Правила проведення Сценарій засідання педради



Скачати 259.64 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір259.64 Kb.
Культура здоров’я як чинник формування здоров’язбережного середовища школи

З досвіду підготовки та проведення засідання педагогічної ради
Педрада – колективний орган управління навчальним закладом:

  • Мета, завдання, етапи засідання педагогічної ради

  • Правила проведення

  • Сценарій засідання педради

Використання інновацій під час підготовки та проведення засідання педради, упровадження новітніх технологій дають змогу ефективно вирішити проблемні питання в роботі навчального закладу, раціонально організовувати діяльність педагогічного колективу.

Надаємо матеріали до педради «Культура здоров’я як чинник формування здоров’язбережного середовища школи.»



Мета: знайти шляхи та способи формування культури здоров’я; визначити резерви й можливості вдосконалення роботи в цьому напрямі.

Завдання:

  • Ознайомити педагогів школи із сутністю та структурою культури здоров’я й можливостями її впливу на освітній процес;

  • Вивчити й проаналізувати показник соціально – психологічного здоров’я учнів окремих класів;

  • Визначити можливості, умови й основні напрями вдосконалювання педагогічної діяльності щодо формування культури здоров’я в навчальному закладі.

У ході засідання педради педагогічний колектив:

  • Розбереться в сутності й структурі поняття «культура здоров’я», визначить її вплив на освітній процес;

  • Проаналізує досвід роботи школи в цьому напрямі:

    • Щодо використання здоров’язбережних технологій на уроках;

    • Щодо визначення соціально – психологічного здоров’я окремих класів;

    • Систему роботи методичного об’єднання фізичного виховання;

  • Виробить правила для вчителя з метою збереження його фізичного та психічного здоров’я .

Під час педагогічної ради для створення комфортних умов, емоційної підтримки виступаючих і забезпечення позитивного настрою, необхідно дотримання таких правил:

  1. Тут і зараз.

Обговорюємо тільки те, що стосується теми засідання педагогічної ради, і те, що залежить від нас.

  1. Повага думки іншого.

Хтось може думати інакше, ніж ви. Вислухайте співрозмовника уважно, намагайтеся зрозуміти його, не засуджувати.

  1. Регламент.

Бережімо наш час: говоримо коротко і по суті.

  1. Правило піднятої руки.

Якщо людина піднімає руку, вона просить тиші й уваги: їй є що сказати.

  1. Ініціатива або «Хто, як не я?».

Кожен працює в міру своїх сил, висуває ідеї й міркує над пропозиціями колег – від цього залежить загальне рішення.

Підготовка до проведення засідання педагогічної ради

І. Організаційний етап.

На цьому етапі відбувається формування й організація роботи оргкомітету, у сферу діяльності якого входить:



  • Вивчення літератури з проблеми;

  • Розробка сценарію засідання педради: визначення мети, завдань та основних напрямків роботи, комплектування творчих груп;

  • Розробка сценарію засідання педради: визначення мети, завдань та основних напрямів роботи, комплектування творчих груп;

  • Підготовка технічних завдань для тимчасових творчих груп;

  • Обговорення змусту технічних завдань із керівниками груп.

ІІ. Підготовчий етап

  1. Проведення виробничої наради «Про підготовку до засідання педагогічної ради».

  2. Консультування в групах щодо проблемних зон. Діяльність тимчасових творчих груп відповідно до технічних завдань.

  3. Взаємодія керівників тимчасових творчих груп із відповідальним за організацію й підготовку до засідання педагогічної ради.

  4. Оформлення інформаційного стенду в учительській «Готуємося до засідання педагогічної ради».

  5. Надання відповідальному за підготовку до засідання педагогічної ради проміжних результатів роботи творчих груп відповідно до встановлених термінів (за погодженням із керівником групи).

  6. Оформлення результатів діяльності груп, підготовка їх виступів на засіданні педагогічної ради.

  7. Розміщення інформації про підготовку до засідання педради в учительській.

ІІІ. Заключний етап

Засідання педагогічної ради.



Завдання для груп

Група 1 «Урок»: проаналізувати урок із погляду здоров’язбереження (на різних ступенях навчання).

Під час підготовки до засідання педради протягом місяця організовується взаємовідвідування уроків учителями школи. Кожен педагог повинен відвідати урок колеги (необов’язково зі свого предмета). При відвідуванні учителі заповнюють бланки аналізу уроку з позицій здоров’язбереження. Заповнюючи бланк, не потрібно вказувати прізвище педагога і предмет з етичних міркувань; учитель, що відвідував урок, також не підписується. Завдання взаємовідвідувань – не контроль за роботою вчителя, а з’ясування об’єктивного стану справ у школі з погляду здоров’язбереження.

Усі бланки з аналізами здаються заступникові директора з виховної роботи для подальшого опрацювання на педагогічній раді.

Група 2 «Соціально-психологічне здоров’я класу»: створити базу для організації моніторингу стану соціально-психологічного здоров’я школярів.

Для роботи групи будуть потрібні сторінки класних журналів, де відзначаються щоденні пропуски, необхідно скопіювати (краще взяти журнали з різних паралелей).



Група 3 «Здоров’я вчителя»: проаналізувати рівень організації профілактичної та оздоровчої роботи в школі щодо здоров’я вчителів; організувати контроль дотримання Положення про особливості режиму робочого часу й часу відпочинку педагогічних та інших працівників освітньої установи.

Група 4 «Фізичне виховання»: висловити свою думку щодо організації навчального процесу в школі з позицій здоров’язбережної спрямованості на уроках фізичного виховання.

Група 5 «Емоційна підтримка педради»: забезпечити створення сприятливого психологічного мікроклімату.

Учителі, прийшовши на педраду, відразу сідають по групах (на столах стоять таблички з назвами груп і списками учасників). До групи «Урок» входить найбільша кількість учасників, ця група ділиться на три підгрупи, а до групи «Емоційна підтримка педради» - не більше чотирьох – п’яти осіб.

Після вступного слова ведучого з обґрунтуванням теми, мети й завдань засідання педагогічної ради, регламенту роботи, йде короткий теоретичний виступ про основні поняття теми.

Хід засідання педради

І. Повідомлення директора школи щодо виконання рішень попереднього засідання педради.

ІІ. Вступне слово заступника директора з НВР. Обґрунтування теми, мети й завдань педради.

Одним із пріоритетних завдань, що стоять перед сучасною школою, є збереження і зміцнення здоров’я дітей.

Валеологізація освітнього процесу складається з формування культури здоров’я та здоров’язбережних умов в освітній установі. Кожній школі необхідно знайти найбільш раціональні шляхи та способи формування культури здоров’я, визначити резерви та можливості вдосконалювати цієї роботи.

У навчально-виховному процесі в нашій школі ми звертаємо увагу на такі аспекти роботи зі здоров’язбереження:



  • Суворе дотримання режиму шкільних занять (перерва – урок, канікули, навантаження).

Урок, спрямований на збереження здоров’я, побудований з урахуванням базових потреб дітей:

    • У саморозвитку;

    • У грі;

    • У наслідуванні;

    • Набуття досвіду;

  • Побудова уроку з урахуванням динамічності дітей, їхньої працездатності, доречності використання ТЗН і засобів наочності;

  • Обов’язкове дотримання санітарно – гігієнічних вимог (перебування на свіжому повітрі, адекватна температура, відповідне світлове й колірне оформлення);

  • Сприятливий емоційний настрій (доброзичливість учителя, почуття гумору).

У школі розроблена програма «Здоров’я», спрямована на збереження та зміцнення здоров’я дитини.

До неї входить:



  • Складання індивідуальних карт здоров’я кожного учня;

  • Організація системи фізичної підготовки;

  • Організація здоров’язбережних видів діяльності учнів: спортивних занять у секціях, фізкультхвилинок на уроках, годин здоров’я тощо;

  • Створення системи індивідуальної профілактики на основі принципів адаптації (вітамінізація, дні здоров’я тощо);

  • Формування в кожного учня поняття про здоровий спосіб життя і безпеку життєдіяльності (ігри, бесіди);

  • Виховання почуття особистої відповідальності за своє здоров’я (проведення тренінгів, ігор).

Їдальня школи забезпечує учнів і педагогів гарячим харчуванням.

У результаті такої діяльності в навчальному закладі за останні три роки відзначається зниження частки дітей, що хворіють. Про гарну адаптацію учнів до умов шкільного навчання свідчить також зменшення кількості дітей із порушенням стану здоров’я, викликаними адаптацією до школи.



ІІІ. Доповідь заступника директора з НВР про сутність і структуру здоров’я. Короткі теоретичні відомості

Культура здоров’я (в освітньому процесі) – це сукупність елементів, що роблять життєво значимий вплив на нормальну діяльність дитячого організму в процесі навчання.

До сукупності елементів, що визначають культуру здоров’я, відносяться:



  • Організація і проведення уроку з урахуванням здоров’язбережних умов;

  • Соціально-психологічне здоров’я учнів;

  • Здоров’я вчителя;

  • Сприятливий емоційний мікроклімат у колективі.

Здорова дитина – практично досяжна норма дитячого розвитку. Здоров’я дитини перебуває в нормі, якщо вона:

  • У фізичному плані – вміє переборювати втому, відпочивати, не перевантажуватися;

  • В інтелектуальному плані – проявляє високі розумові здібності, допитливість, уяву, увагу;

  • В моральному плані – чесна, самокритична, емпатійна;

  • В емоційному плані – урівноважена, здатна дивуватися й захоплюватися.

Здорова дитина розглядається як цілісний тілесно духовний організм:

  • Оздоровлення розуміється як форма розвитку й розширення психофізіологічних можливостей дитини;

  • Індивідуально – диференційований підхід є системо утворювальним засобом (урахування психомоторики, тривожності, інтелекту тощо; немає загальних і єдиних мірок, критеріїв до всіх і окремо до будь-якої дитини).

Успішність навчання в школі визначається рівнем стану здоров’я, з яким дитина прийшла в перший клас. Це початковий фон. Надалі стан здоров’я теж має важливе значення, але не менш важливими є й умови освітнього середовища для збереження здоров’я дитини.

IV. Робота в творчих групах

Група 1 «Урок»

Керівники підгруп - ______________________________________________.

Завдання

При підготовці педагогічної ради практично всі вчителі школи відвідали уроки своїх колег. Аналіз відвіданого уроку здійснювався з позицій здоров’язбереження за запропонованим алгоритмом (додаток).

Пропонуємо вам провести аналіз усіх відвіданих уроків і з’ясувати загальні позитивні тенденції й негатив, на який треба звернути увагу.

Для чіткої організації роботи просимо вас об’єднатися в три підгрупи.

Перша підгрупа буде аналізувати організацію роботи до початку уроку та її позитивний вплив на здоров’я учнів.

Друга підгрупа аналізуватиме хід уроку.

Третя підгрупа буде аналізувати психологічний клімат на уроці.

Підгрупа 1.1

Керівник підгрупи – учитель української мови та літератури ______________________ .

Завдання

Будь-який урок починається не із дзвінком, а до дзвінка. Проаналізуйте організацію роботи до початку уроку на основі додатку 1.

Підгрупа робить висновок про підготовку кабінету до уроку, відзначає позитивні моменти й негатив, на який потрібно звернути увагу.

Підгрупа 1.2

Керівник підгрупи – учитель початкових класів ______________________.

Завдання

Урок повинен бути спрямований на збереження здоров’я учнів, у якій формі його б не проводили. Проаналізуйте хід уроку за таблицею 2.

Підгрупа робить висновок про раціональний хід уроку, відзначає позитивні моменти й виділяє негатив, на який потрібно звернути увагу.

Підгрупа 1.3

Керівник підгрупи – учитель історії ______________________.

Завдання

Складовими психологічного клімату на уроці є:



  • Зовнішня мотивація;

  • Внутрішня мотивація;

  • Взаємини в системі «учитель - учень»;

  • Взаємини в системі «учень - учень»;

  • Емоційні розрядки в ході уроку.

Проаналізуйте психологічний клімат на відвіданих уроках за додатком 3.

Підгрупа робить висновок про психологічний аспект уроку, виділяє позитивні моменти й негатив, на який потрібно звернути увагу.



Група 2 «Соціально – психологічне здоров’я класу»

Керівники групи учитель математики ____________________________.

Завдання

З інформації про пропуски уроків можна отримати важливі дані про соціально-психологічне здоров’я класу.

Традиційна інформація про пропуски уроків, яку можна знайти на останніх сторінках класного журналу, де відзначаються щоденні пропуски занять, а потім підраховується їх загальна кількість за семестр, може допомогти визначити показник соціально-психологічного здоров’я класу.

Бувають пропуски через хворобу й пропуски без причини – прогули, коли дитина, здавалося б, без поважної причини не відвідує школу. Але причина насправді існує: це самозахист організму від перевантаження, дискомфорту, що штовхає дитину за поріг школи.

Ступінь психологічного благополуччя класу – різниця між кількістю пропусків через хворобу і прогули.

Алгоритм підрахунку


  1. Підрахувати кількість уроків, які учні повинні були відвідати за семестр за формулою:

U = НТ × нг × К,

де – U – кількість умовних уроко-учнів



НТ – кількість навчальних годин на тиждень за навчальним планом в даному класі;

К – кількість учнів у класі.

  1. Із класного журналу взяти дані про загальну кількість пропусків і пропусків через хворобу:

  • З – загальна кількість пропусків;

  • Х – пропуски через хворобу;

  • 1 – умовна максимальна міра здоров’я.

  1. Визначити величину, що відображає стан здоров’я учнів у класі, за формулою:

1 – Х/ U

  1. Визначити ступінь психологічного благополуччя за формулою:

1 – (З - Х) / U

  1. Усі дані занести у звітні додаток 4.

  2. Побудувати діаграми по кожному класу.

  3. Зробити висновки:

  • Про фізичне та психологічне здоров’я класів (1 – умовна максимальна міра здоров’я);

  • Про пропуски без причини (прогули) (типово для учнів класу чи ні);

  • Про здоров’язбережну діяльність педагогів у цих класах.

Група 3 «Здоров’я вчителів»

Керівники групи учитель біології____________________________.

Стан здоров’я багатьох учителів сьогодні не найкращий. На те, що держава і медицина допоможуть у його збереженні, нині сподіватися не доводиться.

Розробці ідей профілактичної медицини та психології здоров’я присвячені багато праць відомих лікарів і психологів. Пропонуємо тези з них.


  • Якщо и будете сміятися хоча б 10 хв на день, то ваш сон стане спокійним, а увага – пильнішою, ризик інфаркту знизиться на 50%.

  • Включайте до свого щоденного раціону лише 30 г риби – це знижує рівень холестерину в крові та сприяє профілактиці хвороби серця й кровоносних судин.

  • Не тамуйте в собі негативні емоції – ви ризикуєте захворіти на невроз або яку – небудь соматичну хворобу.

  • Ходіть більше пішки – це профілактика гіпертонії.

  • Якщо любите співати, то співайте щодня – це продовжує ваше життя, розвиває грудну мускулатуру та зміцнює серцеві м’язи.

  • Не покладайтеся на медицину: вона лікує багато хвороб, але не може зробити людину абсолютно здоровою.

  • Живість справами сьогоднішнього дня за принципом «тут і зараз», не шкодуйте про минуле й особливо не турбуйтеся про те, що буде завтра.

  • Думайте більше про світлі й радісні аспекти життя, а не про сумні моменти, тому що наше життя – це те, що ми про нього думаємо.

  • Не тримайте образ на ваших опонентів і намагайтеся з ними розібратися. Цим ви завдаєте собі шкоди більше, ніж їм. Ані хвилини не слід думати про людей, яких ви не любите.

  • Намагайтеся приносити радість іншим людям. Роблячи добро іншим, ви робите його насамперед собі.

  • Активно шукайте шляхи перетворення мінусів у плюси.

  • Відпочивайте до того, як з’явилося відчуття втоми.

  • Навчіться розслаблятися й уникати зайвого напруження, тому що нервово-психічна напруженість – головна причина стомлюваності.

  • Не акцентуйте увагу на недоліках інших людей. Проявляйте більше інтересу до їхніх позитивних рис.

  • Профілактикою стресу є почуття гумору. Гумор допомагає ставитися до проблеми як до не вартого уваги явища.

  • Пам’ятайте: здоров’я – не самоціль, а умова досягнення щастя й благополуччя в родині та на роботі.

Завдання

На основі запропонованих порад і рекомендацій, використовуючи найбільш значимі, на ваш погляд, спробуйте сформулювати в стислому вигляді основні установки для досягнення гарного психологічного та фізичного здоров’я. Підготуйте презентацію правил здорового вчителя (не менше від семи). Оформіть правила у вигляді плаката чи транспаранта.



Група 4 «Фізичне виховання»

Керівники групи учитель фізичного виховання ______________________.

Стан здоров’я школярів викликає занепокоєння. хронічні захворювання вже не виключення, а правило. Батьки не зовсім відповідально відносяться до формування культури здоров’я своїх дітей.



Завдання

  • розробити рекомендації батькам, щодо зміцнення фізичного здоров’я школярів вдома;

  • розробити завдання теоретичного розділу програми «Фізичне виховання»;

  • скласти 2 варіанти ранкової гімнастики (зарядки) для молодших школярів.

Оформіть свої доробки у вигляді буклету. Розробіть підбірку тестових завдань для різних класів і різних тем.

Група 5 «Емоційна підтримка педради»

Керівники групи психолог ______________________.

Завдання

Проаналізуйте все сказане в ході роботи, узагальніть отримані результати й представте членам педагогічної ради творчий звіт із теми «Культура здоров’я».

Звіт може бути в пісенній або віршованій формі, із часткою гумору та оптимізму. Проявіть свою фантазію і творчість.

Після виступу всіх груп і представлення результатів роботи ведучий підбиває підсумки й ухвалює проект рішення засідання педради.



V. Презентація роботи творчих груп. Короткі доповіді керівників за підсумками роботи творчих груп.

Виступ керівника підгрупи 1.1 групи 1 «Урок»

Реалізація ідеї здоров’язбережного навчально-виховного процесу вимагає організації динамічних пауз на кожному уроці.

Продуктивними є лише перші 15 хв уроку. Саме в цей час працездатність учнів найвища.

Просидіти на уроці 40 хв досить складно не лише першокласнику, але й дорослому школяреві. Аби підвищити ефективність роботи учня на занятті, потрібно після 20-ї хвилини, коли спадає працездатність, погіршується увага, послаблюється пам’ять, проводити фізкультхвилинку.

Традиційно динамічні паузи проводять у початковій школі, але вони ефективні в будь-якій навчальній ланці.

Для молодшого шкільного віку необхідно поєднувати рухи, розраховані на різні групи м’язів, з емоційним змістом. У старших класах можна просто змінювати вид діяльності або давати змогу учням порухатися, піднятися, розім’ятися. Таке заняття має назву «Одна хвилина на рух».

Під час фізкультхвилинки рекомендується запропонувати виконувати завдання «на швидкість»: хто швидше встане, хто повільніше сяде, хто швидше встане, хто повільніше сяде, хто швидше 10 разів лясне в долоні, хто повільніше або хто швидше 10 разів лясне в долоні, хто повільніше або хто швидше підніме руки тощо.

У роботі з учнями можна створити комічну ситуацію (метод комічних ситуацій на уроці). Учитель пише на дошці речення, у якому свідомо допущена помилка, наприклад: Я відчинив двері з голосним гавканням, назустріч мені вибігла собака. Виникають галас і сміх. Такі порушення дисципліни – нормальна реакція учнів, що дає їм можливість розслабитися. відпочити. дає емоційну розрядку й сприяє уважнішому ставленню до виконання завдань. Разом з учнями речення розбирається, пояснюється допущена помилка.

Метод комічних ситуацій може широко застосовуватися на уроках із різних предметів як психологічна пауза, розрядка.

Рекомендації групи


  1. Учитель на уроці повинен стежити за поставою учнів, змінювати види роботи. Потрібно враховувати індивідуальний темп і стиль навчальної діяльності кожного школяра. Необхідно створювати для учнів ситуації вибору навчальних завдань і форм їх виконання.

  2. Необхідно стежити за освітленням робочого місця школяра.

  3. Слід проводити фізкультхвилинки.

  4. Важливо узгоджувати терміни вивчення складних тем, проведення контрольних робіт з усіма вчителями-предметниками, що працюють у конкретному класі.

Виступ керівника підгрупи 1.2 групи 1 «Урок»

Необхідно максимально використовувати можливість побути на свіжому повітрі, проводити вільний час у рухливих іграх.

Рекомендації групи


  1. Учителям початкових класів і вчителям-предметникам не затримувати учнів після дзвінка.

  2. Провітрювати класні кімнати на перерві.

  3. Під час великих перерв забезпечити учнів гарячими сніданками.

  4. Використовувати спортзал або кімнату для ігор, на бажання установити тенісний стіл, шахи, шашки й інші ігри.

  5. Слухати тиху спокійну музику під час перерв і фізкультхвилинок.

  6. Проводити на перерві заняття, комплексні вправи з учнями, які мають певні захворювання.

Виступ керівника підгрупи 1.3 групи 1 «Урок»

Домашня навчальна робота – це самостійна робота учнів, що вимагає від них значної організованості, умінь і навичок розумової праці. Перед виконанням домашнього завдання дитина повинна відпочити.

Час початку й закінчення роботи над домашнім завданням повинен бути строго обмеженим, щоб дитина організовано долучалась до роботи, проявляючи старанність. Час для виконання уроків треба вибирати найбільш продуктивний (з урахуванням коливання розумової працездатності) – від 15:00 до 17:30, фіксувати його в режимі дня й не допускати зривів.

Тривалість роботи над домашнім завданням має відповідати віковим можливостям дитини. Першокласникам домашнє завдання за новими правилами не задається, для другокласників час на виконання домашнього завдання не повинен перевищувати 1,5 год, для учнів 3-4-х класів – 2 год. Через кожні 30 – 35 хв роботи необхідно робити 10 – 15 хвилинні перерви для відпочинку й провітрювання приміщення.

Учитель має ретельно проінструктувати учнів, як і коли їм виконувати завдання. Необхідно вчити, як щонайкраще, у найкоротший термін зробити роботу, як перебороти труднощі, на що звернути увагу. При цьому не слід забувати, що домашнє завдання на вихідний день у випадку збігу уроків (субота - понеділок) не задається.

Дуже важливо вчити дитину працювати зосереджено, не відволікаючись і не засиджуючись за уроками більше від визначеного часу. Спостереження показують, що діти, які довго сидять за приготуванням уроків, як правило, погано вчаться, перевтомлені, фізично ослаблені. У них не залишається часу для прогулянок.

З метою правильної організації виконання домашнього завдання варто проводити інструктаж для батьків щодо організації домашньої роботи й контролю її виконання. Допомога й контроль дорослих мають бути спрямовані на виховання в дітей самостійності, самоконтролю й почуття відповідальності за доручену справу. Допомога повинна виражатися також і в створенні належних умов для роботи дітей удома, в організації їхнього робочого місця.

Рекомендації групи


  1. Для уникнення перевантаження учнів при виконанні домашнього завдання потрібно керуватися тимчасовими положеннями, установленими СанПіН. Із цією метою слід координувати обсяг домашнього завдання з іншими вчителями – предметниками.

  2. Важливо запобігати зайвому збільшенню обсягу домашнього завдання, що може призвести до перевантаження школярів. Із цією метою необхідно:

  • Уникати завдань, розрахованих лише на механічну роботу, нетворчого характеру;

  • Уникати великих за обсягом завдань, що забирають багато часу (домашнє завдання не повинно перевищувати 1/3 класної роботи);

  • Розраховувати лише на ті знання, уміння й навички, якими учень реально володіє;

  • Не переоцінювати здатності учня працювати в прискореному темпі;

  • Не давати завдань щодо виконання яких в учнів немає зрозумілих пояснень;

  • Дотримуватися головної тенденції сучасної школи – доводити обсяг домашнього завдання до розумного мінімуму шляхом максимального використання навчального часу на уроці.

Виступ керівника групи 2 «соціально-психологічне здоров’я класу»

Однією з найважливіших соціальних проблем сучасності проблем сучасності є збереження та зміцнення здоров’я дітей. Іще А. Шопенгауер казав: «Здоров’я настільки переважує всі інші блага, що здоровий жебрак щасливіший за хворого короля». Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) дає таке визначення: здоров’я – це стан повного фізичного, духовного й соціального благополуччя.

Отже, потрібно працювати над вихованням правильного ставлення до різних аспектів здоров’я.

Фізичне здоров’я – це рівень валеологічної культури, тобто вміння учнів учитися, не перевантажуючись. Школярі повинні вміти виконувати вправи для відпочинку очей, для правильної постави, вправи на концентрацію уваги, на розслаблення.

Психічне здоров’я – це емоційна задоволеність школяра на уроках.

Духовно – моральне здоров’я – це рівень соціалізації: відповідальність, організованість, доброзичливість, відкритість.

Як зробити урок здоров’язбережним?

Розглянемо деякі доступні для вчителя прийоми роботи.



Комфортний початок і закінчення уроку

Це забезпечує створення позитивного емоційного настрою учнів. Такий метод допомагає дітям освоїти деякі способи само оздоровлення:



  • Використання позитивних установок на успіх у діяльності: «У мене все вийде! Я впораюся! Мені все під силу!»;

  • Уміння позитивно налаштуватися : «Посміхнися самому собі»;

  • Малювання на полях зошита різних малюнків або символів, які означають майбутній день тощо;

  • Переконати себе в тому, що заняття, яке ви робите, необхідно для вас, а не для вчителя;

  • Під час занять не думайте про заняття більш цікаве, ніж те, що ви робите.

Величезне значення має організація уроку. Учитель повинен будувати урок відповідно до динаміки уваги учнів, з огляду на час для кожного завдання, чергуючи види робіт.

Щоб уникнути перевтоми школярів, потрібна зміна видів діяльності: самостійна робота, читання, письмо, слухання, відповіді на запитання, робота з підручником (усно й письмово), творчі завдання, мозковий штурм. Це сприяє розвитку розумових операцій, пам’яті й одночасно забезпечує відпочинок учнів (Додаток 5).

Наявність емоційних розрядок – веселі чотиривірші, гумористична або повчальна картинка – необхідні для зняття розумового напруження й стомленості. На кожному уроці в будь-якому класі необхідно протягом уроку проводити фізкультхвилинки, ігрові паузи (драматизація діалогів, текстових уривків), зорову гімнастику і, звичайно, емоційне розвантаження (Додаток 6)

Пояснення нового матеріалу з опорою на суб’єктивний досвід учнів

Такий метод пропонується в технології особистісно орієнтованого навчання. У результаті використання цього методу діти вчаться звертатися до власного досвіду, висловлювати свою позицію, шукати й знаходити оригінальні способи діяльності.



Упорядкування системи домашніх завдань, їх дозування, вибір, творчий характер

Індивідуальне дозування обсягу навчального навантаження та раціональний розподіл його в часі досягається завдяки застосуванню гнучких варіативних форм побудови системи навчального процесу. Використання на уроках проектної роботи знижує навантаження учнів домашньою роботою, різнорівневі завдання сприяють покращенню здоров’я учнів.

Різні тестові завдання – із вибором відповіді, з відкритою відповіддю, завдання на перегрупування, на розпізнавання й пошук помилок – дають змогу уникнути монотонності на уроці.

Опитування проводити тільки для тих учнів, хто хоче відповідати

Оцінку потрібно ставити учневі лише тоді, коли він цього хоче й дійсно знає матеріал. Це допомагає дитині зрозуміти й усвідомити,що в неї, як і в кожної людини, завжди є право вибору.



Орієнтація на індивідуальні здібності дитини

Уважний учитель завжди помітить зовнішні ознаки втоми учня: часта зміна пози, потягування, позіхання, заплющування очей, підпирання голови, зупинка погляду, непотрібне перекладання предметів, розмова із сусідом, збільшення кількості помилок у відповідях, несприйняття запитання, затримка з відповіддю, часті підглядання на годинник в очікуванні кінця уроку.



Кожен здоров’язбережний урок повинен обов’язково передбачати в розумовій роботі фізичні вправи

Наприклад, ефективним є використання елементів технології Шаталова:



  • Робота в парах або малих групах, «вертушка» - активне переміщення учнів з однієї групи або пари в іншу;

  • Використання двох дощок, коли учні мимоволі повертаються від однієї дошки до іншої, рухаються, таким чином зберігаючи інтерес до уроку й беручи активну участь у ньому;

  • Використання на уроці м’ячика.

Особистий приклад учителя

Завдяки позитивному прикладу вчителя діти опановують способи ділового й особистісного спілкування, співпраці, прийняття точки зору іншого, уміння чути й слухати, уміння чути й слухати. Уміння зрозуміти й прийняти іншу людину, способи формування правильної постави і т.д.



Організація саморефлексії

Необхідно фіксувати стан дітей і зміни, що відбуваються в їхньому самопочутті протягом дня, уроку, проводити вправи, які допомагають зміцненню стресостійкості. Уміло проведена рефлексія дає можливість зрозуміти, наскільки діти усвідомлюють, що і як вони робили на уроці, що їм допомагало. Що вони зможуть використати поза межами класу й школи.

Виховання здорового учня – це основа здорової особистості в майбутньому. Працювати над цим необхідно спільними зусиллями бітьків, медиків і педагогів.


  1. Виступ керівника групи 3 «Здоров’я вчителя»

Робота вчителя характеризується постійними нервово-емоційними навантаженнями, психоемоційним напруженням, стресами. Проблема здоров’я педагогів має певну специфіку. Як ставиться педагог до свого здоров’я? чи грамотний він у питаннях здоров’я? чи веде здоровий спосіб життя? Нездоровий учитель не може забезпечити учням необхідний рівень уваги, індивідуальний підхід. Він не може займатися вихованням культури здоров’я школярів, тому що в цій роботі необхідний особистий приклад. Такі прояви, як неблагополуччя психологічного здоров’я, деформація особистості педагога, синдром вигоряння, безпосередньо впливають на здоров’я учнів. Запобігти хворобі завжди легше, ніж її потім лікувати. Професійних деформацій, вигоряння, стресів можна уникнути, але це вимагає щоденних, цілеспрямованих зусиль.

Виступ керівника групи 4 «Фізичне виховання»

Останнім часом результати медичного огляду дітей демонструють несприятливу ситуацію зі здоров’ям школярів. Серед загальної захворюваності на першому місці – порушення опорно-рухового апарата (неправильна постава, деформація грудної клітки, плоскостопість, остеохондроз, сколіоз), на другому місці – захворювання органів зору, на третьому – хвороби серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, нервової системи.

Одним із завдань програми розвитку школи є формування свідомого ставлення учнів до свого здоров’я, розвиток фізичного потенціалу кожної дитини.

Заняття з фізичної культури забезпечують збереження міцного здоров’я, гарний фізичний розвиток, оптимальний рівень рухливості, набуття знань і навичок у галузі фізкультури, опанування основних способів здійснення фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності. Саме на уроці фізичної культури повинна проводитися робота щодо формування здорового способу життя учнів. Учитель має працювати не лише над розвитком фізичних якостей, але й над зміцненням здоров’я дітей. Важко повністю вилікувати дитину або зупинити перебіг хвороби, але вчителі в змозі запобігти появі багатьох захворювань, наприклад, таких як порушення постави, плоскостопість, захворювання органів зору, шлунково-кишкового тракту. Педагог повинен навчити дитину дбайливого ставлення до свого здоров’я.

Формування основ здорового способу життя в молодших школярів доцільніше здійснювати через оволодіння теоретичним розділом програми «Фізичне виховання».

Теоретична частина програми передбачає вивчення основ фізичної культури. Діти опрацьовують інформацію про:



  • Особливості зародження фізичної культури, історію перших Олімпійських ігор;

  • Здоров’я та фізичний розвиток людини;

  • Роботу органів дихання та серцево-судинної системи ,роль зору й слуху в житті людини;

  • Вплив фізичних вправ, загартовування, особистої гігієни та режиму дня на зміцнення здоров’я;

  • Фізичні якості та їх зв’язок із фізичним розвитком;

  • Формування правильної постави;

  • Термінологію вправ, над якими вони працюють;

  • Причини травматизму на заняттях фізичної культури та правила щодо його запобігання.

Цей матеріал можна засвоювати як на спеціально відведених заняттях, так і вході звичайних уроків.

Нові знання краще подавати за допомогою загадок, ілюстрацій тощо. Незнайомі слова необхідно виписувати на картки для ознайомлення з їх правописом, а для ліпшого запам’ятовування проговорювати хором.

Велику увагу потрібно приділити таким темам:


  • «Режим дня школяра»;

  • «Здоровий спосіб життя»;

  • «Загартовування організму».

Дітям потрібно давати творчі домашні завдання:

  • Скласти свій режим дня;

  • Намалювати ілюстрацію (наприклад, чинники, які негативно та позитивно впливають на здоров’я);

  • Написати твір (наприклад, на тему «Мій здоровий спосіб життя»).

У практичні частині учні повинні навчитися складати й виконувати комплекси ранової гімнастики, комплекси фізичних вправ на розвиток координації, гнучкості, сили, для формування правильної постави.

Позакласна робота з формування здорового способу життя полягає в проведенні спартакіад, змагань («Веселі старти», «День здоров’я») тематичних вікторин тощо.

Неможливо виховати в учнів дбайливе ставлення до свого здоров’я без участі їхніх батьків. Слід обов’язково проводити тематичні батьківські збори на теми: «Формування правильної постави», «Поняття про здоровий спосіб життя», «Як я впливаю на свою дитину?» та ін.

Також потрібно проводити просвітницьку роботу з колективом школи:


  • Забезпечувати виступи з тематичними доповідями на педрадах;

  • Ознайомити вчителів і навчати їх методики проведення дихальної гімнастики, гімнастики для очей, слуху; такі вправи можна включати в уроки як фізкультхвилинки.


Виступ керівника групи 5 «Емоційна підтримка педради».

Презентація плакату «Правила здорового вчителя»

Здоров’я багатьох учителів сьогодні залишає бажати кращого. Надії на те, що держава і медицина можуть допомогти в його збереженні, треба визнати нереальними на сьогоднішній день.



Ми пропонуємо вашій увазі правила здорового вчителя Додаток 7

VI. Підбиття підсумків. Вироблення проекту рішення.

Ознайомившись із сутністю і структурою поняття «культура здоров’я» та можливостями її впливу на освітній процес, проаналізувавши досвід роботи школи з використання здоров’язбережних технологій на уроках і показники соціально – психологічного здоров’я окремих класів, визначено основні напрями вдосконалення педагогічної діяльності щодо формування культури здоров’я в школі Додаток 8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка