Програма державного екзамену з географії з методикою викладання



Сторінка1/3
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.65 Mb.
  1   2   3


МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО


Природничо-географічний факультет

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Перший проректор___________ А.М. Солоненко

«_____» ________________ 2015 р.




ПРОГРАМА
ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ З

ГЕОГРАФІЇ З МЕТОДИКОЮ ВИКЛАДАННЯ

ФОРМА НАВЧАННЯ: ЗАОЧНА
освітньо-кваліфікаційний рівень “БАКАЛАВР”

Галузь знань 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040104 Географія*

Мелітополь – 2015

Програма держаного екзамену з географії з методикою викладання / Укладачі: О.С. Арабаджі, І.А. Арсененко, І.А.Донець, Л.М. Даценко - Мелітополь, МДПУ імені Богдана Хмельницького, 2015. – 37 с.

Ухвалено на засіданні кафедри фізичної географії і геології (протокол № 7 від 22.02.2015р.).

Ухвалено на засіданні кафедри туризму, соціально-економічної географії та краєзнавства (протокол № 5 від 17.12.2015р.).

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Державний екзамен з географії з методикою викладання передбачає перевірку загальнотеоретичної і практичної підготовки випускників вищого навчального закладу за напрямом підготовки 0401 природничі науки освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальності: 6.040104 Географія освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” у відповідності до державних стандартів підготовки (освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма).

У зв’язку з реалізацією системою Вищої освіти України ідей Болонського процесу на природничо-географічному факультеті навчальний процес здійснюється за кредитно-модульною системою, що передбачає ступеневий рівень підготовки фахівців.

Основними завданнями підготовки бакалаврів педагогічної освіти з географії є формування основних знань з предмету з використанням інноваційних технологій, широкого географічного світогляду, вміння орієнтуватись у великому обсязі професійної інформації та застосовувати її у практичній професійній діяльності.

Основою успішності виконання поставлених завдань є систематичне формування у студентів бакалаврату загальнотеоретичних положень географічної науки, географічних законів і закономірностей, основних термінів і понять упродовж всього терміну навчання. У відповідності до цього викладачами природничо-географічного факультету МДПУ складена програма іспиту з географії та методики її викладання, до якої у логічній послідовності включені розділи “Фізична географія”, “Економічна і соціальна географія”, “Методика викладання географії”, до яких увійшли теоретичні і практичні питання у відповідності до основних дисциплін навчального плану спеціальності. Програмою передбачене висвітлення міжпредметних зв’язків географічних дисциплін, географічних і соціальних процесів та їх наслідків, а також зв’язки з іншими предметами негеографічного циклу. При цьому була врахована специфіка кожної дисципліни, а також зміст інтегрованої шкільної навчальної програми з географії, виходячи з того, що державний екзамен є формою перевірки готовності молодого спеціаліста – бакалавра з географії до викладання географічних предметів у школі.

Студент – випускник бакалаврату під час державного екзамену повинен показати:

- знання основних географічних законів і закономірностей у природі і суспільстві;

- добрі знання основних термінів і понять з дисциплін географічного змісту;

- вміння аналізувати географічну інформацію з використанням географічних карт і атласів, географічної літератури, аналізувати супутню інформацію та застосовувати її у географічних дослідженнях;

- вміння користуватися географічним обладнанням і приладами;

- вміння застосовувати отримані теоретичні знання і практичні уміння під час викладання географії у середніх навчально-виховних закладах.

Програма державного екзамену з географії з методикою її викладання рекомендована для спеціальності “географія” за напрямом 0401 природничі науки.


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

рівня знань студентів

У зв’язку з впровадженням в 2006 році у навчальний процес Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького кредитно-модульної системи оцінювання знань студентів постала необхідність впровадження 100-бальної системи оцінювання рівня знань студентів під час державної атестації. У відповідності до цього географічними кафедрами природничо-географічного факультету були розроблені критерії оцінювання відповідей студентів на питання екзаменаційних білетів, винесених на державну атестацію.

У структурі екзаменаційного білета три питання теоретичного характеру і 25 тестових. Теоретичні питання укладені у відповідності до розділів географії: перше питання – з фізичної географії, друге питання – з економічної та соціальної географії, третє питання – з методики навчання географії. Теоретичні і тестові питання укладені у відповідності до переліку дисциплін навчального плану спеціальності. Кожне теоретичне питання оцінюється максимум у 25 балів, а кожна правильна відповідь на тестові питання оцінюється в один бал.

Критерії оцінювання теоретичних питань:



  1. Повнота і вичерпність відповіді – до 15 балів включно.

  2. Вміння користуватись географічними картами та атласами – до 3 балів (для методичного питання – зв'язок зі школою).

  3. Володіння географічною термінологією і номенклатурою – до 2 балів.

  4. Структура і логічність відповіді – до 2 балів.

  5. Наведення підтверджуючих географічних прикладів – до 2 балів.

  6. Поведінка перед аудиторією – 1 бал.

Кожне тестове питання екзаменаційного білета містить чотири варіанти відповіді, з яких тільки одна правильна. Загальна сума балів, яка може бути отримана при відповіді на тестові питання, становить 25 балів.


Геологія

Проблема часу в історичній геології. Геохронологія і стратиграфія. Абсолютний та відносний вік Землі. Геохронологічна таблиця. Основні положення теорії тектоніки літосферних плит та теорії геосинкліналей.

Еволюція літосфери і рельєфу. Виникнення та розвиток земної кори. Теорія динамічної акреції та теорія збільшення. Основні орогенези в розвитку Землі. Плити, щити, старі і молоді платформи.

Еволюція атмосфери, гідросфери. Виникнення і генезис атмосфери, гідросфери. Зміна хімічного складу. Клімат палеозою, мезозою, кайнозою. Таласократичні та теократичні епохи в історії Землі.

В.І. Вернадський - засновник вчення про біосферу. Еволюція біосфери. Час і гіпотези виникнення життя. Етапи розвитку життя на Землі. Еволюція рослинного світу в докембрії, палеозої, мезозої, кайнозої. Еволюція тваринного світу в докембрії, палеозої мезозої, кайнозої.

Корисні копалини, їх типи, пошуки, прогнозування. Екологічні проблеми, що пов'язані з використанням корисних копалин. Методи відтворення антропогенних ландшафтів.


Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства

В.В. Докучаєв – засновник вчення про ґрунти. Значення основних положень його теорії в наш час. Грунт як природне тіло, його відмінності і схожість з іншими природними тілами.

Гранулометричний (механічний) склад ґрунтоутворюючих порід. Загальні фізичні та фізичні-хімічні властивості ґрунту. Мінеральний та хімічний склад ґрунтоутворюючих порід та ґрунтів, основні типи ґрунтів, їх утворення, характеристика, поширення.

Рослини – основне джерело гумусу в ґрунті. Біологічний кругообіг речовин. Тепловий і температурний режим ґрунтів. Водний баланс і водний режим ґрунтів. Сучасні проблеми зволоження ґрунтів степової зони України. Роль рельєфу в процесі ґрунтоутворення. Основні закономірності розміщення ґрунтів на земній кулі.

Диференціація полярного грунтово-біологічного поясу (ГБП). Особливості ґрунтоутворення в межах полярного ГБП.

Основні грунтоутворюючі процеси і зональні типи ґрунтів в межах бореального, субтропічного, тропічного, суббореального грунтово-біокліматичних поясів.


Загальне землезнавство

Фігура і розміри Землі. Географічне значення фігури Землі, її розмірів. Обертання Землі навколо осі і його наслідки. Доба як основна одиниця часу. Час місцевий, поясний, всесвітній. Обчислення місцевого часу. Часові пояси. Рух Землі навколо Сонця. Значення вчення Кеплера, Коперніка, Галілея. Освітленість Землі Сонцем. Пояси освітленості. Полуденна висота Сонця над горизонтом і її обчислення.

Сонячна радіація – головне джерело енергії у географічній оболонці. Зміни сонячної радіації в атмосфері: вбирання, відбиття, розсіювання. Закономірності розподілу сонячної радіації біля земної поверхні. Альбедо. Випромінювання радіації поверхнею Землі. Зустрічне випромінювання. Ефективне випромінювання, тепличний (оранжерейний) ефект атмосфери. Радіаційний баланс та його складові. Закономірності розподілу радіаційного балансу.

Тепловий режим підстилаючої поверхні і атмосфери. Зміни температури повітря з висотою, інверсія температури та її види. Добовий і річний хід температури повітря та їх зонально-регіональні особливості. Типи річного ходу температури. Закономірності розподілу температури повітря. Теплові пояси.

Вода в атмосфері. Характеристики вологості повітря. Випаровування та випаровуваність. Добовий і річний хід вологості на різних широтах. Атмосферні опади, їх види. Генетична класифікація опадів. Закономірності розподілу опадів на Землі. Типи річного ходу. Атмосферне зволоження.

Атмосферний тиск. Закономірності розподілу тиску на підстилаючу поверхню. Центри дії атмосфери. Повітряні маси і атмосферні фронти. Формування повітряних мас, "зональні типи" повітряних мас та їх характеристика. Морське та континентальне повітря. Теплі і холодні атмосферні фронти, їх міграція за сезонами, роль у формуванні кліматичних поясів. Циклони, їх утворення і розвиток. Циклони тропічних і позатропічних широт. Погода в циклонах, Антициклони, їх розвиток. Погода в антициклоні. Антициклональна інверсія.

Загальна циркуляція атмосфери. Система західного переносу. Зони конвергенції і дивергенції повітряних мас. Пануючі вітри (пасати, західні вітри помірних широт, східні вітри), Мусонна циркуляція. Формування постійних і сезонних центрів атмосфери.

Клімат. Процеси і фактори кліматоутворення та їх характеристика. Класифікація кліматів Б.П. Алісова. Характеристика кліматичних поясів за Б.П. Алісовим (одного-двох за вибором студента).

Гідросфера. Об'єм і структура гідросфери. Кругообіг води в природі, його значення для географічної оболонки.

Фізико-хімічні властивості вод Світового океану і зонально-регіональний характер їх прояву. Тепловий режим океанів і морів, закономірності розподілу температури на поверхні і в товщі вод океану.. Динаміка океанських вод. Океанічні течії, їх походження і класифікація.

Річка і річкові системи. Фізико-географічні фактори річкового стоку. Розподіл річкового стоку на Землі. Класифікація річок за джерелами живлення і водним режимом О.О.Воєйкова І М.І.Львовича. Зональні типи водного режиму річок.

Літосфера. Геоморфологія - наука про рельєф. Літосфера - складова частина географічної оболонки. Сучасні уявлення про літосферу. Основні риси земної поверхні. Планетарні мега-, макро-, мезо- і мікроформи рельєфу.

Рельєфоутворення, Основні джерела рельєфоутворення (внутрішня енергія Землі, сонячна енергія, сила тяжіння, космічні фактори). Рельєфоутворення як один із процесів кругообігу речовин і енергії. Геотектура, морфоструктура, морфоскульптура.

Планетарний рельєф Землі, основні елементи материків, океанічних западин. Закономірності розташування і співвідношення материків, океанів, гір, рівнин наземній кулі.

Морфоструктура суші. Класифікація рівнинної і гірської морфоструктури за ознаками. Поняття про епіплатформний орогенез, епігеосинклінальний орогенез, відроджені, молоді, омолоджені гори.

Морфоскульптура. Класифікація морфскульптурного рельєфу за походженням. Флювіальний, кріогенний, суфозійний, еоловий, гляціально-нівальний, гравітаційний, карстовий рельєф як відтворення загального процесу денудації. Закономірності морфоскульптурного рельєфу Землі. Фактори рельєфоутворення для певного морфоскульптурного рельєфу. Поняття про фоновий рельєф, реліктовий рельєф, інверсійний рельєф.

Географічна оболонка. Загальні закономірності будови і розвитку географічної оболонки: єдність і цілісність, кругообіг речовин і енергії, ритмічність, полярна асиметрія. Основні етапи розвитку географічної оболонки, ЇЇ закономірності. Праці В.Докучаєва, Л.Берга, А.Григор'єва, С.Калесника.

Географічні пояси і зони Землі, їх коротка характеристика.

Фізико-географічне районування. Основні принципи і методи фізико-географічного районування. Система таксономічних одиниць у фізичній географії.

Поняття про ландшафт. Роль різних компонентів у формуванні ландшафтів. Вчення М.А.Солнцева про морфологічні елементи ландшафту.

Географічне середовище і суспільство. Проблема взаємодії суспільства і природи. Сутність проблеми раціонального природокористування, її глобальний і регіональний характер.
Геоекологія

Геоекологія: одна назва для різних наук. Інтерпретації геоекології як біологічних, соціологічних та географічних дисциплін, багатодисциплінарних та міждисциплінарних наукових напрямків у межах географії. Погляди К.Тролля, Г.Лєзера, Е.Неефа, Г.Бачинського В.Бокова, О.Топчієва та інших дослідників на об’єкт, предмет та завдання геоекології. Класифікація основних інтерпретації геоекології на підставі об’єктів дослідження.

Особливості екологічного та геопросторового підходів. Екологічний підхід як загальнонауковий метод дослідження. Історія формування та структура сучасної "великої" екології. Екосистема як об’єкт екологічного дослідження. Вклад географів у розвиток екологічного підходу та його конкретних методів. Геосистема як об’єкт геопросторового дослідження. Історія концепції геосистеми. Сучасні визначення. уявлення про ієрархію геосистем.

Дослідження з використанням екологічного та геопросторового підходів. Основні наукознавчі визначення. Поняття наукової дисципліни. Географічні та екологічні науки як дисципліни, багатодисциплінарні та міждисциплінарні напрямки досліджень. Феномен трансдисциплінарності. Синергетика тріади наука-технологія-суспільство. Основні визначення трансдисциплінарності. Суспільно-політична значимість геоекологічних досліджень та інформації. Значення технології геоматики для проведення геоекологічних досліджень.

Геоекологія як трансдисциплінарна наука про геоекосистеми. Визначення ландшафту та геоекосистеми з позицій постнекласичної методології. Уявлення про комплементарні геоекосистеми. Взаємозв’язок між проблемно-орієнтованим та системно-орієнтованим геоекологічним дослідженням. Дисципліни геоекології.

Застосування теоретичних засад геоекології. Етапи трансдисциплінарного геоекологічного дослідження. Регіональний приклад геоекологічного дослідження



  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка