Природа наш спільний дім



Скачати 300.21 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір300.21 Kb.
ПРОЕКТ

"ПРИРОДА - НАШ СПІЛЬНИЙ ДІМ"

http://stat17.privet.ru/lr/0a011f1c1ff1b702e2f3180b2f4a3334



Світ, що оточує дитину, - 
це передусім світ природи з безмежним багатством явищ, 
з невичерпною красою. Тут, у природі, 
вічне джерело дитячого розуму. 
Василь Сухомлинський

Автор: вчитель – методист початкових класів спеціалізованої школи

І – ІІІ ступенів № 207 з поглибленим вивченням

англійської мови Деснянського району м Києва
Перепелиця Людмила Іванівна
Категорія проекту: виховання екологічної культури. 
Контингент: учні 2-А класу. 

Цілі і завдання проекту: 
збагачувати знання дітей про тваринний і рослинний світ, розвивати екологічні уявлення, знання про цінність природи і правилах поведінки в ній. Формувати уміння різноманітної діяльності в природі. Накопичувати у дітей емоційний позитивний досвід спілкування з природою. Учити проводити власні дослідження у світі природи, узагальнювати накопичений досвід.
Ідея проекту: 
задіяти всі передумови для системного екологічного виховання молодших школярів, 
ефективно використовуючи цифрові технології. 
Навчально – методичні матеріали: 
 Інформаційні джерела (енциклопедії, науково – пізнавальна література); 
 Програмні засоби, зокрема „Природознавство для самих маленьких", „Астрономія для самих маленьких", „Географія для самих маленьких", „Цікава хімія", „Фізика для самих маленьких" від „Берг Саунд" (Rір Galkа); „Дитяча колекція - Видатні митці світу", „Земля та Всесвіт", „Рослини нашої планети" (Наш Формат); „Маленький астроном", „Природа й людина", „Питання про тварин", „Світ природи. Цікаві матеріали про навколишнє середовище"  
 Мультимедійний супровід. 
Ключові слова: екологія, світогляд, захист, природа.

Етапи і терміни реалізації програми: 
1 етап – «Аналітико-подготовчий» 01.09.2012р.. – 30.11.2012р.. 
 Проведення діагностики за допомогою анкетування. 
 Екскурсії в природу. 
 Збір природного матеріалу. 
 Класні години. 
 Екологічні практикуми. 
 Батьківські збори з застосуванням цифрових технологій.

 2етап – «Діяльнісний» 01.11.2012р.. – 30.03.2013р.. 
 Пошук і збір інформації. 
 Проведення уроків-презентацій з використанням звукового й відео супроводу й ефектів анімації. 
 Пошук потрібних сайтів, скачування знайденої інформації на електронні носії, друк матеріалів для подальшої роботи; 
 Проектні роботи дітей. 
 Конкурс виробів з природного матеріалу. 
 Пошук в мережі Інтернет відповідей на тематичні питання. 
 Підготовка «екскурсоводів» віртуального музею. 
3 етап – «Завершальний» 01.04.2013р. – 14.05.2013р.. 
 Проведення моніторингу: зміна міжособистісних відносин, рівень екологічних знань учнів, сформованість дослідницьких умінь. 
 Створення звітів у вигляді презентації, ілюстрування малюнками. 
 Створення фотоальбому. 
 Екскурсії до віртуального музею; 
 Узагальнення і систематизація досвіду реалізації проекту. 
 Заохочення учасників проекту. 
 Підведення підсумків в організації ділової співпраці з соціальними партнерами. 
 Випуск шкільної газети, буклетів, листівок за підсумками реалізації проекту. 
 Створення відеотеки «Природа – наш дім». 
Критерії ефективності реалізації проекту: 
• Зміна ставлення до ПК, сприйняття його як універсального інструменту для роботи в будь-якій області людської діяльності, а не лише як засіб для гри. 
• Оволодіння учнями дослідницьких умінь: виявлення проблеми, висунення гіпотези, проведення дослідів і експериментів, систематизація і узагальнення отриманих результатів. 
• Оволодіння дизайнерськими прийомами візуалізації навчального матеріалу. 
• Позитивна динаміка включення учнів в соціально-значущу діяльність по охороні навколишнього середовища. 
• Уміння учнів вибирати необхідну інформацію, обробляти і структурувати її, використовуючи різні джерела, у тому числі і мережу Інтернет. 
• Презентація результатів своєї діяльності з використанням інформаційних технологій. 
• Значне підвищення рівня використання наочності на уроці завдяки цифровим технологіям. 
• Зростання продуктивності уроку завдяки цифровим технологіям. 
• Детальне пояснення матеріалу або розгляд базових питань теми залежно від підготовленості учнів; коригування темпу й об'єму навчального матеріалу завдяки цифровим технологіям. 

Після завершення проекту учні зможуть: 
 працювати з різними джерелами інформації; 
 обробляти отриману інформацію, тобто оволодіють 
навичками функціональної грамотності ; 
 працювати в групах; 
 передбачати наслідки своєї поведінки в природі.

Земля – наш спільний дім


Людина – творіння природи, вона існує в природі, підкорена її законами, не може звільнитися від неї, не може – навіть в думці – вийти із природи

Поль Гольбах 


Легенда 
Було у матері Природи три доньки. Одну з них звали Краса, другу – Доброта, третю – Любов. Дружно вони жили, доньки любили свою матір, обожнювали її, піклувались про неї, допомагали їй у всьому. 
Та якось серед них виникла суперечка: « А хто ж важливіший для нашої матері Природи, від котрої з нас більше користі?» 
- Я найважливіша, - сказала Краса, бо я роблю нашу матір Природу прекрасною, неповторною, чарівною. 
- А от і ні, це я найважливіша, - сказала Доброта, - бо є люди, які не розуміють тебе, Красу природи, а тому часто шкодять нашій матері. Я ж роблю людей добрими до Природи. 
- Найважливіша я – Любов, - промовила третя сестра, - адже ваша краса і доброта нічого не варті без мене. Насамперед природу потрібно любити. Лише тоді люди будуть робити для неї добро і розумітимуть її красу. 
Сторінка перша  «Краса»
Якби краса душі людини 
Могла природи досягти, 
Тоді б ніколи ми не знали 
Ні сліз, ні горя, ні біди!

Поети допомагають нам проникнути в світ краси природи. Та, на жаль, люди, заклопотані своїми повсякденними проблемами, не завжди помічають навколишню красу. Навіть навпаки, намагаються лише використовувати природу для своїх потреб. Людська ж байдужість часто призводить до незворотних наслідків. Ось послухайте вірш про двох хлопчиків, які по-різному ставляться до природи (вірш В. Бровченка «Два хлопчики»). 


Два хлопчики в зелену пору року 
До лісу вийшли вікових дібров. 
Один із них прискалив миттю око 
Й прикинув діловито: - Скільки дров! 
А навкруги і щебетало, й квітло, 
Як сто віків тому, так і тепер! 
Не стримавсь другий хлопчик: - Скільки квітів! – 
Промовив і схвильовано завмер. 
Два хлопчики… і ліс так пильно в вічі 
Дививсь сусідам димокурих труб. 
Він ще не знав – хто буде тут лісничим: 
Чи садівник життя, чи дроворуб?

Одним із наслідків непорозуміння людини з природою є сумнозвісна «Червона книга», в яку занесені види рослин і тварин, що зникають з лиця Землі. Червона книга – це своєрідний список жертв природи. Які ж жертви приносить сьогодні Україна? До «Червоної книги України» занесені: 


Види рослин: береза низька, береза темна, валеріана, вовчі ягоди, дзвоники, живокіст, звіробій сланкий, зозулині сльози, косарики, лілія лісова, молочай, підсніжник, сон широколистий, росичка, цибуля ведмежа, плющ. 
Види тварин: горностай, кіт лісовий, ласка, рись, тхір, глухар, журавель сірий, лелека чорний, чапля жовта, лебідь-шипун, орел-карлик, джміль моховий, махаон, жук-олень. 
( при наявності можна показати зображення цих організмів) 
В Червону книгу ми занесли 
Світ неповторний і чудесний, 
Що поступово вимирає, 
Давно рятунку в нас благає. 
Невже в майбутньому на світі 
Не будуть зеленіти віти: 
Верби, берізки, горобини 
І диво-дівчини калини? 
Невже ми більше не побачимо, 
Як біля річки верби плачуть, 
Як розцвітають на майданах 
Високі красені-каштани? 
Ми всі - господарі природи, 
Тож бережімо її вроду! 

Сторінка друга « Доброта»
Природа споконвічно не жаліє нам нічого, 
Дарує щедро нам свої дари… 
А від нас щоденно просить лиш одного – 
Щоб ми до неї добрими були. 
Ця сторінка нашого журналу розкаже про те, що усі істоти, створені матір`ю-природою, створені добрими. Зло породжують недобрі люди. Послухайте декілька доказів того, що діти природи є добрими і справедливими. 
Історія перша.

Був у одного селянина великий собака. Став той собака старий і не міг стерегти хазяйського добра. Не захотів чоловік дурно годувати собаку, надумав його втопити. Поплив він з собакою на човні, прихопивши з собою доброго мотузка і камінь. Далеко вони запливли. прив’язав тоді чоловік камінь на шию собаці і штовхнув чоботом у воду. Собака зник у воді. Але раптом човен перехиливсь на один бік і чоловік впав у воду. Вже й сам став потопати, аж ось він почув, як хтось витягує його. То був собака. Камінь у нього розв’язався і він кинувся рятувати свого хазяїна. Вхопив зубами за сорочку і витягнув на беріг. Заплакав чоловік, обійняв свого собаку, соромно йому стало і гірко. До самісінької смерті годував і жалів він свого друга. 


Історія друга.

Трапилось це понад 20 років тому, а все не забувається. Зробили собі гніздо ластівки на нашому подвір’ї і вивели у ньому п’ятеро пташенят. Та через деякий час чи то він, чи вона, але одна пташка зникла, може хто забив. А одна пташка не встигала годувати п’ятеро і почали вони падати з гнізда. 


Я зібрав, поклав їх на місце, а тоді розмочив хліб, зробив з тоненької гілочки лопатку і почав годувати ластів’ят. Годував ранком, перед роботою, і коли повертався. Так тривало п’ять днів, а на шостий ранком на дріт, що був перед хатою, посідало, мабуть, сто ластівок і так щебетали! А потім почали по черзі годувати моїх ластів’ят. 
А восени, коли мали відлітати у теплі краї, залетіли ластівки до хати, не злякавшись людей. Співали у хаті довго, а потім вилетіли у вікно. Так вони дякували за врятоване життя.
Відтоді я переконаний – мають птахи свою мову. А от ми, українці, чи маємо ми порозуміння і чи здатні так допомагати одне одному, як ластівки?

Сторінка третя « Любов» 
Той, хто любить паростки кленові, 
хто діброви молоді ростить, 
сам достойний вічної любові, 
бо живе й працює для століть. 
/М.Рильський/ 
Цю сторінку журналу ми напишемо і прочитаємо разом з вами. Щоб раз і назавжди з’ясувати, що ж означають слова «любити природу», давайте спробуємо замінити слово «любити» близьким йому за значенням, говорячи про любов до природи. Наприклад, «примножувати». 
(учні разом добирають слова) 
- охороняти 
- оберігати 
- збагачувати 
- відновлювати… 
Прислухайсь, як плачуть у небі лелеки, 
Коли відлітають далеко-далеко. 
Як тужить у лузі верба-сиротина, 
Поміть, як вмирає життя в павутинні, 
Як стогнуть від болю знівечені квіти, 
Як смутком наповнені зламані віти. 
Відчуєш у серці ти розпач і муку. 
Хай служать добру твої розум і руки! 
Прислухайсь! Пригляньсь! Придивись! 
Зупинись! Не губи! Схаменись!


Екологічна консультація для батьків

Кому не знайома звичка постукати по дереву, щоб не наврочити? А чому саме по дереву? Звідки пішов такий звичай, звідки впевненість, що доторкнувшись до пагона або гілки, ми віддаємо їм свої напасті? Виявляється, ще в давнину зранені воїни завжди шукали дерево. Вважалось, що доторкнувшись до нього та «увібравши» енергію рослини, можна швидко видужати. Особливо ефективними в такій терапії вважались дуб або сосна. Насититися їхньою енергією вважалося доцільним перед далекою дорогою або битвою. Ще з давніх часів говорили, що той, кому необхідно серйозно подумати, хай постоїть біля дуба. Дуб для наших предків був священним деревом. У дубових гаях здавна будувалися храми, де приносили жертви богам. Збереглись уламки священного дуба X-XI ст. із вбитими в нього щелепами дикого кабана. Українські колядки розповідають, що дуб був першим деревом на землі, що росло на невеличкому острівці. Це вже потім три соколи, що сиділи на його вершечку, дістали піску із дна моря і, розвіявши його, утворили всю землю. «Нехай ваш синочок росте як дубок» - тобто міцний і сильний, бажали батькам хлопчика на хрестинах. Кажуть, під дубом завжди зупинявся на спочинок козак Мамай і ставав ще сильнішим і міцнішим. І дійсно, сьогодні дуб і сосна стоять першими у списку дерев енергодарювачів. Того, хто «зарядився» біля дуба, одразу упізнаєш за швидкою та розмашистою ходою: у людини ноги наче самі переміщуються, майже не торкаючись землі. Дуб - чудовий цілитель, особливо для тих людей, у кого є проблеми з артеріальним тиском: у гіпертоніків - понижує, а у гіпотоніків - підвищує до нормального рівня. Мігрень знімає менше ніж за хвилину і на тривалий час, благотворно впливає дуб і на здоров'я дітей. Отже, його можна вважати «сімейним деревом». Сосна наповнює тіло людини тяжкою щільною біоенергіею. «Заряджатися» у сосни - це у певній мірі велике навантаження для організму. А воно підходить далеко не кожному. Навряд чи це слід робити людям з хворим серцем, дуже ослабленим дітям. Не дуже добре прогулюватися у сосновому лісі тим, кого непокоять головні болі. А ось біоенергія акації приносить свіжість та бадьорість. Хода стає легкою, настрій хорошим. Акація - універсальний донор, і її біоенергія корисна всім, особливо жінкам та дітям. При відсутності вже згаданої трійки дерев клен може вважатися лідером. Особливо гарні клени в алеях, коли висаджені в ряд на відстані 5 м один від одного. Тоді вони створюють живий ланцюг, єдине могутнє біополе. Береза є деревом особливим, і далеко не кожен може отримати від неї необхідну допомогу, а тільки ті, хто її любить, вірить в неї і ставиться з великою повагою. До таких людей береза щедра і дарує їм свою біоенергію понад норму. Недарма в народі кажуть: «Кого береза полюбите, той завжди коло неї буде здоровим». Горобина червона своєю біоенергіею нагадує акацію, але за своїми запасами на порядок нижча. До енергодателів належить також липа. У доброго дерева-донора, яке володіє великим запасом біоенергії, звичайно, на відстані не менше 6 м, немає сусідів. Водночас, якщо ці дерева ростуть густо, то як в своїй масі, по одному вони не володіють значними запасами цієї енергії. Не менш важливо знати, що пора року теж має значення. Так, навесні наймогутнішим джерелом біоенергії є плодові дерева, які квітують. Взимку ж, природні запаси біоенергії у дерев-енергодарувачів різко знижуються, але повністю не зникають. Отже, ви вирішили разом з дитиною вирушити на природу, щоб «підзарядитися» від дерев. Краще це робити навесні та влітку. Заздалегідь подумайте, до якого енергодарувача краще всього звернутися по допомогу: дуба, акації, клена, липи або горобини. Але слід пам'ятати, що існують і такі породи дерев, які навпаки, здатні відбирати енергію. Тож добре запам'ятайте їх. Це - осика, тополя, ялина, верба, каштан. Осика вважалась у народі особливим, проклятим деревом. Переповiдають, що коли Богородиця з немовлям Ісусом утікала від царя Ірода, то ховалась від погоні під деревами. І всі дерева, щоб не видати їх, стояли тихо, не шелестіли, тільки на осиці дрібно тремтіло листя. За цей гріх Бог прокляв осику.

І ось ви вже на природі і облюбували собі дерево. Розслабтеся, не поспішаючи підійдіть до нього, настройтеся (можна подумки прочитати якісь віршовані рядки, віруючі читають молитви). Потім покладіть руки на стовбур дерева і починайте лагідно гладити знизу догори і промовляти: «Дубе, дубе, заряди мене, будь ласка, своїм біополем, дай силу і здоров'я, хай всі мої хвороби йдуть у твоє коріння, а коріння омиється святою водою, і спасибі тобі за все!». Подібний текст слід повторити кілька разів, тобто протягом всього часу, поки проходить «зарядка». Як тільки ви відчуєте легке приємне запаморочення, тепло і поколювання в ділянці хребта, а також легкість по всьому тілу (вас неначе піднімає, відриває від поверхні землі), значить, процес почався. Ви вбираєте живу біоенергію, яку краще всього приймати дитині не більше 1-2 хв., а дорослому протягом 3-5 хв. Заняття поза зазначеним часом у дитини можуть викликати сильне збудження, а у дорослого - підвищення артеріального тиску. Як кажуть: все повинно бути в міру. З цих же міркувань цим не рекомендується займатися за 2-3 години до сну, інакше може з'явитися безсоння. Однак нерідко бувають і такі ситуації (наприклад, при деяких захворюваннях), коли внаслідок тих чи інших причин в енергетичних каналах можуть утворюватися так звані «пробки». Внаслідок цього в окремих нервових структурах, які відповідають за хворий орган, може з'явитися надлишок енергії. І якщо його усунути, вдається істотно допомогти цьому органу. Саме тоді і загадують про те, що існують дерева-енергоспоживачі. Підносячи до такого дерева руку, можна відчути лише легку прохолоду, рука наче притягується до поверхні кори. Ось чому не рекомендується гуляти з часто хворіючою дитиною в осиковому лісі, тому що це може призвести до чергового захворювання. Якщо ж така прогулянка відбулася, бажано зразу ж виправити свою помилку, поповнити нестачу біоенергії від дерев-енергодарувачів. Однак, нерідко та ж сама осика може надати і велику послугу людині при лікуванні хвороб. Наприклад, всі дерева - споживачі енергії - добре витягують біль. Ще В.І.Даль писав: «Болить голова, прикладіть поліно осики», тобто відсмоктуюче дерево. Під час віддачі енергії ви можете відчути легку слабкість та запаморочення, ось чому зцілюватися, знімати біль зубний, головний, від ударів і т.д. за допомогою відбираючих енергію об'єктів бажано лише в тому випадку, коли поруч є об'єкт, що підживлює енергією. Це необхідно для того, щоб швидко усунути сильну слабкість, яка виникає у деяких людей. Адже кожен організм індивідуальний. Не виключений і такий варіант. Ви підійшли до осики і хочете вгамувати за її допомогою головний біль, а нічого з цього не виходить: біль як був, так і залишився. Це говорить про небажання дерева вступати з вами в контакт: можливо, ви були до нього не дуже ласкаві. У такому випадку вам доведеться пошукати інший об'єкт і бути з ним більш «тактовним». Дія цілого дерева на організм буває настільки сильною, що значно безпечніше використовувати лише окремі його частини. Згадаймо хоча б ту саму пораду В.І.Даля: «Приклади поліно». В давні часи, щоб зняти біль, люди користувалися дерев'яними круглячками, тобто спилами діаметром 80-120 і завтовшки 20-30 мм. їх прикладали саме до тих місць, де локалізувався біль. Особливо допомагає тополя при запаленнях органів травлення (якщо прикладати дерев'яні круглячки на ділянку запаленого жовчного міхура, шлунку, 12-палої кишки, підшлункової залози). Круглячки з каштану дуже ефективно здавна застосовувалися при поліартриті.Порада народної медицини носити з собою у кишені каштани людям, які страждають враженням суглобів, популярна і до сьогодні. Правда, часто радять наблизити ліки до хворого місця, а не просто носити у кишені. Тому пов'язку з каштанами прикладають до попереку чи до суглоба, який турбує. Не дуже зручно, але на які жертви не підеш заради здоров'я! Отже, знайдений у кишені зморщений каштан, що завалявся там ще з осіннього «полювання», теж може бути маленьким «благодійником», який позитивно впливає на хворе місце. Круглячки з дерев-споживачів біоенергії є добрим засобом при комплексному впливі на організм хворого. Звичайний курс лікування - 1 місяць. Прикладати слід 5 днів підряд на 20-30 хв, а потім робити перерву на 1-2 дні.

Рекомендації для батьків

Осінь

1. Шановні батьки! Перебуваючи разом з дітьми на прогулянці, поспостерігайте, що шукають в траві птахи? Чому метелики літають біля квітів? Що вони роблять? Висновки зробіть разом з дітьми: всім тваринам потрібна їжа, адже вони живі істоти. 2. Перебуваючи разом з дітьми в парку, помилуйтесь його красою, погодуйте білочку горішками. Акцентуйте увагу дітей на тому, що вона жива істота і також хоче їсти.

3. В теплий осінній день, перебуваючи з дітьми біля водойми, зверніть увагу дітей, яка вода в ній - чиста чи брудна? Хто мешкає у водоймі? Зверніть увагу дітей на те, що і рослинам, і тваринам, і птахам, як і людям, вода потрібна чиста. 4. Разом з дітьми уважно огляньте кімнатні рослини, які є у вас удома. Доручіть дітям самостійно дізнатись, які з рослин більш вологолюбні, а які менше (діти про це вже знають) і полити їх. 5. Проведіть разом з дітьми дослід: в дві склянки посадіть цибулини, але в одну налийте воду, а в іншу - ні. Далі спостерігайте за змінами. Висновки зробіть разом з дітьми. 6. Пересадіть зі свого городу кущ помідорів чи чорнобривців, а потім разом з дітьми поспостерігайте, де довше буде рости рослина - на городі чи в квартирі? Чому? 7. Перебуваючи у парку чи на присадибній ділянці, зверніть увагу дітей на стан рослинності. Чому зів'яли рослини на городі, на квітнику? Чому опало листя? Хай про все це розкажуть вам діти.

Зима

1. Шановні батьки! Поспостерігайте разом з дітьми за мешканцями акваріуму і спитайте в дітей: чому на поверхню води піднімаються молюски? Чи добре живеться рибкам в акваріумі? При необхідності разом з дітьми частково замініть воду в акваріумі. 2. Запропонуйте дітям провести невеликий дослід: де краще дихається - на вулиці, біля дороги, чи у парку? Допоможіть дітям зробити правильний висновок. 3. Проведіть разом з дітьми невеликий дослід: вазу з квітами помістіть в прозорий поліетиленовий мішок і туго зав'яжіть його. Через деякий час зверніть увагу дітей на те, що в середині мішка з'явились крапельки води. Чому вони з'явилися? Відповідь шукайте разом з дитиною: рослина також дихає. 4. Вранці, йдучи у школу, зверніть увагу дітей на місцезнаходження сонця. Чи знаходиться воно так високо, як було влітку? Зверніть увагу дітей на температуру повітря. Спитайте в них, чому стало холодно? Допомагаючи відповісти дітям, поясніть положенням сонця на небі. 5. Перебуваючи з дитиною в лісі чи парку, запропонуйте їй знайти тих комах, яких вона зустрічала влітку. Куди вони зникли і чому? Хай про все це розкажуть вам діти, вони це вже знають.

6. Перебуваючи з дитиною на прогулянці у парку, попросіть її розповісти, чому взимку рослини «сплять»? З чим це пов'язано? Про залежності, які існують між неживою природою і живою, діти вже знають.

Весна

1. Шановні батьки! Перебуваючи на присадибній ділянці, зверніть увагу дітей на перших комах. Чому з'явилися метелики? Де вони літають? Чи потрібні рослинам метелики? 2. Йдучи у школу, зверніть увагу дітей на те, чим зайняті птахи? Де вони мешкають? Чим живляться? Яку користь приносять? 3. Прочитайте дітям книжку Ю.Дмитрієва «Про природу для великих і маленьких». Спробуйте подивитися на природу разом з дітьми очима героїв цієї книги. 4. Запропонуйте дітям розповісти вам оповідання, які прочитали ми у школі (З.П.Плохій «Хто потрібніший») і виясніть, хто ж самий потрібний на Землі?



Висновки

Екологічна культура формується у молодшому шкільному віці, коли діти ознайомлюються з особливостями навколишнього середовища. Враховуючи надзвичайну емоційну чутливість малюків, перевага надається емоційно-естетичному сприйманню природи, розвитку естетичних, інтелектуальних, гуманістично-спрямованих почуттів у ставленні до природи. Основу екологічної культури становлять елементарні знання про природу: орієнтування у найближчому природному середовищі; усвідомлення життєво необхідних потреб живих істот в умовах існування; ознайомлення з елементарними відомостями про взаємозв'язки живої природи, значення її в житті людини. Пізнання дітьми природи відбувається під час активної діяльності, коли вони оволодівають уміннями бережливого ставлення до її об'єктів, збереження та створення умов для їх нормального співіснування. Отже, вже з молодшого шкільного віку дітям можна і необхідно прищеплювати любов до навколишнього середовища, вміння оберігати «зелених друзів» та примножувати багатства.

Під керівництвом батьків і педагогів розвиваються притаманні дітям любов, потяг до природи, виховуються почуття співпереживання, що є необхідною основою формування особистості. У процесі формування усвідомленого дійсного уявлення дітей про природу провідна роль належить дорослим - батькам, вчителям, які виступають не лише як носії знань, а й як зразок для наслідування способів, дій, прийомів, функцій. Тому першочергове завдання дорослого - організувати діяльність дітей так, щоб шляхом самостійних відкриттів, вирішенням проблемних завдань вони одночасно оволодівали не лише новими знаннями, а й уміннями, навичками їх застосування. Види діяльності дітей, які забезпечують повноцінне засвоєння екологічних знань та їх застосування, досить різноманітні: гра, трудова, пізнавальна та творча діяльність. «Домашні завдання», які я запропонувала в другому розділі роботи даються з метою зацікавити батьків, коли не вдається переконати їх прийти на збори і консультації. Приймаючи завдання як обов'язкове для дитини, вони поступово самі залучаються до наміченої справи і починають проявляти до неї цікавість. Вони виступають в комплексі взаємодоповнюючих форм роботи з сім'єю, вони використовуються для більш глибокого засвоєння дитиною знань, одержаних у школі, а також для спільної діяльності, в процесі якої діти і дорослі вчаться узгоджувати свої зусилля і краще розуміти один одного. Під впливом цього батьки «повертаються обличчям» до проблем, які були підняті у школі і до педагогів як до спеціалістів з цієї проблеми. А це дуже важливо для взаємодії обох сторін. При найбільш відповідальному ставленні до справи виховання без активної взаємодії вчителі і батьки не зможуть вирішити складні завдання екологічного виховання дітей.

Виховна година  "ВМІЙТЕ ПРИРОДУ ЛЮБИТИ"


Тема: Вмійте природу любити

Мета: виховувати любов до природи, бажання охороняти і примножувати її багатство та красу, сприяти вихованню почуттів.

Обладнання: живі квіти, малюнки, плакати: „ Природи – наше багатство ”, „ Люби природу, як рідну матінку ”, „ Усе на Землі треба берегти ” та ін., запис співу птахів.

Хід виховної години

Виходять діти в костюмах природи, читають слова під звуки співу птахів.

Тополя.

Все на землі, все треба берегти –

І птаха, й звіра, і оту рослину.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо врешті ти його частина.

Верба.

Друже мій, люби життя, люби людей, природу,

А кривду кинь у забуття, як камінь в тиху воду.

Калина.

Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них ті,

Що квітнуть у рідному краї.

Пролісок.

Але квіти, тварини зникають з землі,

Їх заносять у книгу Червону.

Тож давайте за розум візьмемося ми,

Чисте повітря і воду живу

Будемо завжди берегти.



Учитель. Шановні батьки, вчителі, гості і всі присутні, сьогодні ми проведемо виховний захід „ Вмійте природу любити ”.

Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає в нас природа. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів пташок, запах квітів – усе це дороге серцю і ні з чим його не можливо зрівняти, забути. Рідний край – наш дім, вишенька біля хати, хрущі над вишнями, вулиця, по якій ми ходимо, річечка, біля якої відпочиваємо, у якій так любимо плескатися.

Сьогодні ми поговоримо про нас – людей, які нищать природу: зривають квіти, руйнують пташині гнізда, ламають дерева, забруднюють водойми, повітря, щоб тільки задовольнити свої забаганки, збагатитися. Наймудріша на землі – природа. Люди, які живуть в гармонії з нею – найщасливіші. Заглянемо в куточок природи рідного дому.

Дівчинка.

Це мені твої ранки погожі –

Це мені зацвітають сади.

Не вставляти тебе я не можу

Ти у серці моєму завжди.

І коли б я була не людина,

А береза зелена була,

Я шуміла б про тебе в долині,

Твоя слава б зі мною росла.

Ну, а так я людина

І маю лише слів невичерпні дари,

І від серця всього прославляю

Твої ріки, сади і бори.

Ведучий.

Були у матері-Природи дві донечки,

Такої вроди,

Хто їх побачить хоч на мить,

Не міг забути і розлюбить.

Танцюючи, виходять Флора і Фауна.



Фауна.

Голубооку звали Флора,

У неї очі, наче зорі,

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна та привітна.

Флора.

А Фауна – швидка, як вітер,

Могла за птахами летіти,

І за оленями стрибати,

Та з білочками пустувати.

Ведучий.

Обидві світ живий любили

І так його говорили.

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мати-Природа:

Мрійливій Флорі – світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний.

Ведучий. Із того часу ця краса нам жити в щасті допомагає. Весна – життя дає всьому, літо – нас лікує, ну, а осінь золота – всіх нас нагодує.

Верба. Заглянемо в природу сьогодні, коли повітря стає п’янким від пахощів квітів, коли все оживає, відновлюється життя. 

Тополя.

І степ загомонів, почулись співи, крики.

Взялися до смичків і коники-музики.

Кривий танець.



Весна.

Ішла весна-красна в зеленій хустинці,

Несла весна-красна у скриньці гостинці.

Ягнятам – травицю, гусенятам – водицю,

Каченятам – ряску, а нам ніжність і ласку.

 Береза.

Вона приходить з ласкою

Та із своєю казкою.

Як тільки струсить рукавом –

Синіють проліски кругом.



Ведучий. Озирніться навколо – як усе змінилося навесні! Погляньте на небо – там з’явилися пухнасті хмарки, бажані гості землі.

А земля – у лузі, в полі,

На горі і під горою –

У весняному роздоллі

Пахне листом і корою.

Пролісок.

Шматочок неба на голову впав

Проліском блакитним,

Подоляночка всміхнулась

У танку привітно.

Танець „ Подоляночка ”.

Виходять діти із шпаківнями.



Хлопчик.

Переярками та узліссями,

По розлитій весняній воді,

Гуси плавають між берізками,

Білі-білі, як лебеді.

Дівчинка.

Ані шелесту, ані бризочки,

Ні далекого шуму коліс.

Лиш шпаків довга низочка

Огинає струни беріз.

Хлопчик.

Он чорний шпак співає вгорі,

І сиза горлиця воркує.

Чудова пісня солов’я

Над всіма співами царює.

Дівчинка.

Ми хатинки вам збудуємо

На деревах в гіллячках,

Щоб ви нам пісні співали,

Щоб ловили там комах.

Ведучий. Та ось весна подорослішала і стала зрілою красунею. У снопах яскравого світла виграють різні кольори чудових квітів. Ніхто не встоїть перед солодкими дарунками духмяного літа. І згадуємо ми його з ніжністю та вдячністю за його щиру ласку, тепліть, рясноту і буяння.

Літо. Я принесло вам тепло, радість і щедрість. Як зараз гарно у лісі, садах, гаях. Погляньте навкруги! Помилуйтеся зеленню дерев. Напийтеся цілющого повітря.

Дубочок. Ліс улітку вражає своєю красою. Він і „дихає”, і „говорить”, і співає. Мені навіть страшно подумати, щоб сталося з красою землі. Якби не стало лісів.

Берізка.

Коли б не ліс, не знали б ви про те,

Що є фіалка й пролісок на світі.

Як у маю конвалія цвіте –

Найкраща, найніжніша поміж квітів.

Дубочок.

Спасибі ж людям, що зростили ліс:

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі берізки білі.

Танець „Хоровод літніх квітів”.

Ведучий. І все б було добре сьогодні у нас, якби ми навчилися любити природу так, як любимо самих себе, оберігали б її: не витоптували трави, не зривали марно цвіту, не руйнували пташиних гнізд. А що ми робимо з природою, коли відпочиваємо?



Ліс.

Цвіте прекрасна, білосніжна –

Конвалія в лісах моїх.

Мов наречена з тонким станом,

Стоїть всміхається мені.

А запах ніжний, незрівняний,

П’янкий, мов чари весняні.

Конвалія.

Мене зірвати – зганьбити вроду,

На жаль, знаходяться такі...

Бездумно нівечать природу,

Пакують квіти у мішки.

Сон-трава.

А потім нишком, мов злодії,

В мішках на торг красу несуть.

З пучком конвалій лиходії

Свою ж і совість продають.

Заголубіли травневі далі – настала пора конвалій.

Квіти-перлини всю землю вкрили, юну дівчину заворожили.

Ой, килимочок з ніжних квіточок

Не буду плести я з вас віночок.

Не буду плести, не буду рвати,

Ви ж бо на світі, щоб чарувати.

Ведучий.

Люба природо, ховай свої чари,

Топчуть папороть, квіти, траву,

Тільки б швидше наповнити тару,

Ніби мамонтів стало пройшло.

Дівчина.

Все, що квітло, буяло, росло,

Полягло, почорніло, прив’яло.

І заплакала тихо берізка з жалю,

І затих соловейко в гаю.

Під берізкою купа сміття,

Із яєць шкарлупки валяються,

Там і тут консервні бляшанки

На гілках, мов намисто, гойдаються.

Хлопчик.

Та мовчить засмучений ліс,

Лише тихо й покірно зітхає.

А в очах – скільки болю і сліз. Своїм виглядом він промовляє: – Якщо хочеш сюди ще прийти, Щоб суниць чи грибів назбирати, То навчись мене берегти І красу мою шанувати. Звучить пісня   Ольги Ковальської «Квіточка». Осінь. Мудра природа, її розум неперевершений. Я також люблю ліс, траву, птахів, комах. Та найбільше мене приваблюють квіти. Вони приносять радість, коли серце обгортає сум, п’янкий аромат, зцілює здоров’я. Та часом ми про це забуваємо і цінуємо тільки тоді, коли втрачаємо, записуючи в Червону книгу. Ведучий. Не зберегли люди природу, засумували Флора і Фауна. Більше не чути співу пташок, шепоту голубої води, навкруги все чорне та сіре. Виходить продавець: на грудях висить лоток з парасольками, пляшки з написом „ Жива вода ”, „ Чисте повітря ”.

 

Продавець. Загрозлива екологічна ситуація сталася в світі. Повітря і вода забруднені. Хто хоче вберегти своє життя, купуйте „ Чисту воду, „ Чисте повітря ”. Вода без ртуті, свинцю. Люди! Терміново купуйте, остання чиста вода в пляшках на Землі. Купуйте парасольки від „ масних ” і „ кислотних ” дощів. Тільки в нас цілюще повітря і чиста вода. Побачив покупців, зрадів.

Продавець. Купуйте, купуйте „ Живу воду ”, „ Чисте повітря ”.

Перший покупець (здивовано до друзів). Що він говорить?! Парасольки від „ масних ” та „ кислотних дощів ”, „ Чисте повітря ”, „ Жива вода ”?

Продавець. Саме так. Це останні експонати і тільки в мене. Спішіть купити їх.

Другий покупець. Навіщо воно нам потрібне? Це що? Бабусині казки.

Продавець (сумно). Ні, молоді люди, це не бабусині казки. Ще трохи і на Землі не залишиться ні краплини чистої води, а за один продих повітря ми заплатимо життям.

Третій покупець. Ти що, смієшся з нас? Яка брехня!

Четвертий покупець. Він, мабуть, з глузду з’їхав. „ Кислотні дощі ”, „ Чисте повітря ”. Та дихай, скільки хочеш, і води пий, скільки потрібно, – і все безкоштовно.

П’ятий покупець. Та це шахрай! Що ви не бачите? Ходімо, немає про що з ним розмовляти. На наш вік всього вистачить, а після нас хоч і потоп.

Продавець. Люди, невже вам не страшно? Подивіться на небо, яке воно сіре, аж чорне. І хмари пливуть низько, низько над землею.

Пісня „ Дивлюсь я на небо ”.

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,

Що ми після себе на світі лишаєм.

Ліси наші в’януть, нема більше рік,

Пташки покидають край рідний навік.

Нечисте повітря, у ґрунті отрута,

І слово „ Чорнобиль ” страшне назавжди.

І щоби на світі не сталось біди,

Шануймо природу усюди й завжди.

Чути гуркіт грому. Продавець розкриває парасольку.



Продавець. Ось бачите, іде кислотний дощ. Швидше, швидше беріть парасольки. Це страшний дощ, після нього все живе зникає на Землі.

Шостий покупець. Мені страшно. Це що ж виходить: пташку звіра, квітку я побачу тільки на картинці чи в музеї?!

Сьомий покупець. Це несправедливо. Я люблю купатися. Як я житиму без річки, дощику?

Звучить пісня «Дощик»

Діти парасольками роблять веселку.


Продавець. Наша планета більше не витримає такого відношення до природи, якщо ми не візьмемося за розум зараз. Давайте накажемо Кривду та Совість.

Перший покупець. Давайте. Але ж як?!

Продавець. Скличемо суд.

Секретар. На суді присутні: суддя, прокурор, адвокат, свідки, Кривда і Совість. Всім встати. Суд іде.

Суддя. Ми зібралися для того, щоб засудити винних і розібратися в тій загрозливій екологічній ситуації, яка склалася в нашому селищі. Що ж ми басимо – птахи, комахи вимирають, бо повітря забруднене. Кожної осені спалюють листя, дим аж очі „ виїдає ”, дихати заважає. Річки забруднені, а в овочах і фруктах велика кількість нітратів, свинцю.

Секретар. Будь ласка, запросіть підсудну Кривду.

Кривда. Ваша честь, мене звинувачують у всіх гріхах. Я не погоджуюся з цим. Я не одна така. Нас багато на Україні.

Суддя. Слово надається прокурору.

Прокурор. Шановне панство. Дуже важко стало жити в нашому селищі. Чадить, смердить кругом. До чого ми дійшли?! Що ж ми після себе залишимо? Чорну землю? Сині дерева? Ні, так діло не піде! Буду судити не законом, а совістю.

Секретар. Будь ласка, запросіть свідків водойм.



У танці випливають рибки.

Перший свідок.

Ой біда ж, яка біда!

Люди, що це за вода?

Може, вам і добра пити,

А мені в ній важко жити.

І на дні, і у воді

Хімікати геть усі.

Секретар. Послухаємо другого свідка.

Другий свідок.

Я згодна з думкою свідка.

Бо вода ж була колись.

Люди, звідки ж ви взялись?

Люди, трішки совість майте,

Дніпро - річеньку рятуйте.

Є причини сумувати,

Треба всіх нас виручати.



Пісня „Тече вода каламутна”.

Тече вода каламутна,

Дніпра рибонька смутна.

Вона смутна ще й сердита,

Бо колись же буде вбита.

Вб’ють рибину хімікати,

І не встигне закричати,

Бо отрути із городів

Каламутять чисті води.

Суддя. Що скажете, захиснику?

Адвокат. Ні, не можу я судити строго, Ваша честь. Усе, що робиться в природі – наслідок неправильного життя. Людям важко жити, вони не живуть, а виживають. Ось і маємо те, що маємо. Ні, ні! Не судіть їх строго.

Суддя. Я вас розумію, є ряд причин на це в суспільстві. Але ж вибачте. Що ми залишимо після себе? Що ви скажете у свій захист, Кривдо?

Кривда. Визнаю свою вину. Більше так робить не буду. План складу. Закон введу і природу збережу.

Секретар. Слухається справа підсудної Совісті.

Прокурор.

Кожного дня і кожну хвилину

Оберігайте всяку звірину.

Тільки добра їй потрібно бажати

І намагайтеся не ображати.

Адвокат. Ваша честь!

Суддя. Не дозволяю. Це не підлягає обговоренню.

Совість.

Визнаю свою вину.

Слово честі, справлюсь.

Все задумано мудро в природі,

Жити нам у мирі і злагоді.

Секретар. Оголошується перерва. Суд іде радитися.

Суддя Порадившись з колегами, суд вирішив: підсудні винні в тім, що сталося в природі. Ми прийняли Закон про охорону навколишнього середовища і захист природи, але найвищий закон – совість і розуміння.

Вихователь. Я вислухала ваші думки про те, чого непотрібно робити. Отой незірваний пролісок, пташеня, повернуте до гнізда, незламана гілочка – це і є збереження природи. Будемо її шанувати, оберігати і любити.



Вірш „ Вмійте природу любити ”.

Вам у походи ходити

І мандрувати, любити,

Кожній стеблині радіти,

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави...

Цвіту не вирви задаром,

Гілок не ламай для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежину в гаю,

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.



f:\новая папка\2012-12-14 10.30.34.jpg f:\новая папка\2012-12-14 10.30.46.jpg f:\новая папка\2012-12-14 10.30.54.jpg f:\новая папка\2012-12-14 10.32.57.jpg

c:\users\user\documents\фото\img_2892.jpg c:\users\user\documents\фото\img_2896.jpg


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка