Презентація 10 класу зош І-ІІІ ст села Лобачівка



Скачати 61.55 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір61.55 Kb.
Презентація 10 класу ЗОШ І-ІІІ ст.села Лобачівка.
Увага! Увага!

Спішіть, поспішайте !

Господарі й гості

Ідіть не минайте

На свято вас просим

Гуртом, поодинці

Чекають на вас тут

Словесні гостинці


Хай пісня тут лине!

Хай сміх скрізь лунає

У кожного радісна усмішка сяє!

Всі дружні, веселі радійте за нас

Прийшли вітати десятикласники вас.
Зібрались ми сьогодні всі

На колективну творчу справу

Щоби представить кожен зміг

Себе і друзів всіх одразу


Тож на сцені всім відомий

Дружній і веселий десятий клас!


Пісня «Шкільна родина»

Колись , давним- давно, а точніше 10 років тому 8 хлопчиків і 8 дівчаток ввійшли в бурхливу річку шкільного життя. Багато випробовувань випало на нашу долю.


За рік ми навчилися читати і писати, а дехто навіть списувати.
За 2 роки ми навчилися відрізняти вчителів від старшокласниць, а деяких навіть запам’ятали по іменах.
За 3 роки ми вже вміли знаходити кабінети, а деякі навіть з закритими очима.
За 4 роки ми навчилися вимовляти повну назву своєї школи, а деякі навіть з першого разу
За 5 років ми зрозуміли, що вчителів в школі більше, ніж учнів в класі.
За 6 років ми навчилися ховати крейду, щоденники, а деякі навіть своїх батьків.
За 7 років ми вже знали, що похід в туалет під час уроку можна зробити знано цікавішим, включивши до маршруту зупинку в їдальні, прогулянку коридорами, шоп-тур до магазину
За 8 років ми навчилися швидко готувати позакласні заходи, деякі навіть за один день.
За 9 років ми вже вміли користуватися одним зошитом на всіх уроках і вчити домашнє завдання , не відкриваючи підручника.
За 10 років ми навчилися закохуватися, а деякі навіть не один раз.
Ну а підказувати, підглядати,робити шпаргалки і прогулювати уроки ми вміли завжди.
При цьому ми завжди брали активну участь у всіх класних і шкільних заходах.
Сьогодні ми хочемо разом з вами погортати сторінки нашого шкільного фотоальбому, відновити у пам’яті найцікавіші епізоди шкільного дитинства, згадати події і пригоди, радості і невдачі.

( На фоні пісні Скрябіна «Старі фотографії» демонструються слайди з фотографіями)
Неначе вчора це було,

А десять років вже минуло

Немов би птах , той час летить

Невже життя так пробіжить?


Чотири роки спливли за водою

І виросли ми із тобою

Так швидко пролинув той час

Вже п’ятий чекав на нас клас.


Ой, як ми тяжко працювали

Контрольні й заліки складали

Було «1» , було і «2»

Боліла часто голова

Косило око через парту

Кажу я щиро і без жарту

Наук багато ми вивчали

Про Піфагора пам’ятали

І по-англійські говорили

І формули напам’ять вчили

Історію не забували

Ще й у футбол в спортзалі грали

Не все судилося нам вчитись-

Любили ще й повеселитись

Після уроків розважались

До свят всіляких готувались

Було цікаве в нас дозвілля

І вечорниці на Андрія

Зі святом матерів вітали

І панну школи ми шукали

Та що казати, жодне свято

Не обходилося без нас

Було у школі їх багато

І всі були ну просто клас!


Ми росли, дорослішали, були в нас невдачі , перемоги і завжди поруч з нами крокували наші батьки. Вони були нашою допомогою, підтримкою. Пройдуть роки. Мов лелеки у вирій розлетимося з теплого маминого гнізда. І защебече, заговорить, заплаче мамина пісня у наших серцях.

Для вас звучить пісня « Мамо» у виконанні Якушик Мар’яни.



(Після пісні дівчина розповідає про себе, про свої захоплення , мрії. Одночасно на дошку проектується її фотографія і записане життєве кредо учениці)
І де б ми не були , нехай завжди до нас прилітають легкокрилі лебеді материнства. Вірш «Вклоняюсь мамо я тобі» читає Гринчук Богдан.

З далекої тривалої дороги

Через печалі й гіркоту розлук

Спішу вклонитись отчому порогу

І доторкнутись материнських рук

Ти вміла ждать, за те тобі спасибі

За білі короваї на столі

Ти в путь мене благословляла хлібом

Щоб не цурався рідної землі

Ділив з людьми і радощі й печалі

Не спотикався і не відступав

Щоб рідного батьківського порога

Ніколи у житті не забував

Чому мене так вабить рідна хата

Збадьорює мов подихом весни?

Бо в тій хатині мене жде моя мати

У білому серпанку сивини.

( Богдан розповідає про себе. На дошку проектується слайд. І так після кожного виступу, учні розповідають про себе)
Є щось світле в словах :

Мій рідний край

Для мене це матусі пісня ніжна

І рідний сад від квіту білосніжний

І той калиновий у світлім лузі гай.

Зустрічайте Хамулу Володимира з піснею «Червона рута»


Усе так гарно, чисто, незрадливо

Усе, як є-дорога, явори

Усе моє, бо зветься Україна

А ми її і доньки і сини.


Вірш « Мені над усе більш нічого не треба» читає Торченюк Оксана
В шкільні роки майже до кожного з нас приходить світле почуття , шкільні симпатії, захоплення . А може навіть і любов. А зараз зустрічайте Заміховського Григорія з віршем « Любіть любов»
Життя –це не букет розмаю

А вічний бій і суєта

Любіть любов , я вас благаю

Вона велична і свята


Є таємнича в неї сила

Коли зіниці зацвітуть

Любіть любов - вона ті крила

Які до щастя донесуть


Милуйтесь сонцем і зорею

Добра від вас ждуть матері

Любіть любов, бо легше з нею

Переживати тягарі


Ходіть до добрих друзів в гості

Образи грішникам простіть

Позбудьтесь заздрості і злості

Любіть любов, життя любіть!


Пісня « Дві зорі» у виконанні Романюк Яни і Прокоп’юк Олесі . Ця пісня для всіх, хто закоханий. Нехай вона принесе вам трепетну мить радості.
Дорогі друзі! Хочемо вам нагадати , що сміх - це ліки від усіх недуг. Тож частіше веселіться, радійте, будьте життєрадіснішими. І у вас все буде гаразд .А ми сьогодні підготували сценку з шкільного життя « Терорист з 10-А класу» ( Книжка І. Росіцької «Гумор та приколи сучасної школи»)
Сучасні учні! Які вони? Чим живуть? Про що розмовляють?Послухайте діалог сучасних учнів
- Хелоу, Ірка –пташка!

- Хаю-дую-ду

- Куди пливеш, Ромашка?

- Та я ж зі школи йду

- Чого ідеш так рано?

- Бо вигнали мене. Прикинь, прийшла без форми, високі каблуки, прикид по вищій формі, їм дай все навпаки. Спідниця по коліна, вишневий той піджак, біленькі блузка, банти- не дивиться ніяк. А ти чого так пізно?

- Дивився я кіно про класну няню Віку й циганку Кармеліту. Уроки вчора предок усі мені зробив. Якби не він, я б також до школи не ходив.

- А як там іменини? Чи класно ти провів?

- Та я не пам’ятаю - ще фоток не робив. А що до атестації готова ти , чи ні?

- Я маю повно шпорів ( показує , де вони заховані) , тож байдуже мені

- Куди вступати будеш? У Вуз , чи в ПТУ?

- В притулок тупих учнів? Туди я не піду. Я як закінчу школу- на подіум піду .Поїду на «міс світу» у славі заживу.

- Ой бардак у нас в країні

Ніде правди діти

Тож я себе уявляю

Міністром освіти

Сиджу собі в кабінеті

Телефони, вази

Макаренко на портреті

Я ж пишу накази

Мене б діти пам’ятали

Дуже довгі роки

Я б збільшив би перерви

Й скоротив уроки

Ой щось в серці заболіло

Та ще в боці коле

Це тому, що завтра знову

Треба йти до школи.


Може веселі коломийки додадуть нам усім бадьорості і гарного настрою. Зустрічайте гостей з Коломиї Кишка Васю і Шлабчука Юрія.

(Посібник І. Росіцької «Гумор і приколи сучасної школи»)


А зараз ми підготували ще одну сценку ток –шоу» За двері»
Ось таке життя у нас

Ми ж десятий супер – клас


Ми показали вам які ми, що вміємо, а вам судити. А ще ми підготували виставку виробів, які зробили своїми руками. Зможете переглянути її. Також ми підготували стенд з фотографіями «Хто є хто? Впізнайте нас!» А наша презентація підходить до кінця.
Там де свято - там і пісня

Співають вікна навкруги

Здається, наче пісні тісно

Її не втиснеш в береги


Житній колос дозріва для хліба

Для краси цвіте у полі квітка

Для води народжується риба

Для польоту - лебідь і лебідка


А людина – для добра і щастя

Зустрічей , усмішок, сподівання

Тож нехай , неначе в добрій казці

Збудуться усі ваші бажання.


Пісня» Друзі мої»


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка