Професіоналізм + креативність, або бібліотечні фантазії в стилі web



Скачати 75.51 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір75.51 Kb.


Олена Горюшкіна,

викладач Миколаївського державного

вищого училища культури
Професіоналізм + креативність, або бібліотечні фантазії в стилі WEB
«Бібліотека функціонує в режимі мовчання і бореться з шумом, як в самій бібліотеці так і за її стінами, не створюючи подій ні для себе, ні для публіки…» Що може зламати ситуацію мовчання і змінити таке уявлення про бібліотеку, прискоривши її «темпоритм»? Зробити бібліотеку яскравою, показати нестандартний зміст і форму її діяльності, узвичаїти найсучасніші засоби комунікації, працювати у відповідному часові режимі - завдання не з легких. Зміни, які відбуваються в суспільстві, потребують нових рішень, нових підходів, застосування новітніх технологій, віртуальних комунікацій, безперервного діалогу з читачем Професіоналізм, ентузіазм, комунікативні навички, вміння працювати в команді та ефективно вирішувати проблеми, ініціативність, гнучкість, інноваційність і креативність – ось складові успіху бібліотекаря.

Базовим елементом та головною умовою розвитку інформаційного культурного простору є креативність. Креативність у перекладі з англійської - «створювання». На заході цим терміном позначають технологічний елемент творчості. Креативність – це технологія організації творчого процесу, синтез творчості й технології.



Креативність залежить від багатьох факторів: досвіду, знань, таланту, інтуїції, спроможності мислити по-новому. Для продукування і втілення інноваційних ідей необхідно мати творчий колектив, який спроможний оцінити, прийняти і реалізувати ідею в програмах свої діяльності. Сучасна бібліотека є багатогранною. Вона повинна створювати для населення максимально комфортне середовище, здійснювати психологічне розвантаження, бути відкритим домом для всіх, кому потрібна книга. Тому так важливо сьогодні не обмежуватися традиційними формами робити, а шукати і шукати нові шляхи популяризації бібліотечних ресурсів для розповсюдження знань у суспільстві. Тільки так ми не загубимо свій імідж, а бібліотека завжди буде залишатися втіленням нового, незнаного і креативного.

Керуючись маркетинговою концепцією, бібліотеки почали формувати стратегію бібліотечного обслуговування населення. Оновлюються, модифікуються традиційні форми бібліотечного обслуговування. Запозичуються форми, які використовуються іншими закладами, здійснюється пошук нових - інноваційних, нетрадиційних форм бібліотечного обслуговування. Їх значення полягає в тому, що вони сприяють неформальному спілкуванню користувачів, цікавому проведенню ними вільного часу. Вони ще не мають сталої методики проведення, тому що народженні фантазією, особистим баченням бібліотечних працівників.

Як свідчать результати соціологічних досліджень, прагнення бібліотечних працівників поновити методику форм масових послуг збігається з бажанням користувачів отримувати актуальну інформацію в живій, емоційно насиченій, динамічній, можливо, несподіваній для них формі. Проаналізувавши досвід упровадження нових форм масових послуг у різних місцевостях України, а також спеціальну бібліотечну літературу та методичні матеріали, можна визначити специфічні особливості цих форм: новизна у назвах, діалог бібліотекаря з користувачем та користувачів між собою, наявність елементів театралізації, ігрових моментів, своєрідної атрибутики, широке використання аудіовізуальних матеріалів. Треба наголосити, що в цьому напрямку є й негативні моменти. Наприклад, спроби деяких бібліотекарів поновити форми масових послуг за рахунок розмаїття нових назв. При цьому, крім зміни назви, нічого не змінюється ні в сценарії проведення заходу, ні у спілкуванні з аудиторією. Іншими словами, «інноваційність» виявляється в назві, тоді як у методиці принципових змін не виявляється. Наприклад, «аукціон книг», по суті, залишається звичайною вікториною, «годиною роздумів» назвають традиційну бесіду про прочитане, назву «літературний альманах» застосовують до звичайнісінького усного журналу. Використання тієї чи іншої назви зобов’язує бібліотекаря ретельно обмірковувати всі деталі, елементи, вияскравлювати специфіку інноваційного заходу – це і відрізняє нетрадиційні підходи від традиційних.

До нетрадиційних форм масових послуг відносять :



  • літературне лото - гра-змагання для знавців художньої літератури, у якій беруть участь дві команди. Використовують картки із завданнями, два ігрових поля, де кількість клітинок збігається з кількістю завдань, записаних на картках. Правильна відповідь - клітина заштриховується крейдою. Перемагає та команда, яка першою заштрихує всі клітини;

  • лабіринт - літературна гра, що проводиться в декілька турів, кожний з яких - подорож у різні жанри літературного світу: поезію, прозу, фантастику та ін.;

  • диліжанс - проводиться у вигляді подорожі за творами окремого автора або групи авторів: ведучий оголошує зупинки, і пасажири починають змагатися, підіймаючи сигнальний знак і відповідаючи на запитання, тому хто відповів правильно, видаються проїзні квитки;

  • аукціон - гра, головний принцип якої полягає в тому, що перемагає той, чия правильна відповідь на поставлене питання буде останньою;

  • прес–калейдоскоп - комплексна ігрова форма, яка включає декілька заходів: марафон – за алфавітом називають журнали чи газети, за ким буде останнє слово, той одержує жетон; мозаїка - троє гравців одержують конверти з окремими літерами, з яких треба скласти назви журналів та газет; діалог -технологія роботи з періодичними виданнями, що сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей. Учасники прес-діалогу виконують роль журналістів, формуються групи по 4 – 5 «журналістів», які обговорюють матеріали свого колеги. Питання мають бути проблемними. Опоненти прес-діалогу - це знавці проблеми чи журналісти-професіонали. Прес-центр фіксує цікаві висловлювання і відразу ж випускає «Блискавку». Питання і відповіді оцінюються прес-центром і опонентами;

  • бібліотечний уік –енд - відпочинок у бібліотеці;

  • коктейль-презентація - масовий захід, організований для широкого кола читачів, який проходить в урочистій обстановці за бокалом коктейлю, склянкою соку, філіжанкою кави;

  • захист бібліотеки майбутнього - технологія колективної творчої діяльності, у результаті якої має бути розроблено проект бібліотеки майбутнього з визначенням основних напрямків її діяльності. Кожна з творчих груп захищає свій проект.

Також до нетрадиційних форм відносять турнір ерудитів, театр книги, казкотренінг, бібліотечну мозаїку, книжковий аукціон, ерудит-лото, літературний колаж, альманах, ярмарок, слайдовікторину, літературно-художній вернісаж, читацькі олімпіади.

Бібліотека, як казали давні греки, це місце, де розум і душа черпають свої сили в старих чи нових ідеях. Творчий підхід допомагає в розкритті бібліотечного фонду, популяризації кращих творів.

Однією з цікавих форм наочної популяризації літератури та документальних ресурсів є бібліотечна виставка, яку звикли називати книжковою виставкою.



Форми сучасної бібліотечної виставки:

- виставка-вікторина - передбачає експозицію літератури, яка допомагає читачеві відшукати відповіді на запитання вікторини;

- виставка - вернісаж - демонстрація картин або репродукцій;

- виставка-діалог - експонується література авторів з діаметрально протилежними поглядами на певну проблему;


  • виставка - роздум - представленням двох чи більше поглядів на проблемне питання;

  • виставка - колаж - має рекламно-інформаційний характер («Я і мистецтво», «Я молодий»);

  • експрес – виставка - позапланова оперативна виставка з актуальної теми;

  • виставка – досьє - експозиція документів, що засвідчують певні факти; виставка видань творів з певної проблеми - користувачеві надається можливість самостійно визначити свою позицію, дати відповідну оцінку події, явищу;

  • озвучені книжкові виставки, «звукові» виставки – огляди, екскурсії;

  • виставка – питання - експозиція книг, у яких читачі знайдуть відповіді на заздалегідь оголошені питання;

  • виставка - подорож - література про подорожі, відкриття;

  • виставки – аукціони, презентації - поєднують літературу про окремого народного майстра чи окремий вид народної творчості з популяризацією самих виробів;

  • електронна виставка – це показ сторінок певної книги через слайди, супроводжується виступом бібліотекаря;

  • мультимедійна виставка - поєднання різних форм подання інформації: текстової, графічної, звукової, нерухомих та рухомих зображень;

  • творча галерея - розгорнута тематична експозиція, яка презентує результати творчої діяльності науковців, бібліотекарів, студентів, школярів.

Ось такі цікаві, нетрадиційні ідеї можна використати для реклами вашої бібліотеки, для популяризації книг серед молоді.

1. Місце збору незвичайне - трамвайне коло! Мета - ознайомити людей, передовсім молодь із проектом «Бібліотечний трамвай». Це новий некомерційний проект реклами бібліотечних послуг у трамвайних вагонах. Містом курсують трамваї, яскраві червоні вагони яких мають назви «Бібліотечний трамвай №1», «Бібліотеки чекають друзів». Протягом місяця п’ять трамваїв надають пасажирам візуальну та звукову інформацію про бібліотеки,і розташовані неподалік від зупинок маршруту.

2. «Перетворимо світ на бібліотеку!» - це лозунг буккросерів. Буккросинг з’явився в Америці, нині до цього руху підключилося 130 країн. Суть явища: прочитавши книгу, людина віддає її почитати ще комусь. Буккросери мають свої сайти, де повідомляють зацікавленим, де буде залишено ту чи іншу книжку. Охочому її мати, треба лише першому побачити в мережі Інтернет повідомлення і швидко прийти по неї. Таку людину називають «мисливцем». Якщо книжка потрапила до наступного читача, про неї кажуть «спіймана». Книжка ніколи не кладеться на видне місце, її ховають - без точного опису знайти її неможливо. Кожній книзі буккросери дають номери, на сайтах ведуть облік: коли книга з’явилась, де і хто її знайшов. Найголовніше полягає в тому, що такі сайти дозволяють у режимі чатів і форумів обговорювати літературні твори.

Зміни в житті людини та розвиток технологій відбуваються стрімко. Сьогодні є важливим вміння керувати інформацією й орієнтуватися на запити людей, яким ця інформація потрібна.



Чи залишиться бібліотека тихим місцем, де не відбувається ніяких подій, чи модернізується, усвідомивши свою потрібність, - залежить від професіоналізму та креативності її працівників!!!
Список використаної літератури

  1. Технологія масових та індивідуальних послуг читачам у шкільній бібліотеці // Шкільна бібліотека- 2008.- № 9.– С.57 – 86.

  2. Олзоева, Г.К. Массовая работа библиотек / Г.К.Олзоева . – Улан – Удэ : ВСГАК, 2005.

  3. Чуприна, Н.Т. Универсальная библиотека: инновационная деятельность в профессиональной практике / Н.Т.Чуприна.- М.: Либерия, 2004.-

117 с.

  1. Антоненко, І. Бібліотечні технології : традиції та інновації / І.Антоненко // Бібліотечний вісник.- 2003.- № 6 .- С. 21-23.

  2. Дворкина, М.Я. Библиотечное обслуживание: новая реальность / М.Я. Дворкина.- М: Изд-во МГУКиИ, 2002.- 48с.

  3. Справочник библиотекаря / науч.ред. А.Н. Ванеев, В.Л. Минкина.- СПб, 2002.- 448с. - ( Серия «Библиотека»).

  4. Бібліотечна практика : різноманітність і дієвість: з досвіду діяльності б-к Миколаїв.обл. – Миколаїв: «Атол», 2004.- 18с.

  5. Герасимова, Л. Библиотека информирует, консультирует, предлагает, проводит /Л. Герасимова // Бібліотечний форум України. - 2008. - №

1. - С. 32.

  1. Краткий справочник школьного библиотекаря / под. общ. ред. Г. Н. Поздняковой. - СПб: Профессия, 2001.-352 с.- (Серия «Библиотека»)




База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка