Практикум для вихователів-початківців «Стежиною майстерності»



Скачати 224.9 Kb.
Дата конвертації17.03.2016
Розмір224.9 Kb.
Семінар-практикум для вихователів-початківців

«Стежиною майстерності»
Комунальний заклад Львівської обласної ради

«Підгірцівська загальноосвітня спеціальна школа - інтернат І-ІІІст.»

Білінська О.С. – голова методоб’єднання вихователів

Ониськів М.С. – вихователь-методист


Вихователь – молодий фахівець, який має тільки теоретичні знання, переступивши поріг спецшколи-інтернату, постає перед низкою труднощів: починаючи з складання плану і закінчуючи розробкою конспектів виховних заходів. Звісно, багато практичних навичок приходять з досвідом, але адміністрація спецшколи й батьки чекають від вихователя - початківця конструктивних рішень та активної допомоги у вихованні і навчанні дітей з особливими потребами. Проте самотужки молодому педагогу нелегко розв’язати поставлені завдання.

Пропонуємо конспекти занять з вихователями-початківцями, які проводимо у спецшколі-інтернаті.

Метою таких занять є ознайомлення педагогів з пріоритетними напрямки роботи з учнями в умовах спецшколи, системою взаємодії фахівців зі стажем та початківців з основних напрямків роботи.

Нарада-консультація з вихователями-початківцями

Тема: Поради, настанови, правила

Мета: з’ясувати роль і функції вихователя, мотивацію бути

вихователями, розвивати навички ефективного спілкування.



І. Повідомлення теми і мети

Наша школа – це мала держава. У ній є свій уряд, кодекс, статут, є своє різнохарактерне населення. Тут відбуваються події різної ваги: значні й не дуже, а іноді навіть сенсаційні.

Сьогодні у нас особлива зустріч, бо ми розповідатимемо про справи нашої школи. Дамо поради, настанови «молодим» вихователям.

ІІ. Гра «Мікрофон»

Творче представлення вихователів-початківців.

Педагоги творчо розкривають свою «таємницю» посвяти в учительську професію. (завдання підготовлено заздалегідь)

ІІІ. Визначення основних завдань у роботі вихователя в умовах спецшколи-інтернату.

Вихователь і учень – рівноправні суб’єкти навчально-виховної діяльності. Тому варто багато уваги приділяти стимулюванню внутрішньої та зовнішньої активності слабозорих учнів, їх оптимальної участі у спільній діяльності у справі виховання.

Програма виховання повинна носити творчий характер, вирізнятися специфікою, що зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку, виховними впливами мікро і макросоціумів, рівнем розвитку слабозорих учнів, власними можливостями вихователя.

Результативності виховної роботи у групі сприяє вдосконалення нових форм роботи, розвивальних технологій, пошук нових систем виховання.



Циклограма вихователя спецшколи-інтернату

Щодня:

  1. Робота з учнями, що пропускають навчання. З’ясування причин відсутності.

  2. Організація харчування вихованців.

  3. Організація чергування по школі. (за графіком)

Щотижня:

  1. Проведення виховних заходів згідно плану роботи.

  2. Робота з учителями-предметниками.(за ситуації)

  3. Робота з батьками.(за ситуації)

  4. Зустріч з медсестрою.

Щомісяця:

  1. Відвідування уроків у своєму класі.

  2. Консультація з лікарем офтальмологом, педіатром, стоматологом.

  3. Співпраця з психологом (психічно-педагогічні спостереження)

  4. Зустріч з батьківським активом.

Раз на семестр:

  1. Спецсемінар вихователів.

  2. Методичне засідання.

3.Аналіз виконання плану виховної діяльності за І семестр.

Корекція плану виховної роботи за ІІ семестр.



  1. Участь у батьківських зборах. (вересень)

Раз на рік:

  1. Проведення відкритого заходу.

  2. Оформлення літопису групи.

  3. Статистичні дані групи (вересень)

Основні форми виховної діяльності вихователя

в умовах спецшколи-інтернату.

  1. Інформаційно-масові(диспути, конференції, ринги, подорожі, «круглі столи»).

  2. Діяльнісно практичні (свята, конкурси, екскурсії, олімпіади).

  3. Інтегровані (шкільні клуби, КВК, гуртки).

  4. Індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти).

  5. Наочні (шкільні музеї, виставки, тематичні стенди).

  6. Діалогічні (бесіда, співбесіда, міжрольове)


IV. Виступ офтальмолога школи.

Поради офтальмолога при різних патологіях (Додаток №1)


V. Демонстрація відеоматеріалів виховних заходів

та їх обговорення.
Заповіді вихователя-початківця.

  1. Не втрачайте довіри до вихованців.

  2. Вивчайте, аналізуйте та прогнозуйте можливості кожного учня.

  3. Дотримайтесь педагогіки співпраці.

  4. Поважайте особливість дитини.

  5. Не порушуйте періодичну етики.

  6. Оцінюйте ситуацію очима вихованців.

  7. Дбайте про здоров’я учнів.

VI. Анкетування

  • Ваше враження від проведеного засідання?

  • Чи був потрібний для вас цей захід?

  • Чи досягли поставленої перед вами мети?

  • Чи до вподоби вам такий вид роботи?

Пам’ятайте! Любов до дітей з особливими потребами – невимірна цінність, що народжує здібності і талант, розвиває творчість і хист, формує правильне розуміння ідеалів. Коли вихователь реалізовує свої здібності, таланти, у ньому неминуче звучить голос любові до дітей, а за цим голосом – не завжди чутний, але головний – любові до Бога.

Методичні розбірки вихователів-початківців.

Рівний-рівному

Мета: сформулювати запити молодих педагогів на методичний та

організаційний супровід їх діяльності у спецшколі-інтернаті.

Поглибити знання та вміння педагогів-початківців, обираючи

необхідні методи і матеріали.

Актуалізація почуття задоволення від роботи на занятті.
І. Повідомлення теми і мети.

Сьогодення підвищує відповідальність спецшколи за здоров’я вихованців, рівень їх вихованості, всебічну підготовку до сучасного життя. Тому провідною місією кожного з нас є добре навчити і виховати дитину з особливими потребами.

На сьогоднішню зустріч запрошені не лише вихователі початківці, а й керівники методоб’єднань, заступники директора з виховної та навчальної роботи, психолог.

Вітаю всіх присутніх і запрошую до співпраці.



ІІ. Визначення основних правил спілкування.

  1. Толерантність

  2. Доброзичливість

  3. Регламентованість

  4. Позитивні емоції

ІІІ. Вправа «Надія учасників»

На аркушах паперу учасники пишуть, що вони очікують від заняття. Аркуші вивішують на дошку.



IV. Проблемний ряд для обговорення.

Організація самопідготовки

Проблеми і шляхи вирішення

  • Чи не занадто великий обсяг навчального матеріалу слід осягнути учням на самопідготовці? Корекція об’єму завдань.

  • Як уникнути заформалізованості у проведенні уроків самопідготовки.

  • Корекційна робота у процесі самостійного виконання завдань.

  • Що слід робити, аби рівень самоосвіти учнів зі зниженим зором зростав.

  • Що сприяє і перешкоджає досягненню очікуваних результатів.


V. Обговорення запитань.

VI. Практична вправа. Очі бачать по-різному.

Педагоги мають змогу одягнути окуляри та побачити зображення дійсності при різних захворюваннях очей.


VII. Вправа «Конверт проблем»

Кожен учасник формулює власну проблему і кладе до конверта. Далі кожен витягає з набору питань одне і дає відповідь. Присутні допомагають.



Як розсадити учнів під час уроку самопідготовки?

Учні під час занять слід розсадити в залежності від гостроти зору, з урахуванням максимальної корекції окулярами. Учні, в яких низька гострота зору, повинні сидіти за першою партою, з діагнозом альбінізм, ністагм і природнім помутнінням кришталика – у затемнених місцях класу.



Як провести підготовчий етап самопідготовки?

Підготовчий етап самопідготовки включає в себе нервово-психічну підготовку до наступної розумової праці у вигляді заспокійливої гри для збудливих учнів після прогулянки або рухливої – для загальмованих, апатичних учнів.

Тривалість такої гри 2-3 хв. Доцільно проводити «хвилинку цікавих повідомлень», використовуючи відеоматеріали.

Слід не просто повідомляти учням цікаві факти, а створювати проблемні ситуації, вирішення яких сприяло б формуванню у слабозорих дітей причинно-наслідкових зв’язків.



Фази працездатності учнів під час виконання завдань на самопідготовці.

Тифлопедагоги Синьова Є.П., Федоренко С.В. зазначають, що найбільш сприятливим для навчальної роботи з точки зору продуктивності, у другій половині дня є час з 17 до 18 години.

На уроці існує три фази працездатності:


  • Впрацювання – 15-20хв;

  • Оптимальна праця 5-15хв;

  • Зниження працездатності

На відміну від уроку, під час самопідготовки значно скорочується фаза впрацювання, тому доцільно розпочинати самопідготовку з виконання завдання, що не вимагає складних зусиль.

Пальчикові ігри. Їх значення для учнів початкової школи?

В учнів початкових класів, перед початком самопідготовки необхідно проводити пальчикові ігри, що сприяють підготовці руки до письма, профілактиці виникненню спазму руки, який виникає під час виконання письмових завдань у дітей з «сонним» темпераментом. Такі учні повинні писати повільно, поступово збільшувати швидкість письмової роботи.

Варто зазначити, що чим більше розвинута дрібна моторика руки учня, тим кращі його розумові здібності.

Пальчикові ігри(інсценування віршів) активізують точки на долонях і пальцях, поліпшують самопочуття, покращують роботу головного мозку, створюють сприятливі умови для розвитку мовленнєвої діяльності, зорової та слухової пам’яті та уваги.



Наочність. Якою їй бути?

Процес самоосвіти дитини з дефектами зору носить корекційно-індивідуальний характер і відповідає вимогам адаптації наочного матеріалу.



  1. Зображення повинні мати оптимальні характеристики (яскравість, контраст, колір структура, співвідношення елементів.)

  2. Дотримання в зображеннях пропорційності за величиною, кольором та формою.

  3. Інформаційна ємність зображень і сюжетних ситуацій повинна обмежуватися.

  4. Хроматичні об’єкти повинні мати насичені кольори. (жовто-червоні, жовтогарячі.)

Особливості сприймання предметів під час прогулянок при різних патологіях зору.

При проведенні екскурсій та прогулянок слід стежити за зоровим навантаженням, особливо під час розгляду дрібних предметів!



  • Діти з катарактою повинні працювати подалі від яскравого світла, бо в такому разі розширюються зіниці;

  • Хворі на глаукому, навпаки, повинні знаходитись біля джерела світла, оскільки зіниця звужується, що потрібно для роботи;

  • Діти з короткозорістю, з пігментарною дегенерацією сітківки, ністагмом, колобомою потребують значної допомоги в обстеженні предмета досліджень, індивідуального підходу;

  • Діти-альбіноси, деякі з хворих на атрофію зорового нерва, що супроводжується світлобоязністю, повинні працювати в постійному середньому освітленні.

Демонстраційний матеріал не повинен містити недоступних кольорів для сприймання дітьми з порушенням кольорового зору.

Щоб слабозорі учні могли краще розглянути дрібні предмети, необхідно користуватися демонстраційним фоновим екраном – аркушем міцного картону, який пофарбований з одного боку в чорний, а з іншого – у білий колір, розміром 30х40 см. з бортиками по периметру.

На чорній поверхні розглядаємо світлі предмети і навпаки.

Методика проведення дидактичних ігр під час самопідготовки в початкових класах


  • ігри на просторову орієнтацію вчать дітей аналізувати просторові відношення, виділяти окремі об’єкти, знаходити аналогічне розташування предметів, наприклад, знайти два ідентичні малюнки. Старатися, щоб дитина робила якомога більше вправ на словесне означення напрямів та відстаней: справа-зліва, спереду-ззаду, далека близько. Потрібно знати, що першокласник повинен орієнтуватися відносно будь-яких предметів, на відміну від молодшого дошкільника, який орієнтується тільки відносно себе.

Найпростіша вправа – навчити дітей орієнтуватися на аркуші паперу: наприклад, викласти 5 кружечків вгорі, 2 зелених трикутники посередині, переміщувати їх зліва-направо, вгору, вниз тощо. Ця вправа сприяє не тільки розвитку просторової орієнтації, але і розвитку уяви, мислення та мови.

  • ігри на орієнтацію в часі – використовувати прості життєві ситуації, коли треба назвати різні частини доби, а також поняття, що означають часові категорії: скоро – нескоро, хутко – повільно, часто – рідко.


VIII. Творче завдання з презентацією.

Усіх учасників ділять на дві групи.

Пропонуємо завдання з подальшою презентацією.


  1. Перенести тло народної казки в сучасність.

  2. Придумати здатності, відсутні у людини: уміння бачити в темряві, дихати під водою, орієнтуватися без компаса.



Підсумок: Визначення результативності заняття на протязі дня шляхом анонімного голосування.

На номер телефону 096 .. .. … прислати sms зі словом, з ряду:



  • Натхненний

  • Задоволений

  • Втомлений

  • Цікаво

  • Не цікаво.


Лекція з елементами тренінгу

«Використання інтегрованих технологій в процесі особистісно-зорієнтованого навчання слабозорих дітей»



Мета: розкриття поняття та класифікації інтерактивних технологій,

показ особливостей методики їх застосування в процесі

особистісно-зорієнтованого навчання слабозорих дітей,

набуття практичних навичок використання ІАТ в щоденній

роботі вихователя.

Провідні тифлопедагоги вважають, що найважливішою причиною недостатньої повноти і точності відображення при порушеннях зору є зниження пізнавальної активності слабозорих дітей.

Тому одним із кроків підвищення ефективності навчально-виховного процесу у школах для слабозорих дітей є впровадження поряд із традиційними методами інтерактивних технологій навчання (ІАТ). Використання ІАТ активізує процес особистісно-зорієнтованого навчання. в якому вчитель і учень є рівноправними, рівнозначними суб’єктами.

Китайський філософ Конфуцій сказав більш як 2400 років тому: «Те, що я чую – я забуваю. Те, що я бачу – я пам’ятаю. Те, що я роблю – я розумію». Ці три прості твердження обґрунтовують потребу людини в активному навчанні.

Суть інтерактивного навчання полягає у постійній, активній взаємодії всіх учасників освітнього процесу, яка проявляється у спілкуванні, обміні інформацією, спільному вирішенні проблем, моделюванні ситуацій, оцінюванні дій колег і власної поведінки.

ІАТ допомагають задіяти не тільки інтелект, досвід, свідомість людини, а й її почуття, вольові риси та емоції. І це дуже важливо, адже, чим сильніше дитина сприймає, переживає, відчуває предмети і явища навколишнього світу, тим міцніше вона усвідомлює їх суть, тим надійніше вони закріплюються в досвіді її поведінки та діяльності.

Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі коротку лекцію про види ІАТ та методику їх застосування в організації навчально-виховного процесу.

О. І. Пометун та Л. В. Пироженко визначили умовну робочу класифікацію інтерактивних технологій за формами навчання(моделями), у яких вони реалізуються (демонстрація схеми).


І. Інтерактивні технології корпоративного навчання:

1. Робота в парах – особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів, адже дає можливість швидко виконати завдання, які за інших умов потребують великої затрати часу. Позитивний момент: учні не можуть ухилитись від виконання завдання. Роботу в парах раціонально використовувати при вивченні великого за обсягом матеріалу підручника, який можна розбити на окремі завдання для кожної пари. Отримавши завдання, діти обдумують його, обговорюють з партнером і озвучують свої думки перед класом. Це сприяє розвитку навичок спілкування, критичного мислення, вміння висловлюватись, переконувати, вести дискусію.



Є кілька похідних варіантів:

  • ротаційні (змінювані) трійки;

  • два-чотири – всі разом.

Суть їх випливає із самих назв: діти працюють із іншими партнерами, що сприяє розвитку навичок спілкування. Це дуже важливо, адже коли діти працюють з одним партнером, то завжди одна дитина працює більш активно, а в інших парах ролі міняються.

2. Карусель – інтерактивна технологія, яка передбачає одночасне включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами.

3. Робота в малих групах – використовується для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Слід звертати увагу на формування груп, провести чіткий інструктаж відносно процедури і завдань групової діяльності, розподілу ролей (голова, секретар, доповідач і т.п.) з метою уникнення можливості створення груп, які будуть неефективно використовувати навчальний час і не досягнути необхідних результатів.

Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп:



  • «діалог» - спільний пошук групами узгодженого рішення, що виключає протистояння, критику.

  • «синтез думок» - відрізняється від попереднього тим, що після виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант вирішення на папері іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

  • «спільний проект» - аналогічний «діалогу», але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.

  • «пошук інформацій» - різновид роботи в малих групах з метою командного пошуку додаткової інформації, щоб оживити сухий, іноді не цікавий матеріал. Доцільно використовувати під час самопідготовки для додаткового заняття для учнів, які успішно виконали домашні завдання.

  • «коло ідей» - допомагає залучити всіх дітей до дискусій, створити список ідей з вирішенням суперечливого питання. Всі групи виконують одне завдання, яке складається з декількох питань, які групи представляють по черзі.

ІІ. Технології колективно-групового навчання:

  1. Обговорення проблеми в загальному колі – часто використовується для мотивації пізнавальної діяльності.

  2. «Мікрофон» - технологія, що дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

  3. «Незакінчені речення» - цей прийом часто поєднується з «мікрофоном» і використовується для підбиття підсумків роботи «Я задоволений (незадоволений) своєю роботою, тому що … »

  4. «Мозковий штурм» - використовується для вироблення кількох варіантів вирішення конкретної проблеми шляхом вільного висловлювання думок. Доцільний на самопідготовці перед початком виконання домашнього завдання з метою визначення плану дії (розв’язання задачі, тощо), для актуалізації опорних знань.

  5. Навчаючись – учусь – цей метод дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Доцільний при вивченні великого блоку інформації, узагальненні чи повторенні вивченого.

  6. Аналіз ситуації – розвиває вміння ставити запитання, відрізняти факти від думок, аналізувати та приймати рішення.

  7. Вирішення проблем – використовується для аналізу проблемних ситуацій з метою розвитку вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

ІІІ. Технології ситуативного моделювання.

  1. Стимуляційні або імітаційні ігри. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми, а стимуляція дає можливість учням глибоко вжитися в проблему, зрозуміти її із середини.

  2. Спрощене судове слухання – дає учням спрощене уявлення про процедуру прийняття судового рішення, можливість взяти участь у вправі, пов’язаній з аналізом, критичним мисленням, прийняттям рішення.

  3. Громадське слухання – дозволяє учням зрозуміти мету і порядок слухання, а також ролі й обов’язки членів державних органів, комітетів, комісій. Учні одержують практичний досвід у визначенні і поясненні ідей, інтересів і цінностей, пов’язаних із предметом слухання.

Ці дві імітаційні гри доцільно використовувати для закріплення знань із суспільствознавства.

  1. Розігрування ситуацій за ролями – дозволяє визначити ставлення дітей до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід. Можна використовувати для закріплення знань з основ безпеки життєдіяльності дітей, етики, тощо.

IV. Технології опрацювання дискусійних питань.

  1. Метод ПРЕС – використовується з метою навчити дітей аргументовано висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стилістичній формі, переконувати інших.

  2. Займи позицію – дає можливість продемонструвати різноманіття поглядів на проблему, що вивчається, усвідомлення учнями можливості протилежних позицій щодо її вирішення.

  3. Зміни позицію – дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвиває навички аргументації, активного слухання.

  4. Дискусія – широке публічне обговорення спірного питання, що сприяє розвитку критичного мислення, поглиблення знань з обговорюваної проблеми, формує навички аргументовано і толерантно відстоювати свою думку.

Технології опрацювання дискусійних питань слід застосовувати в роботі з учнями старших класів, які вже мають досвід такої діяльності.

На закінчення слід зазначити, що вихователю, використовуючи у своїй педагогічній діяльності інтерактивні технології навчання, потрібно уникати надмірностей. Не потрібно гнатися за кількістю та різноманітністю, створюючи такий собі «калейдоскоп» інтерактивних технологій. Доцільно навчити дітей одній чи двох найпростіших різновидностей, які найбільше підходять до категорії даних дітей. Коли педагог і діти досконало оволодіють цими технологіями, можна переходити до наступних, більш складних.

Пропонуємо вам набути деяких практичних навичок застосування ІАТ.


  1. Обговорення дискусійного питання щодо доцільності впровадження ІАТ в умовах спецшколи-інтернату для дітей зі зниженим зором методами ПРЕС, «займи позицію», «зміни позицію».

  2. Робота в малих групах: обґрунтувати доцільність використання вибраних вами методик ІАТ під час самопідготовки для учнів молодшого, середнього та старшого шкільного віку.

Формуються три малі групи за кольором наклеєного на кожному стільці паперового сердечка, члени груп розподіляють ролі (головуючий, секретар, доповідач тощо.) розглядають проблему і доповідають по черзі.

  1. Підбиття підсумків заняття (метод «Незакінчені речення»)

На занятті мені сподобалось …

На занятті мені не сподобалось …



  1. Релаксація (метод «Мікрофон»). Всі учасники по колу передають мікрофон і по черзі висловлюють побажання своєму сусідові чи всім присутнім.

Заключне слово.

Сьогодні ми ознайомилися на практиці з деякими інтерактивними методами, набули певного досвіду спілкування та співпраці. Сподіваємося, ви переконалися що навчально-виховний процес може бути динамічним і цікавим. Бажаємо вам творчих успіхів.



Семінар-тренінг «Методика проведення фізкультхвилинок

та гімнастики для зору під час самопідготовки.»

Мета:

  • Розкриття значення фізкультхвилинок та гімнастики для очей в навчанні слабозорих дітей, особливостей методики їх проведення;

  • Формування навичок зняття фізичної втоми та прийомів релаксації;

  • Розвиток взаємної емпатії.

Обладнання: бейджики, мультимедійна система, відеозаписи проведення фізкультхвилинок та вправ зорової гімнастики, пам’ятка «Аксіома очей»
Хід заняття

Вступна частина

Учасники тренінгу пишуть на бейджиках свої імена й сідають в коло.



  • Вправа «Привітання»

Тренер вітає учасників. Потім кожен по колу називає свої ім’я і три властиві йому риси характеру, що визначають його як вихователя.

  • Правила тренінгу (висвітлюється на екрані):

    1. принцип «тут і тепер»

    2. активна участь

    3. щирість, відвертість

    4. конфіденційність

    5. толерантність

Основна частина

Інформаційне повідомлення тренера:

Для дітей із порушенням зору навчання в школі пов’язано із значними труднощами.

При зниженні зорових можливостей спостерігається підвищена втомлюваність, виникають порушення пози тіла під час сидіння за партою. На заняттях такі діти неуважні, роздратовані.

В зв’язку з цим в системі корекційної допомоги дітям в умовах спецшколи-інтернату передбачено комплекс гігієнічних і профілактичних заходів, які позитивно впливають на загальний стан дитини (ранкова зарядка, фізкультхвилинки, руханки на свіжому повітрі, вправи для розвитку дрібної і загальної моторики, релаксаційні хвилинки).

Їх доцільно поєднувати із зоровою гімнастикою, яка повинна проводитись упродовж дня декілька разів під час різних видів діяльності.

Розглянемо методику проведення фізхвилинок та вправ для очей під час самопідготовки.

В освітніх закладах для дітей з вадами зору фізкультхвилинки є обов’язковими під час проведення занять і проводяться через 15 – 20 хвилин від початку уроку (в залежності від рекомендацій офтальмолога). Вони спрямовані на формування правильної постави, покращення координації рухів, на профілактику і виправлення плоскостопості, нормалізацію роботи серцево-судинної та дихальної системи.

Комплекс фізкультхвилинок під час самопідготовки повинен включати вправи, які знімають загальну втому, покращують та зміцнюють м’язовий тонус. При виконанні складних фізичних вправ діти поділяються за клінічними формами порушення зору на три групи: основну, підготовчу та спеціальну. До кожної з них є чіткі показання та протипоказання щодо виконання фізичних вправ.

Діти молодшого шкільного віку краще сприймають фізкультхвилинки віршованого змісту з яскравим, емоційним сюжетом.



(демонстрація відеозаписів проведення фізкультхвилинок в молодших, середніх та старших класах, з подальшим обговоренням)

Після проведення фізкультхвилинки рекомендовано проводити зорову гімнастику.

Вправи зорової гімнастики поділяються на:

(висвітлюється на екрані)


  • вправи на розслаблення зорової системи;

  • вправи на покращення циркуляції крові в органі зору;

  • вправи на тренування акомодаційних м’язів;

  • вправи на укріплення окорухових м’язів.

Ми з вами сьогодні розглянемо особливості методики проведення вправ на відеозаписах, деякі попробуєте зробити самостійно.

Тренувальна вправа «Поза кучера, що дрімає».

Перш ніж виконувати вправи для корекції зору, потрібно вміти розслабити скелетні м’язи. Найзручніша для цього – поза кучера: сидячи, ноги на ширині плечей, кисті висять вільно, плечі трохи згорблені, голова лежить на грудях. У цій позі розслаблюється максимальна кількість м’язів.

(тривалість вправи 10 – 15 с)

Обговоренням методом «Мікрофон»


Тренер. Одна із найефективніших вправ, за допомогою якої можна досягнути найбільшого ступеня розслаблення для очей, є пальмінг.

«Пальмінг» (від англ. Palm- рука) – самобіофорез очей (прогрівання зорового тракту енергією руки). Ще філософ Кант відзначав, що «рука – це мозок, виведений назовні». Людина завжди несвідомо використовувала свою долоню для полегшення стану очей. Енергія руки може спрямовано впливати на зорову систему, розслабляти м’язи й підживляти їх енергію.



  • Тренувальна вправа «Пальмінг»

Сядьте прямо, спина пряма, голову не схиляти, лікті поставити на стіл. Обов’язково розслабитись! Спочатку розтираємо долоні рук до тих пір, поки не відчуємо тепло. Складаємо долоні під кутом («хрест-навхрест») спочатку ліву, на неї праву. Основа правого мізинця знаходиться на основі лівого. Пальці рук схрещені на лобі. Долоні складаємо так, щоб вони закривали очні яблука, але не стискали їх. Вони повинні щільно закривати очі, щоб наступила цілковита темрява. Через секунду – дві ви починаєте відчувати як приємне тепло проникає з долонь в очі все глибше і глибше.

Уявіть собі щось приємне (тривалість 5 хв.)



  • Обмін враженнями від проведеної вправи:

  • Що викликало труднощі у виконанні вправи?

  • Які у вас виникли відчуття?

Тренер. Під час пальмінгу необхідно добитись бачення абсолютно чорного кольору. Цього можна досягнути лише тоді, коли психіка людини перебуває у спокої. Пальмінг можна виконувати після будь-якої зорової діяльності, коли діти відчувають зорову втому. Оптимальна тривалість 10 – 15 хв. (можна менше).

Практична робота

Перегляд відеозаписів методики проведення вправ зорової гімнастики, аналіз, спільне обговорення.

Тренер. В комплекс зорової гімнастики слід включати із кожної групи вправ по одній – дві. Пропонуємо творче завдання «Скласти власний комплекс вправ зорової гімнастики тривалістю 5 – 7 хв.»

(Робота в малих групах ( ІАТ «Коло ідей» ) , презентація комплексів вправ, загальне обговорення)
Пам’ятка «Аксіома очей»(роздається кожному учаснику семінару - тренінгу).


  1. Все, що корисно для тіла, корисно і для очей.

  2. Вправи для тіла позитивно діють на очі, але очам ніколи не буває достатньо тільки цих вправ – їм необхідно ще й власні.

  3. Вправи для очей зміцнюють і розвивають зір лише у тому випадку, коли виконувати їх систематично – щодня і по кілька разів у продовж дня.

  4. Втома очей – одна із ознак загальної втоми тіла. Очі, як і будь-який орган, потребують відпочинку, а відпочинком для них є розслаблення психіки, вправи і сон.

  5. Сонячне світло і бачення чорного поля із закритими очима – два важливі елементи в оновленні й підтримці здорового зору.

  6. Ранкове вмивання очей холодною водою (хлюпання на закриті очі 15 – 20 разів) і масаж рушником – обов’язковий атрибут кожного ранку.

  7. Пам’ятайте, що в основі всіх порушень зору лежить напруження і перенапруження психіки. Ідеальний зір набувається тільки розслабленням. Зробіть рівний та радісний настрій і розслаблення нормою життя, якщо хочете мати здоровий зір.

Тренер. Професія педагога, вихователя ґрунтується на постійному спілкуванні з дітьми, керуванні, відповідальності. Цей «стрес керівництва» призводить до перевтоми і фізичного дискомфорту (головні болі, підвищення тиску, важкість у потиличній частині голови).

Пропонуємо вам вправу, яка допоможе зняти неприємні соматичні відчуття.



Вправа «Голова»

Станьте рівно, вільно розслабте плечі, відкиньте голову назад. В якій частині голови відчуваєте важкість?

Уявіть собі, що на вашій голові величезний капелюх, який дуже тисне в тому самому місці, де ви відчуваєте важкість. Подумки ви знімаєте з голови капелюха рукою і виразно, емоційно киньте його на підлогу, струсніть головою, розправте рукою волосся, а потім – скиньте руки вниз, ніби прощаючись з головним болем.


  • Що ви відчуваєте? Обмін враженнями.

Цю вправу для релаксації доцільно навчити виконувати своїх вихованців, адже робота учня не менш складна, ніж робота вихователя.

Вправа «Коло вражень»(15 хв.)

Мета: отримання зворотного зв’язку від учасників.



Відповіді на запитання.

  • Що нового сьогодні я відкрив для себе?

  • Що відчував на початку заняття і зараз?

  • Що я можу побажати учасникам групи на період розставання?




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка