Практикум вчителів 1- 4 класів 11 березня 2010 року Освітні, виховні й розвивальні завдання навчання математики в початкових класах



Сторінка6/6
Дата конвертації21.02.2016
Розмір0.87 Mb.
1   2   3   4   5   6

ПРОСТІ ЗАДАЧІ. ЯК РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАДАЧІ НА ЗНАХОДЖЕННЯ ШВИДКОСТІ РУХУ
Читаю задачу, роблю паузу після умови задачі перед запитанням.

Виділяю у тексті задачі умову синім кольором, запитання – зеленим.

Задача

Відстань 300 км автобус подолав за 5 год. З якою швидкістю рухався автобус?



Це задача на рух записую її в таблицю.


Швидкість



Час



Відстань

(s)

?

5 год

300 км


Вибираю і обгрунтовую дії розв’язання задачі. Міркую так: відповісти на запитання задачі «З якою швидкістю рухався автобус?» допоможе правило: щоб знайти швидкість, треба відстань поділити на час.



Вибираю дію ділення.

Розв’язання



300 : 5 = 60 (км/год)

Відповідь: автобус рухався зі швидкістю 60 км/год.



ЯК РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАДАЧІ НА ЗНАХОДЖЕННЯ ВІДСТАНІ.
Читаю задачу, роблю паузу після умови задачі перед запитанням.

Виділяю у тексті задачі умову синім кольором, запитання – зеленим.

Задача

Лижник рухався 3 год зі швидкістю 18 км за годину. Яку відстань пройшов лижник?



  • Це задача на рух. Записую у таблицю.

Швидкість



Час



Відстань

(s)

18 км/год

3 год

?

Вибираю і обгрунтовую дію розв’язання. Міркую так: відповісти на запитання задачі «Яку відстань пройшов лижник?» допоможе правило: щоб знайти відстань, треба швидкість помножити на час.


= s : t

Вибираю дію множення.

Розв’язання



18  3 = 54 (км)

Відповідь: лижник пройшов відстань 54 км.


ЯК РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАДАЧІ НА ЗНАХОДЖЕННЯ ЧАСУ
Читаю задачу, роблю паузу після умови задачі перед запитанням.

Виділяю у тексті задачі умову синім кольором, запитання – зеленим.

Задача

Пасажирський літак подолав відстань 1800 км зі швидкістю 600 км/год. Скільки часу пасажирський літак був у повітрі?.



Ця задача на рух. Записую її у таблиці.

Швидкість



Час



Відстань

(s)

600 км/год

?

1800 км

Вибираю і обґрунтовую дію розв’язання задачі. Міркую так: відповісти на запитання «Скільки часу пасажирський літак був у повітрі?» допоможе правило: щоб знайти час руху, треба відстань поділити на швидкість.


t = s :

Вибираю дію ділення.

Розв’язання



1800 : 600 = 3 (год)

Відповідь: пасажирський літак був у повітрі 3 год.


ЯК РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАДАЧІ НА ЗНАХОДЖЕННЯ ПЛОЩІ ПРЯМОКУТНИКА
Читаю задачу, роблю паузу після умови задачі перед запитанням.

Виділяю у тексті задачі умову синім кольором, запитання – зеленим.

Задача

Довжина прямокутної земельної ділянки 120 м, а ширина 70 м. Яка площа земельної ділянки?



Виділяю основні слова в тексті задачі.

Роблю короткий запис.

Довжина – 120 м

Ширина – 70 м

Площа - ?

Повторюю задачу вголос. Вибираю і обґрунтовую дії розв’язання задачі. Міркую так: відповісти на запитання задачі «Яка площа земельної ділянки?» допоможе правило: щоб знайти площу прямокутника, треба довжину помножити на ширину.

Вибираю дію множення.

Розв’язання



120  70 = 8400 м2

Відповідь: площа прямокутної ділянки 8400 м2.



ЯК СКЛАДАТИ І РОЗВ’ЯЗУВАТИ ОБЕРНЕНІ ЗАДАЧІ НА ЗНАХОДЖЕННЯ ПЛОЩІ ПРЯМОКУТНИКА


Дана задача

Довжина прямокутника 17 дм, ширина 8 дм. Яка площа прямокутника?



Виділяю основні слова. Роблю короткий запис.

Довжина – 17 дм

Ширина – 8 дм

Площа - ?

Перш ніж складати обернені задачі, потрібно розв’язати дану.

Вибираю і обґрунтовую дії розв’язання задачі (усно). Міркую (усно).

Розв’язання



17  8 = 136 (дм2)

Відповідь площа прямокутника 136 (дм2).



Складаю обернені задачі. Записую.
Обернена задача 1


Умова
Площа прямокутника 136(дм2). Довжина 17 дм.

Запитання
Яка ширина прямокутника?


  • Виділяю основні слова. Роблю короткий запис.

Площа – 136 (дм2)

Довжина – 17 дм

Ширина - ?

Вибираю і обгрунтовую дії розв’язання задачі. Міркую так: я знаю, що площа прямокутника – це добуток довжини та ширини. Ширина нам невідома – отже, це невідомий множник. А невідомий множник знаходиться дією ділення. Щоб знайти ширину, треба площу поділити на відому довжину.

Вибираю дію ділення.

Розв’язання



136 : 17 = 8 (дм)

Відповідь: ширина прямокутника 8 дм.


Обернена задача 2


Умова
Площа прямокутника 136 дм2. Ширина - 8 дм.

Запитання
Яка ширина прямокутника?
Виділяю основні слова. Роблю короткий запис.

Площа – 136 дм2

Ширина – 8 дм

Довжина - ?

Вибираю і обгрунтовою дії розв’язання задачі. Міркую так: я знаю, що площа прямокутника – це добуток довжини та ширини.

Довжина нам невідома, отже, це невідомий доданок. Невідомий множник знаходиться дією ділення. Щоб знайти довжину прямокутника, треба площу поділити на ширину.

Розв’язання

136 : 8 = 17 (дм)

Відповідь: довжина прямокутника 17 дм.


ЯК РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАДАЧІ НА ЗНАХОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОГО АРИФМЕТИЧНОГО

Читаю задачу, роблю паузу після умови задачі перед запитанням.

Виділяю у тексті задачі умову синім кольором, запитання – зеленим.

Задача

Маса одного індика 15 кг, а другого 13 кг. Яка середня маса цих індиків?



Виділяю основні слова. Роблю короткий запис.

1 – 15 кг

2 – 13 кг

Середня маса?

Вибираю і обґрунтовую дії розв’язання задачі. Міркую так: щоб відповісти на запитання задачі «Яка середня маса цих індиків?», треба спочатку знайти масу двох індиків. Спільна маса знаходиться додаванням. А для знаходження середнього арифметичного використовую правило: щоб знайти середнє арифметичне кількох чисел, треба їх суму поділити на кількість цих чисел. Розв’язую задачу.

Розв’язання



  1. 15 + 13 = 28 (кг) спільна маса;

  2. 28 : 2 = 14 (кг)

Відповідь: середня маса індиків -14 кг.
ЯК РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАДАЧІ НА ПРОПОРЦІЙНЕ ДІЛЕННЯ
Читаю задачу, роблю паузу після умови задачі перед запитанням.

Виділяю у тексті задачі умову синім кольором, запитання – зеленим.

Задача

5 кг ячменю за поживністю замінюють 6 кг вівса. Скільки потрібно кілограмів ячменю, щоб замінити 150 кг вівса?



Виділяю основні слова. Роблю короткий запис.

6 кг – 5 кг

150 кг - ?

Вибираю і обґрунтовую дії розв’язання задачі. Міркую так: щоб відповісти на запитання задачі «Скільки потрібно кілограмів ячменю, щоб замінити 150 кг вівса?», спочатку знаходжу, у скільки разів 150 кг більше 6 кг. Використовую правило: щоб знайти, у скільки разів одне число більше за друге, треба поділити. Виконую дію ділення. Кількість необхідно ячменю і буде у стільки разів більше, отже, виконую дію множення. Розв’язую задачу.

Розв’язання



  1. 150 : 6 = 25 (разів) більше;

  2. 25  5 = 125 (кг);

  3. 150 : 6 5 = 125

Відповідь: потрібно 125 кг ячменю, щоб замінити 150 кг вівса.
ЯК РОЗВ’ЯЗУВАТИ ЗАДАЧІ НА ЗНАХОДЖЕННЯ НЕВІДОМОГО ЗА ДВОМА РІЗНИЦЯМИ

Читаю задачу, роблю паузу після умови задачі перед запитанням.

Виділяю у тексті задачі умову синім кольором, запитання – зеленим.

Задача

З однієї ділянки зібрали 51 кошик винограду, а з другої – 60 таких кошиків. З першої ділянки зібрали на 216 кг винограду менше, ніж з другої. Скільки кілограмів винограду було в одному кошику?



Виділяю основні слова. Роблю короткий запис.

1-ша – 51 к.-на 216 кг менше

2-га – 60 к.

1 к.- ?

Вибираю і обґрунтовую дії розв’язання задачі. Міркую так: щоб відповісти на запитання «Скільки кілограмів винограду було в одному кошику?», треба масу поділити на кількість. Маса нам відома, це різниця – на скільки кілограмів менше зібрали з першої ділянки, ніж з другої. Отже, треба знайти відповідну кількість, тобто: на скільки кошиків менше зібрали з першої ділянки, ніж з другої. Порівняння чисел, на скільки менше, виконується відніманням.

Розв’язання



  1. 60 – 51 = 9 (к.) – на 9 кошиків винограду менше зібрали з 1-ї ділянки.

  2. 216 : 9 = 24 (кг)

Відповідь: в одному кошику 24 кг винограду.
ЯК РОЗВ’ЯЗУВАТИ УСКЛАДНЕНІ ЗАДАЧІ НА ЗНАХОДЖЕННЯ НЕВІДОМОГО ЗА ДВОМА РІЗНИЦЯМИ
Читаю задачу, роблю паузу після умови задачі перед запитанням.

Виділяю у тексті задачі умову синім кольором, запитання – зеленим.

Задача

З однієї ділянки зібрали 28 мішків картоплі, а з другої 23 таких самих мішки, причому з другої ділянки зібрали на 250 кг менше, ніж з першої. Скільки кілограмів картоплі зібрали з кожної ділянки?



Виділяю основні слова, роблю короткий запис.

Мішки кілограмів

1-ша – 28 (м.) - ?

2-га – 23 (м.) - ?, на 250 кг менше

Вибираю і обґрунтую дії розв’язання задачі. Міркую так: щоб відповісти на запитання задачі «Скільки кілограмів картоплі зібрали з кожної ділянки?», треба масу одного мішка помножити на кількість мішків з ділянки. А щоб знайти, скільки кілограмів в одному мішку, треба знайти, на скільки мішків менше зібрали з другої ділянки, ніж з першої, адже нам відомо, що з другої ділянки зібрали на 250 кг менше, ніж з першої.

Розв’язання



  1. 28 – 23 = 5 (м.) – на стільки мішків менше зібрали з 2-ї ділянки

  2. 250 : 5 = 50 (кг)- маса одного мішка

  3. 50  28 = 1400 (кг) - картоплі зібрали з 1-ї ділянки

  4. 50  23 = 1150 (кг)- картоплі зібрали з 2-ї ділянки

Відповідь: з 1-ї ділянки зібрали 1400 кг картоплі, з 2-ї – 1150 кг картоплі.
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка