Програма асистентської практики для студентів спеціальності 02010501



Скачати 296.41 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір296.41 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра документальних комунікацій

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з навчальної роботи

___________Петрівський Я. Б.

«___» ____________ 2014 року

ПРОГРАМА АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ

для студентів спеціальності 8.02010501

«Документознавство та інформаційна діяльність»

галузі знань 0201 «Культура»

Розглянуто на засіданні кафедри

документальних комунікацій

(протокол № __ від ___ 2014 року)

Рівне – 2014

Програма асистентської практики : метод. рекомендації для студ. спеціальності 8.02010501 «Документознавство та інформаційна діяльність» / упоряд. : Г. В. Сілкова, О. Ю. Бучковська, М. С. Костенко. – Рівне : РДГУ, 2014. – 28 с.

Укладачі:



Бабенко Ж. В., викл. каф. документальних комунікацій РДГУ;

Бучковська О. Ю., викл. каф. документальних комунікацій РДГУ;

Костенко М. С., викл. каф. документальних комунікацій РДГУ;

Сілкова Г. В., канд. пед. наук, доц. каф. документальних комунікацій РДГУ.

Рецензенти:



Тихомирова Є. Б., докт. політол. наук, професор, завідувач каф. міжнародної інформації Волинського національного університету ім. Лесі Українки;

Жук В. М., канд. пед. наук, доц. каф. бібліотекознавства та бібліографії РДГУ.

Відповідальний за випуск:



Сілкова Г. В., канд. пед. наук, доц., завідувач кафедри документальних комунікацій РДГУ

Ухвалено кафедрою документальних комунікацій РДГУ (протокол № __ від ___________ 2014 р.)



© Рівненський державний гуманітарний університет, 2014

ЗМІСТ
Вступ 4

Мета та завдання практики 7

Зміст завдань практики …………………………………………..10

Завдання асистентської практики .………………………………10

Завдання науково-дослідницької практики 13

Бази практики 14

Порядок проведення асистентської практики…………………..15

Обов’язки викладача кафедри – керівника практики 16

Обов’язки студента-практиканта………………………………..16

Форми та методи контролю за проходженням практики 17

Вимоги до звіту 18

Підсумки та оцінювання результатів практики 19

Список рекомендованої літератури 22

Додатки 24



ВСТУП

Магістр, відповідно до Закону України «Про вищу освіту», це вчений ступінь особи, яка на основі ступеню бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді інформаційно-документаційної діяльності.

Підготовка магістра здійснюється на основі освітньо-професійної програми, яка забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікацією. Освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, інформаційно-документаційну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку.

Студенти, які успішно виконали програму підготовки магістра та пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікацією магістра.

У Рівненському державному гуманітарному університеті основою підготовки фахівців ступеню «магістр» є нормативно-правова база освіти: Закон України «Про вищу освіту», Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», Положення «Про ступеневу освіту», Положення Міністерства освіти і науки України «Про організацію науково-дослідної роботи студентів у вищих навчальних закладах», Положення «Про магістратуру РДГУ», Положення «Про організацію педагогічної практики в Рівненському державному гуманітарному університеті».

Освітньо-професійна програма підготовки магістра передбачає теоретичну, практичну та наукову підготовку.



Теоретична підготовка визначається навчальним типовим (робочим) планом спеціальності, в якому зазначається перелік основних навчальних дисциплін (загально університетських та професійно-практичних (фахових)), до кожної з яких розроблені навчальна та робоча програми.

Практична підготовка включає проходження студентами педагогічної (асистентської) практики, яка є завершальним етапом формування викладача вищої школи та дає оцінку готовності магістрантів до виконання функціональних обов’язків викладача вищих навчальних закладів різного рівня акредитації.

Практика має комплексний характер і передбачає забезпечення фахової діяльності за такими напрямами роботи:

1) викладацький – підготовка магістра до викладання базових, професійно-орієнтованих дисциплін зі спеціальності та оволодіння методиками їх викладання у вищих навчальних закладах;

2) організаційно-виховний – підготовка магістра до організації виховної роботи в академічній групі (на посаді куратора академічної групи);

3) науково-дослідний – підготовка магістра до науково-дослідної роботи.

Програма практики передбачає розвиток наукових навичок магістрів, які можуть бути використані в майбутній професійній діяльності викладача, асистента, наукового співробітника у вищих навчальних закладах І–ІV рівнів акредитації. Студенти набувають уміння і навички організації та здійснення наукових досліджень, які використовують в процесі виконання дипломних робіт.



Професійно-педагогічна компетентність магістра включає такі компоненти:

• спеціальна і професійна компетентність щодо дисципліни, які викладаються;

• методична компетентність щодо способів формування знань та вмінь студентів;

• соціально-психологічна компетентність щодо спілкування;

• диференціально-психологічна компетентність щодо мотивів, здібностей, направленості студентів;

• аутопсихологічна компетентність щодо досягнень та недоліків особистісної діяльності.



Складовими професійної компетентності магістрів –фахівців з документознавства та інформаційної діяльності є:

  • теоретичні знання педагогіки і суміжних з нею дисциплін;

  • спеціальні знання з документознавства та інформаційної діяльності;

  • організаційно-виховні вміння;

  • комунікативні вміння;

  • дидактичні вміння;

  • проектувальні вміння;

  • інтелект і креативність;

  • ставлення до професійної і педагогічної діяльності.

Основні напрями діяльності магістра пов’язані із інформаційно-аналітичною, науково-дослідною роботою, що включає такі компетенції:

  • аналітичні вміння, пов’язані з вмінням стратифікувати (сегментувати) педагогічні явища на складові, осмислювати кожну його частину, знаходити ідеї, закономірності, адекватні логіці явища, що розглядається; вміння правильно діагностувати явище; вміння знаходити головну проблему і способи її розв’язання;

  • прогностичні вміння, пов’язані з прогнозуванням розвитку колективу, особистості, процесу діяльності в цілому, з отриманням результатів застосування методів, прийомів та засобів педагогічної, інформаційно-аналітичної та науково-дослідної роботи;

  • проективні вміння, що допомагають фахівцю переводити цілі та зміст діяльності у конкретні педагогічні задачі; враховувати можливості матеріальної бази та особистісно-ділові якості; відбирати види діяльності щодо поставлених завдань; планувати індивідуальну роботу; робити оптимальний відбір змісту, форм, методів та засобів педагогічного процесу; планувати системи прийомів стимулювання активності студентів.

Професійна компетентність фахівця з документознавства та інформаційної діяльності дозволяє заміщення первинних посад відповідно до професійних назв робіт: викладач, менеджер з інформації, референт, помічник керівника, організатор діловодства, аналітик комп’ютерних систем, фахівець з інтелектуальної власності.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Мета практики в системі підготовки фахівця ступеню «магістр» – забезпечити фундаментальну теоретичну та практичну підготовку висококваліфікованих кадрів, які набули б глибоких стійких знань, необхідних для виконання професійних завдань та обов’язків науково-дослідницького та інноваційного характеру в галузі інформаційно-документаційної діяльності, інформаційних систем управління, здатності до самостійної науково-дослідної та педагогічної діяльності у вищих навчальних закладів різного рівня акредитації; формування професійно-педагогічних умінь та навичок асистента кафедри, психологічна та методична підготовка магістрів до виконання обов’язків асистента.

У результаті виконання даної програми магістр має набути таких знань та вмінь:

  • у повному обсязі опанувати зміст гуманітарних і соціально-економічних наук, вивчення яких передбачене освітньо-професійною програмою спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність»;

  • знати історію України, хронологію, етнологію, культурологічні, суспільно-економічні, політичні, державотворчі процеси історичного розвитку українського народу;

  • бути обізнаним із історією української та світової культури;

  • знати основні положення сучасних економічних та політичних теорій;

  • мати чітко сформоване філософське, економічне, політичне мислення;

  • опанувати основи правознавства, особливо у сфері освіти і науки, знати характер і зміст правових відносин у суспільстві;

  • розумітися в соціальних, національних, історичних та демографічних процесах розвитку суспільства;

  • мати активну життєву позицію;

  • знати основи і категорії педагогіки, закономірності психічного розвитку і пізнавальної діяльності людини, психологічні основи навчання і виховання;

  • володіти основними поняттями, концепціями і фактами документознавчої та інформаційної діяльності;

  • опанувати інформологічну та документознавчу термінологію, правила роботи з документними ресурсами, вміння добувати інформацію самостійно;

  • користуватися різними методами наукового дослідження;

  • виступати з доповідями, повідомленнями на науково-практичних конференціях, семінарах різних рівнів;

  • робити висновки на основі аналізу проведених наукових досліджень,

  • користуватися різними методами наукового дослідження;

  • опанувати іноземними мовами;

  • володіти методикою майстерного викладання циклу документознавчих та інформаційних дисциплін в загальноосвітніх, середніх спеціальних школах та вищих навчальних закладах, методикою виховної роботи, технологією організації творчої діяльності учнівського та студентського колективу;

  • використовувати в своїй діяльності сучасні інформаційні технології.

Студент-практикант повинен уміти:

  • проектувати, організовувати й аналізувати свою педагогічну діяльність;

  • планувати навчальні заняття відповідно до навчального плану;

  • забезпечувати міждисциплінарні зв’язки курсу з іншими дисциплінами;

  • розробляти й проводити різні за формою навчання заняття найбільш ефективні при вивченні відповідних тем і розділів програми, адаптуючи їх до відповідних рівнів підготовки студентів;

  • ясно, логічно викладати зміст матеріалу, спираючись на знання й досвід студентів;

  • відбирати й використовувати відповідні засоби навчання;

  • аналізувати навчальну й учбово-методичну літературу й використовувати її для побудови власного викладу програмного матеріалу;

  • організовувати навчальну діяльність студентів, управляти нею й оцінювати її результати;

  • застосовувати основні методи об’єктивної діагностики знань студентів з предмету, вносити корективи в процес навчання з урахуванням даних діагностики;

  • володіти методикою проведення занять із застосуванням мультимедійних засобів навчання;

  • створювати й підтримувати навчальне середовище, що сприяє досягненню цілей навчання;

  • розвивати інтерес у студентів до навчання, використовуючи різні форми мотивації, формувати й підтримувати зворотний зв’язок із аудиторією.

Студент-практикант повинен мати уявлення:

  • про зв’язки предмета з майбутньою професійною діяльністю;

  • про методологічні аспекти предмета в цілому;

  • про підходи до складання завдань, вправ, тестів з різних тем;

  • про можливості застосування комп’ютерної техніки в навчальному процесі.

Завданнями практики є:

  • ознайомлення зі специфічними особливостями педагогічної діяльності викладача вищих навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації;

  • набуття професійних навичок майбутнього асистента кафедри вищого навчального закладу відповідно до вимог вищої школи;

  • поглиблення зв’язку теоретичних знань з педагогічним процесом, використання їх у розв’язанні конкретних навчальних і виховних завдань;

  • ознайомлення із передовим педагогічним досвідом;

  • оволодіння уміннями та навичками організації навчально-виховної, методичної та науково-дослідницької роботи зі студентами;

  • виконання практикантом функцій: викладача фахових дисциплін спеціальності; молодого науковця; куратора студентської групи;

  • формування психологічної готовності до роботи у вищому навчальному закладі;

  • формування творчого підходу до педагогічної діяльності;

  • набуття навичок аналізу результатів своєї педагогічної діяльності;

  • формування потреби педагогічної самоосвіти.

  • набуття навичок організації самостійної дослідницької роботи, результатом якої має бути написання дипломної роботи.

ЗМІСТ ЗАВДАНЬ ПРАКТИКИ

ЗАВДАННЯ АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ

Змістовий модуль 1

Завдання з організаційно-методичної роботи

Проаналізувати навчальний план зі спеціальності:

1) Визначити кількість годин, які формують 1–3 цикли навчального плану спеціальності випускової кафедри за наведеною схемою:


Цикл

Кількість год. всього

Кількість аудиторних год.

Нац. кредити

Кредити ECTS

2) Проаналізувати цикл дисциплін професійно-орієнтованої та практичної підготовки навчального плану за наведеною схемою:

Наймену-вання дисципліни

Кредити ECTS

Нац. кредити

К-сть год. всього

Аудиторні

Лекц.

Практ.

Лабор.

3) Визначити наявність та проаналізувати варіативну частину 3-го циклу

– чи поділено блок 3.2 на:

3.2.1 дисципліни, які встановлює університет;

3.2.2 дисципліни за вибором студента;

– які дисципліни включено в блок 3.2.

4) Визначити види практик, передбачених для формування фахових знань студентів.

5) Визначити форми державної атестації, передбачені навчальним планом спеціальності.

Змістовий модуль 2

Завдання з навчально-методичної роботи

1) Підготувати текст одного лекційного заняття з обраної керівником практики дисципліни.

2) Розробити семінарське заняття з теми лекції, підготовленої у відповідності до завдання № 1.

3) Провести заняття (лекційне, семінарське, практичне) зі студентами за власною розробкою або за робочою програмою викладача – керівника практики.

4) Визначити тему спецкурсу, який сприяв би формуванню професійних знань, вмінь та навичок зі спеціальності у відповідності до годин, визначених навчальним планом.

5) Розробити навчальну та робочу програму спецкурсу, визначеного за завданням № 4.



Змістовий модуль 3

Завдання з документології

1) Здійснити порівняльний аналіз підходів до структури документознавства в концепціях різних авторів, для чого:

а) дослідити та представити структуру сучасного документознавства за концепціями Н. М. Кушнаренко, С. Г. Кулешова, М. С. Слободяника, Г. .М. Швецової-Водки у вигляді схеми;

б) визначити спільні риси і принципові відмінності цих концепцій;

в) обґрунтувати власне розуміння структури документознавства.

2) Здійснити порівняльний аналіз підходів до визначення об’єкта і предмета документології в концепціях різних авторів, для чого скласти порівняльну таблицю, що відображає погляди різних вчених на об’єкт і предмет документології.



Форма таблиці

Джерело відомостей, прізвище, ім’я, по батькові науковця, рік

Об’єкт документології

Предмет документології

3) Здійснити бібліометричний аналіз наукового доробку вітчизняного або зарубіжного документознавця (за вибором магістранта), використавши такі індикатори: загальна кількість публікацій, середньорічна продуктивність вченого, види публікацій, кількість монографій, кількість статей у періодичних та продовжуваних виданнях, кількість рецензій, ареал розсіювання публікацій.

4) Укласти список основної та додаткової літератури на допомогу вивченню обраної керівником практики дисципліни.



ЗАВДАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ПРАКТИКИ

Завдання науково-дослідницької практики:



  • збір та опрацювання матеріалів з теми магістерського дослідження;

  • підготовка тез на студентську наукову конференцію;

  • підготовка виступу з теми наукового дослідження до захисту дипломної роботи;

  • аналіз та підготовка відгуку наукового керівника дипломної роботи магістра;

  • узагальнення результатів власного наукового дослідження у формі рукопису дипломної роботи;

  • подання науковому керівнику завершеного тексту дипломної роботи.

Дипломна робота магістра є кваліфікаційним науково-практичним доробком, що містить науково обґрунтовані теоретичні чи експериментальні результати, висновки та рекомендації і свідчить про спроможність студента самостійно здійснювати наукові дослідження в обраній галузі знань.

Тематика дипломних робіт визначається випусковою кафедрою, затверджується її рішенням і доводиться до відома магістрантів на початку навчального року. Студенту надається право обирати тему, визначену кафедрою, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.

Теми дипломних робіт магістрів пов’язані з напрямами комплексної теми науково-дослідної роботи кафедри.

Керівництво написанням магістрами дипломних робіт здійснюють професори та доценти.



БАЗИ ПРАКТИКИ

з/п

Вид практики

База практики

Документ,

що засвідчує використання

бази практики

1

Асистентська

Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра документальних комунікацій, кафедра бібліотекознавства та бібліографознавства

Структурний підрозділ РДГУ

2

Асистентська

Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету, кафедра міжнародної інформації

Угода про навчально-методичне об’єднання

3

Асистентська

Європейський університет, Рівненська філія

Угода про співпрацю

4

Асистентська

Дубенський коледж Рівненського державного гуманітарного університету

Структурний підрозділ РДГУ

5

Асистентська

Новоград-Волинський економіко-гуманітарний коледж

Угода про співпрацю

6

Асистентська

Тульчинське училище культури

Угода про співпрацю

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ

Під час асистентської практики педагогічна діяльність магістра пов’язана з виконанням всіх функцій викладача кафедри.

Керівництво кафедри обирає дисципліну для виконання магістром завдань асистентської практики. Студенти під час практики мають виконати наступні види робіт:


  • підготувати лекційний матеріал з відповідної дисципліни згідно навчального плану і робочої програми;

  • підготувати і провести практичне заняття з використанням різних методів і засобів навчання;

  • проаналізувати власну проведену педагогічну роботу та роботу інших практикантів.

Програма асистентської практики магістрів передбачає:

  • систематичне ведення педагогічного щоденника асистентської практики;

  • відвідування занять викладачів кафедри з метою набуття педагогічного досвіду;

  • виконання функцій викладача кафедри;

  • систематизацію інформації в межах обраної дисципліни за окремими темами згідно з робочою програмою курсу у вигляді планів-конспектів лекційних занять та методичних розробок для проведення семінарських занять;

  • підготовку і проведення занять з використанням сучасних методів і засобів навчання;

  • роботу з обдарованими студентами, або тими, які відстають у навчанні, проведення індивідуальної виховної роботи зі студентами;

  • виготовлення наочних засобів навчання до проведення занять.

ОБОВЯЗКИ ВИКЛАДАЧА КАФЕДРИ – КЕРІВНИКА ПРАКТИКИ

Керівник практики виконує такі обов’язки:



  • бере участь у настановчому інструктажі студентів на факультеті (перед початком практики) і в підсумковій конференції (по завершенню практики);

  • у випадку неявки магістрів на практику, порушення ними трудової дисципліни, нехтування своїми обов’язками, а також виникнення конфліктних ситуацій повідомляє про це письмово завідувача кафедри і декана факультету;

  • спільно із керівником практики від факультету планує навчально-виховну роботу студентів-практикантів, надає методичну допомогу у підготовці і проведенні занять за фахом, організації роботи із студентським колективом, тощо;

  • відвідує заняття практикантів (лекції, практичні, семінарські та ін.), бере участь у їхньому обговоренні та оцінює;

  • надає магістрам допомогу у виборі теми виховного заходу, розробці плану-конспекту, затверджує його (до початку проведення заходу), бере участь в його обговоренні і оцінює його рівень;

  • консультує практикантів щодо виконання індивідуального науково-дослідного (творчого) завдання, оцінює його;

  • на засіданнях кафедри доповідає про результати проходження практики.

ОБОВЯЗКИ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

1. Дотримуватися графіку проходження практики.

2. Брати участь у настановчих зборах та підсумкових конференціях.

3. Ознайомитися з навчально-виховною документацією кафедри (навчальним планом спеціальності, графіком навчального процесу, індивідуальним планом роботи викладача, робочими програмами та ін.).

4. Знати вимоги вищої школи до заповнення документів.

5. Планувати свою роботу і відображати її результати в індивідуальному плані.

6. Відвідувати заняття викладача – керівника практики, результати відображати в щоденнику практики.

7. Брати участь:

– у розробці робочих програм з дисципліни;

– в оформленні наочності, підготовці дидактичних матеріалів;

– в перевірці залишкового рівня знань студентів, результатів тестів, контрольних завдань;

– у проведенні модульного контролю, атестації студентів;

– у виконанні доручень кафедри;

– в організації позааудиторної роботи зі студентами.



ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЗА ПРОХОДЖЕННЯМ ПРАКТИКИ

Загальна організація та контроль за проведенням асистентської практики здійснює керівник практики від навчального закладу. Поточний контроль за роботою магістрів-практикантів здійснюється керівником практики від кафедри, деканатом та керівником від установи – бази практики.

Виконання програми практики здійснюється відповідно до складеного магістром та затвердженого керівником практики від університету індивідуальним планом практики, який включає етапність та термін виконання завдань практики.

Індивідуальний план заноситься в щоденник практики магістром і хід його виконання контролюється керівником від вищого навчального закладу.

Контроль за якістю проходження магістром асистентської практики проводиться керівником від навчального закладу на загальновідомих принципах навчання в університеті згідно зі всією програмою практики. Протягом визначеного терміну практики керівник відвідує заняття магістрантів, організовує їх обговорення та здійснює аналіз. Крім того, керівник практики здійснює щотижневу перевірку щоденника проходження практики.

Виконання дипломних робіт проводиться за індивідуальними планами, схваленими кафедрою.

Захист магістрами дипломних робіт проводиться на відкритому засіданні Державної кваліфікаційної комісії, затвердженої наказом ректора університету у встановленому Міністерством освіти і науки України порядку.

За результатами проходження практики керівником складається характеристика-відгук на студента-практиканта.

По завершенню асистентської практики магістри подають керівнику практики від кафедри звітну документацією. На підставі поданих документів, результатів роботи студента у період проходження практики та захисту звіту керівником практики приймається рішення про виконання завдань практики і виставляється оцінка.

ВИМОГИ ДО ЗВІТУ

Після закінчення терміну асистентської практики магістри звітують про виконання програми та індивідуального завдання. Звіт про проходження асистентської практики оформлюється у відповідності з вимогами кафедри із обов’язковою наявністю таких структурних елементів:



  • титульний аркуш (оформляється за зразком Додатку 1);

  • вступ (визначаються завдання і мета практики, характеризується перебіг практики тощо);

  • індивідуальний план роботи практиканта з помітками про виконання кожного виду роботи;

  • тематичний план обраної дисципліни;

  • тема лекції, анотація перед темою, план лекційного заняття, контрольні запитання та завдання, рекомендована література;

  • тема і план семінарського заняття, контрольні запитання та завдання, теми рефератів, рекомендована література;

  • самозвіт про виконання індивідуального плану педагогічної практики;

  • конспект лекційного заняття;

  • характеристика-відгук за підписом керівника практики;

  • оформлений щоденник практики.

Обсяг письмового звіту – 10–15 сторінок друкованого тексту в форматі А 4. Для оформлення письмового звіту відводиться три дні наприкінці асистентської практики. Звіт перевіряється, оцінюється і затверджується керівником практики.

ПІДСУМКИ І ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ ПРАКТИКАНТІВ

Письмовий звіт представляється керівнику практики від кафедри на рецензування.

Комісія приймає диференційований залік у магістрів до найближчої сесії або до попереднього захисту кваліфікаційних робіт.

Результат захисту практики вноситься у щоденник практики, заліково-екзаменаційну відомість, залікову книжку (індивідуальний навчальний план) студента за підписом керівника практики від навчального закладу.

Диференційований залік оцінюється за національною чотирибальною системою та в балах за кредитно-модульною системою (ECTS).

Підсумкова оцінка за результатами практики формується з суми балів, отриманих магістром-практикантом за кожен модуль, за шкалою КМСОНП відповідно до вимог ECTS, а також – за традиційною шкалою.



Шкала відповідності балів національній системі оцінювання:

90-100 балів – відмінно (А)

82-89 балів – добре (В)

74-81 балів – добре (С)

67-73 балів – задовільно (D)

60-66 балів – задовільно (Е)

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання ()

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F)



Шкала оцінювання проходження практики:

Виконання завдань та підготовка матеріалів

Захист матеріалів практики

Сума

60

40

100


Види та форми виконаної роботи

Кількість балів


Виконання завдань асистентської практики, з них:

30

Модуль 1. Завдання організаційно-методичної роботи

10

Модуль 2. Завдання навчально-методичної роботи

10

Модуль 3. Завдання з документології

10

Виконання завдань науково-дослідницької практики

20

Оформлення матеріалів практики та додержання вимог щодо оформлення звіту

10

Захист практики

40

Усього

100

Змістовно-діяльнісна структура програми практики включає в себе 2 модулі. Перший модуль включає виконання завдань програми практики. Кількість балів, яку максимально може набрати студент за кожен навчальний елемент і відповідно за перший модуль становить 60 балів. Завершує практику другий модуль-контроль (захист практики), максимальна кількість балів за модуль-контроль – 40. Загальна кількість балів за практику – 100.

    1. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



  1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : підручник / А. М. Алексюк. – К. : Вища шк.., 1998. – 560 с.

  2. Вакарчук І. О. Вища освіта України / І. О. Вакарчук // Європейський вимір: стан, проблеми, перспективи. Вища школа. – 2008. – № 3 – С. 8–21.

  3. Вища освіта України і Болонський процес : навч. посіб. / М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук та ін. ; за ред. В. Г. Кременя. – Тернопіль : ВЕЖА, 2004. – С. 230.

  4. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи / С. С. Вітвицька. – К. : Логос, 2003. – 221 с.

  5. Вітвицька С. С. Практикум з педагогіки вищої школи : навч. посіб. за модульно-рейтинговою системою навчання для студ. магістратури / С. С. Вітвицька. – К. : Освіта, 2005. – 396 с.

  6. Галагузов В. М. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні / В. М. Галагузов , М. Б. Євтух. – К. : Освіта, 1995. – 241 с.

  7. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. – К. : Світ, 2004. – 147 с.

  8. Козаков В. А. Самостоятельная работа студентов и её информационно-методическое обеспечение / В. А. Козаков. – К. : Высш. школа, 1990. – 195 с.

  9. Коротяєв Б. І. Педагогіка вищої школи / Б. І. Коротяєв, Є. О. Гришин, О. А. Устинко. – К. : Освіта, 1990. – 243 с.

  10. Марушкевич А. А. Педагогіка вищої школи / А. А. Марушкевич. – К. : Логос, 2006. – 215 с.

  11. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / З. Н. Курлянд, Р. І. Хмелюк, А. В. Семенова та ін. ; за ред. З. Н. Курлянд. – К. : Вища шк., 2005. – С. 241.

  12. Педагогічна майстерність : підруч. / за ред. І. А. Зязюна. – К. : Вища шк., 1997. – 212 с.

  13. Подоляк Л. Г. Психологія вищої школи : навч. посіб. для магістрантів і аспірантів / Л. Г. Подоляк, В. Г. Юрченко. – К. : Дивосвіт, 2006. – 236 с.

  14. Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) [Електронний ресурс] : лист МОН № 1/9-168 від 25.04.01 р. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/3118/. – Заголовок з екрану.

  15. Фокин Ю. Г. Преподавание и воспитание в высшей школе: учеб. пособие для студ. вузов / Ю. Г. Фокин. – М. : ИНФРА-М, 2002. – 287 с.

  16. Чернилевский Д. В. Технология обучения в высшей школе / Д. В. Чернилевский, О. К. Филатов ; под ред. Д. В. Чернилевского. – М. : Высш. школа, 2006. – 212 с.


ДОДАТКИ

Додаток 1

Форма титульного аркуша звіту про проходження асистентської практики

Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра документальних комунікацій

З В І Т
про проходження______________________________ практики

(назва практики)

_____________________________________________________

(назва установи)

Виконав: студент _____________________

(назва факультету, спеціальності, курсу, групи)

____________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

Керівник: ___________________________

(вчений ступінь, звання, посада)

__________________________________________________

(прізвище та ініціали)

Рівне – 20___

Додаток 2

Орієнтовна схема підготовки лекційного заняття

В умовах КМСОНП лекція залишається організаційно-методичною основою для усіх форм навчальної діяльності студента.

Процес підготовки лекції включає такі частини:



  • вступна частина. Формується план лекції, її мета й завдання. Коротко характеризується змістовий модуль в цілому, його проблеми, стан, зв’язок з попередніми планами та дисциплінами. Надаються методичні поради щодо його самостійного вивчення, рекомендується доцільний список основної і допоміжної навчальної та наукової літератури, інших інформаційних джерел та ресурсів.

  • основна частина. Наводиться стисла характеристика усіх питань, передбачених планом лекції, наводяться докази, факти, приклади, характеристики різних точок зору, визначення своєї позиції, зв’язок з вітчизняним та європейським досвідом та практикою.

  • заключна частина. Формуються основні висновки, подаються методичні поради щодо самостійної роботи над змістовим модулем, підготовки до тестового модульного контролю, поради та відповіді на запитання. Особливу увагу слід надавати вступній лекції. Методично вона повинна бути побудована таким чином, щоб у студента з’явилася зацікавленість до даної галузі науки, склалося про неї вичерпне уявлення.

Зміст лекцій встановлюється на основі навчальної програми з даної дисципліни. Це вимагає жорсткої системи відбору матеріалу, вмілого використання наочних посібників, технічних засобів навчання та комп’ютерної техніки.

Ефективність лекції може бути значно підвищена за рахунок раціонального використання технічних засобів навчання, які скорочують витрати часу на технічну роботу, пов’язану з відтворенням плану лекції, рекомендованої літератури, побудови складних графіків, діаграм, схем.

Успіх подачі матеріалу багато в чому залежить від знання лектором правил формальної логіки і їх використання. В логіці кожна думка, яка має бути доведена, підпорядковується законам логіки. Вона повинна бути чіткою і не змінюватися на протязі всього обґрунтування і доказів.

Додаток 3

Орієнтовна схема підготовки практичного заняття

Практичні заняття — це своєрідна форма зв’язку теорії з практикою, яка слугує для закріплення теоретичних знань шляхом залучення студентів до вирішення різних навчально-практичних та пізнавальних завдань, відпрацювання навичок використання обчислювальної техніки, умінь використовувати спеціальну літературу. В змісті практичних занять виділяють систему формування загальних і професійних якостей: технічних, педагогічних тощо; професіоналізму (репродуктивного засвоєння спеціальної діяльності); досвід професійної творчості в сфері обраної професії і спеціальності; систему норм і відносин в колективі; досвід оціночно-емоційної діяльності.

Підготовка практичного заняття включає добір типових і нетипових задач, завдань, ситуацій, питань, забезпечення їх методичними матеріалами, перевірку підготовки аудиторії, технічних засобів навчання. Перед їх початком потрібно ознайомити студентів з метою і завданням занять, вимогами, формами звітності.

Підготовка практичного заняття включає такі частини:



  1. Тема заняття.

  2. Мета заняття.

  3. Завдання заняття.

  4. План.

  5. Короткий опис виконання роботи кожного пункту плану (питання, форми роботи, зміст).

Методичне видання



ПРОГРАМА АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ





Методичні рекомендації

для студентів спеціальності 8.02010501

«Документознавство та інформаційна діяльність»


Укладачі:
Бабенко Ж.В., Бучковська О.Ю., Костенко М.С., Сілкова Г.В.

Відповідальний за випуск:

Сілкова Г.В.

Комп’ютерний макет та верстка:
Федорук Л.М.


Редакційно-видавничий відділ

Рівненського державного гуманітарного університету

33028, м. Рівне, вул. С.Бандери, 12
Формат 60х84 1/16.

Ум. др. арк. 0,8.



Тираж 50 прим. Зам. № 420/2.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка