Продуктивне навчання як основа стратегії розвитку інноваційної особистості



Скачати 100.68 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір100.68 Kb.
Опис власного педагогічного досвіду

з реалізації проблеми

"Продуктивне навчання як основа стратегії розвитку інноваційної особистості"

учителя історії

Любимівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Нововоронцовського району

Херсонської області

Лигун Галини Володимирівни

Моє кредо:

Пізнай себе-це цікаво!

Створи себе-це необхідно!

Утвердь себе-це можливо!

Прояви себе-це реально!

І.Назва досвіду.

Продуктивне навчання як основа стратегії розвитку інноваційної особистості.



ІІ. Обгрунтування актуальності теми.

У сучасному суспільстві зростає занепокоєння стрімким збільшенням кількості проблем, із якими мають справу молоді люди, вступаючи в доросле життя. Ця обставина значною мірою є наслідком структурних змін у виробництві, в професіях і спеціальностях, а також на ринку праці. Об’єктивне прискорення науково-технічного і соціального прогресу, кризові, економічні, екологічні, демографічні, політичні та інші явища, що виникли у сучасному світі, позначаються на системі освіти, загострюють протиріччя і труднощі формування молодого покоління. Традиційні педагогічні засоби виховання змісту й організації навчально-виховного процесу все частіше не спрацьовують. Через невідповідність темпів і характеру соціальних та педагогічних процесів виникають кризові явища в педагогіці. У сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти, її вплив на особистий розвиток дитини значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання. Унаслідок цього виникає необхідність пошуку засобів цілеспрямованої підготовки учнів до входження в складне соціальне середовище. Для уникнення цієї проблеми вважаю одним з найбільш ефективних шляхів її розв’язання роботу над темою "Продуктивне навчання як основа стратегії розвитку інноваційної особистості".



ІІІ. Метою продуктивного навчання є розвиток особистості в співробітництві; удосконалення співробітництва, яке спрямоване на успішну діяльність; спільна діяльність учителя та учня, побудована на взаєморозумінні й гуманізмі, єдності інтересів і прагнень усіх учасників навчально-виховного процесу.

Головними завданнями є:

- набуття життєвих компетентностей, які забезпечують самовизначення та

особистісний розвиток;

- створення сприятливого середовища для виховання розвиненої особистості;

- розвиток творчих здібностей учнів, прагнення до знань, бажання постійно

рухатися вперед до максимально повної самореалізації.



Зміст навчання – це пріоритет досвіду учнів, здобутих ними умінь і навичок. "Знання здобуваються дослідним шляхом, а не вивченням правил і законів, як іноді думають", - зазначав С. Френе, відомий французький педагог. Педагогіка Френе – це не що інше, як співробітництво груп дітей або підлітків, зайнятих спільним пошуком, дослідженням.

ІV. Суть досвіду у співробітництві, здобутті учнями під час навчання вміння прислухатися до навколишнього світу, у вмінні у відповідь на почуте виразно сказати "так" або "ні", відповідати за сказане, а також у знаннях про те, як спільними зусиллями можна подолати будь-які ускладнення і перешкоди та у постійному відчутті цінності свободи, навичках утримання від свавілля.

Які саме уміння і навички необхідно розвинути дитині, визначається в процесі навчання, випливає з природних особливостей дитини. Для того, щоб учень зміг виявити і розвинути те, що йому органічно притаманне, пропоную різні види діяльності. Зокрема, на своїх уроках історії залучаю учнів до роботи з картками, словниками, довідниками, картами, атласами, іншими інформаційними матеріалами. У своїй роботі використовую різні методи і форми ведення уроку. Найбільш домінуючою є робота у групах, у малих групах, у парах. Поширено застосовую модель групового рішення проблем на основі метафоричного мислення "синектика"- один із варіантів навчання у співробітництві.

Велика кількість сучасних педагогічних досліджень (К.О.Баханов, Є. Г. Болдишева, Г.О. Фрейман, В.І. Курелів, А.Ю.Уваров) присвячена вивченню потенціалу групової навчальної роботи, спрямованої на розвиток особистості. Застосування групових методів роботи на уроках – це, на мою думку, найбільш ефективний шлях досягнення поставленої мети уроку. Навчання в системі "учень – учень" надає істотні можливості для формування мотивації досягнень. Це сприяє підвищенню самооцінки, розвитку уміння працювати в групі, учить спільно розв’язувати конфлікти й проблеми, відстоювати свою точку зору, програвати різні соціальні ролі. Під час роботи у групах учні розвивають власну ініціативу, знаходять рішення в певних ситуаціях. Таким чином відбувається підвищення якості засвоєння знань учнів. Крім того вона позитивно впливає на формування дружньої, доброзичливої обстановки в класі.

Для себе я зробила висновки: для того, щоб діяльність була більш ефективною, роблю акцент на конкретному навику співробітництва, а учні коротко обговорюють його прояв і в подальшій роботі намагаються удосконалювати. Скажімо, уміння відстоювати свою думку відпрацьовується за допомогою алгоритму: " Я так думаю, тому що…..", або використовую метод "Прес", "Коло ідей" та інші.

Теми для групової роботи завжди підбираю цікаві, які відповідають поставленій меті. Перевагу, як правило, надаю таким видам завдань, як аналіз інформації, презентація матеріалу, обговорення ситуацій, диспути. Добираючи завдання для групової роботи, керуюся теорією різнобічних здібностей Говарда Гарднера. Згідно з цією теорією, людині властиві, як мінімум, сім видів різних здібностей – не тільки логічні, на яких робиться акцент у школі, але й візуально-просторові, соціальні й музичні, такі, що необхідні у повсякденному житті.

Групові методи застосовую на всіх етапах навчальної діяльності, тобто під час вивчення нового матеріалу, при повторенні, для контролю знань і підготовки домашнього завдання, а також, коли проводжу позакласні заходи.

При вивченні нового матеріалу або при узагальненні тем, при проведенні різних типів уроків ( екскурсій, судів, подорожей та ін.) учні намагаються довести свою думку, і на вістрі їх зацікавленості можна провести проблемну бесіду, використовуючи метод "Коло ідей". Своєрідна конкуренція стимулює діяльність, розвиває ініціативність, моральну культуру, взаєморозуміння та повагу один до одного, культуру спілкування. Групова робота поєднується з різними методами і може застосовуватися на різних етапах навчання. Її найчастіше застосовую на етапі вивчення нового матеріалу. Це може відбуватися одразу після викладу матеріалу або на початку нового уроку замість опитування, на уроці нових знань,умінь та навичок, як фрагмент уроку. Наприклад, на уроці "Наростання економічної кризи" в межах теми "Україна і загострення кризи радянської системи (1965-1985рр.)" у 11 класі можливі кілька варіантів групової роботи.

"Діалог". Суть його полягає у спільному пошуку групами узгодженого рішення, яке знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак, схемі… Діалог виключає протистояння, критику позицій груп. Всю увагу під час роботи груп зосереджую на сильних моментах діалогу.

"Синтез думок". Схожий за метою на попередній, але рішення свого проблемного завдання учні записують, обмінюються та доповнюють своїми думками, підкреслюють те, з чим не згодні.

"Спільний проект". Має таку ж мету, але завдання групи отримують різні. По завершенню роботи групи звітуються і випрацьовують певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект.

На уроках здійснюю диференційований підхід, який дає можливість залучити до роботи учнів з різним рівнем знань. З цією метою на уроках застосовую метод "Ажурної пилки". Індивідуальний добір інформації забезпечує максимальну участь в уроці кожного учня. При закріпленні матеріалу поряд з іншими методами використовую метод "Гронування" . Він розвиває творче мислення, збагачує мову учнів, уяву, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, бачити головне.

На своїх уроках застосовую такі форми роботи:

- індивідуальна;

- фронтальна;

- колективна;

- групова.

Проводжу уроки методом пізнавальних та дидактичних ігор. Це цікаво і учням, і вчителю. Він дає змогу залучати учнів до практичної участі в житті суспільства. Наприклад, при вивченні окремих тем з історії стародавнього світу "Господарське та повсякденне життя стародавніх єгиптян", "Давня Спарта", "Грецька культура", "Східний похід Александра Македонського" (6 кл.) застосовую рольову гру, під час якої учні вчаться ситуативно відчувати себе частиною нашого суспільства та повноправними громадянами своєї держави. Проведення рольових ігор потребує старанної підготовки й наявності необхідної кількості годин, тому також проводжу міні-ігри, створюю ігрові ситуації. Цікавими для дітей є прийоми: знайди помилку, продовж речення, хрестики-нулики, снігова куля, простіше простого та ін. і вправи: "Знайомство", "Побажання", "Враження", "Самопрезентація", "Дерево рішень ", "Дерево пізнання", "Відчуй іншого", "Несподіваний гість", "Заохочення", "Уникнення невдачі", "Твій девіз", "Домалюй себе" та інші. Такі прийоми та вправи стимулюють та заохочують дітей до роботи на різних етапах уроку, при вивченні будь-якої теми. Головною умовою успіху є врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх бажань та вмінь.

Готуючись до уроків, завжди створюю ситуацію зацікавленості, для цього я використовую підручники, художні твори, ілюстрації, газети, телевізійні передачі, казки, вірші, притчі, прислів’я, приказки. Позитивний вплив на формування в учнів зацікавленості, відповідальності, позитивних моральних якостей відіграють уроки з використанням інформаційних комп’ютерних технологій. Діти дуже полюбляють працювати із картами, атласами, особливо електронними; полюбляють переглядати документальні фільми, особливо старшокласники ; із задоволенням беруть участь у диспутах та дискусіях, висловлюючи власну думку та своє бачення на ту чи іншу проблему. На уроках історії широко застосовую навчальні дискусії (діалог груп), які дають широкі можливості для формування комунікативних здібностей учнів, формують навички монологічного та діалогічного мовлення, виховують риси толерантності. Після завершення дискусії діти висловлюють свої думки, враження, які виникли в результаті роботи.

Особливу увагу на кожному уроці приділяю роботі з підручником. Це коментоване читання, читання мовчки, переказ тексту, робота над завданнями, складання плану, пояснення прочитаного, відповідь на запитання, створення завдань для інших учасників.

Загальний рівень підготовки класу відстежую за допомогою контролю та корекції. Метою контролю є не оцінювання знань, умінь та навичок учнів, а виявлення типових помилок учнів, з’ясування їх причин, які привели до появи помилки, намагаюсь завжди допомогти уникнути неправильної відповіді. Спостерігаючи за роботою, знайомлю учнів зі своїми висновками з метою уникнення виявлених недоліків у подальшій діяльності. Крім того, практикую, щоб учні самі оцінювали роботу в групі. Наприклад, використовую рейтингові картки групи, куди записується прізвище учня, самооцінка, індивідуальний внесок. Щоразу чітко визначаю критерії оцінювання, які або закріплюються на дошці, або видаються разом із завданням кожній групі. Пропоную такі прийоми оцінювання та контролю:

• тести;


• експрес - опитування ("Заповни таблицю", "Продовж речення", "Виконай

Малюнок", "Гронування", "Дерево пізнання", "Так-Ні" тощо);

• розширене опитування (письмова контрольна робота, домашня робота,

"Аукціон знань" тощо);

• контрольна вправа або творче завдання;

• ігрові методи оцінювання.

Особливий акцент роблю на з’ясуванні місця рефлексії та її ролі в розвитку самосвідомості та діяльності.

На уроках історії здійснюю міжпредметні зв’язки, це одна з найважливіших передумов успішного уроку. Для цього використовую знання з літератури, математики, геометрії, географії, музики, образотворчого мистецтва. На кожному уроці ми постійно використовуємо контурні карти, атласи, терміни та поняття, вивчаємо історичні назви міст і сіл, особистостей, зображуємо емблеми власної родини , таким чином розвиваю просторові уявлення і загальну ерудицію учнів.

З розширенням інформаційного простору у сучасному суспільстві виникла проблема неконтрольованого впливу на учнів різноманітних інформаційних технологій, засобів масової інформації, телебачення та ін. Тому педагогу необхідно формувати в учнів позитивні моральні якості, виховувати громадянина України. Ми повинні враховувати індивідуальні особливості учнів при використанні певних методів і форм роботи. Необхідна і постійна самоосвітня діяльність. Окрім того, педагог повинен постійно іти в ногу з часом і бути на крок попереду. Незважаючи на труднощі, уроки із застосуванням групових технологій сприяють досягненню мети продуктивного навчання, краще запам’ятовуються школярам, вони значно результативніші для розвитку особистості, дають змогу кожному учневі висловити власну точку зору.

Таким чином, продуктивне навчання - це процес створення учнем і вчителем певного продукту, процес набуття життєвої компетентності, яка забезпечуює самовизначення та особистісний розвиток. Я вважаю, що під час такого навчання в учнів починає діяти установка поліпшити, досягти, взаємодіяти. Результат продуктивного навчання – набуття досвіду практичної роботи; розвиток особистості творчої, самостійної, здатної ефективно включатися в оточення людей, впевненої у своєму майбутньому.



Знання дітей про історію поглиблюю в позакласній роботі з метою формування та розвитку історичного мислення, навичок творчої діяльності, отримання досвіду, виховання у молодого покоління рис громадянина України, загальнолюдських духовних цінностей, демократизму, виховання в учнів почуття патріотизму, наполегливості, милосердя, формування розуміння добра і зла, моралі та справедливості. Виконую з ними конкурсні роботи: Всеукраїнський просвітницько-патріотичний конкурс "Голодомор 1932-1933 рр.", "Збережемо пам’ять у серцях", "Маленький Українець", "Моральний вчинок", "Мир та безпека в Україні", "Мої роздуми", " Краса і біль", "Я – українець" та інші. Проводжу виховні заходи, зустрічі, виступи агітбригади, волонтерство, акції милосердя.

Таким чином створюється позитивний мікроклімат для вивчення предмета, посилюється мотивація до активної навчальної діяльності. Найголовніше – продуктивне навчання, побудоване на взаєморозумінні у системі "учень-учень", "учень-учитель", яке дає змогу учням працювати у співробітництві, сприймати важливі поняття і явища цілісно та різнобічно, вчитися самостійно допомагати навчити інших, відчувати істотну емоційну та інтелектуальну підтримку, яка дає їм можливість вийти на новий особистісний рівень, поглибити моральні цінності, сформувати цінності демократичного громадянського суспільства, удосконалити рівень знань і вмінь.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка