Практикум як одна із ефективних форм подолання емоційного вигорання



Скачати 94.16 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір94.16 Kb.
Семінар-практикум як одна

із ефективних форм подолання емоційного вигорання

Бондаренко Тетяна Михайлівна,

практичний психолог НМЦППСР

методичного кабінету відділу освіти,

м. Ватутіне

Професійна діяльність педагога в усі часи була однією з найбільш емоційно напружених. Це пов’язано з великою кількістю непередбачуваних та неконтрольованих комунікативних ситуацій з нерегламентованим режимом роботи, з високою мірою особистісної відповідальності вчителя. Педагоги постійно знаходяться в емоційно насиченій атмосфері під час інтенсивного й тісного спілкування з учнями, батьками, колегами, що призводить до емоційного вигорання.

Науковці називають декілька факторів його виникнення: хронічна напружена психоемоційна діяльність; дестабілізуюча організація діяльності; підвищена відповідальність за виконувану роботу; неблагополучна психологічна атмосфера професійної діяльності; психологічно важкий контингент, з яким має справу професіонал у сфері спілкування. До характеристик особистості, схильної до емоційного вигорання, пізніше додається імпульсивність, низька емоційна стійкість та неефективні стилі поведінки в конфліктних ситуаціях. Рівень емоційного вигорання педагога характеризує не лише його особистість, а й ефективність навчально - виховного процесу у цілому. Саме тому, дослідження та своєчасна профілактика зазначеного явища має велике значення як для самого педагога так і навчального закладу у цілому.

Отже, з метою профілактики емоційного вигорання педагогічних працівників у нашій школі мною був запланований і втілений у життя такий план дій: вхідне дослідження синдрому емоційного вигорання у педагогічних працівників за адаптованою до потреб школи методикою (автор - Бойко), звіт перед педагогічними працівниками про результати діагностики, семінар-практикум «Профілактика стресів та «емоційного вигорання» в педагогічних працівників», вихідне дослідження синдрому емоційного вигорання у педагогічних працівників за тією ж методикою, порівняльний аналіз вхідної та вихідної діагностики, звіт про результати проведеної роботи.

На етапі вхідної діагностики було визначено рейтинг чинників, що заважають у професійні діяльності. На першому місці виявився такий чинник, як недостатнє забезпечення базових (матеріальних) потреб особистості. Після семінару – практикуму у вчителів, які відвідали цей семінар головним чинником, що заважає у професійні діяльності стала недостатня обізнаність про особливості та психологічні механізми проходження процесу емоційного вигорання у вчителів. Результатом роботи з попередження емоційного вигорання педагогічних працівників є підвищення рівня обізнаності вчителів школи з цього питання, вчителі засвоїли механізм дії емоційного вигорання і, що є суттєвим, зрозуміли що на недостатню обізнаність з даної теми можна вплинути навіть самостійно.

Хочу поділитися досвідом проведення семінару – практикуму для вчителів.

Тема: «Профілактика стресів та «емоційного вигорання» в педагогічних працівників».

Мета:


- з‘ясувати вплив стресових ситуацій на організм і психіку людини;

- розвивати навички подолання негативних емоційних станів;

- опрацювати методи профілактики синдрому «емоційного вигорання»;

- оволодіти елементарними прийомами релаксації та аутотренінгу.

Хід заняття :

1. Вправа «Привітання та самопрезентація».

Мета: встановити контакт між учасниками та виявити їхні очікування від семінару.

Всі учасники семінару по черзі презентують себе, даючи відповіді на питання: чого я очікую від цього заняття? Що я ціную в самому собі? Що я вмію робити найкраще ?

2.Інформаційне повідомлення «Синдром «емоційного вигорання».

3 Робота в групах. «Поділись з колегою».

Хід: Учасники діляться на 2 групи за принципом випадкового жеребкування Їм надається інформація на аркушах А4,яку вони вивчають у своїх групах, а потім розповідають один одному про що дізнались.

Текст інформації:

1.Стрес-це захисна реакція організму, яка допомагає йому подолати складні життєві ситуації. Викид у кров спеціальних гормонів підвищує тонус м’язів, збільшує кількість глюкози, зменшує потяг до сну. Під час стресу страждає, насамперед, імунна система, порушуються процеси регенерації тканин, блокується вироблення статевих гормонів та гормонів росту. Тривале перебування в стресовому стані призводить до виснаження, розвитку психосоматичних розладів.

Патогенний вплив надмірного стресу на здоров я людини відбувається за трьома основними напрямками: розлади опорно-м'язового апарату; порушення обміну речовин; погіршення психоемоційної регуляції .

Профілактика негативного стресу на організм полягає в зменшенні часу або сили дії стресових факторів на людину засобами саморегуляції дихання ,мислення та тонусу м язів.

2. Стрес може бути і корисним і руйнівним. У діяльності вчителя є професійні стрес-чинники :відповідальність ,необхідність бути сконцентрованим та активним, постійно підтверджувати свою компетентність.

Щоденна робота педагога є досить великим навантаженням на психіку, тому що постійно перед ним нові і складні завдання, без часу на обміркування . Стрес можна послабити або взагалі усунути з нашого життя, змінивши своє ставлення до реальності, управляючи своїми думками . Людина відчуває стрес втому випадку, коли переконала себе в цьому. Змінюючи себе ,Ви обов’язково відчуєте ,що змінилися люди і події ,які раніше викликали у Вас стрес. Наш розум має необхідну силу для боротьби зі стресом . Як говорив відомий російський письменник Л. Толстой: «Людина розумом може і повинна позбутися того , що її турбує ».

4. Проектна діяльність. Вправа-захист проекту «Правила душевної рівноваги».

Мета: розвиток групової згуртованості та пошук формули душевного спокою.

Виступ ведучого.

Методи гармонізації психофізичного стану.

Людина є цілісною біоенергоінформаційною системою, тому вплив на будь-яку з цих складових позначається і на інших. Умовно всі методи гармонізації психофізичного стану людини можна об'єднати в 3 групи:

1. Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на фізичне тіло).

2. Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану(вплив на емоційний стан).

3. Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану (вплив на думки, зміна світогляду).

Хід: Учасники діляться на 3 групи .Кожна повинна написати та презентувати проект: як відновити та зберегти душевну рівновагу в стресові ситуації. (Кожна група готує презентацію за окремим пунктом).

Текст ведучого:

Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на фізичне тіло):

- достатньо тривалий і якісний сон (важливо провітрювати приміщення перед сном, дотримуватися режиму сну: засипати і прокидатись в один і той самий час);

- збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування (особливо протистресовими вважаються мінерал магній і вітамін Е, який міститься у кукурудзі, моркві, ожині, горіхах, зернах соняшника, сої (до речі, плитка темного шоколаду швидко покращить ваш настрій);

- достатнє фізичне навантаження, заняття спортом, ранкова гімнастика

- танці (танцювальні рухи під ритмічну музику сприяють звільненню від негативних емоцій, так само, як і будь-яка хатня робота);

- фітотерапія, гомеопатія (сприяє заспокоєнню чай з м'яти, настоянка з кореню валеріани; підвищує життєвий тонус настоянка елеутерококу, женьшеню, родіоли рожевої);

- масаж (допоможе як класичний масаж, так і масаж біологічно активних точок на руках і ногах людини; корисно просто походити босоніж по землі, або по насипаним у коробку камінчикам);

- терапія кольором (зелений та синій колір допомагають заспокоїтись, червоний та жовтий надають енергію і бадьорість);

- аромотерапія (запахи апельсину, бергамоту діють на нервову систему збуджуючи, з'являється відчуття приливу сил; запахи лаванди, анісу, шавлії діють заспокійливо, допомагають зняти нервове напруження);

- терапія мінералами;

- дихальні вправи (заспокійливе з подовженим видихом дихання зменшує надлишкове збудження і нервове напруження; мобілізуюче дихання з збільшеним вдихом допомагає подолати в'ялість, сонливість);

- баня і водні процедури (контрастний душ перед сном допоможе зняти втому дня, а зранку додасть бадьорості; взагалі, вода чудово змиває будь-який негатив).

Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану (вплив на емоційний стан):

- гумор (сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові; у відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості; гумор чудово «перезаряджає» негатив);

- музика (найкраще сприяє гармонізації психоемоційного стану прослуховування класичної музики, хоча у малих дозах рок теж буває корисним, він допомагає вивільнитись від негативних емоцій);

- спілкування з сім’єю, друзями;

- заняття улюбленою справою, хобі (комп’ютер, книжки, фільми, в’язання, садівництво, рибальство, туризм…).

- спілкування з природою(природа завжди дає людині відчуття приливу сил, відновлення енергії);

- спілкування з тваринами;

- медитації, візуалізації (існують цілеспрямовані, задані на певну тему візуалізації – уявно побувати у квітучому саду, відвідати улюблений куточок природи і т.д.);

- аутотренінги (самонавіювання)(емоційне напруження безпосередньо пов'язане з напруженням м'язів – у стані стресу організм входить у стан «бойової готовності» до активних дій; знімаючи напруження певної групи м'язів, можна впливати на негативні емоції, позбавитись від них);

Ціннісно-смисловий рівень регуляції психофізичного стану (вплив на думки, зміна світогляду);

Образа, злість, невдоволення, критика себе та інших – все це найшкідливіші для нашого організму емоції. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Тому і на надуману проблему організм відреагує, як на справжню. Отже, важливо навчитись контролювати свої думки і емоції. Відомий дослідник стресу Сельє зазначав, що має значення не те, що з вами відбувається, а те, як ви це сприймаєте.

Відома притча про двох мандрівників, яких мучила спрага і, нарешті, діставшись до поселення, вони отримали по півсклянки води. Один з подорожніх сприйняв склянку напівповною, з вдячністю прийняв ці півсклянки води і був задоволений. Інший же сприйняв склянку напівпорожньою і лишився невдоволеним, що йому не налили повну склянку.

Дивились двоє в одне вікно: один угледів саме багно.

А інший – листя, дощем умите, блакитне небо і перші квіти,

Побачив другий – весна давно!...

Дивились двоє в одне вікно .

Отже, важливо навчитись звертати увагу на позитивні моменти життя і вміти бути вдячними за них. Негативне запитання «За що?» бажано перетворювати на позитивне «Для чого?». Для чого у моєму житті з'явилась та чи інша неприємна ситуація? Які висновки я маю з неї зробити? Чого я маю в цій ситуації навчитись?

Якщо з таких позицій підходити до життєвих ситуацій, то вони перестають сприйматися як проблеми, і життя починає сприйматись як школа, де події і ситуації складаються таким чином, щоб ми могли навчитись саме тому, що нам потрібно.

Пам’ятайте, що подібне притягує подібне: чим ми цей світ наповнюємо через думки, емоції, вчинки, те до нас і повертається. Як говориться у відомій приказці: «Що посієш, те й пожнеш».

5. Релаксаційна вправа «Місце спокою».

Матеріали :магнітофон , записи розслаблюючої музики.

Ведучий: сядьте зручно, заплющте очі. Спокійно вдихайте і видихайте. Уявіть собі, що ви пливете на човні по морю. Ви насолоджуєтесь почуттям спокою…..

6. Підбиття підсумків роботи.

Ведучий: : Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті – найкраща профілактика професійного вигорання. Нажаль, у житті ми не завжди маємо змогу робити тільки те, що нам подобається, приносить радість. А робота без радості пришвидшує вигорання в багато разів. Якщо ж користуватися настановою «Не можеш робити те, що любиш – навчись любити те, що робиш», то ніяке професійне вигорання нам не загрожуватиме! Правильно плануйте свій час:

- 8 год. – повноцінний здоровий сон

- 8 год. – робота

- 8 год. – активний відпочинок

На завершення хочеться побажати всім наснаги, радісного і творчого підходу до життя взагалі і роботи зокрема.

7. Вправа «Зворотній зв’язок».



Аналіз очікувань. Учасники по черзі висловлюють свої враження та побажання.
Використана література:

  1. Аландаренко Ю. Психологічна безпека – вчителю//Психолог. - №4 (244) 2007.

  2. Ассаджоли Роберто. Психосинтез: теория и практика. От душевного кризиса к высшему «Я». – М.: «REFL-book», 1994. – 314с.

  3. Емоційне вигорання. – Упоряд.: В. Дудяк – К.: Главник, 2007. – С.128. (Серія «Психол. інструментарій»).

  4. Кузьміна Т. Як допомогти вчителю зберегти своє здоров'я та подолати стрес//Психолог. - №29-30 (365-366) 2009.

  5. Лууле Виилма. Душевный свет. – Екатеренбург. У – Фактория, 2003, - 240 с.

  6. Маслоу Абрахам. Новые рубежи человеческой природы. Пер. с англ. М.: Смысл, 1999. – 425с.

  7. Мешко Г., Мешко О. Професійне здоров'я педагога як об'єкт діяльності шкільної психологічної служби//Психолог. - №36 (276) 2007.

  8. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар'єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти. / За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки, Т.В. Зайчикової - К., 2006. - 365 с.

  9. Токар М. Збереження психологічного здоров'я педагогів //Психолог. - №47 (287) 2007.

  10. Токар М. Стрес і його джерела //Психолог. - №38 (278) 2007.

  11. Шеремет О. Вийдемо зі стресу разом. Соціально-психологічний

  12. тренінг//Психолог. - №23-24 (263-264) 2007


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка