Проектирование конкретных локальных технологий процесса формирования экономического мышления школьников в условиях профильного обучения



Скачати 188.98 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір188.98 Kb.

Проектирование конкретных локальных технологий процесса формирования экономического мышления школьников в условиях профильного обучения.

(из опыта работы)


Чурилова Виктория Геннадиевна

учитель економики

Макеевськая общеобразовательная школа І-ІІІ ступеней № 44

Демократичні зміни, які відбуваються у світі потребують реформ в сучасній освiтi. Сучасні знання, інтелект, компетентність стали найбільш цінним товаром. Саме таким товаром необхідним людині, виробництву, державі є економічна освіта. Вона значно розширює життєві можливості випускника, формує економічну та правову культуру, дає загальні та спецiальнi економiчнi знання, вчить компетентно приймати рішення, тобто формує економічне мислення.

Головна роль у вирішенні проблеми підвищення рівня сформованості економічного мислення людини належить школі. Звичайно, в рамках школи учні не можуть досягти такого рівня його сформованості, при якому будуть готові самостійно вирішувати складні соціально-економічні проблеми сучасності, - для цього потрібний досвід і спеціальні знання. Завдання полягає в тому, щоб вони, поступово оволодівши мінімумом теоретичних положень, навчились розуміти економічні проблеми, самостійно їх аналізувати, оперувати економічними знаннями та застосовувати їх на практиці.

Теоретичною основою педагогічної діяльності щодо розвитку економічного мислення є правильне, науково обґрунтоване розуміння його сутності (додаток 1). Слід відзначити, що у формуванні економічного мислення важливе місце займає безперервність економічної освіти. На кожному етапі безперервної економічної освіти для кожного учня зміст і форма освітнього процесу повинні віддзеркалювати задоволення потреб особистості відповідно до їх віку (додаток 2).

Аналіз літератури вітчизняних та зарубіжних авторів дає можливість виділити основні особливості (додаток 3) та складові економічного мислення (додаток 4).

Розвиток економічного мислення не може відбуватися за допомогою якоїсь конкретної педагогічної технології. Педагогічні технології та методи навчання треба обирати з урахуванням цілей і змісту економічної освіти на кожному ступені, вікових особливостей учнів. Основний принцип даних методів може бути сформульований так: "Знати - щоб уміти, вміти - щоб діяти!" (додаток 5).

Сутність розвитку економічного мислення вбачається в необхідності створення такого предметно-інформаційного середовища, у межах якого забезпечення учням свободи вибору способів задоволення своїх базових потреб має сприяти саморозвитку, самопізнанню, самоудосконаленню і самовизначенню учнів та набуттю життєтворчих компетентностей (додаток 6).

Проектування досвіду проводилося з метою створення організаційно-функціональної моделі розвитку економічного мислення для виконання соціального замовлення суспільства, тобто формування соціально адаптованої, творчої й активно діючої особистості.

У процесі роботи була визначена гіпотеза: якщо педагогічний процес здійснювати на основі діагностики індивідуальних особливостей кожного учня, з урахуванням принципів, використанням форм, методів і прийомів розвитку економічного мислення то результатами діяльності будуть:


  1. Підвищення рівня сформованості економічного мислення підлітків.

  2. Переорієнтація процесу засвоєння економічних знань зі сприймання на активну практичну та інтелектуальну діяльність учнів.

  3. Підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Відповідно до гіпотези були визначені такі завдання:

  1. Визначити сутність, специфіку, показники сформованості економічного мислення учнів (додаток 7).

  2. Розробити та обґрунтувати педагогічні умови, які забезпечать підвищення успішності формування економічного мислення підлітків у навчальному процесі.

  3. Розробити та експериментально перевірити ефективність методики формування економічного мислення учнів на уроках економіки.

Протягом останніх років апробувала різні механізми викладання економіки в контексті розвитку економічного мислення учнів, створила власну модель педагогічного супроводу освітнього середовища у викладання економіки:


СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ

ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВІДУ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ВИКЛАДАННІ ЕКОНОМІКИ


Моніторинг показників сформованості економічного мислення учнів

Моніторинг психологічного стану учнів психологом



Бесіди вчителя з учнями та їхніми батьками

Спостереження учителя за учнями на уроці, анкетування




Діагностика індивідуальних особливостей учнів


Вміння розв’язувати економічні задачі

Розв’язання ситуаційних проблем

Показники сформованості економічного мислення учнів









Володіння економічними поняттями


Відповідаль -

ність

Бажання співпрацювати
Прийняття рішення
Словесне спілкування









Педагогічна діяльність, спрямована на розвиток складових економічного мислення

Мотиваційної

Операційної

Дієво-практичної

  • Створення сприятливого психологічного клімату на уроці.

  • Педагогічний такт.

  • Демократичний стиль спілкування.

  • Створення ситуацій успіху.

  • Емоційна розрядка.

  • Оптимальний темп та ритм уроку, зміна видів діяльності.

  • Вибір учнями виду діяльності.

  • Застосування різнорівневих завдань.

  • Розв’язання економічних задач.

  • Використання схем, таблиць, малюнків, планів, пам’яток.

  • Багаторазове проговорення.

  • Навчання у грі.

  • Рейтингова система оцінювання.

  • Групове навчання.

  • Формування навичок спілкування.

  • Формування вміння приймати рішення.

  • Обмін суб’єктивним досвідом.

  • Розв’язання ситуаційних проблем.

  • Проектне навчання




Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.





Моніторинг результатів педагогічної діяльності, спрямованої на розвиток економічного мислення учнів



Розвиток економічного мислення учнів

Діагностичний інструментарій містить у собі такі методи: спостереження вчителя, бесіди з дітьми й батьками, психологічні тести, анкетування. Всю отриману інформацію про дитину систематизую за показниками психолого-педагогічної характеристики (додаток 8). Відомості за кожнім класом є складовою частиною мого “Портфоліо спостережень”.

При проектуванні освітнього економічного середовища враховую:



  1. Вікові особливості учнів.

  2. Психолого-педагогічні особливості класу.

  3. Тип уроку.

  4. Зміст навчального матеріалу.

Для формування економічного мислення учнів я намагаюсь максимально активізувати на уроках диференційоване, проблемне, рефлексивне, діалогове навчання, використовувати різні види і форми колективної розумової діяльності.

Розробила та використовую у своїй діяльності технологічну схему уроку, який сприяє розвитку економічного мислення (додаток 9), власне дидактичне забезпечення, яке включає:

• діагностичні тести для поточного та підсумкового оцінювання ;

• банк економічних ситуаційних завдань та задач;

• навчальні проекти;

• економiчнi казки;

• тематику та рекомендації учням для навчальних досліджень.

Діагностичні тести з окремих тем допомагають учням засвоювати понятійний апарат на рівні розуміння суттєвих ознак. Наприклад, «доповнити наступні висловлювання…», «визначити наступні поняття…», « встановіть співвідношення…». Найбільш цікавим для учнів є розв’язання ситуаційних задач та завдань. Ось деякі з них:

1. В останні роки на ринку нерухомості спостерігається постійне зростання цін. Як ви вважаєте з чим це пов’язано? Проілюструйте графічно.

2. Іноді ми заходимо в різні магазини і бачимо такий саме товар, але ціни різні. Покупці кажуть: «Як ціни накручують!» Поясніть з економічної точки зору вислів «накручувати ціни».

3. Збільшилася реальна заробітна плата чи ні, якщо номінальна збільшилася у 1,5 разів, а ціни зросли на 20%?

Для розвитку самоосвіти учні отримували завдання «Проілюструвати економічне поняття за допомогою малюнка». В цих завданнях виявлялися не тільки економічні знання, але й творчі здібності (наприклад, учні 10 класу намалювали «Економічний кругообіг», «Економiчнi системи», склали казки «Долар», «Золушка», «Три банкира», написали поему «О налогах», знайшли економiчнi поняття у творах Е. Успенського).

Перспективним напрямом є використання технології проектного методу на уроках економіки. Розробила тематику навчальних учнівських проектів. При виборі тем проектів я керувалася наступними критеріями:
• важливістю їх для учнів;

• наявністю у проекті виховного потенціалу;

• зв’язком з вивчаємими темами курсу економіки;

• спiввiдношенням набутих знань та власного опиту на користь перших.

Найбільш популярні такі проекти «Презентація товару», «Економічна грамотність населення», «Конкурс бiзнес-проектiв», «Подорож в історію економіки», «Презентація банку», «Свято економічної казки», «Прогноз розвитку світового ринку продукції: 1) сталь; 2) діаманти; 3) кава», «Лiтературнi сюжети очами економіста», «Інтерв’ю з Генрі Фордом», «Мій споживчий кошик», «Аналіз бюджету сім’ї за місяць» та багато інших.

Участь у в проектуванні формує особистiснi якості школярів, які розвиваються лише у груповій дiяльностi i не можуть засвоюватися вербально. До таких якостей можна віднести вміння працювати в колективі, вміння брати на себе відповiдальнiсть. Учні відчувають себе членами однієї команди в ігрових групових ситуаціях.

Протягом 2010-2013 року в нашій школі був реалізований проект «Шкільна бізнес-освіта – крок до майбутнього успіху». Мета цього проекту - створення на базі школи таких умов, де кожен з учнів зміг би стати конкурентоздатною особистістю з підприємницькими та лідерськими якостями, економічною культурою, здатністю створити власну справу.

Крім цього, наша школа бере участь у міжнародному пілотному проекті «Фінансова грамотність» (Програма USAID/FINREP при підтримці НБУ). Мета якого навчання випускників практичним навичкам управління особистими фінансами і відповідальній фінансовій поведінці.

Слід відзначити важливість реалiзацiї міжпредметних зв’язків для формування економічного мислення учнів. У рамках ШМО були розроблені iнтегрованi уроки:

• «Нова економічна політика»;

• «Презентація тем»;

• «Лiнейнi функції в задачах економіки»;

• «Правова система в економічному житті суспільства”.

Педагогічний супровід навчальної дослідницької діяльності в економічному просторі також допомагає розвитку творчого типу мислення та формуванню вмінь розв’язувати економічні проблеми та орієнтуватися в сучасному інформаційному середовищі.

Власне дослідження з питання оволодіння учнями економічним мисленням та впливу продуктивних методів навчання на цей процес свідчить, що протягом 2009 — 2013 років відсоток учнів, які вступили до ВНЗ на економiчнi спецiальностi збільшився з 18% до 48%. За результатами анкетування вміння учнів продуктивно спілкуватися зросло з 11% до 46%, компетентно вести діалог — з 4% до 27%, відстоювати рiзнi точки зору — з 7% до 21%, самостійно приймати рішення та розв’язувати економiчнi задачі — з 14% до 38%. Результати діагностичних контрольних робіт свідчать, що 86% учнів мають достатній і високий рівень навчальних досягнень з економіки (додаток 10).

Результативність реалізації мого індивідуального проекту підтверджується досягненнями учнів, які брали участь у конкурсі «Молодь тестує якість», м. Київ, 2009 рік, «Новітній інтелект України», 2009 рік, в інтернет-олімпіаді, 2009, 2011, 2013 р. У 2010, 2011, 2012 році приймали участь у складі міської команди у турнірі юних економістів. Учні приймають участь у роботі Макіївського територіального відділення МАН (секція «Економіка»), міського учнівського клубу для старшокласників «Лідер», у міському конкурсі-захисті учнівських бізнес-проектів «Кроки до власної справи», у конкурсі-захисті учнівських бізнес проектів «Будущие акулы бизнеса» в рамках проекту «Создай свое дело», організованого Макіївським міським фондом підтримки підприємництва.

Починаючи з 2012 року навчаються в обласній дистанційній бізнес-школі на базі ДДУУ. Беруть участь в обласному конкурсі авторських бізнес-проектів старшокласників “From idea today – to business tomorrow” («Від ідеї сьогодні - до власної справи завтра»), також приймали участь у п’ятому чемпіонаті з бізнес-моделювання (м. Житомир, 2013рік).

У 2014 році команда учнів нашої школи приймала активну участь в обласному етапі I регіонального учнівського турніру з курсу «Фінансова грамотність».

Таким чином, проектування та створення освітнього середовища для розвитку економічного мислення на уроках економіки підвищує якість навчальних досягнень, формує життєтворчу компетентність учнів.


Додаток 1


основні риси економічного мислення
Економічне мислення - процес опосередкованого і узагальненого відображення у свідомості людей стану економічного життя у вигляді понять, в їх певній системі, логічному зв’язку; усвідомлення закономірностей розвитку суспільства; засвоєння емпіричного досвіду, економічних знань та їх застосування у свідомій діяльності (Л.Бляхман, К.Улибін, Б.Шем’якін та ін.)

Економічне мислення - це інтелектуальна властивість, здатність людини відображати, осмислювати економічні явища та відносини, пізнавати їх сутність і зв’язки, засвоювати й співвідносити економічні поняття, теорії, вимоги економічних законів із реальністю і відповідним чином будувати свою діяльність (Л.Пономарьов, І.Клепач, В.Попов).

Гнучкість, динамічність та конструктивність



Науковість, реалістичність, критичність.

Націленість на науково-технічний процес, аналітичність.




Творчість і розрахунок



Риси економічного мислення

Наукова обґрунтованість проблем







Врахування вимог соціального характеру


Творчий новаторський підхід до розв'язання ситуативних завдань

Почуття оптимізму, впевненості в завтрашньому дні

Додаток 2



МОДЕЛЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ В МЗШ I-III СТУПЕНІВ №44



Старша школа

«Економіка»,

«Від ділової активності – до власної справи» (10 клас)

«Фінансова грамотність»

(10 клас)

«Власна справа» (11 клас)


Додаток 3


ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ (ЗА П. ХЕЙНЕ)



Додаток 4


ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ

Складові економічного мислення




Мотиваційна складова економічного мислення людини виражає її ставлення як суб'єкта до об'єкта пізнання, до завдань, які вона виконує, забезпечує готовність до аналізу, осмислення соціально-економічних явищ, проектує економічну свідомість на сучасність, суперечності та окремі прояви цієї свідомості у властивій їй системі зв'язків.
Операційна (інтелектуально-логічна) складова - це способи аналітико-синтетичного мислення, що реалізуються завдяки логічним діям (вміння: оперувати економічними поняттями, виділяти ознаки цих понять; орієнтуватися в головних миганнях економічного життя країни; встановлювати прямі й опосередковані зв'язки між економічною діяльністю людей, матеріальним виробництвом та іншими сторонами суспільного життя; аналізувати й узагальнювати матеріал з економічних питань; виявляти зв'язок між різними галузями виробництва, окремими його елементами).
Дієво-практична складова — це досвід творчої діяльності, в якій формується й реалізується економічне мислення (прагнення раціонально організовувати свою роботу; прагнення вдосконалювати робочий процес, поліпшувати його результати; вияв ініціативи й самостійності; вміння вибирати й застосовувати різноманітні засоби, що сприяють економії та ощадливості; здатність зіставляти витрати й результати своєї діяльності та приймати економічно доцільні рішення; сформованість раціональної структури споживання).

Додаток 5



ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЯКІ МАЮТЬ РОЗВИВАТИ ЕКОНОМІЧНЕ МИСЛЕННЯ УЧНІВ

Додаток 6

ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ЖИТТЄТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Життєтворча компетентність особистості





Життєтворча компетентність – це уміння, знання, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здібності, які необхідні для вирішення життєвих завдань та продуктивної реалізації життя як індивідуального життєвого проекту.

Додаток 7



ПОКАЗНИКИ СФОРМОВАНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗА РІВНЯМИ ЗНАНЬ

Показники

Низький
рівень


Середній
рівень


Достатній рівень

Високий
рівень


1. Володіння економічними поняттями

Демонструє розуміння завдання, яке стоїть перед ним

Самостійно або за допомогою підручника дає визначення понять

Самостійно але не повністю виконує завдання

Самостійно повністю виконує завдання


2. Розв’язання ситуаційних проблем

Не дуже гарно розрізняє проблеми

Може розрізнити проблеми, але не може їх розв’язати

Може розв’язати проблему за допомогою інших

Може самостійно розв’язати проблему

3. Бажання співпрацювати

Не бажає працювати у групі

Іноді може працювати з іншими, але іноді втрачає терпець

Як правило, йому подобається працювати з іншими

Йому подобається працювати з іншими, він розуміє їх потреби

4. Прийняття рішення

Як правило, робить те, що йому кажуть інші

Не завжди сам може прийняти рішення

Як правило, приймає рішення і виконує його, прослухавши усі факти

Завжди приймає конкретні рішення самостійно

5. Словесне спілкування

Не приймає участі у групових дискусіях

Як правило, може чітко описати події

Може чітко та точно про щось розповідати

Може упевнено захищати свої погляди

6. Вміння розв’язувати економічні задачі

Розуміє суть задачі, яка стоїть перед ним

Може написати формули за якими буде розв’язувати задачу

Практично повністю, з невеликими помилками розв’язує задачу

Повністю розв’язує задачу

7.Відповідальність

Має труднощі в розумінні, яким повинно бути завдання

Під наглядом виконує завдання

Як правило, може виконати завдання

Завжди може виконати завдання

Додаток 8


ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА


УЧНІВ _____КЛАСУ:


№ з/п


Прізвище, ім’я учня


Інтелектуальні здібності

Лідерство

Організаторські здібності

Комунікативність

Ініціативність

Пам′ять

Критичність мислення

Здатність до занять науковою роботою


































Основні шляхи та умови розвитку здібностей учнів




Урахування індивідуальних особливостей учнів




Усесторонній розвиток особистості



Додаток 9

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА УРОКУ, ЯКИЙ СПРИЯЄ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ

Етапи уроку

Зміст діяльності


І. Організаційний момент

Привітання, визначення відсутніх, перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда. Використання роздавального матеріалу. Тестові завдання різних типів. Взаємоопитування, взаємоперевірка, бліцопитування. Інтелектуальні ігри (“Вірю-не вірю”, “Мозковий штурм”, “Оратори”, “Інтелектуальна розминка”, “Вільний мікрофон”).

Дидактичні ігри (кросворд, “Третій зайвий”, “Знайди помилки у тексті” та ін.).



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Відеоролик. Загадка. Проблемне питання. Прийоми “Здивуй!”, “Вільний лист”, “Відкладена відгадка”. Емоційна розрядка (вірш, афоризм, жарт…). Метод вільного вибору (вибір дії, способу дії, свобода творчості).

ІV. Вивчення нового матеріалу

Завдання на складання схем, таблиць, опорних конспектів, логічних ланцюжків, побудова “дерева” певного поняття.

Використання дидактичного матеріалу (наочних посібників, відео, комп’ютерних демонстрацій) як можливості ініціювання дискусії, обговорення. Робота в групах, парах. Ділові та ситуаційні ігри.



V. Закріплення вивченого матеріалу

Дидактичні ігри (“Знайди помилки”, “Вірно – не вірно”, “Третій зайвий”, “Уявна подорож”, побудова грона, кросворд).

Інтелектуальні ігри (“Інтелектуальна розминка”, “Ерудит-лото”, “Що? Де? Коли?”, “Мозковий штурм”).

Дискусія. Розв’язання задач (у т. ч. проблемних, творчих, ситуаційних). Виконання лабораторних робіт.

Творчі завдання (скласти вірш, казку, оповідання по темі уроку). Завдання на складання схем, таблиць, логічних ланцюжків.



VІ. Підведення підсумків уроку

Рефлексія учнів (анкети, тести, питання вчителя).

Учитель відповідає на питання учнів.



VІІ. Домашнє завдання

Завдання різного рівня складності. Коментарі вчителя.

Творчі завдання (за бажанням та вибором учнів): скласти кросворд, підготувати повідомлення, комп’ютерну презентацію, провести соціологічне міні-опитування, написати листа другу про уявну подорож (з помилками) та ін.


Додаток 10



Результативність педагогічної діяльності за проблемою
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Навч.посібник – К.: КНЕУ, 2008. – 280с.

  2. Балягіна І. А., Богорад М. А., Ковальчук Г. О. Методика викладання економіки: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 341 с.

  3. Великий В.М., Лукаш С.В. Тенденції формування економічного мислення // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск У1. - Херсон: ХДПУ, 2007. - С.160-166.

  4. Дрозденко Л.І. Виховання економічної культури // Палітра педагога. - 2006. - №4. -С. 20-23.

  5. Єрмаков І. Компетентнісний потенціал проектної діяльності // Школа. – 2006. – №5. – С.5-11.

  6. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики: Науково-методичний посібник/За ред. І.Г.Єрмакова – Запоріжжя: Центріон, 2005. – 640.

  7. Життєва компетентність особистості / За ред. Л.В. Сохань, І.Г. Сохань, Г.М. Несен. – К.: - Богдана,2003. – 520 с.

  8. Зарицька В.В. Вивчення життєвих планів старшокласників // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. – Київ-Запоріжжя. – 2002 – Вип. 23. – С. 70-74.

  9. Зарицька В.В. Життєва компетентність випускника загальноосвітньої школи як соціально-педагогічна проблема // Наука і вища освіта: М-ли міжвуз. наук.-практ. конф., 12 травня 2000 року / Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління” – Вип. 4. – Запоріжжя, 2001. – С. 130-132.

  10. Ковинева Л. Про виховання економічного мислення школярів// Економіка в школі. 2006. № 4.

  11. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник/Ред. кол. Н.Софій (голова), І.Єрмаков (керівник авторського колективу і науковий редактор),та ін. - К.: Контекст, 2000. - 336 С.

  12. Лукаш СВ. Педагогічне розуміння економічного мислення // Педагогіка і психологія. - 1999. - №1. - С 14-26.

  13. Любімов Л. Концепція структури, змісту та організації економічної освіти в повній середній школі// Економіка в школі. - 2002 .- № 3.

  14. Орлова Е.М. Экономическое образование: этапы, проблемы, перспективы/Сборник нормативно-методических материалов по проблемам экономики образования. – М.: АПУ и ПРО, 2002.

  15. Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. Група „Основа”, 2005. – 96 с.

  16. Тишкова М.В. Культура современного экономического мышления: Автореф. дис. … канд. филос. наук: Рост. гос. ун-т. 24.00.01. – Ростов н/ Д, 2004. – 20 с.

  17. Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования/ Нар. Образование. – 2003. - №2. – С.58-64.

  18. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект/Посібник для вчителів і студентів. – К., 2006. – 220 с.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка