Гуцало.) А потім села з полем, кучерявим від буряч..ння. (Леся Українка.) Усе гуд..ння млина пер..ходить йому в скроні, в жили, в душу. (М.Стельмах.) Наче павут..ння, линуть промені, ніч передосін..я тоне в т..шині. (В.Сосюра.)

ІІ. Ро..літайтеся, мрії мої, будякове нас..ння, а де стрінете серце ж..ве, запускайте кор..ння! (І.Франко.) Народне терп..ня в..лике сягає уже б..регів. (М.Тарновський.) Навік затаврував він ж..вот..ння сіре. (М.Рильський.) Оточена з..леним шумов..нням, в кущах ро..логих дикої т..рнини стоїть похила хата лісникова. (А.Малишко.) Ро..мова ллється, кл..котить чудове гуд..ння. (І.Франко.) Зненацька тиша вибухнула диким гуком, клекотом і р..в..нням. (П.Загребельний.) Клуби диму – павут..ння! Закриває небо синє! Скрегот..ня, гуркот..ння, мигот..ння, мерехт..ння... (М.Тарновський.) Ліси ще дихали холодками, а плай радісно підіймався угору поміж вор..нням. (М.Коцюбинський.) І поряд з місяцем с..дять діди, про Африку та Азію в ро..мові і про гор..ння швидкісних ракет. (А.Малишко.) Ноги огуд..ня пр..росли до поля, пр..росли до хати, впл..лися у тин. (Я.Лесів.) А човник пам’яті снував і снував вид..ння остан..іх днів. (М.Стельмах.) Т..рпін..я й сумл..ння пр..ведуть до вм..ння. Де хот..ння, там знайдеться вм..ння. (Нар.творч.)



ІІІ. Убиймо в собі раба! Інакше історії віт..р нас, мов сухе лушп..ння, просто на смітник зн..се. (Г.Гордасевич.) Ми маємо дбайливо берегти нашу мову у своїх душах, очищувати її від будяч..ння і розкошувати нею повсякдень і повсякчас. (Р.Доценко.) Час гор..ння, час світання. О, який пр..красний час! (Олександр Олесь.) Яке земне і неземне тяж.ння, які мандрівки серця нас ще ждуть? (Є.Гуцало.) Це не було вже ж..вот..ння, була це праця, рух, боріння. (Олександр Олесь.) Таке лиш в горні бува гор..ння – спокійне й рівне палахкот..ння. (В.Грінчак.) В шумов..нні поступово завм..рає денне слово. (В.Бровченко.) Що за чортов..ння? Не доб..ру, про що ви говорите. (Ю.Смолич.) Таж де хліб родити має поле, мусить плуг квітки з кор..нням рвати. (І.Франко.) Із шумов..ння слів, істерик і образ дні підведуться многотрудні, многодумні. (Н.Диб’як.) А я, оп’янілий, в далеч, затемнену хмаров..нням, відходив. (Д.Павличко.) Від п..ганого нас..ння не ч..кай доброго кор..ння. (Нар.творч.)
250. Пояснити значення та з’ясувати походження поданих фразеологізмів, за потреби звернувшись до словника. У виділених словах визначити орфограми.
Від сотворіння світу. Вавилонське стовпотворіння. Поклоніння пастухів (волхвів). Ходіння по муках. Воскресіння Лазаря. Чаша терпіння переповнилась. Апокаліптичні видіння.

& 251. Записати під диктовку. Записане звірити з надрукованим. Позначити в словах орфограму «буква и в суфіксі -инн(я)”.
Сором тому, хто не знає коріння і мови своєї, і роду не зна... В такої людини у серці – лиш тління, бездушшя, в якому вмирає вона. (Г.Бідняк.) На їх голосіння дають їм каміння, лушпиння з насіння. Велике ж Твоє, Праведний, терпіння. (Олександр Олесь.) Так зване “глобальне потепління” – це зростання температури на планеті через забруднення повітря передусім двоокисом вуглецю. (З журн.) Осінь розвісила сиве начиння: срібну куделю і срібні нитки. Баба пряде до зими павутиння, шитиме вітрові драні свитки. (О.Буднікова.) Тягар страшної тиші тут мене давив, як одежиння кам’яне. (Д.Павличко.) Коло багаття лежала купа прим’ятого картоплиння, змішаного з опалим листям. (Григір Тютюнник.) Колюче терниння темніло в тім вибалку, де перед війною можна було ще знайти напівобвалений колодязь. (О.Гончар.) За велінням снігурів у зимові дні білим цвітом сад зацвів. (А.Качан.) Ліворуч місяць ллє проміння, і на воді горить каміння. (Олександр Олесь.) У більшості ми все-таки з села, його творіння і його ми діти. (В.Тарасенко.) Невже одноклітинні ми створіння, щоб лиш “ганьба” кричать до отупіння? (М.Сльозко.) І потонуть думи в шумовинні, як у сині пальцями гілля. (В.Сосюра.)
НАПИСАННЯ СУФІКСІВ –ИЧК, -ИЧОК, -ЕЧОК
Орфограма: букви е, є, и в суфіксах –ичк-, -ичок-,

-ечк- (-єчк-) (27)

Суфікси –ичок, -ичк(а) вживаються у словах, що походять від слів із суфіксами -ик, -иц(я): племінничок (бо племінник), розумничка (бо розумниця).

В інших випадках уживаються суфікси –ечок(-єчок), -ечк, -єчк: вершечок, мішечок, стрічечка, стежечка; яєчко.



252. Прочитати, дотримуючи орфоепічних норм. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією. Прокоментувати їх вимову, пояснити написання.
Була б корівка – буде й дійничка. Не гіршає від того річка, що з неї п’є воду теличка. Мжичка – то не водичка. З голки та смичка тонка паляничка. Де була травичка, там тепер збіжжя копичка. Ранній пар родить пшеничку, а пізній – метличку. В рукавичках шовку не скроїш. У хаті – як у віконечку, хліб випікають, як сонечко. Слово з маслечком, та чортова думка. Медок солодок, а язичок дере. Із злого яєчка й курчатко зле. Держи копієчку про чорний день.

Народна творчість.


253. Переписати. Виділені слова розібрати за будовою, обгрунтувати їх написання.
І. Дівчина відеречка несе – у воді відбились рученята. (О.Довгий.) В люстеречку кринички – ти і я. (П.Перебийніс.) Рссте в полі одна грушечка, була в матінки одна донечка. (Нар.творч.) До дядини проліском я і сестричка несемо в гладишках узвару, куті. (М.Стельмах.) Просто до батьківської оселі пшеницями стежечка навпростець. (М.Самійленко.) Ми в казаночку варили кашу, ту крупяничку, що родичка житу, сонечком криту, дощем обмиту. (А.Малишко.) А горщички під припічком та й заросли рокитничком. (Нар.творч.) Зажурилася в горах трембіта, що скінчилося літечко-літо. (Г.Коваль.) На рідну вуличку вузьку спішу ходою молодою. (П.Перебийніс.) Підманила, обманила надієчка мила. (Л.Глібов.) Дала мене заміж мати за кого я хтіла, шумить-гуде нагаєчка коло мого тіла. (Нар.творч.) Чи ж тут дививсь у вічі майбуттю малим хлоп’ям в сорочечці на виріст... (М.Самійленко.)

ІІ. Нехай це сонечко посвітить, нехай ця туга продзвенить. (Л.Костенко.) Краєчки хмар на вітрі темно-сині. (А.Малишко.) Гойдається неба кружечок в воді і не тане. (Є.Гуцало.) На тій горі на високій он плужечок оре. (Нар.творч.) І зацвіта кохана Україна тюльпанами веселих свічечок. (Л.Забашта.) Здоровенька була, Лисичко! Поласуй з нами, молодичко! (Л.Глібов.) А крізь білі рукавички враз проб’ються пазурі, гачкуваті, мов гаплички, так і вп’ються, мов щурі. (Леся Українка.) Як дремене Горобчичок у садок... (Л.Глібов.) Ідуть, ідуть жовнярики, ідуть плаєчками. Ой був газда Андрієчко та мав дочку Марієчку. (Нар.творч.)



ІІ. За яром – полечко ясне, калина, як в намисті. (Д.Луценко.) Биструшечко, вертушечко, Синичко моя! Чи згадуєш ти про мене, як про тебе я? (Л.Глібов.) Голубонька з голубничка лине: розлучають з матір’ю дитину. (П.Куліш.) Коли б мені на чужині крильця дав соловеєчко, знявся та полетів би я, куди рветься моє сердечко! (Л.Боровиковський.) Десь взялась на морі хвиля, всі кораблички побила, усіх турків потопила, невольничку залишила. (Нар.творч.) Усе вікно криється темнотою, з країв тільки пробиваються тонкі смужечки ясного світла. (Панас Мирний.) Мого сердечка бідний промінь чах, мов іскорка під горами в кущах. (Д.Павличко.) А вранці, мов стрічечка чорна, летіли сумні журавлі. (В.Грінчак.) Світило холоне, якийсь час червоніє краєчком з-під брови вечірньої хмари, а потім гасне. (О.Гончар.) Ніч, туманами сповита, наче свічечка, стоїть. (В.Мордань.) Дід самосадом набиває люлечку і випускає диму сиві кілечка. (В.Сторожук.) Я розкажу вам баєчку маленьку. (Л.Глібов.) Дві кунички – дві сестрички заховались в рукавичку. (Є.Гуцало.) Лисичка мовить тонкорука: “Скубти курей? Яка докука!” (Д.Павличко.) Вам курочку чи качечку з підливою на маслечку? (Олександр Олесь.)
254. Розкрити значення кожного з фразеологізмів. Виписати слова з орфограмою “букви е, є, и в суфіксах –ичк-, -ичок-, -ечк- (-єчк-)”.
Чародійна паличка. Брати язичок на гапличок. Підносити на блюдечку. Годувати з ложечки. У білий світ як в копієчку. Йому б яєчко облуплене й розжоване.
@ 255. Від поданих слів утворити іменники з пестливо-здрібнілим відтінком значення.
Вареник, варяниця, возик, кутик, смичок, кінчик, горщик, горщок, брилик, капелюшок, ліжко, дядько, вуйко, подушка, копійка, кошик, хлопчик, мужик, п’яниця, полковник, молодиця, рукавиця, мурашник, край, Марія, гайка, лушпайка, балалайка, вікно, яйце, слово.

256. Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені літери.
Гірчичн..чок, бубл..чок, гудз..чок, вогн..чок, кон..чок, він..чок, кут..чок, кра..чок, щигл..чок, мізинч..чок, чайн..чок, нос..чок, пиріж..чок, племінн..чка, улюблен..чка, колюч..чка, стріч..чка, ніж..чка, розумн..чка.
257. Переписати, від виділених слів утворюючи іменники з суфіксами – ичк, -ичок, -ечк, -ечок.
Яка пшениця, така паляниця. Там криниця, де водиця. У новому глечику вода завжди прохолодна. Темної ночі і маленький вогник як сонце. Хто змайструє глечик, той припасує до нього й кришку. Добрий борщик, та малий горщик. Як лупиш яйце – розказуй, а як облупив – не показуй. Без стовпів і тин не стоятиме. Що покладеш в годівницю, те візьмеш у дійницю. Де роботяща молодиця, там чиста світлиця. Свої гуси здаються лебедями. Чабан без палиці і в хаті не ходить. Аби рот не гуляв, заткни вареником. Де суничник, там і ягідки. Паляниця – хлібові сестриця. Із копійок гривні складаються.

Народна творчість.


258. Переписати, вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограму “букви е, є, и в суфіксах –ичк-, -ичок-, -ечк- (-єчк-)”.
І. Кипучий Дністер дон..чку Мурашку несе у Чорне море, вдалину. (П.Перебийніс.) Ріка Супій, і що там тої річ..чки? Латаття жовте світиться, як свіч..чки! (Л.Костенко.) Дем’янівка та в долинці, мов у зеленому гнізд..чку, лежить. (Марко Вовчок.) Весна! Виспівують син..чки. (М.Кондратенко.) Діло за діл..чком треба робити. Кваплюся жити! (Н.Пукас.) Тепер, вирушаючи в подорож, я тішуся кожною дрібн..чкою. (М.Людкевич.) І ми стаєм холодні та спокійні, такі собі чиновн..чки черстві. (В.Симоненко.) Не по дорозі нам з журбою, сміється сон..чко з висот... (В.Сосюра.) Шукав волош..чок у житі, а тут тобі приплівсь козак. (Л.Глібов.) І справді, нащо свіч..чку світити, коли на сході сонце запалає? (В.Грінчак.) Назустріч сонцеві в димку тонкім вогню блиснула смуж..чка багряна. З темного моря білявая хвил..чка до прибережного каменя горнеться. (Леся Українка.)

ІІ. Чую, чую, кричать і гудуть, вже спішать наліпить ярл..чок... (В.Сосюра.) Оцей мене перстень з’їв: з вечорниць ідучи, на дорозі із сим перснем узл..чок налучив. Я узл..чок розв’язавши, на шляху покинув; перстень взяв собі на палець, і з тої години світ немилий, ніч безсонна, в’яну – як билина! (Л.Боровиковський.) Луж..чок з травами нежатими, остінні промені навскіс. (Л.Костенко.) А на верш..чку квіточка сяє, квіточка сяє, мир звеселяє. (Леся Українка.) Пані наша була не перволіток, та й не яка стара, вбиралася шнурочок до шнурочка, гапл..чок до гапл..чка. (Марко Вовчок.) Ах, мої золоті стар..чки! (В.Сосюра.) Кипить самовар, діти п’ють чай з молоком, а жінка плете щось гач..чком. (М.Коцюбинський.) Ось глянь: варен..чок бокастенький який! Ось де прян..чок чудовий, неабиякий – медовий. (Л.Глібов.) Торба трісь – і розірвалась... Старець з ляку торбу в полу, потім кинувся додолу, лап та лап крізь моріж..чок, а хоч би тобі шаж..чок...(Л.Глібов.) Геть понад морем, над хвилями синіми в’ються, не спиняться ча..чки білії. (Леся Українка.)


НАПИСАННЯ СУФІКСІВ -ОВ-, –ЕВ- (-ЄВ-)
Орфограма: букви о, е (є) в суфіксах -ов-, -ев-(-єв-) (28)

Суфікс –ев уживається в прикметниках з основою на м’який або шиплячий приголосний, у яких наголос падає на основу слова: яблуневий, вишневий, грушевий, овочевий. Якщо ж наголос падає на закінчення, після шиплячих та [й] уживається суфікс –ов: грошовий, дощовий, життьовий, крайовий.

У прикметниках, в яких перед суфіксом м’які приголосні [н], [т] або [й], вживається суфікс –єв: значеннєвий, суттєвий, алюмінієвий.

Суфікс –ов незалежно від наголосу вживається у прикметниках з основою на твердий приголосний: казковий, сосновий, березовий.




259.Прочитати. Виділені слова розібрати за будовою, обгрунтувати вживання суфіксів.
З ялинового пенька дуб не виросте. З одного березневого ока ляпає, а з другого – капає. Роботящому липнева ніч довша, як ледачому груднева. Лозового прута горобець не зламає. Кущі малинові, та ягоди тернові. Щира праця мозолева. У дощовий день багато хто береться напоїти курей. Тільки гумова шина живе повітрям.

Народна творчість.


@ 260. Переписати, від поданих у дужках іменників утворюючи прикметники.
Шуме ялиновий, світе (калина), бродить моя пісня в шелесті діброви. (В.Сосюра.) Магнолії відносяться до родини (магнолія). (З підруч.) Принеси мені, вітре, хоч стеблину соломи з материнського поля на (свинець) Гудзонів причал. (Б.Олійник.) Наче тікаючи від (полин) долі, сіє пурга, засіваючи в нашому полі. (Є.Гуцало.) Заліта лиш пісня в ночі (полинь). (А.Малишко.)
261. Кожне словосполучення замінити синонімічним.

Зразок. Листя ясена – ясенове листя.
Листя ясена; стіл з ясеня. Запах полину; присмак полині.
@ 262. Переписати, вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограму “букви о, е (є) в суфіксах -ов-, -ев-(-єв-)”.
Гуртк..ва робота, м’яз..ва напруга, леген..ва вена, гв..нт..вий прес, силіці..ва мікросхема, тол..ва покрівля, тол..ва шашка, тюл..ва гардина, матч..вий рахунок, топаз..ве кол..є, бурштин..ві с..режки, груш..вий узвар, ревен..ве варення, насінн..вий фонд, пл..ч..вий та вінц..вий суглоби, тигр..ва акула, багатоківш..вий екскаватор, поплавц..вий датчик, тил..ве місто, фланел..вий костюм, корен..ва с..стема рослини.
263. Прочитати слова. правильно їх наголошуючи. Пояснити залежність написання від місця наголосу.
Вічевий і вічовий; життєвий і життьовий; вогневий і вогньовий, пальцевий і пальцьовий.
264. Переписати, на місці крапок вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограму “букви о, е (є) в суфіксах -ов-, -ев-(-єв-)”.
І. Роздивлюсь на ліс..ву красу. (Д.Білоус.) А день встає у пал..вій хустинці. (Л.Забашта.) Як би радо я звідси в гай б..рез..вий пішов! (М.Рильський.) Квітнучі помаранч..ві й цитрин..ві садки наче свято справляли. (О.Іваненко.) А хто вріже гілку, заграє в сопілку, то той собі в серце пустить калин..ву стрілку. (Леся Українка.) Тут сосни сосн..ві, б..рези б..рез..ві, і люди людяні тут. (Л.Костенко.) Оксамит..вим поясом з моху осика підв’язала, неначе на свято, свій стан. (Є.Гуцало.) З в..ликим пензлем у в..ликих капцях фарбує гном оранж..вий дашок. (Л.Костенко.) Дівча ішло і сік кл..новий несло в сосновому відрі. (М.Стельмах.) Ви отой рю..зачок з плеча зісмикнули з такою гордістю, ніби то горноста..ва мантія. (П.Загребельний.) Соки грушеві оси сп..вають. (Л.Забашта.) У в..шневій заметілі білий смуток пол..шаю. (П.Перебийніс.) Серце тр..мтить топол..вим л..стком. (М.Самійленко.) Хтось небо рожеве підняв над з..млею, і місяць над плесом зацвів, як лілея. (Г.Коваль.) Степ від снігу смушевий. (Є.Гуцало.) Акули – риби з хрящ..вим ск..летом. (З підруч.)

ІІ. У краю волошкового літа я навіки щастя зал..шив. (І.Павлюк.) Бачу літо у в..сокім цвіті, янтареві доли і поля. (А.Малишко.) Крила в літа барвисті – з з..лених, оранж..вих пер. (Є.Гуцало.) Усім співала ненька кол..скову і купіль готувала люб..сткову. (О.Ковальчук.) Ситц..ва спідниця ч..рвоніла незчисленними квіточками. (Панас Мирний.) Оксамитове поле бе..крає пер..ливами синіми грає. (Д.Луценко.) М..дові зорі в небі прок..даються, тополі білим листям лопотять. (Л.Костенко.) Крізь дим просвічують озера лазурові. (М.Рильський.) В ліхтаревім морі йдуть байдужі люди, і людина кожна – невідомий світ. (В.Сосюра.) Хв..лино, зуп..нись, пр..красна й гожа, мов янтареві сосни у меду. (Л.Забашта.)

ІІІ. Будили дзвони бджіл цвітінь м..дову. (Д.Павличко.) Полин запах, і кашка у меду сх..лилася до стежки меж..вої. (А.Малишко.) С..рпневий день спіткнувся на ст..рні. (Л.Тендюк.) По стовбурах білих стікають б..резові сльози. (В.Раєвський.) Гудуть ліси, р..плять дубові кросна, парчеву зливу виткавши з небес. (Л.Костенко.) Шумлять і в..рують вулиці, зараз вони нагадують жовті кварц..ві жили. (В.Сосюра.) І знову понеслась маршова пісня, спершу гучно-зично, а далі все тихше та тихше. (Панас Мирний.) Край хати з повним відром ключ..вої води з дальніх доріг зустріча мене мати. (Д.Луценко.) І досі ще сняться мені із любистковим запахом ночі. (Г.Коваль.) Спи, мій маленький киянине, люлі, спи, мій роменовий цвіт! (Б.Олійник.)
@ 265. Вставивши пропущені букви, слова з суфіксом –ов та з суфіксом -ев (-єв) записати в дві колонки.
І. Бавовник?вий, вересн?вий, порцелян?вий, поршн?вий, пасльон?вий, ранц?вий, метал?вий, ваніл?вий, батист?вий, гребінц?вий, гуж?вий, вінц?вий, вірш?вий, почутт?вий, цибул?вий, герані?вий.

ІІ. Гіацинт?вий, алюміні?вий, глянц?вий, песц?вий, барі?вий, грош?вий, груш?вий, казк?вий, борщ?вий, папер?вий, гриж?вий, овоч?вий, гострокінц?вий, аркуш?вий, галуз?вий, взірц?вий.



& 266. Записати під диктовку. Позначити в словах орфограму “букви о, е (є) в суфіксах -ов-, -ев-(-єв-)”. Записане звірити з надрукованим.
І. Бачиш – піднісшись народам на подив, сяє Шевченка терновий вінок! (М.Рильський.) Ми вірні Січовим стрільцям, їх невмирущій славі. (М.Самійленко.) Ой скачуть коні вороні, дзвенять сталеві вудила. (А.Малишко.) Життя – се мить, твій марафон миттєвий. Здається, ти лиш день єдиний жив. Геть відпаде дрібне і несуттєве, лишається лиш те, що ти зробив. (Л.Забашта.) На життєвій дорозі у людини одна вершина чи й нема вершини. (Д.Павличко.) Крилами думоньки тріпочуть, порядку слухати не хочуть, розбили всі шеренги вмить! І врозсип те крилате військо на життьовеє бойовисько з тісної хати в світ летить. (Леся Українка.)

ІІ. На обрії Києва сходить зоря молода, горить над степами вишнева зоря України. (П.Перебийніс.) Одцвіли і розсипались маком на кленових мостах роки. (Б.Олійник.) Марою насунулась ніч дощова. (Леся Українка.) Скільки нас полягло у важкому життєвому герці, в нелегкій боротьбі, у годину важку і похмуру! (Л.Забашта.) В мене кінь степовий, буйна воля моя! (В.Сосюра.) Починається рух у шатрах кочового народу. (І.Франко.) Над Дніпром розгнівана могила розмовляє з вітром сніговим. (М.Рильський.) А небо зорями гаптує червнева ніч. (В.Сосюра.) Кленові листки – це Стефаника смуток великий, печаль дощова прикарпатських полів. (М.Рильський.) Там, де хата стояла, лишилися всохлі дерева, і подвір’я заросле, і стежка ота споришева. (В.Осадчий.) Твої села барвисті, юний гомін у місті, в ліхтаревім намисті, Україно моя! (В.Сосюра.)

ІІІ. Зронило сонце бурштинову краплю. (Л.Костенко.) В весни черешнева біліє сивина. (Є.Гуцало.) Сила сонця вогнева. (Д.Луценко.) Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку? (Г.Сковорода.) Струни, срібні струни, струни дощові, забриніли перла, перла у траві. (В.Сосюра.) Варю варення, пробую на смак, сливова маса гусне і темніє. (М.Людкевич.) Димок над тарелями плову горлицями злітає, ніздрі вбирають пахощі перцевої ропи. (І.Калянник.) На привокзальній майдані увагу Жанни привернула нова-новісінька “Волга”, антена стирчала нікельована. (О.Гончар.) Матері дітей на порозі стрічали з грушевою ложкою в добрій руці. (М.Рильський.)

ІV. Шумить вітрило долі грозове, і вабить синя далеч нас і зве. (Г.Коваль.) Вперед, душа моя крилата, на теплі хвилі життьові! (В.Сосюра.) Кибиток кочових ребристі халабуди. (Л.Костенко.) Крицево цокають підкови, гуде дорога крем’яна. (П.Перебийніс.) Музики вдарять, хромових не шкода. (Л.Костенко.) Скорить повинні дощову ми непокірну хмару. (М.Рильський.) І миру гілка маслинова стальні увінчує штики. (М.Рильський.) Погляд спинився на елегантній блондинці в замшевому пальті кавового кольору та пухнастим шарфом верблюжої вовни. (Є.Гуцало.) Та на дорогу, золотом накриту, машини виїжджають грузові. (Д.Павличко.) Виє, виє пес сторожовий, що собі і світові чужий. (Л.Талалай.) Коли тривоги життьової тебе підхопить вітер злий, по вінця сили трудової у серце стомлене налий. (М.Рильський.)

V. Я йшов не бездумно, а міркував про творчий геній природи. Ось, наприклад, візьмімо комаху, що шкодить плодові дерева. Вигадливість природи не обмежилась якимось там яблуневим пильщиком, а дала нам чорного сливового пильщика, грушевого плодового пильщика, а ще – вишневого слизистого і яблуневого насіннєїда. А листокрутки? Є брунькова, плодова, глодова, смородинова, вербова, підкорова, листкова чохлоноска... Скільки фантазії, скільки невсипущої енергії! (За Є.Гуцалом.)
267.Розкрити зміст та з’ясувати походження фразеологізмів. Прокоментувати вживання суфіксів –ов, -ев-(-єв-) у прикметниках. Ввести фразеологізми до самостійно складених речень.
Маслинова гілка. Лавровий вінок. Фіговий листок. Павичеве пір’я. Шагренева шкіра. У рожевих фарбах (дивитися крізь рожеві окуляри). Речовий доказ. Медові слова. Галушковий патріотизм.
НАПИСАННЯ СУФІКСІВ –ИЗМ, - ИСТ
Орфограма: букви и – і в словах іншомовного походження (6)


Іншомовні суфікси – изм, -ист вживаються після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р (за правилом “дев’ятки”): класицизм, дантист, карєрист.

Після решти приголосних вживаються суфікси -ізм, -іст: пацифізм, баскетболіст.

Після голосних у цих суфіксах пишеться ї: атеїзм, хокеїст.

У словах, утворених від власне українських коренів, вживаються суфікси -изм, -ист: речовизм, побутовизм, боротьбист.





268. Прочитати. Обгрунтувати написання суфіксів.
Патріотизм, гуманізм, біблеїзм, героїзм, расизм, анархізм, бюрократизм, архаїзм, організм, бонапартизм, егоїзм, дальтонізм, афоризм, класицизм, модернізм, тероризм, пофігизм, совкизм.
@ 269. Уставивши букви, слова з суфіксами –изм та –ізм записати в дві колонки.
Авантюр?зм, анахрон?зм, педант?зм, механ?зм, шовін?зм, грец?зм, вульгар?зм, рус?зм, україн?зм, полон?зм, аскет?зм, жаргон?зм, нігіл?зм, вокал?зм, галліц?зм, атав?зм, брахман?зм, вандал?зм.
@ 270. Уставивши літери, слова з суфіксами -ист- та –іст- (-їст) записати в дві колонки.
Жанр?ст, гуман?ст, белетр?ст, бобсле?ст, бандур?ст, гумор?ст, стаж?ст, вітраж?ст, араб?ст, вітал?ст, фольклор?ст, дант?ст, ілюзіон?ст, хор?ст, культур?ст, батут?ст, афер?ст, біатлон?ст, фігур?ст, екстрем?ст, терор?ст, телефон?ст.
271. Переписати, вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограму «букви и – і в словах іншомовного походження».
І. Юр?ст, журнал?ст, мемуар?ст, піан?ст, теніс?ст, скандал?ст, реванш?ст, водевіл?ст, футбол?ст, карат?ст, гігієн?ст, волюнтар?ст, гімназ?ст, ліце?ст, гандбол?ст, архів?ст, балкан?ст, кар’єр?ст, валторн?ст, бікін?ст, бат?ст, амет?ст.

ІІ. ...Твій патріот?зм – празнична одежина, а мій – то труд тяжкий, гарячка невдержима. (І.Франко.) Я ате?ст, бо знаю тільки Бога, а чорта і святих не признаю. (П.Куліш.) І декабр?стів Щепкін сивий у “Неофітах” пізнає. (М.Рильський.) Страшать пеклом морал?сти. (І.Франко.) Не подумайте, що я вульгарний матеріал?ст. (П.Загребельний.) В повістях українського циклу Микола Гоголь – поет радості, веселий гуман?ст, звеличник людини. (О.Гончар.) Неуцтво оформляється у філософію провінціал?зму, ледачу, але претензійну. (Є.Сверстюк.) Микола Лисенко - видатний український композитор, диригент, піан?ст, фольклор?ст і педагог. (З підруч.) Тоді привітність візьмеш за девіз, як упаде в роззявлену могилу останній на планеті шовін?ст. (В.Симоненко.) Емблема Венеції – зображення лева, що став символом Євангел?ста Святого Марка. (З посіб.) Синто?зм - давня японська релігія. Синто..сти вважали, що життя зародилося в космічному яйці серед первісного хаосу. (З енциклопедії.) Добрий трактор?ст – що арт?ст. (Нар.творч.)

ІІІ. Авіамодел?зм – це захоплення будівництвом і запуском літаючих моделей. (З журн.) Цементованою долівкою незатишного коридора йшов колгоспний економ?ст, несучи електрочайник. (Є.Гуцало.) Хай спересердя коси рве фрейд?ст, хай ніцшеанець чухає чоло! (В.Сторожук.) Дарвін допускав право протилежних гіпотез і зовсім не уявляв собі дарвін?зму у формі тотального державного ате?зму з відкиданням духовних цінностей. (Є.Сверстюк.) Невже цей шмаркач не знає, що перед ним самб?ст із сталевими м’язами та ще й швидкий на кулак? (О.Гончар.) Він усе бачив наскрізь, крім свого примітив?зму. (М.Стельмах.) Наш інформаційний простір потерпає не лише від пошесті калькування з російської, а й від засилля англіц?змів, герман?змів, латин?змів. (З журн.) Були часи – любили гармон?ста, тепер любим трактор?ста. (Нар.творч.)
@ 272. Записати слова, що відповідають поданим значенням.
І. 1. Письменник, який працює у жанрі есе. 2. Фахівець із макіяжу. 3. Лікар, що лікує зір. 4. Той, хто незаконно перевозить цінності або товари через державний кордон. 5. Людина, що засуджує будь-які війни.

ІІ. 1. Милування собою, самозакоханість. 2. Двомовність. 3. Напрям і метод у мистецтві, що ставить за мету правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. 4. Безапеляційне визнання порядків, пасивне, пристосовницьке прийняття певних стандартів, норм і правил. 5. Форма співжиття організмів різних видів, за якої один з них живе за рахунок іншого. 6. Політика переможеної у війні держави, спрямована на підготовку нової війни з метою повернення втрачених територій або позицій.


273. Слова з орфограмою “букви и – і в словах іншомовного походження виписати з тексту диктанту 37.
& 274. Записати під диктовку. Позначити в словах орфограму “букви и – і в словах іншомовного походження”. Записане звірити з надрукованим.
І. Спинись, людино, досить спотикатись на філософських каменях, облиш свій практицизм. (Н.Диб’як.) Песиміст вбачає утруднення в кожній можливості; оптиміст у будь-яких утруденнях вбачає можливості. (У.Черчілль.) Масовий білінгвізм – явище, принципово відмінне від індивідуальної двомовності, оскільки його спричиняє колоніальна залежність країни. (Л.Танюк.) Навіть ті, в чиїх душах живе поезія урбанізму, мріють хоч раз провести вихідний поза містом. (О.Гончар.) Може, це – архаїка, дурниці, атавізм, дикунство, примітив, та сьогодні голосок синиці душу всю у мене оновив! (М.Рильський.) У маскарад життя іди без маски, на торжище цинізму і наруг виходь з ліхтарнею з старої казки, в ній щезне тіло, появиться дух. (І.Франко.) Канібалами називають людожерів, проте у переносному значенні “канібалізм” – жорстокість, дикунство. (З журн.) Жиріє з крові змучених народів наш ворог найлютіший – шовінізм. (В.Симоненко.) Але то хіба не катаклізм, коли час твою розквітлу душу затопив у потойбічній млі? (Є.Гуцало.) Була хірургам робота, однак молодий організм допоміг. (О.Гончар.)

ІІ. Туризм – активна форма людського пізнання та збагачення культури нації, шлях до оздоровлення людини і відтворення трудового потенціалу нації. (Т.Сокол.) Мовчіть, песимісти! Возрадуйся, Боже! Найвища із істин: життя переможе! (Г.Пастушенко.) І як тепер за тими не тужити, котрі жили в епоху катаклізм, коли вважали кобзу пережитком, що зводить заважа соціалізм. (В.Сторожук.) Стара гравюра, вицвіла картинка, зворушливий чудний анахронізм. (Л.Костенко.) І більшої немає втрати, як загубити оптимізм. (Н.Диб’як.) Слова “суржик”, “суржикізм” практично увійшли до складу мовних термінів, хоча вони й не зафіксовані академічними словниками. (З газ.) Півні грають, неначе горністи. (Є.Гуцало.)

ІІІ. Релігія індуїзм зародилась в Індії дві тисячі років тому. (З довідн.) Пройшовши школу романтизованого класицизму Карла Блюллова, Шевченко зумів осягнути духовні глибини романтизму й зробити вирішальний крок до реалізму. (З підруч.) Не за велику роль артиста хвалять – за те, що добре виконав її, хоч і маленька може вона бути. (І.Перепеляк.) Михайло Коцюбинський сполучив у своєму таланті глибокого психолога і яскравого пейзажиста. (С.Петлюра.) Був один письменник знаний, він був немов останній декабрист, в двадцяте перекинутий століття. (М.Рильський.) Порошин читав філософів, деїстів, а поруч з ними і натуралістів, останніх – для порівняння з першими. Жадібно пробігаючи в газетах повідомлення про надприродні явища, привидів, сомнамбулістів чи медіумів, він сам, до речі, не вірив у практичний сомнамбулізм чи медіумізм. (Г.Данилевський.) У хорошого тракториста сходи чисті. (Нар.творч.) З путі далекої вернувся машиніст, укритий порохом, увесь пропахлий димом. (М.Рильський.) І дівчаток схиляються голови русії, і ведуться з поетами довгі дискусії, реалізм і романтика, повна цитатами, і десяток ще ізмів, - одна морока! (А.Малишко.)

ІV. Хоч журба, хоч горе тисне, - ні, я ще не песиміст! (І.Франко.) І знов картина: у майстерні скромній оригінал портрета й портретист. (М.Рильський.) Я не турист у ріднім краї, не мовчазний спостерігач. (М.Рильський.) Бояться дискусій, полемік художник, історик, артист, академік. (М.Самійленко.) У романі І.Тургенєва “Батьки і діти” нігілістом названий головний персонаж Базаров, який заперечував старі устої дворянського суспільства. У ширшому значенні ніглізм – це заперечення створених людством історичних цінностей. (З посібн.) Деякі соціальні утопісти наївно шкодували, що перша модель машини часу украй недосконала. (Є.Гуцало.) Дух титанізму панує тут. (О.Гончар.) І тільки мова чужа у власному домі. У шовінізму кігті підсвідомі. (Л.Костенко.) Гамбринізм - алкоголізм, який розвивається через зловживання пивом. (Зі словн.) Бував я гармоністом на весіллях веселих, гримів ладами високо в долинному краю. (А.Малишко.) Там чути стільки різних передзвонів – од іволг і зозуль до солов’я. Солісти завжди там без мікрофонів утверджують своє мистецьке “я”. (Д.Луценко.) Нині в українському живопису представлені майже всі напрями, які є у мистецтві, від неоакадемізму до постмодернізму. (З календ.) В країні гордій і гористій ця скеля сива, як Софокл. Її показують туристам, туристи дивляться в бінокль. (Л.Костенко.) Фалангіст наступив широченним своїм чоботищем на поетові груди і вдавив його в землю Гренади. (Л.Забашта.) Фашисти повзуть по дорогах на люто-кривавий розбій. (А.Малишко.) Танкісту видно через люк весь грізний небокрай. (М.Бажан.)

V. Я ніколи не був шантажистом, паразитом, хвальком, брехуном, ні старим, ні малим журналістом, що роздовбує смітник пером. (Олександр Олесь.) Гармоніст ладами велемудрими витинає пісню фронтову. (П.Перебийніс.) Де ти, зоре чиста, бачила танкіста? Вище-но голову, брате-радисте, газу наддай, водій! (А.Малишко.) Добрий ранок, шляхи променисті і веселі пісні тракториста. (М.Стельмах.) А ти подивись на себе, хирне дитя віку, до чого до чого дійшов ти на безживній дієті песимізму! (О.Гончар.) П’яницею б помер чи терористом, аби заради тебе не тримавсь. (М.Самійленко.) Шарлотта, Емілі та Енн Бронте – найвідоміші англійські романістки ХІХ сторіччя. (З підруч.) Я щиро почував свою вину, вибачався, як міг, бо справді вийшло, що вчинив я, мов справжній егоїст. (О.Гончар.) Я думаю, як київський наш міст крізь бурю люди наші прокладали край того місця, де фашист кривавий зірвав прекрасний Ланцюговий міст. (М.Рильський.)

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка