Програма діяльності опорного закладу



Скачати 172.88 Kb.
Дата конвертації29.03.2016
Розмір172.88 Kb.
Затверджено

Науково - методичною радою методичного кабінету Управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради

« » 2014 р.

Голова науково - методичної ради ____________Т.В.Хмельницька



Програма діяльності опорного закладу

з впровадження особистісно зорієнтованого навчання на принципах гуманної педагогіки Ш.Амонашвілі

Дійсно гуманна педагогіка — це та,

яка в змозі залучити дітей до процесу творення самих себе.
Шалва Амонашвілі

Концепція діяльності опорного закладу


1. Загальні положення

1.1. Головною метою опорної школи є вивчення та впровадження перспективного педагогічного досвіду і надання методичної допомоги загальноосвітнім установам міста з впровадження особистісно зорієнтованого навчання та виховання на принципах гуманної педагогіки Ш.Амонашвілі



  1. Педагогічний колектив закладу складається з творчо працюючих педагогів, більшість яких пройшли навчання в Київському обласному центрі гуманної педагогіки при Інституті психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, володіють високим рівнем професійної компетентності в питаннях функціонування і розвитку опорної школи і мають досвід інноваційної та експериментальної діяльності.

  2. Опорна школа забезпечена сучасними засобами навчання, що дозволяє якісно здійснювати освітній процес.

  1. Мета

    1. Впровадження в практику роботи вчителів загальноосвітніх шкіл досягнень передового педагогічного досвіду, проведення роботи з підвищення методичної кваліфікації вчителів шляхом поширення гуманно-особистісної технології Ш.Амонашвілі.

    2. Розробка та застосування сучасних педагогічних технологій;

    3. Апробація освітніх інновацій, що покращать результати навчально- виховного процесу;

    4. Презентація та поширення результатів діяльності закладу освіти за визначеною проблемою.

  2. Основні завдання

    1. Апробація на своїй навчальній базі нових освітніх технологій, адаптація їх до умов педагогічної практики.

    2. Організація навчання вчителів, керівників шкіл, методичних об'єднань з використання на практиці новітніх досягнень педагогічної науки, оперативному оволодінню передовим педагогічним досвідом, новаторськими методами навчання і виховання.

  1. Створення умов для безперервного професійного вдосконалення вчителів міста на базі опорної школи.

  2. Виявлення та підтримка творчих педагогів, підвищення їх ролі у виконанні основних завдань, покладених на заклади освіти Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та іншими нормативно- правовими актами.

  3. Накопичення й обмін інформацією про сучасні науково-методичні, дидактичні наукові та практичні досягнення з визначеної проблеми.

  4. Пошук сучасних ефективних та оптимальних форм і методів організації навчально-виховного процесу.

  5. Моніторинг інноваційної діяльності;

  6. Презентація навчально-методичної літератури

  1. Функції

    1. Навчальна:

  • створення умов та можливостей для навчання педагогів шкіл міста сучасним методам і засобам навчання;

  • постійне підвищення кваліфікації педагогів в міжкурсовий період через різні активні форми роботи.

  • обмін досвідом освітньої діяльності опорної школи з закладами освіти міста в оновленні і використанні нових методик і технологій;

    1. Методична і консультаційна - надання методичної і консультаційної допомоги іншим загальноосвітнім установам.

  1. Сучасні напрями діяльності опорної школи

    1. Створення системи безперервної освіти педагогів і керівників методичних об’єднань шкіл міста.

    2. Науково-методична підтримка педагогічних працівників, презентація навчально-методичної літератури.

    3. Моніторинг інноваційної діяльності.

  2. Зміст діяльності опорного загальноосвітнього закладу

    1. В опорній школі організовується робота вчителів загальноосвітніх шкіл з реалізації основних напрямів програм розвитку освіти, надання методичної допомоги по впровадженню навчального плану, державних стандартів, оновленню навчально-виховної системи, всебічного розвитку школярів.

    2. Опорна школа організовує роботу з керівниками методичних об'єднань шкіл, творчих груп вчителів по оволодінню та вдосконаленню ними системи методичної роботи, умінь формувати і реалізовувати навчальні програми відповідно до Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти.

    3. Опорна школа надає освітні послуги з результатів виявлених запитів і потреб вчителів початкових класів, вчителів-предметників, класних керівників та класоводів шкіл міста.

  1. Формами роботи з вчителями, керівниками методичних об'єднань, а також творчих груп на базі опорної школи є: практикуми, майстер-класи , дискусії, ділові ігри, індивідуальні і групові консультації з практичним показом передового педагогічного досвіду через систему відкритих занять, позакласних заходів, конкурсів, виставок, методичних днів і тижнів, занять методичних об'єднань, творчих груп, шкіл передового педагогічного досвіду та ін.

  2. Розробка та застосування сучасних педагогічних технологій, здійснюється апробація освітніх інновацій, презентація та поширення результатів діяльності закладу освіти за визначеною проблемою (темою).

  1. Права

    1. Опорна загальноосвітня установа з методичної роботи має право на організацію роботи з вчителями початкових класів, вчителями-предметниками та класними керівниками і класоводами по реалізації основних напрямів програм розвитку освіти міста, наданню методичної допомоги, вдосконалення та оновлення навчально-виховного процесу.

    2. Опорна загальноосвітня установа має право на вибір форм роботи з вчителями.

    3. Опорна школа самостійна у виборі додаткових форм підвищення професійного рівня. Опорна школа розробляє і доводить до шкіл інформацію про зміст, форми і терміни проведення заходів.

    4. Опорна школа планує роботу з розвитку і поширення передового педагогічного досвіду спільно з міськими органами управління освітою.

    5. Опорна школа має право надавати допомогу в тиражуванні і поширенні науково-методичної літератури.

  2. Взаємозв'язки з іншими освітніми установами

    1. Опорна освітня установа взаємодіє з іншими освітніми установами міста та області, вищими навчальними закладами та установами післядипломної освіти.

    2. Опорна освітня установа тісно взаємодіє з міським методичним кабінетом.

    3. Взаємодія опорних освітніх установ з соціальними партнерами будується на принципах рівноправ'я сторін, свободи вибору при обговоренні питань, взаємної відповідальності.

    4. Одним з пріоритетних напрямів діяльності опорної школи є поширення передового педагогічного досвіду з перспективних напрямків розвитку освіти. У зв'язку з цим організовуються щорічні науково-практичні конференції із залученням всіх учасників освітнього процесу і представників органів управління; звіти, дні відкритих дверей, майстер - класи, відкриті педагогічні ради, публікації в пресі, розміщення інформації на сайтах шкіл.


АЛГОРИТМ ДІЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ В УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОПОРНОГО ЗАКЛАДУ

на період 2013-2018р.р.

І етап. Мотиваційний період (2013рік)
Мета: вивчення мотиваційної сфери діяльності педпрацівників.

Форми проведення:

анкетування;

співбесіди;

тренінги.



Критерій ефективності:

сформованість умінь у кожного вчителя визначити особистісно – значущі методичні питання, проблеми;

розробка програм їх вирішення.

ІІ етап. Діагностичний період (2014 рік)
Діагностика професійної підготовленості вчителя:

науково-теоретична підготовка;

психолого-педагогічна підготовка;

методична підготовка;

динаміка самоосвітньої діяльності.

Мета: виявлення рівня компетентності педагогів, їх готовності до впровадження інноваційних технологій.

Форми проведення:

тестування;

співбесіди;

відвідування уроків, позакласних заходів;

анкетування самоаналізу творчого потенціалу вчителя з метою подальшого самовдосконалення;

визначення цілей методичної роботи;

планування та організація інтерактивних колективних, індивідуальних форм методичної роботи на основі діагностування педкадрів;

виявлення вчителів з високим рівнем мотивації, спрямованої на інноваційні зміни.



ІІІ етап. Період особистісного зростання педагога

(2014-2016 н.рр)
Мета: оптимальне оволодіння практичними навичками інноваційної діяльності відповідно до свого особистісного потенціалу.

Індивідуальна практична діяльність, спрямована на розвиток особистих здібностей, творчого потенціалу.

Індивідуальні та групові консультації вчителів.

Аналіз рівня реалізації завдань проекту, корекція негативних тенденцій.


ІVетап. Результативний період (2016 – 2017 н.р.)
Мета: практичне застосування інноваційних освітніх технологій експериментальної діяльності на засадах креативної освіти.

Методи:

творчі звіти педагогів;

майстер-клас;

звітні конференції;

презентація досвіду;

моніторинг НВП;

предметні тижні;

методичний тиждень;

тематичні виставки;

поповнення картотеки педагогічного досвіду;

порт фоліо медпрацівника.

Критерій ефективності:

вдосконалення професіоналізму вчителя.


V етап. Підсумковий період (2017-2018 н. рік)
Аналіз результатів педагогічної діяльності вчителів, що базуються на наукових підходах і відповідає сучасним вимогам щодо розвитку освіти.

Конструювання нового, особистого досвіду оптимального впровадження інноваційних педагогічних технологій, експериментальної діяльності.

Контроль та узагальнення досягнутих результатів.

Комплексний аналіз рівня реалізації проекту.

Підведення підсумків проектної діяльності: узагальнення досвіду, підготовка методичних рекомендацій.

Розкриття суті основних завдань на період 2014-2018 р.р.

Сьогодні в умовах модернізації української освіти одним із напрямків оптимізації навчального процесу у загальноосвітніх навчальних закладах є його спрямування на демократизацію взаємовідносин вчителя та учня, що відображається в нових підходах до навчання: створенні сприятливої атмосфери співробітництва, зниженні монологічного викладу матеріалу та дублювання інформації, яка може бути отримана з доступних джерел і переходу до діалогізованого спілкування з учнями в ході навчального процесу, інтенсифікації впровадження в навчальний процес активних методів навчання, які дають можливості для розкриття творчої особистості, розвитку ініціативи, активізації пізнавально-навчальної діяльності учня. Такою є педагогіка співпраці, співробітництва.

Педагогіка співпраці – напрям педагогічного мислення і практичної діяльності, спрямований на демократизацію і гуманізацію педагогічного процесу.

Найбільш помітною фігурою серед ініціаторів педагогіки співробітництва є доктор психологічних наук, академік Шалва Олександрович Амонашвілі. Основне завдання педагогіки співробітництва, яка була спрямована проти авторитарності в освіті та вихованні, він спробував визначити так: "зробити дитину нашим (дорослих – учителів, вихователів, батьків) добровільним соратником, співробітником, однодумцем у своєму ж вихованні, освіті, навчанні, становленні, зробити її рівноправним учасником педагогічного процесу, дбайливим і відповідальним за цей процес, за його результати". Сутність даного підходу визначалась створенням та організацією учителем міжособистісної взаємодії, яка б здійснювалась у оптимістично-гуманній атмосфері, і вимагала від нього майстерності та вміння ефективно спілкуватися.


Керуючись положеннями Національної Доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті про особистісну орієнтацію освіти та розвитку у дітей і молоді творчих здібностей, підтримку обдарованих дітей і молоді, та згідно з принципами й положеннями нормативних документів про освіту в наступному періоді (2013 – 2018 роки) колектив школи, проаналізувавши власні напрацювання та вивчивши актуальні питання, які ставить перед освітою сьогодення, планує працювати над розв'язанням проблеми: «Впровадження особистісно зорієнтованого навчання на принципах гуманної педагогіки Ш.О.Амонашвілі». Головне завдання вчителів школи полягає в самоорганізації, самореалізації та самовдосконалення  особистості учня й забезпечення якості освітньої діяльності кожного учасника навчально-виховного процесу. Виходячи з цього, педагогічному колективу слід сприяти перетворенню спонукань до навчання, які мають школярі, на зрілу мотиваційну сферу зі стійкою структурою, а також створити умови для розкриття індивідуальності кожної дитини, допомогти зорієнтуватися в суспільному вирії подій, соціальних, економічних, інформаційних явищ, у самостійному виборі власного професійного й життєвого шляху.

Беручи до уваги вимоги держави щодо якісної освіти та гуманістичний підхід до особистості учня, робота педагогічного колективу в умовах діяльності опорного закладу протягом 5 років над зазначеною проблемою має довести, що особистісно орієнтоване навчання в цілому й особистісно орієнтований урок, зокрема, надають усі можливості школярам для розвитку основних груп його компетентностей, конструктивного спілкування, формування власної самооцінки, самореалізації в навчальній діяльності; забезпечують розвиток і саморозвиток особистості учня; створюють умови для вибору учнем предмета вивчення (оскільки особистісно орієнтоване навчання базується на принципі варіативності), для виявлення пізнавальної активності.


Мета і завдання роботи школи на період 2013 – 2018 р.р.
Тактичні завдання

Створити якісно нові умови для подальшого виконання державної програми “ Освіта ”, Закону України «Про загальну середню освіту», нових Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти, для реалізації Концепції національного виховання учнів, відродження національної духовності й залучення до її формування учнів, вчителів, батьків, громадськості.

Забезпечити умови для індивідуального розвитку учнів школи, стимулювання їх творчої активності, найбільш повну її реалізацію в позаурочний час, можливість побудови школярами особистих індивідуальних освітніх траєкторій.

З цією метою розробити ключові положення для створення в школі І ступеню «Школи радості» (2014 – 2015 рр.).

Розпочати діяльність творчої групи вчителів основної школи над розробкою положень, які б забезпечували наступність у гуманізації начально-виховного процесу у 5 - 9 класах (2015 -2016 рр.) та випускних 10-11 класах (2016 -2017 рр.).

Передбачити під час розроблення ключових положень гуманізації навчально-виховного процесу у школі ІІ ступеню виключення всіх засобів примусу з арсеналу педагогічних засобів, зокрема, надання особливого статусу оцінці навчальних досягнень та ролі повторення навчального матеріалу. (Успіх навчання залежатиме від багаторазового повторення, яке має призвести до того, що незалежно від бажання учня, він усе одно буде знати і вміти все, що необхідно. Йому можна ставити оцінки, а можна і не ставити. Форми педагогічного впливу мають бути різні, а суть одна – навчання без примусу).

В умовах реалізації профільного навчання забезпечити:



  • поглиблене вивчення учнями 10-11 класів школи окремих дисциплін програми повної загальної освіти;

  • підготовку до здобуття вищої професійної освіти;

  • успішну соціалізацію учнів.

Вважати основними шляхами поліпшення якості змісту освіти:

  • гуманізацію та гуманітаризацію – відображення у змісті освіти на кожному етапі навчання різних аспектів людської культури;

  • фундаментальність освіти, що передбачає забезпечення універсальності отриманих знань, вивчення основних теорій, законів, закономірностей, культурно-історичних досягнень людства, можливість використання отриманих знань у життєвих ситуаціях;

  • пріоритет збереження здоров’я учнів, приведення змісту освіти та форм навчання у відповідність до вікових особливостей школярів;

  • профілізацію та диференціацію змісту освіти як умову вибору учнями рівня та спрямованості навчальних програм;

  • забезпечення цілісності уявлень школярів про світ шляхом інтеграції змісту освіти (інтеграція міждисциплінарна та в межах одного предмета).

Виховання в учнів потреби в знаннях. Вчителям, вихователям спрямувати свою роботу на формування в учнів позитивної мотивації навчання, розвивати вміння раціонально, цілеспрямовано планувати свій робочий час, науково організовувати працю.

Залучення учнів до спільної праці – навчання, яке викликало б у них радісне почуття успіху, поступу вперед, особистісного розвитку.

Гуманізація виховного процесу, наповнення його високими морально-духовними переживаннями, утвердження взаємин справедливості й поваги, максимальний розвиток потенційних можливостей дитини, стимулювання її до особистісно-розвивальної творчості.

Виховну роботу колективу спрямувати на становлення демократично орієнтованої, відповідальної, національно свідомої, моральної й самодостатньої особистості. При цьому особливої уваги потребує громадянська, художньо-естетична освіта та моральне виховання, формування наукового світогляду та базової культури особистості. Пріоритетними напрямами виховної роботи залишаються:



  • створення безпечних умов для навчання, фізичного розвитку та належних умов для соціально-психологічної реабілітації дітей;

  • формування в учнів здорового способу життя та підготовка до майбутнього сімейного життя, запобігання проявів негативної поведінки серед молоді.

У процесі навчальної діяльності формування в учнів особистісно-ціннісного ставлення до дійсності, розвивати емоційну сферу та естетичну свідомість, виховувати загальнокультурну й художню компетентність, здатність до самореалізації, потреби в самовдосконаленні.

Послідовне впровадження у практику роботи педагогічного колективу досягнень психолого-педагогічної науки і досвід роботи педагога-новатора

Ш. О.Амонашвілі

Залучення педагогів до перспективних моделей педагогічного досвіду, формування нового педагогічного мислення (прагнення до постійного оновлення знань і творчого пошуку, зорієнтованого на особистість учня).

Співпраця педагогічного колективу школи із батьківською громадськістю, розширення кола спілкування з батьками та іншими членами родини, поліпшення організації батьківської просвіти, одним із завдань якої має бути пропаганда позитивного родинного виховання за проектом «Батьківська твердиня».

Забезпечення зростання фахової підготовки вчителів, організацію та вивчення перспективного педагогічного досвіду вчителів школи, міста, області, країни, опанування педагогами нових інноваційних методів та форм навчання.

Сприяння участі викладачів, вихователів, учнів в науковій, дослідницькій, пошукової роботі на базі МАН та Малої академії шкільної республіки ОРІОН.

Продовження створення сучасної технічної бази школи та естетичне оформлення навчальних кабінетів, приміщень в цілому.

Продовження комп’ютеризації навчально-виховного процесу й управління школою.

Створення єдиного інформаційного простору школи.



Основними завданнями вбачаємо таке:

  • розвиток пізнавальних здібностей учня, максимальне розкриття індивідуальності учня;

  • перевагу надавати навчанню як процесу, що забезпечує розвиток самостійності учня та основних його компетентностей; навчання вважати суто індивідуальною діяльністю кожного учня;

  • під час конструювання й реалізації навчального процесу особливу увагу надавати виявленню суб’єктивного досвіду учня;

  • провести низку методичних заходів, в тому числі, і майстер-класів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів і виявлення перспективного педагогічного досвіду з питань впровадження особистісно зорієнтованої освіти на принципах гуманної педагогіки Ш.Амонашвілі.

ІІІ. Очікувані результати

Вимоги до результатів діяльності педагогічного колективу на різних етапах навчання та виховання учнів в умовах діяльності опорного закладу можна сформулювати таким чином.



На кінець навчання в початковій школі - обов’язковим є виконання нових Державних стандартів навчання, а також формування позитивного ставлення до навчання (мотиваційна готовність), достатньо високий рівень довільної поведінки, що визначає вміння включитися у виконання завдання, виконати поставлену задачу, планувати свої дії, виконувати їх по правилах і контролювати розвиток здібностей адаптованості до нових умов, засвоєння учнями доступними їм способами і навичками навчальної програми, залучення дітей до навчання, викликаючи у них радісне почуття успіху, руху вперед, особистісного розвитку. Створення на базі школи І ступеню «Школи радості».

Навчання в основній школі: збереження й закріплення здоров’я дітей (закладання основ здорового способу життя), формування стійких, міцних знань з основ наук, підвищення мотивації навчання через особистісно зорієнтоване навчання та активізацію пізнавальної діяльності, розвиток загальних та індивідуальних здібностей, розвиток компетенцій школяра, пов’язаних з розвитком комунікативних здібностей, виявлення здібностей і нахилів вихованців з метою вибору подальшого профілю навчання через реалізацію ідеї навчання без примусу.

Навчання в старшій школі: формування нового стилю мислення, що є стійкою якістю особистості учня і виступає як важливій компонент його світобачення, як необхідна умова самоосвіти, розвитку потреби в самовдосконаленні, формуванню здатності до самостійного добування знань.

При такій схемі можна спрогнозувати варіанти продовження навчання школяра за межами школи:



- після закінчення основного ступеню навчання – в закладах профтехосвіти та І-ІІ рівнів акредитації;

- після закінчення старшої школи – можливість навчання в закладах І-ІІ та вищих навчальних закладах ІІІ - ІV рівня акредитації.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка