Практикум частина перша 2004 передмова



Сторінка15/17
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.39 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Орфограма: написання разом та через дефіс

складних слів (30)






Разом пишуться складні слова, якщо вони:

а) утворені поєднанням прикметникової та іменникової основ: чорнозем, суходіл, трудодень (але людино-день);

б) утворені від двох іменникових основ: лісостеп, носоріг;

в) утворені від двох або кількох основ, одна з яких – дієслівного походження: хлібороб, водоспад, пароплав;

г) утворені з двох основ, перша з яких – числівникового походження: пятитонка, семиструнний, девятиповерховий;

г) першою частиною мають незмінні іншомовні слова або їх частини: авіа-, авто-, анти-, архі-, мікро-, біо-, електро-, псевдо- (із власними назвами – через дефіс: псевдо-Нерон), радіо-, теле-, фото-, контр-: радіоприймач, кінозірка, фотокореспондент.



Через дефіс пишуться:

а) поєднання слів, які означають одне поняття: хліб-сіль (їжа), батько-мати (батьки);

б) слова, які є поєднанням назв предмета і його ознаки: жар-птиця, стоп-кран;

в) повторення того самого слова, спільнокореневих слів або поєднання синонімів з метою підсилення його основного значення: думав-думав, думаю-гадаю, білий-білий, світлий-пресвітлий, тихо-тихо, тишком-нишком;

г) складні прізвища: Гулак-Артемовський, Миклухо-Маклай, а також поєднання прізвища та псевдоніма: Квітка-Основ’яненко, Нечуй-Левицький;

д) назви казкових персонажів: Іван-Побиван, Вовчик-Братик, Кабан-Іклан;

е) назви, утворені поєднанням незалежних слів: школа-інтернат, кімната-музей;

е) прикметники, що означають поєднання рівноправних понять: мовно-літературний, механіко-математичний, українсько-російський;



Примітка. Слова, що означають поєднання іменника та залежного від нього прикметника, пишуться разом: сільськогосподарський (від сільське господарство), народнопісенний (від народна пісня).

ж) складні сполучення, що називають рослини: сон-трава, розрив-трава, мати-й-мачуха.



Примітка. Назви – складні слова. утворені з дієслова наказового способу та іменника, пишуться разом: горицвіт, перекотиполе, пройдисвіт, здіймиголова.



286. Переписати, знімаючи риску. Позначити в словах орфограму “написання разом та через дефіс складних слів”.
І. Жила в батька/матері, не знаючи горя ані лиха. (Марко Вовчок.) Наливайте мед/вино у кубки, сподівайтеся любого гостя. (Нар.творч.) “Хліб/сіль вам!” – сказав несподіваний гість. (Г.Данилевський.) Сієм/ засіваєм, щастя/долі бажаєм! (В.Гринько.) Украла Лисичка/Сестричка курочку та й біжить. (Нар.творч.) По селу скрип, луск, гвалт/лемент. (Панас Мирний.) Живу в якімсь чаду/тумані. (Олександр Олесь.) Чи маю я здійняти срібло/злото з своєї ліри і скувати рало? (Леся Українка.) Трави неодмінно збирати треба до схід/сонця, коли зілля ще все в росі. (О.Гончар.)

ІІ. Усякому назначена своя путь/дорога. (О.Афанасьєв-Чужбинський.) Добрий вечір, зелен гаю, будь, як батько/мати. (М.Стельмах.) Отак я на сім світі сам/один бідую. (О.Афанасьєв-Чужбинський.) У грудях серце з туги/жалю гине. (Леся Українка.) Не боюсь випробувань, іспитів, мук, я – заложник свободи/волі. (І.Світличний.) І добрі люди хлібом/сіллю зустрінуть радощі мої. (А.Малишко.) Хоч був В’юнець/Молодець болотний звірючка, а багно і йому наскучило. (Нар.творч.)

ІІІ. Вчитися уму/розуму. Ради Христа/Спаса. Хліб/сіль їж, а правду ріж. Працює через пень/колоду. Ліпше сяка/така пісенька, ніж плач. Дитина хоч кривенька, а батькові/матері рідненька.

Народна творчість.


287. Прочитати. Пояснити написання виділених слів.
І. І місяць білий путь-дорогу світить. (М.Рильський.) Поле, бувало, квітне–одквітне, а понад нами небо блакитне. (А.Малишко.) Де, Дунаю-батьку, твої рідні діти, що розійшлись-розтеклися по білому світі? (П.Куліш.) Верхом шумів-гудів відвічний ліс, внизу була велична тайна скрита. (І.Франко.) Скрізь вітер нашумів, що дуб сякий-такий. (В.Симоненко.) Зійшов над нашою хатою місяць уповні, та червоний-червоний. (Марко Вовчок.) Червоно-червоно так стало. (Панас Мирний.) Зелена взимку журавлина червоноягідна. (М.Доленго.)

ІІ. Вуси-вусики у пшениці, стежка-стежечка, мов стріла. (В.Симоненко.) Тільки пригадала літа свої, коли росла-зростала. (М.Рильський.) І сни ті ввижаються чисті про літа, що, мов коні, промчали-протопали. (А.Малишко.) Усе б, мовляв, за танці віддала музикам, тільки б грали-вигравали! (М.Рильський.) Ой яке там щастя-доля, як в хаті неволя? (П.Куліш.) Ти з горами і зорями говориш. Вже можеш розмовляти сам-один. (І.Драч.) Сякі-такі вареники, а все ж кращі галушок. Тихий-тихий, а у вухо влізе. (Нар.творч.)


288. Переписати, знімаючи риску та вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограму “написання разом та через дефіс складних слів”.
А ти, думо, злинь/ро..лийся в..соко-ш..роко. Ой нема на рідний бер..г броду/пер..ходу. Бистра річка – ж..ття моє, ш..рока/гл..бока... Плавле/тоне на тій річці душа одинока. Хоть іскрами бл..щить-м..гоче крига, а теплої води з себе не пустить. З..мля – як море/ок..ан ш..рока, к..пить вона і рибою, і звіром, к..пить і грає силою/снагою, удачею, одвагою людською. Під сонцем степ, козацьке Дике поле, огнем пер..ливається/жахтить. Шукаю/п..таю з..леної рути, щоб тебе, мій рідний краю, навіки забути. Стою один сер..д німих волів/биків на давнім ревищі в..ликої пустелі. Ой хто пр..йде по родині плакати/р..дати, буде кобза йому грати, серце ро..важати. У нас також є вел..тні/т..тани.

З творів П.Куліша.


@ 289. Від кожної пари слів утворити складне слово. Утворені слова записати.
Школа та інтернат, бал і маскарад, садиба і музей, вагон і ресторан, диван і ліжко, купівля і продаж, фабрика й кухня, шеф і кухар, шафа і купе, автомобіль і цистерна, трактор і тягач, кав’ярня і бар, плащ і намет.
@ 290. Переписати, знімаючи риску.
Фото/модель, теле/шоу, диско/тека, авто/стоп, радіо/станція, мікро/процесор, вело/мото/спорт, радіо/телескоп, супер/авіа/лайнер, псевдо/вчення, псевдо/Мефістофель, псевдо/Мессія, псевдо/патріот.
@ 291. Знімаючи риску, слова, що пишуться разом і через дефіс, записати у дві колонки.
Загально/освітній, навчально/виховний, мовно/літературний, українсько/англійський, україно/мовний, французько/італійський, всесвітньо/історичний, широко/відомий, ліво/бережний, водо/очисний, важко/доступний, народно/визвольний, західно/європейський, глухо/німий, механіко/металургійний.
292. Переписати, знімаючи риску та вставляючи пропущені літери. Позначити в словах орфограму “написання разом та через дефіс складних слів”.
І. Новітня пс..хологія мала б установити грань, де кінчається людина і поч..нається анти/людина – на теренах ро..бещеної душі. (Є.Сверстюк.) Д..вився Київ, гнівно/лиций Київ, як в полум’ї м..тався Бабин Яр. (М.Бажан.) Сільсько/господарські угіддя України займають понад сорок мільйонів г..ктарів. (З газ.) Була та перша кобза п’яти/струнна, і в руки брав її к..зак Мамай. (В.Сторожук.) Семен Гулак/Артемовський – автор першої нац..ональної опери “Запорожець за Дунаєм”. (З підручн.) 1904 року Микола Лисенко заснував у Києві першу музично/драмат..чну школу. (З підруч.) Спроектовані Авіаційним науково/технічним комплексом ім. О.К.Антонова літаки будуються не тільки на заводах України, а й у інших країнах. (З газ.) В усьому світі спож..вання електро/енергії невпин..о зростає. (З журн.) Синьо/зоре сх..ляється небо над плакучими вітами верб. (М.Гурець.) Мальви, обнизані ш..роко/п..люстковими квітками, здр..гаються. (Є.Гуцало.) Із школи йдуть по дощовім сліду десяти/класниці. (А.Малишко.) Та у вас дружба неро..лий/вода. (О.Гончар.) Електричок кіно/стрічки ген за гаєм м..готять. (А.Жикол.) Ро..краює небо навпіл блискавки фото/спалах. (І.Лобовик.) Дви..тять рої движких мікро/плеяд. (М.Бажан.) Та валить люд в спокусі теле/камер. (М.Шевченко.)

ІІ. Хортів на Хортиці нема, а дуб стоїть семи/віковий. (Б.Дегтярьов.) Н..суть бори/вітри вологу і відлигу. (А.Малишко.) Що, надієшся викосити аж два трудо/дні? (М.Стельмах.) Мчать хмарки, мов білі/білі птиці. І вона мене зустріла, наче птиця біло/крила. (В.Сосюра.) Стояла в сіл..ському поштовому відділенні молодиця, здавала посилку для сина, що працює на гірничо/збагачувальному комбінаті в Кр.вому Розі. (Є.Гуцало.) Оголеними нервами угадуєш словами нестачу мікро/вольта і зайвий мілі/грам. (Л.Костенко.) Фізик Марія Складовська/Кюрі - єдина жінка, що одержала дві Нобелівські премії. (З календ.) Мабуть, усяка науково/технічна р..волюція, крім лицьової сторони, має ще й зворотну. (Є.Гуцало.) Білий подих з..ми семи/струнним морозом січеться. (Є.Гуцало.) Все важче поглядом торкати кращі дні. Сміється в очі фото/картка на стіні. (П.Перебийніс.) І віт..р наді мною в сурми грав, здіймаючи вали дев’яти/бальні. (Д.Луценко.) І струнка струна радіо/грам, що з пташками у повітрі плине. (М.Рильський.) Р..вуть пароплави, гудуть паровози, і аеро/плани прокреслюють слід. (В.Стус.) Прокладають путь сувору молоді аеро/навти. (М.Рильський.)


& 293. Записати під диктовку. Позначити в словах орфограму “написання разом та через дефіс складних слів”.
І. Слово перетворює воду повсякдення на Вино Святощів. Слово переслідують іроди і жерці псевдобогів. (О.Бердник.) Минаю пройдисвітів і йду до людей. (М.Махінчук.) Сергій Степняк-Кравчинський – прототип головного героя роману Етель Войнич “Овід”. (З календ.) Хто зречеться рідної матері, той уже не буде сином жодної матері, він стане зрадником, перекотиполем, чортополохом. (О.Бердник.) Дали йому ім’я Покотигорошко. (Нар.творч.) Людмила Старицька-Черняхівська – автор історичних п’єс, прозаїк, перекладач, громадський діяч. (З календ.) Бачив будівника у житті і псевдобудівника. (О.Гончар.) Трудодні й трудоночі в пекельній імлі позгинали стареньких бабусь до землі. (П.Засенко.) “Так-так-так, - тихо промовив режисер. – Стоп-кадр. Справою цікавляться органи правосуддя”. (П.Загребельний.) У зіницях вікон блакитно фосфорують кінескопи. (П.Перебийніс.) “Що я тобі скажу, Зміїку-Братику, - каже Лисичка-Сестричка, - йде на тебе війною Іван-Баштанник, хоче тебе звоювати!” (Нар.творч.) Усе залежить від уміння меткого фотомастака. (П.Перебийніс.) Але не сплять в душі людській ракетодроми дум і мрій. (Г.Коваль.) І ранок золотий, немов перо жар-птиці. (Є.Гуцало.) Спахнуло сонце чисто у привіллі, народ іде, стоїть із хлібом-сіллю. (М.Стельмах.)

ІІ. Нам викинуть мотлох і бруд і, доки не пізно, зірвати стоп-кран, змінити пекельний маршрут. (Ю.Рибчинський.) Серед нагальних проблем – захист населення від шумів, електромагнітних, інфрачервоних, ультрафіолетових і радіоактивних випромінювань, від глобального потепління та техногенних катасроф. (З газ.) Десь там милий чорнобривий по полю гуляє. (Т.Шевченко.) Івасику-Телесику наварила кулешику. (Нар.творч.) Чи ти бачив, як мається перекотиполе? (О.Афанасьєв-Чужбинський.) Душа моя, знайдибіда! Яку біду надибала? (Л.Костенко.) Красива темнолиця і темноока жінка з подивом зупинилася. (М.Стельмах.) У салон-вагоні їде куховарка. (Олександр Олесь.) Буває час, коли потрібніше красномовне мовчання, ніж говірке слово. (І.Нечуй-Левицький.) Чапля струнконога причаїлась під очеретом, не одразу й помітиш її. (О.Гончар.) Дід Нечуйвітер власноручно написав і поставив біля тих насаджень охоронну табличку: “Хто посадить, того і внуки згадають”. (О.Гончар.) Літописання мудрі пише людського серця листопад. (А.Малишко.) Вона поглянула на середньовічні мури, де кострубатився, братався із засніженими деревами таємничий інститут. (М.Стельмах.) А в того пройдисвіта слова кручені й верчені, як сороки на тину. (Є.Гуцало.) Вологий вітер двоє крил поклав на білий небосхил і дихає теплом, як молода жар-птиця. (А.Малишко.) Ой час-пора, отець-мати поблагословить! (Леся Українка.) Тяжку та плакучу заводять пісню, розпочинаючи дівич-вечір. (Панас Мирний.) Лихо - багатокриле. Як бабине літо малопримітне, осінь буде суха. (Нар.творч.)


294. Переписати. Пояснити написання назв рослин. Дібрати й записати ще по три назви рослин, що є складними словами.
І. Я брала там євшану-зілля вволю. (Л.Забашта.) Коли задзвонить сон-трава в діброві, земля святкову одягне обнову. (М.Стельмах.) Запахтіла рута-м’ята, від порога лепеха. (М.Петренко.) Лілові хмари іван-чаю пливуть над прірвами у ніч. (Л.Костенко.) Як двоє любляться, а ждуть розлуки хоч би на часок, то одне одному дають на пам’ять незабудь-цвіток. (І.Франко.) Чи бачили ви квітку ломикамінь, що виросла на гострім шпилі гір? (Л.Забашта.) Уже погналось перекотиполе за літом – по гарячому сліду. (Л.Костенко.)

ІІ. Я сон-траву і лагідну фіалку вітав, як рідних посестер життя. (Д.Луценко.) Глянеш – незавидна травичка, а в ній сила, і ймення хтось дав їй цар-дуб або цар-трава. (О.Гончар.) А розмай-зілля чи ромен-зілля все одно мусить прийти чи обізватись у дівочих вечорах. (М.Стельмах.) Ой буланий, ой буланий, винеси на волю. І заснула Україна в перекотиполі. (Т.Мельничук.) Купала, мати-й-мачуха, білпух, лопух гірський, білокопитник, ранник уже зацвів! Струмить солодкий дух! Ми не зірвали переліт-траву, розрив-траву з тобою не зірвали, без ключ-трави на світі я живу... (Є.Гуцало.) Оглянув свій грунтець – немає кіп, лиш бугила, кукіль та куросліп. (Д.Паламарчук.)

ІІІ. Заквітли лапки звіробою. (А.Малишко.) Літописне євшан-зілля, навколо якого дослідники досі ламають списи, найпевніш було не чим іншим, як степовою мітличкою, котра має такий міцний, терпкуватий дух. (О.Гончар.) Зійдуть ломикаменем квіти. (Я.Лесів.) Самотність горицвітом процвіте. (Л.Забашта.) І скільки серць великих, благородних переросло у сон-траву, в катран? (П.Воронько.) Вже на нивах нічого тоді не було, тільки що покотиполе вітром несло. (А.Метлинський.) Трава андрієва, трава грудна, іван-трава є. (Є.Гуцало.)
ПРАВОПИС СЛІВ ІЗ ЧАСТИНАМИ ПІВ-, НАПІВ-


Через дефіс із частиною пів- пишуться власні назви: пів-Європи, пів-України, пів-Ялти.

Загальні назви з частинами пів-, напів- пишуться разом: півкраїни, півстолиці, півміста, півсерця. Якщо власні назви починаються з я, ю, є, ї, після частини пів- ставиться апостроф: півягоди, півюрти, півїжака.





295. Прочитати. Пояснити написання слів з пів-, напів-.
Зранку за діло – вже півділа. Всяке напівзнання – гірше невігластва. Знайко розуміє з півслова. Пів-Києва скаче, а пів-Києва плаче. Півпуда коропів цінніше за пуд сподівань. Вернутися з півдороги часом краще на ноги. Один син – не син, два сини – півсина, три сини – ото тільки син! З”їж півбіди та напийся води. Майно бідняка – півсіряка. Там публіка – сім душ на півбублика. В ледаря закон свій: півзміни сиди, а півзміни стій.

Народна творчість.


@ 296. Знімаючи риску, слова, що пишуться з пів-, напів- разом і окремо, записати в дві колонки.
Півапельсина, півогірка, півсела, пів-України, пів-Львова, півхліба, піввідра, напівсон, напівавтомат, півдюжини, пів’яблука, півзахисник, півпальто, півгривні, пів-Америки, пів-Димера, піврайцентра, пів-Семенівки, пів-Петра, пів-Ялти, пів-Австралії, пів’ящика, півстоліття, піввіку, пів-Ясенуватої, пів’ярма, піваркуша, півгодини, пів-Гданська, пів-Юрмали.
297. Переписати, знімаючи риску та вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограму “написання разом та через дефіс складних слів”.
І. А воля ж була – за пів/кроку, і доля нерабська, і слава. (Н.Поклад.) Як могло статися, що турки-османи завоювали колись пів/Азії і пів/Європи? (П.Загребельний.) В сльозах мої сестри і браття в кайданах, пів/краю в курганах. (Олександр Олесь.) Сп..нився я, закований у грім, застиг на пів/ж..тті, як на пів/слові. (Д.Павличко.) Забулися давно образи, суперечки, злиденні і напів/голодні дні. (В.Симоненко.) Напів/бажання на пів/ваганні втяте. (В.Стус.) Ніяк не знайдемо свойого гласу, та на пів/світу вистачить Тараса! (М.Шевченко.) О царство пів/серць, пів/надій, пів/причалів, пів/замірів царство, пів/змаг і пів/душ! (В.Стус.) Не дай же Бог в самотині старіти і квіт і світ цінити в пів/ціни. (А.Малишко.) Ж..ву. Звірію від помарок, як і пів/сотні літ назад. (Л.Костенко.) Хандра – напів/мертва й страшна половина живого чуття. (М.Бажан.) Чи на космічні сфери справді схожі пів/кулі ці, вражаюче малі? (М.Бажан.) Відцокотів я пів/Європи чавун..им цокотом коліс. (П.Перебийніс.) Кримський пів/острів без магнолії – це Київ без каштанів. (З журн.) В моїх повіках напів/сонних застигло сонце молоде. (Д.Павличко.) Напів/забуте знову мріє, як спалах милої руки. (М.Рильський.) Цих фото теж у мене ж з пів/дюжини. (Л.Костенко.) Зранку за діло – вже пів/діла. Пів/Києва плаче, а пів/Києва скаче.У пів/плеча робити – краще коня носити. Знайко розуміє з пів/слова. Розумний та в..селий товариш – пів/дороги. Пів/біди, коли людина відстала, дві біди, якщо з цього радіє. (Нар.творч.) Козу пів/бока луплену для сміху, для потіхи додому привезуть. (Олександр Олесь.)

ІІ. Я без тебе, моя матінко, і д..тя, і не д..тя, прож..ла в сирому затінку пів/життя. (І.Сеник.) Не відцурайся слова при столі, не пошкодуй пів/ночі на ро..мову. (А.Малишко.) Від учора вже... пів/віку одгуло! (Б.Олійник.) А гл..бока пів/ніч всі шляхи покрила. (Олександр Олесь.) Із наших снів, з напів/думок неясних вночі бл..снуло бе..ліч сонць пр..красних. (Олександр Олесь.) Ну, що ті гроші?! Дай мені коня! Пів/царства? Царство! Душу – за коня! (О.Орач.) Хоч ми не Пен..лопи, а своїх Одіс..еїв ч..каємо пів/віку т..рпеливо. (І.Сеник.) Обід готували на пів/сотні ротів. (І.Нечуй-Левицький.) “А ось ще осталось пів/бубл..чка!” Й по шматочку дітям ро..ділила. (Т.Шевченко.) Чорна хмара вкр..ває пів/неба з дніпрового краю. (А.Малишко.) Тут хмари бродять напів/колом. (А.Камінчук.) Ой нате вам, р..балочки, та пів/золотого, ви витягніть сина з моря а хоч неж..вого. (Нар.творч.) Знеможений Богдан, як у воду, опускався у вечорове малювання, у напів/прозору повінь. (М.Стельмах.) В..ликий к..тайський мур зведений з такої кількості каменю, глини і цегли, якої нині вистачило б на спорудження пів/мільйона д..сятиповерхових будинків. (З підручн.)


298. Скориставшись за потреби словником, пояснити значення фразеологізмів. Обгрунтувати правопис виділених слів.
Півцарства за коня! Заводитись із півоберту. Не вартий і півкопійки. Півпальця здачі. Пускати голос на півмотузка1.
& 299. Записати під диктовку. Написане звірити з надрукованим. Позначити в словах орфограму “написання разом та через дефіс складних слів”.
Райдуга в полі півнеба схиля до колосків, до пшеничної ниви. (В.Грінчак.) Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну. (В.Стус.) Та нікому ту квітку погладить по голівці, та нікому до неї промовить й півслівця. (В.Бровченко.) А неба напівсфера крижана посипана зірками, наче паска. (А.Жикол.) Крізь снігову завісу півлісу лис до лісу біг, а далі вже – із лісу. (А.Качан.) І серце вам щиро порадує гірська напівдика природа. (Л.Забашта.) Люблю стояти над Подолом на Володимирській горі, тут хмари бродять напівколом. (А.Камінчук.) А море надійшло півколом, запінене і голосне. (М.Доленго.) Півкроку вбік – і все це піде прахом. (Л.Костенко.) Хижо блимає півмісяць жовтим оком в тумані. (Б.Олійник.) Од неминучого світанку ніяка північ не втече. (М.Доленго.) Півсонний умивався пароплав і пирхав, наче кінь. (М.Рильський.) Гудок відлунав... Напівсонний кондуктор впустив тебе в двері вагона старого. (В.Раєвський.) І, вихопившись ривком, з вагона півкорпусом тіла потряс машиніст кулаком. (В.Базилевський.) Півзлотого в лавці за книжку віддав, над нею допізна зітхав і ридав. (П.Воронько.) Перевалило й за північ, а співи не вщухали. (О.Гончар.) Ліва півкуля контролює праву частину тіла, а права півкуля – ліву. (З підруч.) За останнє півстоліття населення планети збільшилось майже у 2,5 рази. (З журн.) О солодкі волі пута, о свободи дикий цвіт! Півжиття великий скульптор упокорював граніт. (Б.Олійник.) Цибуля, сіль, півхліба, три тарані, півпляшки, запасні гачки, чайник... Усе, либонь. Рибалка здавна звик перевірять припаси в тиші ранній. (М.Рильський.)
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка