Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою



Сторінка2/9
Дата конвертації18.02.2016
Розмір1.93 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

У к р а ї н с ь к а м о в а

Перший клас.

(280 год.; 4/4 год. на тиждень)













І. Мовленнєва змістова лінія





Пор№

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1.1




Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення (протягом року)

Сприймання на слух матеріалу, що складається з окремих звуків, кількох складів, словосполучень.


Сприймання на слух, розуміння, запам’ятовування з 2-3 прослуховувань змісту невеликих (за складністю подібних до букварних) текстів, що належать до художнього й розмовного стилів (казка, розповідь, вірш).


Сприймання на слух інструкцій, що стосуються виконання навчальних дій чи ігрових завдань.



Учень:

- розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення;

- встановлює кількість почутих звуків, складів у словах, слів у реченнях;

- виявляє серед звуків, складів, слів ті, які є «зайвими»;

- слухає і розуміє усне висловлювання (сюжетний текст), звучання якого триває до 2-3 і більше хвилини (50-80 слів)

- виокремлює в почутому слова із заданими ознаками (на початку року після кількох прослуховувань, у кінці після двох)

- фіксує початок і кінець тексту

- визначає на слух кількість речень (2-3) у тексті кількість слів у реченні (до 4-х слів)

- відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?) і кількома реченнями передає зміст прослуханого тексту;

- одним-двома словами висловлює співпереживання з діючими особами у прослуханому тексті

- виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції.

Розвиток слухового сприймання.


Розвиток фонематичного слуху.

Розвиток умінь слухати і розуміти усне мовлення.


Розвиток пам’яті.

Усвідомлює висловлювання інших людей.

Розвиток умінь аналізувати і порівнювати мовний матеріал, висловлювати власне ставлення стосовно прослухованого тексту.

Розвиток комунікативної активності.


Розвиток уміння виконувати на слух сприйнятті інструкції учителя.

Збагачення словникового запасу.



1.2




Говоріння (протягом року)

Формування уміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення.

Промовляння віршів, скоромовок, розгадування загадок, відтворення інтонації речень за зразком.

Побудова запитань і відповідей на них за прослуханим чи прочитаним текстом, малюнком, діафільмом, навчальною ситуацією в класі та ін.

Складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду дітей, після попередньої підготовки (обговорення змісту, робота зі словом, словосполученням, етикетними мовленнєвими формулами, що використовуються у діалогах).

Повторення зразка зв’язного висловлювання, пропонованого вчителем.


Переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання.

Побудова зв’язного висловлювання за поданим початком і малюнком (серією малюнків), на основі прослуханого тексту, випадку з життя.





Учень:

- навчається регулювати дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі виконання навчальних завдань

- промовляє вірші скоромовки, бере участь у розгадуванні загадок;

- з допомогою вчителя формулює запитання за змістом прослуханого чи прочитаного тексту чи іншим джерелом інформації, відповідає на найпростіші запитання.

- уважно слухає співрозмовника, самостійно чи з допомогою учителя відповідає на його запитання;

- бере участь у складанні та розігруванні діалогів;

- повторює услід за вчителем зразок короткого висловлювання зі збереженням змісту та інтонаційних особливостей висловлювання

- частково чи повністю переказує сюжетний текст букварного типу

- самостійно чи з допомогою учителя будує зв’язне висловлювання за поданим початком і малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя.

Формування правильної звуковимови, адекватної регуляції сили голосу, відповідного темпу мовлення.


Розвиток словесної пам’яті.

Поповнення словникового запасу.

Розвиток монологічного та діалогічного мовлення.
Вироблення знань культури спілкування.
Формування логічної послідовності висловлювання.

Формування умінь правильного інтонування речень.

Розвиток довільної уваги, спостережливості.

Формування образного мислення на основі вербального та невербального матеріалу.


Розвиток умінь зв’язного висловлювання.

1.3




Читання (протягом року)

Усвідомлене читання доступних текстів.


Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки.


Учень:

- читає вголос у темпі 15-25 слів за хвилину доступні тексти за одиницями читання (звук, склад, слово);

- усвідомлює зміст прочитаного;

- самостійно чи з допомогою учителя правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та інтонацією, відповідно до розділових знаків



Формування навичок читання.

Розвиток осмисленого розуміння прочитаного.

Розвиток знань про правила інтонування речень, різних за метою висловлювання та інтонацією, відповідно до розділових знаків.

Розвиток читацьких інтересів.

Виховання комунікабельності, потреби в спілкуванні.


1.4.




Письмо (протягом року)

Письмо, як засіб передачі інформації, його роль у житті людини.

Переваги письма перед іншими засобами передачі інформації (жести, умовні знаки, звукові сигнали та ін.).

Роль уміння писати в житті людей.

Добір і записування назви малюнків.

Складання і записування речень за ілюстраціями, навчальною ситуацією, подіями з життя тощо



Учень:

- розрізнює види письма: друкованого, рукописного, малюнкового, усвідомлює їх значення для спілкування між людьми на відстані та в часі

- з допомогою вчителя добирає і записує назву малюнка;
- з допомогою вчителя складає і записує речення за ілюстраціями, навчальною ситуацією.

Формування свідомого ставлення до процесу навчання.

Розвиток знань про письмо.

Виховання комунікабельності, потреби у спілкуванні.


Розвиток умінь складати та записувати речення за ілюстраціями, навчальною ситуацією, подіями з життя,визначати його початок і кінець.





ІІ. Мовна змістова лінія


2.1




Повторення вивченого у підготовчому класі.

Звуки і букви. Голосні та приголосні звуки, тверді та м”які приголосні.

Алфавіт.Алфавітні назви літер.

Літери малі і великі, друковані і рукописні.

Звуковий та звуко-буквений аналіз слова.

Побудова графічних моделей одно-, двоскладових слів.

Склад. Складотворча роль голосних звуків.

Визначення наголосу у простих словах.

Перенесення частин слів з рядка в рядок по складах. Найважливіші правила переносу слів з рядка в рядок
Слова з м”яким знаком у кінці складу та перед о.

Слова з буквосполученням йо, з апострофом.

Велика буква на початку речення, крапка, знак оклику, знак питання в кінці речення.


- знає букви українського алфавіту і звуки, які вони позначають;


-розрізнює великі і малі букви, друковані і рукописні;
-виконує звуковий та звуко-буквений аналіз слова (при потребі здопомогою) різної структури;

- будує графічну модель слова;

- ділить слово на склади,називає голосні звуки у складах;

- з допомогою вчителя визначає наголос у словах;

- усвідомлює правила переносу слів з рядка в рядок;

- не розриває злиття приголосного з голосним при переносі частин слова з рядка в рядок.

- усвідомлює значення апострофу, правильно читає та пише слова з м”яким знаком і буквосполученням йо.

- пише з великої букви на початку речення;

- дотримується розділових знаків в кінці речення.


Удосконалення умінь узагальнувати та порівнювати мовні явища.

Закріплення знань про букви українського алфавіту і звуки, які вони позначають.

Розвиток умінь усвідомлено аналізувати звуки мовлення, співвідносити їх з буквами, виконувати звуковий та звуко-буквений аналіз, будувати графічні моделі слів.

Розрізнення понять склад та слово.

Формування умінь поділу слова на склади, визначення наголосу.

Формування усвідомленого засвоєння правил переносу, вживання апострофу, правил написання слів з м”яким знаком і буквосполученням йо. Використання розділових знаків і великої букви на початку речення.


2.2




Текст. (протягом року)

Усні й письмові висловлювання, текст.

Зміст, заголовок тексту відповідність заголовка змісту тексту.



Учень:
- розрізнює усні і письмові висловлювання, текст

- вибирає з поданих або добирає заголовок до поданого тексту

визначає кількість речень у тексті.


Розвиток знань про текст.
Формування умінь розрізнює усні і письмові висловлювання, текст, визначати про що йдеться в тексті, правильно добирати заголовок до тексту та визначати кількість речень у тексті.

Розвиток зв’язного мовлення.



2.3




Речення (протягом року)

Поняття про речення.

Уявлення про розповідні речення. Крапка наприкінці цих речень.

Уявлення про питальні речення. Спостереження за логічними наголосами (без уживання термінів) у питальних реченнях.

Уявлення про спонукальні речення. Спостереження за різними формами спонукання (прохання, запрошення, розпорядження, заклик). Крапка у кінці спонукальних речень.

Знак оклику в кінці таких речень, висловлених з особливим почуттям (без уживання терміна “окличне речення”).

Поширення речень за запитаннями. Встановлення зв’язку слів у реченні. Відновлення деформованих речень. Побудова речень за зразком, малюнком, схемою


- визначає початок та кінець речення;

- має уявлення про розповідні речення;

- правильно інтонує розповідне речення, ставить на письмі відповідний розділовий знак;

- усвідомлює усні та письмові ознаки питального речення;

- правильно інтонаційно вимовляє речення, ставить на письмі відповідний розділовий знак (при потребі з допомогою);

- має уявлення про спонукальні речення, ставить на письмі відповідний розділовий знак.

- дотримується знаку оклику в реченнях висловлених з особливим почуттям.


- з допомогою вчителя поширює речення за запитаннями, встановлює зв'язок слів у реченні.

- з допомогою учителя вчиться відновлювати деформовані речення та будувати за зразком, малюнком, схемою;

Розвиток знань про речення.

Формування умінь визначати початок та кінець речення.

Формування уявлень про розповідні речення, інтонування цих речень, позначення їх на письмі.

Формування уявлень про питальні речення, умінь правильно їх інтонувати та використовувати логічний наголос.

Формування уявлень про спонукальні речення, визначення різних форм спонукання.

Розвиток умінь визначати речення, висловлені з особливим почуттям, позначати їх знаком оклику на письмі.

Розвиток умінь поширювати речення за запитаннями, встановлювати зв’язок слів у реченні.

Формування умінь роботи з деформованими реченнями, складати речення за зразком, малюнком, схемою.


2.4




Слово (протягом року)

Закріплення уявлення про слово як одиницю мови.

Слова, що позначають назви предметів (абстрактні слова тощо) і відповідають на питання хто? що?

Зміна слів, які відповідають на питання хто? що? за числами;


Велика буква в іменах, по батькові та прізвищах людей, у кличках тварин, назвах країн, міст, сіл.
Слова, що позначають ознаки предметів і відповідають на питання який? яка? які?, їх зв’язок зі словами, що відповідають на питання хто? що? Практичне змінювання цих слів за числами.

Слова, які відповідають на питання що робити? що зробити? що робить? що зробив? що робитиме? Їх зв’язок з іншими словами, визначення однини- множини (практично).






  • визначає в усному мовленні слово, як одиницю мови;

  • розпізнає на слух слова, усвідомлює їх значення;

  • ставить запитання до слів, що позначають предмети, до абстрактних слів та ін;

  • з допомогою вчителя уміє утворювати множину іменників, визначати однину (без вживання термінів);

  • правильно вживає велику букву в іменах, по батькові та прізвищах людей, у кличках тварин, назвах країн, міст, сіл.

  • з допомогою вчителя ставить питання до слів, що означають ознаки предметів, змінювати їх за числами, визначати зв’язок з іншими словами.

  • уміє поставити питання до таких слів у реченні;

  • усвідомлює їх зв’язок з іншими словами;

  • має уявлення про слова, які відповідають на питання що робити? що зробити? що робить? що зробив? що робитиме? Усвідомлює їх зв'язок з іншими словами.

  • визначення однини- множини.

Розширення уявлень про слово як одиницю мови.

Формування умінь визначати в усному мовленні різні слова за структурою та звучанням.


Формування уявлень про слова, що відповідають на питання хто? що?, умінь змінювати ці слова за числами.

Засвоєння правил виживання великої букву в іменах, по батькові та прізвищах людей, у кличках тварин, назвах країн, міст, сіл.

Формування уявлень про слова що позначають ознаки предметів і відповідають на питання який? яка? яке?, розвиток умінь змінювати ці слова за числами та ставити до них питання.

Формування уявлень про слова, що відповідають на питання що робити? що зробити? що робить? що зробить? Їх зв’язок з іншими словами, визначення однини- множини




2.5




Звуки і букви. Склад. Наголос (протягом року)

Звуки мовлення у зіставленні з немовними звуками.

Уявлення про те, що слова складаються зі звуків.
Практичне ознайомлення зі смислорозрізнювальною роллю звуків спостереження за тим, як вставка, пропуск, заміна одного зі звуків слова може призвести до появи іншого слова (сон – слон, танк – так, сини – сіни та ін.).

Послідовний ряд звуків слова. Виділення (услід за вчителем і самостійно) окремих звуків слова (перший, наступний, той, що іде після такого-то звука, останній), правильно вимовляючи їх.

Утворення складів різної структури (на, нам, тра, трам) з розрізнених звуків.

Ознайомлення з голосними і приголосними звуками дзвінкими і глухими твердими і м’якими приголосними.

Удосконалення вимови окремих звуків, які мають певні вимовні труднощі: [г], [ґ], [дж], [дз], [дз'], [ц], [ц'], [ч ] та ін.

Поділ слова на склади. Розрізнення одно-, дво-, трискладових слів.

Наголос у слові. Повторення за вчителем слів так, щоб було чітко чути склад під наголосом (вимовляють складами наголошений голосний трохи розтягують, начебто перепитують, дивуючись чомусь).

Позначення звуків буквами. Алфавітні назви букв.




Учень:


  • розрізнює мовні і немовні звуки

- знає, що слова складаються зі звуків, що звуки на письмі позначаються буквами

- має уявлення про співвідношення між звуками і буквами у складі, слові

- спостерігає за зміною значення слова у результаті заміни одного зі звуків

- правильно відтворює ланцюжок звуків у почутому слові;

- самостійно або з допомогою учителя виділяє перший і останній звуки у будь-якому слові букварного тексту




  • складає склади з розрізнених звуків;

- розрізнює голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння (при потребі з допомогою)



- правильно вимовляє приголосні звуки [дж], [дз], [дз'], [ц], [ц'], [ч], гортанний звук [г] та глотковий [ґ]
- поділяє слова на склади

- з допомогою вчителя визначає одно-, дво-, трискладові слова;

- вимовляє слова так, щоб чітко було чути наголошений звук;

- правильно визначає наголос у словах;





  • знає, що звуки позначаються буквами.

  • знає алфавітні назви букв

  • розташовує 4-5 слів за алфавітом з орієнтацією на першу букву

Формування знань про звуки і букви, склад, наголос.

Розрізнює мовні і немовні звуки.

Формування знань про те, що слова складаються зі звуків, що звуки на письмі позначаються буквами.

Розвиток уявлень про смислорозрізнювальну роллю звуків.

Робота над усвідомленням звукової структури слова.

Розвиток умінь виконувати звуковий та звуко-буквений аналіз слова.

Формування умінь склади з розрізнених звуків.

Розвиток знань про голосні і приголосні звуки дзвінкі і глухі тверді і м’які.

Формування правильної вимови приголосних звуків, які мають певні вимовні труднощі [дж], [дз], [дз'], [ц], [ц'], [ч], гортанний звук [г] та глотковий [ґ]

Розвиток умінь поділу слів на склади, визначення одно-, дво-, трискладових слів.


Розвиток умінь визначати наголос у словах.

Удосконалення знань про алфавітні назви букв.

Збагачення власного словника новими словами.

Використання набутих знань у власній життєдіяльності.



2.6




Правопис (протягом року)

Позначення звуків буквами у тих випадках, коли написання відповідає вимові.

Використання ь і букв я, ю є, і для позначення м’якості приголосних звуків.

Вживання великої літери на початку речення.

Вживання розділових знаків у кінці речення.
Списування навчальних друкованих і рукописних текстів.

Письмо під диктування.

Слова, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти:

бабýся, бджолá, вирáзно, влíтку, ворóта, гýмка, ґáнок, ґрунт, ґýдзик, джміль, дзúґа, дзьоб, дідýсь, зáгадка (і загáдка), зозýля, ім'я´, їжáк, кватúрка, Кúїв, лелéка, лінíйка, ля'лька, новúй, óлень, олівéць, папíр, парасóлька, пóдруга, посерéдині, Украї'на, украї'нська, фартýх, цукéрка, цýкор, я'кір(35)


Учень:

- самостійно або з допомогою вчителя правильно записує слова, вимова і написання яких не розходяться;

- правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;
- пише з великої літери на початку речення;

- правильно вживає розділові знаки (крапка, знак питання, знак оклику) під час списування та запису на слух речень;

- списує друкований і рукописний текст, дотримуючись каліграфічних вимог;
- пише під диктування склади, слова, речення із 2-3-х слів, у яких написання не розходиться із звучанням;

- правильно вимовляє, наголошує і пише загальновживані слова, передбачені програмою для запам’ятання.




Формування свідомого ставлення до процесу навчання.

Використання ь і букв я, ю є, і для позначення м’якості приголосних звуків.

Вивчення пунктуаційних правил.

Формування знань вживання великої літери на початку речення.

Розвиток усвідомленого вживання розділових знаків у кінці речення.

Розвиток умінь обґрунтувати розділові знаки в кінці речення; знаходити і виправляти граматичні й пунктуаційні помилки.

Розвиток навичок письма під диктування.

Засвоєння гігієнічних правил письма.

Розвиток каліграфічних навичок письма.



ІІІ. Соціокультурна змістова лінія













3.1




Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу (протягом року)

Назва рідної держави і її столиці.

Державні символи України.
Рідне місто чи село.
Національні символи України верба, калина.

Народні й релігійні свята, обрядові дійства на святах.




Учень:

- знає назву своєї держави і її столиці;
- знає державні символи України (Прапор, Герб, Гімн, мова);

- знає назву рідного міста чи села, вулиці, на якій мешкає;

- має уявлення про українські національні символи (верба, калина);

- знає найвідоміші народні і релігійні свята (Новий рік, свято Миколая, Різдво, Великдень, Івана Купала та ін.), обрядові дійства, в яких можуть брати участь діти.



Розвиток та корекція основних психічних процесів учня.

Формування знань про державу Україну: іі столицю, особливості державних та національних символів, малу батьківщину; особливості святкування народних та релігійних свят.
Виховання громадянина патріота своєї Держави.


3.2




Фольклорні твори великої і малої форм (протягом року)

Слухання і відтворення українських народних казок.

Відгадування доступних загадок.

Вивчення лічилок, скоромовок.





Учень:
- сприймає на слух найвідоміші українські народні казки («Курочка Ряба», «Колобок», «Ріпка», «Рукавичка», «Колосок» та ін.);

- бере участь у відгадуванні найпростіших загадок;

- знає напам’ять кілька лічилок, скоромовок і використовує їх під час рухливих ігор.


Розвиток слухового сприймання.

Розвиток навичок аудіювання.

Збагачення словникового запасу.

Розвиток словесної пам’яті.


3.3




Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування (протягом року)

Вивчення найпростіших формул мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання. Засвоєння українських форм звертання до дітей і дорослих (Марійко, Іванку, Наталю Петрівно, Миколу Івановичу).

Ознайомлення з відмінностями формул мовленнєвого етикету, які використовуються у спілкуванні з людьми різного віку і статусу.


Учень:

- знає і вживає найпростіші українські формули мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання, українські форми звертання до дітей і дорослих;


- розрізняє і правильно обирає формули етикету, що використовуються у спілкуванні з дорослими і дітьми, близькими і малознайомими людьми.



Розвиток та корекція основних психічних процесів.

Розширення та закріплення правил мовленнєвої поведінки під час спілкування.

Виховання культури поведінки.




3.4




4. Соціальні ролі (протягом року)

Спілкування в сім’ї.


Адаптація до соціальної ролі учня.

Уміння поводитись у громадських місцях (транспорті, магазині, на вулиці).

Поведінка на природі.


Учень:
- поважає членів своєї родини, ввічливо спілкується з ними;

- встановлює комунікативні контакти з однокласниками; ввічливо звертається до вчителів, старших школярів, технічного персоналу;

- знає і дотримується правил ввічливої поведінки в транспорті, магазині, на вулиці; доцільно вживає слова ввічливості;

- любить спостерігати за природою рідного краю; не завдає шкоди рослинам і тваринам



Вихован­ня особистості дитини як члена родини.

Вихован­ня особис­ті дитини як члена шкільного колективу.

Корегування особис­тих якостей та культури поведінки в

колективі.

Удосконалення знань про правила ввічливої поведінки громадських місцях.

Збагачення власного словника словами-ввічливості.

Розвиток комунікативних навичок.

Виховання бережливого ставлення до природи.



ІV. Діяльнісна змістова лінія

4.1.




Формування навчально-організаційних умінь і навичок (протягом року)

Організація робочого місця.


Організація навчальної діяльності.

Взаємодія з іншими учасниками навчального процесу.





Учень:

- добирає необхідне обладнання до уроку, розташовує його на парті;

- дотримується правильної постави під час сидіння за партою; правильно тримає ручку під час письма;

- уважно слухає і розуміє вчителя, приступає до роботи відразу після його настанови; слухає відповіді однокласників.




Розвиток та розширення навчально-організаційних умінь.

Вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення;

Розвиток мовленнєвої уваги та пам’яті.




4.2




Формування навчально-інформаційних умінь і навичок (протягом року)

Робота з підручником.


Користування додатковими навчальними посібниками.


Спілкування в процесі навчання.



Учень:

- розрізняє основні елементи навчальної книжки (обкладинка, сторінка); орієнтується на сторінці підручника; користується закладкою;

- орієнтується на сторінці зошита із друкованою основою; працює в зошитах для письма;

- говорить у помірному темпі, чітко, виразно, з відповідною силою голосу;

- відповідає на запитання окремими словами й короткими реченнями;

- почуте й побачене передає одним чи кількома реченнями;

- ввічливо звертається до вчителя, учнів.


Розвиток навчально-інформаційних умінь і навичок.

Формування правильної звуковими.

Формування мовленнєвих умінь (культури слухання, запитування, висловлювання).


4.3




Формування навчально-інтелектуальних і творчих умінь та навичок (протягом року)

Виконання мисленнєвих операцій.




Учень:
Учень:
- виокремлює в мовному потоці певні мовні одиниці (слова в реченнях, звуки і склади в словах);

- виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки;

- самостійно чи з допомогою знаходить у двох предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки;

- виконує мисленнєві операції за аналогією під час самостійної роботи.




Формування пізнавальних умінь (аналізувати. порівнювати, узагальнювати, спостерігати, осмислювати матеріал).

Збагачення словникового запасу.

Використання набутить знань у власній життєдіяльності.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка