«Проголошення автономії України» 10 клас, історія України



Скачати 78.26 Kb.
Дата конвертації11.03.2016
Розмір78.26 Kb.

Бороздина Татьяна Сергіївна,

учитель історії та правознавства ,

ІІ категорії ЗОШ І – ІІІ ступенів № 19,

м. Краматорськ Донецької обл.
Тема 4. Українська революція (1917-1918)

Тема уроку: «Проголошення автономії України» 10 клас, історія України.



Мета уроку:

  • Ознайомити учнів з подіями пов’язаними з проголошенням автономії України, з проголошенням І та ІІ універсалів Центральної Ради.

  • Розвивати вміння учнів співставляти, аналізувати, оцінювати основні ідеї І та П універсалів Центральної Ради;

  • Формувати власне ставлення учнів щодо автономії України.

  • Відбір і використання текстових та візуальніх історичних джерел.

  • Виховувати в учнів інтерес до вивчення історії.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

- визначати хронологічну послідовність події Української революції;

- характеризувати систему влади в Україні після повалення царизму;

- співставляти та аналізувати основні ідеї І та П універсалів Центральної Ради, давати ім власну оцінку;

- усвідомлювати значення проголошення автономії України для подальшого

розвитку національної революції.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник «Історія України», 10 кл., Турченко Ф.Г., Київ «Генеза», 2010; атлас, карта; мультимедійна дошка; слайди.
Хід уроку

І. Організаційний момент уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Давайте пригадаємо події, пов’язані з початком Української революції 1917 року.(Розповідь учителя з зупинками - запитаннями)

- 23 лютого 1917 р. у Петрограді почалися масові акції протесту і вже за тиждень 2 березня імператор Микола ІІ зрікся престолу, і вже 3 березня в Петрограді був сформований Тимчасовий Уряд на чолі з князем Львовим. Яка революція перемогла в Росії? Перемогла буржуазно-демократична революція.

- 4 березня 1917 р. в Києві представники різних українських політичних партій, незважаючи на розбіжності щодо майбутнього України, сформували національний орган влади Українську Центральну Раду, головою якої був обраний М. Грушевський. Якою була мета діяльності Центральної Ради? Цей керівної орган мав очолити боротьбу за відродження української державності.

- Яки події можна вважати початком Української революції? 9 березня Центральна Рада звернулась з закликом «До українського народу»: «…Організуйтесь!». 19 березня 1917 р. у Києві відбулася маніфестація за участю 100 тис. осіб, проведено народне віче на Софійському майдані і прийнята резолюція щодо порозуміння Центральній Раді України з Тимчасовим Урядом. Маніфестації відбулися в Катеринославі, Одесі, Харкові, Полтаві, Чернігові. Який характер мала Українська революція? Національно-демократичний. Тому що вона поєднувала дві групи завдань – національного відродження, державотворення та необхідність соціальних зрушень.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Постановка проблемного питання:«Після утворення Центральної Ради

боротьба за автономію України активізується. Центральна Рада опинилася в

складному становищі: з одного боку – «глуха» позиція Тимчасового Уряду, а з

іншого – зростаюча хвиля українського національного руху. Рада обрала тактику,

яку В.Винниченко висловив так: «Ні бунту, ні покірності». Як ви це розумієте?»

ІV. Усвідомлення навчального матеріалу.

1. Система влади Тимчасового уряду.

Подумайте. Чому система влади Тимчасового уряду більш прогресивна ніж царська влада? У чому її недоліки?

Тимчасовий уряд спирався на політично близькі йому буржуазні елементи. Це були промисловці, землевласники й урядовці. Вони створювали місцеві комітети, громадські ради, що розглядались як представницькі органи місцевої влади.



Виконавчу владу на місцях Тимчасовий уряд передавав своїм комісарам, якими стали голови губернських і повітових земських управ (місцеві поміщики).

У період революції виникли ради робітничих і солдатських депутатів. Ради вважалися тимчасовими органами, які існуватимуть до утворення конституції.

Новий уряд провів деякі демократичні реформи: ліквідував обмеження на об’єднання громадян у партії та громадські організації, дозволив видавати газети різних напрямів, вільно проводити мітинги та демонстрації. Проте на аграрні реформи, контроль держави над виробництвом, на соціальну допомогу родинам фронтовиків не наважився. Ігнорувалося право щодо до національного самовизначення. Політику Тимчасового уряду спрямовувала партія конституційних демократів (кадетів). Лідер російських кадетів П.Мілюков щодо національного питання заявив: «Розклад держави на суверенні незалежні одиниці уявляється абсолютно неможливим”.

2. Делегація Української Центральної Ради в Петрограді

Важливою подією в історії національної революції був Всеукраїнський національний конгрес (6–8 квітня 1917 р), делегати якого доручили Центральній Раді домагатися від Тимчасового уряду автономії України. 16 травня 1917 р. делегація Центральної Ради на чолі з В. Вінніченком відправилася до Петрограду на переговори із Тимчасовим урядом. Головною метою делегації було отримання згоди Тимчасового уряду на проголошення автономії України у складі федеральної Росії. Але Тимчасовий уряд відклав розгляд українського питання до Всеросійських установчих зборів.


3.Перший Універсал Центральної Ради та утворення Генерального

секретаріату - першого національного уряду в ХХ ст. на чолі з В.Винниченко.

Лідери УЦР обрали тактику, завдяки якій вдалося зберегти високий революційний потенціал українців і стосунки з Росією. Ідею тактики висловив В. Вінніченко: «Ні бунту, ні покірності». Так Рада мала можливість приступити до закладення підвалин автономного ладу в Україні і звернутися до народу з закликом у формі універсалу. 10 червня 1917 р. Центральна Рада доручила В. Винниченку оголосити Перший Універсал.



Зверніться до джерела. Текст І Універсала на стор.156.

  • Що проголошував документ?

Універсал проголошував автономію України й закликав народ до організації нового політичного ладу в Україні. Об’єднання з новою Росією мало відбутися на федеративних засадах.

  • Які положення Першого Універсалу свідчать про автономію України?

«Хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Всі закони на Вкраїні, мають право видавати тільки наші УКРАЇНСЬКІ ЗБОРИ.»

  • Які положення І Універсалу свідчать, про причину створення Універсалу? « Тимчасове Російське Правительство одкинуло всі наші домагання … І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до нашого народу…»

Тимчасовий уряд негативно поставився до Першого універсалу, оголосивши його «злочином» і «виявом сепаратизму» зі сторони України. Проте така реакція не зупинила Центральну Раду, її тиск на російську владу продовжувався. 15 червня, було створено український крайовий уряд – Генеральний Секретаріат на чолі з В. Винниченком. Це рішучий крок на шляху до створення власної держави.

4.Переговори делегації Тимчасового уряду в Києві.

Подумайте. Чому Тимчасовий Уряд шукав угоди з Центральною Радою?

Загроза втратити Україну стала реальною і тому 29 червня 1917 р. до Києва прибула делегація Тимчасового уряду (О. Керенський, М.Терещенко, І.Церетелі). Зі сторони Центральної Ради перемовини вели М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра. Було досягнуто певного компромісу, наслідком якого став Другий універсал Центральної Ради від 3 липня 1917 р.

5.Другий універсал Центральної Ради.

Зверніться до джерела на стор.159 «З Другого універсалу УЦР».

Завдання: відшукайте в тексті Другого універсалу відповідні положення.

  • Які положення Другого Універсалу свідчать про ставлення Центральної Ради до самовільного здійснення автономії України? «Ми рішуче ставимось проти самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання».

  • За яких умов Тимчасовий уряд погодився на українізацію військ (об’єднання українців в окремі військові частини)? «…наскільки таке комплектування, по визначенню Військового Міністра, буде являтись з технічного боку можливим без порушення боєздатності армії.»

  • Чи погодився Тимчасовий уряд на затвердження Генерального Секретаріату - органу крайового управління в Україні? «Генеральний Секретаріат буде представлений на затвердження Тимчасовому Уряду»

V. Узагальнення та систематизація знань.

Складання порівняльної таблиці. Самостійна робота.

1. Порівняйте положення І та ІІ Універсалів ЦР.

2.У чому полягав відступ ЦР від умов Універсалу? Назвіть ці положення.

Повернення до проблемного питання: :«Після утворення Центральної Ради

боротьба за автономію України активізується. Центральна Рада опинилася в

складному становищі: з одного боку – «глуха» позиція Тимчасового Уряду, а з

іншого – зростаюча хвиля українського національного руху. Рада обрала тактику,

яку В.Винниченко висловив так: «Ні бунту, ні покірності». Як ви це розумієте?»

Обговорення за методом «Мікрофон».

Висновок: Українська Центральна Рада не наважилася на відкриту конфронтацію з Тимчасовим Урядом і перейшла з опозиції в союзники, відмовилась від активної боротьби за відродження української державності.



VI. Домашнє завдання.

1. Опрацюйте підручник §33-34 Турченко Ф.Г, Історія України, 10 кл.

2. Пояснить терміни і поняття: І Універсал УЦР, ІІ Універсал УЦР, автономія, федерація, Генеральний секретаріат, українізація армії.

3. Ідентифікуйте дати: 6-8 квітня, 10 червня, 15 червня, 3 липня.

4.Творче завдання: «Якби ви були учасником революційних подій, то яку форму державності – автономію чи самостійність – ви підтримали б? Чому?



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка