Природознавство 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів Загальна характеристика навчального предмета



Сторінка1/4
Дата конвертації22.02.2016
Розмір1.17 Mb.
  1   2   3   4
Проект базової навчальної програми

ПРИРОДОЗНАВСТВО

1-4 класи
загальноосвітніх навчальних закладів

Загальна характеристика навчального предмета

Найважливішими завданнями освіти у школі І ступеня є формування предметних і універсальних способів дій, що забезпечують можливість одержання повноцінної якісної освіти в основній школі, з метою подальшого професійного становлення та соціалізації особистості школяра; формування та удосконалення вміння вчитися; створення психолого-педагогічних умов для індивідуального розвитку дитини з урахуванням культурних цінностей українського суспільства.

Вище зазначені завдання вирішуються в процесі вивчення усіх навчальних дисциплін. Проте кожна з них має свої особливості. Специфіка предмета “Природознавство” полягає в ознайомленні дитини з основами природничих знань. Власне наукові знання фундаментальних природничих предметів адаптовані в навчальний предмет “Природознавство” у формі, доступній для дітей молодшого шкільного віку. Предмет вивчення – природа – виступає як цілісний системний об’єкт, який визначає добір змісту, його розподіл і способи організації навчання. Окремі об’єкти природи: Земля як планета, ґрунт, рослини, тварини тощо також мають ознаки цілісних систем. Одиницями наукових природничих знань у початкових класах є факти, уявлення, поняття та системи понять. Окрім того, предмет “Природознавство” відрізняється від інших навчальних предметів способами засвоєння знань та їхнє застосуванням у процесі навчання.

Програма “Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти відповідно до спірально-концентричного принципу, який забезпечує неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем, з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, для якого характерне поєднання елементів біології та екології, географії, фізики, астрономії й хімії. У програмі закладена змістовна основа для широкої реалізації об’єктивних внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків усіх дисциплін початкової школи.



Мета навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основи екологічної освіти, опанування способами навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:



  • формування базових компетентностей, а саме: інформаційної (обробка та класифікація інформації), самоорганізаційної (планування діяльності та чітке виконання алгоритму), комунікативної (вміння виступати, відповідати на запитання, задавати запитання, висловлювати власну позицію);

  • формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає основні закони і закономірності про природу та місце в ній людини;

  • формування вміння спостерігати за об’єктами та явищами живої та неживої природи;

  • формування науково-дослідницьких умінь під час реалізації короткотривалих дослідницьких, творчих та інформаційно-пізнавальних проектів, практичних робіт, спостережень та дослідів, екскурсій;

  • формування вмінь виокремлювати найважливіші ознаки предметів та явищ природи, моделювати їх;

  • використовувати моделі для пояснення явищ природи;

  • формування елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи, їхні взаємозв’язки та залежності у системі “нежива – жива природа”, “природа – людина” й усвідомлення свого місця в навколишньому світі;

  • формування умінь застосовувати знання про об’єкти природи, розуміти взаємозв’язки у природі та використовувати їх для розв’язання практичних задач;

  • формування мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі;

  • формування загальнонавчальних і предметних умінь, необхідних для подальшого вивчення природничих предметів та охорони природи як галузі екології;

  • оволодіння початковими науково-дослідницькими вміннями під час проведення власних досліджень, практичних робіт, спостережень та дослідів;

  • оволодіння способами практичної діяльності з об’єктами природи;

  • засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення до природи;

  • застосування на практиці правил поведінки у природі;

  • засвоєння традицій українського народу у ставленні людини до природи.

Відповідно до базового навчального плану курс “Природознавство” вивчається з 1 по 4 клас по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, з них 9 – резерв навчального часу, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботі з додатковими джерелами інформації.

Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі курсу “Природознавство” визначені такі змістові лінії: “Об’єкти природи”, “Взаємозв’язки у природі”, “Земля – планета Сонячної системи”, “Україна на планеті Земля”, “Рідний край”, “Охорона і збереження природи”, “Методи пізнання природи”. Вибір об’єктів для формування предметних компетентностей учнів відбувався за такими критеріями:



  • відповідність Державному стандарту початкової загальної освіти;

  • відповідність сучасним знанням про природу;

  • інтеграція пропедевтичних знань із біології, географії, фізики, астрономії, хімії та екології;

  • можливість змістової основи для реалізації міжпредметних зв’язків у початковій школі.

Предмет “Природознавство” має вагомий потенціал для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі спостережень за природою, використання проектної діяльності, дидактичних ігор у відповідності до психологічних особливостей молодшого шкільного віку. Такий підхід підвищує якість знань, сприяє виробленню базових компетентностей, розвиває пізнавальний інтерес до вивчення природи, активність та самостійність, позитивні якості емоційно-вольової сфери, здатність до наукової творчості, самовираження і спілкування.

Програма передбачає реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до проведення навчально-виховного процесу, спрямованого на задоволення інтересів та потреб учнів у сфері їхнього найближчого оточення – живої та неживої природи, об’єктів, створених руками людини. Відтак створюються умови для самопізнання і саморозвитку дитини.



Наскрізними поняттями та об’єктами вивчення у змісті курсу є:

  • нежива та жива природа, гуманне, екологічно усвідомлене ставлення до природи;

  • цілісність природи;

  • взаємозв’язки між живою та неживою природою;

  • причинно-наслідкові зв’язки в природі;

  • природа та людина як єдине ціле;

  • унікальність Землі як планети Сонячної системи;

  • життя як найвища цінність;

  • діяльність людини в природі та її значення;

  • природа рідного краю та України, її різноманітність, дбайливе ставлення до природи України, що базується на розумінні її неповторності, почуттях любові до своєї Батьківщини й відповідальності за її майбутнє;

  • екологічні проблеми, що виникають внаслідок господарської діяльності людини в своєму регіоні, в країні, в світі;

  • охорона природи в рідному краї;

  • охорона природи в Україні в контексті глобальних екологічних проблем;

  • енергозбереження в побуті як елемент екологічної культури, яка є складовою загальнолюдської культури.

Зміст і структура курсу відображають сукупність початкових уявлень та понять біології (ботаніки, зоології, екології), географії (кліматології, геології, метеорології, картографії), астрономії, фізики й частково хімії. Їхній обсяг та глибина відповідають пізнавальним можливостям молодших школярів і базуються на дотриманні власне природознавчих принципів: екологічного, краєзнавчого, українознавчого, планетарного та фенологічного (сезонного). Програма передбачає посилення пропедевтичного курсу неживої природи за рахунок логічного зв’язку в побудові природничих тем, вивчення вимірювальних приладів та їхнє використання на практиці, розв’язування дослідницьких задач, широкий демонстраційний експеримент. Фізико-хімічна пропедевтична основа закладається через вивчення атомно-молекулярної структури речовини; основа астрономічних знань – через вивчення будови Сонячної системи і Всесвіту; розуміння взаємозв’язків живої та неживої природи – через зв’язок періодичних рухів Землі, впливу освітленості земної поверхні Сонцем та явищами зміни дня і ночі, змін пір року.

Враховуючи особливу зацікавленість молодших школярів у інформації, що стосується будови Всесвіту та його дослідження, які є додатковим мотивом до навчання, позакласного читання, зацікавленості новинами науки, програма передбачає ґрунтовну початкову астрономічну освіту, яка формує особистість людини, визначає її відношення до природи і до себе. Пропедевтика астрономічних знань має на меті вчасно задовольнити інтерес молодших школярів до дослідницької діяльності, пізнання світу в масштабах Всесвіту. Ознайомлення учнів із зоряним небом, небесними тілами, астрономічними явищами покликане розвинути у молодших школярів необхідність у подальшій шкільній та позашкільній астрономічній освіті, сприяє розширенню їхнього кругозору, дає можливість відчути зв’язок зі Всесвітом і відповідальність за збереження унікальної природи нашої планети. Елементи астрономічних знань як об’єкти навчальної діяльності сприяють високій мотивації до активної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Водночас зміст курсу “Природознавство” і його структурування визначаються загальноприйнятими дидактичними принципами: науковості, доступності, віковідповідності та наступності в освітньому, розвивальному та виховному процесах, зумовлені нагальними потребами в гуманізації процесу навчання та мотивації до вивчення природничих предметів, забезпеченні реалізації особистісно зорієнтованих підходів до навчання і створенні умов для самореалізації кожного учня.

Структура курсу “Природознавство” за роками навчання є такою:

1-й клас


(68 годин, 2 год. на тиждень):

Розділ І. Світ, у якому ти живеш.

Розділ ІІ. Багатства неживої природи.

Розділ ІІІ. Багатства живої природи.

Розділ ІV. Запитання до природи.

Розділ V. Моя країна – Україна.


2-й клас

(68 годин, 2 год. на тиждень):

Розділ І. Рух Землі навколо Сонця.

Розділ ІІ. Природа восени.

Розділ ІІІ. Природа взимку.

Розділ ІV. Природа навесні.

Розділ V. Природа влітку.
3-й клас

(68 годин, 2 год. на тиждень):

Розділ І.Земля – планета Сонячної системи.

Розділ ІІ. Вода.

Розділ ІІІ. Повітря.

Розділ ІV. Гірські породи.

Розділ V. Ґрунти.

Розділ VІ. Рослини, тварини та середовище їхнього проживання.


4-й клас

(68 годин, 2 год. на тиждень):

Розділ І. ЛЮДИНА І МІКРОСВІТ.

Тема 1. Будова і властивості речовини.

Тема 2. Прилади та вимірювання.

РОЗДІЛ ІІ. ЛЮДИНА НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ.

Тема 1. Людина.

Тема 2. Наша Батьківщина – Україна.

Тема 3. Населення Землі.

Тема 4. Енергоносії та їхнє використання людиною.

РОЗДІЛ ІІІ. ЛЮДИНА І ВСЕСВІТ.

Тема 1. Земля – наш космічний дім.

Тема 2. Наша адреса у Всесвіті.

Відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту”, зміст програми для 1 класу сформований з урахуванням наступно-перспективних зв’язків між дошкільним навчанням й початковою ланкою загальноосвітньої школи.

У 1 класі навчальний предмет “Природознавство” представлений такими розділами: “Світ, у якому ти живеш”, “Багатства неживої природи”, “Багатства живої природи”, “Запитання до природи” та “Моя країна – Україна”. Програма з природознавства спрямована на розвиток у 6-річних дітей пізнавального інтересу до вивчення природи й навколишнього світу, усвідомлення місця людини в ньому. Дитина дізнається про різноманітність живої та неживої природи, рукотворного світу. Вона доходить висновку про значення природи для життя людини, ознайомлюється з правилами поведінки в природі, які закладають основи формування екологічної культури. У процесі спостережень за явищами й об’єктами навколишнього світу в дитини виникає безліч запитань. Основне завдання курсу – зацікавлювати дитину ставити запитання, шукати відповіді на них, висловлювати здогади, перевіряти їх за допомогою спостережень та дослідів, робити висновки. З цією метою у розділі “Запитання до природи” запропонована тематика міні-проектів для дослідження живої та неживої природи. Дидактичне завдання цього розділу – знайомство першокласників із методами пізнання природи – спостереженнями та дослідами. Ознайомлення з природою України передбачає останній розділ програми для 1 класу.

З метою розвитку спостережливості, пам’яті та самоорганізації учнів, програма для 2 класу побудована за фенологічним принципом. Регулярні спостереження за сезонними змінами в природі упродовж навчального року є одним із універсальних та гармонійних методів отримання первинних уявлень та понять про природу. Діти вчаться встановлювати взаємозв’язки між неживою та живою природою, визначають роль Сонця для природи й характер діяльності людей у різні пори року, досліджують властивості води, повітря.



У 3 класі розширюються та поглиблюються знання про неживу та живу природу. Учні дізнаються про причини змін пір року та дня і ночі на Землі, склад Сонячної системи, значення води, повітря, гірських порід, корисних копалин та ґрунту для життя людини і природи. Ознайомлюються з принципами класифікації живих організмів та їхніми видами – основоположними поняттями біологічних галузей знань.

У програмі природознавства для 4 класу значна увага приділяється формуванню наукової картини світу та вимірюванням. Розширюються знання учнів про методи пізнання природи та заходи охорони і збереження її багатств, втілюються природоохоронний, краєзнавчий, українознавчий та планетарний підходи у доборі навчального матеріалу.



Загальнонавчальні вміння, навички і способи діяльності

Програма передбачає формування в молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок, універсальних способів діяльності та ключових компетентностей. Пріоритетними для навчального предмета “Природознавство” є: висування гіпотези про об’єкти та явища природи на основі власного досвіду та сформованих уявлень або вивчених закономірностей; вибір умов проведення спостереження або дослідів, при яких змінюється лише одна величина, а всі інші залишаються постійними; використання приладів для вимірювання довжини, температури, маси і часу; вивчення явищ природи за допомогою моделювання, опису природних об’єктів і порівняння їх за визначеними ознаками; виконання правил безпеки при проведенні практичних робіт; пошук необхідної інформації у довідкових виданнях (у тому числі на електронних носіях, у мережі Інтернет); використання додаткових джерел інформації при вирішенні навчальних завдань; робота з текстами природничо-наукового характеру.

Важливим є вміння учнів підготувати коротке повідомлення з використанням природничо-наукової лексики та ілюстративного матеріалу (у тому числі комп’ютерної презентації на підтримку усного виступу); коректне ведення навчального діалогу при роботі у малій групі співпраці, висловлювання власної думки щодо виступів товаришів, прочитаного або почутого на уроці, презентація досліджень і спостережень у групі та індивідуально.

Визначаючи способи дії, керуємося такими критеріями: спосіб дії “розуміти” включає вимоги, які націлені, головним чином, на засвоєння і відтворення змісту предмета; спосіб дії – “уміти” включає вимоги до формування загальних для всіх природничих наук, прийомів дослідницької діяльності (опис спостережень і дослідів, порівняння природних об’єктів, використання вимірювальних приладів тощо), комунікативних умінь (робота з природничо-науковими текстами, підготовка усних повідомлень), а також умінь, які пов’язані зі змістом курсу і засвоюються на продуктивному рівні.

Керуючись тим, що складовими навчально-пізнавальної діяльності є загальнонавчальні й предметні уміння, навички, при вивченні предмета “Природознавство” звертаємося до переліку усталених умінь (учень називає…, наводить приклади…, розпізнає…, визначає…, спостерігає та описує…, порівнює…, пояснює…, робить висновки… тощо).

У навчанні молодших школярів особливої уваги заслуговує реалізація індивідуального підходу, зокрема саморегуляції, когнітивного й мовленнєвого розвитку учнів. У разі засвоєння матеріалу учнем на початковому рівні навчальних досягнень, учитель може пропонувати навчально-пізнавальні завдання, що передбачають застосування таких умінь: назвати, розповісти, розпізнати, навести приклади, розрізнити. Учням, що опановують матеріал на середньому рівні краще працювати над виконанням завдань, що потребують опису, аналізу, порівняння, характеристики об’єктів, явищ природи. Учням із високим рівнем навчальних досягнень під силу будуть завдання, що полягають у поясненні, обґрунтуванні, класифікації, формулюванні висновків, застосуванні знань у нетиповій ситуації.



Особливості організації вивчення програмового матеріалу

При вивченні предмета “Природознавство” рекомендується проводити як традиційні уроки, так і нестандартні, зокрема, екскурсії в природу, по населеному пункту, у краєзнавчий музей, будинок природи. А також: цільові прогулянки, уроки-ігри, уроки-подорожі, уроки-усні журнали, уроки-міні-дослідження, уроки-свята тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) з використанням новітніх методик.

Різноманітністю повинні відрізнятися методи, прийоми і засоби навчання. Першорядне значення надається спостереженням у природі, власним дослідженням, практичним роботам, демонстраційним і лабораторним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, а також практичній діяльності з охорони природи.

Особливе місце в навчальному процесі відводиться дидактичним іграм, спрямованим на засвоєння предметних знань і вмінь та розвиток пізнавальних процесів (способів логічного мислення, сприйняття, пам’яті, уяви), збереження і підтримку працездатності молодших школярів, забезпечення їхньої потреби в спілкуванні та фізичній активності, зняття фізичної та психічної напруги.

Для успішного засвоєння програми варто використовувати також методи і прийоми, що сприяють посиленню емоційного сприйняття школярами навчального матеріалу, інтеграції інтелектуального, естетичного та емоційного компонентів у навчанні. Виконанню цих завдань сприяють спостереження за красою природи, аналіз життєвих ситуацій, проведення досліджень, екскурсій, демонстраційні досліди, моделювання. Уроки, які пропонується проводити у природі, виокремлені в рубрику “Зелений клас”. Їхній зміст спрямований на проведення спостережень і досліджень на краєзнавчому матеріалі, а також на формування здоров’язберігаючої компетенції.

Значна увага приділяється проектній технології – системі навчання, за якої учні здобувають знання в процесі планування та виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються. Усі проекти, які пропонуються, мають, як правило, короткотерміновий характер, інтегрований зміст, а за домінуючим методом або видом поділяються на дослідницькі, творчі, ролево-ігрові, інформаційні.

Навчальний проект – це можливість для учня максимально розкрити власний творчий потенціал. Залучення у проектну діяльність дає змогу учасникам проекту проявити себе індивідуально або в групі, спробувати власні сили, застосувати набуті знання у новій ситуації, відчути свою причетність до вирішення практичних і важливих для збереження природи задач, вчитися презентувати результат своєї роботи. Така діяльність спрямована на вирішення проблеми, сформульованої у тому числі і самим учнем, є цікавою і значимою для нього.

У рамках навчального проекту з’являється можливість формувати базові та надпредметні компетентності, розвивати уміння і навички, які прийнято вважати загальнонауковими та універсальними.

Метод проектів дозволяє учасникам навчального процесу перейти до суб’єкт-суб’єктних відносин, надає можливість діяти самостійно, сприяє самостійній цілеспрямованій, умотивованій і результативній діяльності школярів.



Оцінювання навчальних досягнень учнів

У 1–2 класі учитель оцінює навчальну діяльність учнів, не вдаючись до балів.

Вимоги до означеного виду оцінювання полягають у тому, що не оцінюються особистісні якості дитини, її пізнавальні процеси (увага, сприймання, пам’ять, мислення), темп роботи, інакше кажучи, оцінюється виконана робота, а не її виконавець. Під час оцінювання важливо формувати у дитини розуміння – оцінюється те, що вона зробила, а не її особистість. Необхідно застосовувати прийоми оцінювання, які, з одного боку, дають можливість зафіксувати індивідуальне досягнення кожної дитини, а з іншого – не провокують учителя порівнювати успіхи дітей між собою.

Форми і прийоми оцінювання навчальної діяльності учнів 1–2 класу можуть бути такими:



  • схвалення, заохочення, стимулювання: справився, чудово, стараєшся, добре виконав завдання, спробуй ще краще;

  • зауваження: виконай охайніше, не поспішай, ще раз подивися на зразок і зроби так само та ін.;

  • розгорнуте словесне оцінювання (учитель аналізує хід роботи, її результат, спосіб виконання, показує, на що варто звернути увагу, стимулює учнів діяти за алгоритмом, допомагає висловитись ясніше, точніше);

  • перспективна й відстрочена оцінка (вчитель роз’яснює, за яких умов учень може в перспективі одержати найвище схвалення);

  • відзначення активності учня на уроці умовними символами, геометричними фігурами тощо;

  • ігрова оцінка – нагородження переможців, учасників гри різними ігровими атрибутами (книжка, іграшка тощо).

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуємо ступінь сформованості у них компетентностей: інформаційної, комунікативної, самоогранізаційної, предметної, загальнокультурної, громадянської, соціальної, здоров’язберігаючої.

Об’єктами контролю у процесі навчання природознавства є:

  • знання (у формі фактів, уявлень, понять) про предмети і явища природи, взаємозв’язки і залежності між ними;

  • уміння виконувати різні види навчально-пізнавальної діяльності щодо об’єктів природи та інформації про них;

  • уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об’єктів природи (дослід, практична робота, спостереження);

  • уміння цілеспрямовано виконувати практичні дії з об’єктами природи;

  • уміння оцінювати об’єкти природи, а також свою поведінку й інших людей у природі.

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства визначено:

  • якості засвоєння учнями природознавчих уявлень і понять та властивості сформованих умінь;

  • рівень оперування природознавчими знаннями (репродуктивний, реконструктивний і творчий) у визначених програмою видах практичної та навчально-пізнавальної діяльності;

  • рівень сформованості різних груп умінь (копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);

  • рівень оволодіння досвідом творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий);

  • рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до природи, до самого себе та інших людей у природі.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 3–4 класів із природознавства здійснюється за 12-бальною шкалою. За зазначеними критеріями виділено чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Рівень навчальних досягнень учнів


Бали


Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. початковий

1

Учень (учениця) називає окремі характерні й більшість випадкових ознак одиничних уявлень.

Відтворює зразки способів діяльності тільки за допомогою вчителя.

Спостерігає за виконанням досліду чи практичної робота; при повторенні часткових висновків про результати та способи виконання дослідів і практичних робіт припускається значних помилок в окремих діях та послідовності їхнього виконання. Повторює окремі найпростіші оцінні судження з помилками.


2

Учень (учениця) називає як характерні, так і випадкові ознаки одиничних уявлень.

При відтворенні зразків різних способів діяльності користується алгоритмом, планом, інструкцією за допомогою вчителя. Спостерігає за виконанням досліду чи практичної роботи; при повторенні часткових висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт припускається помилок. Повторює частину найпростіших оцінних суджень.



3

Учень (учениця) засвоїв(ла) природознавчі знання у формі одиничних уявлень про окремі об’єкти природи; відтворює зміст уявлень; називає конкретні об’єкти і розпізнає серед інших. Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні відтворення зразків способів діяльності з опорою на алгоритм, план, інструкцію під керівництвом учителя. Спостерігає за окремими знайомими об’єктами природи; цілеспрямовано виявляє їхні ознаки чи властивості. Досліди і практичні роботи виконує за зразком за допомогою вчителя; часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт повторює.

Повторює найпростіші оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі.

Читає тексти про природу, надані учителем, переказує їх, задає запитання до прочитаного, відповідає на запитання, поставлені учителем. Працює з зображеннями природний об’єктів. Проводить спостереження та дослідження в групах та під керівництвом вчителя.


ІІ.

середній

4

Учень (учениця) називає кілька характерних та випадкових ознак загального уявлення. Під час відповіді утруднюється навести приклади з підручника.

В окремих діях способу діяльності та в послідовності їхнього виконання припускається помилок.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає окремі спільні ознаки невеликої групи подібних об’єктів та окремі прості зв’язки між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. У часткових висновках про результат і способи виконання дослідів і практичних робіт та при повторені загальних висновків помиляється. Повторює окремі прості оцінні судження.



5

Учень (учениця) називає більшість характерних ознак загального уявлення. Наводить приклади з підручника. При виконанні окремих дій в способах діяльності припускається помилок.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшу частину спільних ознак невеликої групи подібних об’єктів і простих зв’язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя; в основному правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт, але припускається помилок при повторенні загальних висновків.

Повторює більшість простих оцінних суджень, намагається елементарно пояснити їх

Вказує, якою інформацією для розв’язання поставленого завдання володіє, а якої у нього не вистачає. Виокремлює із наданої інформації ту, яка необхідна для розв’язання поставленого завдання. Користується додатковою літературою (1–2 джерела), орієнтується у книжці за змістом. Проводить спостереження (досліди) відповідно до запропонованого плану. Задає запитання, вказує на недостатність інформації або висловлює своє нерозуміння інформації.


6

Учень (учениця) засвоїв(ла) знання у формі загальних уявлень про об’єкти і явища природи, відтворює їхній зміст. Відповідь ілюструє прикладами з підручника. Встановлює засвоєні на уроках зв’язки між окремими об’єктами природи. Навчально-пізнавальними вміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в незначною мірою змінених умовах.

Спостереження проводить за невеликою групою знайомих подібних об’єктів природи, цілеспрямовано виявляє і називає їхні спільні ознаки чи властивості, встановлює прості зв’язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя; правильно робить часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт, а загальні повторює; називає кілька етапів виконання досліду чи практичної роботи; пояснює призначення окремих приладів. Повторює прості оцінні судження про об’єкт природи, поведінку свою й інших людей у природі, окремим із них дає найелементарніші пояснення.





IV.

Достатній

7

Учень (учениця) називає істотні та неістотні ознаки понять та окремі міжпонятійні зв’язки. Приклади переважають із підручника.

В окремих діях способів діяльності та послідовності їхнього виконання припускається помилок Виконує окремі етапи розв’язання проблеми зі значною допомогою вчителя. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає частину загальних ознак групи об’єктів одного класу та зв’язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя; при формулюванні часткових і окремих загальних висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт припускається помилок. Висловлює оцінні судження, для їхнього пояснення використовує переважно приклади з життєвого досвіду.


8

Учень (учениця) називає більшість істотних ознак понять. Називає основні міжпонятійні зв’язки і більшість із них пояснює. Наводить приклади як із підручника, так і нові. При виконанні окремих дій способів діяльності припускається помилок. Окремі етапи розв’язання проблеми виконує з незначною допомогою вчителя.

Цілеспрямовано виділяє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об’єктів одного класу та зв’язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя; правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт, а в окремих загальних висновках припускається незначних помилок. Висловлює оцінні судження. Для їхнього пояснення використовує як життєвий досвід, так і природничі та нормативні знання.


9

Учень (учениця) засвоїв(ла) природознавчі знання у формі понять. Відповідь ілюструє переважно новими прикладами. Розпізнає об’єкти, охоплені окремими поняттями. Встановлює засвоєні на уроці міжпонятійні зв’язки. Навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в значною мірою змінених умовах. Бере участь у частково-пошуковій діяльності. Спостереження проводить за групою об’єктів природи одного класу, цілеспрямовано виявляє і називає їхні загальні ознаки чи властивості та зв’язки між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя; робить часткові висновки і більшість загальних висновків про результати і способи їхнього виконання; називає основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та основні прилади, їхнє призначення.

Висловлює оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших у природі, для пояснення використовує як засвоєні природничі і нормативні знання, так і знання з життєвого досвіду

Вказує, яка інформація необхідна (про що) для вирішення поставленого завдання. Користується пошуковими системами ІНТЕРНЕТ, періодичними виданнями. Самостійно проводить спостереження (експеримент), планує його мету і хід відповідно до поставленого завдання, переводить багатоаспектну інформацію з графічного представлення у текстовий і навпаки. Робить висновки (погоджується з одним із висновків), наводить аргументи або дані, які його підтверджують.



IV.

Високий

10

Учень (учениця) називає більшість понять у межах навчальної програми, розпізнає частину конкретних об’єктів, охоплених цими поняттями, встановлює основні родо-видові зв’язки між поняттями, окремі з них пояснює. Припускається помилок в окремих діях способів діяльності і послідовності виконання дій. Навчальну проблему розв’язує за аналогією за допомогою вчителя.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об’єктів різних класів та зв’язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією; при формулюванні загальних висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт припускається незначних помилок.

Висловлює оцінні судження, частину з них пояснює та ілюструє прикладами.



11

Учень (учениця) називає майже всі поняття системи, розпізнає більшість конкретних об’єктів, охоплених цими поняттями, встановлює більшу частину родо-видових зв’язків і пояснює їх. При виконанні окремих дій способів діяльності допускає незначні помилки. Навчальну проблему розв’язує за аналогією з незначною допомогою вчителя.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об’єктів різних груп і зв’язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією; загальні висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт робить із несуттєвими помилками.

Висловлює оцінні судження, значну частину яких пояснює та ілюструє прикладами



12

Учень (учениця) володіє системою природознавчих понять, визначених навчальною програмою. Відповідь ілюструє в основному новими прикладами. Розпізнає об’єкти природи, які охоплені поняттями різного рівня узагальнення, розуміє і може встановити родо-видові зв’язки між поняттями, які передбачені програмою, пояснює їх.

Навчально-пізнавальними вміннями володіє на рівні застосування зразків способів діяльності в нових умовах! Навчальні проблеми розв’язує за аналогією.

Спостереження проводить за групою об’єктів різних класів, цілеспрямовано визначає їхні загальні ознаки та зв’язки між ними.

Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією або складає її за аналогією; робить часткові і загальні висновки про результати дослідів і практичних робіт, називає етапи їх виконання, необхідні прилади та їх призначення. Висловлює оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою та інших в природі, пояснює їх, ілюструє прикладами

Планує інформаційний пошук у відповідності до поставленого завдання. Самостійно і аргументовано приймає рішення про завершення інформаційного пошуку (з точки зору достатності для вирішення проблеми. Вказує запитання, відповідь на які вимагає різних за типом джерел інформації. Користується пошуковими системами ІНТЕРНЕТ, періодичними виданнями, довідниками, енциклопедіями. Обґрунтовує використання тих чи інших джерел інформації виходячи з цілей діяльності. Систематизує інформацію. Самостійно вказує на інформацію, яка вимагає перевірки. Робить висновки на основі критичного аналізу різних точок зору, підтверджує висновки власною аргументацією або самостійно отриманими даними.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка