Профтехосвіти у луганській області



Скачати 289.02 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір289.02 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ПРОФТЕХОСВІТИ У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ



Розробка уроку

Виконала: викладач Котик О.М


м.Молодогвардійськ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
Молодогвардійський професійний будівельний ліцей
Розробка уроку

Виконала: викладач Котик О.М.


м.Молодогвардійськ

Тема: Франція — батьківщина мистецтва кіно (видатні режисери, актори).Кіно США. Основні жанри американського кіно: пригодницький, мюзикл, бойовик, фантастика, фільм жахів, фільм-катастрофа та ін.

Мета: розкрити шляхи розвитку європейського кіномистецтва на прикладі французького американського кіно, ознайомити учнів з особливостями жанрів американського кіно, творчим шляхом видатних режисерів та акторів; розвивати вміння встановлювати зв'язок між відкриттями в науці й техніці зі змінами в кінематографії; формувати вміння розрізняти основні жанрові ознаки фільмів; вихорувати певний смак щодо кінематографічної продукції, зацікавленість кіномистецтвом.

Оснащення: портрети видатних митців французького та американського кінематографа; відеофрагменти кінофільмів (Ч. Чапліна, фільми братів Люм'єр); презентації «Франція», «Кінематограф США», «Чаплін», «Оскар», «Канський кінофестиваль».

Випереджувальне завдання: підготовка творчих виступів,презентацій.

Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ

      1. Організаційний момент

      2. Перевірка домашнього завдання

      3. Актуалізація опорних знань

Питання-роздум:

Хто ці люди? (Додаток1 «Актори»).

До якого мистецтва їх можна віднести?

Тема сьогоднішнього уроку — «Світове кіномистецтво». Наше головне завдання — познайомитися з основними етапами його становлення та розвитку; особливостями різних жанрів і кінематографічних шкіл.

Сьогодні на уроці ми збагатимо наші уявлення про кіномистецтво, узагальнимо знання про його жанрові різновиди й сучасні провідні школи.


      1. Мотивація навчальної діяльності

Кіно за своєю природою — синтетичне мистецтво: до кінообразу як його органічні елементи входять і література (сценарій, тексти пісень), і живопис (мультфільм, декорації, костюми, загалом досвід образотворчого мистецтва), і театр (гра акторів). Поява в кіно звуку та простору (стереокіно) збагатила його словом і музикою. Музика стала не супроводом, не доповненням зорових вражень, а засобом створення єдиного зорово-слухового образу.

Кінематограф — галузь людської діяльності, яка полягає у створенні зображень, що рухаються. Іноді також згадується як синематограф. кінематографія.

Вивченням кінематографа займається окрема наука — кінознавство.


      1. Викладення нового навчального матеріалу

Кінематограф виник у Франції, коли 28.12.1895 р. в індійському салоні «Гранд-кафе» на бульварі Капуцинів у Парижі відбувся публічний показ «Сінематографа братів Люм'єр». Можна сказати, що відтоді французьке кіно ніколи не втрачало своєї популярності. Французьке кіномистецтво є одним із найулюбленіших у світі, що за популярністю поступається лише Голлівуду.

Виступ учнів із розповіддю про кіно у Франції.

Перегляд презентації «Кіно Франції» (Додаток2) (Слайди1-3)

Народження кіно пов'язане з винайденням апарату, що дозволив відтворювати проекції об'єктів, що рухаються, і цей апарат був створений братами Луї та Огюстом Люм'єрами.

Авторство терміну «кінематограф» також належить братам Люм'єр та ґрунтується на поєднанні двох грецьких слів: «кінема» — рух та «графа» — писати. (Додаток2) (Слайд 4)

Перегляд фільму «Приуття поїзда» братів Люм’єрів (Додаток3 – слайд 5)

Перша експериментальна демонстрація кінофільму Люм'єр була проведена 22 березня 1895 року для «членів спільноти заохочення національної індустрії». В той день був продемонстрований фільм «Вихід робочих із фабрики Люм'єр». (Додаток2) (Слайд 6)



Перегляд фільму «Вихід робочих із фабрики Люм'єр». (Додаток4 – слайд 6)

На другій демонстрації для членів фотографічного конгресу 1 червня цього ж року були показані ще 7 фільмів, зокрема «Сніданок дитини» та «Политий поливальник». Як правило, це були сюжети із життя та побуту родини Люм'єр в хронікальній манері та знімались з однієї позиції, одним відрізком від самого початку та до кінця. Ця ж сама програма була продемонстрована 28 грудня 1895 року в індійському салоні «Гран кафе» на Бульварі Капуцинів. Це був перший публічний показ Сінематографу братів Люм'єр. Цю дату прийнято вважати «Днем народження» кіно. Демонстрація проводилася цілий день та тривала 20 хвилин, білет коштував один франк. Щоденна виручка у 2000–2500 франків наглядно демонструє інтерес публіки до нового жанру мистецтва. (Додаток2) (Слайд 7)

Одне із перших кінопідприємств було створено братами Шарлем та Емілем Пате. Спочатку вони продавали кінетоскопи Едісона, а отримавши відмову на закупівлю кіноапарата братів Люм'єр, почали самі працювати над створенням аналогічного апарату. Вони виготовили свою першу модель та у 1896 році отримали патент (Додаток2)(Слайд 8)

Пате зробили все, щоб перетворити кінематограф у вигідну справу, а тому налагодили масове виробництво апаратури. Вже у 1897 році вони побудували у Венсані (передмістя Парижу) студію для зйомки, обробки та випуски фільмів, там же був цілий цех із виготовлення апаратури.

При вдосконаленні усіх наступних моделей Ш.Пате головну увагу приділяв стабільності кадру в процесі зйомки та проекції. Торговою маркою Пате став галльський півень.(Додаток2) (Слайд 9)

Технічний розвиток та народження жанрів. Відкриття Мельєса спеціальних видів кінозйомки наштовхнули інших винахідників на пошуки та експерименти в кіно . Проводились експерименти із мікро - та покадровою зйомкою студії братів Пате, студія «Гомон» експериментує із звуком, ведуться розробки кольорового відео , а 1908 року Андре Дебрі випустив знімальну камеру « Парво », яка дозволила проводити нормальну та прискорену зйомку та стала однією із розповсюджених у світі . Зростання виробництва фільмів викликало необхідність у кваліфікованих фахівцях , тоді як в перші роки в кіно були зайняті випадкові люди, найчастіше фотографи , що самі знімали та виступали режисерами . У братів Люм'єр режисером був оператор Проміо, у Пате головним режисером працював завідуючий постановками одного з паризьких театрів Фернан Зекка , у Гомона зйомками керувала секретарка А. Гі . Це відображалось на якості сюжетів та фільмів . Ситуації ще більше загострилася після пожежі 1897 року на благодійному базарі , де через займання кіноплівок загинуло кілька сотень людей. Після цього префектура заборонила показ фільмів в місцях , не забезпечених спеціальними будками. Це поклало початок стаціонарним кінотеатрам. (Додаток2) (Слайд 10).

Жорж Мельєс займає особливу позицію в історії кінематографу, саме він перетворив винахід братів Люм'єр в інструмент для створення фантастичних видовищ. Він був першим Президентом французького кінематографічного синдикату, головою перших кінематографічних конгресів, а також ввів стандартну перфорацію на кінострічці. (Додаток2) (Слайд 11).

Поступово ажіотаж, який панував перші кілька років після створення кіно, поступово пішов на спад, примітивність техніки зйомки та сюжетів вже не цікавила публіку. Кінопідприємці почали шукати способи повернення інтересу до сінематографу за рахунок покращення якості фільмів та урізноманітнення сюжетів, але ключової фігурою на цьому кризовому етапі став Жорж Мельєс. (Додаток2) (Слайд 12).

Перші студії виглядали доволі примітивно, на подвір'ї ставились підмостки розміром 6 на 8 метрів, на них встановлювались декорації, а всі зйомки відбувались при денному освітленні. До 1907 року кожен бажаючий міг придбати фільм і заплатити за кількість погонних метрів плівки. Також можна було обміняти стрічки — це потягнуло за собою виникнення комісіонерів по обміну, а також створення дублікатів стрічок, які розповсюджувались без затрат на виробництво. (Додаток2) (Слайд 13).

Перші студії виглядали доволі примітивно, на подвір'ї ставились підмостки розміром 6 на 8 метрів, на них встановлювались декорації, а всі зйомки відбувались при денному освітленні. До 1907 року кожен бажаючий міг придбати фільм і заплатити за кількість погонних метрів плівки. (Додаток2) (Слайд 14).

«Нова хвиля»

Передумовою виникнення такого явища як Нова хвиля був цілий комплекс обставин:

невдалі для французького кіно показники кінопрокатів,результати Каннського кінофестивалю, прогрес у технічній сфері, що привів до створення надчутливої кіноплівки та портативної апаратури спроби деяких кінокритиків втілити свою філософію у реальність кіноіндустрії через створення власних фільмів. (Додаток2) (Слайд 15).

Нова хвиля французького кіно дарує світові таких митців : Жан-Люк Годар, Клод Лелуш,Франсуа Трюффо,Клод Шаброль,Луї Маль,Жак Демі. (Додаток2) (Слайд 16).



Жан-Люк Годар

Жан-Люк Годар народився 3 грудня 1930 року в Парижі. Його батько, Поль Годар, був лікарем і мав власну клініку, а матір, Одиль була родом з сім'ї швейцарських банкірів.У 1954 році дебютує як кінорежисер короткометражним фільмом "Операція бетон". У 1960 році у Годара виходить перший повнометражний фільм "На останньому диханні", що ознаменував собою появу "нової хвилі" в кінематографі. Наступний фільм Годара "Маленький солдат" (1960) був заборонений цензурою і побачив світло тільки через три роки.У 1990-х Годар створює масштабну кіноантологію "Історія кіно". Фільм "Моцарт - назавжди" (1996) зачіпає близьку Годару тему взаємовідносин мистецтва і художника. (Додаток2) (Слайди 17-18).



Клод Лелуш .Клод Лелуш народився 30 жовтня 1937 року в Парижі. Батько Симон Лелуш - алжірський єврей, мати Шарлота Абеляр була обернена в іудаїзм. Дебютував оператором короткометражних фільмів. У 13 років отримав приз конкурсу дебютів на Каннському кінофестивалі. У 1956 році Клод Лелуш став автором репортажу про СРСР "Коли піднімається завіса", знятого їм прихованою камерою, яка була куплена для показу по французькому телебаченню.

У 1966 році Клод Лелуш зняв фільм "Чоловік і жінка", що приніс йому всесвітню славу і удостоєний "Золотій пальмовій гілці" Каннського фестивалю і двох "Оскара", - за кращий іноземний фільм і кращий оригінальний сценарій. Лелуш виступив автором сценарію, режисера, продюсера а також оператора картини. Головні ролі виконали Жан-Луї Трентіньян і Анук Еме, а музику до фільму написав Франсис Лей. . (Додаток2) (Слайди 19-20).



Франсуа Трюффо. Франсуа Трюффо народився 6 лютого 1932 року в Парижі.Фільм «Чотириста ударів» назавжди вкарбував його ім’я серед поважних постатей світового кіно. Фільмуванню власних стрічок у Трюффо передував період критики, який звичайно був відображенням впливу А. Базена. В пресі того часу Трюффо часто називали «сердитий критик Трюффо».Помітне місце в творчості Трюффо займає своєрідний цикл фільмів, що їх об'єднує один герой, Антуан Дуанель. Цикл починається напівавтобіографічним фільмом «Чотириста ударів» -1959- Гран-прі на Каннському фестивалі і продовжується в таких фільмах, як «Антуан і Колетт» , новела у фільмі «Любов в 20 років», 1962, «Вкрадені поцілунки», 1968, «Сімейне вогнище» 1970, «Кохання, що втікає» 1979.Фільм Трюффо «Американська ніч» (1973) отримав премію «Оскар» в номінації «Кращий іноземний фільм».Найвідоміша роль Трюффо — у фільмі Стівена Спілберга «Близькі контакти третього ступеня» (1977).У 1981 році він зняв в своєму фільмі «Сусідка» актрису Фані Ардан і з того часу вона стала його улюбленою актрисою та коханою подругою і народила йому дочку. (Додаток2) (Слайди 21-23).

Учасники нової хвилі заперечували існування єдиної естетичної концепції . Їх об'єднувало бажання змінити умови кіновиробництва , концепція авторського кіно , яка стверджувала , що фільм має відображати особистість свого автора через індивідуальну стилістику. (Додаток2) (Слайд24).

З'явилися всесвітньовідомі мюзикли Жака Демі:


  • «Шербурські парасольки» (1964)

  • «Дівчата з Рошфору» (1967) . (Додаток2) (Слайд25).

1960 — 1970 плеяда акторів, серед яких найвідоміші:

  • Жан Море

  • Жан-Луї Трентіньян

  • Жан-Поль Бельмондо

  • Жерар Депардьє

  • Катрін Деньов

  • Ален Делон

  • Ані Жирардо

  • П'єр Рішар. (Додаток2) (Слайди 26-30).

Розповідь про Люка Бессона. (Додаток2) (Слайди 31-33).

На батьківщині кінематографа кіно ніколи не перебувало в занепаді . Французьке кіномистецтво є одним із самих шановних у світі , і по популярності уступає лише голлівудському. Сучасний вигляд французького кіно сформувався після Другої світової війни. Так звана "нова хвиля" у французькому кіно вплинула на розвиток кіно в усім світі . Зараз французьке кіно — це дуже витончене кіно, у якім психологія й драматизм сюжету сполучаться з деякою пікантністю й художньою красою зйомок. Уряд Франції активно сприяє розвитку й експорту національного кінематографа

Виступ учнів із розповіддю про кіно в Америці.

Перегляд презентації «Кінематограф США»(додаток5)

«Кінематограф США» — цим терміном позначають кіноіндустрію США, найбільшу у світі, зосереджену, здебільшого, в околицях містечка Голлівуд (неподалік Лос-Анджелеса, штат Каліфорнія), у якому розташовані офіси та знімальні павільйони найбільших кінокомпаній країни. Нерідко поняття «американський кінематограф» і «Голлівуд» об'єднують, але це неправильно. Американське кіно — це не лише кіноіндустрія Голлівуда, але й розвинена система незалежного кіно, що не підтримується великими кінокомпаніями. З одного боку, це означає менші бюджети, з другого — менший тиск на режисерів. Великі кінокомпанії передусім організують виробництво кінофільмів як комерційну діяльність, тому розбіжності між комерційними інтересами продюсерів фільму й інтересами режисера іноді завершуються фіаско самого фільму. Незалежне кіно США є доволі розмаїтим (наприклад, культові фільми («Безтурботний їздець», реж. Деніс Хоппер, 1969), творчі експерименти Енді Воргола, фільми для вузького кола глядачів тощо).

До початку XX ст. існувало кілька десятків дрібних кіностудій, здебільшого в Нью-Йорку. Дорога оренда приміщень, постійні судові позови, занадто багато похмурих і дощових днів заважали кіновиробництву (освітлення в павільйонах через слабо розвинені на той час технічні пристрої та незначну світлочутливість кіноплівки безпосередньо залежали від сонячного світла).

Назва Голлівуд була введена Гобартом Джонстоуном Уитли, батьком Голлівуду на честь мало заселеної місцевості в 1887 році. До 1900 року, община мала пошту, газету, готель і два ринки, а населення її складало 500 чоловік. Лос-Анджелес, населення якого на тій година було 100 000 чоловік, розташовувався в 16 км на схід через цитрусові гаї. Кіновиробництво почалося в Лос-Анджелесі в 1906, голлівудська студія була заснована Компанією Кентавр в 1911 році(додаток5) (Слайди1-2)

Першим фільмом, із якого розпочалася історія Голлівуда, був вестерн Сесіла Б. де Мілля «Чоловік індіанки». (додаток5) (Слайд3)

До 1920 року, завдяки швидкому зростанню кількох великих студій і виникненню «системи кінозірок», тут знімали більше ніж 800 фільмів щорічно, а сама назва «Голлівуд» стала символом розкоші, солодкого життя та ілюзорної магії кіно. (додаток5) (Слайд4)

Упродовж 15 років скромне селище перетворилося на столицю кіноіндустрії Америки, оскільки в ній зосередилося приблизно 90 % американських кіностудій.

Становлення американського кінематографа почалося наприкінці 1890-х років, коли в мюзик- холі Байела і Костера в Нью-Йорку відбувся перший публічний сеанс. Сеанс складався з невеликих гумористичних і танцювальних номерів.

Невдовзі з'явилися «Нікелодеони» — вид дешевих кінотеатрів у США початку XX століття, вхід до яких коштував 5 центів. З кожним роком кількість театром збільшувалася, і до 1908 року їх було вже більше трьох тисяч. Звичайно ж, нову розвагу користувалося великим успіхом у глядачів. Загострення конкуренції приводило до краху дрібніші студій.

Стали з'являтися великі об'єднання — так звані кінотрести. Ті у свою чергу стали об'єднуватися з прокатними фірмами. (додаток5) (Слайд5) Наприклад:

В 1912 «Парамаунт» (назва з 1927).

В 1919 «Юнайтед артістс» (Мері Пікфорд, Дуглас Фербенкс, Чарлі Чаплін та Девід Гріффіт).

В 1924 «Метро — Голден — Маєр».

В 1925 «Ворнер бразерс».

Перша студія в Каліфорнії була створена в 1911 році незалежною компанією «Нестор». До 1914 року почалося будівництво фундаментальніших студій багато в чому завдяки активній участі у проектах фірм, що входять в Компанію кінопатентов: «Байограф», «Вайтанраф» і т. д. Орієнтація американської кінопромисловості на масового глядача сильно обмежувала «авторські» можливості режисерів.

Система вимагала «видовищних» фільмів, що приносять більше прибутку, і тому на перший план вийшли не режисери, а актори — зірки (виникла система кінозірок).

Головні досягнення Голлівуду пов'язані з розробкою жанрів(додаток5) (Слайди 6 -7):

Комедії М. Ліндера, Ч. Чапліна, Б. Кітона, Г. Ллойда, братів Маркс

Мелодрами за участю Рудольфо Валентіно

Вестерни Джона Форда

Фільми-нуар з Г. Богартом

Мюзикли з Фредом Астером та Джином Келлі

Трилери А. Хічкока

Великий Чаплін

У Голлівуді прагнули видавати розважальну продукцію вищої якості, але не бажали ризикувати, випускаючи картини, комерційний успіх яких був сумнівним. Щоб звести цей ризик до мінімуму, стали зосереджувати свої зусилля на фільмах певних жанрів. У таких картинах багаторазово обігравалися найбільш популярні сюжети, персонажі, знайомі теми, що забезпечувало касові збори. Найбільш популярними жанрами були детективи, фільми жахів, комедії, мелодрами, пригодницькі фільми й вестерни. Успіх прибуткових картин забезпечувався вмілими рекламними компаніями, у центрі яких перебували кінозірки.

Але справжнє кіно продовжувало шукати не тільки нові технічні можливості, а й жанри, які б спонукали людину замислюватися над найважливішим у житті. Значною постаттю на цьому шляху був Чаплін Чарльз Спенсер (1889-1977).

Виступ учнів із розповіддю про Ч. Чапліна .

Перегляд презентації «Ч. Чаплін»(Додаток6). Перегляд фільму з Ч. Чапліним (Додаток7).

Творчість Чапліна є прикладом того, що кіномистецтво завжди має бути саме мистецтвом й вирішувати естетичні завдання, звертатися до загальнолюдських цінностей, пробуджуючи в людині найголовніше, та бути глибоко гуманним.



Від великого німого — до звукового кіно

«Німе» кіно зачаровувало мільйони людей, проте грандіозний успіх «Співака джазу» (1927) переконав голлівудських продюсерів, що звуковому кіно належить майбутнє. Звукове обладнання було встановлено на всіх найбільших кіностудіях (додаток5) (слайди 8-9)

Багато акторів не змогли пристосуватися до нових умов, адже гра в звуковому фільмі потребувала не лише майстерного сценічного мовлення, але й нового стилю акторської майстерності. У «німому» кіно експресивна міміка та жести були необхідними для передавання основної інформації, але у звуковому кіно акторам довелося вчитися «недогравати», оскільки великий план дозволяв передавати емоції найменшими змінами міміки. Справжні звукові фільми мали шалений успіх.

Поява кольору

Перший кольоровий фільм (із червоно-зеленою гамото, без синього кольору) було знято ще в 1922 році цей шедевр назвали "Жертви моря". Перший «повноцінно кольоровий» короткометражний фільм системи Technicolor під назвою «La Cucaracha» вийшов у 1934 р. Перший повнометражний кольоровий фільм «Беккі Шарп» американського режисера вірменського походження Рубена Мамуляна вийшов у 1935 р. Цей рік прийнято вважати роком появи кольорового кіно. (додаток5) (слайд10)

Кінець 1930-х років називають «золотим часом» ігрового кіно.

Про високий художній рівень американського кіномистецтва того періоду свідчить поява таких стрічок, як «Пригоди Робін Гуда» (реж. М. Кертіц), «Дракула» (реж. Т. Браунінг), «Кінг-Конг»(реж. Е. Шедсак), «Віднесені вітром» (реж. В. Флемінг) та ін. Ці фільми стали класикою світового мистецтва, а їхні сюжети набули такої популярності, що американські режисери наступних поколінь неодноразово зверталися до них у своїй творчості, щоб зняти ремейк або продовження. (додаток5) (слайд11)

Найяскравішою зіркою того часу є славетна американська актриса Мерилін Монро(додаток5) (слайд12).

Мультиплікація Уолта Діснея(додаток5) ( слайди 13- 14).

Фільми кіностудії «Уолт Дісней» користуються величезною популярністю в світі, їхні герої стали улюбленцями не лише малечі, але й дорослих. Тож не дивно, що твори Діснея відзначені величезною кількістю почесних премій (близько ЗО «Оскарів»). Класикою анімалістичного кіномистецтва стали «Бембі», «Білосніжка», «Аліса в Країні Чудес», «Красуня і Чудовисько», «Попелюшка», «Робін Гуд» та багато інших.

У 1955 р. в Анахеймі, що в передмісті Лос-Анджелеса, було відкрито розважальний комплекс з атракціонами «Диснейленд-парк», у якому маленькі відвідувачі в оточенні персонажів із улюблених мультфільмів потрапляють в атмосферу незабутнього свята.

Голлівуд почав запрошувати композиторів і певним чином став покровителем музики XX ст. Композитори-новатори (наприклад, А. Шенберг) отримували гонорари від кіностудій (хоча те, що вони писали, не завжди використовувалося, адже створення музики до фільму було «точним» видом мистецтва, у якому майстерно працював не кожний композитор!). (додаток5) (слайд15).

Сучасний період у голлівудському кіно почався наприкінці 1960-х років, після розвалу студійної системи. Інтерес до традиційних, шаблонних студійних фільмів за участю зірок зменшувався, і навіть великі кіностудії опинилися на межі банкрутства. Студійні боси зважилися на експерименти. З-поміж молодих режисерів, яким випав шанс продемонструвати свої здібності, були: Джордж Лукас, Стівен Спілберг, Мартін Скорсезе, Френсіс Форд Коппола, Брайан Де Пальма. Саме ця група режисерів сформувала сучасний кінематограф у тому вигляді, у якому він увійшов у XXI ст. їх фільми мали величезний успіх, саме завдяки їм виникло слово «блокбастер». Потужна хвиля нового, незвичайного, відвертого кіно 1970-х років захопила глядачів, і в голлівудському кіно почалася нова епоха. Голлівудський кінематограф виступає ідеологічним знаряддям, своєрідним символом сучасної Америки і засобом формування іміджу цієї держави на світовій арені. (додаток5) (слайд16).

Каннський кінофестиваль Виступ учнів із розповіддю про Каннський кінофестиваль. Перегляд презентації «Каннський кінофестиваль»(додаток8)

«Оскар» Виступ учнів із розповіддю про «Оскар». Перегляд презентації ««Оскар»»(додаток9)

Знайомство з кінематографічними жанрами.

а)Запитання:



  • Які жанри кіно Вам відомі (крім тих, що згадувалися в першій частині уроку)?

  • Як Ви вважаєте, за якими ознаками розрізняють основні жанри в кіно? (За темою, способом її висвітлення, місцем дії, характером впливу на емоційний стан людини...).

  • Які жанри кіно Вам більше до вподоби та чому?

б) Знайомство з жанровою палітрою кіномистецтва (інформаційний блок подається або вчителем, або учнями й може супроводжуватися презентацією). Підчас розповіді учні заповнюють таблицю.

Жанрові різновиди кіно



Різновид


Пояснення

Історичний




Фентезі




Анімація




Бойовик




Вестерн










Анімація

Анімаційне кіно (англ. animation - мультиплікація) - вид кіномистецтва, твори якого створюються шляхом зйомки послідовних фаз руху мальованих (графічна мультиплікація) або об'ємних (об'ємна мультиплікація) об'єктів. Розвивається в різних жанрах.



Бойовик

Бойовик (англ. action movie, букв. Фільм дії) - цей жанр кіномистецтва ілюструє відому тезу "добро повинне бути з кулаками». Головний герой звичайно зіштовхується зі злом у самому очевидному його прояві: злочин, корупція, тероризм, убивство. Не знаходячи іншого виходу, головний герой вирішує вдатися до насильства. У результаті знищенню піддаються десятки, а іноді й сотні лиходіїв. Хепі-енд - неодмінний атрибут бойовика, зло повинне бути покаране.



Вестерн

Вестерн (англ. west - захід) - у класичних фільмах цього жанру дія відбувається на Дикому Заході Америки в XIX столітті. Конфлікт звичайно розвертається між бандою злочинців, представниками влади й мисливцями за нагородою. Як і у звичайному бойовику, конфлікт вирішується насильством зі стріляниною. Вестерни просочені атмосферою волі й незалежності, характерної для заходу Сполучених Штатів.



Кримінал

Кримінальне кіно (англ. crime - злочин) - дії фільмів цього жанру побудовані на кримінальних злочину, розбірках гангстерів, угруповань, та інше, що і є основою сюжету. Дії фільму можуть відбуватися наприклад у США в 30-40е роки, під час світанку гангстерських угруповань



Екстрім

Екстремальне кіно (англ. extreme - протилежність). Зараз це слово сильно зміцнилося в нашому лексиконі. Воно стало для нас синонімом слова «ризик». У фільмах цього жанру не останню роль відіграють сучасні екстремальні види спорту та інтереси. Екстрім фільми, це майже завжди «екшен».



Детектив

Детектив (англ. detective, від лат. detego - розкриваю, викриваю) - жанр, твори якого незмінно містять ілюстрації злочинних діянь, наступного за ними розслідування і визначення винних. У глядача, як правило, виникає бажання провести власне розслідування й висунути власну версію злочину.



Триллер

Триллер (від англ. thrill - трепет) - так називають фільми, що прагнуть створити у глядача відчуття напруженого переживання, хвилювання. Жанр не має чітких кордонів. Часто до трилерів відносять детективно-пригодницькі фільми, акцент у які зміщений на підготовку до якогось унікального злочину. До трилерів також часто відносять фільми жахів. Визнаним майстром трилерів вважається режисер Альфред Хічкок.



Саспенс

Саспенс (англ. suspense - невизначеність) - це різновид трилера або фільму жахів. Слово «саспенс» ввів в обіг Альфред Хічкок, визначивши його як «стан легкого осткінематографіческого жаху укупі з хорорним (англ. horror - жах) пощипування подложечной простору, супроводжуване підвищеним інтересом перціпіента до подій на екрані



Пригоди

Пригодницький фільм - на відміну від бойовика, у пригодницьких фільмах акцент зміщений з грубого насильства на кмітливість персонажів, уміння перехитрити, обдурити лиходія. У пригодницьких фільмах герой повинен оригінально виплутатися зі складних ситуацій. "Хепі енд" також дуже ймовірний.



Жахи

Фільм жахів (англ. horror film, horror movie) - жанр художнього фільму. До фільмів жахів відносять фільми, які покликані налякати глядача, вселити почуття тривоги і страху, створити напружену атмосферу жаху або болісного очікування чого-небудь жахливого.



Комедія

Комедія (грец. komodia) - жанр, який характеризується гумористичним (сатиричним) підходом. До цього жанру відносяться фільми, які ставлять за мету розсмішити глядача, викликати посмішку, поліпшити настрій.



Пародія

Пародія - ще один вид комедії, але заснований на пародіюванні чого-небудь (наприклад, на пародіюванні інших фільмів або цілих напрямків кіно, Що буває найчастіше)



Драма

Драма (грец.. Drama, букв. - Дія) - літературний і кінематографічний жанр. Специфіку жанру становлять сюжетність, конфліктність дії, достаток діалогів і монологів. Драми зображують в основному приватне життя людини і його гострий конфлікт із суспільством. При цьому акцент часто робиться на загальнолюдських протиріччях, втілених у поводженні і вчинках конкретних персонажів.



Мелодрама

Мелодрама (від грец. meloz - пісня і драма) - жанр художньої літератури, театрального мистецтва та кінематографу, твори якого розкривають духовний і почуттєвий світ героїв в особливо яскравих емоційних ситуаціях на основі контрастів: добро і зло, любов і ненависть і т. п.



Трагедія

Основу трагедії (грец. tragōdнa, букв. - Цапина пісня, від trаgos - козел і цdе - пісня) становить зіткнення особистості зі світом, суспільством, долею, вираження в боротьбі сильних характерів і страстей. Але, на відміну від звичайної драми, трагічна колізія звичайно завершується загибеллю головного героя.



Трагікомедія

Трагікомедія - жанр, який має ознаки як трагедії, так і комедії, і збудований за своїми специфічними законами.



Катастрофа

Фільм-катастрофа - фільм, герої якого потрапили в катастрофу і намагаються врятуватися. Мова може йти як про природну катастрофу (смерч, землетрус, виверження вулкану і т. п.) Або техногенну катастрофу (катастрофа літака, наприклад).



Фантастика

Фантастика (від грец. phantastike - мистецтво уявляти) - різновид художньої літератури, її вихідної ідейно-естетичної установкою є диктат уяви над реальністю, що породжує картину «чудесного світу», протиставленого повсякденній дійсності і звичним, побутовим уявленням про правдоподібність.



Військовий

Військовий фільм або батальний фільм - історичний художній фільм, реконструирующий події реально відбувалася війни або битви, амуніцію, зброю, прийоми й організацію бою. У центрі художньої композиції батального фільму зазвичай знаходиться сцена головного бою, зйомки якого поєднують широкі панорамні плани з великими планами героїв фільму. Батальні фільми - одні з найбільш витратних жанрів у кінематографі, оскільки часто вимагають залучення або виготовлення військової техніки, руйнування декорацій, великих костюмованих масовок, складних комп'ютерних ефектів і т.п.



Містика

Містика - є жанром фантастичних фільмів, але дії у фільмах пов'язане із взаємодією людей і різних таємничих сил. Останні не піддаються однозначному науковому опису, чим і відрізняються. Відносини з ними зазвичай пов'язані з різними моральними проблемами.



Фентезі

Фентезі - є жанром фантастичних фільмів. Основна відмінність таких фільмів, в тому, що дії відбуваються в світах, якими править не технологія, а «меч і магія». У фентезі часто фігурують не тільки люди, а й різноманітні міфологічні істоти - ельфи, гноми, дракони, перевертні, люди-кішки, а також боги і демони.



Мьюзікл

Музичний фільм - мюзикл або оперета, перенесена з театральних підмостків на кіноекран. Багато пісень, танців, гарні костюми й декорації. Обов'язково присутні елементи мелодрами й часто "хепі енд". Насильство якщо і є, то в найбільш невинною формі.



Біографія

Біографія (гречок. biographia - опис життя) - опис життя людини. Фільми цього жанру є джерелом первинної соціологічної інформації, що дозволяє виявити психологічний тип особистості в його історичної, національної і соціальної зумовленості.



Історія

Історичний фільм - фільми цього жанру кіномистецтва реконструюють реально відбувалися історичні події. Історичні фільми зазвичай бувають високобюджетними, з красивими костюмами та декораціями, нерідко з значними масовками.



Документальний

Документальне кіно (або неігрове кіно) - жанр кінематографа. Документальним називається фільм, в основу якого лягли зйомки справжніх подій і осіб. Реконструкції справжніх подій не ставляться до документального кіно. Перші документальні зйомки були зроблені ще при зародженні кінематографа. Темою для документальних фільмів найчастіше стають цікаві події, культурні явища, наукові факти й гіпотези, а також знамениті персони й співтовариства. Майстри цього виду кінотворчості нерідко піднімалися до серйозних філософських узагальнень у своїх творах. В даний час документальне кіно міцно ввійшло в кіномистецтво всього світу.



Спорт

Спортивний фільм - фільми цього жанру присвячені або їх сюжетна лінія безпосередньо пов'язана з будь-яким видом спорту або спортивними подіями.



Сімейний

Сімейний фільм - дитячі фільми і фільми, призначені для перегляду всією родиною. Фільми цього жанру найчастіше позбавлені насильства, мають безліч елементів мелодрами, комедії з немудрим гумором, або пригоди.



Казка

Фільм-казка, фільми, які зняті за мотивами казки, і є розповідним жанром, допускає відому частку вимислу і містять незвичні у побутовому сенсі події (фантастичні, чудові або життєві), достовірність яких ставиться під сумнів.



    1. Підбиття підсумків уроку

      1. Рефлексія

  • Що найбільше запам'яталося на уроці?

  • Який жанр кіномистецтва вам подобається найбільше?

  • Що вас зацікавило? Про що ви хотіли б дізнатися докладніше?

  • Назвіть фільми, які вам подобаються, дайте їм характеристику.

    1. Оцінювання роботи учнів на уроці

      1. Домашнє завдання


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка