Проект «Євроквест «Ми українці, ми європейці»



Скачати 216.45 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір216.45 Kb.
Євроквест

«Ми - українці,

ми - європейці»

http://hvylya.org/wp-content/uploads/2011/09/ukraine-and-eu.jpg

Проект «Євроквест «Ми - українці, ми - європейці»
Мета проекту: формування активної життєвої позиції молоді у поєднанні з розумінням спільної європейської належності; поширення знань про Європу серед учнів ; залучення учнівської молоді до європейського руху в Україні; розвитку пізнавальної, інтелектуальної, творчої активності підростаючого покоління; виховання поваги до інших народів та їхньої культури.
Завдання проекту:

  • надання школярам знань про європейські демократичні здобутки та особливості становлення демократичного суспільства в Україні;

  • створення умов для набуття молодим поколінням позитивного європейського досвіду, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії;

  • формування в учнів цілісного географічного образу Європи, Європейського Союзу, забезпечення усвідомлення належності України до Європи, її історії, культури, економіки;

  • розвиток геопросторового мислення, усвідомлення зв’язків України із сусідніми країнами Європейського Союзу;

  • розвиток зацікавленості у роботі з джерелами інформації, орієнтування у її потоці, практично застосовувати набуті знання на практиці;

  • розвиток критичного мислення та вміння логічно викладати свої думки, формувати власну точку зору;

  • розвиток основних життєвих компетентностей;

  • виховання в учнів національної свідомісті, розуміння місця України в світовій економіці, розуміння особистої ролі кожного громадянина у вирішенні важливих питань становлення держави на шляху до Європейського Союзу;

  • виховання дбайливого громадянина, нетерпіння до безгосподарності та безвідповідального ставлення до природного середовища.


Пріоритети проекту: створення оптимальних умов для розвитку та творчої реалізації колегіантів.
Шляхи реалізації проекту:
1. Розробка положення про проведення фестивалю європейських країн.

До 29.12.2012 року Яременко Л.П.

2. Проведення фотоконкурсу «Біла Церква – європейське місто».

До 15.02.2013 року Яременко Л.П.

3.Проведення конкурсу творів – есе на тему «Що значить бути європейцем»

До 15.02.2013 року Яременко Л.П.

4. Проведення жеребкування між старостами груп.

15.01.2013 року Яременко Л.П.

5. Підготовка матеріалів для проведення Євроквесту, розробка сценарію.

До 15.02.2013 року Яременко Л.П.

6. Підготовка груп до представлення європейських країн.

До 21.02.2013 року Класні керівники

7. Проведення євроквесту "Ми - українці, ми -європейці".

18-22.02.2013 рік Яременко Л.П.

8. Аналіз євроквесту та підведення підсумків.

До 27.02.2013 року Педагогічний колектив


Очікувані результати:

  • набуття учнями загальних знань про Євросоюз у політичному, культурному та економічному аспектах;

  • вміння визначати пріоритети економічного та соціального розвитку України у європейському контексті; на прикладах країн ЄС розвивати уявлення про взаємодію природи і суспільства;

  • розвивати вміння сприймати нове, толерантність, повагу до інших, до європейських і національних культурних цінностей, готовність до співпраці;

  • учні повинні навчитися робити повідомлення, складати сценарії виступів, добирати матеріал, здобути досвід організації та проведення масових заходів, зокрема туристичних походів та екскурсій; планувати свою діяльність, розподіляти обов’язки та презентувати результати своєї роботи.


ПОЛОЖЕННЯ

про проведення фестивалю європейських країн «Євроквест»
«Євроквест» проводиться з метою формування активної життєвої позиції молоді у поєднанні з розумінням спільної європейської належності; поширення знань про Європу серед учнів; залучення учнівської молоді до європейського руху в Україні; розвитку пізнавальної, інтелектуальної, творчої активності підростаючого покоління; виховання поваги до інших народів та їхньої культури.

Засновниками фестивалю є:

  • Білоцерківський колегіум Білоцерківської міської ради Київської області;

Для підготовки і проведення фестивалю створюється оргкомітет, який забезпечує матеріальну базу фестивалю, умови проведення, обирає членів журі.

Учасники фестивалю:

У фестивалі беруть участь учні Білоцерківського колегіуму, юні фотоаматори.



Умови проведення фестивалю:

Фестиваль проходить у два тури:



  • І тур – фотоконкурс «Біла Церква – європейське місто»;

  • ІІ тур – Євроквест «Ми – українці, ми – європейці».

До участі у фотоконкурсі допускається необмежена кількість учасників. Фотоконкурс проводиться в приміщенні Білоцерківського колегіуму. На конкурс приймаються чорно-білі та кольорові фотографії. Формат фотознімків не менше 20х30 см. На зворотному боці вказати назву фотороботи та дані про автора (прізвище, ім’я, навчальний заклад, клас).

Матеріали фотоконкурсу подаються як в паперовому, так і в електронному вигляді учителю географії Яременко Л.П. до 05.02.2013 року.

Переможці фотоконкурсу будуть оголошені та нагороджені на ІІ турі фестивалю європейських країн.

ІІ тур фестивалю європейських країн «Євроквест «Ми – українці, ми - європейці» буде проведено в період з 18 по 22 лютого 2013 року. Заключним етапом буде проведення 22 лютого фестивалю європейських країн «Ми – українці, ми – європейці».

На ІІ тур фестивалю командам необхідно підготувати:


  • Представлення країни-члена ЄС;

  • Підготувати та представити національний костюм жителів цієї країни;

  • Приготувати та представити національні страви.


СЦЕНАРІЙ ФЕСТИВАЛЮ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН

«Ми – українці, ми – європейці»
Мета: - набуття учнями загальних знань про Євросоюз у політичному, культурному та економічному аспектах;

- ознайомлення з історією, культурою, природою, населенням та традиціями країн Європи;

- виховання в учнів національної свідомісті, розуміння місця України в світовій економіці, розуміння особистої ролі кожного громадянина у вирішенні важливих питань становлення держави на шляху до Європейського Союзу.


Обладнання: проектор, екран, ноутбук, плакати, фотографії.
ХІД ЗАХОДУ


  1. Доброго дня, шановні друзі!

  2. Доброго дня, шановні присутні! Вітаємо всіх, хто завітав сьогодні до нашого залу і є учасником колегіального Євроквесту, тема якого «Ми – європейці, ми – українці».

  1. У безмежному мертвому космічному просторі знаходиться наша маленька планета - Земля. Нам не відомо достеменно, чи існує життя на інших планетах.

  2. А от на Землі зараз живуть понад 7 мільярдів людей. Вони належать до різних народів, є громадянами більш як 230 держав та територій.

  1. Усі ми різні і, мабуть, саме тому люди так часто не розуміють один одного. Адже протягом довгої історії існування людства на планеті виникали і виникають непорозуміння між людьми і країнами, які призводять до війн і загибелі багатьох людей.

  2. Кожна країна розвивається своїм шляхом, віками формується її культура, мова, і щоб упевненими кроками йти вперед, маємо цікавитися культурою і звичаями інших країн, дотримуватися заповіту великого українського Кобзаря «… І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь…»

  1. А все людство повинно научитися жити у дружбі та розумінні.

  2. У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніше їм своя пустиня,

Аніж зелений у пустелі рай.

Їм красить все їх рідний край,

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, - без Батьківщини.



  1. Ми, українці, є невід’ємною складовою населення світу. Наш народ мирний і трудолюбивий, завжди підтримує дружні стосунки з іншими народами.

  2. А особливо з тими, які живуть поруч з нами – з народами Європи.

  1. Куточків різних на землі багато.

Європа серед них – найкраща нам усім,

Бо саме тут ми маємо зростати.

Європа – наш великий спільний дім.


  1. Саме країнам Європи присвячена сьогоднішня наша зустріч.

  1. Золота, чарівна сторона. Земля рясно заквітчана, зелом закосичена. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до рідного краю, де народились і живуть. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про її лани широкії, гаї зелені, про тихі річки та озера.

  2. Що таке Україна? За віконцем калина,

Тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата, під тополями хата,

Під вербою криниця, золотиста пшениця.

Серед лугу лелека і діброва далека.



  1. Народ України завжди прагнув до встановлення добрих відносин з іншими країнами, до обміну знаннями, культурою, просто думками. Тож розпочинаємо наше знайомство з країнами Європи.

  2. Розпочнемо подорож мапою Європи з Німеччини, яка завжди вважалася найбагатшою і прогресивною державою та зробила великий внесок у розвиток людства. Вона також дала світу людей, яким вдалося перевернути світ, серед них - Адольф Гітлер і Альберт Ейнштейн. Пропонуємо вам познайомитися з деякими фактами про Німеччину.

(Виступ 11 групи)

  1. Іспанія володіє багатою спадщиною та культурою. Скільки мореплавців прославили цю державу своїми відкриттями!

  2. А детальніше про Італію нам розкажуть учні 12 групи. Тож надаємо їм слово.

(Виступ 12 групи)

  1. Бельгія славиться виробництвом мисливських рушниць «браунінг».

  2. Місто Антверпен є світовим центром ограновування алмазів і продажу діамантів. Більше 500 експонатів виставлено в Музеї інструментів королівської консерваторії. 

  1. У Бельгії знаменитий Королівський музей мистецтв та історії, парк «Міні - Європа», де зібрані макети знаменитих будівель країн Європи.

  2. Детальніше про цю загадкову країну всім присутнім у залі розкажуть учні 21 групи.

(Виступ 21 групи)

  1. Австрія знаменита тим, що в місті Зальцбург народився Вольфганг Амадей Моцарт. Також Австрію називають «Країною музики», так як, окрім Моцарта, тут народилися Антон Брукнер, Йозеф Гайдн, Йоганн Штраус-старший і Іоганн Штраус-молодший, Людвіг ванн Бетховен.

  2. А ще… Про інші цікаві факти ми дізнаємося з розповіді учнів 22 групи.

(Виступ 22 групи)

  1. Вівсянка, пудинг, ланч і чай, футбол, Шекспір, Ньютон, «Бітли», Леді Ді – це все про країну непорушних традицій і сучасних поглядів на життя.

  2. Велика Британія відрізняється неймовірною терпимістю до всього нового та трепетним відношенням до всього раніше завойованого.

  1. Можна багато говорити про всі переваги, але кожний знайде для себе те, до чого лежить душа… Адже Англія – це держава, яка може зацікавити та полонити будь-кого.

  2. Тож вирушаємо до Великої Британії!

(Виступ 31 групи)

  1. Королівство Нідерланди складається з власне Нідерландів і островів Карибського моря - острова Аруба і Антильських островів. Нідерланди іноді називають «Голландією», але фактично Голландія - це назви двох західних прибережних провінцій, Північної і Південної Голландії, які відіграли провідну роль в історії країни.

  2. Тож відправляємося у подорож до загадкової країни _ Нідерландів разом з учнями 32 групи.

(Виступ 32 групи)

  1. Наступна країна – Італія з її прекрасними венеціанськими гондолами. Вона притягує багатьох з моменту прочитання п'єси Шекспіра «Венеціанський купець», але в міру дорослішання ми розуміємо, що Італія - це щось більше, ніж просто краса пейзажів.

  2. Італія - місце резиденції глави Римсько-католицької церкви - завжди займала важливе місце у всесвітній історії. У цій країні відбувалися багато найважливіших подій історичного значення… Проте, більше про цю чудову країну нам розкажуть учні 33 групи.

(Виступ 33 групи)

  1. Не менш цікава та приваблива Франція з Ейфелевою вежею, яка була побудована спеціально для Всесвітньої виставки 1889 року і служила їй вхідною аркою. За планом її повинні були демонтувати через 20 років. Однак незабаром почалася епоха радіо, і завдяки установці антен радіо-телеграфу Ейфелева вежа була врятована.

  2. А ще Єлисейські поля, Александ Дюма та багато іншого, про що нам розкажуть учні 41 групи.

(Виступ 41 групи)

  1. Ти знаєш, я прочитав, що у Стокгольмі - столиці Швеції на службі в 1970-х роках був один швед, посада якого була дуже незвичайною. Він ходив і гавкав по вулицях. Цим він викликав відповідну реакцію собак в будинках і виявляв недобросовісних громадян, які не сплачували податок на собак.

  2. Як цікаво! А що ще цікаве ти можеш розповісти про Швецію?

  1. Ні, я розповідати не буду. Давай краще послухаємо учнів 42 групи, які нам і розкажуть про цю загадкову країну.

(Виступ 42 групи)

  1. Запрошуємо здійснити віртуальну подорож до країни, у якій «є все». Країни з багатою історичною спадщиною та з виключно природною красою. Столиця цієї держави названа на честь грецької богині Афіни.

  1. Загадкові гори, прекрасні острови, золотий пісок, чисте, блакитне море та найдавніші пам’ятки цивілізацій роблять цю країну ідеальним місцем для подорожей, відпочинку та розваг. Отже, знайомтесь – Греція!

(Виступ 43 групи)

  1. Завершуючи сьогоднішню нашу зустріч, хочеться сказати: на маленькій території Європи існують 44 держави, економіка й культура яких тісно переплетені. Європа змінить своє обличчя, так само зміниться і обличчя всієї карти світу.

  1. А наша Україна перебуває в епіцентрі цих змін, доводячи своє прагнення називатися європейською державою не лише в географічному розумінні.



  1. Тому кожен із нас може з гордістю сказати: «Я – європеєць!»

  1. Україна – велика європейська держава,

Що несе з давнини перемогу і славу,

Нехай буде могутньою наша країна,

Дорога і найкраща мені Батьківщина!


  1. Громадянином європейським хочу стати я,

Щоб неньки моєї було ліпшим життя,

Щоб країна була конкурентоспроможна,

А кожна родина – щаслива й заможна.


  1. Шановні присутні! Ми бажаємо вам миру і щастя. І нехай частина нашого серця й тепла душі залишиться з вами.

  2. До наступної зустрічі!


Учнівські твори-есе на тему «Що значить бути європейцем»
Савенкова Марина,

учениця 11 групи



Що значить бути європейцем

Що значить бути європейцем? Європеєць – житель або уродженець Європи, написано у тлумачному словнику, а ще освічена, культурна людина. Європа - це частина світу, яка займає лише 8 % поверхні Землі. Не надто багато. Хоча, можливо, в цій тендітності її чарівність? Таке п’янке слово “Європа” і сьогодні манить до себе багато охочих. В Україні знаходиться географічний центр Європи неподалік від Рахова на околиці села Ділове. Мене переповнює радість і гордість, адже я живу майже в центрі Європи!

Така ж гордість переповнює не лише українців, а й поляків, словенців, латишів, білорусів…Ряд можна продовжувати. І кожна з цих країн претендує на центр Європи, правда, поки що географічний. А скільки тих центрів? Культурних, мистецьких, освітніх? Кожне місто і містечко має свою родзинку і претендує на звання маленького чи великого, але центру. Виходить, що європеєць живе в місті, яке має якусь особливість, достоїнство, своєрідну оригінальність чи неповторність…

Живу я в місті Біла Церква, місті з цікавою історією і великим майбутнім. Особисто я вважаю, що кожне місто і село має свої, єдині і неповторні риси, які створюються його жителями. Саме від мешканців населеного пункту залежить культура й чистота, вони створюють його красу. Бо він живе заради них і завдяки ним.

Зразковий, якісний, культурний – синоніми слова європейський. Давно визнані європейські стандарти подобаються усім, але не всі намагаються втілити їх у життя. Якщо ми чогось прагнемо, ми повинні робити все для здійснення свого бажання. Ми можемо перетворити Білу Церкву на дійсно європейське місто, але залишаючи у ньому те єдине, що нам подобається, і що буде відрізняти його від усіх інших міст планети!

Україна прагне змін на краще, обирає шлях європейського розвитку.

"Україна — серце Європи"... Цей вислів знає кожен, та не кожен замислюється, що він означає. Що мається на увазі: чи то географічне розташування нашої держави, чи то популярність її серед європейських народів, чи то національний характер пересічного українця? Українці здавна сповідують ті принципи свободи й незалежності, які притаманні багатьом народам інших держав. Варто згадати лише окремі події історії, щоб переконатися в цьому: утворення й розквіт Запорізької Січі з її вільнолюбними традиціями, народний бунт проти кріпацького устрою, репресій радянських часів, боротьба проти численних утисків мови та культури... Усього й не перелічити.

Найбільш яскравим фактом незалежного існування, є подія 1991 року, коли наш народ виявив про своє прагнення самому вирішувати долю Батьківщини, будувати сильну соборну країну, мати єдину державну мову — українську. Так, ми зробили свій вибір, який чітко показав: як й інші народи Європи, ми хочемо власної свободи, а не одвічного рабства. Тому сміливо можна стверджувати, що ми європейці не завдяки географічному розташуванню, а завдяки національному самоусвідомленню, прогресивності, патріотизму. Сучасні суспільно-політичні процеси української держави також указують на її європейську спрямованість. Відчутна орієнтованість нашої економіки, освіти, медицини на кращі досягнення інших держав.

Життя – це рух. І без нього воно неможливе. В моїй країні люди живуть не занадто активно, як цього б хотілося, вони менше подорожують. До речі, більшість європейських туристів, яких мені довелось спостерігати – люди похилого віку. Можливо, доречніше було б сказати – люди активного віку? Таке враження, що у європейців невгасиме прагнення до вражень.

Я обожнюю подорожі! За своє життя я побувала в Германії, Польщі, Молдові, Румунії, Болгарії і можу сказати, що люди там дуже ввічливі, культурні, в магазинах продавці тобі ввічливо посміхаються, на вулицях дуже чисто, не побачиш ні єдиного папірця. На жаль у нас ще можна стати свідком такої поведінки, коли люди смітять там, де ходять, де відпочивають. Люди не задумуються про те, що це перш за все є виявом зневаги до себе, а вже потім байдужістю до навколишнього середовища. Тому не уявляю європейця, що смітить, бо для мене це нонсенс. В цьому плані моїм співгромадянам ще потрібно трохи рости. Ще одним аспектом культурного виміру людини є ввічливість. Для того, щоб побачити якісний рівень співрозмовника, достатньо пошукати у ньому ввічливість. Можливо, на перший погляд здається, що це не так вже й важливо. Проте для того, щоб бути ввічливим потрібно щоразу опановувати себе, перемагати свої комплекси і бажання. Ввічливість – свідчення певного духовного розвитку людини, вияв її прагнення до самовдосконалення. Приємно перебувати серед таких людей і їх ніколи не може бути забагато. Тому для мене європеєць – ввічлива людина.

Не можу не сказати декілька слів про українську мову, яку називають солов'їною. Це мова, яку я люблю і якою захоплююсь. Це мова моїх дідів і буде мовою моїх внуків. Це мій генетично-мовний код, який я отримала у безоплатне довічне користування. Це мова, якою я розмовляю, починаючи з першого слова. Але я постійно вчу її, постійно вона показує мені все нові й нові коштовності і спонукає до пошуку, до мандрів у світ мелодії рідної мови. Моя мова подібна до квітки, яку потрібно берегти й леліяти. Але ще я люблю англійську, польську, іспанську мови. Знання мови іншої країни, дає змогу почувати себе розкуто й вільно не лише у своїй державі, а й за її межами. Набагато легше зрозуміти країну або просто людину тоді, коли знаєш її мову. Кожна людина несе інформацію про свій народ, наче клітина тіла несе інформацію про весь організм, тому повинна плекати свою рідну мову та «… і чужому научатись, й свого не цуратись…».

Людина завжди хоче більшого, і в здорових виявах це позитивно, бо сприяє постійному вдосконаленню. Але десь настає момент, коли матеріальні потреби задоволені в достатній мірі. Це квартира, дача, автомобіль, можливість дати освіту своїм дітям, хоча б раз в рік подорожувати, відпочивати. Це і є основа держави – середній клас. Хоча мені більше подобається вислів “золота середина”, адже коли чуєш слово «середній» – то виникають якісь асоціації з не надто хорошим і якісним. Коли людина розуміє, що всіх грошей не заробиш і їй вистачає власних доходів, коли вона замість шаленого марафону грошей віддає перевагу розміреному задоволенню духовних потреб.

Справжній європеєць впевнено стоїть на власних ногах.

Коли є робочі місця, достойна зарплата, то і якісні результати не забаряться. На жаль, в Україні поки не все так гладко, існує багато проблем, які потребують нагального вирішення. Потрібні ініціатива та потуги усіх громадян, щоб їх перемогти, в єднанні – сила. Кожна людина просто зобов’язана з гідністю відстоювати свої та чужі права. Коли в Європі людей щось не влаштовує, вони виходять на страйк і частіше всього вони добиваються позитивного результату.

В моїй державі одним із залишків колоніального минулого є віра у доброго царя, який прийде і все зробить, а ми лише будемо пожинати плоди та тішитись достатком. Благо, що цей міф поволі занурюється в Лету, а то він провокує надто багато апатії та бездіяльності. Анатоль Франс устами одного зі своїх літературних героїв говорив : “коли над кораблем не владне стерно, над ним владні підводні скелі”.

Одна з найелементарніших потреб нашої психіки – потреба безпеки. Коли людина у безпеці, тоді їй суб’єктивно добре. Батьки захищають своїх дітей, хлопці захищають дівчат, а двері захищають наш дім. Безпека – це стан, коли нічого не загрожує, це блаженне відчуття спокою і впевненості. Особі, для того, щоб мати захист, потрібні засоби. Це ключ від машини, кредитна картка, код електронної пошти…Людині властиво намагатись убезпечити себе від можливих майбутніх негараздів. Причому, це не означає, що цей захист агресивний, радше навпаки. Кожен має право на власний куточок безпеки. Що тоді й говорити про цілу державу! Скільки потрібно різноманітних органів, скільки має бути задіяно людей у різних сферах для того, щоб суспільство почувалося в безпеці?! Та це виправдано, бо власна безпека є пріоритетом для будь-якої країни. Є різні напрямки безпеки: інформаційна, військова, культурна, мовна, екологічна. І всім векторам потрібно приділяти достатню увагу.

Європа об’єднана в один військовий блок, що є найпотужнішим у світі. В мене НАТО асоціюється перш за все зі щитом, а не з мечем. Бо меч – це агресія і загарбання чужого, а щит – це захист і безпека власного. Головним принципом Альянсу є система колективної оборони, тобто спільних організованих дій усіх членів у відповідь на загрозу. І коли Україна буде у складі НАТО, то зможе гарантувати безпеку своїх громадян. Україна стала б вагомим чинником для досягнення стабільності і миру на цілому євроатлантичному просторі. Адже моя держава має спільні кордони з чотирма країнами НАТО і завжди на міжнародній арені виступала виключно за міжнародну безпеку та добросусідські відносини у регіоні. Коли людину оточують друзі і партнери, які готові прийти на допомогу, то це буде запорука її спокою. Те саме стосується і держави, яка зможе бути впевненою у своїй безпеці, та, рівночасно, у безпеці своїх сусідів. Європеєць впевнений у собі та своїх сусідах.

Масштаби корупції залишають бажати кращого, а чиновницька бюрократія часто є причиною багатьох проблем, неузгоджень та конфліктів. Існує небезпека, що влада перетвориться на замкнуте коло і молодим, активним, талановитим людям стане неможливо туди пробитися. Багато українців вважають, що влада – це пануючий клас, який керує та розпоряджається всіма благами на власний розсуд. Забуваючи, що влада – це обслуговуючий персонал, ножиці, які обрізують непотрібні гілки державного дерева. Це наймані працівники, які мають захищати інтереси народу та дбати про його добробут. На жаль, таке твердження не є панівним в українському суспільстві. Поки що. Тоді виникає логічне питання: а чому така ситуація? З такими зловживаннями потрібно боротись гостро і рішуче. Потрібно пропагувати і захищати рівні права, рівні можливості, рівні обов‘язки врешті!

Європейське суспільство передбачає наявність особистостей, які дискутують, критикують владу, домагаються врахування своєї думки при формуванні державної політики. Це активні люди, зі сформованою життєвою позицією, поглядами та принципами. Вони утворюють громадські організації для того, щоб реалізувати спільні інтереси. Громадські організації є індикатором, що реагує на найменші зміни у владі та суспільстві. Більше того, вони активно впливають на владу та суспільство, змінюючи їх. Завдяки таким об’єднанням країна постійно перебуває в динаміці, рухається та вдосконалюється.

Перед українцем постає питання: де шукати Європу? І де ті європейці?

Європа починається в кожному, у внутрішніх мислених діях. Потрібно зрозуміти, що Україні – Європа. Просто Своя Європа, яка трохи відрізняється від Європи Іншої. В наших силах подолати деякі розбіжності і вдосконалитись. Європа повинна бути Вдома. Європа також буде в Гостях, де ми почуватимемось чудово і комфортно, бо немає кращої співпраці, аніж взаємодопомога гідних і незалежних господарів своєї долі. Ми маємо чого повчитися і можемо багато у навчити. Дух європейця повинен містити у собі, крім згадуваних вище, ще два компоненти. Це Гідність і Повага. Гідність власна, українська. Гордість за власну державу, її історію, культуру та людей. Повага – цінування і шана інших країн, їхньої історії, культури і людей. Якщо такої формули буде дотримуватись більшість громадян, то недоліки української європейськості вирішаться швидко. Нам, мабуть, варто повчитися відчувати себе українцями і європейцями одночасно. Для багатьох людей такі відчуття є незвичними і чужими. Проте є категорія громадян, яка вже зараз в Україні є Європою. І ця частинка повільно, проте вперто, збільшується. Це – українська молодь. Молоді люди – авангард не лише інтеграції зовнішньої (у структури ЄС чи НАТО), а й внутрішньої, яка є ще важливішою. Відмінності між українськими хлопцями і дівчатами та іспанськими чи німецькими не така вже й велика. Швидше навпаки. Мізерна. Українська молодь вже є Європою. Вона живе у своїй державі, яку вважає органічною і природною частиною великої європейської цивілізації. Перший крок – це половина шляху. Погоджуюсь, бо найважче – це вибір, прийняття рішень. Україні в цьому плані легше, бо перший крок молодими ногами вже зроблено. Залишається не зупинятись, вперто іти до мети. Європейська інтеграція – уділ кожного. Всі мають докласти зусиль, до того, щоб Україна стала європейською державою вповні. Європеєць – це той, хто йде!
Поліщук Марія,

учениця 11 групи



Що значить бути європейцем

Європейці - люди вихованні і гарно освідченні, з високими моральними нормами. Змалечку їх навчають гарної поведінки, поваги до старших і любові до своєї батьківщини. Отож, якою ж має бути людина, щоб відчувати себе повноправним європейцем?

У першу чергу людина має бути справжнім патріотом своєї держави, не зважаючи на те, в якій країні проживає. Зокрема, Україна – рідна Мати для всіх українців, адже на її просторах народилися ми, наші батьки, діди, прадіди. Європеєць має проявляти повагу до державної символіки своєї країни в нашому випадку до прапору, гімну та герба України. А також до неофіційної символіки : калини, вишиванки, народної пісні.

Друга, не менше головна риса характеру справжнього європейця, - повага до людей незалежно від їхнього віку, зросту, кольору шкіри, віросповідання, національності та стану у суспільстві. Адже кожна людина заслуговує поваги. Крім особистості , ми повинні поважати і працю людей . Ті самі двірники, які тяжко працюють за мізерну зарплату. Для чого? Для того, щоб ти, пройшовши по вулиці, за п’ять хвилин заплював все ще й кинув сміття прямо на дитячий майданчик? Ні, такого не можна допускати! З цих слів ми можемо вивести ще одну, не менш важливу рису, яка має бути притаманна кожному європейцю - це честолюбство і бережливість.

Велика увага в Європі приділяється освіті. Адже кожна поважаюча себе людина має отримати гарну освіту для того, щоб в майбутньому мати гарну роботу.

В даний час кожну людину, тим паче європейця, повинні турбувати проблеми екології . Адже в світі зараз масово вирубуються ліси, забруднюється навколишні середивище в цілому . Так, одна людина не здатна змінити цю ситуацію, проте всі разом ми – сила. Та навіть ми, учні, можемо внести свій вклад у розв’язання екологічної катастрофи, яка нависла над людством: сортирувати сміття, користуватися не пластиковими тарами, а скляними ,які потім підуть на переробку, більше часу проводити не в автомобілі та інших транспортних засобах, а на екологічно чистому велосипеді тощо.



Кожен європеєць має бути законослухняним громадянином своєї країни, не порушувати закони та поважати правоохоронні організації. Бути ввічливим до оточуючих його людей.

Перебуваючи в країнах Європи чи то на відпочинку (Австрія), чи то з туристичною метою (Польща, Німеччина), я із зацікавленням спостерігала за людьми, які ходять вулицями міст, за їхньою поведінкою та відношенням до всього всіх, що оточує. Вкотре переконувалась у правильності вислову «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». Побачити на вулиці людину, яка викидає сміття не у спеціально відведеному для цього місці, неможливо. А для нашої країни це досить часто – норма. І це дуже прикро. Звернувшись до будь-якого перехожого на вулиці європейського міста із запитанням або проханням, ти завжди отримаєш ввічливу відповідь чи пораду. І таких прикладів можна навести безліч. Отже, виходить, що справжнім європейцем бути легко! Саме головне бути щирим, доброзичливим, справедливим, толерантним, відповідальним і люблячим… і розпочати шлях до Європейського Союзу в першу чергу потрібно кожному із себе, зі зміни свого мислення та способу життя. А зміна та покращення законодавчої бази на рівні держави не посилить нам відчуття, що ми – справжні Європейці.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка