Проблеми підготовки вчителя початкових класів до роботи в умовах інклюзивного навчання Видатний український філософ Г. Сковорода, коли говорив про людей, уражених хворобою, у «Розмові п’яти подорожніх про істини щастя в житті»



Скачати 131.58 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір131.58 Kb.
В. М. Салтишева, ст.викладач кафедри корекційної освіти.

Проблеми підготовки вчителя початкових класів до роботи в умовах інклюзивного навчання

Видатний український філософ Г. Сковорода, коли говорив про людей, уражених хворобою, у «Розмові п’яти подорожніх про істини щастя в житті», ставить риторичне запитання: «Невже гадаєш, що премилосердна й дбала матір наша природа зачинила їм двері до щастя, ставши для них мачухою?».

Це риторичне запитання нині хвилює багатьох спеціалістів, причетних до навчання, виховання, соціальної реабілітації дітей, яких природа позбавила достатньою мірою сприймати світ і відчувати свою належність до нього через хвороби, травми, патологічні стани.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), лише 20 % народжених дітей умовно вважається здоровими, інші – або страждають порушеннями психофізичного розвитку, або знаходяться в стані між здоров’ям і хворобою.

Визнання прав такої дитини, її інтересів, потреб, надання допомоги у процесі соціалізації та вибору професійної діяльності є дуже важливим на сучасному етапі розвитку освіти. Тому важливого значення набуває інклюзивне навчання, що передбачає спільне перебування дітей із порушеннями психофізичного розвитку з їх здоровими однолітками.

Останніми десятиліттями у більшості країн Західної, а потім, як наслідок, і Центральної Європи, відбулися докорінні зміни у законодавстві та практичному втіленні спеціальної освіти.

Конституція України (стаття 53) гарантує всім громадянам право на освіту. У законі України «Про охорону дитинства», статті 26 «Захист прав дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку" стверджується, що «дискримінація дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку забороняється. Держава сприяє створенню дітям-інвалідам та дітям з вадами розумового та фізичного розвитку необхідних умов, рівних з іншими громадянами можливостей для повноцінного життя та розвитку…» [5].

Державним стандартом початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, визначено, що всі загальноосвітні навчальні заклади, незалежно від типу, форми власності та підпорядкування, мають реалізовувати положення даного стандарту, якщо у закладі навчаються діти із особливими освітніми потребами.

У даний час держава перебуває на початку кардинальних змін освітньої політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку, а саме- створення інклюзивних шкіл

Інклюзивна школа – заклад освіти, який забезпечує інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей, створює позитивний клімат в шкільному середовищі. Не дивлячись на те, що інклюзивні школи забезпечують сприятливі умови для досягнення рівних можливостей і повної участі, для їх ефективної діяльності необхідні спільні зусилля не лише з боку вчителів та персоналу школи, а й ровесників, батьків, членів родин.

Основний принцип інклюзивної школи полягає в тому, що:

Всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними.

Школи мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання.

Забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розробки відповідних навчальних планів, прийняття організаційних заходів, розробки стратегії викладання, використання ресурсів та партнерських зв'язків зі своїми громадами.

Діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм для забезпечення успішності процесу навчання.

Вони є найбільш ефективним засобом, який гарантує солідарність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими потребами та їхніми ровесниками.

Інклюзивний підхід: створення таких умов, за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти, у тому числі діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх школах;

водночас, усі учні мають можливість отримати досвід, знання, які сприяють подоланню упереджень й дискримінації та сприяють формуванню позитивного ставлення до тих, хто „відрізняється”.

Переваги інклюзивної освіти:

для дітей з особливими освітніми потребами:

Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.

Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.

Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.

Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.

У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.



для інших дітей:

Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.

Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.

Діти вчаться співробітництву.

Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

для педагогів та фахівців:

Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.

Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.

Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

Проте втілення у життя інклюзивних класів та шкіл стикається з проблемами.

Традиційної вузівської загальнопедагогічної підготовки спеціалістів для ефективної роботи з дітьми, що мають різні порушення в розвитку, звичайно, недостатньо.

На сучасному етапі потрібні спеціально підготовлені вчителі початкових класів, учителі-предметники, а також дефектологи, психологи, логопеди. У спеціальних загальноосвітніх закладах близько 60% педагогів мають вищу дефектологічну освіту. У загальноосвітніх навчальних закладах, в яких є спеціальні класи, де впроваджуватиметься інклюзивне навчання, учителів-дефектологів немає. У більшості педагогів відсутня спеціальна психолого-педагогічна підготовка, відсутня мотивація до роботи з даною категорією дітей, наявний страх, розпач, бажання уникнення такої роботи тощо. За даними досліджень, 65% учителів, які є слухачами курсів підвищення кваліфікації, не володіють методами роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби, 23% учителів не знайомі із спеціальними програмами, не знають психологічних особливостей дітей зазначеної категорії.
Опитування вчителів початкових класів Рівненської області виявило ряд проблемних моментів у впровадженні інклюзивної освіти:

-яка методика навчання дітей з різними порушеннями у розвитку;

-як дослідити психічний стан дітей з особливими потребами;

-які навичками роботи з даними дітьми повинен володіти вчитель загальноосвітньої школи;

-як розподілити час на уроці, оскільки для дітей з особливими потребами слід приділити більше уваги;

-де знайти додатковий час для роботи з дитиною;



-як сприйме дитячий колектив дитину з особливими потребами (як навчати дітей європейським манерам їх сприйняття);

-як налагодити співпрацю з батьками даної категорії дітей (не секрет, що часто батьки не приділяють уваги таким дітям);

-чи буде здійснюватися доплата вчителю за навчання дитини у звичайному класі;

-які форми організації навчання найсприятливіші у інклюзивних класах;

-чи буде у такому класі ще один педагог;

-яка кількість дітей гранично допустима, якщо укласі є діти з особливими потребами;

-як потрібно змінити умови у школі, щоб дітям було зручно (сходи, коридор під час перерви і т.і.);

-хто буде здійснювати перекваліфікацію вчителів, щоб вони могли кваліфіковано надати освітні послуги таким дітям

Таким чином,ці проблеми можна розподілити на групи:

-проблеми у викладанні, зумовлені особливими потребами дітей;

-проблеми психологічного характеру.

-проблеми у створенні умов навчання та співпраці з батьками.

Учитель не готовий працювати з такою дитиною, не здатний усвідомити того, що й у неї є сильні сторони, спираючись на які, можна скласти індивідуальну програму максимального розвитку й у співпраці зі спеціалістами ,забезпечити формування її життєвої активності.

Отже, найперше, необхідно зорієнтувати вчителя на розв'язання цієї проблеми і надати йому необхідну допомогу.

Було б добре в педагогічних вузах читати спецкурс про роботу з дітьми з особливими потребами, а для вчителів конче потрібне проведення навчально-практичних семінарів, забезпечення необхідною літературою з цієї проблеми. Ще краще було б налагодити підготовку педагогів за спеціальністю "вчитель-реабілітолог".

Що необхідно знати вчителю початкових класів для успішної роботи з дітьми з особливими потребами?

Можливості таких дітей значною мірою залежать від сподівань учителя. Якщо він вірить в успіх, то обов'язково досягне його. Це є основний і визначальний моральний принцип дії.

Необхідно виробити в собі цілісне сприйняття дитини, не зосереджуватися на її розладах, а розробляти програму розвитку, спираючись на її сильні сторони.

Крім того, учителю потрібні знання про типовий і нетиповий розвиток дитини, про методи навчання дітей з особливими потребами. Він повинен уміти вести спостереження, записи та оцінювання, співпрацювати з батьками та фахівцями.

Рекомендуємо розпочинати роботу зі збору інформації про дитину для створення сприятливого оточення, яке б допомогло забезпечити розвиток її позитивних імпульсів.

Основне джерело інформації - спостереження. Цей процес має відбуватися вдома, у школі, в суспільстві,з огляду на можливості та потреби дитини. Найперше, необхідно з'ясувати історію хвороби дитини, але не можна забувати про те, що суто медичний підхід зосереджується на розладах дитини і нехтує її сильні сторони. Дуже важливо спостерігати дитину у грі, у спілкуванні з дорослими та з іншими дітьми. Це допоможе зрозуміти її інтереси, мрії, отримати відомості про її спосіб життя, навички.

Основним засобом збору інформації є портфоліо. Зміст портфоліо і його форма можуть бути довільними і визначаються самим учителем. Аналізуючи досвід використання портфоліо в роботі з дітьми з особливими потребами, рекомендовано

заносити до нього такі матеріали:

•  висновок лікаря про стан здоров'я дитини;

•  анкету для батьків;

• інформацію спеціалістів та попередніх вихователів;

•  записи про ставлення оточуючих до дитини;

•  спогади батьків;

•  сімейні фотографії;

•  зразки сімейних робіт;

•  результати тестування власних можливостей дитини тощо.

Ця інформація допоможе провести об'єктивне оцінювання розвитку дитини, сприятиме самоаналізові, взаємодії з батьками, складанню індивідуальних програм для успішного розвитку дитини.

Зусилля вчителя можуть досягнути мети лише за умови тісної співпраці з батьками. Втручання в розвиток дитини у фокусі потреб кожної конкретної сім'ї розширює можливості батьків у задоволенні її потреб. Щоб допомогти родині в зусиллях створити сприятливе оточення для розвитку дитини, вчитель має визначити прагнення та плани сім'ї, її можливості. Дуже часто батьки потребують інформації про те, як навчати дитину вдома, які умови необхідно створити для неї, як взаємодіяти з дитиною в певній ситуації, як реагувати на прояви неадекватної поведінки. Кожна сім'я, де росте дитина з розладами, шукає поради та підтримки спеціаліста і дуже часто не знаходить її. Вчитель має постійно обговорювати з батьками проблеми та успіхи дитини, часто відвідувати сім'ю, допомогти одержати консультацію фахівців та знайти можливі джерела соціальної підтримки.

Взагалі, втілення інклюзивних програм для дітей із життєвими проблемами - завдання не з легких, але можна і треба рухатися крок за кроком уперед, об'єднавши всі зусилля для мобілізації існуючих можливостей.

На сучасному етапі потрібні спеціально підготовлені вчителі початкових класів, учителі-предметники, а також дефектологи, психологи, логопеди. У спеціальних загальноосвітніх закладах близько 60% педагогів мають вищу дефектологічну освіту. У загальноосвітніх навчальних закладах, в яких є спеціальні класи, де впроваджуватиметься інклюзивне навчання, учителів-дефектологів немає. У більшості педагогів відсутня спеціальна психолого-педагогічна підготовка, відсутня мотивація до роботи з даною категорією дітей, наявний страх, розпач, бажання уникнення такої роботи тощо. За даними досліджень, 65% учителів, які є слухачами курсів підвищення кваліфікації, не володіють методами роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби, 23% учителів не знайомі із спеціальними програмами, не знають психологічних особливостей дітей зазначеної категорії.

Учитель є найважливішою ланкою в організації інклюзивного навчання. Для роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби, потрібно здійснити діагностику можливостей та потреб дитини, дати їх кваліфіковану оцінку та розробити на цій основі індивідуальні навчальні програми, відмовитися від колективних методів. Для цього учитель має володіти глибокими знаннями свого предмета, методики викладання, а також методики роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку.

Велика кількість учителів відчувають труднощі, тому що не володіють такими знаннями, не мають досвіду роботи в команді, не використовують знання та досвід колег, батьків у організації навчально-виховного процесу. Тому дуже важливо підготувати учителів до роботи, надати їм знання спеціальної педагогіки, забезпечити інструментарієм та моделями альтернативного навчання.

Практика засвідчує, що активно впроваджується інтегроване навчання дітей із особливостями психофізичного розвитку, тому важливою проблемою є відкриття районних та міських психолого-медико-педагогічних консультацій з метою діагностики та раннього виявлення дітей зазначеної категорії, надання вчасної корекційно-розвивальної та консультаційної допомоги, відкриття реабілітаційних центрів та спеціальних служб, які б здійснювали профілактику та готували батьків до роботи з дітьми, що мають особливі освітні проблеми, в домашніх умовах. І знову ж таки гострою є проблема педагогічних кадрів, які б могли здійснювати дану роботу. У багатьох районах та містах Київської області зазначені спеціалісти відсутні.

Успіх розвитку спеціальних освітніх закладів значною мірою визначається знаннями, творчим потенціалом, професійною майстерністю і загальною педагогічною культурою їх працівників. Розв'язання складних і багатогранних завдань, які постають сьогодні в галузі спеціальної педагогіки, неможливе без застосування педагогами наукових знань у практичній діяльності. Все це обумовлює актуальність проблеми ефективної організації професійної педагогічної підготовки вчителів до роботи з дітьми, що мають особливості психофізичного розвитку.


Інформаційні ресурси у сфері інклюзивної освіти:

- Загальна декларація прав людини (проголошена ООН 10 грудня 1948 року):

www.minjust.gov.ua/udhra/udhr.html

- Конвенція ООН про права дитини (прийнята 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року)

www.chl.kiev.ua/UKR/konv_u.htm

- Декларація про права інвалідів (проголошена ООН 9 грудня 1975 року)

www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_117

- Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів (прийняті резолюцією 48/96 Генеральної Асамблеї від 20 грудня 1993 року)

www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_306

- Саламанкська декларація про принципи, політику та практичну діяльність у сфері освіти осіб із особливими потребами (7-10 июня 1994 р.)

www.notabene.ru/down_syndrome/Rus/declarat.html

- Закон “Про освіту” (прийнятий 23 травня 1991 року N 1060-XII)

www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1060-12

- Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (21 березня 1991 року N 875-XII)

www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=875-12

- Закон України “Про охорону дитинства” (прийнятий 26 квітня 2001 року N 2402-III )

www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2402-14

- Закон України “Про реабілітацію інвалідів в Україні” (прийнятий 6 жовтня 2005 року N 2961-IV)

www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2961-15

- Концепція державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами (схвалена рішенням колегії Міністерства освіти і науки та Президії Академії педагогічних наук України 23.06.99)

www2.znz.edu-ua.net/storage/195.doc

- Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 роки (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №396-р)

www.uazakon.com/document/fpart15/idx15806.htm

- Державна типова програма реабілітації інвалідів (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006р. №1686)

www.gdo.kiev.ua/files/db.php?st=3311&god=2006

- Постанова Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів” (від 12 жовтня 2000 р. N 1545)

www2.znz.edu-ua.net/storage/95.txt

- Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку”(прийнята 5 липня 2004 р. N 848)

www.uazakon.com/document/fpart68/idx68267.htm

- Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту інвалідів та проведення в Україні у 2003 році Року людей з інвалідністю” (02.12.2002 № 1112/2002)

www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1112%2F2002

- Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями» (від 01.06.2005 р. № 900/2005)

www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=900%2F2005
- Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні” (від 4 липня 2005 року N 1013/2005)

www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1013%2F2005

- Указ Президента України “Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями” (від 18 грудня 2007 року N 1228/2007)

www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1228%2F2007

- www.education-inclusive.com/uk/index.php - канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні»

- www.clientcenter.youcandothat.com/www-dev/ccds/uk/components.php - офіційний сайт проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні»

- http://www.canada-ukraine.org/ — Електронний Канадсько-український журнал спеціальної педагогіки, розміщений на сайті Канадсько-української дослідної групи (CURT)

- http://www.isp-2006.narod.ru/ — Сайт інституту спеціальної педагогіки АПН України

- http://www.ikpp.npu.edu.ua/ — Сайт інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова

- http://www.naiu.org.ua/ - Національна Асамблея інвалідів України, Всеукраїнське громадське соціально-політичне об’єднання

- http://www.everychild.org.ua/ — сайт представництва міжнародної неурядової організації “Кожній Дитині” в Україні

- http://www.info.rehab.org.ua/ – "Реабiлiтацiйний простiр" Iнтернет-портал Наукового товариства iнвалiдiв "Iнститут Соцiальної полiтики" (http://www.rehab.org.ua/)

- Звіт з прав дітей з особливими потребами на проживання у місцевій громаді. www.osmhi.org/index.php?page=202&news=363&pages

- Звіт розроблений Європейською коаліцією з проживання у громаді і був представлений під час конференції, що проводилась у Європейський день осіб з особливими потребами.

- www.osmhi.org/index.php?page=202&news=362&pages

Люди з вадами розвитку: жити так, як живуть інші.

- Адаптована конвенція ООН щодо осіб з особливими потребами. Нью-Йорк, 13 грудня 2006р. www.osmhi.org/index.php?page=200&news=401&pages

- Звіт щодо умов та перспектив розвитку інституцій для дітей у Болгарії і прогрес, здійснений щодо виконання державних зобов’язань відповідно Конвенції ООН про права дітей (2003р.) www.osmhi.org/index.php?page=202&news=493&pages=1

- Партнери заради кращої політики: посібник із включення (доступний на десяти мовах)

www.osmhi.org/index.php?page=202&news=335&pages

- Закон антидискримінації: порівняльне дослідження

www.osmhi.org/index.php?page=202&news=505&pages



- Матеріали сайту Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» http://ussf.kiev.ua/index.php?go=Inklus&id=4


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка