Природознавство 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів Загальна характеристика навчального предмета



Сторінка3/4
Дата конвертації22.02.2016
Розмір1.17 Mb.
1   2   3   4



ПРОГРАМА
2 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 8 год.)


з/п

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вступ – 2 год.

1.

1

Вступ. Що вивчає природознавство. Явища природи та їхнє вивчення. Спостереження, досліди та вимірювання.

Учень

має уявлення про:

  • явища природи;

  • спостереження, досліди та вимірювання;

спостерігає сезонні зміни в природі;

розповідає про результати спостережень;

2.

1

«Зелений клас». Розповіді про літо, літні спостереження за поведінкою тварин, за рослинами.

РОЗДІЛ І. РУХ ЗЕМЛІ НАВКОЛО СОНЦЯ (12 год.)

3.

1

Сонце – найближча до нас зоря, джерело світла і тепла. Земля і Місяць. Значення Сонця для життя на Землі.


Учень

має уявлення про:

- значення Сонця для живої природи;

- форму і розміри Землі та Сонця;

- вплив висоти Сонця на зміну пір року;

- повторюваність явищ у природі;

знає зорі і планети та їхні супутники на прикладі Сонця, Землі та Місяця;

розуміє відмінність моделей і реальних об’єктів;

пояснює зміну дня і ночі за допомогою телурія;

наводить докази кулястої форми Землі (фотографії з космосу, кругосвітні подорожі);

знає про розподіл суші і води на Землі (за площею);

розрізняє сушу і воду на глобусі;

знаходить Україну на глобусі;

порівнює і розрізняє день і ніч, пори року;

пояснює причину зміни дня і ночі;

пояснює (характеризує) рух Землі відносно Сонця, його зв’язок зі змінами пір року;

наводить приклади:


  • подій, тривалість яких вимірюється роками, добами, місяцями, хвилинами;

  • рухів, які повторюються у живій та неживій природі;

користується:

- годинником зі стрілками (знімає покази);

- календарем;



виготовляє маятниковий секундомір;

вимірює:

- за допомогою маятникового секундоміра тривалість коротких подій (час, необхідний, щоб вийти до дошки, прочитати вірш, написати на дошці слово або речення);

- довжину тіні гномона;

розрізняє рухи, які пов­торюються;

пояснює:

- будову і дію гномона;

- якісну залежність зміни довжини тіні гномона і висоти Сонця;

cпостерігає:

- сезонні зміни у природі;

- зміну положення Сонця на небі у різні пори року;

характеризує:

- ознаки пір року;



- сезонні зміни у природі;

відмічає положення Сонця в момент сходу та заходу.

4.

1

Земля, її форма. Як люди дізналися про кулясту форму Землі? Демонстрація моделей об’єктів неживої природи. Глобус – модель Землі.


5.

1

Півкулі Землі: Північна та Південна. Зображення суходолу і водної поверхні на глобусі. Наша країна на глобусі.


6.

1

Явища природи. Приклади явищ природи. Явища природи, які повторюються.


7.

1

Обертання Землі навколо осі. Моделювання зміни дня і ночі за допомогою глобуса і джерела світла.


8

1

Рух Землі навколо Сонця. Літо і зима. Причини зміни пір року на Землі. Рік.

Демонстрація зміни пір року на Землі за допомогою телурія.


9.

1

Виміряти – означає порівняти. Вимірювання часу за допомогою явищ, що повторюються (рух Землі навколо осі та навколо Сонця). Рік, доба.


10.

1

Практична робота. Виготовлення маятникового секундоміра. Як користуватися годинником та секундоміром. Година, хвилина, секунда – одиниці вимірювання часу.


11.

1

Гномон. Вивчення залежності довжини тіні предметів від висоти Сонця за допомогою гномона. Залежність довжини тіні гномона від висоти Сонця опівдні в різні пори року.

«Зелений клас». Встановлення гномона на шкільному подвір’ї.


12.

1

Пори року та їхні особливості. Осінь, зима, весна, літо. Осінні, зимові, весняні та літні місяці. Календар. Як користуватися календарем.

13.

1

«Зелений клас». Знайомство з принципом дії сонячного годинника.

14.

1

Урок узагальнення

Спостереження: за змінами в природі; за положенням Сонця на небі в різні пори року.

Домашні спостереження (з батьками) за зміною точки сходу і заходу Сонця.

Моделювання: маятникового секундоміра (тягарець на нитці), явища зміни дня і ночі за допомогою глобуса та джерела світла, сонячного годинника.

Вимірювання: довжини тіні від гномона опівдні, проміжків часу за допомогою маятникового секундоміра, годинника.

Демонстрації: телурій, глобус.

Дослідження: вивчення тривалості різних процесів за допомогою маятникового секундоміра (час, необхідний, щоб вийти до дошки, прочитати вірш, написати на дошці слово або речення).

РОЗДІЛ ІІ. ПРИРОДА ВОСЕНИ (20 год.)

15.

1

Осінь. Осінні місяці. Ознаки осені в живій та неживій природі. Планування спостережень за природою рідного краю восени.

Учень

описує:

- особливості рослин;

- поведінку тварин своєї місцевості восени;

- ознаки осені в неживій природі;

називає:

- властивості води;

- складові погоди;

- органи рослини;

- групи птахів (за переміщенням відповідно до пір року);

- групи тварин за способом живлення;



розрізняє:

- види водойм;

- види водойм рідного краю;



уміє:

- користуватися термометром (для вимірювання температури повітря, температури води, медичним);

- розмножувати рослини різними способами;

спостерігає за погодою свого краю восени;

перевіряє народні прикмети передбачення погоди восени;

знає:

- з якого органа рослин утворюються плоди й насіння;

- способи розмноження рослин;

- правила збирання грибів;

- заповідники свого краю;



розпізнає:

- органи рослин;

- найпоширеніші плоди і насіння рослин своєї місцевості;

- отруйні та їстівні гриби своєї місцевості;



пояснює:

- значення плодів у розповсюдженні насіння в природі;

- причини відльоту птахів у вирій;

- наближення зимуючих птахів до житла людей і тваринницьких ферм;

- причини осіннього линяння і зміни забарвлення хутра у звірів;

розповідає про поведінку комах восени;

наводить приклади:

- перелітних й осілих птахів своєї місцевості;

- кочових птахів;

- тварин, які змінюють забарвлення хутра;

- тварин, які готують запаси кормів;

- тварин, які готуються до зимової сплячки;



- представників групи тварин, поділених за способом живлення;

характеризує діяльність людей восени.

16.

1

«Зелений клас». Визначення об’єктів для проведення спостережень за природою рідного краю восени (на пришкільній ділянці, у саду, лісі, парку, поблизу водойми).

17.

1

Вода у природі та її властивості. Водойми, їхнє різноманіття. Водойми свого краю.

Демонстрація розширення води під час нагрівання та стискання її під час охолодження. Модель термоскопа.

18.

1

Термометр. Будова, принцип дії та призначення термометра. Шкала. Ціна поділки.

19.

1

Практична робота. Визначення ціни поділки та показів термометра за малюнками.

20.


1


Погода та її складові. Спостереження за погодою рідного краю. Народні прикмети передбачення погоди восени.

21.

1

«Зелений клас». Осінні явища в житті рослин. Спостереження за осінніми явищами в житті рослин (зміна забарвлення листя, листопад).

22.

1

Будова квіткових рослин. Органи рослини: корінь, стебло, листки, квітка. Плоди і насіння.

Практична робота. Розпізнавання органів різних трав’янистих рослин.

23.

1

Розмноження рослин. Способи розмноження рослин.

Практична робота. Розмноження рослин за допомогою бульб, цибулин, листків.

24.

1

Розмноження рослин за допомогою плодів і насіння. Поширення плодів та насіння у природі.

Міні-проект. Як зберігати в домашніх умовах плоди та насіння.

25.

1

Гриби: їстівні та отруйні. Правила збирання грибів.

Практична робота. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів на муляжах, малюнках, фотографіях.

26.

1

«Зелений клас». Підготовка рослин до зими.

Участь людей у підготовці рослин до зими.



27.

1

Осінні явища в житті тварин. Комахи восени. Птахи восени. Перелітні й осілі птахи. Кочові птахи.

Міні-проект. «Чому птахи летять «клином»?

28.

1

«Зелений клас». Спостереження за осінніми явищами в житті тварин. Взаємозв’язки між рослинами і тваринами в осінньому лісі.

29.

1

Звірі восени. Підготовка звірів до зими: осіннє линяння та зміна забарвлення хутра, приготування запасів корму, підготовка до зимової сплячки. Свійська тварини восени.

30.

1

Живлення тварин. Рослиноїдні, м’ясоїдні (комахоїдні, хижі), всеїдні тварини. Взаємозв’язки між тваринами і рослинами.

Міні-проект. «Правда й вигадка про їжака».

31.

1

Ланцюги живлення лісу.

Практична робота. «Хто кого їсть?» Складання найпростіших ланцюгів живлення.

32.

1

Осінні зміни у природі та їхній вплив на життя людей у місті та селі. Сільськогосподарські роботи на полях і садах рідного краю.

33.

1

Охорона природи рідного краю. Червона книга України. Уявлення про заповідник. Заповідники рідного краю.

34.

1

«Зелений клас». Збирання плодів і насіння для підгодівлі птахів узимку.

35.

1

Урок узагальнення

Спостереження: за змінами в природі; за положенням Сонця на небі восени; за зміною точки сходу і заходу Сонця; за погодою восени.

Вимірювання температури води у кімнаті.

Моделювання: модель термоскопа, модель термометра великих розмірів (картонна смужка з двома прорізами зі шкалою температури; стрічка, половина якої зафарбована у темний колір).

Прогнозування діяльності: збирання плодів і насіння для підгодівлі птахів узимку.

Дослідження: розширення води при нагріванні та стискання при охолодженні.

Робота з джерелами інформації: опис, порівняння та класифікація фотографій тварин, рослин; пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів.

РОЗДІЛ ІІІ. ПРИРОДА ВЗИМКУ (8 год.)

36.

1

Зима. Ознаки зими у неживій природі. Планування спостережень за явищами природи та погодою взимку.

Учень

описує ознаки зими в неживій природі;

збирає інформацію про рослини і тварин узимку;

перевіряє народні прикмети про погоду взимку;

знає:

- три стани води;

- властивості води при замерзанні (розширення, плавання льоду);

- правила поведінки на льоду під час катання на ковзанах, санках;

пояснює:

- руйнівну здатність води;

- як утворюються сніжинки;

- зміни у живій природі і в діяльності людей;

- змінами у неживій природі;

уміє визначати висоту снігового покриву;

розповідає про:

- стан спокою дерев і кущів узимку;

- вічнозелені рослини своєї місцевості;

- підсніжний розвиток рослин;

розпізнає:

- хвойні рослини своєї місцевості;

- зимуючих птахів своєї місцевості;



наводить приклади різної поведінки звірів узимку.

37.

1

Погода взимку (зміна температури, хмарність, опади). Ожеледиця, заметіль. Народні прикмети про погоду взимку.

Правила поведінки на льоду під час катання на ковзанах, санках.



Практична робота. Визначення висоти снігового покриву. Снігова рейка.

38.

1

Три стани води. Сніг. Сніжинки. Дослідження властивостей льоду (розширення води при замерзанні, плавання у воді). Вимірювання температури суміші лід вода. Чому вода руйнує скелі.

39.

1

«Зелений клас». Спостереження за формою сніжинок за допомогою лупи. Замальовування різних форм сніжинок. Спостереження інею, паморозі на вікнах та з’ясування умов їхнього виникнення. З’ясування умов виникнення бурульок. Небезпека бурульок на дахах будинків для людей.

40.

1

Рослини взимку. Дерева, кущі. Хвойні рослини. Трав’янисті рослини. Вічнозелені рослини. Підсніжний розвиток рослин.

41.

1

Тварини взимку. Комахи взимку. Життя риб узимку.

Птахи взимку. Живлення птахів узимку. Осілі птахи. Кочові птахи. Підгодовування птахів узимку.

Звірі взимку. Активний спосіб життя і зимова сплячка звірів.

Взаємозв’язки між станом неживої природи взимку та життям рослин і тварин.



42.

1

Міні-проект. «Життя тварин узимку».

43.

1

Діяльність людей узимку в рідному краї. Зимові турботи людей у місті та селі. Охорона природи взимку.

44.

1

Урок узагальнення

Прилади: термометр, снігова рейка, лупа.

Спостереження: за змінами в природі; за положенням Сонця на небі взимку; за погодою взимку; за формою сніжинок за допомогою лупи; за ростом бурульок; інеєм, памороззю на вікнах.

Вимірювання: висоти снігового покриву, температури суміші лід – вода.

Демонстрація: демонстраційний термометр.

Дослідження: особливостей розширення води при замерзанні; плавання льоду у воді. «Чи можна знайти дві однакові сніжинки»; дослідження властивості води розширюватися при нагріванні та виготовлення термоскопа на основі цих досліджень; дослідження умов виникнення бурульок.

Робота з джерелами інформації: пошук (за завданням учителя) інформацію у додаткових джерелах для реалізації проектів.

РОЗДІЛ ІV. ПРИРОДА НАВЕСНІ (12 год.)

45.

1

Весна та її ознаки. Прогнозування погоди навесні за народними прикметами та ознаками природи. Планування спостережень за природою навесні.

Практична робота. Вимірювання довжини тіні від гномона та температури повітря.

Учень

збирає інформацію про рослини і тварин навесні,

перевіряє прогнозування погоди за народними прикметами;

вимірює довжину тіні від гномона і температуру повітря;

пояснює:

- причини виникнення вітру;

- черговість повернення перелітних птахів;



характеризує:

- ознаки неживої природи навесні;

- весняні зміни у житті тварин;

орієнтується (в групах) на місцевості за допомогою компаса та місцевими ознаками природи;

визначає:

- за допомогою компаса сторони світу;

- ранньоквітучі трав’янисті рослини своєї місцевості;



характеризує весняні явища в житті рослин;

уміє висаджувати розсаду квітково-декоративних рослин;

розповідає про особливості гніздування, насиджування та виведення пташенят птахів своєї місцевості;

усвідомлює:

- необхідність охорони птахів;

- первоцвітів.



46.

1

Повітря навколо нас та його властивості. Виникнення вітру. Використання вітру людиною.

Практична робота. Виявлення протягу за допомогою полум’я свічки.

47.

1

«Зелений клас». Виготовлення моделі флюгера. Визначення напряму вітру за допомогою флюгера.

48.

1

Погода навесні. Підвищення температури повітря. Відлига. Повінь. Льодохід.

49.

1

«Зелений клас». Орієнтування на місцевості. Компас. Визначення сторін світу (за компасом та місцевими ознаками природи, рослинами, Сонцем).

50.

1

Весняні явища в житті рослин. Сокорух, розвиток бруньок, цвітіння.

Ранньоквітучі трав’янисті рослини.



Практична робота. Виготовлення листівок «Збережи підсніжник!».

51.

1

Весняні турботи людей на городах, полях та садах у рідному краї. Народні прикмети про проведення весняно-польових робіт.

52.

1

«Зелений клас». Вирощування розсади чорнобривців та айстр для висаджування на пришкільній території.

53.

1

Зміни в житті тварин навесні.

Поява комах. Повернення перелітних птахів. Гніздування, насиджування та виведення пташенят. Охорона птахів.



Практична робота. Виготовлення екологічної листівки «Тиша».

54.

1

Весняні зміни в житті звірів. Розмноження. Піклування про потомство.

55.

1

Діяльність людей навесні в рідному краї. Весняні турботи людей у місті та селі.

Міні-проект. «Не зривай первоцвітів».

56.

1

«Зелений клас». Екскурсія у весняний ліс (парк). Спостереження за висотою Сонця опівдні; за ознаками пробудження природи. Уявлення про ярусність лісу.

57.

1

Урок узагальнення

Обладнання: розсада чорнобривців і айстр.

Спостереження: за змінами в природі; за взаємодією флюгера з вітром; за станом дерев, кущів, трав’янистих рослин навесні; за положенням Сонця на небі навесні; зміною полудневої висоти Сонця; за погодою навесні.

Вимірювання: довжини тіні від гномона; температури повітря надворі.

Демонстрація на дослідах властивостей повітря; моделі флюгера.

Проектна діяльність: участь школярів в охороні ранньоквітучих рослин, тварин.

Планування діяльності: виготовлення за допомогою дорослих штучних гніздівель для приваблювання птахів у наш край.

Робота з джерелами інформації: читання і переказування текстів про живу та неживу природу, розпізнавання рослин і тварин; використання додаткових джерел інформації (за завданням учителя) для реалізації проектів.

РОЗДІЛ V. ПРИРОДА ВЛІТКУ (7 год.)

58.

1

Жива природа влітку. Дари літа. «Зелена аптека» (лікарські рослини). Рослини-синоптики. Тварини влітку.

Учень

- називає і характеризує ознаки літа;

- планує спостереження за рослинами влітку;

- аналізує приклади використання людиною багатств природи;

- розрізняє поняття «випаровування» і «конденсація»;

- наводить 2–3 приклади лісових ягід; лікарських рослин;

- дотримується правил перебування на сонці, біля водойм, у лісі;

- моделює життєві ситуації, вибирає допустимі форми поведінки, які не шкодять природі;

- розрізняє 3–4 лікарські та отруйні рослини;

- розуміє значення природи для всього живого;

- знаходить інформацію для проектної діяльності;

- видає результати спостережень;

- читає і переказує тексти про природу;

- розповідає про роль рослин в природі і житті людини;

- називає 3–4 рослини прибережної зони і водойм;

- ставить запитання як?, чому?, що буде, якщо?

- дотримується правил поведінки у лісі, біля водойм.

59.

1

Життя лісу влітку. Лікарські та отруйні рослини лісів. Тваринний світ лісів. Охорона рідкісних та зникаючих рослин та тварин лісу. Правила поведінки у лісі.

60.

1

Луки в літню пору. Рослини і тварини луків. Лікарські рослини. Значення луків для охорони водойм.

61.

1

Життя прісних водойм улітку. Рослини і тварини прибережної смуги та водойм. Випаровування води з поверхні водойм. Правила поведінки біля водойм.

62.

1

Бережливе використання людиною багатств природи. Людина і природа – єдине ціле. Значення природи для існування всього живого на Землі.

63-64.

2

Екскурсія на природу (в ліс, парк, сквер, на річку). Гра на вулиці «Павутина взаємозв’язків».

65.

1

Урок узагальнення




Спостереження: за природою влітку та збір інформації (за завданням учителя) про тварин і рослини рідного краю.

Демонстрація: малюнків, фотографій, таблиць лікарських рослин, муляжів грибів.

66-68.

3

РЕЗЕРВ + 5 год.

8 год.



ПРОГРАМА
3 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 1 год.)


з/п

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вступ – 2 год.

1.

1

Вступ. Предмет природознавства. Пізнання природи та розумне використання її багатств.

Учень:

розуміє предмет природознавства, його мету;

називає методи пізнання природи;

називає багатства природи.

РОЗДІЛ 1. ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ (13 год.)

2.

1

Сонячна система, її склад. Сонце. Планети та їхні супутники. Поняття про астероїди, комети, метеори та метеорити.


Учень

називає:

- тіла, що входять до складу Сонячної системи (планети, астероїди, супутники планет, комети, метеори);

- особливості планет;

- першу людину космонавта та українських космонавтів;

- 1–2 планети, які мають супутники;

пояснює:

- значення Сонця для життя на Землі;

- значення вивчення Землі з космосу;

- зміну дня і ночі обертанням Землі навколо осі;

- зміну пір року;

- залежність висоти Сонця над горизонтом у полудень від пір року;

- основні та проміжні сторони горизонту;



збирає:

- інформацію про тіла Сонячної системи;

- про планети та їхнє дослідження;



має уявлення:

- про розміри, стан Сонця;

- температуру його поверхні;

- відстань від Сонця до Землі;

- про горизонт та лінію горизонту;

характеризує:

- Сонце як одну з зір у Всесвіті;

- напрямок обертання Землі (із заходу на схід);

- форму та рух Місяця;



розпізнає:

- планети на таблицях і фотографіях;

- Землю за фотографіями;

порівнює:

- планети Сонячної системи за розмірами;

- умови на планетах;

встановлює закономірності між умовами на планетах та їхньою відстанню до Сонця;

наводить докази кулястості Землі;

показує:

- на глобусі та карті океани і материки;

- на глобусі полюси, екватор, півкулі;

працює з атласом і контурною картою;

розуміє принцип дії і призначення телурія та називає його основні частини;

спостерігає за Місяцем;

розрізняє моря, материки та кратери на місячній поверхні;

шукає інформацію у додаткових джерелах;

презентує своє дослідження;

відповідає на запитання;

задає запитання;

висловлює своє враження від виступів однокласників.


3.

1

Сонце – найближча до Землі зоря. Його форма, розміри, температура поверхні. Порівняльні розміри Сонця і планет.


4.

1

Відстань від Землі до Сонця. Значення Сонця для життя на Землі. Поняття про сонячну енергію та пояси сонячного освітлення на Землі.


5.

1

Планети Сонячної системи (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун). Зміна умов на планетах залежно від їхньої відстані до Сонця. Особливості планет.

Дидактична гра «Мандрівка Сонячною системою».




6.

1

Земля, її форма. Докази кулястості Землі. Карти півкуль. Горизонт. Сторони горизонту. Лінія горизонту.

Практична робота. Визначання сторін горизонту за компасом у приміщеннях класу, школи, вдома, на подвір’ї (робота в групах).


7.

1

Форми земної поверхні та їхнє зображення на карті.

Практична робота. Позначення на контурній карті найбільших гір (Гімалаї, Анди) і рівнин світу (Амазонська, Східноєвропейська).


8.

1

Світовий океан, його частини. Океани. Моря. Затоки, протоки. Життя в океанах.

Практична робота. Позначення на контурній карті частин Світового океану (Атлантичний, Тихий, Індійський, Північно-Льодовитий).


9.

1

Моря України: Чорне та Азовське. Значення морів для людини.

Практична робота. Позначення на контурній карті Чорного та Азовського морів.

10.

1

Материки на карті світу. Євразія – найбільший материк. Африка – найжаркіший материк. Австралія – найменший материк. Особливості їхньої живої природи.


11.

1

Північна Америка. Південна Америка. Антарктида. Особливості їхньої живої природи.

Практична робота. Позначення материків на контурній карті. Знайомство з найбільшими країнами на материках, столицями, населенням, природою.


12.

1

Обертання Землі навколо своєї вісі. Рух Землі навколо Сонця. Зміна дня і ночі, зміна пір року. Розміри Землі. Основні уявні точки і лінії на глобусі та карті (Північний і Південний полюси Землі, екватор).


13.

1

Місяць – природний супутник Землі. Рух Місяця навколо Землі. Поняття про поверхню Місяця. Дослідження Місяця людиною.

Моделювання руху Місяця та Землі.

14.

1

Урок узагальнення знань про Сонячну систему. Інформаційний проект. Розповіді про планети (або інші тіла) Сонячної системи.

Обладнання: таблиці «Планети Сонячної системи», фотографії, діапозитиви, глобус, телурій, модель Сонячної системи, атлас. М’ячі, малюнки і фотографії Місяця, місяцехода, штучних супутників Землі, космічних станцій, фотографія, на якій зображено вихід людини в космос, фотографія Юрія Гагаріна, космонавтів у відкритому космосі.

Моделювання руху Місяця та Землі.

Демонстрація: фільм про Сонячну систему.

Робота з джерелами інформації: опис, порівняння та класифікація фотографій із тілами Сонячної системи; пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів, робота з атласами, настінними та контурними картами.

РОЗДІЛ ІІ. ВОДА (12 год.)

15.

1

Тіла та речовини. Вода – найпоширеніша речовина на Землі. Три стани води: рідкий, твердий, газоподібний та їхні особливості.


Учень

наводить:

- приклади тіл та речовин, із яких вони складаються;

- приклади тіл, що перебувають у твердому, рідкому та газоподібному станах;

- приклади речовин, які розчиняються, і речовин, які не розчиняються у воді;

- приклади розчинів, які трапляються у природі (мінеральні джерела, морська вода);

спостерігає:

- за дослідами, що виявляють властивості води;

- на дослідах зміну станів води;

- за явищами випаровування і конденсації у природі;

- за кругообігом води у природі за допомогою діючої моделі;

називає:

- властивості води;

- природні водойми України;

пояснює:

- прояв властивостей води у природі;

- особливості теплового розширення води;

- значення особливостей теплового розширення води для природи;

- явище кругообігу води;

- значення водяної пари у повітрі для людини і тварин;

- роль води у виникненні ущелин, ярів, печер;

-з якою метою людина використовує воду у побуті;

- значення води для судноплавства, отримання електричної енергії;

розуміє значення вивчення властивостей води для практичних потреб людини;

характеризує наявність води у трьох станах як основну умову для існування життя на планеті;

систематизує і класифікує водні об’єкти України і рідного краю;

користується термометром;

дотримується безпечних правил поведінки під час вимірювань термометром;

фіксує результати вимірювання температури;

визначає за даними досліду, які речовини розчиняються у холодній, а які – у гарячій воді;

виготовляє:

- фільтр;



- модель кругообігу води у природі.

16.

1

Плавлення льоду та кипіння води. Температура плавлення льоду і кипіння води. Термометр лабораторний.

Демонстраційний експеримент. Вимірювання температури кипіння води та плавлення льоду.


17.

1

Вода у ґрунті. Вміст води в організмах рослин, тварин і людини. Як рослини і тварини заощаджують воду.

Практична робота. Виявлення вмісту води у рослинах.


18.

1

Води суходолу. Річки, озера, болота, водосховища, ставки. Водні об’єкти на карті світу й України.

Демонстрація моделі болота.

Практична робота. Позначення на контурній карті України річок: Дніпро, Дунай, Дністер та на контурній карті світу річок: Ніл, Конго, Амазонка, Міссісіпі, Янцзи.


19.

1

Випаровування та конденсація. Утворення хмар. Кругообіг води у природі.

Моделювання хмари у банці.

Спостереження за кругообігом води за допомогою моделі впродовж 2–3 місяців.


20.

1

Вода – універсальний розчинник. Розчинні та нерозчинні речовини. Роль води у природі для рослин, тварин і людини.

Демонстраційний дослід. Вивчення розчинності речовин, що використовуються у побуті.


21.

1

Домішки у воді. Забруднення води. Очищення води. Модель фільтра.

Демонстраційний експеримент. Очищення води (фільтрування, дистиляція).


22.

1

Робота води у природі. Поняття про енергію річок і падаючої води. Спостереження за діючою моделлю водяного колеса або екскурсія до водяного млина (враховуючи регіональні особливості).


23.

1

Прісна та морська вода. Розподіл запасів прісної води на Землі. Використання прісної та морської води людиною.


24.

1

Використання людиною знань про воду для практичних потреб.


25.

1

Охорона води.

Міні-проект. «Професії , які пов’язані з водою», або «Вода – руйнівник чи вода – рятівник?»


26.

1

Урок узагальнення

Спостереження: за явищами випаровування і конденсації у природі; за кругообігом води у природі за допомогою діючої моделі; за зміною станів води.

Моделювання: виготовлення та дослідження діючої моделі кругообігу води у природі, виготовлення та дослідження моделі фільтра, хмара у банці, модель водяного колеса.

Вимірювання: температури води.

Демонстрація: явище кругообігу води. Випаровування та конденсація води.

Дослідження: розчинності речовин, що використовуються у побуті.

Робота з джерелами інформації: опис водних об’єктів за картами, пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів.

РОЗДІЛ ІІІ. ПОВІТРЯ (7 год.)

27.

1

Повітря, його властивості.

Демонстрація розширення повітря при нагріванні та стискання при охолодженні; поганої теплопровідності повітря. Ознайомлення з будовою термосу.


Учень

називає:

- основні складові частини повітря;

- способи використання кисню і вуглекислого газу людиною;

- властивості повітря;

- приклади використання енергії вітру людиною;

- приклади тіл, що мають різну здатність до нагрівання і охолодження (ґрунт, пісок, вода);

пояснює:

- значення кисню для життя людини;

- особливості нагрівання повітря над сушею і водною поверхнею;

пояснює :

- досліди, що підтверджують погану теплопровідність повітря, його пружність, розширення при нагріванні;

- як утворюються хмари.

спостерігає:

- досліди, які доводять необхідність кисню для підтримання процесу горіння;

- добування кисню;

- на досліді добування вуглекислого газу і те, що він не підтримує горіння;

- досліди, які демонструють властивості повітря;

розуміє:

- значення вивчення властивостей повітря для людини;



- причини виникнення руху повітря в атмосфері Землі.

28.

1

Склад повітря. Кисень, вуглекислий газ, азот їхні властивості та значення для живої природи. Інші складники повітря: водяна пара, пил, дим.


29.

1

Поняття про повітряну оболонку Землі та її значення.


30.

1

Нагрівання повітряної оболонки Землі. Поняття про зміну температури повітря залежно від висоти. Рух повітря, виникнення вітрів.

Практична робота. Спостереження за діючою моделлю вітряка. Поняття про використання енергії вітру людиною.


31.

1

Погода. Спостереження за погодою. Демонстрація метеорологічних приладів (термометр, опадомір, флюгер, барометр). Поняття про прогноз погоди та його значення. Передбачення погоди за народними прикметами.


32.

1

Використання людиною знань про властивості повітря у техніці. Охорона повітря від забруднення.

33.

1

Урок узагальнення

Обладнання: термометр, опадомір, флюгер, барометр.

Спостереження за діючою моделлю вітряка; дослідів, які демонструють властивості повітря та його складових;

Моделювання: хмари у банці.

Демонстрація: метеорологічних приладів (термометр, опадомір, флюгер, барометр, розширення повітря при нагрівання та його поганої теплопровідності; властивостей кисню, вуглекислого газу.

РОЗДІЛ ІV. ГІРСЬКІ ПОРОДИ (5 год.)

34.

1

Багатства земних надр. Поняття про гірські породи і мінерали, їхня різноманітність: тверді, рідкі та газоподібні. Корисні копалини, способи їхнього видобування.

Учень:

має уявлення про гірські породи і корисні копалини та способи їхнього видобутку;

розпізнає гірські породи в різних станах;

наводить приклади корисних копалин;

розуміє значення корисних копалин для людей та необхідність їхнього збереження;

розрізняє корисні копалини за зразками колекції;

описує використання корисних копалин у господарській діяльності;

висловлює власне ставлення до корисних копалин та їхнього економного використання;

моделює життєві ситуації, вибирає допустимі форми поведінки, які не шкодять природі.

35.

1

Види корисних копалин. Паливні і рудні. Вивчення властивостей корисних копалин.

Практична робота. Ознайомлення з колекцією корисних копалин. Характеристика їхнього використання у господарській діяльності. З’ясування умов їхнього утворення.

36.

1

Корисні копалини рідного краю та їхнє використання людиною. Значення корисних копалин для життя людини.

Екскурсія до місцевого кар’єру або «Корисні копалини на будівельному майданчику» (враховуючи регіональні особливості).

37.

1

Вивітрювання, його види. Руйнування гірських порід.

Міні-проект. Чудернацькі витвори природи.

38.

1

Утворення щебеню, гальки, гравію, використання їх людиною. Охорона корисних копалин.

Обладнання: колекція гірських порід і корисних копалин, корисні копалини рідного краю.

Спостереження: за об’єктами природи, створеними діяльністю вітру, сонця, води і живих організмів.

Робота з джерелами інформації: пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів.

РОЗДІЛ V. ҐРУНТ (3 год.)

40.

1

Склад ґрунту. Взаємодія живого і неживого у ґрунті. Утворення перегною (гумусу). Родючість ґрунту – основна властивість ґрунту.

Практична робота. Виявлення у ґрунті піску, глини, перегною води, повітря.


Учень:

має уявлення про склад ґрунту;

характеризує значення ґрунту в природі та для життя людей;

пояснює взаємодію живого і неживого у ґрунті;

пояснює роль живих організмів в утворенні ґрунту;

встановлює зв’язок між складом ґрунту і його родючістю;

проводить дослідження; знаходить інформацію для реалізації проекту;

моделює життєві ситуації, вибирає допустимі форми поведінки, які не шкодять природі.

42.

1

Різноманітність ґрунтів. Ґрунти України. Значення ґрунту в природі та для життя людей.

Міні-проект. Життя у ґрунті.


43.

1

Охорона ґрунту від руйнування.

Міні-проект. Як покращити властивості ґрунту.

Обладнання: штатив, спиртівка,предметне скло, зразок ґрунту.

Демонстрація: зразків різних видів ґрунту.

Дослідження: життя у ґрунті.

Робота з джерелами інформації: пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів.

РОЗДІЛ VІ. РОСЛИНИ, ТВАРИНИ ТА СЕРЕДОВИЩЕ ЇХНЬОГО ПРОЖИВАННЯ (25 год.)

43.

1

Різноманітність живих організмів. Поняття про види та Царства живих організмів. Царства живих організмів: Рослини, Тварини, Гриби та Дроб’янки (бактерії). Поширення їх на Землі та значення для природи.


Учень

має уявлення про:

види і Царства живих організмів;



наводить приклади:

- подвійних назв видів трав’янистих рослин;

- значення для природи різних Царств живих організмів;

- хвойних рослин (дерев, кущів);

- розповсюдження різних плодів у природі;

- рослин, занесених до Червоної книги України;

- зернових, овочевих, технічних, плодово-ягідних рослин своєї місцевості;

характеризує:

- різновиди дерев, кущів, трав’янистих рослин;

- умови росту й розвитку рослин;

- ознаки зернових рослин;

- ознаки пристосування риб до життя у водному середовищі;

- ознаки пристосування птахів до польоту;

- ознаки пристосування птахів до проживання у різних умовах середовища;

- галузі тваринництва;

- функції органів рослини;

порівнює:

- рослини, які належать до різних життєвих форм рослин;

- хвощі й папороті між собою й іншими рослинами;

знає:

- рослини рідного краю, які потребують охорони;

- господарське значення водоростей;

- органи квіткових рослин;

- що таке пагін;

- найбільші державні заповідники України;

- способи розмноження рослин (за допомогою кореня, стебла, листків);



пояснює відмінність:

- водоростей від трав’янистих рослин;

- мохів від трав’янистих рослин;

розуміє:

- значення хвойних лісів для живої природи;

- від кого треба охороняти рослини;

- для чого створена Червона книга України.

- як зберігати гриби в природі;

- належність тварин до живої природи;

- значення комах для природи, людини;

- необхідність створення заповідних територій;

- взаємозв’язки у природі;

- місце людини в природі;

- господарське значення тваринництва;

обґрунтовує значення зелених водоростей для рослин і тварин водойм;

- необхідність охорони рослинного і тваринного світу;



називає:

- місця зростання мохів;

- середовища зростання хвощів і папоротей;

- їхні найхарактерніші ознаки;

- групи, на які поділяються квіткові рослини;

- характерні ознаки квіткових рослин;

- умови утворення з квітки плоду з насінням;

- рослини своєї місцевості, занесені до Червоної книги України;



розповідає про:

- розмноження мохів;

- розмноження хвощів і папоротей;

- роль папоротей в утворенні кам’яного вугілля;

- господарське значення хвойних дерев;

- будову грибів;

- розмноження риб;

- господарське значення риб;

- розмноження жаб;

- розмноження плазунів;

- розмноження птахів;

- розмноження звірів;



уміє розмножувати кімнатні рослини за допомогою живців та листків;

розрізняє однорічні та дворічні овочеві рослини;

розрізняє найпоширеніших комах своєї місцевості;

обґрунтовує необхідність захисту рослин;

називає:

- ознаки живої природи, притаманні грибам;

- істотні ознаки плазунів;

- особливі ознаки тварин;

- істотні ознаки комах;

- найістотніші ознаки звірів;

- галузі тваринництва своєї місцевості;

- істотні ознаки земноводних;

- істотні ознаки птахів;

складає схему розвитку комах (неповне та повне перетворення);

розрізняє їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;

розпізнає:

- найпоширеніших риб своєї місцевості;

- найпоширеніших земноводних своєї місцевості;

- найпоширеніших представників плазунів;

- найпоширеніших птахів своєї місцевості;

усвідомлює:

- корисність земноводних для природи і людини, необхідність їхньої охорони;

- роль плазунів у природі, необхідність їхньої охорони;

- значення птахів для природи, людини, необхідність їхньої охорони;



- значення звірів для природи і людини, необхідність їхньої охорони.

44.

1

Царство рослини. Спільні ознаки рослин та інших живих організмів. Різновиди дерев, кущів, трав’янистих рослин (листяні й хвойні рослини, однорічні, дворічні, багаторічні рослини). Рослини рідного краю та їхня охорона.


45.

1

Водорості – мешканці водойм. Різноманітність водоростей за формою і забарвленням. Значення водоростей для живої природи; господарської діяльності людини.


46.

1

Мохи. Середовище зростання мохів. Як розмножуються мохи. Роль мохів в утворенні покладів торфу.


47.

1

Хвощі й папороті. Середовище зростання хвощів і папороті. Як розмножуються хвощі й папороті. Папороті й утворення кам’яного вугілля.


48.

1

Хвойні рослини. Де утворюється насіння хвойних рослин. Значення хвойних лісів для природи. Господарське значення хвойних дерев. Хвойні рослини, занесені до Червоної книги України.


49.

1

Квіткові рослини. Найбільш поширена група рослин на Землі. Характерні ознаки квіткових рослин (різноманітність форми та забарвлення квіток, утворення плодів з насінням, запилення комахами та іншими тваринами).


50.

1

Будова квіткових рослин. Корінь, стебло, листок, пагін – органи рослини. Що таке пагін. Функції органів та їхнє значення для життя рослин.


51.

1

Розмноження квіткових рослин. Квітка. Плід та насіння. Розповсюдження плодів і насіння в природі.

Практична робота. Розпізнавання насіння різних видів рослин у колекціях, на малюнках і фотографіях плодів.


52.

1

Різні способи розмноження квіткових рослин. Розмноження за допомогою кореня, стебла, листків. Розмноження рослин способом живцювання.

Практична робота. Розмноження кімнатних рослин за допомогою живців та листків.


53.

1

Насіннєве розмноження рослин. Умови росту і розвитку рослин.

Практична робота. Пророщування зерна пшениці або жита у класі.


54.

1

Різноманітність культурних рослин. Овочеві культури. Зернові культури. Плодові культури. Технічні культури. Квітково-декоративні рослини.


55.

1

Охорона рослин. Заповідні території. Червона книга України. Червонокнижні рослини рідного краю.


56.

1

Царство Гриби. Що спільного у грибів із рослинами та тваринами? Яку будову мають шапкові гриби. Гриби їстівні та отруйні. Як збирати гриби.

Практична робота: Розпізнавання грибів твоєї місцевості на малюнках, фотографіях, муляжах.


57.

1

Царство Тварини. Схожість і відмінність тварин і рослин. Основні ознаки тварин. Живлення тварин. Освоєння тваринами наземного, водного та наземно-повітряного середовища. Тварини рідного краю.


58.

1

Комахи. Загальні риси в будові тіла комах. Розподіл комах за характером розвитку (неповне та повне перетворення). Комахи, занесені до Червоної книги України. Значення комах для природи та життя людей.

Екскурсія. Ознайомлення з комахами своєї місцевості у природі.


59.

1

Риби. Пристосування риб до життя у водному середовищі. Характерні ознаки будови тіла риб. Розмноження риб. Риби водойм рідного краю. Господарське значення риб.


60.

1

Земноводні. Істотні ознаки земноводних. Розпізнавання найпоширеніших земноводних своєї місцевості. Розмноження земноводних. Які земноводні водяться в Україні. Значення земноводних для природи. Чим корисні земноводні для людини.

Практична робота: Розпізнавання земноводних твоєї місцевості на малюнках і фотографіях.


61.

1

Плазуни. Істотні ознаки плазунів. Розповіді про найпоширеніших представників плазунів твого краю. Розмноження плазунів. Роль плазунів у природі.

Міні-проект. До якої групи тварин належали динозаври?


62.

1

Птахи. Ознаки пристосування птахів до польоту. Різноманітність птахів (птахи лісу, птахи відкритих просторів, водоплавні птахи). Розмноження птахів. Роль птахів у природі й у житті людини. Птахи, які занесені до Червоної книги України. Охорона птахів.

Екскурсія. Ознайомлення з птахами своєї місцевості у природі.


63.

1

Звірі (ссавці). Істотні ознаки звірів. Різноманітність звірів. Розмноження звірів. Роль звірів у природі й у житті людини. Охорона ссавців.


64.

1.

Свійські тварини. Галузі тваринництва. Велика рогата худоба, конярство, свинарство, вівчарство, птахівництво. Походження свійських тварин від диких.


65.

1.

Охорона рослинного та тваринного світу. Заповідні території. Державні заповідники, заказники, природні парки. Ботанічні сади. Зоопарки. Червона книга України. Заповідні території рідного краю.


66.

1

Цілісність природи і навколишнього світу. Взаємозв’язки у природі. Людина і природа.

67.

1

Урок узагальнення

Обладнання: натуральні об’єкти представників рослинного і тваринного світу, гербарні зразки, слайди, світлини, муляжі.

Спостереження: за поведінкою рослин, тварин у куточку живої природи, акваріумі; ростом і розвитком рослин; пристосуваннями рослин до умов недостатнього зволоження; залежністю росту та розвитку рослин від освітлення; диханням, проростанням насіння; пристосуваннями рослин до різних умов існування.

Демонстрація: натуральних об’єктів представників рослинного і тваринного світу, гербарні зразки, слайди, світлини, муляжі; вегетативного розмноження культурних рослин.

68.

1

РЕЗЕРВ
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка