Практикум частина перша 2004 передмова



Сторінка4/17
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.39 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

@ 23. Прочитати, дотримуючи норм орфоепії. Звернути увагу: до звука [а] ненаголошений [о] ніколи не наближається. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією.

Перемога, смородина, зелений, козелець, бриніти, глитати, крилатий, тривога, голубити, розчулений, перепустка, обережний, пелена, полотно, волосся, стриміти, молодий, довготелесий,


24. Прочитати, дотримуючи норм української орфоепії. Виділені слова записати фонетичною транскрипцією. Пояснити вимову й написання цих слів.
І. У легендах стародавніх справедливості немає. (Леся Українка.) Голуб твій повернеться сьогодні через грози і вітри холодні. (І.Калянник.) Із холодних кущів кропиви холод кропивяний віє. (Є.Гуцало.) Зробив з мухи два кожухи. Розумна дитина в батьковій свитині. (Нар.творч.)

ІІ. По надвір’ю вітер грає, голуб голуба ганяє. (Л.Глібов.) Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. (Марко Вовчок.) Хто сміється з кожуха, той сміється з кравця. Часом і між кропивою лілія росте. (Нар.творч.) Тобі тісно у леваді, мені душно жити в хаті. (П.Куліш.)


@ 25. Вставивши пропущені букви, записати слова з ненаголошеними [е], [и] в дві колонки.

Ч?рговий, зуп?нятися, ст?блина, л?сиця, ч?рствий, хв?лювання, д?вина, д?сяток, бл?зький, в?шневий, с?лянка, ч?рв’як, м?дівник.

26. Переписати, вибираючи з дужок потрібну літеру. Підкреслити всі слова з ненаголошеними голосними [е], [и]. Вимовити ці слова відоповідно до орфоепічних норм.


Хто позичає віт(е,и)р, тому повертають дим. Хлоп(е,и)ць з ремеслом, що дерево з плодами. Який чов(е,и)н, такий весляр. Мислив(е,и)ць на всі боки дивиться.

Народна творчість.



@ 27. Переписати, вибираючи з дужок протрібну букву. Позначити в словах орфограму “букви е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів”.
Витр(е,и)мати, стер(е,и)гти, ож(е,и)ледь, накр(е,и)шити, б(е,и)реза, сл(е,и)вовий, др(е,и)жати, пер(е,и)дати, пер(е,и)вірка, кор(е,и)чнюватий, дер(е,и)за, тр(е,и)валий, зап(е,и)речення.
28. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Прочитати, дотримуючи орфоепічних норм.
І. Дер..во кр..ве, а яблука солодкі. Тер..н груш не родить. Хороші дж..рела пізнають в посуху. Людина без ремесла – сніп без п..ревесла. Віт..р не дме, то й оч..рет відпочиває. Золото і в болоті бл..щить. З малого джер..ла в..лика річка поч..нається. У в..сокого дер..ва й листя в..лике. У шевця чер..вики завжди просять хліба. Те джер..ло наз..вається кр..ницею, що в посуху воду дає. Не стр..бнеш у воду – не навчишся плавати. Хто хоче зр..вати троянди, не має зважати на колючки. Як до чер..ди гнать, то п’яти болять. Хто ходить босий, тому чер..вики не муляють. П..шайся не знанням в..ршків, а знанням основ. Пер..пел мудрий, а спить на з..млі. Хто пер..плив море, той знає горе. Молодий рак старого не пер..клешняє.

Народна творчість.

ІІ. Л..тять гуси чер..з Лету, хтось гукає пер..возу. Віє вітер з оч..рету, клонить вічні в..рболози. (Ю.Ряст.) Гусей тр..вожний пер..літ в..чірні обрії колише. (В.Мордань.) Я чую шер..х крил. (Г.Коваль.) Пастуший бог полохав пер..пілку, з очер..тини вирізав сопілку. (Л.Костенко.) Журавель край поля стер..же кр..ницю, не здійметься вгору, не махне кр..лом; колосом додолу хил..ться пшениця, слухає розмову вітру з джер..лом. (В.Раєвський.) Здалека чути пер..плеск в..сла. (М.Рильський.) Сер..д поля оз..речко, а мені вже недалечко. (В.Мордань.) Сумує осінь на осонні, с..зіє сел..знем ставок. (В.Мордань.) Біла ч..решня в небі над с..лом пропл..ва, ніби заснулий лебідь, під кр..лом – голова. (Д.Павличко.) Одгр..міла гроза, теплий дощ одшумів, одцвіли бл..скавиці кр..латі.(В.Сосюра.) Десь у мене за пл..чима місто мляві сни бороло. (Б.Олійник.) П..ред мене тіні золотих д..рев. (В.Сосюра.) Тут хижі чоботи чужі місили землю на болото. (П.Перебийніс.)
29. Переписати, у виділених словах виділити суфікси. Обгрунтувати написання е, и у виділених словах.
Кімната темна і маленька, і над столом портрет Шевченка. (В.Сосюра.) Симоненко чесними словами до серця батьківщини припада. (Є.Гуцало.) Аж ось шле свати Іван Золотаренко. (Марко Вовчок.). Я згадав свою бабусеньку. (Олександр Олесь.) Старесенька іде чиясь бабуся. (Л.Костенко.) Волосся з поблиском нависло на чоло, що било розумом, гладесеньке, як скло. (П.Куліш.) Біле поле, білий кряж, царство Морозенка. (Д.Луценко.) З неба сіяв дрібненький дощик і ніжним холодком осідав на обличчя. (М.Коцюбинський.) А цей русявенький хлопчина – моя по батькові рідня. (Д.Луценко.) Учитель мій! Як ми тебе любили, як слухали тебе в полоні юних мрій! В.Сосюра.) Я бачу під горою у долині на дорогій і рідній Україні мого джерельця синє оченя. (В.Грінчак.) Оперились пташенята, в ірій полетіли, на калині, на гілочці гніздечко лишили. (В.Грінчак.) Надворі мороз, а грошенята в кишені тануть. (Нар.творч.) А сфінксенята щуляться зі страху. (І.Павлюк.)
@ 30. Переписати слова, вставляючи пропущені літери. Написання слів перевірити за словником.
Ч?пурний, м?лькати, п?рій, ц?буля, к?рувати, л?ман, д?таль, тр?мтіти, ч?брець, печ?ніг, м?тушня.
31. Переписати, вставляючи пропущені букви. За потреби скористатися орфографічним словником. Підкреслити слова з сумнівними голосними, що не перевіряються наголосом.
І. Над водами хиляться лози, л..лека пл..ве в в..соті. І світ – л..генда чарівна. І свіжі квіти молодих б..гоній не тішать ока, хоч такі ч..рвоні! Т..че непереборним шумом т..пла і праці благодать. Пш..ниці й пісні розцвітать!

З творів М.Рильського.

ІІ. В добрі пл..кала кожну днину с..нів достойних Україна. (М.Стельмах.) Пл..ве, дзв..нить м..лодія чарівна. (Н.Волотовська.) В м..нулім мене нема. (В.Сосюра.) Там горе в борозні л..міш л..шило. (В.Стус.) А в душі, немов тр..мбіта, грає за д..тинством туга. (Д.Павличко.) П..роги з капустою, п..роги із вишнями, заходжайте, сусіди, будете не лишніми! (А.Малишко.) І не м..нає, не м..нає! Тривога душу розп..нає. (Л.Костенко.) У вічність ідуть в..терани війни, стає їх все менше і менше. (П.Перебийніс.)

ІІІ. Хто робить л..меші, той їсть книші. Пш..ниця на підлозі не зійде. Коли не п..ріг, то й не пирожися. Л..міш і чер..сло – найліпше р..месло.

Народна творчість.
& 32. Записати під диктовку. Виділити в словах орфограму “букви е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів”. Написане звірити з надрукованим.
І слово наше древнє бриніло джерелом. (П.Перебийніс.) Гримить мені із неба сивий грім. (В.Мордань.) Синіла ніч, дивились зорі. (Олександр Олесь.) Верби й берези у сережках на свято вбрался весни. (Б.Мацелюх.) Колись мене ця добра деревина тримала на руках, неначе сина. (Д.Павличко.) Пливе хвилин веретено в руках судьби, як тінь незрима. (В.Сосюра.) Юність має на тривоги право. Що ж то і за юність без тривог! (В.Симоненко.) Я думав, що усе живе на цій землі не хоче лиха. (О.Довгий.) Мозаїка дахів під сонцем мерехтить. (Г.Пастушенко.)
33. Пояснити значення поданих фразеологізмів. Вказати слова з орфограмою “букви е, и, що позначають ненаголошені голосні в коренях слів”. Прочитати фразеологізми, дотримуючи орфоепічних норм. Вказати слова іншомовного походження.
Дивитися вперед. Триматися середини. Лишати слід. Держатися за спідницю. Кресати словами. Кидати слова на вітер. Лизати черевики. Набивати черево. Нагодувати цибулькою. Винаходити велосипед. Бити в литаври. З’явитися на горизонті.
@ 34. Переписати, вставляючи пропущені букви. Слова іншомовного походження підкреслити, записати їх фонетичною транскрипцією. Написання цих слів перевірити за словником.
Мов кр..ло л..бедине, тиха муз..ка лине. (Д.Луценко.) Відлунював з..мний мер..діан. (Л.Забашта.) Хр..зантема, біла хр..зантема в пізню осінь буйно розцвіла. (Б.Дегтярьов.) В..лос..пед ночує на балконі. (Л.Костенко.) З..ма д..сант на білих парашутах в..саджує, а навкруги в..сна. (Є.Гуцало.) Л..тять, пл..вуть і сурмлять ув імлі шовкові, жовті й с..зопері птиці із конт..нентів чорної з..млі у рідні гнізда, на свої кр..ниці. (А.Малишко.)
ПРАВОПИС І ТА И В КОРЕНЯХ УКРАЇНСЬКИХ СЛІВ
Орфограма: букви и – і після ж, ч, ш, щ та г, к, х

в коренях слів (3)


У коренях українських слів після ж, ч, ш, щ та г, к, х пишуть літеру и: життя, чистий, шити, щирий.

Букву і пишуть лише тоді, коли звук [і] чергується з [о] або [е]: жінка (бо жонатий, женити), гіркий (бо горе), кішка (бо кошеня).





@ 35. До поданих слів дібрати такі їхні форми або спільнокореневі слова, щоб звук [і] чергувався з [о] або ]. Виділити в кожному слові корінь.
Схід, чільний, ківш, гірський, шкіра, щітка, кінець, щілина, кіптява, щічка, міжгір’я, гірчиця.
36. Переписати, вибираючи з дужок потрібну літеру. Після слів з буквою і в корені після ж, ч, ш, щ та г, к, х записати в дужках слово з чергуванням [і] [е] або [і][о]. Обгрунтувати написання букв и – і в коренях слів.

Зразок.

Пустив гінку (жене) зелену віть і вдруге став дубочок жить. (П.Перебийніс.)


І. Рум’яні груші х(и,і)лять віти круто. (Г.Коваль.) Зак(и,і)піли, запінились груші. (В.Осадчий.) Ті к(и,і)слиці давно вже зів’яли. (В.Сосюра.) Річка блак(и,і)тна плеще і в’ється. (М.Рильський.) І неба голубий перкаль позатуляли хмари щ(и,і)льно. (А.Коляновський.) Колос щось наш(и,і)птує мені. (Г.Коваль.) Там під вітром печальна ш(и,і)пшина про минуле на сонці шумить. (В.Сосюра.) Горобину пробуєм г(и,і)рку. (Д.Павличко.) Ти повір моїй пісні щ(и,і)рій. (В.Раєвський.) Ти душу лаг(и,і)дну свою в гарячу думу перелий. (А.Малишко.) Від грому зах(и,і)талося шатро небес. (Б.Олійник.) Кругом ж(и,і)ття к(и,і)піло, наче море. (І.Франко.) Ж(и,і)ву, як той г(и,і)рський потік. (Д.Павличко.) Як я любив х(и,і)мери вулиць, що дивним дихають ж(и,і)ттям! (М.Рильський.) Він був, як ми, блак(и,і)тний від ож(и,і)ни, і через те ми дуже з ним дружили. (Л.Костенко.) Іноді тільки присниться куртка моя шк(и,і)ряна. (В.Сосюра.) Г(и,і)рчить веч(и,і)рнє сонце полином. (Є.Гуцало.) Паркан тут щ(и,і)льний, наче почерк, коли паперу вже в обріз. (Л.Костенко.)

ІІ. Освіта – г(и,і)сть, а господар – розум. Аби вмів працювати, а ж(и,і)ти навчишся. У корові молоко не к(и,і)сне. Півнячий гребінь не розч(и,і)сує. Маког(и,і)н – хазяїн в хаті. Пішло діло – все зак(и,і)піло. Дім без ж(и,і)нки - вітряний млин без вітру. Голка – г(и,і)ркий заробіток. Гнилими нитками не ш(и,і)ють. Що від к(и,і)шки народиться, те мишей ловитиме. Цибуля – панна з г(и,і)р, що має сто шк(и,і)р. Голодному на полюванні всі зайці ж(и,і)рні. Найсмачніше м’ясо – біля к(и,і)сток. Витівки лиса х(и,і)трі хіба що для курки. Дома лев, а на війні тх(и,і)р. Досада шкребе, як к(и,і)шка лапою. Хороший плотник і до коліна к(и,і)л заструже. Було б у коморі, а в к(и,і)шені буде. Х(и,і)сту на базарі не купиш.

Народна творчість.
@ 37. Вставивши потрібні букви, записати слова в дві колонки: 1) слова з буквою и в корені; 2) слова з і в корені.
Ч?тання, веч?р, к?сляк, ш?сть, ж?вучий, вих?д, г?сть, к?п’яток, розх?таний, бдж?лка, ш?рокий, ч?ткий, зак?льцьований, к?сіль, зач?ска, розк?шний, х?рлявий, ж?ночий, ш?шка, к?дати, самох?ть, зах?ст, шк?дливий, к?птява, к?сть.
38. Переписати, вставляючи пропущені літери. Позначити в словах орфограму “букви и – і після ж, ч, ш, щ та г, к, х”.
І. У чварах губимо до праці давній х..ст. (В.Раєвський.) Над усе – ч..стота душі. Тешімо себе, тешім! (М.Самійленко.) Не відступай в затятому двобої, кров предків хай у серці зак..па. (П.Перебийніс.) Лягли к..стьми незвані гості. (Л.Забашта.) Нег..дно бути речником юрби. Раби рабів ще г..рше, ніж раби. (Л.Костенко.) Та я не плакав, що у мене ж..ття г..рке, немов полин. (П.Перебийніс.) Коли горіти, то вільно й ч..сто, за правду щ..ру, за честь вогнисту. (В.Грінчак.) Ти не давай з братів лупити шк..ру. (І.Франко.) А я не г..сть, не зайда в..падковий. (Д.Луценко.) Хвої запах ч..стий та г..ркий. (М.Рильський.) І десь х..хоче х..мородь лісна. (Л.Костенко.) Ск..глить осінній віт..р над к..стяками д..рев. (Л.Чернов.) Х..литалася темінь патлата, веч..р важко ліз через тин. (В.Симоненко.) Поч..плялися за ноги дикі водорості трав. (П.Перебийніс.) Завтра потяг. Квиток у к..шені. Дай же руку востаннє твою. (В.Сосюра.)

ІІ. Овес проросте і в к..шені. Хто р..месла не знає, той в..лику торбу ч..пляє. Х..сту на базарі не купиш. К..нець показує, хто що зробив. Без дощу в..ноград – одна шк..рка. Гарна коса – пок..с ш..рокий та довгий. З поганого куща і ягода к..сла. Г..рка праця – солодкий споч..нок. К..т спить – миші господарюють. Сорока кр..чить, як ж..ття навчить. Садив дичку – їж к..сличку. Ліг..дне теля дві корови ссе, а шкодливе – жодної. Словом як шовком виш..ває, а ділом - як ш..лом шпигає. Х..трощами довго не прож..веш.

Народна творчість.

39. Слова з орфограмою “букви и – і після ж, ч, ш, щ та г, к, х” виписати з тексту диктанту 13.
& 40. Записати під диктовку. Позначити в словах орфограму “букви и – і після ж, ч, ш, щ та г, к, х”. Написане звірити з надрукованим.
І. А у того не гора, а гірка, мотлохом забита в нього нірка. (О.Довгий.) Хто тіло і життя своє за дешевинку продає? Хто п’є землі живущий сік, бере скарби із гір, із рік, щоб вам не мати їх повік? (М.Рильський.) Не здавав на поталу навалі міст і слів непокірний народ. (П.Перебийніс.) Станемо щільно і порвемо чужої держави іржаве ярмо, що довго на шиї держали. (Д.Загул.) Як мало треба хисту для підлоти, якої іскри треба для борні! (Г.Коваль.) Серце хотів я вмить світлом і чистотою. (Д.Павличко.) Бездомних псів, що лижуть кість суху, нагороди притулком теплим, Боже. (Ю.Липа.) Нехай вибагливий не подивує гість: хто робить, той і їсть. (М.Рильський.)

ІІ. Кипить за вікнами життя. (В.Сосюра.) Пшениця жовтий колос нагина. (П.Перебийніс.) Великими блакитними очима дивлюся я докірливо на світ. (В.Симоненко.) Радій, що небо синє, що жито хилиться густе. (Є.Будницька.) Мерехтять над лісом блискавиці, вітер віє лагідним крилом. (В.Сосюра.) Гірка вода в синім морі, гірко її пити. (Леся Українка.) А ти кладеш химерний візерунок з барвистих хрестиків на біле полотно. (В.Раєвський.) Постає в моїх очах жіноча постать, як ламка крижинка. (М.Рильський.) Зеленіє вікова над могилами трава. (І.Калянник.) І не хочу я вітром лягати під кінські копита. (А.Малишко.) Ой не хочу жити, нелюбу годити! Лучче тобі, моє серце, на ножі кипіти. (П.Куліш.) Я руку простягнув і ждав, що гість мені цим добрим жестом відповість. (Д.Павличко.) Аж ось і північні півні заспівали, всі чари пощезли, всі мари пропали, і в друзки розсипавсь зубатий кістяк. (П.Куліш.) Тобі добре в світі буде, біля тебе будуть люди на кишеню поглядати, медом речі поливати; пережив лиху годину – наставляй мерщій торбину. (Л.Глібов.) Вересень – лінивець, бо руки в кишені всаджає. (Нар.творч.)


41. Прочитати речення, вказати вжиті в них фразеологізми, розкрити значення кожного. У виділених словах визначити орфограми.
Я кістка в горлі вам, не бублик, не калач. Татарин духа нам підкинув свого, хоч Русі й не підбив. Він сам, як іскра в полі, згинув, а духом хижим нас губив. Дізнався він, почім здобичного ківш лиха, тепер в тому одна йому була й утіха, що не чужа, своя над головою стріха.

З творів П.Куліша.


42. Пояснити значення кожного з фразеологізмів. Визначивши орфограми у виділених словах, обгрунтувати написання цих слів.
Викинути з серця (Зачіпати за серце). Мороз поза шкірою. До кісток проймати (Розбирати по кісточках). Вивчети на чисту воду. Жити на широку ногу. Гірка чаша. Зазирати в чужу кишеню (Сидіти в чужій кишені). По кігтях упізнати звіра. Після вечері гірчиця. Всипати по перше число. Кишка слабка. Стояти кілком в горлі. Зі щитом чи на щиті. По кігтях упізнати лева. Хто взяв меч, від меча й загине.
ПРАВОПИС О ТА А В КОРЕНЯХ УКРАЇНСЬКИХ СЛІВ
Орфограма: букви а – о в коренях слів (5)

У коренях українських слів перед складом з постійно наголошеним а(я) пишеться а (вимовляється [а]): багато, хазяїн, гаразд, калач, качан, гарячий, галявина, халява. Буква а пишеться і в похідних від цих слів словах з наголосом на іншому складі: хазяйновитий, гарячковість, багатир (у значенні багатий).

Буква о пишеться в таких словах: богатир (у значенні герой, силач), козак, поганий, корявий, солдат, монастир, лопата, гончар, товар.



43. Прочитати. Обгрунтувати написання букв а – о у коренях виділених слів.
У доброї хазяйки корова маслом доїться. Усе багатство земля дає. Хто гарячого не бачив, той і холодному радий. Багаття ніколи не насититься дровами, а земля – дощами. Капуста гарна, та качан гнилий. Собака втіка не від калача, а від бича. Хіба сонце винне, що кажани вдень не бачать. Нехай раз – тільки б гаразд. У поганого майстра і пилка крива. Гончар у черепку їсти варить. На колючий терен знайдеться гостра лопата. Від корявого дерева тепла не чекай.

Народна творчість.


44. Прочитати словникову статтю. Пояснити, як розрізнити написання розтлумачених у ній слів. Скласти й записати з цими словами речення.
БАГАТИР – БОГАТИР. Розрізняються значенням.

Багатир, -я, мн.-і. Заможний чоловік. Синонім: багатій. Сільський багатир.

Богатир, -я, мн.-і. Людина надзвичайної сили і відваги. Казковий богатир.
45. Переписати, вставляючи пропущені літери. У виділених словах поставити наголос, обгрунтувати написання букв а – о.
І. Сонце пром..нем г..рячим розтопило смуток неба. (В.Раєвський.) Тепле літо розтало в тумані, стеле осінь дороги б..гряні. (М.Гурець.) День, як б..гаття, тихо погаса. (Д.Павичко.) На поле вийде ратай, мов б..гатир: пора! У землю кине зерна достатку і добра. (М.Лютик.) Б..гатирем ти станеш, будеш паном, розкошуватимеш весь вік. (Л.Глібов.) Б..гряніло життя, ніби хмари в вишині над туманами трав. (В.Сосюра.) Треба, щоб слова з б..гатих не зробилися убогі. (М.Рильський.) Цвіте над с..лдатом вінок с..вини, горить під солдатом дорога. (П.Перебийніс.) М..настир із в..сокої кручі заз..рає у води Десни. (В.Раєвський.) Жив у нас у селі к..зак Хмара; б..гатир був! Що було в нього поля, худоби та всякого добра! (Марко Вовчок.) І падала на шоломи ворожі б..гатиря пудова булава. (М.Шевченко.) Ті руки, хоч міцні, та не к..ряві. (Д.Павличко.) Без газди які там г..разди! (Нар.творч.)

ІІ. Мене в чоло поцілував сумне с..лдат, подібний до Шевченка. (Д.Павличко.) Є в к..зака сила, є в к..зака правда! (Л.Забашта.) З м..настирського подвір’я виступає хід церковний, монотонний чути спів. (І.Франко.) Кому б..гато дано, тому б..гато не треба. (О.Перлюк.) Чисту воду люби, що г..рячу вдовольнює спрагу. (М.Рильський.) Услід за х..зяями втікають зрадники г..рячими шляхами у прірву, де їх жде заслуж..ний к..нець. (М.Рильський.) Б..гряних віт осінній лист спада, спада мені на руки. (Г.Коваль.) Спалахи далекі крають небокраї, наче йде за морем бій б..гатирів. (В.Сосюра.) Лукина оповіла, як мати та брати присилували її вийти заміж за старого б..гатиря через поле та через його заможність. (І.Нечуй-Левицький.) Іди, сестро, в м..настир, а щоб тебе Бог простив. (Нар.творч.) Не співа “на добраніч” пташина, тільки нечутно літають великі, чудні к..жани. (Леся Українка.)

ІІІ. Почав Ведмідь х..зяйнувати, у пасіці порядкувати. Як індик той, всюди ходить б..гатир спесивий, що захоче, все купує, вередун щасливий. (Л.Глібов.) Б..гатирі тут виростали, сильних духом людей викохував цей край. (О.Гончар.) Іде с..лдат, бреде солдат, а стане ненароком, торкне рукою колосок, х..зяйським гляне оком. (А.Малишко.) Вглядаються у воду зорі вмиті, к..жан справляє свій нервовий лет там, де ворожить при вогні поет, у к..зана дитинство зазирає. (В.Стус.) Стоять хати, немов дівки, в намисті із кукурудзи жовтих к..чанів. (Н.Поклад.) З п..ганого куща і ягода кисла. Упав у г..разд, як муха в сметану. (Нар.творч.)
@ 46. Вставивши букви, записати слова у дві колонки: 1) слова з буквою а в корені: 2) слова з буквою о в корені.
Г?нчарня, к?рявість, к?лач, к?чанистий, перел?пачений, розб?гатіти, к?жан, к?рячкуватий, с?лдатський, к?закувати, г?нчарство, х?зяйновитий, п?ганющий, г?рячкуватий, б?гатство.
47. Пояснити значення поданих фразеологізмів. Вказати слова з орфограмою букви а – о в коренях слів.
Сам собі хазяїн. По гарячих слідах. Насипати жару в халяви. Жити в гаразді.
& 48. Записати під диктовку. Позначити в словах орфограму “букви а – о в коренях слів”. Написане звірити з надрукованим.
І. Багряне листя під ногами покірно й тепло шелестить. Забуду я і горе, і образи, чужий богатирям життя одчай. Знову вітер, знову зорі, крила вечора прозорі з кажанів і тіней грою, з срібним сяйвом над рікою й ароматами левкоїв заливають все живе.

З творів В.Сосюри.


ІІ. З’ївши калач, знову берися за діло. Не буде з швачки багачки, а з ткача багача. Де багато півнів там сонце встає посеред ночі. Поганий кухар усі страви переведе. Без лопати не можна з хати. Погана коняка їсть, як воляка, а працює, як собака.

Народна творчість.


НАПИСАННЯ И – І В ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ
Орфограма: букви и – і в словах іншомовного походження (6)

В словах іншомовного походження букву и пишуть:


у загальних назвах після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р (правило “дев’ятки”): директор, зигзаг, цистерна, шифр, фабрика;

у географічних назвах із кінцевими –ида, -ика: Антарктида, Флорида, Африка, Балтика;

у географічних назвах після дж, ж, ч, ш, щ, ц: Алжир, Вашингтон, Сан-Франциско, Чикаго, Чилі;

у географічних назвах зі сполученнями –ри-: Мадрид, Рига, Крит, Рим, Цюрих (але Ріо-де-Жанейро, Австрія);

у географічних назвах після літер д, т: Аргентина, Палестина, Бразилія, Ватикан, Братислава, Сардинія, Скандинавія, Тибет та в інших випадках згідно з традиційною вимовою Єгипет, Сирія, Сицилія, а також в усіх похідних від них словах (аргентинець, тибетець).
Букву і в іншомовних словах пишуть:
у загальних назвах після букв, що не входять до “дев’ятки”: бізнес, графік, гімн, кілограм, хірург;

на початку слів: інститут, інженер, ідея, інструкція, Індія, Іспанія, Ізабелла;

у сполученнях іа, іо, іу, іє, ія, ій: фіалка, матіола, радіус, пієтет, артерія, радій;

на кінці невідмінюваних слів - загальних назв: таксі, журі, колібрі;

після приголосних у власних назвах: Капрі, Замбезі, Міссісіпі Нагасакі, Ніл, Сідней, Сочі, Грімм, Дідро, Дізель, Россіні та в похідних від них словах (сіднейський, лісабонський).



49. Прочитати слова, обгрунтувати написання в них букв и - і.
І. Дискета, типаж, система, принтер, пінчер, ширма, чипси, апельсин, цитрина, візаж, пілот, ніша, радикуліт, адреналін, целюліт, пресинг, магістраль, артикль, фізика, меджліс, архів, пеніцилін, Дізель (прізвище), дизель (мотор), синтаксис, речитатив, університет, циліндр, браунінг, патріарх, спеціаліст, пенсіонер, тріумф, факсиміле, абітурієнт.

ІІ. Єрусалим, Ватикан, Мадрид, Велика Британія, Скандинавія, Алжир, Чикаго, Єнісей, Сирія, Сицилія, Сардинія, Сідней, Капрі, Чилі, Тбілісі, Сочі, Дарвін, Есхіл, Ціцерон, Вашингтон, Бразилія, Корсика, Гельсінкі, Нагасакі.


@ 50. Уставивши пропущені букви, слова з буквами и та і записати в дві колонки.
І. Г?гант, т?тан, в?заж, р?туал, д?зайнер, ком?кс, канд?дат, санскр?т, опт?ка, реж?м, колор?т, зен?т, ц?ркуль, ж?рафа, б?знес, компл?мент, кор?фей, автор?тет, сент?мент, апенд?кс, коп?райт.

ІІ. През?дент, тен?с, реж?сер, кор?дор, в?за, еф?р, кл?п, ант?теза, п?нцет, верн?саж, серпант?н, ел?пс, антрац?т, б?фштекс, с?мптом, магн?т, сп?кер, бригант?на, дев?з, експерт?за, клас?ка.


@ 51. Переписати, Уставляючи на місці крапок пропущені літери
І. Єрусал..м – священне місце для іудеїв, мусульман і християн. Віфлеєм – місто в Палест..ні, яке вважається місцем народження Ісуса Христа. (З енциклопедії.) Не піду я на поклін ні в Пар..ж, ані в Берл..н. (П.Осадчук.) Ну що, пожирував, всесвітній Вав..лон?! (Б.Олійник.) Аркт..ка й Антаркт..ка цікаві для нас своїми безмежними, не порушеними людською діяльністю просторами. (З газ.) І вийшов Колумб на берег Амер..ки вранці, ступив на траву не відомої досі землі. І вийшли з в..гвамів наївні стрункі інд..анці... (Л.Костенко.) Привіз дарунки я володарю світів, з Єг..пту й С..рії везу мільйон дукатів. (Л.Забашта.) Держава держить, бо вона держава. У неї ск..петр влади у руці. (Л.Костенко.) Я не єсть Баран звичайний, я – овечий патр..от! Думка в мене – розбудити весь овечий наш народ. (І.Франко.) Вітаю вас, мої братове, розсіяні, як пух тополі, по кам’яних безоднях вулиць Нью-Йорка, Кл..вленда, Детройта, Ч..каго, В..ндзора, Торонто. (Д.Павличко.) Ти серцем відчуваєш хлібний колос, як музику натхненний д..р..гент. (Д.Луценко.) І д..пломати в протокольній тиші вклонялися, пильнуючи статут. (Б.Олійник.) На щирість і тепер відчутний деф..ц..т. (В.Березінський.) Доз..метром не виміряєш дози тотального спустошення душі. (Л.Костенко.) От і вся оказ..я, от і весь ..нц..дент. (Є.Гуцало.) Чиє то серце посилає с..гнали надії? (Д.Павличко.) Маятник секунди відбива, змінює обличчя ц..ферблата. (В.Раєвський.) Надходить пароплав. З..гзагами хисткими огні відбились в чорній глибині. (М.Рильський.) Розпались хмари на м..л..грами. (Л.Костенко.) Сонце з-за моря й хмарок випливало, як золотий мандар..н. (В.Сосюра.) Я натомився від екзот..ки, від хитро вигаданих слів. (М.Рильський.)

ІІ. Ц..клопічною одноокістю небо дивиться на Пар..ж. (Л.Костенко.) Дороги ворог не розвіда! Вона стояла вартовим, маленька дівчина з Мадр..да. (А.Малишко.) Та з палицею п..л..гр..ма у нові села й городи прямує тінь неутолима Григорія Сковороди. (М.Рильський.) Це слово долинало до Яблунівки з Ваш..нгтона й Ч..каго, з Ток..о й Нагасак.., з Гонолулу й С..нгапура, з Дел.. й Карач.. . Л..ссабон і Копенгаген, С..дней і К..нгстоун, Р..о-де-Жанейро і Гавана, Лондон і Пар..ж, Мадр..д, Аф..ни, Р..м, Соф..я, Прага, Варшава, Будапешт – усі в колисочках уст вигойдували це слово. (Є.Гуцало.) Вернімось, любонько, до вічних ..деалів! (П.Куліш.) Як скарб, я ту землю зберіг, в ній – гомін ч..нар і ар..ків. (Д.Луценко.) Усе на світі хочу знати я, мені у серце зазира очима літер хрестомат..я. (П.Перебийніс.) З талантами всесвітніми тут знаюсь, з Гомером і Шексп..ром обіймаюсь. (П.Куліш.) Чому добро таке повільне, а зло швидке, мов д..нам..т? (Д.Павличко.) Біда, коли є ц..труси і кава, коли в землі є золото, - біда! (Л.Костенко.) “Завтра” прийде із мрії, з г..потез і верс..й, а планета ковчегом пливе в ун..версум. (Н.Диб’як.) Два мотоц..кли стоять, як воли. (Д.Павличко.) Як маєш д..плом, не думай, що вже агроном. У справжнього майстра око бачить і м..л..метри. (Нар.творч.)


52. Прочитати. Обгрунтувати написання букв и – і у виділених словах.
І. Чимало українців в діаспорі несхитно вірили у неминучість розпаду імперії СРСР і створення незалежної Української держави. (О.Коваль.) Свій меч історія підносить – і долу падає ярмо. (М.Рильський.) Інстинктом предків стигне кров терпка. (П.Перебийніс.) Студенти поспішають в інститут, дзвенить земля юрбою голосною. (Д.Луценко.) Заспаний місяць вставав з-за діброви й зі мною читав на листках яворових ієрогліфи білих рос. (Г.Коваль.)

ІІ. І неспроможна влада всіх імперій привласнити народ, якщо він є народ. (В.Гужва.) В крутих повторах історичних аналогій на правду й кривду складена ціна. (Н.Диб’як.) Докопуюсь до істини простої, до кореня праслова і рядка. (П.Перебийніс.) Я аксіому пригадав, давно усім відому. (В.Густі.) На марнославство ціни невисокі на торжищі девізів і ідей. (Н.Диб’як.) Юрба вас не помилує, коли ваш інстинкт вас не зберіг. (Н.Диб’як.) Він ходив у поношенім хакі, що дісталось йому від фронтів. (Б.Олійник.)


@ 53. Переписати, вибравши з дужок потрібну літеру. Невідмінювані іменники підкреслити.
І. (И,і)деал, (и,і)нтервал, (и,і)кона, (и,і)кебана, (и,і)люз(и,і)я, (и,і)нфляц(и,і)я, мед(и,і)нститут, жалюз(и,і), рефер(и,і), кольраб(и,і), салям(и,і), д(и,і)агноз, Євангел(и,і)є, акс(и,і)ома, пац(и,і)єнт, под(и,і)ум, мак(и,і)яж, нотар(и,і)ус, абітур(и,і)єнт, мум(и,і)я, г(и,і)єна, баст(и,і)он, рег(и,і)он, плаг(и,і)ат

ІІ. Д(и,і)аметр, архівар(и,і)ус, кл(и,і)єнт, (и,і)нформац(и,і)я, (і,и)нкв(и,і)з(и,і)ц(и,і)я, борт(и,і)нженер, такс(и,і), зомб(и,і), боржом(и,і), кард(и,і)олог(и,і)я, ауд(и,і)єнц(и,і)я, дез(и,і)нфекц(и,і)я, (и,і)н(и,і)ц(и,і)ат(и,і)ва, маф(и,і)оз(и,і), Мар(и,і)уполь,


@ 54. Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені букви.
І. Повне застиглих пісень мовчить п..ан..но. (М.Рильський.) Яких-то чар дано клав..атурі! (А.Малишко.) Звучить мені сольфедж..о любові. (Н.Кіт.) Зринала над аф..ші і плакати, над грім овац..й – музика жива. (П.Перебийніс.) Старої арі.. тремтячі переливи летять в вікно через заснулий сад. (М.Рильський.) Усе пливли ключі за сивим зод..аком, сховавши таїну при лівому крилі. (Б.Олійник.) В нас тут, у місті, остані вісті: про все чисто на білому світі рад..о чистить. (Б.Олійник.)

ІІ. Мені ф..алки віють щастям синім, в моїй душі конвал..ї цвітуть. (В.Сосюра.) Цвітуть глад..олуси, мат..оли, нема емоц..й, є моц..они. Волосся фарбоване під м..мозу, обличчя в стані анаб..озу. (Л.Костенко.) І облетіла, як п..он, зоря холодна і червона. (В.Сосюра.) Чатує шлях старий каштан дуплястим мог..каном. (Д.Луценко.) Конав на всіх екранах глад..атор, і звали глад..атора Спартак. (Б.Олійник.) Тож продовжим, хлопці, пісню про непевних інд..анців, що під небом Інд..ани гучно славлять пав..анів. (М.Гурець.)

ІІІ. Чудова країна Італ..я і мова, як наша, гучна! (М.Гурець.) Росла моя дума понад берегами, де славетний Гарібальд.. бився з ворогами. (П.Куліш.) Цвіте Шампанню Франц..я весела. (М.Рильський.) І доки рідний край Єг..птом буде? Коли загине новий Вав..лон? (Леся Українка.) Єрусал..м мав свого Єрем..ю, що голосив серед поля. (Леся Українка.) Тр..стан коня сідлає і їде в дальню путь. (М.Рильський.) Я знаю сам, що я не Ц..церон. (Леся Українка.) Чи звуки В..вальді, чи подих природи краплинами в трави. (Г.Коваль.) Флейти торкається Пан, чашу підняв Д..оніс. (М.Рильський.) А затишок співає, мов с..рена. Не треба воску, я не Од..ссей. (Л.Костенко.) Я слухаю, як в сірих вітах натхненно грає Паган..н.. на струнах бабиного літа. (Г.Коваль.) Хоч почуттів людських нестримний вир, та написав ту п’єсу не Шексп..р. (В.Раєвський.) І мій пролог в путі до еп..логу. (О.Довгий.) Мені пора згорнутись, як м..мозі. (Л.Забашта.) Підірваний понівечений міст нагадував хребет іхт..озавра. (Д.Луценко.) Під рокіт овац..й ти першим промчиш стад..он і, скинувши втому, повернешся знову на ф..н..ш. (Б.Олійник.)
@ 55. Переписати, вибравши з дужок потрібну букву.
І. Що, громовержцю? Що, Юп(и,і)тере? Насперечалися ущерть. Чи, може, це приснилось нам купання в річці Геракл(и,і)та? Була між нами річка Руб(и,і)коном. Сидить С(и,і)зіф і журиться, біда. Скелі голі, як Гол(и,і)афи. А як тоді жилось тобі, Кл(и,і)мено, нещасна, вірна жінко Прометея? І натовпом розтерзана Г(и,і)пат(и,і)я, і Гал(и,і)лей, осміяний не раз, якась звичайна людяна с(и,і)мпат(и,і)я, а не канони поєднали нас.

З творів Л.Костенко.


ІІ. Еп(и,і)центром усіх народів є Вітчизни моєї врода. (Л.Забашта.) Моря брил(и,і)антів – це мова моя, це - мова моєї Вкраїни. (В.Сосюра.) В одному скельці – м(и,і)л(и,і)арди зір, в однім смичку – с(и,і)мфон(и,і)ї стокроті. (А.Малишко.) Д(и,і)скус(и,і)я, звісно, тривала у місті гаряча. (В.Березінський.) Цих ночей антрац(и,і)т пломеніє крихкою жариною. (Б.Олександрів.) Небо зацвіло в д(и,і)аманті брам. (В.Сосюра.) Гучність звуку вимірюється в дец(и,і)белах. (З довідн.) Як в колгоспі д(и,і)сц(и,і)пліна, накосимо з пшениці сіна. Не обмежуйсь планом – виростеш т(и,і)таном. Без (и,і)ніц(и,і)ативи –що без рук. (Нар.творч.)
56. Пояснити значення фразеологізмів, за потреби звернувшись до словника. Визначити орфограми у виділених словах.
І. Труба ієрихонська. Ім’я їм легіон. Плач Ієремії. Цар Ірод. Коні Апокаліпсису. Викинути ідола в Дніпро. Вогнища інквізиції. Пастуша ідилія.

ІІ. Співати дифірамби. Робити трагедію. Ламати комедію. Ударитись в амбіцію. Хитати репутацію. Відвертати фізіономію. Ходяча енциклопедія. Зазнати фіаско. Кадити фіміам.


57. Розкрити значення фразеологізмів, увести їх до самостійно складених речень. Позначити в словах орфограму “букви и – і в словах іншомовного походження”. Прокоментувати написання и – і в іншомовних словах.
Нектар і амброзія. Вавилонська вежа. Бочка Данаїд. Діжка Діогена. Пошуки Атлантиди. Відкрити Америку. Туманний Альбіон. Трістан та Ізольда.
58. З текстів диктантів 11, 17, 31, 38, 39 виписати слова з орфограмою “букви и – і в словах іншомовного походження”.
& 59. Записати під диктовку. Позначити в словах орфограму “букви и – і в словах іншомовного походження”. Написане звірити з надрукованим.
І. Спішить криклива галич на манівці Європи пізнати ностальгію і емігрантський рай. Міграція народів. Мандрують автостопом пророк, ділок, художник, філософ і шахрай. Летять гелікоптери на пошуки Сезаму, прошкують неофіти в небесній площині. У офіси та банки йдуть спонсори з дарами, бредуть волхви з дарами у джунглі кам’яні.

І.Лобовик.

ІІ. Атлантида – згадуваний античним філософом Платоном міфічний острів. З мешканцями острова нібито воювали предки афінян. За велінням бога Зевса атланти були затоплені Атлантичним океаном за надмірну гордість. Певний час Атлантиду ототожнювали то з Африкою, то з Америкою. Існує гіпотеза, що міф про загибель острова виник як спогад про вибух острова Тіри в ХІV ст. до н.е., від якого постраждав також Кріт.

Зі словника.


ПРАВОПИС СЛІВ З ДЗВІНКИМИ Й ГЛУХИМИ ПРИГОЛОСНИМИ
УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ
Орфограма: букви, що позначають приголосні, які уподібнюються (7)

У вимові дзвінкий приголосний, впливаючи на попередній глухий, уподібнює його собі, чим викликає зміну глухого на парний йому дзвінкий: молотьба [м о л о д’ б а].

Дзвінкі приголосні звуки перед глухими, як правило, не уподібнюються, тобто не втрачають дзвінкості: нагідка, розвідка, казка.

Лише звук [г] у деяких словах уподібнюється до наступного глухого, змінюючись у вимові на [х]: нігті [н’ і х т’ і], вогко [вохко], дьогтю [д’охт’у]. У більшості ж слів звук [г] перед наступним глухим вимовляється дзвінко: бігти, мигтіти.





60. Прочитати, чітко вимовляючи виділені слова. Назвати слова з уподібненням приголосних.
Праця – не ганьба, хоч і молотьба. Своя земля й під нігтями славна, аби гарно родила. Дігтяр і смердить дьогтем. Знає не той, хто хлебче, а той, хто насипає. Тільки й багатства, що під нігтями. Його і в ложці не спіймаєш. Квап обпікся, а терплячий наївся. Кіт точить кігті не тоді, коли стрибає за мишею.

Народна творчість.



Щоб не помилитись у написанні літери, що позначає сумнівний приголосний звук, слід дібрати спільнокореневе слово або ж змінити форму слова так, щоб після сумнівного приголосного стояв голосний: просьба – просити, нігті – ніготь, рідкий – ріденький.





61. Записавши кожне слово фонетичною транскрипцією, дібрати до нього перевірне слово.

Зразок. Косьба [к о з’ б а] – косити.


Боротьба, кігтик, полегкість, дьогтю, перемогти,
62. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Позначити в словах орфограму “букви, що позначають приголосні, які уподібнюються”.
І. Видубицькі кручі - арена боро..ьби вітрів р..вучих. (В.Губенко.) Затр..мтіла неба чаша, задви..тіла даль руда. (А.Малишко.) А десь на гор..зонті дви..тять громи. (П.Перебийніс.) Небо хмарне, во..ке, наче з вати. (В.Сосюра.) Ле..кі тумани с..рпанками сонні долини вкр..вають. (Леся Українка.) Нехай в поля, луги і пущі моя кля..ьба пер..несеться. (П.Куліш.) Ми..тіла зірка понад чорним кленом у небі, що здавалось вже з..леним. (А.Кацнельсон.) Як моря шум, тр..вожний шум во..залу. (В.Сосюра.) Гр..мить експрес на пер..гоні, ми..тять пунктирами вагони. (П.Перебийніс.) Пер..д мене у тьмі зами..тіли, засіяли станційні вогні. (В.Сосюра.) Де кр..вавії краплини пролились на морі..ку, з того серця кущ калини виріс в темному лужку. (А.Малишко.)

ІІ. Найстрашніша кля..ьба – полюбити раба! (І.Франко.) Не знаю, хто мене зробив орлом, хто кі..ті дав і дзьоб тяжкий, мов лом. (Д.Павличко.) Віт..р прозорий мене во..ким торкає кр..лом. Во..кий вітер чола доторкнувся. (М.Рильський.) Ж..ття людського строки стислі. Немає часу на пора..ку. (Л.Костенко.) Хвилі котились, хвилі вмирали, наче ті про..ьби даремні. (В.Броневський.) Кая..ьба мене мучила, т..рзала совість перед товаришами. (О.Гончар.) На цьому во..залі сп..нились годинники мого ч..кання назавше. (Н.Диб’як.) І задви..тіла церква-кам’яниця. (Л.Костенко.) Бачу: тато в ш..нелі колючій на порозі стоїть з рю..заком. (П.Перебийніс.) І він до рук дає мені кни..чину, обстріпану, зачитану ночами. (А.Малишко.) Кожна сте..ка, кож..н камінь сниться на з..ленім бер..зі ріки. (В.Сосюра.) І довго ходить мовчазний рибак... То одійде і щось під ніс мугиче, немов кля..ьби ш..поче таємничі, то підійде... (М.Рильський.) Коли жалуєш д..тину, то навчай грозьбою, коли не можна про..ьбою. (Марко Вовчок.) Уміння ніхто в рю..заку не носить. (Нар.творч.)



Шиплячі приголосні [ж], [ч], [ш], [дж] перед свистячими [з], [з’], [с], [с’], [ц], [ц’], [дз], [дз’] змінюються у вимові на відповідні їм свистячі. Внаслідок такого уподібнення вимовляється подовжений свистячий звук: дочці [доц:’і], донечці [д о н еи ц’: і] , лисичці [л ие с и ц’:і], або два свистячі звуки: подружці [подруз’ц’і], книжці [книз’ц’і], товаришці [товариес’ц’і], ложці [лоз’ц’і].

На письмі такі зміни у вимові не позначаються. Щоб не помилитись у написанні, слово із сумінівним приголосним потрібно змінити або дібрати до нього споріднене так, щоб після сумнівного звука стояв голосний (подружці – подруженька) або приголосний, що не впливає на вимову попереднього звука (донечці – донечка).



@ 63. Переписати, подані у фонетичній транскрипції слова записуючи буквами.
Голодній [лие сиц:’і] курчатко сниться. Кожній [свас’ці] по ковбасці. При [пшеи ниц’:і] гарній жнива славні. У [книз’ц’і] кохайся – розуму набирайся. Коли була сошка, мало було в [лоз’ц’і], а трактор купили, то ополоників наробили. Молодому тепліше в [сороц’:і], ніж старому в каптані. Його і в [д’із’ц’і] не влучиш. Не радий хрін [теи ртус’ц’і], а проте на кожній танцює. Краще в [боц’:і], ніж у чужій глотці. Хрущі в борщі, а жаба в [й у с’ц’і]. [мурас’ц’і] роса – океан.

Народна творчість.


64. Подані слова записати фонетичною транскрипцією.
Квіточці, білочці, ніжці, гармошці, діжці, мережці, сестричці Марічці.
65. Пояснити значення поданих фразеологізмів. Виписати слова з орфограмою “букви, що позначають приголосні, які уподібнюються”, записати ці слова фонетичною транскрипцією.
Сідати на легкий хліб. Тримати в кігтях (гострити кігті). Стояти на правильній стежці. Триматися на ниточці. Ходити по мотузочці. Залишитися в самій сорочці. Підносити на тарілочці. Годити як болячці. Тримати на мушці. На мертвій точці. Втопити в ложці води.
66. Переписати, уставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограму “букви, що позначають приголосні, які уподібнюються”.
І. Неспалимий дух пр..роди в кожній гіло..ці ж..ве. (П.Перебийніс.) Л..лека у соро..ці з полотна – немов косар. (Є.Гуцало.) Ж..ве поезія у мові, у гніві, усмі..ці, любові. (М.Рильський.) В бакла..ці останні краплини росою бл..щали на дні. (В.Грінчак.) Він справжнім був паном: у ло..ці води купавсь і сушився на сонці. (Олександр Олесь.) І в сути..ці вічній святого з ганебним світлішає розум зацькований мій. (Л.Костенко.) Ти знов мені наснишся, як і вчора. У посмі..ці любов і непокора. (А.Малишко.)

ІІ. У садочку в холодочку сів на лаво..ці панок. (І.Франко.) З того дня місяців з чотири прож..лося, моїй же паро..ці мов уві сні здалося. (П.Куліш.) Діточки її стомили ніженьки, заклопотали голівочку, годячи панському плем’ю, як лихій боля..ці. (Марко Вовчок.) Його і в ло..ці не спіймаєш. В кожній ді..ці щось своє налито. Жупан – соро..ці не пара. Пнеться, як хміль по ти..ці. Жвавий, як рибка в рі..ці. Нашій кіше..ці миші хвоста від’їли. (Нар.творч.)


@ 67. Поставивши подані іменники у формі давального відмінка однини, вимовити їх відповідно до норм орфоепії.
Козачка, сестричка, квочка, казочка, подушка, галушка, ромашка, кішка, кішечка, собачка.

Уподібнення відбувається при вимові дієслів на –ться, -шся: сміється [с м’і й е ц’:а], переливається [п е ир е ил и ев а й еи ц’: а] нахиляєшся

[н а х и е л’ а й еи с’: а] змагаєшся [з м а г а й еи с’ а], купаєшся

[к у п а й е ис’: а].






Орфограма: буквосполучення –ться, -шся у дієсловах (8)
68. Переписати, виділені дієслова записуючи фонетичною транскрипцією. Пояснити написання цих дієслів.

Зразок.

З рук не [наробиес’:а], з очей не [надивиес’:а].


І. Старі крутяться, а молоді учаться. Сили вичерпуються, а знання примножуються. Не хвали коня, поки з дороги не вернешся. На мені покатаєшся, як на їжаку. Як у млині не мелеться, то в хаті колотиться. Як уродить метлиця, буде хліб сниться. Не все теє зробиться, що на думці зродиться. Силуваним конем не наїздишся. На полюванні на хвіст не задивляються. Не вивчишся охотою – не навчишся й примусом. Усяка людина цінується за працею. Хто трудиться, той менше журиться. Молися - не молися, а випроханим не наїсишся.

Народна творчість.

ІІ. І снується мови щедра нить. (А.Малишко.) Червона калино, чого в лузі гнешся? (І.Франко.) Бджола – відома трудівниця, ніяк їй дома не сидиться. (А.Пашківський.) Колоситься вже пшениця ароматом щедрим хліба. (В.Родіонов.) Лис води хотів напиться – скік в відро, щоб вниз спуститься. (І.Франко.) Стара лисиця від собак захиститься. Як топишся, то й за голку схопишся. (Нар.творч.)

ІІІ. Коровай, наче сонце, ясниться, бо в нім з семи полів пшениця, з семи криниць водиця, з семи возів солиця. (Нар.творч.) Я люблю, як ти розкриваєш свої вії, прижурений житній цвіт, я люблю, як ти довірливо дивишся на мене очима волошки і озиваєшся косою в лузі, перепілкою в полі. (М.Стельмах.)



Звуки [д] і [т] перед шиплячими та свистячими змінюються на шиплячі: льотчик [л’оч:ик], вітчизна [в’і ч:и з н а], відчути [в’і д ж ч у т и], відцвісти [в’і д з ц’ в’ і с т и], сусідці [сус’ідзц’і], тітчин [т’іч:иен].

На письмі такі зміни у вимові не позначаються.



69. Подані слова записати фонетичною транскрипцією.
Отчий, відчалити, відчинений, відцідити, відчищений.
70. Записати, вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограму “букви, що позначають приголосні, які уподібнюються”.
І. Будь прокляті ті, хто відняв у мене ві..чизну! Але у ві..чизни ніхто не одніме мене. (Л.Костенко.) Лихий ві..чим козаченька молодого лає. (Нар.творч.) Пропливають зорі України над моїм ві..чиненим вікном. (В.Сосюра.) У світі є одна дорога рідна і о..чий дім в долині голубій. (А.Малишко.) По кла..ці молодиця перейшла, похитуючи відрами дзвінкими. (М.Рильський.) В хаті тихо, як у пус..ці. А тим часом у трьох вікнах майнула жіноча голова в червоній хус..ці. (І.Нечуй-Левицький.) Ти. Звичайно, при зага..ці, чому рано так померкли навіть айстри в нас на гря..ці. (Л.Тендюк.) На блю..ця літаючі в соняхів схожі обличчя. (Є.Гуцало.) І сосонка під небом видніє, як в зеленій крава..ці маля. (А.Малишко.)

ІІ. Краще на волі на ві..ці, ніж у неволі в золотій клі..ці. Шастає, як миша у пас..ці. Збираючи по ягі..ці, надбаєш у корзину. Коли нема на молоці, на сирова..ці не буде. Дметься, як жаба на кла..ці. Брехлива свекруха невіс..ці не вірить.

Народна творчість.
& 71. Записати під диктовку. Написане звірити з надрукованим. Виділити в словах орфограму «букви, що позначають приголосні, які уподібнюються”.
І. Ти ковтнув цілющої води, що з глибин пробилася сюди, що навік освячена землею правітчизни щедрої твоєї. (П.Перебийніс.) Спасибі, предки, за духовний спадок! (Л.Костенко.) Не гребуй, а повчись у них, нащадку. (Д.Луценко.) Не забувай за отчий свій поріг, але й кермуй політ за обрії незнані. (А.Малишко.) В сяйві, в бризках огняних, хвилі мчать на грізні скелі й розбиваються об них. (В.Сосюра.) Та боротьба ще буде йти віками з потворами труйними й павуками, допоки з павутиння зла й брехні не вийде людство на шляхи сяйні! (Д.Павличко.)

ІІ. В осінній багряній діброві ми йшли по стежках золотих. (В.Сосюра.) Жайвір на синій колишеться нитці, жито із вітром мов грають на скрипці. (М.Осадчий.) Цей світ – моя загадка й відкриття. В душі злилось казкове і земне. (Г.Коваль.) Краплини перші вдарили об шибку, кардіограма блиснула крива. (Л.Костенко.) Хай гуркотять навкруг вокзали, хай грають аеропорти. (Д.Павличко.) І молодик над смужкою лісів поставить позолочений апостроф. (Л.Костенко.) Будуть солодко віять минулим білі яблуні в нашім саду. Вітер шибками грає і дзвонить, не влетить у кімнату ніяк. (В.Сосюра.)


СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
Орфограма: спрощення в групах приголосних (9)

Спрощення – явище усного мовлення, воно забезпечує милозвучність. Основою для написання слів, у яких відбувається спрощення, є їхня вимова .

У групах приголосних –ждн-, -здн-, -стн-, -стл- у вимові приголосні [д] і [т] випадають: радісний (хоч радість), персні (хоч перстень), тижневий, тижні (хоч тиждень).

У групі приголосних –слн- випадає звук [л]: масний (хоч масло), навмисне (хоч мислити). У групі приголосних -рдц- випадає звук [д]: серце (хоч сердець, серденько)

У зазначених випадках результат спрощення позначається на письмі. Не позначається спрощення на написанні слів шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, запястний, надкістниця, хворостняк.

При вимові прикметників, утворених від іншомовних слів з кінцевим ст звук [т] здебільшого випадає, проте на письмі літера т зберігається: контраст – контрастний, баласт – баластний, аванпост – аванпостний.





@ 72. Прочитати. Виписати слова (у початковій формі), у яких відбулося спрощення.
Жде Україна убога на чесних і мужніх синів. (А.Коляновський.) І впаде оте душевне рабство ненависне. (Л.Забашта.) Привіт тому, хто не шукав угоди, з напасником не їв чужий обід. (А.Малишко.) Шістнадцять месників-героїв звитяжно витримали бій, життя своє за честь, за волю вітчизні віддали своїй. (М.Тарновський.) Наше плем’я завзяте і вперте: ми таки просочились на волю між кістлявими пальцями смерті. (І.Качуровський.) Серця правдиві до сердець гукають. (П.Куліш.) Мила наш душа правдива, совісна, трудяща. (Д.Білоус.) Є душі зоряні, вони ясні шляхи в житті прослали. (В.Сосюра.) Я чую слово щире, не облесне. (П.Перебийніс.) А найстрашніші – трутні злісні. Вони картання гідні, звісно. (Н.Тихий.) Ненависна мені одноманітність. (Д.Павличко.)
73. Від поданих іменників утворити прикметники. Групи приголосних, у яких відбулося спрощення, підкреслити.

Зразок. Кількість – кількісний.
Якість, користь, проїзд, совість, доблесть, заздрість, піст, масло, пристрасть, ненависть, щастя, швидкість.
74. Переписати, вставляючи на місці крапок, де це потрібно, пропущену літеру.
І. Форпос..ний, захис..ний, компос..ний, діяльніс..ний, правозахис..ник, бурвіс..ник, прихвос..ні, глуз..ливий, оповіс..ник, шіс..надцять, боліс..ний, заздріс..ний, шелес..не, блис..нути, вільгіс..ний, сер..це, кіс..лявий, пес..ливий.

ІІ. Страс..ний тиждень, водохрес..ні морози, ус..ний епос, доблес..ний воїн, улес..ливий ворог, почес..не звання, швидкіс..не шосе, облас..ний архів, виїз..на нарада, кількіс..ний склад, вартіс..ний захід, особистіс..ний підхід, капос..на лисиця, аванпос..ний загін, балас..ний запас, контекс..ні синоніми, контрас..ні кольори, компас..ні карти портулани.


75. Переписати, вставляючи, де потрібно, пропущені букви.
Праця корис..ніша за будь-які ліки. Корис..ливість збагачує заздрістю. Чес..на праця щастя приносить. Без труда щас..ливий тільки лінивий. На грубе слово не зважай, на улес..ливе – не здавайся. Не пнись бути найвищим, а вчись бути корис..ним. Хто піз..но встає, тому хліба не стає. Нате й мою сироватку, щоб моя була мас..ниця. Запас..ливий вартий багатого. Образилось порося на піс..ного карася. Як труд радіс..ний, то життя не гірке. Жито два тиж..ні зеленіє, а два – колоситься. Хрус..нуло, як горіх, шус..нуло, як у міх. І з кукурудзяного поля можлива щас..лива доля. Без обережності й мудрість беззахис..на. Без сокири по дрова піти – один хворос..няк принести. З кіс..лявої рибки несмачна юшка. Коли вуха відморозив, шапку надівати піз..но. Погане дерево зліс..но й тесати. Захис..на смуга – не треба й друга.

Народна творчість.


76. Переписати, від поданих у дужках слів утворюючи прикметники або прислівники. Позначити в словах орфограму “спрощення в групах приголосних”.
(Щастя) той, кого вчать чужі пригоди. Не хитруй, не мудруй, а (честь) працюй. Як повна скриня, то в ній (заздрість) миша. Коли не дістався до сметани, кажи, що сьогодні (піст) день. Більше взнаєш – (щастя) будеш. Бережись (лестощі) чоловіка, як потайного собаки. Слова (масло), а пироги (піст).

Народна творчість.


77. Слова з орфограмою «спрощення в групах приголосних» виписати з текстів диктантів 8, 9, 10, 26, 29.
78. Пояснити значення поданих фразеологізмів. Виписати слова з орфограмою «спрощення в групах приголосних».
Народитися під щасливою зіркою. Ходяча чеснота. Усна газета (про поширення чуток). Ужалити в серце. Місце під сонцем. Висіти на чесному слові. Слати язик під ноги. Сім п’ятниць на тижні.
79. Переписати, вставляючи пропущені букви. Позначити в словах орфограму “спрощення в групах приголосних”.
І. Будьмо, друже, чесними. (В.Крикуненко.) Не вір облесним, ст..режися злюк. (І.Франко.) Поезія – це діло совісне. (А.Малишко.) І напл..вали радісні розмови. (М.Стельмах.) Вір в щасну долю, хай вона г..рка. (Г.Коваль.) Три Мойри – три бе..жалісні богині, що визначають все людське ж..ття. (Л.Костенко.) Під удари вітру злісні відч..нив вікно я пісні. (В.Сосюра.) Якби усі були щасливі золотоокі вчит..льки! (В.Сосюра.) В невизнанні є теж чеснот набуток! (Л.Забашта.) Зловісні пр..мари очей не вжахнуть. (М.Рильський.) Смерть кістлява косою хай собі трясе, а я таки не піддаюся, струсну, погану, засміюся! (М.Тарновський.) Не раз і не два нашу землю святу топтав ненависний чужин..ць. (В.Сосюра.) Мій Києве, щаслива нота в твоєму голосі бр..нить. (Д.Павличко.) І очі пестливо гладять з..млі кожну впадину й схил. (М.Бажан.) Тих шістнадцять золотих світанків, ніби кущ троянди, зайнялись. (Д.Луценко.) Через всі т..сячоліття на дорозі пер..хресній пр..паду до твого сліду ковилем. (Б.Олійник.) Чому ж напасник утіка? Коротка люлька в к..зака, та довга шабля в к..зака. (М.Стельмах.) Почесна є професія одна – це людям добрим кр..ниці копати. (В.Грінчак.) Довіку б тобі, захисник України, не знати атак і смертей Сталінграда. (Д.Луценко.) Як ти поет, то в руки сам б..реш своє в..лике серце благовісне, б’єш ним об н..беса. (Д.Павличко.) Шарпни струну бе..жалісно, потужно. (Леся Українка.) І знову в серці зак..па сльоза, ніким не зрима, болісна, п..куча. (Г.Коваль.) Ой, Дінець! Твої хвилі масні все пл..вуть перед мене неначе. (В.Сосюра.) Не мав к..нця ненависний дротище! (Д.Павличко.) М..нув мій рік шістнадцятий, сімнадцятий поч..наю. (Марко Вовчок.)

ІІ. Бе..жалісна музо, куди ти мене зав..ла? (Леся Українка.) Музо, бе..хитрісна, проста дівчино ст..длива, вбога с..ляночко, співом та сміхом щаслива! (П.Куліш.) Серед зловісних урвищ і заметів навчилася ти замолоду йти. (М.Рильський.) У тебе очі – як лазур гірська із дуже рідкісного мін..ралу. (Є.Гуцало.) Та у шістнадцять літ не так-то ще важенько нас давить совість, як у шістдесят годів. (П.Куліш.) До відважних світ належить. К чорту боязнь навісну! (І.Франко.) Осінь гл..бокая знов серцю в..сною здалась. (М.Рильський.) Тижні л..лися невпинні дощі. (Олександр Олесь.) Радісно п’є на світанку з..мля келихи вітру, роси і проміння. (С.Бен.) Прослався з..лений барвінок, голубо зацвів. (Марко Вовчок.) Віють вітри пер..хресні й зустрічні. (А.Малишко.) За рікою с..ніють оселі, сонце вислало шлях по Десні. (М.Стельмах.) Так жалісно на бер..г погляда та дівчина з русалчиним хвостом. (Л.Забашта.) Холодний блиск нам сонце з неба слало. (В.Сосюра.) О зимо! Не лякай безрадісним кінцем! (Олена Пчілка.) Вуж не отруйний, не страшний нітрохи, корисний навіть. (М.Рильський.) Загусне промінь в гронах пер..грітих. (Л.Костенко.) А піщана доріжка уже під ноги стр..бає улесливо, наче кіт. (І.Калянник.) І любові щаслива п..чаль пер..повнює душу. (Д.Павличко.) Проміння сонячне вже темряву прорвало, зр..вають небеса зловісне покр..вало. (В.Раєвський.) І зводився собор – гнобитель і захисник, й готичний розцвітав трилисник. (М.Бажан.) К..лимками з..леними слалася оз..мина. (В.Раєвський.) Тьохкання росисте, молодість моя! Радісним руладам слав я в сні привіт, наче йшов я садом у шістнадцять літ. (В.Сосюра.) Ж..ву всякчас у сподіванні дива, в росинку глянув – усміхнувсь щасливо. (Г.Коваль.) На правій руці у мене аж три срібних персні було. (Панас Мирний.) По капусниках бігають діти і солодкі їдять к..чани. (В.Сосюра.) С..ніє день, як пізні капусти. (Л.Костенко.) Хтось цілиться пр..мружено з-за рогу у посмішку беззахисну мою. (П.Перебийніс.) Але та кістлява костомаха заглядала клично у вікно. (Д.Луценко.) Хтось невидимий вмочував у небо шел..сливі тополі і фарбував ними балкони. (П.Перебийніс.) Я крап..льки роси із серця обтрушу. (Ю.Каплан.) Ми пл..вемо удвох в безшелес..ному цьому човні. (Є.Гуцало.) Ну, що таке тиждень? Були й не такі тижні. (Л.Костенко.) Шел..снула пташина в вітах. (Г.Коваль.) Хто піз..но лягає й рано встає, той більше пізнає. Нате і мій глек на с..роватку, щоб і моя була мас..ниця. (Нар.творч.)


& 80. Записати під диктовку. Позначити в словах орфограму “спрощення в групах приголосних”. Написане звірити з надрукованим.
І. Шлях камінням укритий, тернистий. Чи дійду ж до кінця його чесний і чистий? (М.Рильський.) Говорили палко про свободу, про життя заможне і масне... Що їм до нещасного народу, того, що на інших спину гне! (Л.Тендюк.) Ми між людьми чимало знаєм брехливих прихвоснів таких. (Л.Глібов.) Це ви лукавили, писали оди, підлесливих не шкодували слів. ...Ви ж оддали і Стуса на поталу, на хресні муки страдника дали. (Д.Паламарчук.) Багатством болісних причин я так ощедрений невчасно. (М.Осадчий.) Слова живі, в них є душа і плоть, ненависні батіг їм і оброть. (Д.Паламарчук.) Де осока – мов шаблі перехресні, лелеки там витають піднебесні. (М.Гриценко.) Я з тих країв, де в сині оболоні гарячі персні розкидає день. (А.Малишко.) Буревісник – великий морський птах із буро-білим оперенням і довгими вузькими крилами. (Зі словн.)

ІІ. У баби камінної довгі камінні віки, і персні камінні у баби на пальцях камінних. (Є.Гуцало.) Колодязь – дуб уже трухлявий, а тин – мов бік худий, кістлявий. (П.Воронько.) Тобі чуже все темне, ненависне в розгоні днів космічної доби. (В.Сосюра.) Хашім – це музика, він грає на бубнах. Шістнадцять ударів, легких, дружелюбних. (Д.Павличко.) Попід хати слалася м’ята чиста, та ще грала музика урочиста. (А.Малишко.) Не щотижня велике свято; не щотижня весілля. (П.Куліш.) Море з моря ткалось гладко, шовком слалося до стіп. (Д.Павличко.) І віє пестливо із поля в розчинене синє вікно. (В.Сосюра.) Природа нас самих не залиша, бо зерна ми в її зеленім гроні, які вона й по смерті воскреша у щедріснім своїм, у вічнім лоні. (Г.Коваль.)

ІІІ. Так Котляревський у щасливий час вкраїнським словом розпочав співати, і спів той виглядав на жарт не раз, та був у нім завдаток сил багатий. (І.Франко.) І верес медом в вересні зацвів, заславши килимами Україну. (Є.Гуцало.) Уже шістнадцятий годок минає Олесі, вже й свати почали в хату навертатись. (Марко Вовчок.) Буде чесний гнів народний бить без жалю, гаряче. (М.Стельмах.) Все ближчий серцю і миліш мені Овідій. Тон глузливий, і своєвольний, і сміливий “Метаморфоз” гарячий вірш. (Л.Забашта.) Та хоч тріщала блискавка зловісно, цієї ночі ліс не загорівся. (П.Перебийніс.) Невсипуще і чесне б’ється серце у грудях. (Д.Луценко.) Хтось говорив про мудрість агронома, про швидкісний і золотий погній... (Д.Павличко.)

ІІІ. Микола Іванович Пирогов – син небагатих батьків, онук кріпосного селянина. Чотирнадцятирічним він витримав вступний іспит до Московського університету. На навчання приймали юнаків, котрим було не менше шістнадцяти, тому Микола пішов на хитрість і приписав собі два роки.

Після завершення навчання молодий хірург настільки перевершив своїх ровесників у знаннях та операційній техніці, що у двадцять шість років став професором клініки Юр’ївського університету.

Почалася Кримська війна. По всій країні рознеслася слава героїчних захисників Севастополя. Пирогов добився призначення в діючу армію.

Лікар уперше застосував гіпсову пов’язку. Саме він запропонував використовувати працю сестер милосердя, передбачив створення міжнародної організації Червоного Хреста.

Серед пацієнтів хірурга були і члени царської сім’ї, і бідні селяни. Він вилікував пораненого героя італійського народу Гарібальді. Пирогов уславився видатними здібностями та винятковою безкорисливістю. (З журн.; 120 сл.)


СТОП! У кожному з поданих слів визначити орфограму. Замість поданого слова записати самостійно дібране слово з цією орфограмою. У записаних словах підкреслити орфограми, позначивши номер орфограми у дужках (список орфограм подано на форзаці).

Зразок. Замість слова боротьба записати слово косьба {7}, замість слова число - слово хист {5}, замість щасливий – радісний {9}.
Береза, жовтень, чистота, гість, гаразд, диспут, вогкий, вісник.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка