Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою



Сторінка1/9
Дата конвертації18.02.2016
Розмір1.93 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
УКРАЇНСЬКА МОВА
програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою

підготовчий, 1-4 класи

Пояснювальна записка
Програма з української мови для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою відповідає Державному стандарту початкової загальної освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462 та розроблена на виконання Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 60. Програма для дітей із затримкою психічного розвитку укладена на основі адаптації державних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів та у відповідності з навчальною програмою «Українська мова» для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів1.

Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом, а й основним засобом опанування всіх інших шкільних дисциплін.

Основна мета цього курсу полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) в процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань.

Зміст освіти школи інтенсивної педагогічної корекції, відповідно до Державного стандарту має цензовий рівень. Отже, у дітей із ЗПР протягом навчання в початковій школі на основі достатньо скоригованих процесів пізнавальної сфери, розумової та мовленнєвої діяльності, набутих позитивних якостей особистості, мають бути сформовані повноцінні знання та вміння з української мови, які відповідають рівню освіти учнів початкової ланки загальноосвітньої школи і забезпечують успішне навчання у основній ланці школи.

Однак варто пам’ятати, що в початковій школі інтенсивної педагогічної корекції навчаються діти зі стійкими недоліками навчально-пізнавальної діяльності. Учням цієї вікової групи притаманні наступні особливості: обмежений обсяг знань і уявлень про оточуючий світ; порушення моторики; знижена пізнавальна активність; відставання у розвитку наочно-образного мислення; уповільнене отримання і відтворення інформації; низька комунікабельність і недостатній розвиток мовлення, недостатність самоконтролю, низька мотивація навчальної діяльності тощо.

Таким чином, мета та завдання змісту початкової ланки школи інтенсивної педагогічної корекції повинні трансформуватися через пріоритети сучасної освіти і, водночас, мати визначену корекційну спрямованість.

Досягнення поставлених цілей передбачає виконання таких завдань:

– вироблення в учнів мотивації навчання української мови

– гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма)

– формування комунікативних умінь

– опанування найважливіших функціональних складових мовної системи

– соціально-культурний розвиток особистості;

– формування в учнів уміння вчитися.

Програма «Українська мова» складається із пояснювальної записки та основної частини.

Навчальний матеріал початкової школи інтенсивної педагогічної корекції розподіляється відповідно на курси української мови підготовчий, 1, 2. 3, і 4 класів разом з вимогами до рівня навчальних досягнень учнів зазначених класів.

Відповідно до освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти навчальний предмет «Українська мова» будується за такими змістовими лініями: «Навчання грамоти», «Мовленнєва змістова лінія», «Мовна змістова лінія», «Соціокультурна змістова лінія», «Діяльнісна змістова лінія»,

Процес навчання грамоти розпочинається в підготовчому класі та поділяється на 3 періоди: добукварний, букварний і післябукварний. Залежно від попередньої підготовки школярів, учитель може самостійно визначати тривалість букварного періоду.

У добукварний період необхідно: розвивати усне мовлення учнів підготовчого класу із ЗПР (уміння слухати-розуміти усні висловлювання, говорити) формувати елементарні аналітико-синтетичні вміння в роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення готувати дитину до письма.



Протягом букварного періоду школярі із ЗПР оволодівають початковими уміннями читати за букварем, писати в зошитах з друкованою основою. Крім цього, продовжується робота з розвитку усного мовлення.

Післябукварний період призначений для вдосконалення уміння читати, писати, робити елементарні аналітико-синтетичні операції з одиницями різних мовних рівнів, для розвитку усного мовлення, виконання завдань і вправ з читання і письма за підручником, який готує учнів до вивчення в 1 класі окремих курсів – української мови і читання.

Мовленнєва змістова лінія, яка є основною, передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу. З цією метою розвиваються, удосконалюються усні види мовленнєвої діяльності, якими учні певною мірою оволоділи у дошкільному віці (слухання-розуміння діалогічне, монологічне мовлення), а також формуються, удосконалюються види мовленнєвої діяльності, пов’язані з писемним мовленням (читання вголос і мовчки, робота з дитячою книжкою, письмові види робіт).

Мовна змістова лінія, маючи спрямованість на засвоєння молодшими школярами із ЗПР знань про мову, мовні вміння, розробляється з урахуванням того, що в початковому курсі формування в учнів знань про мову, умінь виконувати певні види мовного аналізу має пропедевтичний характер. Цю роботу слід підпорядковувати розвитку в учнів орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних умінь.

Соціокультурна змістова лінія передбачає розширення уявлень учнів із ЗПР про свою державу Україну, культуру українського народу, про її особливості в різних регіонах України; засвоєння малих українських фольклорних форм, національних формул мовленнєвого етикету, етикетних правил спілкування; використання набутих знань і вмінь під час виконання соціальних ролей, спілкування з представниками різних вікових груп і статусів, вирішення навчальних і життєвих проблем. Ця робота має органічно поєднуватися з іншими аспектами навчання і реалізовуватися за допомогою дібраних навчальних текстів, тем для побудови діалогів і різних видів монологічних зв’язних висловлювань, використання тематичних груп слів, стійких виразів, у яких відображуються особливості матеріальної і духовної культури народу, його національного характеру.

Діяльнісна змістова лінія спрямована на формування в молодших школярів із ЗПР уміння вчитися, яке виявляється у здатності організовувати і контролювати свою навчальну діяльність і забезпечується шляхом формування мотивації навчання, здатності організовувати свою працю для досягнення результату, виконувати мисленнєві операції і практичні дії, володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.

Зміст навчальної програми «Українська мова» для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку висвітлено у таблиці, яка містить три рубрики: зміст навчального матеріалу, державні вимоги до навчальних досягнень; спрямованість корекційно-розвивальної роботи.

У першій колонці «Зміст навчального матеріалу» запропоновані теми для вивчення, які ускладнюються з кожним навчальним роком. Цей розділ вміщує в собі мінімальний обсяг матеріалу, обов'язковий для вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах. Зважаючи на те, що обсяг матеріалу великий, а кількість годин на його вивчення обмежена, вчитель має право вилучити частину матеріалу, зміст якого, на його думку, не є обов'язковим для вивчення і не виносити для тематичного контролю.

У другій колонці «Навчальні досягнення учнів» визначено конкретну мету й завдання кожної запропонованої теми, що вивчається.

Спрямованість корекційно розвивальної роботи – це третя колонка навчальної програми. В даній колонці були виділені та реалізовані психолого-педагогічні умови корекційного розвитку мовленнєвої діяльності учнів із ЗПР у процесі вивчення предмета «Українська мова», що спрямовані на розвиток мови та мовлення, пізнавальну діяльність, активність, розумові здібності школярів із ЗПР через виконання передбачених навчальних завдань.

Основною метою вивчення початкового курсу української мови є формування і розвиток навичок мовленнєвої діяльності: слухання-розуміння (аудіювання), говоріння, читання і письмо.В основі розвитку навичок мовленнєвої діяльності лежить уміння слухати і розуміти усне мовлення. Це зумовлює необхідність з самого початку достатню увагу приділити формуванню у школярів із ЗПР навички аудіювання, яка передбачає уміння зосереджувати увагу на мовленому слові, а, відповідно, і усвідомленому розумінню. Розвиток умінь уважно слухати, розуміти прослухане, повинно слугувати не тільки формуванню знань про мову, а й , що є важливим для школярів з певним недорозвиненням, розширенню уявлень про оточуючий світ, розвитку образного та словесно-логічного мислення. Аудіювання в початкових класах для дітей із ЗПР передбачає виконання інструкції після одного чи кількох прослуховувань, в залежності від наявних умінь концентрувати свою увагу, зосереджуватись на головному. На початковому етапі в роботі з аудіювання використовують фронтальні види роботи, які передбачають виконання невербальних завдань ( виконати запропоновану дію, підібрати відповідний малюнок або намалювати його, визначити правильний варіант відповіді тощо).Навички розуміння словесної інформації, усвідомлення та правильного виконання завдань та інструкцій мають закріплюватися на корекційно-розвиткових заняттях, які проводяться дефектологом (логопедом).

Формування навичок мовленнєвої діяльності передбачає роботу над побудовою усного та письмового діалогічного і монологічного висловлювання. Зважаючи на недостатню комунікативну готовність учнів із ЗПР до шкільного навчання, розвитку діалогічного та монологічного усного мовлення необхідно приділити особливу увагу уже з перших днів перебування дитини у школі. На перших етапах в організації мовленнєвої діяльності важливо створювати такі ситуації, які б спонукали дітей до висловлювання, використовуючи при цьому різнопланові сюжетно-рольові ігри, визначивши місце дії, мету висловлювання, співрозмовника .Значущим у цій роботі є складання усних і письмових висловлювань з комунікативною метою (вітання, запрошення, оголошення).

Враховуючи різну готовність дітей із ЗПР до шкільного навчання програма передбачає варіативність підбору мовного матеріалу та термінів його засвоєння, однак обов’язковим при цьому має бути корекційно-розвивальна складова уроків рідної мови.

Корекційно-розвивальний напрям при вивченні рідної мови у школах інтенсивної педагогічної корекції є значущим, оскільки у дітей із затримкою психічного розвитку на тлі загального недорозвитку пізнавальних процесів у багатьох випадках визначається недорозвинення мовлення ( вади звуковимови, порушення фонематичного сприймання, несформованість граматичного ладу та зв’язного мовлення тощо); досить части вади усного мовлення у дітей із затримкою психічного розвитку супроводжуються недорозвиненням дрібної моторики, оптико-просторового сприймання, гальмуванням кінестетичних відчуттів, нескоординованісттю роботи ока та руки і т. ін.. Коригуванню цих порушень, попередженню дисграфій, дисорфографій та дислексій вчитель має приділяти увагу на уроках рідної мови, проводячи фронтальні, групові та індивідуальні види роботи ( певним чином узгоджуючи їх зі змістом корекційно-розвиткових занять).

Читанню і письму у розвитку мовленнєвої діяльності в початкових класах приділяється особлива увага, оскільки саме на цій основі ґрунтується повноцінне писемне мовлення, а в подальшому і все навчання в цілому. Специфічним у роботі з читання на уроках мови є те, що увагу дітей перш за все варто привертати до правильного вимовляння слів, інтонування речень, розділових знаків у реченнях і текстах, правопису певних слів. Навчанню письму мають передувати вправи на розвиток мілкої моторики( пальчикова гімнастика), просторових орієнтувань ( зверху, знизу, вперед, назад, ліворуч, праворуч, посередині тощо), рухового стереотипу, узгодженості роботи руки та ока.

Навчання мови у 1-4 класах спеціальних шкіл інтенсивної педагогічної корекції передбачає формування початкових знань про мову як знакову систему, однак головна увага має приділятися практичним умінням користуватися мовними засобами, умінню аналізувати оцінювати, удосконалювати власне мовлення.

Правопис у програмі початкового навчання виділено в окремий розділ, однак формування умінь правильно писати слова, вживати розділові знаки проводиться на кожному уроці. Співвіднесення фонетичного і графічного образів слова, засвоєння алгоритму застосування граматичних правил, використання пунктуаційних знаків відбувається у процесі виконання школярами системи відповідних вправ, різних видів навчальних завдань, в тому числі і тестових, у роботі над виправленням помилок.

Формуванню орфографічних навичок у молодших школярів передує робота з розвитку графічних умінь. Графічна навичка письма перш за все передбачає автоматизовану скоординованість рухів, яка формуються у дітей із затримкою психічного розвитку на підготовчому етапі. Автоматизація графічних дій базується на основі розвитку мислительних операцій, і тому у цій роботі важливим є врахування індивідуальних можливостей та особливостей дітей, однак робота над технікою письма не обмежується певним періодом, а продовжується в наступних класах разом з формуванням охайності, розбірливості та прискоренням темпу письма.

Підготовчий клас

(280 год.; 4\4 год. на тиждень)



І.Навчання грамоти

Пор№

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1.1




Навчання читати.

Добукварний період

Практичне ознайомлення зі словами – назвами предметів.

Розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це?

Умовне позначення слів.

Ознайомлення зі словами-назвами ознак дії. Розрізнення ознак дії за запитаннями: Який? Яке? Які?

Ознайомлення зі словами, що означають дії.

Практичне ознайомлення з реченням, що складається із двох слів.

Складання речень із двох слів за заданою графічною схемою.

Поділ слів на склади.

Поняття про наголос, наголошений склад.


Розрізнення мовних і немовних звуків.

Голосні звуки. Умовне позначення їх на письмі.

Приголосні звуки. Тверді й м’які приголосні, умовне позначення їх на письмі.

Звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів. Побудова звукової схеми слів. Позначення звуків буквами.



Учень:
- має уявлення про номінативну роль слова, розрізнює назви істот і неживих предметів;

- позначає іменники умовними значками;

- розрізнює слова – назви ознак предмета, позначає прикметники умовними значками;

- розрізнює слова – ознаки дій, позначає їх умовними значками;


- з допомогою вчителя виокремлює з мовного потоку речення, що складаються із іменника і дієслова. аналізує його за кількістю слів. Будує графічні схеми речень;

- з допомогою учителя складає речення за заданою графічною схемою;

- вимовляє слова по складах;

- з допомогою вчителя визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

- має уявлення про мовні і немовні звуки, розрізнює їх на слух;

- розрізнює голосні звуки, умовно позначає їх на письмі;

- розрізнює приголосні звуки, умовно позначає їх на письмі;

- розрізнює тверді і м’які приголосні; умовно позначає їх на письмі;

- усвідомлює, що слова складаються із звуків;

- самостійно або з допомогою вчителя здійснює аналіз простих за звуковою будовою слів; будує їх звукову схему, використовуючи умовні позначення звуків.



Формування уявлення про номінативну роль слова.

Розвиток умінь розрізняти назви істот і неживих предметів.

Формування уявлень про слова-іменники, слова-прикметники, слова – ознаки дій, їх умовне позначення.

Розвиток знань про речення.
Формування умінь поділу слова на склади.

Розвиток уявлень про наголос,

визначення наголосу у словах.

Формування знань про мовні та немовні звуки.

Розрізнення голосних та приголосних, твердих та м’яких приголосних звуків на основі акустичних та артикуляційних ознак, умовне позначення їх на письмв.
Робота над удосконаленням звуковимови .

Формування усвідомленого сприйняття, що слова складаються із звуків;

Формування умінь здійснювати звуко-буквенний аналіз слова.

Формування умінь побудови звукової схеми слів.

Вживання нових слів у власних висловлюваннях.









Букварний період

Ознайомлення з буквами, які позначають голосні й приголосні звуки.

Навчання основного прийому читання прямого складу з орієнтацією на букву, що позначає голосний звук Практичне ознайомлення зі способами позначення м’якості приголосних звуків.

Ознайомлення з апострофом (’). Використання апострофа для того, щоб показати, що наступні за ним букви я, ю, є, ї позначають два звуки: [й] + відповідний голосний.


Ознайомлення з буквами та буквосполученнями ґ, щ, дж, дз і їх звуковими значеннями. Читання слів з ними.

Читання слів з поступовим ускладненням їх звуко-складової структури.

Складове читання.

Читання речень, коротких текстів з вивченими буквами. Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки. Практичне засвоєння розділових знаків: крапка, кома, знак питання, знак оклику.




Учень:

- впізнає і розрізнює букви на позначення голосних і приголосних звуків

- читає прямі склади типу «ПГ», «П´Г»




- читає склади і слова з буквами я, ю, є, ь в різних позиціях: на початку слова, складу, після букв на позначення приголосних звуків;

- читає слова з апострофом


- усвідомлення, що є різні способи позначення м’якості приголосних звуків

- усвідомлює роль апострофа в українській мові;

- побуквенно та поскладово читає слова з буквами алфавіту і буквосполученнями – ґ, щ, дж, дз
- поскладово читає слова нескладної структури
- читає букварні тексти за одиницями читання), з допомогою учителя інтонує речення, різні за метою висловлювання та інтонацією – розповідні, питальні, спонукальні, окличні (без уживання термінів) з орієнтацією на розділові знаки.


Формування усвідомленого сприйняття графеми, позначення звуків буквами.

Диференціація звуків на основі артикуляційно-акустичних ознак.

Удосконалення мовно-рухових навичок під час читання.

Розвиток навичок читання складів і слів з буквами я, ю, є, ь та слів з апострофом.

Розвиток навичок правильного вживання апострофа на письмі та в процесі читання.

Формування усвідомленого засвоєння звукових значень букв – г, щ, буквосполучень –дж, дз, правильного відтворення їх при читанні.

Розвиток навичок складового читання.

Формування умінь усвідомленого, виразного читання речень різних за метою висловлюваннями

Формування уявлень про розділові знаки.








Післябукварний період

Після вивчення букваря уроки читання будуються на основі навчального матеріалу, призначеного для розвитку основних якостей читацької навички – усвідомленості, правильності, виразності, а також по можливості швидкості, наближеної до повільної зв’язної розповіді.

Читання текстів, які супроводжуються різноманітними навчальними завданнями, спрямованими на вдосконалення читацької навички й усвідомлення прочитаного тексту.



- читає тексти правильно, виразно, усвідомлюючи зміст прочитаного;

- по можливості дотримується такої швидкості читання, яка наближена до відповідної зв’язної розповіді;


- розуміє й адекватно виконує короткі інструкції до навчальних завдань у підручнику та запропонованих учителем (для виконання індивідуально).




Розвиток навичок усвідомленого, виразного читання.

Дотримання правильної вимови звуків, складів,слів, наголосів у словах під час читання.

Розвиток навичок зв’язного читання.

Формування умінь прискорювати темп читання.

Усвідомлене виконання навчальних інструкцій.

Збагачення словникового запасу.



1.2




Навчання письма.

Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт. Добукварний період
Правильна посадка під час письма.

Положення ручки (олівця) в руці під час письма.

Розташування зошита на парті під час письма.
Рух пальців під час зображення графічних фігур.

Рух кисті і передпліччя уздовж рядка в процесі виконання графічних вправ.


Зображення ліній і фігур, штрихування, розфарбовування.

Зображення ліній, схожих на елементи букв.

Орієнтування на сторінці зошита та в графічній сітці.


Учень:
- свідомо приймає правильну позу перед початком письма

- з допомогою вчителя набирає правильного положення ручки в руці, тримає її великим, середнім і вказівним пальцями



- кладе правильно зошит на парту перед початком письма і зберігає таке його положення в процесі письма

- правильно рухає пальцями під час зображення невеликих фігур, розфарбовування

- рухає знаряддя письма уздовж рядка за допомогою кисті і передпліччя на мізинному пальці

- показує верхню, нижню, ліву, праву сторони сторінки початок, середину, кінець рядка

- самостійно чи з допомогою вчителя проводить лінії: вертикальні, горизонтальні, похилі (ліворуч, праворуч)

- самостійно або з допомогою учителя зображує прямі, ламані, хвилясті, петельні лінії перервними і неперервними (у міру можливості) рухами руки

- правильно пише прямі з верхнім і нижнім заокругленнями, верхні та нижні петлі, овали, півовали;

- з допомогою вчителя чи самостійно знаходить і показує всі лінії графічної сітки зошита (верхня і нижня рядкові лінії, міжрядкова, похила);




Розвиток дрібної моторики, кінестетичних уявлень.

Формування, орієнтування у просторі, рухового стереотипу письма.

Автоматизація графічних дій.










Букварний період

Комунікативна спрямованість процесу письма.


Відомості про рукописні

букви та пунктуаційні знаки.


Правила поєднання елементів букв.

Правила письма малих і великих букв.

Типи поєднань великих і малих букв.

Позначення звуків, сприйнятих на слух, відповідними рукописними буквами.

Письмо під диктування.


Робота у зошиті без друкованої основи.


Учень:

- самостійно чи з допомогою учителя розрізнює друковане і рукописне письмо

- з допомогою учителя та самостійно впізнає і називає за алфавітом малі і великі рукописні букви пише їх із дотриманням правильної форми, висоти, ширини

- з допомогою чи самостійно поєднує безвідривно елементи букв природного злиття; букви за типами поєднань: верхнє, середнє, нижнє
- пише під диктування букви, склади, слова

- дотримується гігієнічних вимог у процесі письма.



Формування графомоторної навички.

Розвиток знань про друковане і рукописне письмо

Розвиток образної уяви, зорової пам’яті, послідовності рухових дій, скоординованості рухів руки та ока.

Розвиток навичок письма під диктування.

Засвоєння гігієнічних правил письма.

Розвиток каліграфічних навичок письма.








Післябукварний період

Списування з рукописного і друкованого текстів.

Робота у звичайному зошиті з сіткою № 1 ( без друкованої основи)


- списує друкований і рукописний текст, дотримуючись каліграфічних вимог

- пише під диктування склади, слова, речення із 2-х слів, у яких написання не розходиться зі звучанням.

Розвиток зорової пильності.

Формування орфографічної грамотності.

Розвиток лексико-граматичного ладу мовлення.













ІІ. Мовленнєва змістова лінія





Пор№

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

2.1




Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення (протягом року)

Сприймання на слух та відтворення мовленнєвого матеріалу (звуків, слів, речень).

Сприймання на слух та розуміння невеличких оповідань, казок.

Сприймання на слух та виконання інструкцій.



Учень:


  • сприймає на слух, частково чи повністю відтворює звуки, слова, речення після кількох повторювань учителя;

- сприймає на слух,частково або повністю (з допомогою вчителя) відтворює зміст невеличких казок;

- частково або повністю розуміє та виконує словесну інструкцію.



Розвиток слухового сприймання.

Розвиток і розуміння зверненого мовлення.

Розвиток пам’яті.

Усвідомлення висловлювання інших людей.

Вироблення уміння виконувати на слух сприйнятті інструкції учителя.

Збагачення словникового запасу.


2.2




Говоріння (протягом року)

Формування уміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення.

Вироблення правильної артикуляції та правильного промовляння всіх звуків української мови.

Читання вивчених напам’ять віршів, загадок, скоромовок тощо.

Побудова запитань і відповідей за ситуацією, малюнком, прослуханим текстом стосовно подібної тематики (на побутові теми).

Співвіднесення словесної інформації з відповідним зображенням;

Ведення діалогу ситуативного характеру (на теми шкільного життя та побуту дітей).

Відтворення змісту невеличкого оповідання, казки (з 2-х – 3-х прослуховувань) за запитаннями, опорними словами.

Повторення зразка короткого зв’язного висловлювання.

Побудова зв’язного висловлювання за серією малюнків.



Учень:

- з допомогою вчителя та самостійно регулює дихання, силу голосу і темп мовлення

- вчиться правильної артикуляції та та правильного промовляння всіх звуків української мови;
- декламує невеличкі вірші, відтворює по пам’яті загадки, скоромовки тощо;
- самостійно чи з допомогою вчителя відповідає на запитання за ситуацією, малюнком та невеличким;
- знаходить малюнок, що схожий за змістом до прочитаного вчителем речення чи абзацу тексту;

- бере участь у діалозі,формулює репліки відповідає на запитання (з допомогою вчителя);

- самостійно чи з допомогою вчителя, частково або повністю переказує зміст тексту за запитаннями та за опірними словами;

- дотримуючись відповідної інформації відтворює після прослуховування коротке зв’язне висловлювання;

- з допомогою вчителя будує зв’язне висловлювання за серією малюнків.


Розвиток умінь регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення.

Формування правильної звковимови.

Розвиток логічного мислення, образної пам’яті.


Розвиток пізнавальних інтересів.

Стимулювання мовленнєвої активності.


Робота над співвіднесення словесної інформації з відповідним зображенням.
Розвиток діалогічного мовлення.

Розвиток логічної послідовності висловлювання.

Розвиток пам’яті, виразності усного мовлення.

Формування зв’язного висловлювання.

Розвиток умінь будувати власні висловлювання з опорою на допоміжні матеріали.

Вироблення знань культури спілкування.

Поповнення словникового запасу.




ІІІ. Мовна змістова лінія


3.1




Текст. Речення. Слово (протягом року)

Усні й письмові висловлювання.

Текст.

Зміст, заголовок тексту, відповідність заголовка змісту тексту.



Поділ зв’язного висловлювання на речення встановлення меж речення на слух і за графічними ознаками (велика літера у першому слові, розділові знаки в кінці).

Спостереження за інтонацією розповідних, питальних, спонукальних речень, а також окличних речень (без уживання термінів).

Поділ речення на слова, розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів (без термінів). Побудова графічних схем речень, які складаються з 1-3 слів.

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій.


Робота над усвідомленням учнями лексичного значення слова.


Учень:
- розрізнює усні і письмові висловлювання, текст
- з допомогою учителя обирає з поданих або добирає заголовок до тексту букварного типу

- визначає кількість речень у тексті (з 2-3-х речень), виявляє їх межі за графічними орієнтирами


- інтонаційно правильно вимовляє (читає) речення, різні за метою висловлювання


- визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів (на слух під час читання)

- складає графічні схеми простих речень (до 4-х слів), у тому числі із службовими частинами мови

- складає речення, які відповідають заданим графічним схемам

- ставить до слів питання: Хто? Що? Який? Яка? Яке? Які? Що робить? Що роблять?

- співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки.

Формування знань про текст, речення, слово.

Вироблення умінь розрізняти усні і письмові висловлювання,

Формування лінгвістичних понять (висловлювання, текст, зміст, заголовок).

Розвиток лексико-граматичного аналізу зв’язного висловлювання.

Розвиток слухової уваги.


Формування інтонаційно правильного читання речень різних за метою висловлювання.

Формування орієнтацій на лексичні та граматичні ознаки речень і слів.

Розвиток умінь співвідносити слова, речення з графічними зображеннями.

Активізація та поповнення словникового запасу.

Збагачення словникового запасу словами, що означають предмети, дії, ознаки.

Робота над усвідомленням учнями лексичного значення слова.




ІV. Соціокультурна змістова лінія.


4.1




Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу (протягом року)

Назва рідної держави і її столиці.

Державні символи України.
Рідне місто чи село.
Національні символи України верба, калина.

Народні й релігійні свята, обрядові дійства на святах.




Учень:

- знає назву своєї держави і її столиці;


- має уявлення про державні символи України (Прапор, Герб, Гімн, мова);

- знає назву рідного міста чи села, вулиці, на якій мешкає;

- має уявлення про українські національні символи (верба, калина);

- знає найвідоміші народні і релігійні свята (Новий рік, свято Миколая, Різдво, Великдень, Івана Купала та ін.), обрядові дійства, в яких можуть брати участь діти.



Розвиток та корекція основних психічних процесів учня.

Формування знань про державу Україну: іі столицю, особливості державних та національних символів, малу батьківщину; особливості святкування народних та релігійних свят.
Виховання громадянина патріота своєї Держави.


4.2




Фольклорні твори великої і малої форм (протягом року)

Слухання і відтворення українських народних казок.

Відгадування доступних загадок.

Вивчення лічилок, скоромовок.





Учень (учениця):
- сприймає на слух найвідоміші українські народні казки («Курочка Ряба», «Колобок», «Ріпка», «Рукавичка», «Колосок» та ін.);

- бере участь у відгадуванні найпростіших загадок;

- знає напам’ять кілька лічилок, скоромовок і використовує їх під час рухливих ігор.

Розвиток слухового сприймання.

Розвиток словесної пам’яті.

Збагачення словникового запасу.

Розвиток уміння висловлювати власні думки, почуття, власне ставлення до прочитаного.


4.3.




Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування (протягом року)

Вивчення найпростіших формул мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання. Засвоєння українських форм звертання до дітей і дорослих (Марійко, Іванку, Наталю Петрівно, Миколу Івановичу).

Ознайомлення з відмінностями формул мовленнєвого етикету, які використовуються у спілкуванні з людьми різного віку і статусу.


Учень:


- знає і вживає найпростіші українські формули мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання, українські форми звертання до дітей і дорослих;

- розрізняє і правильно обирає формули етикету, що використовуються у спілкуванні з дорослими і дітьми, близькими і малознайомими людьми.




Розвиток та корекція основних психічних процесів.

Формування знань про найпростіші українські формули мовленнєвого етикету.

Дотримання правил мовленнєвої поведінки під час спілкування.

Виховання культури поведінки.




4.4




Соціальні ролі (протягом року)

Спілкування в сім’ї.


Адаптація до соціальної ролі учня.

Уміння поводитись у громадських місцях (транспорті, магазині, на вулиці).

Поведінка на природі


Учень:
- поважає членів своєї родини, ввічливо спілкується з ними;

- встановлює комунікативні контакти з однокласниками; ввічливо звертається до вчителів, старших школярів, технічного персоналу;

- знає і дотримується правил ввічливої поведінки в транспорті, магазині, на вулиці; доцільно вживає слова ввічливості;

- любить спостерігати за природою рідного краю; не завдає шкоди рослинам і тваринам



Вихован­ня особистості дитини як члена родини.

Вихован­ня особис­ті дитини як члена шкільного колективу.

Корегування особис­тих якостей та культури поведінки в

колективі.

Дотримання правил поведінки в громадських місцях

Розвиток комунікативних навичок.

Формування знань та уявлень учнів про довкілля, природу

Виховання бережливого ставлення до природи.



V. Діяльнісна змістова лінія

5.1




Формування навчально-організаційних умінь і навичок (протягом року)

Організація робочого місця.


Організація навчальної діяльності.

Взаємодія з іншими учасниками навчального процесу.





Учень:

- добирає необхідне обладнання до уроку, розташовує його на парті;

- дотримується правильної постави під час сидіння за партою; правильно тримає ручку під час письма;

- уважно слухає і розуміє вчителя, приступає до роботи відразу після його настанови; слухає відповіді однокласників.




Розвиток та розширення навчально-організаційних умінь.

Вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення;

Розвиток мовленнєвої уваги та пам’яті.




5.2




Формування навчально-інформаційних умінь і навичок (протягом року)

Робота з підручником.


Користування додатковими навчальними посібниками.


Спілкування в процесі навчання.


Учень:

- розрізняє основні елементи навчальної книжки (обкладинка, сторінка); орієнтується на сторінці підручника; користується закладкою;

- орієнтується на сторінці зошита із друкованою основою; працює в зошитах для письма;

- говорить у помірному темпі, чітко, виразно, з відповідною силою голосу;

- відповідає на запитання окремими словами й короткими реченнями;

- почуте й побачене передає одним чи кількома реченнями;

- ввічливо звертається до вчителя, учнів.


Розвиток навчально-інформаційних умінь і навичок.

Розвиток навичок роботи з підручником, додатковим матеріалом.

Формування правильної звуковими.

Формування мовленнєвих умінь (культури слухання, запитування, висловлювання).



5.3




Формування навчально-інтелектуальних і творчих умінь та навичок (протягом року)

Виконання мисленнєвих операцій.




Учень:
- виокремлює в мовному потоці певні мовні одиниці (слова в реченнях, звуки і склади в словах);

- виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки;

- самостійно чи з допомогою знаходить у двох предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки;

- виконує мисленнєві операції за аналогією під час самостійної роботи.




Формування пізнавальних умінь (аналізувати. порівнювати, узагальнювати, спостерігати, осмислювати мовний матеріал).

Збагачення словникового запасу.

Використання набутить знань у власній життєдіяльності.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка