Програма державного екзамену з географії з методикою викладання



Сторінка2/3
Дата конвертації08.03.2016
Розмір0.65 Mb.
1   2   3

Основи ландшафтознавства


Просторова організація геосистем. Основні організаційні рівні геосистем. Структура і кордони ландшафтної сфери. Природні фактори глобальної, регіональної і локальної організації ландшафтів.

Морфологічна структура ландшафту. Ландшафт як система. Вертикальна і горизонтальна структура ландшафтних комплексів. Територіальні спряження ландшафтних систем(пара динамічні і парагенетичні).

Типи кордонів ландшафтних комплексів та їх функції.

Часова організація геосистем. Коло обіг речовин та енергії як основа функціонування геосистем. Стани геосистем.

Принципи класифікації сучасних ландшафтів. Основні класифікаційні категорії. Природно-антропогенні та антропогенні ландшафти.

Оптимізація ландшафтів. Культурний ландшафт та його основні функціональні елементи.

Прикладне ландшафтознавство. Виробнича, меліоративна, естетична оцінка ландшафту. Ландшафтний моніторинг. Ландшафтний прогноз.
Географія інфраструктури

Поняття і сутність географії інфраструктури. Об’єкт і предмет дослідження. Впровадження поняття «інфраструктура» в економіку та в економічну географію. Функціональна роль інфраструктури для розвитку народногосподарського комплексу й для забезпеченості життєдіяльності населення. Зарубіжна географічна школа та її представники. Вітчизняні економіко-географи про сутність інфраструктури як сфери, яка забезпечує нормальний та безперервний процес суспільного виробництва та місце її в єдиному народногосподарському комплексі.

Особливості й ознаки інфраструктури від інших складових народногосподарського комплексу. Значення, сутність економіко-географічних досліджень інфраструктури, історія розвитку. Методологія наукового пізнання й теоретичних досліджень. Використання територіального, системного, системно-структурного підходу до розвитку елементів інфраструктури (виробничої, соціальної, ринкової). Галузевий та територіальний підходи наукових досліджень до вивчення виробничої й соціальної інфраструктури. Суть економіко-географічних досліджень інфраструктури.

Основи територіальної організації інфраструктури. Специфіка «продукції», «інфрапослуг» виробничої і соціальної інфраструктури. Основні задачі економіко-географічних досліджень територіальної організації інфраструктури. Методи наукового дослідження. Статистичний, математичний, картографічний методи їх роль і значення. Оцінка ступеня використання елементів й обєктів інфраструктури на певній території населенням та матеріальним виробництвом.

Система показників рівня розвитку виробничої і соціальної інфраструктури: вартісні, натуральні, якісні. Визначення якісного рівня забезпеченості території елементами та об’єктами інфраструктури (виробничої і соціальної) та їх сполученням. Комплексна оцінка території щодо розвитку інфраструктури. Особливості методики прогнозування інфраструктури і її територіальних комплексів.

Роль виробничої інфраструктури в формуванні і розвитку єдиного народногосподарського комплексу. Особливості розвитку економічних районів на сучасному етапі. Інфраструктура як один із найважливіших районоутворюючих факторів. Роль виробничої інфраструктури в розвитку територіально-виробничого комплексу (ТВК) та агропромислового комплексу (АПК) різних масштабів і рангів. Економічне районування і інфраструктура. Виробнича інфраструктура й промисловість. Роль і склад виробничої інфраструктури. Єдність елементів виробничої інфраструктури (функціональне й територіальне). Зв'язок виробничої інфраструктури з господарською організацією території. Класифікація (магістральна, інженерно-комунікаційна й виробнича), ознаки виробничої інфраструктури. Проблеми і перспективи її розвитку.

Методика вивчення територіальної організації інфраструктури. Соціальна інфраструктура. Співвідношення елементів інфраструктури з елементами виробничої і невиробничої сфери народного господарства.

Місце соціальної інфраструктури в народногосподарському комплексі. Соціальна інфраструктура її поняття, склад. Передумови розвитку й особливості вивчення соціальної інфраструктури. Соціальний розвиток села. Основні завдання соціальної інфраструктури. Класифікація соціальної інфраструктури: матеріально – побутова, соціально-культурна сфера. Рекреація і туризм. Розвиток екологічної інфраструктури на оточуюче середовище.

Взаємозв’язок між галузями народного господарства і невиробничою сферою, а також галузями матеріального виробництва і інфраструктурою. Співвідношення сфери матеріального виробництва й не матеріальної сфери як складових господарського комплексу і інфраструктури є головною умовою його формування. Визначення понять «невиробнича сфера», «сфера обслуговування», «сфера послуг» та відміни між ними. Роль інфраструктури в формуванні опорного каркасу системи розселення.

Ринкова інфраструктура. Транспортна інфраструктура в економічній системі суспільства. Сутність ринку, його функції та умови формування. Структура ринку. Ринкова інфраструктура, її склад, особливості, значення. Взаємозв’язок об’єктів, установ ринкової інфраструктури з матеріальним виробництвом. Моделі ринкової економіки. Формування установ ринкової інфраструктури для успішного розвитку ринкової економіки в Україні. Особливості становлення ринкових взаємовідносин в Україні.

Територіальна структура господарства та її зміни в період науково-технічної революції (НТР). Транспорт, його структура, транспортна мережа, роль і значення. Розвиток інфраструктури в умовах поглиблення географічного поділу праці.

Інституційна інфраструктура. Підходи до визначення поняття «інституційна інфраструктура». Склад, особливості розвитку й функціонування, роль та значення для дії єдиного народногосподарського комплексу.

Інфраструктурно-територіальний комплекс (ІТК) як структурне-функціональне утворення, яке сприяє підвищенню ефективності, розвитку всього народногосподарського комплексу. Виробнича єдність, мета, задачі інфраструктурно-територіального комплексу. Вплив ІТК на зовнішні й внутрішні економічні зв’язки. Міжнародна інфраструктура.

Фінансово-кредитна система й інфраструктура. Загальні риси стану і розвитку. Характеристика, поняття, склад, особливості функціонування фінансово-кредитної інфраструктури. Фінанси підприємств і організацій. Фінанси населення. Банківська система Україна. Кредит. Кредитно-грошова політика. Економічний аналіз діяльності комерційного банку. Вплив інфраструктури на розвиток і розміщення галузей господарства. Пропорційність розвитку галузей народного господарства та об’єктів і елементів інфраструктури в межах даної території.


Екскурсознавство

Місце дисципліни „Екскурсознавство” серед інших дисциплін відповідного профілю. Мета, задачі дисципліни, зв’язок з фаховими дисциплінами.

Предмет, об’єкт, мета і завдання курсу „Екскурсознавство”. Сутність екскурсійної діяльності. Теорія екскурсійної справи. Екскурсознавство, як наука. Роль екскурсійної практики в розвитку екскурсознавства.

Історія розвитку екскурсійної справи. Прообраз туризму в мандрівництві давнини (ΙХ- ХΙХ ст.). Початок організованого туризму, зародження і становлення екскурсійної справи (кінець ХΙХ ст. – початок ХХ ст.). Створення централізованої системи управління туризмом (1920-1949 рр.). Відновлення і розвиток екскурсійної справи в повоєнній радянській Україні (50-80-ті роки ХХ ст.). Екскурсійна справа на сучасному етапі.

Сутність екскурсії, її функції та ознаки. Екскурсія, як форма спілкування. Сутність екскурсії. Ознаки та функції екскурсії. Сучасна структура організації екскурсійної діяльності та її взаємозв’язок з рекреацією і туризмом. Сутність екскурсійного процесу. Мета, завдання і форми проведення екскурсійної діяльності.

Поняття функція. Функція наукової пропаганди. Функція інформації. Функція організації культурного дозвілля. Функція розширення культурно-технічного кругозору. Функція формування інтересів людини. Поєднання двох і більше функцій в екскурсії. Особливості функції екскурсії для різних груп екскурсантів: для дітей та підлітків; для молоді; для дорослих людей; для інвалідів; для іноземних туристів.

Ознаки екскурсії (загальні, специфічні). Екскурсійний метод пізнання, його значення, мета і завдання. Особливості і головні вимоги до екскурсійного методу пізнання.

Елементи психології і логіки в екскурсії. Екскурсія як педагогічний процес. Екскурсія як метод пізнання. Сукупність уявлень: пізнання об’єкту; уявлення пов’язані з мисленням та ін. Індуктивний і дедуктивний методи пізнання в екскурсіях. Закони та вимоги логіки. Завдання логічних суджень. Значення логіки в підвищенні ефективності екскурсії. Екскурсія, як педагогічний процес. Компоненти педагогічної діяльності екскурсовода. Поєднання завдань навчання та виховання. Педагогічна техніка, її основні елементи. Використання методів привчання, вимоги, заохочення, переконання в екскурсії.

Класифікація екскурсій. Тематика і зміст екскурсій. Класифікація екскурсій, принципи і критерії класифікації. Тема, сутність поняття. Тематика екскурсій, як сутність тем. Визначення тематичної екскурсії, її завдання. Визначення композиції екскурсії. Ведуча підтема в екскурсії, її роль в екскурсіях. Назва екскурсії.

Оглядові екскурсії по місту та методичні прийоми їх проведення. Екскурсії на історичну тематику та методичні прийоми їх проведення. Екскурсії на археологічну тематику та методичні прийоми їх проведення. Мистецтвознавчі екскурсії та методичні прийоми їх проведення. Літературні екскурсії та методичні прийоми їх проведення. Музейні екскурсії та методичні прийоми їх проведення. Природознавчі і географічні екскурсії та методичні прийоми їх проведення. Краєзнавчі екскурсії та методичні прийоми їх проведення. Країнознавчі екскурсії та методичні прийоми їх проведення. Заміські екскурсії та методичні прийоми їх проведення. Виробничі екскурсії та методичні прийоми їх проведення. Екскурсії на архітектурно-містобудівні теми та методичні прийоми їх проведення.

Класифікація рекреаційно-туристичних ресурсів, їх використання та значення для організації екскурсійної діяльності. Природно-географічні рекреаційно-туристичні ресурси. Природно-антропогенні рекреаційно-туристичні ресурси. Суспільно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси. Методика дослідження та оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів. Перехід рекреаційно-туристичних ресурсів в екскурсійні об’єкти.

Показ – основний елемент екскурсії, його сутність та види. Сутність розповіді на екскурсії, основні вимоги, особливості. Поєднання показу та розповіді в екскурсії. Процес становлення екскурсії. П’ять рівнів даного процесу. Зв’язок трьох компонентів екскурсії – основа активності показу і розповіді. Аналіз зростання екскурсійної ситуації. Активізація екскурсійного об’єкту. Підвищення ролі екскурсовода. Зростання активності екскурсантів.

Сутність екскурсійної методики, основні вимоги. Сучасні шляхи вдосконалення екскурсійної методики. Технологія підготовки нової екскурсії. Класифікація екскурсійних об’єктів і критерії їх оцінки. Картки (паспорти) пам’ятників задіяних в екскурсіях. Вивчення особливостей кожного із пам’ятників історії і культури. Оцінка зовнішнього виду пам’ятників – їх естетична виразність, охорона та збереження. Об’єм інформації пізнавальної цінності та відомості об’єкту. Особливості розміщення екскурсійного об’єкту.

Основні вимоги до складання екскурсійного маршруту. Визначення методичних прийомів (показу та розповіді) ті техніки ведення екскурсії. Складання методичної розробки екскурсії. Об’їзд (обхід) в екскурсійному маршруті. Складання індивідуального тексту екскурсії. Підготовка контрольного тексту екскурсії. Прийом та здача екскурсії. Затвердження екскурсії і екскурсійного маршруту. Комплектування „портфелю екскурсовода”. Обов’язкова документація екскурсії.




Географія культури

Мета і завдання навчального курсу. Теорія та методологія географії культури. Теорія та методологія географії культури. Поняття культури та його еволюція. Культура як об’єкт географічного дослідження. Предмет ГК. Місце ГК в системі географічних наук. Розвиток геокультурних досліджень у світі та в Україні.

Методологічні положення ГК. Підходи до географічного вивчення культури: системний, історичний, детерміністське-технологічний, порівняльно-географічний, формаційний, цивілізаційний, діяльнісний, картографічний. Функція часу в ГК. Функціональна модель методологічної сутності ГК. Ідеологічна, соціальна, ландшафтна підсистеми. Види та форми зв’язків. Функціонально-компонентні складові: матеріальна, духовна, екологічна культура.

Територіальна організація культури. Поняття про геокультурний ареал, його структуру.

Культурогенез. Культурогенез як поняття і методологічний підхід. Етногенез та культурогенез. Чинники культурогенезу: природні соціально-економічні, історичні, науково-технічні, політичні, інноваційні, асиміляційні. Культурний комплекс.

Геокультурне середовище. Геокультурне середовище. Поняття про геокультурне середовище. Властивості: у просторі (континуальність, дискретність, структурованість, множинність структур, ієрархічність структурних одиниць) та в часі (стадіальність, циклічність, ритмічність, динамічність, інерційність). Еволюційні, інноваційні, дифузивні трансформації. Геокультурна ситуація як стан геокультурного середовища. Геокультурне районування: принципи, критерії, рівні.

Методичні положення геокультурних досліджень. Джерела інформації. Відбір та оцінка інформації. Методи хронологічного аналізу. Методи просторового аналізу. Картографічне моделювання. Методика геокультурного районування.

Геокультурне районування світу. Геокультурні пояси. Системи ментальності. Співвідношення національного та етнокультурного.

Геокультурні макрорегіони: Європейський, Кавказький, Середньоазіатський, Сибірський, Середньоазіатський, Східноазіатський, Південно-східноазіатський, Південноазіатський, Магриб, Африканський, Північноамериканський, Латиноамериканський, Австралійський, Океанійський.
Туризм

Значення і задачі курсу "Туризм". Міжпредметні зв’язки туризму з географією, біологією, історією, краєзнавством та іншими дисциплінами.

Поняття "туризм". Класифікація туризму. Характеристика класифікаційних принципів: мета подорожі, спосіб пересування в подорожі, форми подорожей, вікова ознака учасників, характер організованості, тривалість подорожі, сезонність, кількість учасників, територіальна озна­ка. Пізнавальний, оздоровчий, спортивний туризм. Види туризму, пішохідний, гірський, лижний, гірськолижний, водний, спелеоту­ризм, велосипедний, кінний. Структура керування та основні зак­лади в системі шкільного туризму. Правила проведення туристських подорожей з учнівською і студентською мо­лоддю закладів освіти України. Основні види туристичних закладів. Центри дитячого та юнацького туризму, маршрутно-кваліфікаційна комісія, контрольно-рятувальна служба.

Поняття про туристичні ресурси. Класифікація туристичних ресур­сів. Природні ресурси. Кліматичні ресурси. Геоморфологічні ресурси. Ботанічні ресурси. Естетичні ресурси. Оцінка туристичних ресурсів. Елементи гірського рельєфу як туристичні ресурси. Культурно-історичні ресурси. Соціально-економічні ресурси та умови розвитку туризму.

Загальна характеристика туристичних ресурсів України. Ту­ристичні ресурси для пішохідного туризму. Ресурси для спелео­туризму. Ресурси для водного туризму. Культурно-історичні ресур­си України. Історико-культурнІ заповідники України. Природні національні парки України та їх значення для розвитку туризму. Туристичні регіони України.

Класифікація туристських подорожей. Походи. Екскурсії. Експеди­ції. Класифікація туристських подорожей за видами туризму. Спортивна класифікація туристських подорожей. Ка­тегорії та ступені складності туристських походів. Нормативи туристських походів. Протяжність маршрутів. Тривалість походів. Технічна складність походу. Локальні перешкоди. Протяжні пере­шкоди. Автономність маршруту. Географічний показник району по­дорожі. Коефіцієнт перепаду висот.

Принципи побудови маршруту. Види маршрутів. Лінійний маршрут. Кільцевий маршрут. Радіаль­ний маршрут. Графік походу. Орієнтовні норми переходів для різ­них вікових груп. Комплектування туристської групи. Вимоги до учасників та керівників. Розподіл обов'язків в подорожі. Пра­вила оформлення туристичної маршрутної документації. Маршрутно-кваліфікаційна комісія. Маршрутна книжка. Маршрутний Лист. Кон­трольні строки, розрядні вимоги.

Класифікація туристичного спорядження. Групове спорядження. Характеристика туристських палаток. Спорядження для вогнища. Спорядження для готування їжи. Особисте спорядження. Види рюк­заків (м’який, станковий, напівжорсткий), принципи їх укладання. Туристський одяг. Спальний мішок. Предмети гігієни.

Спеціальне спорядження. Характеристика туристичних моту­зок. Види і призначення туристичних карабінів. Види, призначен­ня та в’язка туристичних вузлів: прямий, академічний, брамшкотовий, зустрічний, вісімка, булінь, схоплювальний (прусік), схоплювальний обмотувальний, удавка, штик, стремено.

Ремонтний набір. Фотоапаратура. Прилади для орієнтування. Режим дня в поході. Режим руху на маршруті (швидкість, строй, тривалість руху). Організація бівуаків: вибір місця, установка, згортання бівуаку. Види вогнищ: криниця, курінь, зіркове, три поліна, нодья, тайгове. Особливості харчування в поході. Список та розрахунок кількості продуктів для групи в поході. Розподіл групового спорядження та продуктів харчування між учасниками походу.

Техніка подолання схилів, правила подолання заболочених ділянок. Призначення та в’язання грудної обвязки і бесідки з репшнура. Стаціонарна страхувальна система. Призна­чення, організація та особливості техніки безпеки переправ: убрід з альпенштоком, убрід стінкою, по колоді з перилами, по паралельним перилам, навісною.

Характеристика туристських картосхем, карт, кроків, атласів. Спеціальні умовні знаки туристських карт. Технічний опис ді­лянки туристичного маршруту (відстань між пунктами, абсолютні висоти, напрям руху, характер місцевості, основні орієнтири, перешкоди, мери техніки безпеки). Призначення маркіровки турис­тичних маршрутів. Орієнтування за місцевими признаками.

Похідна медична аптечка, її склад, кількість та призначення медичних засобів. Основні види захворювань та травм в похідних умовах: ангіна, застуда, харчове отруєння, опік, обмороження, тепловий удар, вивих, перелом, їх причини, симптоми, види пер­шої медичної допомоги, заходи попередження. Накладання джгута з підручних матеріалів для зупинки кровотечі. Правила накладан­ня пов’язок на різні місця. Спосіб іммобілізації, спосіб транспортування та положення при транспортуванні при травмах голови, груди, животу, таза, хребту, плеча, передпліччя. Спо­соби транспортування в похідних умовах: транспортування на ру­ках, транспортування на спині, транспортування на носилках з підручних матеріалів (станки рюкзаків, жердини та штормівки, страхувальні системи, мотузки).

Поняття про спортивне орієнтування. Організаційна структура спортивного орієнтування. Історія спортивного орієнтування. Спортивні карти. Види спортивних карт. Кольорові та чорно-білі карти. Масштаб спортивних карт. Оформлення спортивних карт. Відміни спортивних карт. Умовні знаки спортивних кольорових і чорно-білих карт. Класифікація умовних знаків. Зображення на спортивних картах рельєфу. Зображення на спортивних картах гідрографії, рослинності, штучних споруд. Визначення на спортивних картах відстані і азимуту.

Читання карти. Прийоми орієнтування карти. Орієнтування карти за лінійними орієнтирами. Орієнтування карти за напрямком. Визначення свого місцеположення методом співставлення карти з місцевістю, методом виміру відстані, що пройшли.

Робота з компасом. Види компасів. Будова спортивного компасу. Визначення азимуту за допомогою спортивного компасу на місцевості і на карті. Визначення відстані за допомогою спортивного компасу на карті. Рух на місцевості за азимутом. Визначення відстані на місцевості за допомогою рахунку кроків, за допомогою візуального визначення відстані, за допомогою часу руху.

Тактико-технічні прийоми вибору шляху руху на карті і місцевості. Рух за азимутом. Рух за супутніми орієнтирами. Комбінований спосіб руху. Фактори, що впливають на вибір шляху руху і швидкість руху. Картографічні, технічні (особливості місцевості), фізіологічні фактори і метеорологічні умови.

Види змагань з спортивного орієнтування. Змагання з орієнтування у заданому напрямку. Змагання з орієнтування за вибором. Змагання з орієнтування за маркованим маршрутом.

Обладнання дистанції. Структура дистанції. Обладнання контрольних пунктів. Способи встановлення відміток на контрольних пунктах.

Організація змагань. Порядок старту і проходження дистанції. Суддівство змагань. Визначення результатів.

Туристські змагання і зльоти. Мета та строки проведення змагань. Приказ про змагання. Положення про змагання. Місце проведення змагань. Підготовка до змагань. Склад суддівської колегії та штабу змагань. Склад команди, вікові групи. Заявка для участі в змаганнях. Техніка безпеки при проведенні змагань. Проведен­ня змагань і зльотів.

Види змагань. Змагання з техніки пішохідного туризму. Ета­пи туристської смуги перешкод: рух по жердинах, підйом по мотуз­ці, навісна переправа, спуск спортивним способом та дюльфером, переправа по паралельним перилам, переправа по колоді, купини, транспортування потерпілого, переправа маятником, установка па­латки. Основні помилки на етапах та штрафні бали за них. Такти­ка подолання смуги перешкод командою.

Змагання зі спортивного орієнтування. Види змагань: орієн­тування у заданому напрямі, орієнтування за вибором, орієнтуван­ня по маркірованій трасі. Обладнання дистанції. Особливості спортивних карт. Умовні знаки спортивних карт. Способи орієнту­вання на дистанції.

Змагання з комбінованого туристського маршруту. Особливос­ті дистанції. Етапи дистанції: різні переправи, спуск, підйом по мотузці встановлення палатки, транспортування постраждалого, геологія, ботаніка, топознаки, медицина, визначення довжини перешкоди. Визначення результатів за часом та за кількістю балів.

Туристична робота в навчальних закладах, її значення, мета, завдання, особливості організації. Міжпредметні зв'язки туристичної роботи з іншими компонентами навчального і виховного процесу в навчальних закладах. Організаційні форми туристичної роботи в школах і позашкільних закладах: туристичний гурток, секція, клуб. Туристичний гурток – основна форма поєднання учнів для занять туризмом. Організація і робота шкільного туристичного гуртка. Облік роботи туристичного гуртка. Центри дитячого та юнацького туризму. Туристичні подорожі: екскурсія, похід, експедиція.

Зміст туристичної підготовки. Теоретична підготовка туриста. Краєзнавча підготовка. Фізична підготовка. Технічна підготовка. Тактична підготовка. Їх значення в загальної підготовці, зміст і структура.

Навчальні програми туристичних гуртків. Програми гуртків спортивно-туристського профілю та краєзнавчо-туристського. Структура програм, її відмінність від інших шкільних програм. Блоки навчальних програм: базові – з виду спортивного туризму і краєзнавства; допоміжні – фізична підготовка, гігієна туриста та долікарська медична допомога. Основні вимоги до знань та вмінь учнів.

Планування роботи туристичного гуртка. Наскрізне планування навчальної роботи гуртка. Розподіл годин за темами і видами навчальної діяльності. Врахування сезонів року і структури основного навчального процесу при плануванні роботи.

Види занять в туристичному гуртку: теоретичне, практичне у приміщенні, практичне на місцевості. Особливості і структура занять. Вимоги до занять. Техніка безпеки під час проведення практичних занять. Активізація пізнавальної діяльності учнів. Індивідуальний підхід до учнів. Визначення мети та завдань заняття. Методи і методичні прийоми навчання, виховання та розвитку учнів. Методика і організація проведення занять різних типів. Визначення системи понять і вмінь, особливості їх формування.

Історична географія

Взаємодія природи і суспільства як головний напрямок історико-географічних досліджень

Зміст та джерела історичної географії. Історична географія як складова історичної науки. Об’єкт та предмет дослідження історичної географії. Історія географічних відкриттів, історія географічних ідей та історична географія. Методи історичної географії. Місце історичної географії в системі наук. Зв’язок історичної географії з іншими науками. Напрямки історичної географії. Періодизація в історичній географії. Проблеми історико-географічних досліджень в Україні.

Джерела історичної географії. Загальна характеристика археологічних, писемних, етнографічних джерел історичної географії. Лінгвістичні джерела історичної географії: ономастика, етноніміка, топоніміка. Картографічні матеріали як джерела історичної географії.

Історія розвитку історичної географії. Етапи розвитку історичної географії. Розвиток історичної географії в Україні. Наукові концепції ХІХ - ХХ ст. щодо ролі природно-географічного фактора в історії.

Історична географія українських земель до початку ХХІ ст. Історична географія стародавньої та середньовічної України (до ХІV ст.). Розселення племен на території Східної Європи в І тис. Східні слов'яни та їх сусіди. Політична географія. Складання території Київської Русі. Географія господарства. Міста. Шляхи сполучення і торгівельні зв'язки Київської Русі. Руські князівства та їх сусіди до монгольської навали: населення, міста, географія господарства, шляхи сполучення.

Історична географія України литовсько-польської доби ( 2 пол. ХІV - 1 пол. ХVІІ ст.). Політична географія. Захоплення українських земель іноземними державами. Українські землі в складі Великого князівства Литовського (1 пол. ХІV - 1 пол. ХVІ ст.). Під владою Молдавії та Угорщини: особливості територіального поділу та географії господарства. Українські землі в складі Речі Посполитої ( 2 пол. ХVІ - поч. ХVІІ ст.).

Історична географія українських земель 2 пол. ХVІІ - ХVІІІ ст Політична географія: територіальні зміни, адміністративно-територіальний поділ українських земель. Склад і рух населення. Заселення Слобідської України та Півдня України. Історична географія Запорозької Січі (30-40 рр. ХVІ - кінець ХVІІІ ст.). Географія господарства. Міста, торгівля, шляхи сполучення.

Історична географія України ХІХ - середини ХХ ст.. Політична географія. Територія і адміністративний поділ. Географія населення України:

а) розміщення і рух; б) чисельність населення, його структура та національний склад.

Східна та західна діаспора: процес формування. Розміщення сільськогосподарського виробництва в Україні. Географія промисловості і транспорту України. Формування території України в 2 половині ХХ ст.. Зміни адміністративно-територіального поділу. Населення: склад, зміни у структурі. Географія господарства. Географія нових зв′язків у галузі економіки, політики, культури з іншими державами світу. Історичні аспекти формування державних кордонів України.

Історична географія України в 2 пол. ХХ ст. - на початку ХХІ ст. Формування території України в 2 половині ХХ ст.. Зміни адміністративно-територіального поділу. Населення: склад, зміни у структурі. Географія господарства. Географія нових зв′язків у галузі економіки, політики, культури з іншими державами світу. Історичні аспекти формування державних кордонів України.


Картографія з основами топографії

Загальні питання картографії. Коротка історія розвитку картографії. Типи картографічних творів. Математична основа карт.

Елементи карти, проекції, масштаб, закони побудови і властивості. Класифікація картографічних проекцій. Розподіл карт по групах, різноманітність, використання, зберігання.

Азимутальні проекції. Види азимутальних проекцій, властивості, масштаби, викривлення, автори.

Циліндричні проекції. Види циліндричних проекцій. Властивості, масштаби, викривлення, автори.

Конічні проекції. Види конічних проекцій, властивості, масштаби, викривлення, автори.

Зміст загальногеографічної карти. Види і зміст дрібномасштабних загальногеграфічних карт.

Тематичні карти. Види і зміст тематичних карт, форми транскрипції. Засоби зображення явищ. Загальні способи зображення явищ на тематичних картах.


Географія населення

Предмет та задачі географії населення. Населення – головна виробнича сила суспільства. Географія населення як галузь географічної науки. Зв’язок географії населення з фізичною географією, географією господарства, етнографією, соціологією.

Розвиток географії населення в Україні.

Расовий та етнічний склад населення.Раса як антрополого-біологічна категорія. Поділ населення на раси. Раси основні і перехідні.

Категорії етнічних спільнот. Плем’я, народність, нація. Класифікації народів: географічна, лінгвістична, господарсько-культурна. Національний склад населення світу та України. Поняття про етногенез. Етнічні процеси.

Чисельність та відтворення населення.Виникнення потреб в обліку населення. Методи обліку та статистичні показники що характеризують динаміку і структуру населення. Переписи населення. Принципи проведення переписів населення. Поточний облік населення.

Поняття про демографічні процеси. Відтворення населення. Народжуваність і смертність: фактори що їх визначають. Типи відтворення населення. Поняття «середня тривалість життя».

Поняття про демографічну ситуацію та демографічну політику. Демографічна ситуація та демографічна політика в країнах різного типу. Демографічна революція.

Статевий та віковий склад населення, його залежність від типу відтворення населення. Статевий та віковий склад населення в країнах різного типу.

Трудові ресурси та їх використання. Поняття про трудові ресурси. Склад трудових ресурсів. Залежність кількості трудових ресурсів від чисельності, вікового та статевого складу населення. Трудові ресурси та їх склад в країнах різного типу. Поняття «економічно активне населення». Баланс трудових ресурсів, види балансів.

Територіальна організація населення.Розміщення населення як результат процесу заселення та господарського освоєння. Поняття щільності населення. Сучасне розміщення населення по території Землі.

Розміщення населення і міграції. Міграції населення, їх причини. Види міграцій. Показники рухливості населення. Особливості міграцій населення в Україні.

Форми розселення та їх залежність від способу виробництва. Типи населених пунктів. Міські та сільські поселення. Класифікація населених пунктів за чисельністю населення.

Поняття про урбанізацію. Економічне та соціальне значення урбанізації. Регіональні типи урбанізації. Міські агломерації. Поняття про субурбанізацію.

Географія сільських поселень. Типи сільських поселень.

Поняття про сітки поселень та системи розселення.

Етно-демографічні особливості України. Характеристика демографічної ситуації: Природний рух населення України.

Статево-вікова структура населення України. Національний та релігійний склад населення України. Розподіл та розміщення трудового потенціалу України. Особливості системи розселення України. Міграційні процеси та українська діаспора.


Основи промислового і сільськогосподарського виробництва

Мета, предмет, завдання дисципліни. Загальні знання про комплекси: паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хімічний. Склад цих комплексів та їх галузева структура. Основні принципи та фактори розміщення промисловості.

Паливно-енергетичний комплекс. Структура та особливості розміщення. Паливно-енергетичний баланс. Паливна промисловість: вугільна, нафто- та газодобувна, торф’яна та нафтопереробна. Систему трубопроводів в Україні. Електроенергетика, види електростанцій та їх розміщення. Використання нетрадиційних видів енергії.

Металургійний комплекс. Чорна металургія: особливості промислового виробництва. Галузеві регіони коксохімії, виробництва чавуну, сталі і прокату. Особливості виробництва кольорових металів.

Технологічні особливості машинобудівного комплексу. Проблеми та перспективи подальшого розвитку.

Особливість функціонування хімічної та нафтохімічної промисловості. Основні галузі промисловості та їх техніко-економічні особливості.

Транспортний комплекс: особливості функціонування і розвитку. Технологічні особливості функціонування автомобільного, залізничного, річково-морського, авіаційного і трубопровідного.

Комплекс виробництв конструкційних матеріалів і хімічних продуктів. Структура комплексу та особливості функціонування.

Особливості функціонування лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості. Проблеми та перспективи розвитку.

Особливості виробництва промисловості будівельних матеріалів. Проблеми та перспективи подальшого розвитку.

Основи сільськогосподарського виробництва. Особливості виробництва у рослинництві і тваринництві. Особливості виробництва і функціонування агропереробного комплексу.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка