Про затвердження Методичних рекомендацій з організації харчування учнів у загальноосвітніх навчальних закладах



Сторінка3/5
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.63 Mb.
1   2   3   4   5

Для забезпечення раціонального використання лінії комплектації обідів, оснащеної тепловими шафами (секціями), необхідно враховувати:

кількість місць у залі (повинна відповідати нормативу);

розміри та конфігурацію торговельної зали (встановлення розрахованої кількості секцій стійки-накопичувача повинно здійснюватись уздовж однієї стіни);

ємність однієї секції (у тепловій шафі стійки-накопичувача вміщується 16 комплексних обідів; на тацю комплектується один обід чи два шкільних сніданки, тобто у цьому разі ємність секції та всього накопичувача подвоюється);

ємність (щодо сніданків) встановлених секцій (повинна дорівнювати кількості місць у залі);

чисельність комплектувальників (повинна відповідати потужності лінії);

раціональний взаємозв’язок роботи кухні, пунктів комплектування, обідньої зали, мийного відділення;

площу кухні та мийного відділення (площа повинна надавати можливості встановлювати додаткове обладнання – конвеєри для збирання посуду, пересувне роздавальне обладнання тощо).

При нормативній кількості місць у шкільній їдальні організація харчування учнів (сніданки) із застосуванням механізованої лінії може здійснюватись протягом двох великих перерв по 20 хвилин у два потоки.

Лінія комплектування, накопичення та відпуску обідів дає можливість реалізувати два варіанти скомплектованих раціонів.

Процес обслуговування учнів гарячими сніданками з використанням цієї лінії комплектації та відпуску обідів рекомендовано здійснювати таким чином:

перед початком прийому їжі працівники їдальні комплектують і встановлюють у секції стійки-накопичувача таці з обіднім раціоном (гарячі страви);

одночасно розставляють на столах холодні закуски, холодні напої, розкладають набори, хліб (столові набори і хліб можуть бути розміщені на таці), перевіряють і за необхідності додають на столи серветки, сіль;

згідно з графіком відвідування їдальні групи в кількості учнів, рівній під час сніданку числу місць у залі, під час обіду – ємності теплових шаф (трохи більше половини кількості місць у залі), після миття рук організовано входять до зали в супроводі класних керівників (вихователів) і рівномірно розподіляються вздовж стійки-накопичувача, виймають із його секцій таці з їжею і направляються з ними на закріплені місця в залі;

у разі відпуску комплексних обідів з ліній комплектування та відпуску обідів першочергово до зали входять учні, число яких повинно дорівнювати половині кількості місць у залі, і розбирають таці з накопичувача. Після звільнення накопичувача він заповнюється вдруге для учнів наступного потоку. Після другого заповнення вільних секцій накопичувача комплексними обідами (приблизно через 3-4 хвилини) входить наступна група учнів – і зала заповнюється майже повністю (до 90% місткості зали);

їжу учні приймають, не знімаючи посуду з таці, після чого самостійно (молодші – за допомогою чергових) відносять використаний посуд разом з тацею на конвеєр, який доставляє її в мийну столового посуду. Чистий посуд, набори і таці поступають на пункти комплектації для здійснення повторного циклу.

Кейтерингове обслуговування готовою продукцією із застосуванням індивідуального посуду разового використання доцільно застосовувати у школах, де не передбачена кухня. При цьому методі обіди готують централізовано на базовому підприємстві, порціонують в індивідуальну упаковку, здійснюють швидке охолодження в низькотемпературній камері (t= -18C) і доставляють у шкільний заклад ресторанного господарства у термоконтейнерах з відповідною температурою, де комплексні обіди розігрівають у конвекційних печах безпосередньо перед відпуском учням.

Кейтерингове обслуговування готовою продукцією із застосуванням індивідуального посуду багаторазового використання також є доцільним для закладів типу їдальня-роздавальня. Приготування продукції здійснюється у пароконвектоматі, в якому готуються різні страви, у тому числі й дієтичні. Страви можуть бути порціоновані у спеціальні гастроємкості різних форм і розмірів. Ця багатофункціональна тара оснащена спеціальними кришками, по периметру яких прокладений особливий ущільнювач, який не дає вмісту розливатися та зберігає його температуру. Гастроємкості з їжею поміщають в термопорти, які доставляють у шкільну їдальню-роздавальню. Там гастроємкості виймають і встановлюють у пересувні металеві візки: з охолодженням – для соків і салатів, з підігрівом – для гарячих страв. На столи ставляться металеві каструльки з розливними ложками, діти самі наливають собі першу страву, інші страви вони беруть самі із спеціальних візків або страви розвозять по залі на візках. Єдина тара для приготування, транспортування і розігріву забезпечує відповідність санітарним нормам, зберігає смак і зовнішній вигляд продукції, тому що немає необхідності декілька раз перекладати їжу. Тару використовують як оборотну.

“Шведські столи” – форма обслуговування, яку можна використовувати для старшокласників. Асортимент “шведського столу” – салати, млинці, сирники, випічка, десерти, напої тощо – до 15 найменувань. Взяти школярі можуть все, але дозовано – 480-500 г. Для орієнтації може бути порціонований один з можливих варіантів сніданку. Найбільшим плюсом “шведського столу” є виховний момент: довіра дітям і формування особистості. Поряд із цим треба вивчати попит школярів: виявивши, що більше люблять школярі, відповідно, замовляти таку продукцію в більших обсягах. Завдяки введенню такої форми обслуговування значно збільшиться кількість бажаючих харчуватися в їдальні.

Якщо учням надається другий сніданок (молоко, сік чи вітамінізований напій і борошняний кондитерський або булочний виріб) після другого уроку, то на першій перерві (першому уроці чи на початку другого уроку) інспектор з харчування (відповідальна за харчування особа) збирає інформацію про присутність учнів кожного класу.

За 10-15 хвилин до кінця другого уроку накривають столи, на яких виставляють для кожного класу таці зі склянками молока (соку, напою) відповідно до кількості присутніх учнів у класі та таці з відповідною кількістю кондитерських борошняних виробів.

Гаряче харчування викладацького складу та обслуговуючого персоналу шкіл повинно здійснюватись за вільним графіком з використанням методу самообслуговування.

Поряд з наданням гарячого харчування для викладацького складу та обслуговуючого персоналу у шкільній їдальні за їх заявками рекомендовано організовувати столи замовлень для купівлі різних видів напівфабрикатів, кулінарних, борошняних та кондитерських виробів за готівковий розрахунок.

Прийом замовлень повинен здійснювати кухар-бригадир шкільної їдальні в середньому раз на тиждень з реєстрацією замовлення в спеціальному журналі. Видача замовлення повинна здійснюватись у певний день тижня.

Крім організації столів замовлень у передсвяткові дні у шкільних їдальнях слід організовувати виставки-продажі з широким асортиментом різноманітних напівфабрикатів і готової продукції.


6. Розрахунок за харчування в шкільних закладах

ресторанного господарства

Розподіл коштів на організацію харчування дітей у навчальних закладах, облік і звітність за використання коштів, які виділяються на безоплатне харчування, здійснюється відповідно до законодавства.

У шкільних їдальнях певні категорії дітей харчуються безоплатно. Це діти-сироти, діти, що знаходяться під опікою, діти, що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, учні 1-4 класів, діти, що потребують дієтичного харчування. За рішенням органів місцевого самоврядування безоплатно всі учні можуть отримувати молоко (сік) і борошняний кондитерський виріб.

Безоплатне харчування учнів у навчальних закладах з денною формою перебування у закладах здійснюється тільки у робочі дні0. У разі відсутності учнів під час навчання компенсація за харчування не проводиться. Класні керівники (вихователі) щодня відмічають фактичну наявність учнів, що харчуються безоплатно, передають цю інформацію особі, відповідальній за організацію харчування учнів (інспектору з харчування), яка вносить дані у спеціальний журнал або комп’ютер. Після узагальнення інспектор з харчування передає інформацію в їдальню.

Можливі такі варіанти звітування завідуючого виробництвом та інспектора з харчування:

Перший варіант. Інспектор з харчування щодня виписує квитанцію на отримання харчування учнями 1-4 класів, учнями, що потребують дієтичного харчування, учнями-сиротами тощо. Корінці квитанцій, в яких вказується кількість учнів, що харчуються, додаються до звіту завідуючого виробництвом їдальні. До звіту інспектора з харчування додаються квитанції, в яких також відображена кількість учнів, що харчуються. Завідуючий виробництвом надсилає звіт до бухгалтерії комунального підприємства один раз на тиждень. Інспектор з організації харчування надсилає звіт до районного управління освіти і науки один раз на місяць.

Другий варіант. Щодня завідуючий виробництва та інспектор з харчування складають реєстр (акт), згідно з яким дані обох працівників, відповідальних за харчування, про чисельність школярів, що харчуються, повинні повністю збігатися. Реєстр виписується на харчування кожної категорії тих, хто харчується безоплатно. У кінці кожного тижня завідуючий виробництвом складає звіт про витрачені кошти (для бухгалтерії комунального підприємства). У кінці місяця інспектор з харчування складає власний звіт і звіряє його з бухгалтерією. Звіт підписується директором, бухгалтером та інспектором з харчування і надсилається до бухгалтерії районного управління освіти.

На основі щомісячного звіту районне управління освіти перераховує об’єднанню шкільних їдалень (комунальному підприємству) кошти.

Харчування дітей, які не належать до зазначених категорій, у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за готівку. Школярі, що харчуються за кошти батьків, щодня в буфеті купують талони на комплексні обіди (сніданки). У цьому разі необхідно вивчати попит споживачів, щоб крім обов’язкового обсягу випущеної продукції мати певний запас, розрахований на організацію харчування школярів, викладачів та обслуговуючого персоналу. Для того щоб забезпечити всіх бажаючих обідами, полуденками, інспектор з харчування напередодні збирає і передає в їдальню інформацію про тих учнів, що харчуються організовано за кошти батьків. Це можуть бути молодші школярі групи продовженого дня тощо.

Розрахунок і вивчення попиту школярів може здійснюватись і з використанням нових інформаційних технологій, а саме: учні (в основному ті, що харчуються за кошти батьків) мають спеціальні магнітні картки (картка учня), які видає їм бухгалтерія підприємства ресторанного господарства після внесення певної суми грошей. Рахунок учня може періодично поповнюватись.

Для зчитування інформації з картки учня на робочому місці буфетника (роздавальника) ставлять спеціальний касовий апарат. Учень може взяти як окремі страви, так і комплексний обід (сніданок, полуденок).

Важливо, що таким же чином можна замовити комплексний раціон харчування і на наступний день. У такому разі школяр обов’язково повинен зберегти чек, за яким одержить наступного дня відповідний раціон харчування. Бажано, щоб ця інформація надходила від учня інспектору з харчування, який в кінці дня формує замовлення на наступний день. Крім того, у разі втрати чеку в журналі є відмітка про замовлення та оплату учнем комплексного раціону харчування.

Комплексні сніданки, обіди мають визначену фіксовану вартість, узгоджену з органами районного управління освіти і науки, тому можна використовувати й абонементну систему розрахунку з придбанням абонементів на наступний місяць.

Необхідно доводити до відома школярів, що вартість їх харчування за державний кошт і за місячними абонементами нижча за харчування школярів, що кожен день розраховуються за харчування на суму податку на додану вартість (ПДВ)11. Тому в закладах ресторанного господарства ведеться окремий облік продукції, що реалізується із ПДВ і без нього.


7. Контроль за роботою шкільних закладів

ресторанного господарства

Відповідальність за організацію харчування учнів (вихованців) у навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, додержання в них вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, за матеріально-технічний стан харчоблоку (їдальні, буфету) покладається на засновників (власників) керівників цих навчальних закладів. Норми та порядок організації харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах встановлюються Кабінетом Міністрів України. Контроль за охороною здоров’я та якістю харчування учнів (вихованців) покладається на органи охорони здоров’я12.

Контроль за дотриманням законодавства у частині встановлення і застосування роздрібних цін і націнок, розрахунків зі споживачами, правильністю відпуску страв і кулінарних виробів, правильним використанням ваговимірювальної техніки, за якістю і безпекою продукції, додержанням норм і правил, установлених для закладів ресторанного господарства здійснюють органи виконавчої влади та місцевого самоврядування в межах компетенції, наданої чинним законодавством.

Так, згідно із Законом України “Про захист прав споживачів” спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають право:

перевіряти у суб’єктів господарської діяльності сфери ресторанного господарства якість товарів (робіт, послуг), додержання обов’язкових вимог щодо їх безпеки, а також дотримання правил торгівлі та надання послуг, входити безперешкодно та обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб’єктів, здійснювати відбір зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертиз) за рахунок суб’єктів господарської діяльності, що перевіряються;

проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за надані послуги та реалізовані товари (у разі неможливості повернення зроблених затрат їх відшкодування здійснюється за результатами діяльності суб’єктів господарської діяльності);

одержувати від суб’єктів господарської діяльності, що перевіряються, копії необхідних нормативних документів та інші відомості, які характеризують якість товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, що використовуються для виробництва цих товарів, виконання робіт.

Також у межах компетенції контроль за роботою шкільних їдалень повинні здійснювати міські (районні) державні адміністрації, районні управління або відділи освіти, адміністрація об’єднання шкільного харчування, органи громадського самоврядування в освіті. Результати перевірок повинні відображатись у контрольному журналі з наступним обговоренням їх на педагогічній раді школи.

Згідно із Законом України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”: нагляд за дотриманням вимог санітарних норм у стандартах та інших нормативно-технічних документах, відповідністю продукції вимогам безпеки для здоров’я і життя населення здійснюють виключно органи, установи і заклади державної санітарно-епідемічної служби.

Головному державному санітарному лікарю та іншим посадовим особам, які здійснюють державний санітарно-епідемічний нагляд, надані повноваження щодо безперешкодного входу на територію і в приміщення всіх об’єктів нагляду за службовим посвідченням і обов’язкових для виконання вказівок щодо усунення виявлених порушень санітарних норм, а також проведення необхідних лабораторних досліджень.

Періодичний контроль проводиться працівниками санітарно-епідеміологічної служби, що здійснюють вибірковий санітарно-гігієнічний огляд шкільних їдалень. Результати їх перевірок повинні заноситись до санітарного журнала.

Перевірку фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, які організовують харчування в навчальних закладах, проводять органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави в порядку, встановленому законодавством, здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки13.

Щоденний контроль за якістю готових страв у їдальнях при загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується здійснювати бракеражною комісією, до складу якої входять завідуючий виробництва закладу харчування, медичний працівник і представник адміністрації закладу.

Важливу роль в організації контролю за харчуванням учнів відіграє медпрацівник школи. Беручи участь в роботі бракеражної комісії, він повинен здійснювати постійний контроль за якістю їжі, а також сировини та продуктів, що надходять, слідкувати за дотриманням Санітарних правил14 в їдальні при школі, брати участь у проведенні вітамінізації страв, проводити огляд учнів для виявлення тих, що потребують дієтичного харчування тощо.

При перевірках шкільних їдалень особливу увагу потрібно звернути на дотримання норм закладки сировини та виходу готової продукції, технології виготовлення страв та виробів, порядку ціноутворення, вимог Санітарних правил при зберіганні і реалізації продукції, обробленні використаного столового та кухонного посуду.

Суб’єкт господарювання повинен безкоштовно надавати для лабораторного контролю зразки сировини та готової продукції в кількості, передбаченій чинними нормативно-правовими актами.

Перевірку шкільних їдалень працівники відповідних служб повинні здійснювати після пред’явлення службового посвідчення та направлення на перевірку, члени комісії (групи) громадського контролю – за посвідченням, що видається профспілковим комітетом школи.

Перевірки виробничих та складських приміщень повинні проводитись в санітарному одязі в супроводі представника шкільної їдальні.

За відмову у сприянні контролюючим особам, які здійснюють перевірки, суб’єкти господарювання несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За порушення чинного санітарного законодавства, продаж продукції, забороненої до випуску й продажу як небезпечної для життя і здоров’я людей, а також у випадках, що завдали шкоди здоров’ю споживача, суб’єкти господарської діяльності в ресторанному господарстві та їх уповноважені особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За результатами перевірок у разі встановлення порушень адміністрація підприємства (закладу) харчування зобов’язана негайно вжити відповідних заходів для усунення виявлених недоліків.

8. Управління якістю обслуговування споживачів у закладах

ресторанного господарства при школах

Для оцінки якості обслуговування споживачів у шкільних їдальнях і буфетах, зіставлення ціни і якості послуг, виявлення незадоволеного попиту і попиту, що формується, періодично проводиться опитування учнів загальноосвітніх навчальних закладів, їх батьків і вчителів за анкетами, розробленими науковцями Київського національного торговельно-економічного університету (додатки 13-15). Для одержання об’єктивної інформації анкети слід пропорційно розповсюджувати серед учнів різних класів. Опитування проводиться один-два рази на рік.

Якість готової їжі в шкільній їдальні щодня повинна перевіряти бракеражна комісія, до складу якої належить завідуючий виробництва (кухар-бригадир) шкільної їдальні, медпрацівник і представник адміністрації, до функціональних обов’язків якого входить контроль за організацією харчування, а також представники батьківської громадськості. Без бракеражу не повинна поступати на реалізацію жодна партія приготовлених страв і напоїв. Запис про перевірку готової продукції заноситься до бракеражного журналу (додаток 17). Ведеться також журнал обліку випадків поставки недоброякісної сировини (додаток 16). Якість продукції оцінюється за п’ятибальною системою (максимальна оцінка – 5 балів). У додатках 18-19 містяться коефіцієнти зниження оцінки за наявністю певних недоліків. Згідно з цими оцінками здійснюється преміювання робітників.

На підприємствах з виготовлення напівфабрикатів і кулінарних виробів контроль за якістю сировини, напівфабрикатів і готових виробів, що надходять до їдальні, повинен покладатись на технологічну лабораторію, без дозволу якої відправка продукції у шкільні їдальні-доготівельні (роздавальні) не допускається. Бракераж сирої продукції здійснюється комірником, завідуючим виробництвом, кухарем із залученням медичного працівника навчального закладу.

Періодично (1-2 рази на рік) завідуючий виробництвом їдальні та інспектор з харчування звітують на педагогічній раді про стан організації харчування учнів школи і задачі щодо його подальшого поліпшення.

Раз на рік (березень) рекомендується проводити конкурс закладів харчування при школах для визначення кращого серед них (додаток 20).

Заклади ресторанного господарства при школах можуть проводити сертифікацію своїх послуг в установленому законодавством порядку.

9. Структура управління та взаємовідносини шкільних

закладів харчування з органами освіти та влади

Залежно від підпорядкування, типу і форми власності можуть бути створені підприємства шкільного харчування з різним функціонально-економічним статусом: комунальні підприємства ресторанного господарства, приватні підприємства, колективні підприємства (ТОВ, ЗАТ, ВАТ тощо)15. Господарські взаємовідносини між засновником (власником) навчального закладу та суб’єктом господарської діяльності у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку регламентуються договором (додаток 21)16.

Комунальні підприємства шкільного харчування здійснюють самостійну господарську діяльність на принципах госпрозрахунковості та самофінансування і мають право господарчого відання, яке здійснюють за рахунок користування та розпорядження закріпленим за ними майном – основними фондами, оборотними коштами та іншими матеріальними цінностями і фінансовими ресурсами – згідно з метою і завданням своєї діяльності та призначенням майна.

Комунальним підприємствам підпорядковані їдальні шкіл певного району. Підприємство надає їдальням сировину зі складу, постачає кондитерські вироби власного виробництва та закупні товари. За наявності заготівельних і кулінарного цехів підприємство може виготовляти і постачати шкільним їдальням напівфабрикати і готові кулінарні вироби. Власну кулінарну та кондитерську продукцію вони також можуть реалізовувати в магазинах кулінарних виробів тощо.

Головною метою діяльності цих підприємств є забезпечення гарячим раціональним харчуванням учнів шкіл відповідно до затверджених меню, нормативно-технологічної документації, а також задоволення соціальних інтересів споживачів.

Основними напрямами діяльності комунальних підприємств шкільного харчування є:

виробництво і реалізація продукції ресторанного господарства;

організація обслуговування учнів у стислий термін з дотриманням відповідних якісних показників;

організація та проведення виставок, ярмарок, демонстрація кулінарних і кондитерських виробів;

розроблення технологічної документації;

торгівля споживчими товарами.

Комунальні підприємства можуть вступати у відносини з юридичними та фізичними особами, що забезпечують заклади харчування при школах різними видами ресурсів: сировиною, енергоресурсами, гарячою та холодною водою тощо. Вони самостійно здійснюють господарську діяльність виходячи з реального попиту і своїх повноважень.

Управління підприємством здійснюється на підставі поєднання прав державних адміністрацій районів міста (області, Автономної Республіки Крим) з господарського використання комунального майна з принципами самоврядування трудового колективу17. Оперативне керівництво діяльністю підприємства здійснюється директором, який призначається державною адміністрацією на основі контракту18. Директор діє на засадах одновладдя, без доручень, захищає інтереси підприємства, розпоряджається майном, коштами підприємства в межах делегованих власником і зафіксованих у статуті повноважень, укладає угоди, видає доручення, відкриває в банках розрахункові та інші рахунки, визначає структуру дирекції підприємства, встановлює та затверджує штати і посадові оклади, видає накази і дає вказівки, які є обов’язковими для всіх працівників підприємства19.

У підпорядкуванні директора знаходяться заступники, технологи, відділ бухгалтерії, інженер з обладнання тощо. Технологічну політику в об’єднанні (підприємстві) шкільних їдалень здійснює інженер-технолог. У шкільних їдальнях роботу на виробництві очолює завідуючий виробництвом. Відповідно завідуючому виробництвом шкільних їдалень підпорядковуються буфетники, кухарі, мийники посуду.

Управління акціонерним товариством характеризується поєднанням централізованого керівництва справами товариства, особливо за напрямами стратегічного планування та його розвитку, і децентралізованого управління в кожному підрозділі, до якого належить і шкільна їдальня (філія). Шкільна їдальня діє як філія на підставі положення про неї. Товариство забезпечує їдальню всіма необхідними продовольчими та непродовольчими товарами.

При визначенні взаємних обов’язків підприємств ресторанного господарства та органів освіти при організації харчування учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та обумовлених цими обов’язками правових відносин між ними сторони керуються чинними нормативно-правовими актами, що регламентують права та обов’язки, джерела і порядок відшкодування затрачених коштів тощо.

Важливе економічне значення для здешевлення вартості харчування має надання шкільній їдальні на безоплатній основі приміщення з освітленням та опаленням, гарячої та холодної води, електропостачання, обладнання, посуду, кухонного інвентарю, спецодягу тощо, надання організаціям (підприємствам ресторанного господарства) приміщень харчоблоків (їдалень) без стягнення орендної плати. Ці пільги розповсюджуються тільки на продукцію та послуги, що їдальня надає учням, викладацькому та обслуговуючому персоналу школи.

Суб’єкти господарювання здійснюють торгово-виробничу діяльність без торгового патенту в усіх закладах ресторанного господарства за місцем навчання учнів незалежно від організаційно-правової форми господарювання. У зв’язку з цим вони мають право на обслуговування виключно учнів, викладачів та обслуговуючого персоналу шкіл. У разі наявності на підприємстві інших видів діяльності на кожний заклад, де має місце діяльність, відмінна від шкільного харчування, береться торговий патент20.

Господарську діяльність у закладах ресторанного господарства можуть здійснювати юридичні та фізичні особи. Юридичними особами є суб’єкти господарювання різних форм власності, у тому числі і комунальні підприємства шкільного харчування.

Суб’єкт господарювання – юридична особа, сплачує податок з прибутку, ПДВ, відрахування до пенсійного фонду, відрахування до фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві (нарахування на фонд заробітної плати); комунальний податок, податок на воду і землю.

Фізичними особами є суб’єкти господарювання з приватною формою власності. Вони можуть забезпечувати харчування учнів однієї або декількох шкіл. Фізичні особи сплачують єдиний або фіксований податок. Законодавчим обмеженням для них є певний обсяг товарообороту і чисельність персоналу.

У разі коли обсяги роботи перевищують ці обмеження, то обрана система оподаткування підлягає зміні. Обов’язковим для них є ведення книги доходів і витрат, яка реєструється Державною податковою адміністрацією.


10. Визначення чисельності працівників

і фонду оплати праці

За рішенням підпорядкованих місцевим органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування органів управління освітою до штатних розписів загальноосвітніх навчальних закладів можуть вводитись посади кухарів для організації харчування їх учнів. У разі коли харчування учнів здійснюється підприємством ресторанного господарства, штат їдальні, буфету не належить до штатного розпису навчального закладу.

Визначення чисельності та структури працівників об’єднання шкільних їдалень здійснюється в декілька етапів.

На першому етапі визначається чисельність працівників виробництва об’єднання шкільних закладів ресторанного господарства або їдальні при школі. При цьому користуються нормою обслуговування, встановленою за дослідженнями науковців Київського національного торговельно-економічного університету, що становить 83 чол./кух. Цей норматив встановлений з урахуванням одноразового харчування. У разі якщо школярі користуються не тільки обідами, але й сніданками, то перерахунок в одноразове харчування здійснюється за допомогою коефіцієнта кратності харчування або шляхом прямого додавання чисельності школярів, що користуються різними раціонами харчування. Розрахунок чисельності працівників виробництва здійснюється за формулою:



, (1)

де: Nв – чисельність працівників виробництва, чол.;

Nj- чисельність школярів, що користуються j-тим видом харчування, чол.;

N1 – норматив обслуговування, чол./кух.;

На другому етапі, використовуючи дані таблиці 5, визначається кваліфікаційний склад робітників кухні або їдальні (об’єднання шкільних закладів ресторанного господарства).

Таблиця 5

Рекомендована структура працівників виробництва, %

з/п

Працівники


Частка працівників

разом

у тому числі робітники кухні

1




Керівник на виробництві -

Завідуючий виробництвом (5-го розряду)1


13,78-10,32




2
2.1

Робітники виробництва3

у тому числі:

кондитерського цеху


86,22 - 89,7
2,55 – 3,82




2.2

кухні:

83,67-85,88




2.2.1

кухар 4-го розряду




35,98-37,78

2.2.2

кухар 3-го розряду




45,73-42,22

2.2.3

кухонний робітник




18,29-20,00

3

Усього працівників виробництва

100,0 - 100,0

100,00-100,00

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка