Програма для проведення вступних екзаменів із дисципліни: «Історія України» для вступу за освітньо-кваліфікаційними рівнями «молодший спеціаліст»



Скачати 403.65 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації11.03.2016
Розмір403.65 Kb.
  1   2   3
ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова приймальної комісії

Відкритого міжнародного

університету розвитку людини

“Україна”

_____________П.М. Таланчук

__________________________


ПРОГРАМА

для проведення вступних екзаменів

із дисципліни: «Історія України» для вступу

за освітньо-кваліфікаційними рівнями «молодший спеціаліст» і «бакалавр»

на базі повної середньої освіти

Київ 2012



1. ЗМІСТ ОСВІТИ ТА ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ

ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ З

ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ "ІСТОРІЯ УКРАЇНИ"
Метою вступного випробування з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності слухача курсів і визначення відповідності навчальних досягнень слухача освітньому стандарту.

Програму з історії України складено, враховуючи цілі, вимоги і зміст навчання історії в школі, закладені в Державному стандарті освіти та чинній програмі з історії України для 11-річної школи. Хронологічно програма охоплює весь зміст шкільних курсів Історії України від найдавніших часів до сьогодення і складається з 31 теми.

Програма передбачає перевірку сформованих у слухачів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості у абітурієнтів загальнопредметних історичних умінь.

Тестові завдання мають перевіряти такі знання та вміння слухачів:



  • називати історичні дати, хронологічні межі, періоди найважливіших подій і процесів, поняття, місця подій, обставини, учасників, результати подій, пам’ятки культури;

  • визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність та синхронність, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами;

  • локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти (події, явища, процеси) на карті;

  • описувати хід, зовнішні ознаки подій, пам’ятки культури різних епох;

  • характеризувати (визначати істотні характерні риси, складові, етапи, віхи) подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей;

  • встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати (класифікувати) факти за вказаною ознакою;

  • розпізнавати найвидатніші культурні пам’яткі, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України, розкривати їхнє значення в українській культурній спадщині;

  • визначати найважливіші зміни, що відбувалися в житті людства, значення найважливіших подій в історії України;

  • встановлювати причини та наслідки подій і явищ, оцінювати їхнє значення;

  • давати визначення історичних понять й термінів, пояснювати їх і доречно вживати;

  • працювати з історичними документами різного змісту, а саме: встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа і певною епохою, аналізувати зміст фрагмента історичного документа та пояснювати основні ідеї, які він висвітлює.

Програмі надано вигляду таблиці, яка складається з трьох колонок. У першій колонці вміщено назву розділу, теми програми, що відповідає чинній програмі з історії України для 11-річної школи. У другій колонці викладено зміст історичного матеріалу, в якому виокремлено факти, дати, персоналії, поняття і терміни. Термін "знання" стосується конкретних дат, подій, персоналій. Термін "уявлення" – історичних процесів, загальних характеристик певних ідей і понять.

Названі у програмі історичні персоналії вступник повинен вміти розпізнавати за портретними рисами (автентичними пам’ятками – фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати її етапи, встановлювати відповідність між цією діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати її вплив на хід історичних подій. Кожна з персоналій названа у програмі лише один раз, проте можуть бути конкретизовані й під час перевірки інших тем. Слухачі мають знати не тільки загальне визначення терміна, але і його конкретно-історичне значення.

У третій колонці програми вказані предметні вміння і навички, в яких конкретизуються загальні вміння і навички, в яких конкретизуються загальні уміння, перелічені вище. Їх розподілено на такі: позначати на картосхемі, характеризувати, визначати причини та наслідки, порівнювати окремі події та явища.

Невід’ємною складовою програми з історії України є перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва.



ЗМІСТ ПРОГРАМИ

з/п

Назва розділу, теми

Зміст

Предметні вміння та способи навчальної діяльності

1

Стародавня історія України

Факти: Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства і скотарства на землях України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст – колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Перші писемні згадки про давніх слов’ян (венедів, антів, склавинів). Велике розселення слов’ян.

Дати: ІV – середина ІІІ тис. до н.е. – розселення племен трипільської культури на території України; VVII ст. Велике розселення слов’ян.

Поняття і терміни: "історичні джерела", "археологічна культура", "палеоліт", "мезоліт", "неоліт", "бронзовий вік", "ранній залізний вік", "колонізація".

Позначати на картосхемі місця основних стоянок людей кам’яного віку на теренах сучасної України (Королеве, Каїк-Коба, Кирилівка, Мізин); території розселення трипільців, кіммерійців, скіфів і сарматів, місце розташування античних міст – колоній північного Причорномор’я та Криму (Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес), напрямки розселення слов’ян під час Великого переселення народів.

Характеризувати суспільне, господарське та духовне життя носіїв трипільської культури, кіммерійців, скіфів, давніх слов’ян.

Визначати риси неолітичної революції, причини та наслідки занепаду Великої Скіфії, особливості грецької колонізації Північного Причорномор’я та Криму, наслідки та значення Великого розселення слов’ян.

2

Виникнення та розквіт Київської Русі

Факти: Розселення східнослов’янських племінних союзів. Утворення Київської Русі. Внутрішньо та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії. Спорудження Софійського собору.

Дати: 882р. об’єднання північних та південних руських земель Олегом; 988р. – запровадження християнства як державної релігії; 1019-1054 рр. князювання Ярослава Мудрого в Києві. Персоналії: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий.

Поняття і терміни: "Племінний союз", "князь", "язичництво", "християнство".

Позначати на картосхемі території розселення східнослов’янських племінних союзів у VIII – IX ст., шлях "із варяг у греки", територіальні межі Київської Русі за Олега та Ярослава Мудрого.

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Визначати значення та наслідки внутрішньо та зовнішньополітичної діяльності князів доби, передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії.

3

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Факти: Правління Ярославичів. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві. Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Галицько-Волинська держава за нащадків Данила Романовича.

Дати: 1097 р. – Любецький з’їзд князів. 1187 р. – перша згадка назви "Україна" в писемних джерелах; 1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави; 1238-1264 рр. – правління Данила Романовича; 1240 р. – захоплення Києва монголами.

Персоналії: Володимир Мономах, Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Данило Романович, Юрій І Львович, Юрій ІІ Болеслав.

Поняття та терміни: "роздробленість".

Позначати на картосхемі Київське, Чернігівське, Переяславське князівства, Галицько-Волинську державу за часів правління Данила Романовича; напрямки походів монголів у південно-західні руські землі.

Характеризувати розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського князівств, Галицько-Волинської держави, внутрішню та зовнішню політику Володимира Мономаха, його сина Мстислава, Данила Романовича, Юрія І Львовича, залежність українських князівств від Золотої Орди, наслідки золотоординського панування.

Визначати значення та наслідки Любецького з’їзду князів, причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі. Особливості процесу формування та значення утворення Галицько-Волинської держави.

4

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX-XIV ст.

Факти: Розвиток суспільно-політичного і господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Дати: 1056-1057 рр. – створення Остромирового Євангелія; 1113 р. укладення "Повісті минулих літ"; 1187 р. – створення "Слова о полку Ігоревім", перша згадка назви "Україна".

Персоналії: літописець Нестор, Іларіон, іконописець Алімпій.

Поняття і терміни: "вотчинне землеволодіння", "бояри", "смерди", "ікони", "билини", "літопис", "мозаїка", "фреска", "книжкова мініатюра".

Характеризувати політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів, стан розвитку господарства і торгівлі, здобутки в галузі писемності, освіти, літератури, архітектури та образотворчого мистецтва.

Визначати значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу і в загальноєвропейській історії.

5

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Факти: Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав. Кревська унія. Остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств. Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Туреччини. Виникнення українського козацтва. Соціально-економічне життя. Розвиток культури і освіти.

Дати: 1362р. – битва на р. Сині Води; 1385 р. – утворення Кревської унії; 1449 р. – утворення Кримського ханства; 1471 р. остаточна ліквідація Київського князівства; 1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.

Персоналії: Хаджі Гірей, Костянтин Іванович Острозький, Юрій Дрогобич.

Поняття і терміни: "шляхта", "панщина", "магдебурзьке право", "магістрат", "цехи", "дума".

Позначати на картосхемі територіальні межі держав, у складі яких перебували етнічні українські землі, територію Кримського ханства.

Характеризувати політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії, соціально-економічний розвиток українських земель, становище суспільних станів, здобутки в галузі освіти і культури, архітектури.

Визначати особливості суспільно-політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського, причини та наслідки Кревської унії, причини виникнення українського козацтва.

6

Українські землі у другій половині XVI ст.

Факти: Люблінська унія та її вплив на українські землі. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. Виникнення Запорізької Січі. Повстання 90-х років XVI ст. Братський рух. Утворення греко-католицької церкви. Розвиток культури й освіти.

Дати: 1556-1561 рр. – Створення Пересопницького Євангелія; 1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі; 1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої; 1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Персоналії: Василь-Костянтин Острозький, Дмитро Вишневецький, Герасим Смотрицький, Іван Федоров.

Поняття і терміни: "українська шляхта", "українське козацтво", "реєстрове козацтво", "Запорізька Січ", "старшина", "клейноди", "греко-католицька церква", "братство".

Позначати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні центри, терени Запорізької Січі, напрямки козацьких походів.

Характеризувати соціальну структуру українського суспільства, становище різних верств населення українського суспільства XVI ст., суспільно-політичні зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії, здобутки в галузі освіти і науки; військово-політичну організацію козацтва; становище православної церкви, діяльність видатних діячів періоду, православних братств.

Визначати причини та наслідки Люблінської унії, перших козацьких повстань, значення братського руху.

7

Українські землі в першій половині XVII ст.

Факти: Зміни в соціально-економічному житті. Розвиток міст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Розвиток культури та освіти. Морські походи козаків. Участь українського козацтва у Хотинській війні. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр.

Дати: 1621 р. – Хотинська війна; 1637-1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні; 1632 р. – утворення Києво-Могилянського колегіуму.

Персоналії: Петро Конашевич-Сагайдачний, Петро Могила, Іпатій Потій, Йов Борецький.

Поняття і терміни: "покозачення".

Позначати на картосхемі українські землі, що входили до складу різних держав у зазначений період; воєводства Речі Посполитої на українських землях.

Характеризувати соціально-економічне та політичне становище на українських землях, становище православної та греко-католицької церков.

Визначати наслідки та значення "доби героїчних походів козацтва" перших десятиліть 17 ст., козацьких повстань 20-30-х рр.

8

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Факти: Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави – Війська Запорізького. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Дати: 1648 р. – Жовтоводська, корсунська та Пилявецька битви; 1649 р. – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору; 1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору; 1652 р. – Батозька битва; 1654 р. – укладення українсько-російського договору.

Персоналії: Б. Хмельницький, І. Богун.

Поняття і терміни: "Національно-визвольна війна", "Військо Запорізьке", "Гетьманщина".

Позначати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами, місця основних подій війни.

Характеризувати відносини Війська Запорізького з Польщею, Кримським ханством, Молдовою, Московією; умови мирних угод українців із польським урядом, українсько-російського договору 1654 р.

Визначати причини та наслідки Національно-визвольної війни, місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.

Порівнювати наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.

9

Українські землі в 60-80-ті рр. XVII ст.

Факти: Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна. Гетьманування Ю. Хмельницького. Поділ Гетьманщини. Гетьманування П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Занепад Правобережжя. Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Дати: 1659 р. – Конотопська битва; 1667 р. Андрусівський договір; 1681 р. – Бахчисарайський мирний договір; 1686 р. "Вічний мир".

Персоналії: І. Виговський, П. Тетеря, П. Дорошенко, І. Брюховецький, І. Сірко, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, І. Самойлович.

Поняття і терміни: "Руїна".

Позначати на картосхемі території, підвладні гетьманам Лівобережної України; території, що перебували під контролем Московського царства, Османської імперії, Польщі.

Характеризувати зовнішню та внутрішню політику гетьманів, зміст політичних угод того часу, що стосувалися Українських земель, особливості господарського та церковного життя.

Визначати причини та наслідки московсько-української війни 1658-1659 рр.; Руїни; укладення гетьманськими урядами угод із державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Порівнювати адміністративно-політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини.

10

Українські землі наприкінці XVII – першої половини XVIII ст.

Факти: Гетьманування І. Мазепи, І. Скоропадського, Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. "Правління Гетьманського уряду" 1734 р. Розвиток культури та освіти.

Дати: 1708–1709 рр. національно-визвольна акція гетьмана І. Мазепи; 1709 р. Полтавська битва; 1710 р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика. 1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Персоналії: І. Мазепа, І. Скоропадський, П. Полуботок, Д. Апостол, П. Орлик, Ф. Прокопович.

Поняття і терміни: "Конституція", "Малоросія", "Малоросійська колегія", "козацьке бароко", "козацькі літописи".

Позначати на картосхемі українські землі, що входили до складу різних держав у зазначений період; території, підвладні гетьманам Лівобережної України.

Характеризувати внутрішню та зовнішню політику гетьманів у зазначений період, діяльність Першої Малоросійської колегії. "Правління Гетьманського уряду"; зміст Конституції Пилипа Орлика; перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи.

Визначати причини укладення українсько-шведського союзу в роки Північної війни; наслідки Полтавської битви для українських земель.

11

Українські землі у другій половині XVIII ст.

Факти: Гетьманування К. Розумовського. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Ліквідація Запорізької Січі. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів Речі Посполитої. Розвиток культури, науки, освіти.

Дати: 1764 р. остаточна ліквідація гетьманства; 1768 р. Коліївщина; 1775 р. остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі; 1783 р. царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Персоналії: К .Розумовський, П. Калнишевський, Г. Сковорода, М. Березовський, І. Григорович-Барський.

Поняття і терміни: "автономія", "Нова (Підпільненська) Січ", "Задунайська Січ", "Коліївщина", "паланка", "зимівник".

Позначати на картосхемі українські землі, що входили до складу різних держав у зазначений період; територіальні зміни, що відбулися на українських землях внаслідок поділів Речі Посполитої.

Характеризувати: основні напрямки політики Російської імперії, щодо України, особливості гайдамацького та опришківського рухів, територіально-адміністративного устрою та господарського життя Нової (Підпільненської) Січі.

Визначати причини гайдамацького та опришківського рухів, скасування гетьманства і ліквідації Запорізької Січі, наслідки ліквідації Запорізької Січі та Гетьманщини, поділів Польщі, приєднання земель Правобережної України та Криму до Росії; значення Запорозької Січі й Гетьманщини в історії України.

12

Українські землі у складі Російської імперії наприкінці VIII – у першій половині ХІХ ст.

Факти: Включення українських земель до складу Російської імперії. Адміністративно-територіальний поділ українських земель. Промисловий переворот та зародження ринкової економіки. Розвиток національного руху. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. Повстання під проводом У. Кармалюка.

Дати: 1798 р. вихід друком "Енеїди" Івана Котляревського; грудень 1825 – січень 1826 рр. – повстання Чернігівського полку; 1830-1831 рр. – Польське повстання; 1846-1847 рр. діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

Персоналії: І. Котляревський, М. Костомаров, П. Куліш, М. Гулак, Т. Шевченко.

Поняття і терміни: "промисловий переворот", "нація", "національне відродження", "національна ідея", "декабристи", "масонство".

Позначати на картосхемі українські губернії у складі Російської імперії.

Характеризувати політику Російської імперії щодо України, початок національного відродження, форми соціального протесту українського населення, поширення на Україну російського та польського суспільних рухів, програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства, економічний розвиток і соціальні відносини.

Визначати причини та значення антикріпосницького руху в українських землях у складі Російської імперії, діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

13

Західноукраїнські землі наприкінці ХVIII – у першій половині XIX ст.

Факти: Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель, реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ й українські землі, діяльність "Руської трійці". Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Дати: 1816 р. Товариство галицьких греко-католицьких священиків; 1833-1837 рр. діяльність "Руської трійці"; 1848 р. скасування панщини в Галичині.

Персоналії: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький, Л. Кобилиця, І. Могильницький.

Позначати на картосхемі українські землі у складі Австрійської імперії. Описувати перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії.

Характеризувати політику Австрійської імперії щодо західноукраїнських земель, її наслідки. Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ. Початок національного відродження, форми соціального протесту населення.

Визначати наслідки та значення подій 1848-1849 рр., причини та значення антикріпосницького руху в західноукраїнських землях.

14

Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Факти: Національне відродження. Відкриття університетів. Зміни в освіті. Поява "Історії русів". Розвиток літератури, мистецтва.

Дати: 1805 р. – відкриття університету в Харкові; 1834 р. відкриття університету в Києві.

Персоналії: П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, М. Максимович, М. Остроградський, В. Каразін.

Характеризувати основні явища і процеси розвитку культури цього періоду, творчі здобутки видатних вітчизняних науковців і митців.

Визначати умови та особливості розвитку культури кінця XVIII – першої половини XIX ст., причини культурних зрушень у першій половині ХІХ ст.

15

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Факти: Реформи 60-70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху. Діяльність "Південно-Західного відділу Російського географічного товариства".

Дати: 1863 р. – Валуєвський циркуляр; 1876 р. Емський указ.

Персоналії: В. Антонович, М. Драгоманов, П. Чубинський, Б. Грінченко.

Поняття і терміни: "земства", "громадівський рух", "Братство тарасівців".

Характеризувати основний зміст реформ 1860 1870-х рр., особливості проведення реформ на українських землях, зміни в соціальному складі населення у другій половині ХІХ ст., процеси модернізації, національний рух на українських землях у складі Російської імперії, національна політика Росії, основні погляди та напрямки діяльності громадівців.

Визначати наслідки промислового перевороту, здобутки національного руху на українських землях у складі Російської імперії.

16

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Факти: Національна політика австрійського уряду щодо українських земель. Розвиток кооперативного руху, трудова еміграція. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП), Української Національно-демократичної партії (УНДП), Української соціал-демократичної партії (УСДП). Діяльність культурно-освітнього товариства "Просвіта".

Дати: 1868 р. створення у Львові товариства "Просвіта"; 1873 р. створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. Наукового товариства ім. Т. Шевченка); 1890 р. – створення Русько-української радикальної партії; 1899 р. створення УНДП.

Персоналії: Ю. Бачинський, М. Грушевський, Є. Левицький, М. Павлик, І. Франко.

Поняття і терміни: "трудова міграція", "українофіли", "москвофіли", "народовці", "партія", "нова ера".

Характеризувати особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст., зміни в соціальному складі населення, основні течії суспільно-політичного руху: москвофілів та народовців, діяльність "Просвіт" та наукового товариства ім. Т. Шевченка, процес утворення українських політичних партій у Галичині.

Визначати причини трудової еміграції українців, зародження кооперативного руху, особливості українського національного руху, напрями діяльності і здобутки провідних діячів Західної України у визвольному русі другої половини ХІХ ст.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка