Правила співжиття. Повага до оточуючих. Взаємодопомога. Підтримка. Невдача товариша моя невдача



Сторінка4/4
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.84 Mb.
1   2   3   4
Тема. У школі всі такі знайомі. Правила шкільного життя. Правила Спілкування з учителем. У бібліотеці. У шкільній їдальні. На прийомі у лікаря

Мета: вчити шанобливого ставлення до всіх працівників школи; на конкретних прикладах знайомити учнів із правилами спілкування учителями та обслуговуючим персоналом; розвивати вміння чемно [поводитись; виховувати уважність і тактовність у спілкуванні.

Обладнання: спеціально випущений рукописний журнал із правилами [поведінки на вулиці, у бібліотеці, у гостях, в їдальні, у музеї, на святах, пам'ятка про вибір подарунків, листівки з пародіями на тих, хто порушує правила поведінки; репродукція картини І. Куїнджі «Місячна ніч над І.Дніпром»; книга з риторики.

Скринька нових слів:



Музей — науково-дослідний та культурно-освітній заклад.

Рефлексія — уміння аналізувати свої дії, дії однокласників і дорослих людей.

ХІД УРОКУ



I. Організація учнів до ходу уроку

II. Оголошення теми і мети уроку

— Діти, сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми, друзі, відправимося в гру-подорож. Запрошуємо всіх взяти участь — повеселитися, погратися, послухати і посміятись.

І, звичайно, ми просимо всіх уважно подумати над тим, що ви по бачите і почуєте.

Отже, розпочинаємо нашу подорож. Наш потяг відправляється. Сідайте швидше, займайте місця всі, хто бажає. Поїхали.



III. Робота над темою уроку

І зупинка «Загадка»

Стоїть вулик придорожній,

Уночі завжди порожній,

Вранці і вдень гуде, оживає,

А вночі відпочиває.


  • Що це таке?

  • Правильно, — це школа.

Раніше це слово звучало як сходе, воно теж іншомовного походження означало заняття, лекція.

А тепер, діти, давайте вивчимо всі разом віршик, який буде вашим правилом у шкільному житті.

Нашу школу, парту, книгу — Все це нам дала держава. Берегти майно громадське — Наша перша справа.


  • Які свята проводяться у нашій школі, класі?

  • До яких подій приурочуються названі свята?

  • Якою є ваша участь у традиційних шкільних святах?

  • Які ти знаєш правила поведінки в школі?

  • Якщо, наприклад, той чи інший учень поводиться у школі розв'язано, то він порушує не лише правила поведінки школяра, але й моральні норми.

Своєю поганою поведінкою він демонструє неповагу до оточуючих, тобто до учнів та вчителів.

  • Що ти повинен зробити, коли побачив знайому людину на вулиці?

  • Так, привітатися.

Коли ми, зустрічаємось зі знайомим на вулиці, ми вітаємося з ним. Отже, ми розуміємо, що під час зустрічі зі знайомим необхідно вітатися.

II зупинка «Клас»

  • Зайшовши до класу, що ти повинен сказати?

  • Як ти повинен спілкуватися з учителем?

  • Пам'ятай, розмовляти з учителем необхідно ввічливо, спокійно, потрібно вміти вислухати все те, що говорить вчитель.

Наступна загадка — це нова зупинка, але не відгадка, а її хатинка. Відгадаймо її хутчіш, будемо знати, про що мова далі піде.

Бачити — не бачить,

Чути — не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує.

Діток навчає,

Втоми не має. (Книга)

— А де живуть книги?

бібліотеці)

III. зупинка «Бібліотека»

— Послухайте уважно невеличку розмову двох хлопчиків.


Підійшов Толясик до Андрійка в читальному залі й каже голосно:

— Ходімо звідси, тут нічого робити. Тільки книжки і все. Не цікаво.

Андрійко йому нічого не сказав. Лише приклав пальчик до вуст: мовляв, тихо...


  • А як ви думаєте, чому?

  • А ви знаєте, що роблять у бібліотеці?

  • Так. У бібліотеці читають книжки, журнали, газети.

Народне прислів'я стверджує: «Точність — ввічливість королів». Це, безумовно, не означає, що лише королі можуть бути чемними. Цього правила має дотримуватися кожен, хто відвідує бібліотеки. А як потрібно поводитись у бібліотеці?

  • У бібліотеці не можна голосно розмовляти, сміятись.

  • Як ти вчиниш, коли:




  • взяв у бібліотеці книжку, а менша сестричка вирвала з неї сторінку;

  • пообіцяв бібліотекареві принести книгу у певний день, а ще не встиг дочитати;

  • взяв дивиться журнал і побачив, що там вирвано кілька сторінок;

• загубив бібліотечну книгу?

IV. зупинка «Нехворійко»

  • Тут можна побачити людей у білих халатах. Але дуже часто сюди потрапляють ті, хто знаходиться на попередніх станціях. Чому?

  • Зараз ми зустрінемося з лікарем нашої лікарні. Уважно послухайте і запам'ятайте поради лікаря.

  • Як потрібно поводитися у лікарні на прийомі у лікаря?

—Всі знають багато прислів'їв про здоров'я. А ви знаєте прислів'я?

  • У здоровому тілі — здоровий дух.

  • Чистота — запорука здоров'я.

  • Здоров'я — всьому голова.

IV. Підсумок уроку

  • Ось і підходить до кінця наша подорож «До країни шкільного життя».

Остання наша зупинка — «Підсумкова»

  • Що вам найкраще запам'яталося?

  • На яких зупинках ви побували?

  • Що нового ви взяли для себе з цього уроку?


Тема. Ти — частина природи. Що дає нам природа? Поведінка на природі

Мета: узагальнити знання учнів про те, що обов'язком кожної людини є турботливе ставлення до природи; викликати інтерес до вивчення і застосування досвіду народу розумного використання природних багатств; показати значення природи в житті людини; виховувати почуття любові до рідної землі, відповідальне ставлення до збереження довкілля.

Обладнання: ілюстрації, фотографії краєвидів природи, таблиця «Взаємозв'язки в природі», сигнальні картки білого і чорного кольору, макет мікрофона.

ХІД УРОКУ



I. Організаційна частина

Учитель


Доброго ранку, сонечко ясне, Доброго ранку, земле прекрасна, Доброго ранку, дерева квітучі, Доброго ранку, квіти пахучі, Доброго ранку, птахи галасливі, Доброго ранку, діти щасливі!

II. Вступне слово вчителя

Всією душею, всім своїм серденьком

Люблю тебе, рідний край, земелько рідненька.

І вас люблю, гори, ліси та гайочки,

І вас, ріки повноводні, маленькі струмочки.

Бо в тих ріках і струмочках — в чистій тій водиці Бачу тебе, рідний краю, дорога землице!

Ти мене годуєш, як свою дитину,

Тому люблю тебе, земле, люблю Україну!

— Немає в цілому світі прекраснішої землі, ніж наша Україна. Ми любимо її родючу землю, води Чорного моря, зелені верховини Карпат, широкі степи, дрімучі ліси, тихі озера та швидкоплинні ріки. Любимо і тебе, Україно, наш тихий зелений раю!

Помилуйтеся красою природи, яка зображена на репродукціях, фотографіях.

Людина приходить у світ і отримує все це безкоштовно, всі ці багатства, неоціненні дари: землю, води, багатства надр, гори і ліси, квіти і І щедрі плоди землі, що годують нас.

Природа — це життя, яке необхідно берегти. А щоб берегти, необхідно добре пізнати природу, навчитись берегти все, що живе поруч із нами. Навчитись від батька і матері, від усіх добрих людей. Але найбільше знань ви можете отримати від спілкування з природою, власних спостережень.

Ви тоді дуже скоро помітите, як щораз ви стаєте багатшими, мудрішими, щасливішими. Ці знання також допоможуть вам зрозуміти, чому необхідно берегти, охороняти природу.

III. Робота над новим матеріалом

1. Повідомлення теми уроку.

— Щодня ви бачите сонце, небо, дерева, пташок. Сьогодні ви дізнаєтеся, що все в природі взаємопов'язане.

2. Робота за таблицею.

— Розгляньте таблицю на дошці. Тут показано, який взаємозв'язок
існує між людиною, рослинами і тваринами.

Рослини дають людині їжу — молоко, м'ясо, хутро. Якщо зникне тільки один вид рослин — зникне від 10 до 30 видів комах.

А що дає людина рослинам і тваринам? (Дає життя новим рослинам, охороняє, береже тварин, будує їм житло).

3. Проблемна ситуація.

— Але чи завжди людина турботливо ставиться до природи? Чи завжди замислюється над своїми вчинками?

4. Читання оповідання Е. Шима «Березовий сік».

Хтось надрубав біля самого кореня молоду берізку. Тече мутний сік, земля під березою мокра. Дідусь сердиться:


  • Ех, люди! Руки злі, а голова дурна... — Ну, захотілося тобі соку — візьми від старої берези, від позначеної, яку все рівно взимку на дрова зрубаємо!

  • Діду, а може, у цієї, у молоденької, сік солодший?

  • Зараз зрозумієш, де він солодший.

Прихилив кухлик під зарубку. Натекло соку, я попробував — зовсім як вода, тільки не дуже чиста.

— А тепер по-іншому зробимо. Глянь, на верхівці гілочка зламана.


Видно снігом її зламало. З обламаної гілочки теж падають краплини, плюс котять, розбиваючись об землю.

Підставив дідусь кухлик під ці краплини. Набралося березового соку. Я ковтнув — і навіть прицмокнув. Такий солодкий, такий смачний сік, а він же з тієї самої берези.

Дідусь запитує:


  • Ну, варто було сокирою махати?

  • Не варто, — відповідаю.

  • То ж бо й воно. Якщо дятел напитись захоче, він біля верхівки дірочку продовбає. Тому що знає: чим вище, тим солодший сік. Найсолодший — біля вершечка... Ось і виходить, що маленька пташка розумніша за великого дурня з сокирою.

  • Чи корисний березовий сік для людини?

  • Чи варто засуджувати людей, що вони беруть сік для зміцнення здоров'я?

  • Чого не має права людина допускати у ставленні до природи?

— Чого ж навчив дідусь свого онука?
5. Фізкультхвилинка (діти імітують рухи).

Ми йдемо полювати на лева.

Через поле: Туп-туп,

Через річку: хлюп-хлюп,

Через болото: чав-чав.

Ой, а що ж це таке велике та страшне?

Та це ж лев! Тікаймо!

Через болото: чав-чав-чав,

Через річку: хлюп-хлюп-хлюп,

Через поле: туп-туп-туп!

Прибігли додому, зачинили двері.

Ох, які ж ми сміливі!

6. Театральна хвилинка.

Учитель. Тихо! Тихо! Хтось, здається, завітав до нас у гості! Заходьте, 5удь ласка! (До класу заходить дівчинка з розкуйовдженим волоссям. Під пахвою — велика книга.)

Учитель. Дівчинко, хто ти? І що це за книга у тебе?

Баба Яга


— Я — Баба Яга, Хоч ще молода.

Чаклувати я тільки вчуся,

Вчусь робити я зло.

Отака вже біда,

Бо звуся Ягуся.

Щоб сонечко не світило,

Щоб пташечка не співала.

Я поспішаю, зло викликаю!

А це у мене велика книга Зла.
Учитель. Дивно! Зазвичай книги вчать добру. В книжках живуть брі казки, оповідання, вірші. Баба Яга. В книзі зла теж є вірш. Ось послухайте.
Коли де-небудь квітку бачу:

«Зірви», — кричить мені, аж плаче.

Повз деревце іду зелене:

«Зламай», — схиляється до мене

В гніздечку пташку стріну в гаї:

«Зжени», — мерщій мене благає.

«Забий», — з болота жаба просить.

«Замуч», — цвіркун сюркоче в просі.

Коли я бачу квітки очі:

«Люби», — мені вона шепоче.

Повз деревце іду зелене:

«Привіт», — схиляється до мене.

В гніздечку пташку стріну в гаї:

Питає пташка: «Як ся маєш?»

«Спочинь!» — з болота жаба просить.

«Всміхнись», — цвіркун сюркоче в просі.

Який же світ кругом чудовий!

Додому йду в добрі й любові.



  • Який з віршів вам сподобався? Чому?

  • А що ви порадите Бабі Язі?

  • Отож, шановна, вчимося відрізняти добро від зла, біле від чорного.

(Баба Яга виходить.)

  • А ви, діти, можете відрізни добре від злого?

  • Ось, для вас гра «Можна — не можна». На все, що можна, підніміть, білу картку, на те, що не можна, — чорну.

Гра «Можна не можна»

  • Ламати гілочки дерев, кущів.

  • Виготовляти і розвішувати годівнички для птахів.

  • Обдирати кору дерев.

  • Милуватися красою природи.

  • Стріляти з рогатки в горобців, синичок.

  • Збирати лікарські рослини.

  • Знати і вивчати рідний край.

  • Голосно кричати в лісі.

  • Нищити гнізда пташок.

  • Гратися в інші ігри й забави.

IV. Узагальнення, підведення підсумків

1. Слово вчителя.

— Дорогі діти, пам'ятаймо, що земля — не рабиня наша, а мати.

А ми всі на своїй планеті — не тимчасові жителі, а мудрі господарі.

Дерева, квіти, пташки і травиця

Від нас не завжди можуть захиститись.

А якщо будуть знищені вони,

Чи ж зможемо на планеті жити ми?

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Давайте ще раз згадаємо і назвемо правила поведінки на при


роді.

(Діти передають один одному символічний мікрофон і по черзі розповідають правила.)

  • Бережи природу!

  • Не ламай гілок, дерев!

  • Не рви квітів!

  • Не знищуй пташині гнізда!

  • Не залишай сміття після відпочинку!

  • Не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах!

  • Не руйнуй мурашники!

  • Не лови диких тварин і не принось їх додому!

— Пам'ятайте, що до краси можна доторкнутися тільки серцем!

3. А зараз станьте в коло. По черзі кладемо руку на плече один одному промовляємо: «Сьогодні на уроці я...»

— Дякую за урок. Раджу вам навесні посадити зерно, кущ чи квіти, доглядати за ними.

Тема. Секрети вихованих людей. У країні добрих і ввічливих людей

Мета: узагальнити знання учнів про секрети вихованої людини, про правила поведінки вдома, у школі, в громадських місцях; спонукати до піклування про рідних, близьких, оточуючих; виховувати любов та пошану до оточуючих людей.

Обладнання: вислови «Будь справжньою людиною», «Життя дається людині на добрі справи», «Добрий день», «Добрий ранок», «Здрастуйте», «Будь ласка».
ХІД УРОКУ

І. Організація класу

Учитель


«Здрастуйте!» — мовлю за звичаєм.

«Доброго дня Вам!» — кожному зичу я.

«Доброго дня Вам!» — людям бажаю.

Доброго дня Вам!» — гостей вітаю.

І посміхаються у відповідь люди!

Добрі слова ж бо для кожного любі!

Сійся-родися

Ніжне «Будь ласка»,

Вдячне «Спасибі»,

«Вибач» — тремтливе.

Слово у серці, як зернятко в ниві,

«Доброго ранку», «Світлої днини» —

Щедро даруй ти людям, дитино.

«Будь ласка», «Спасибі», «Будьте здорові», —

Слова необхідні і корисні в мові.

Приємно їх чути від мами, від вчителя й просто знайомих.

Тож радьмо: частіше їх, друзі, вживайте.

Даруйте сміливіше радісний настрій.

І кожен свій день, як завжди, зачинайте

Із слів: «Добрий день», «Вітаю», «Здрастуй».



II. Повідомлення теми уроку

— Дорогі діти! Сьогодні ми зустрілись на урок, щоб провести розмову. Але цей урок буде незвичайний. Бо я хочу провести вас у чарівну країну.

Готуючись до цієї зустрічі, я хотіла провести її так, щоб у нас з вами вийшла щира розмова, така розмова, яка буває між рідними та близькими людьми. Тому невипадково я запросила вас сісти так, щоб діти сиділи біля своїх батьків, а батьки — поряд із дітьми, а всі ми утворили велике коло, адже ми теж сім'я.

У житті людина робить різні справи — добрі і не зовсім добрі, погані і просто жахливі. Зазвичай вона бажає добра іншим. Та інколи забуває про зовсім зрозумілі перестороги, що чинити необхідно добро, а остерігатися зла.

Людина починається з країни дитинства. Вона, як ріка, що бере свій початок із чистих джерел. А як необхідно жити в цій країні? Дружно! Розкажіть про це, діти.

1-й учень

Дружи з усіма: з деревом, пташкою і комашкою. Пам'ятай: без твоєї дружби — ох і тяжко їм.

2-й учень


Подаруй мамі усмішку, квітку, пісню і сонечко. Знай: це для неї кращий дарунок від донечки.

1-й учень

Не забудь і про плаксу — маленького братика. Розкажи йому казочку про бубликів в'язочку.

2 -й учень

Для бабусі тихенько проспівай колискову. Вір: від слів твоїх ніжних вона стане здорова.

(Н. Михальчук)

III. Основна частина

Учитель. Добрі, ніжні слова можуть творити дива. Говоріть їх, діти. «Найвище щастя і радість для кожного з нас — спілкуватися з людьми», — писав Василь Олександрович Сухомлинський.

Тож сьогодні на уроці ми будемо вчитися ввічливо розмовляти один з одним, культурно звертатися до друзів, щоб нести людям радість і добро. А робити це можуть тільки добрі і ввічливі діти. А хто ж такі ввічливі дівчатка? Хлопчики


  • Чесно кажучи, на ввічливу, охайну, добру дівчинку і подивитися приємно! Такі дівчатка трішки подібні до казкових принцес.

  • Ввічливі дівчатка дуже делікатно розмовляють зі всіма знайомими і незнайомими людьми.

  • Вони ніколи не кричать, не сперечаються, не сваряться і не вимовляють грубі, некрасиві слова.

  • Ввічлива, добра дівчинка — справжня хазяйка в домі. Вона не допустить, щоб на книжкових полицях або на столі був пил.

  • Вона охоче вимиє після сніданку або обіду посуд. Підмете підлогу, поллє квіти. Напоїть молоком кошенятко.

  • Допоможе бабусі начистити картоплі, випере свої носові хустинки й фартушок.

  • Така дівчинка ніколи не капризує, не вередує.

  • Вона привітна, весела і добра зі своїми друзями, турботливо ставиться до своїх батьків.

—І звичайно будь-який по-справжньому ввічливий хлопчик з радістю готовий дружити з такою дівчинкою.

  • Дівчатка! Будьте принцесами!

  • Будьте ввічливими!

Хто, ж такі ввічливі хлопчики?

— Гарному хлопчику хочеться бути подібним до казкового принца або лицаря.




  • А казкові лицарі і принци дуже, дуже, дуже ввічливі зі всіма хлопчиками і дівчатками.

  • У ввічливого хлопчика завжди багато друзів. Він може дружити і і малюками, і з хлопчиками, і з дівчатками.

  • Він ніколи не забуває вітатися, навіть із тими, хто зовсім маленький.

  • Ввічливий хлопчик обов'язково поступиться місцем у трамваї або автобусі жінці і навіть дівчинці.




  • Він ніколи не всядеться за стіл, доки за цим столом не займуть Свої місця дівчатка.

  • Ввічливий хлопчик обов'язково допоможе дівчинці зняти пальто, подасть кімнатні тапочки мамі і бабусі, допоможе їм по дому.

  • І звичайно, ввічливий хлопчик ніколи не буде ображати дівчаток.

  • Хлопчики! Будьте лицарями!

  • Будьте ввічливими, добрими хлопчиками.

  • Ми дуже-дуже вас просимо!

Учитель. А тепер послухайте віршик про дівчинку і скажіть, чому на неї всі ображаються.

Я дуже ввічлива і тихенька дівчина!

Тільки не знаю, чого це на мене так сердяться в школі.

Та я ж не чіпаю нікого ніколи,

Ні з ким не сварюся, сиджу собі тихо,

А з цього виходить одне тільки лихо!

Оце я сказала — така в мене звичка

Що в Галі, як мишачий хвостик, косичка.

Що в Каті спідничка — неначе з рогожі.

Та ще й черевики на човники схожі.

Що в Тані волосся нечесане досі,

Що очі Мар'янки маленькі та косі,

Що в зошиті Лесі самі тільки плями:

Напевне, бруднющими пише руками.

Я ж правду кажу їм.

І що тут такого?

Та я ж не чіпаю ніколи нікого.

Сиджу собі тихо і в школі, і вдома,

І чом вони сердяться всі, невідомо?

— Чому сердяться дівчатка?

Учитель. В цій чудовій країні, до якої ми з вами потрапили, є свої незвичайні правила. Послухайте їх.

У країні ми прижились, правил добрих ми навчились. Ось послухайте ви їх і дотримуйтесь усіх.

Перше правило — учись дуже старанно й відмінно. Друге правило — трудитись, батькам вдома помагати.

Бути чесним і правдивим — третє правило у нас. Бути другом незрадливим: клас — за тебе, ти — за клас.

Мудре правило четверте — знай і друзям розкажи, Наполегливо й уперто економ і бережи Парту, книгу, кожну річ Берегти, любить природу — Це наказ мого народу.

— А зараз ми пограємо у гру «Ввічливо чи не ввічливо?» Якщо ввічлива людина повинна робити те, що я називаю, ви плескаєте в долоні, а якщо ні — мовчите.

Прибери мерщій в кімнаті, і чистим, вмитим, за сніданком

Привітайся до матусі: — Рідна, з добрим ранком!

Потім радісним, привітним поспішай до трав, до квітів, А щоб день пройшов немарно — з усіма поводься гарно.

У дівчаток гарні кіски, але надто вже малі.

А щоб більше виростали, ми їх тягнемо до землі.

Без запрошення йди в гості, не вітайся там ні з ким. І нізащо слів «Будь ласка» і «Пробачте» не кажи.

Не вмивайтеся ніколи і не мийте навіть рук. Не потрібне це заняття, і не варте стільки мук.

Друг в біді не лишить, щирим словом потішить, — Отакий він не зрадливий справжній друг!

Галасуй, пищи, гукай, коли хтось відпочиває!

Не роби комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.

Усміхнися сонечку: «Здрастуй, золоте», Усміхнися квіточці — хай вона цвіте! Усміхнися дощику: «Лийся, мов з відра». Друзям усміхнися, побажай добра.

Учитель. Кожна дитина вчиться сіяти відображенням і віддзеркалює ту доброту, щедрість і любов, що отримує від оточуючих. Недарма вони схожі так на тих, хто їх оточує.

Матуся

Сію дитині в серденько ласку,



Мудрість і розум, віру у казку,

Мамину ніжність, татову силу,

Щоб була добра, щедра і мила.

Щоб завжди душі людські зігрівала,

Щоб для навколишніх сонечком стала.

Тебе люблять — голубить матуся,

Тебе пестить та ніжить бабуся,

Любить — береже татусь,

Мудрості — навчає дідусь.

Вчитель у школі, лікар, художник, друзі...

Кожен струмочок і пташка у лузі

Всі малятко люблять, плекають,

Щастям, любов'ю оберігають.

Що ростеш ти людиною,

Дякуй усім.

Кожну улюблену рідну дитину,

Щиро плекає ненька-Батьківщина.

Ти повинен про це, любий мій, пам'ятати,

Спробуй теж для людей сонечком стати.

1-й учень

Ми даємо клятву щиру, Жити в радості і мирі.

2-й учень

Слухатись, любити, вчитись,

Навіть крихтою ділитись. 3-й учень

Маму вранці цілувати

І всім допомагати. 4-й учень

Гратись, щиро посміхатись,

Чемно з усіма вітатись.

3-й учень

Тож ростуть у нашім класі Добрі, чемні хлопчики й дівчатка.



IV. Підсумок уроку

— Ось і підходить до кінця наша чудова зустріч в чудовій країні. На завершення послухайте вірш Миколи Луків, який вам прочитає один із батьків.

Не забудь старого, ні дитину

Поділись останнім сухарем.

Тільки раз ми на землі живемо...

У могилу не бери провину.

Зло нічого не дає, крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро — добром спіши воздати, —

Мудрість завше доброю була.

Витри піт солоний із чола

І трудись, забувши про утому.

Учитель. Ось і закінчилась наша зустріч у чарівній країні, що зали шила нам такий теплий слід у душі. На все добре, мої малята і шановні батьки.

Хай в усьому вам завжди щастить,

Підкоряє хай людяність

Ваша. Ввічливість не тільки під час свят,

Щоб захоплено казали старші,

Як приємно бачити малят!


— І на завершення заспіваємо пісню «Хай нас єднає любов».
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка