Практикум частина перша 2004 передмова



Сторінка2/17
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.39 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОРФОГРАМ





  1. Велика буква і лапки у власних назвах.

  2. Перенос слів з рядка в рядок.

  3. Букви е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів.

  4. Букви и – і після ж, ч, ш, щ та г, к, х в коренях слів.

  5. Букви а – о на позначення ненаголошених голосних в коренях слів.

  6. Букви и – і в словах іншомовного походження.

  7. Букви, що позначають приголосні, які уподібнюються.

  8. Буквосполучення -ться, -шся у дієсловах.

  9. Спрощення в групах приголосних.

  10. М’який знак.

  11. Апостроф.

  12. Буквосполучення йо, ьо.

  13. Букви о – і, е – і, є – ї в коренях слів.

  14. Букви е – і в коренях дієслів.

  15. Букви е – и в коренях дієслів.

  16. Букви о – а в коренях дієслів.

  17. Букви е – о після ж, ч, ш, щ, дж та й.

  18. Буквосполучення –чн- у прикметниках із суфіксом –н-.

  19. Букви чч, щ в іменниках з суфіксом –ин(а).

  20. Буквосполучення –цьк-, -зьк-, -ськ-, -цтв-, -зтв-, -ств-.

  21. Подвоєні букви.

  22. Буква з у кінці префіксів.

  23. Букви з – с у кінці префікса з- (с-).

  24. Букви е - и у префіксах.

  25. Букви и – е в суфіксах - -ив-, -ев.

  26. Буква и в суфіксі -инн(я).

  27. Букви и – е в суфіксах -ичк-, -ичок, -ечк (-єчк), -енн- (-єнн-).

  28. Букви о – е (є) в суфіксах – ов-, -ев- (-єв-).

  29. Букви о, е, є в складних словах.

  30. Написання разом та через дефіс складних слів.

  31. Букви о, е, є в закінченнях орудного відмінка однини іменників першої відміни.

  32. Букви а, я, у, ю в родовому відмінку однини іменників другої відміни.

  33. Букви о, е, є в закінченнях давального й орудного відмінків іменників другої відміни.

  34. Букви о в суфіксі ович та і, ї в суфіксах івн(а), ївн(а).

  35. Одна і дві букви перед закінченням орудного відмінка однини іменників третьої відміни.

  36. Букви и, і, ї; йо, ьо, о, е, є в російських прізвищах.

  37. М’який знак у числівниках.

  38. Написання разом числівників на позначення десятків і сотень у непрямих відмінках.

  39. Дефіс у неозначених займенниках.

  40. Ні в заперечних займенниках.

  41. Орфограма: букви е-и в особових закінченнях дієслів

  42. Частка би (б) з дієсловами умовного способу.

  43. Букви у(ю), а(я) в дієприслівникових суфіксах –уч- (юч-), -ач-(-яч-).

  44. Буква н у суфіксах дієприкметників.

  45. Буква и у суфіксах дієприслівників.

  46. Орфограма: букви и, і в кінці прислівників.

  47. Не з іменником, прикметником, прислівником.

  48. Не з дієсловом.


УЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ




Орфограма: велика буква і лапки у власних назвах (1)




З великої букви пишуть власні назви:


імена, імена по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська: Галина Романівна Коваленко, Леся Українка, Кобзар (про Т.Г.Шевченка), Річард Левине Серце, вождь Грозова Хмара;
Примітка 1. Імена та прізвища людей, які стали загальними назвами людей і предметів, пишуть з малої літери: рентген (апарат), дизель (двигун), максим (кулемет), галіфе (штани), меценат (покровитель мистецтва), донкіхот (благородний фантазер), донжуан (спокусник). З малої букви пишуться загальні назви, утворені від власних імен або прізвищ: сковородіанець, шевченкіана. Прізвища людей, уживані в загальному значенні, які, проте, не втратили індивідуального значення, пишуть з великої літери: В нас є свої Бори, Спінози, Россіні, в усьому культурному світі відомі. (Б.Дегтярьов.) Якщо прізвища вживаються зневажливо, вони пишуться з малої букви: Серед наших сучасників чимало кайдашів.

Примітка 2. Слово дон (форма ввічливого звертання) перед особовим ім’ям пишуть з малої букви: дон Педро, дон Базіліо. Це слово пишуть з великої букви у власних назвах відомих літературних персонажів: Дон Жуан, Дон Кіхот: Дон Кіхоте, гідальго мужній, що ж це кінь твій баский поник? (Б.Олійник.) .
імена міфологічних істот, персонажів казок, байок та ін.творів, назвиська тварин: Ти плачеш, Мавко? (Леся Українка.) Русявокосі Берегині позолотили береги. (Л.Костенко.) Сам той Ох на корч заввишки, але в сажень борода. (Леся Українка.) Як Рябка годують, так Рябко і бреше (Нар.творч.);

Примітка. Родові назви міфологічних істот (муза, ангел, русалка), а також утворені від індивідуальних назвиськ узагальнені назви груп тварин (мурко, рудько, лиска), пишуть з малої літери: Не прижену я воронька в нічне. (М.Малахута). Вали на сірого – сірий повезе. (Нар.творч.)
астрономічні, географічні назви (крім слів, що означають родові поняття): сузір’я Чумацький Шлях; Карпатські гори; Голосіївський парк;
Примітка 1. Географічні назви, уживані в загальному значенні, пишуть з малої букви: У лондонах і парижах не їдять хліба з рижу. (Нар.творч.) Географічні назви, вживані в загальному значенні, які все ж не втратили індивідуального значення, пишуть з великої літери: Тих чужих земель, чужих Америк не ношу в своєму серці я. (А.Малишко.)

Примітка 2. Залежно від контексту зі стилістичною метою з великої букви можуть пишусатися загальні назви: Брати мої, за нами Вітчизна і народ. (П.Перебийніс.) На фамільному гербі ми карбуєм вічне: Мати! (Б.Олійник.) Тлінні скарби землі блякнуть у світі ідеалів Істини, Любові, Добра, Краси. (Є.Сверстюк.)



1. Прочитати. Обгрунтувати вживання великої літери.
Кий, Щек, Хорив і їх сестриця Либідь пливуть тисячоліттю навздогін. (І.Лобовик.) Молодий козак Київського полку Федір Блискавка повернувся на батьківщину з походу проти пригноблювачів України. (О.Сомів.) Слава гетьманові Хмельницькому, скільки часу не утекло б! (О.Стефанович.) Шевченко й Леся виросли із пісні, до неї спраглий Пушкін припадав. (М.Рильський.) Жінку звати Кометою, так записали дитину батько з матір’ю ще в довоєнні далекі часи. (Є.Гуцало.) Великий воїн знищених племен мав найдившіше із усіх імен. Не Вовчий Плащ, не Бик і не Ведмідь, не Зуб Мустанга, не Перо Орлине, він мав ім’я сумне і старовинне. (Л.Костенко.)

Чумацький Шлях, Стріла, Стожари летять в розгойдані світи. (М.Стельмах.) Степе, степе… Чорний ворон кряче. В небі гуркотить Чумацький Віз (Д.Кремінь.) Учора я Південний бачив Хрест – сузір’я, що його у нас не видно. (М.Рильський.) Зірки складаються в сузір’я Козерога, в сузір’я Водолія чи в сузір’я Риб. (Є.Гуцало.) Може, хто нас із Марса розглядає в бінокль. (Л.Костенко.)



Україна – в Азії Європа. А в Європі Азія – всі ми (Д.Кремінь.) Карпатських гір хай стеляться тумани. (Л.Забашта.) Я бачив Амстердам і Сіракузи, та не шукав я там своєї музи. (Д.Павличко.) Лечу в думках над море Середземне. (Олександр Олесь.) Зеленіє острів Голосіїв на хисткому обрії Дніпра. (П.Перебийніс.) Тобі, тобі, моя Вітчизно, у серці дзвонять голоси. (М.Рильський.) Дивом дивуєшся: скільки в світі Краси, Мудрості, Світла, а люди продовжують убивати один одного! (М.Дяченко.) Обізвався Яготин: “Ніжин мені побратим!” (Нар.творч.) І огортала ніжна тінь славетне селище Ірпінь. (М.Рильський.) В невеличкому яру перед їх очима розкинулась Колонтаївка. (І.Нечуй-Левицький.) Отже, є і була Зачепилівка! (Б.Олійник.)
2. Переписати, вибираючи з дужок велику чи малу літеру.
О мій народе, (П,п)рометея ти маєш душу молоду. (В.Сосюра.) Кощій (Б,б)езсмертний непремінно вмре, і всі безглуздя правда переборе. (Л.Костенко.) Ласкавим літеплом пригорне кого – (Д, д)ніпро, кого – (С,с)ула. (Д.Білоус.) Ми діти (С,с)вітовида, і погляд наш зіркий. (П.Перебийніс.) Прозимом осінь віє, німує земля (С,с)варога. (В.Стус.) Чумацький (Ш,ш)лях зачаєно блискоче у зоряній роздмуханій золі. (П.Перебийніс.) Утворення на острові (М,м)ала (Х,х)ортиця (З,з)апорізької (С,с)ічі пов’язують з ім’ям (Д,д)митра (В,в)ишневецького. (З підручн.) Свого великого (Б,б)огдана ми вічні славимо діла. (М.Рильський.) В одсвіті блискавки і бурі єднав повстанців (З,з)алізняк. (М.Стельмах.) Тут залізні полки (К,к)ривоноса колошматили шляхту лиху. (П.Перебийніс.) Що із (К,к)риму (С,с)ірко іде, за собою орду веде. Аж до (С,с)ічі й (Ч,ч)ортомлику веде здобич він велику. (Л.Забашта.) Ходить по (В,в)країні тінь (К,к)армалюка. (А.Малишко.) А он село, що зветься (Л,л)емеші. (Л.Костенко.) (Ч,ч)ервона (Ш,ш)апочко! Нема вовків у нас, але, напевно, є чимало чародіїв! (М.Рильський.) Баба (Х,х)мара із криниці принесла у відрах дощ. (А.Качан.) Був у нас цуцик (К,к)упон, тепер здоровенний собака, він усе розуміє, тільки не балака. (В.Бровченко.)
3. Прочитати. Пояснити вживання великої та малої букви у виділених словах.
Одиницею вимірювання сили є ньютон, названий на честь фізика Ісаака Нютона. (З довідн.) За свідченням Геродота, Вавилон був розташований на обох берегах Евфрату. (З енцикл.) Згори униз тріщить-розвалюється паралітичний вавилон! (М.Самійленко.) Наче на рентгені, стою, відкритий з ніг до голови. (Б.Олійник.) Українець Іван Пулюй винайшов Х-проміння раніше за німецького фізика Вільгельма Рентгена. (З календ.) З-за стовбура старої розщепленої верби виходить Мавка в ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами. (Леся Українка.) Бігли килимом квітчастим юні мавки навпрошки. (П.Перебийніс.)
4. Переписати, обгрунтувати вживання великої літери. Пояснити написання з малої букви виділених слів.
І. Дороги йшли, врізалися з розгону у племена, Помпеї, города... Сивіли і відходили Платони, і формули слідів читав Сковорода. (Б.Олійник.) Істина була віками культивована від митрополита Іларіона – до Сковороди, кирило-мефодіївців, Гоголя й Шевченка. (Є.Сверстюк.) Схиляю перед вами прапори, до ваших милиць припадаю низько, учителі воєнної пори, в шинелях геніальні Сухомлинські! (Б.Олійник.) Були брати, були звичайні люди без лестощів, без підлості іуди. (А.Малишко.) І кинули бранців за мури, за грати кати і пілати. (Олександр Олесь.) Ти крізь мордовії й сибіри нестимеш гордо світло віри. (І.Світличний.) Тут восени конячки рвали шлеї, і в школу йшли маленькі Галілеї. (А.Малишко.) Завжди були тартюфи, молчаліни і просто митрофанушки. (Є.Сверстюк.) Ось вони – Кожедуби й Сосюри, Гончарі, Корольови, Тичини. Стануть дужими крила орлині, підуть стежкою слави крутої. (Д.Луценко.) А плюшкіни і хлестакови сквернили поцейбічний світ. (М.Рильський.) Вставали Коперники і Джорджоне, Шевченко підводив могутнє чоло, і біля вічного їхнього трони лакузи жодного не було. (В.Симоненко.) Між бенкендорфів царських і вельмож дзвеніли його ліри мужні струни. (Л.Забашта.) Шевченки, Гоголі, Сократи ще виростуть на цій землі. (Д.Луценко.) Ми над Америками і Європами закутаєм землю колосом. (А.Малишко.)

ІІ. Провінційний режим животіння українства був спрямований на пригашення духу і в часи микол, і в часи брежнєвих. (Є.Сверстюк.) Де ж ви, Богдани, і де ви, Максими й Сірки? (М.Шевченко.) В люту пору, темну, аж глуху є іуди, є у кожнім гурті, хто за плату, дехто зі страху. (М.Петренко.) Ох, той пожар у других будить силу ту, що бастілії тиранів розбива. (Леся Українка.) Всі оті Чортомлики та Капулівки то ж він розкопує, кожну степову могилу Яворницький обстежив, скарби нечувані здобув для свого музею. Не густо зустрінеш у житті таких Яворницьких! (О.Гончар.) Приємно вирватись із пишних ресторанів між прості хатоньки Грицьків, Харків, Степанів. (П.Куліш.) До Дніпра бредуть, як гуллівери, з Оболоні зведені доми. (Д.Луценко.) За селами стояв старенький млин, до неба звівши перебиті руки, жило багато в селах Катерин, що знали чорної печалі муки. (І.Калянник.) Легінь буйний і моторний, звів він вродою своєю вже дівчат-красунь немало, нині з вадою тією донжуаном його б звали. (Л.Забашта.) Родився Дон Жуан в Севільї осяйній. (П.Куліш.) Мій Дон Кіхоте, лицарю, чого-бо ти бредеш один по цій гіркій стезі? (Л.Костенко.) Кожне нове покоління визбирує духовну спадщину наших донкіхотів серед намулу спадщини рабів. (Є.Сверстюк.) Я кажу: не було б донкіхотів, вже б давно посивіла земля! (Б.Олійник.)


5. Прочитати. Пояснити вживання великої й малої літери у виділених словах.
Мої поля, мої луги ви й луки! Моя ви батьківщино й материзно! (П.Куліш.) Люблю я світ несходжений за те, що маю в цьому світі Батьківщину. (П.Перебийніс.) Я бачу дім, зелені ставні, я чую гавкання Сірка. (В.Сосюра.) Приємно чуть свого гавкучого бровка, як станем близитись до рідного кутка. (П.Куліш.)
& 6. Записати під диктовку. Виділити в словах орфограму “велика буква у власних назвах”. Написане звірити з надрукованим.
І сяє гордим цвітом, як барвінки, безсмертна слава Лесі Українки. (Д.Луценко.) Вічно будь славен, наш Каменяр! (Л.Забашта.) І знов у тебе в серці розцвітуть Шевченка думи і пісні Тичини. (М.Рильський.) Як сучасний підсумок шевченкознавства у Нью-Йорку з’явилась книжка “Cвіти Тараса Шевченка”. (Є.Сверстюк.) Це було на острові Цейлоні, де цвітуть веселкою гаї. (В.Сосюра.) Уже гарячий серпень над землею налив медами київські сади. (Д.Луценко.) Удосвіта хвилі дніпровські барвінком цвітуть. (Є.Гуцало.) З Неволею за брата жив Обман. (П.Куліш.) Султан і Гандзя птицями летять, хмарки переганяють сріблоткані. Кого ж везуть у легкім шарабані? (М.Рильський.) З череди вже незабаром наша Сива прийде. (П.Куліш.) Там в стіні діра пробита, нею часто Лис Микита ніччю в курятник гостив. (І.Франко.)

Воно, звичайно, гостеві негоже в Парижі думать про свої міста, про Лохвицю, про Миргород, про Сквиру, про Голосіївський веселий гай... (М.Рильський.) Слово Гончара золотокриле надихатиме на творчість нас. (П.Ротач.) І будуть за вікном шуміть, хитатись клени. Ви гратимете знов і Гріга, і Шопена. (В.Сосюра.) Все більше поціновує душа переклади безсмертні Лукаша. (Ю.Каплан.) Між Дніпром і Доном Перун переморгнувся з Посейдоном. (Л.Костенко.) Назвали гору Золотою, а хто й коли, не знаю... (П.Перебийніс.) Недаремно Чорною та башта зоветься: чорно, темно, сумно, гірко там живеться. (П.Куліш.) Змовк Рекс: нема на кого гавкать. (М.Самійленко.) Ой коню мій Бусурмене! Нудьга тобі жити в мене. (П.Куліш.) Перед ворітьми, шелестячи гривою, стояв Орлик. (М.Стельмах.)



З великої букви пишуть власні назви:


назви держав, автономних адміністративно-територіальних одиниць: Республіка Білорусь, Князівство Монако, Сполучені Штати Америки, Чехо-Словацька Федеративна Республіка;
перше слово в назвах округів, країв, областей, у назвах районів, міськрад, сільрад, радгоспів тощо: Харківська область, Краснодарський край, Уманська міськрада;
усі слова в назвах найвищих вітчизняних і міжнародних організацій та деяких найвищих посад: Організація Обєднаних Націй, Верховна Рада, Президент України;
перше слово в назвах державних, партійних, громадських, культурних та інших установ, організацій: Збройні сили України, Національна рада Демократичної партії України, Державний музей українського образотворчого мистецтва, Національний інститут стратегічних досліджень, Київський будинок мод.

Примітка. Якщо до складу найменування установи входить словосполука, яка може виступати як самостійна назва установи без початкових слів (Драматичний театр від Національний академічний драматичний театр імені І.Франка), вона пишеться з великої букви: Третьяковська галерея (від Державна Третьяковська галерея).
назви пам’яток архітектури, замків, храмів тощо: Золоті ворота, Печерська лавра, Софійський собор;
назви вулиць (площ, бульварів, проспектів, провулків), шляхів, каналів, течій, парків, але їхні родові назви пишуться з малої букви: вулиця Богдана Хмельницького, Музейний провулок, Андріївський узвіз, Північний морський шлях, течія Гольфстрім.

Примітка. Якщо в назвах населених пунктів, вулиць, проспектів тощо слова шлях, яр, міст, вал, брід, ворота тощо як родові позначення вже не сприймаються, вони пишуться з великої букви: Козиний Брід, Сухий Яр (села), Бабин Яр, Козинські Горби (урочища).
назви історичних подій, епох, революцій, війн, релігійних та світських свят, знаменних дат: епоха Відродження, Хмельниччина, Різдво, Спас, Новий рік, День Перемоги.



@ 7. Переписати, вибираючи з дужок велику чи малу літеру.
І. 1. 29 квітня 1918 року (У,у)країнська (Ц,ц)ентральна (Р,р)ада ухвалила (К,к)онституцію (У,у)країнської (Н,н)ародної (Р,р)еспубліки. Складалася вона з 83 статей. Це була перша (К,к)онституція суверенної Української держави. (І.Гошуляк.) 2. Міністерством (Ю,ю)стиції України зареєстрована громадська організація – (У,у)країнське козацтво, яке ставить за мету здійснення духовного, фізичного та військово-спортивного вишколу патріотичної української молоді. (З журн.) 3. Вечір пам’яті (Г,г)ероя України В’ячеслава Чорновола відбувся у залі (Н,н)аціональної (М,м)узичної (А,а)кадемії ім. П.Чайковського. (З газ.) 4. 2001 р. (В,в)ерховна (Р,р)ада ухвалила (К,к)римінальний (К,к)одекс України. (З газ.) 5. Український (В,в)исокий (П,п)едагогічний інститут імені М.Даргоманова засновано в Празі вісімдесят років тому. (З календ.) 6. Художниця Катерина Білокур народилася в селі Богданівка (П,п)ирятинського повіту (П,п)олтавської губернії (тепер це (Я,я)готинський район (К,к)иївської області). (З газ.) 7. Рішенням (Н,н)овосанджарівської районної ради (П,п)олтавської області ім’я поета Бориса Олійника присвоєно (З,з)ачепилівській школі, в якій свого часу навчався видатний митець. Борис Ілліч удостоєний також звання (П,п)очесного громадянина Новосанжарівщини. Поет нагороджений (О,о)рденом Миколи Чудотворця “За примноження добра на землі”. (З журн.) І в (Г,г)енерального (К,к)онструктора чоло від чорних дум поблідло і отерпло. (Б.Олійник.)

ІІ. 1945 року з метою поширення поваги до прав людини було створено (О,о)рганізацію (О,о)б’єднаних (Н,н)ацій. Комісія з (П,п)рав людини на чолі з Елеонорою Рузвельт розробила комплекс основних положень щодо прав кожної людини в будь-якому куточку світу. 1948 року державами, що стали учасницями ООН, була прийнята (У,у)ніверсальна (Д,д)екларація (П,п)рав (Л,л)юдини. Її творці прагнули надати правам людини сили міжнародного закону. 1966 року члени ООН підписали (М,м)іжнародний (П,п)ротокол економічних, соціальних та культурних прав та (М,м)іжнародний (П,п)ротокол громадянських та політичних прав.



З журналу.

@ 8. Переписати, відкриваючи дужки.
День (Н,н)езалежності України, Акт (П,п)роголошення (Н,н)езалежності України, (З,з)апорізька (С,с)іч, (В,в)ерховна (Р,р)ада України, (З,з)бройні (С,с)или України, (Г,г)оловнокомандувач (В,в)ійськовими (С,с)илами України, (М,м)айдан (Н,н)езалежності, (К,к)онституційний (С,с)уд України, (К,к)абінет (М,м)іністрів України, (Н,н)аціональна (Г,г)гвардія, (М,м)іністерство (О,о)світи та (Н,н)ауки України, (В,в)иконавчий (К,к)омітет (Д,д)онецької (О,о)бласної (Р,р)ади (Н,н)ародних (Д,д)епутатів, (В,в)сесвітня (Р,р)ада (М,м)иру, (О,о)світня (Ф,ф)ундація Петра Яцика (Торонто), (Л,л)іга (У,у)країнських (М,м)еценатів, (Д,д)ень (У,у)чителя, (Д,д)ев’яте (Т,т)равня (9 Травня), (З,з)олоті (В,в)орота, (Н,н)аціональна (О,о)пера імені Т.Г.Шевченка, (О,о)ксфордський університет, (О,о)рден (П,п)ошани, (О,о)рден Ярослава Мудрого, (О,о)рден “(З,з)а заслуги”, (Г,г)ерой України, (Н,н)обелівська (П,п)ремія, (О,о)рганізація (О,о)б’єднаних (Н,н)ацій, (В,в)олинська область, (І,і)ванківський район, (С,с)офійський (С,с)обор, (С,с)трийський (П,п)арк, річка (Ж,ж)овті (В,в)оди, (С,с)пасівка, (Т,т)еплого Олекси.
9. Прочитати. Прокоментувати написання власних назв.
Писанка є уособленням свята Воскресіння Господнього. (І.Ільченко.) Різдво Христове – свято в домі, зібрались друзі і знайомі. (Н.Куфко.) На Святвечір, на Меланки щедруванки чути зранку. (В.Гринько.) На Різдво морозу білі стріли знову снігурами налетіли. (Є.Гуцало.) Наш Київ Золоті розкрилює ворота. (М.Рильський.) Є в Києві Шевченківський провулок. (Д.Луценко.) У вбожестві Козиного Болота і на узбіччях щедрого Дніпра зростала гордість мужа-патріота у чарах пензля, олівця й пера. (М.Рильський.) Ніби в київських печерах, темнувато в хаті. (П.Куліш.) А над Андріївським узвозом бринить у золоті блакить. (А.Камінчук.) Хоч би звістку з дніпрового краю од моєї простої рідні! (А.Малишко.) Тихо ступаючи, я подався в фойє Будинку культури. (Є.Гуцало.) На київських горах розсілася тьма. (І.Франко.) Увечері, де канівські гаї, співали голосисті солов’ї. (А.Малишко.) Ой у тебе по садочку метелики грають, а із Лугу Великого орли вилітають. (П.Куліш.) Чи степовий вітер приносить мелодії наших дідів від Високої могили, щоб од них молоділи та не втрачали надії й сили? (В.Бровченко.) Край Бабиного Яру в небеса звелася телевежа. (Д.Павличко.) На урочищі Стріляні Мури простяглась перед ним найкраща його нива. (П.Куліш.) Малі Дубові Гряди розсілися на горбах, поміж яких снувалась річечка. (Є.Гуцало.) В Вовчім Яру по гущавинах що так листям шелестить? (І.Франко.) І нам про вовчі нори таємне щось шепоче Вовчий яр. (П.Перебийніс.) Аж на третій яр чути ваш базар! (Нар.творч.) Хто ж то йде по дорозі у Чорний Яр, дарма що усяк боявся туди й ногою ступить? (Х.Купрієнко.) А треба притьмом Лиску та чи Маньку сьогодні гнать аж на Попів ланок. (М.Рильський.) Схопився Незівай і на коня загавкав. (П.Тичина.)
& 10. Записати під диктовку. Позначити в словах орфограму “велика буква у власних назвах”.
В епоху Відродження ідеальними вважалися освічені люди, що розумілися на літературі, живопису, науці, музиці та філософії. (З підруч.) ХVІ сторіччя, вершина Ренесансу, коли весь тодішній світ осяявся від геніальних полотен, хіба ж давно це було? (О.Гончар.) У період Реформації виникла нова течія в християнстві. Це був протестантизм із безліччю церков і сект. (З підруч.) Яскравими представниками епохи Просвітництва були філософи Кант і Вольтер. (З підр.) Тільки-но наближається Новий рік, у мене аж серце заходиться, так люблю я це свято. (М.Пономаренко.) На Водохрещ величальну хор співа Христові. (В.Гринько.) Вранці-рано в Пилипівку, якраз у неділю, побігла я за водою. (Т.Шевченко.) А папороть, як той Алі-баба скарбів не відкриває й на Купайла. (В.Сторожук.)
11. Прочитати. Прокоментувати написання назв свят.
Як прийде Спас, комарам урветься бас, як прийде Пречиста, забере його нечиста. Прийшла Покрова – сиди, чумак, дома. У Петрівку день – рік, у Пилипівку день – до обіду. В Петрівку мухи роблять на панів, а в Спасівку – на себе. Хто не посіяв до Богослова, не варт доброго слова.

Народна творчість.



З великої букви пишуть перше слово в назвах художніх і музичних творів, наукових праць, газет, журналів, історичних пам’яток, видавництв, заводів, пароплавів, колгоспів тощо (назва береться в лапки): поема “Катерина”, опера “Тарас Бульба”, кінофільм “Камінний хрест”, газета “Українське слово”, журнал “Вітчизна”, видавництво “Ранок”, писемна історична пам’ятка “Слово о полку Ігоревім”, літак “Антей”.


Примітка. З великої букви, але без лапок пишуть назви культових книг: Біблія, Євангеліє, Псалтир, а також назви релігійних понять: Бог, Син Божий, Святий Дух (але бог Перун), Богоматір, Апостол.



@ 12. Переписати, ставлячи, де потрібно, лапки.
І. Поема Сон, альбом Мальовнича Україна, роман Чорна рада, опера Майська ніч, пісня Засвистали козаченьки, журнал Тризуб, газета Освіта України, літературно-мистецька премія ім. Дмитра Луценка Осіннє золото, звання Заслужений журналіст України, фабрика Любава, цукерки Червоний мак, печиво Білосніжка, ресторан Либідь, пансіонат Едельвейс, трактор Білорусь.

ІІ. Видавництво Смолоскип, хорові капели Думка і Трембіта, команда Динамо, банк Аркада, дискусійний клуб Діалог, круїзна компанія Червона рута, готель Черемош, виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод, ракети-носії Циклон та Зеніт, завод авіаційного моторобудування Мотор-Січ, фірма Союз-Віктан.

ІІІ. Письменник, історик, культурний діяч Микола Аркас, маючи одну з найбільших на ті часи бібліотек українознавства, написав популярну Історію України, поему Гетьман Пилип Орлик. М.Аркас – автор опери Катерина на слова Т.Шевченка. Він – один з засновників товариства Просвіта в Миколаєві.

За М.Литвином.


& 13. Записати під диктовку. Написане звірити з надрукованим.
І. Єдиний Боже! Все обсіли хами. Веди мене шляхетними шляхами. (Л.Костенко.) Де, мій Боже, нам ліки знайти від хвороб, що згинають хребти? (А.Матвійчук.) За соборну вільну Україну аз молюся, Боже мій, до Тебе. (Д.Білоус.) І я лечу міфічним богом, але ніяк не долечу. (А.Камінчук.) Нехай Мати Божа дає вам і долю добру, і здоров’я! (Марко Вовчок.) Нині Біблія українською мовою стала загальноприступною, але хто прочитав цю книгу? (Є.Сверстюк.) Знову біблія літа розкрила сторінки заколисаних піль. (Є.Маланюк.) Що на Синай-горі Мойсею возвістилось, те поновив безсмертний Син Марії. (П.Куліш.) Ранок-янгол на Різдво у хаті... Мов Христос, народжується день, й сонце сходить, наче Богоматір сходить з Божим Сином до людей. (Є.Гуцало.) Шляхами Біблії душа моя пройшла крізь повсякденні радості і чвари. (Г.Фалькович.) Як Бога з небес чекала я Великоднього тижня. (О.Сомів.) На калині соловей цілу ніч молився Богу. (Є.Гуцало.) Давньогрецькі богині поезії, мистецтв і наук Музи – дочки Зевса та богині пам’яті Мнемозіни. (Зі словн.)

ІІ. Дорога до Бога – ламка і витка. (В.Стус.) Як дасть Бог ладу, то нап’ється коваль меду. Шити чи білити, а завтра – Великдень. (Нар.творч.) Похід розтягся на дванадцять верст. І Божа Мати плакала сльозами: “Та поможіть нести ж Йому той хрест! (Л.Костенко.) І вітер, немов малолітній Спаситель, біжить по воді. (Є.Гуцало.) Нам сто тринадцять раз повеліває Святий Коран на вбогих і нещасних дивитись так, як з неба позирає Аллах на нас, козявок бідолашних, і милосердія єлей в серця вливає. (П.Куліш.) Добру кожен з нас щиросердо служитиме у будні, на Спаса, а чи об Різдві, як Бог милосердний у кожного житиме у серці, в душі, у самому єстві. (Д.Білоус.)



14. Прочитати. Подані слова й словосполучення ввести до самостійно складених речень. Речення записати, обгрунтувати вживання великої літери.
Син Божий, Святий Дух, Мати Божа, Боже Немовля, Біблія, Євангелія (Євангеліє), Апостоли Петро й Павло, Великий піст.
@ 15. Переписати, вибираючи з дужок велику чи малу букву. Де потрібно, поставити лапки.
І. Пригадуєте, як у (С,c)лові о полку Ігоревім журилася уся природа, коли було полонено князя київського? (Є.Гуцало.) Над книжкою тією (Е,е)неїди нащадок схилить радісне чоло. (В.Сосюра.) На тему романсу (Ї,ї)хав козак за Дунай у багатьох країнах створювались варіації та обробки. (З журн.) І я вже на знаю, як сталось, що всі заспівали ту думу народу, Тарасів дзвінкий (З,з)аповіт. (Л.Забашта.) Начиталися ми (Г,г)айдамаків, нажурилися од (Г,г)алайди. (А.Малишко.) Як судилося нам, так і треба – упізнай у собі (Г,г)алайду. (В.Стус.) Рясноцвіття яскравих барв, і тривожні гнучкі тополі, і Тараса святий (К,к)обзар стали скарбом моєї долі. (Д.Луценко.) Він не боявся ні заграв, ні грому, коли студентству в Києві палкому читав полуменистий свій (К,к)авказ. (М.Рильський.) Заспівали пісню (П,п)оза лугом, молодості не буває вдруге. (М.Самійленко.) На Волині з (Л,л)ісової (П,п)існі між людьми живе ясний мотив. (А.Малишко.) У класі школярам учителька чита поезію Тичини (Н,н)а майдані. (Д.Луценко.) У кутку двоє дітей граються, декламуючи байку Глібова (В,в)овк та (Я,я)гня. (М.Коцюбинський.) Журнал (С,с)оняшник займається гуманізацією дитини в суворих умовах сьогодення. (З газ.) З’явились на алеї троє у синіх спецівках, зупинились біля сатиричної газети (Г,г)аряча прокатка. (О.Гончар.)

ІІ. Свого часу, коли за океан із паризького Лувру посилали знамениту картину (М,м)она (Л,л)іза (Д,д)жоконда знаменитого живописця (Л,л)еонардо да (В,в)інчі, то цю картину не тільки застрахували, а й обладнали для неї спеціальний сейф. (Є.Гуцало.) Своїм романом (С,с)обор Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності. (Є.Сверстюк.) І дівчина з черкаського села торкає клавіші рояля, до яких колись Чайковського доторкувались пальці. Ось (П,п)ори року генія звучать із-під її тонких музичних рук. (Л.Забашта.) І він впізнав: то (М,м)ісячна (С,с)оната Бетховена. (В.Грінчак.) В салоні пансіонату зловили (А,а)пассіонату (Л.Костенко.) Як чудово недавно грав оркестр (Т,т)равіату й (Н,н)орму! (І.Нечуй-Левицький.) Та вперше звуки (Д,д)он (Ж,ж)уана у цих склепіннях розлились. (М.Рильський.) На людній широкій площі, в асфальтовому тумані, хлопчина співав (З,з)емлянку і пригравав на баяні. (А.Малишко.) І пісенька (В,в)ернись в Соренто ніяк не пасувала до моменту. (В.Сичевський.) Із неграми співали ви (К,к)атюшу, оту, що Ісаковський написав. (М.Рильський.) Тут звук стає стрясанням вод і суші, двигтінням надр і поштовхом глибин, розкотистий, широкий грім (К,к)атюші. (М.Бажан.) Дорога аж свистить від потужних (І,і)карусів, в автобусах чути музику й співи. (О.Гончар.) І там же, де (Л.л)аду (Ж,ж)гуль доганя, де степ мій, де ліс і долина? (Д.Кремінь.) Серед темної ночі біля Рильського хати (Р,р)ушничка нам на трубах почали вигравати. (А.Малишко.) Першим осередком національної авторської пісні став львівський естрадний театр (Н,н)е журись!, створений у 1987 р.(З газ.)

ІІІ. Автор музики національного гімну (Щ,щ)е не вмерла Украна - один з найперший українських професіональних композиторів Галичини М.Вербицький. (З журн.) Помолюся. Забув Отченаша, підкажи мені, Боже, слова! (М.Петренко.) На столі Кобзар в простій оправі, і портрет поета на стіні. (О.Ющенко.) Мовознавець Юрій Шевельов був дійсним членом (Н,н)аукового (Т,т)овариства ім. Т.Шевченка, президентом (У,у)країнської (В,в)ільної (А,а)кадемії (Н,н)аук, членом редакційної колегії (Е,е)нциклопедії (У,у)країнознавства, почесним доктором (Н,н)аціонального (У,у)ніверситету (К,к)иєво-(М,м)огилянська (А,а)кадемія. (З журн.) Український професійний театр було започатковано постановкою у 1819 році п’єс Наталка (П,п)олтавка та (М,м)оскаль-чарівник Івана Котляревського в очолюваному ним (П,п)олтавському (В,в)ільному (Т,т)еатрі. (З календ.) А ми на лад новий співали (Б,б)айду і (Я,я)блучко котили під гармонь. (А.Малишко.) Джерела національної поп-музики – у “пісенному ренесансі”, розпочатому (П,п)існею про рушник Платона Майбороди (1958) і продовженому (Ч,ч)ервоною рутою Володимира Івасюка (1969). (З газ.) Почесне місце в репертуарі балетних колективів України назмінно посідають вистави (Л,л)ісова (П,п)існя Михайла Скорульського за драмою Лесі Українки і (Т,т)іні забутих предків Віталія Кирейка за повістю Михайла Коцюбинського. (З журн.)

ІV. Незабаром відбулось екстрене засідання правління колгоспу (Б,б)арвінок. Це був комбайн (Н,н)ива, який із недавніх пір тріумфально збирав урожай по радгоспах і колгоспах. Оранжеві (Ж,ж)игулі появились на дорозі, наближаючись прудким веселим сонечком.

З творів Є.Гуцала.
16. Слова з орфограмою “велика буква і лапки у власних назвах” виписати з текстів диктантів 3, 5, 16, 19, 27, 31, 38..


З великої букви пишуться приметники, утворені від власних назв за допомогою суфіксів -ів (-ова, -ове, еве), -їв (-єва, -єве), -ин (-ина, -ине), -їн (-їна, -їне), якщо вони означають належність чогось певній особі: Сергіїв олівець, Софіїн вінок, Шевченкова могила, Грінченків словник, Сосюрина поема.

Примітка. З малої букви пишуться прикметники, утворені від власних особових імен:

за допомогою суфіксів –івськ- (-ївськ-), -инськ- (-їнськ-): шевченківський стиль, франківські сонети, бальзаківський вік;

якщо вони входять до складу фразеологізмів або наукових термінів: езопова мова, аріаднина нитка, прокрустове ложе, піфагорова теорема, архімедова спіраль, гайморова порожнина.



17. Пояснити значення кожного з поданих фразеологізмів. Увести їх до самостійно складених речень. Речення записати, пояснити написання присвійних прикметників.
І. Ноїв ковчег, авгієві стайні, геркулесові стовпи, ахіллесова п’ята, танталові муки, діогенів ліхтар, дамоклів меч.

ІІ. Розводити химині кури, як сидорову козу, адамові сльози (про горілчані напої).


@ 18. Переписати, вибираючи з дужок велику або малу літеру. Вказати фразеологізми, значення кожного пояснити, скориставшись за потреби словником.
І. І знов мені наснились карі очі (О,о)ксанині. (П.Воронько.) Я про (Т,т)анталові чув муки, немає мук над них, мабуть. (П.Куліш.) А я сама на сій чужій чужині, неначе тінь забутої людини, що по (Г,г)адесових полях блукає... (Леся Українка.) Коли з’являвся (А,а)ндерсенівський хлопчик і вигукував: “Король голий!” – його ніхто не слухав і не схвалював. (Є.Сверстюк.) Як бракує сучасній поезії широкого (Ш,ш)евченківського подиху! Мало який сучасний вірш долітає до середини (Г,г)оголівського рядка. (М.Дяченко.) Вся бригада знає (О,о)рищину (А,а)хіллесову п’яту. (О.Гончар.) Якщо мене ви зігнете в дугу, то ця дуга, напевне, буде (В,в)ольтова. (Л.Костенко.) Для підйому води з одного рівня на другий застосовували пристрій під назвою (А,а)рхімедів гвинт. (З посіб.)

ІІ. Альбом згадай (Ш,ш)евченків: там дерева оці ж ростуть чи старші їх брати. Їх зберегла правиця (К,к)обзарева, щоб вічно їм пишатись і рости. (М.Рильський.) Респектабельні пілігрими в комфортабельних “Волгах” “ходять” по (Ш,ш)евченківських місцях. (Л.Костенко.) Ревниво стежу за присудженням (Ш,ш)евченківських премій. Це – свята нагорода! (Н.Вірченко.) Згадайте в поспіху вагона, в невідворотності зникань, як (Р,р)афаелівська Мадонна у вічі дивиться вікам! (Л.Костенко.) Ідеальні, сильні духом натури маються на увазі, коли говорять про (Т,т)ургенєвських жінок. (Є.Сверстюк.) Пощо твої труди, усі тяжкі маруди, коли в усі сліди ступає тінь (І,і)уди? (В.Стус.) І все одно (І,і)удиному корінню недовго звиватися. (М.Стельмах.) І лиш одна душа за всіх крутила надії (Д,д)онкіхотівський вітряк. (Я.Лесів.) А на галяві (М,м)авка чекає Лукаша, і пропливає хмарка, як (Л,л)есина душа. (М.Луків.) Найбільше сухожилля, що знаходиться трохи вище п’яти, називається (А,а)хіллесовим. (З підруч.)



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка