Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою



Сторінка3/9
Дата конвертації18.02.2016
Розмір1.93 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ДРУГИЙ КЛАС

(136 год.; 4 год. на тиждень)





І. Мовленнєва змістова лінія


Пор№

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1.1




Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення (протягом року)

Сприймання на слух рядів з кількох звуків, складів, слів, словосполучень.

Зіставлення ряду прослуханих слів з малюнком, на якому зображено один із названих предметів.

Поділ прослуханих слів на групи за поданою вчителем чи обраною самостійно ознакою.

Сприймання на слух текстів художнього, розмовного або науково-художнього стилів (казка, художня розповідь, сюжетна розповідь пізнавального характеру, вірш), усвідомлення елементів фактичного змісту прослуханого.
Сприйняття на слух інструкцій, що стосуються виконання навчальних дій.



Учень:
- визначає на слух кількість звуків, складів, слів у реченні;

- усвідомлює значення почутих слів, словосполучень, зміст речень;

- зіставляє прослуховуванні слова з малюнком;

- з допомогою вчителя виділяє слова та звуки за певними ознаками;


- усвідомлює зміст прослуховуваного тексту (при потребі з допомогою учителя)

- виділяє головних персонажів, послідовність подій тексту.



- розуміє та виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань.

Розвиток слухового сприймання.

Розвиток уміння усвідомленого сприйняття мовних елеменів.

Формувати уміння співвідносити прослуховуванні слова з малюнком

Усвідомлення висловлювання інших людей.

Формування уміння слухати та аналізувати текст художнього, розмовного або науково-художнього стилів (казка, художня розповідь, сюжетна розповідь пізнавального характеру, вірш).


Вироблення уміння виконувати на слух сприйнятті інструкції учителя.

Збагачення словникового запасу.



1.2




Говоріння (протягом року)

Розвиток уміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення.

Відтворення, розігрування діалогів із прослуханих, прочитаних казок, розповідей. Складання діалогічного висловлювання на задану тему за пропонованими вчителем допоміжними матеріалами та без них.

Вивчення формул мовленнєвого етикету, правил спілкування.


Переказування прослуханого чи прочитаного тексту за поданим планом.

Розповіді на основі спостережень, з власного досвіду, за малюнком, серією малюнків, заданим початком, початком і кінцівкою.




Учень:

- регулює дихання, силу голосу, темп мовлення;
- з допомогою вчителя складає та розігрує діалоги:

- знає та намагається в дотримуватися основних правил спілкування;

- переказує прослуханий чи прочитаний тексту за поданим планом, опорними словами.

- намагається висловити своє ставлення до подій, персонажів тексту;


- самостійно чи з допомого вчителя розповідає про свої спостереження, з власного досвіду, за малюнком, серією малюнків, заданим початком, початком і кінцівкою.


Вироблення уміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення.

Оволодіння вміннями правильної побудови діалогічного мовлення.

Вироблення знань культури спілкування.

Розвиток умінь будувати власні висловлювання з опорою на допоміжні матеріали.

Збагачення словникового запасу.


1.3




Читання (протягом року)

Розвиток навичок читання цілими словами.

Розвиток навичок миттєвого впізнавання найуживаніших слів, що складаються з 2-3 букв, і коротких словосполучень (хто ти, ми тут і подібне).

Читання, правильне інтонування речень, що містять звертання, однорідні члени речення.

Читання, розуміння значення 2-3 речень, які відрізняються одним словом (у тому числі прийменником, сполучником).

Читання, розуміння речень, подібних за значенням, але відмінних за формою (наприклад, замість зошит без підпису сказано непідписаний зошит і т.ін.).

Читання кількох речень, знаходження серед них тих, у яких йдеться про певний предмет, місце, де відбувається дія, про причину події і т. ін.

Читання матеріалів, які мають комунікативне навантаження: достатньо розгорнутих (порівняно з попереднім роком навчання) інструкцій до ігрових чи навчальних завдань листів, записок різного змісту, написаних учителем чи учнями взаємне читання учнями виконаних творчих робіт.




Учень:

- читає цілими словами


- орієнтується в змісті прочитаного;

- розпізнає слова, що складаються з 2-3 букв, і коротких словосполучень;

- виявляє змістові і структурні ознаки навчального тексту

- з допомогою вчителя правильно читає речення за метою висловлювання;


- читання речень, які відрізняються одним словом; подібних за значенням, але відмінних за формою; у яких йдеться про певний предмет, місце, де відбувається дія, про причину події і т. ін.
- читання та розуміння інструкцій до завдань (з допомогою учителя)

Формування пізнавальних умінь

Удосконалення навичок читання.

Розвиток уміння аналізувати зміст прочитаного.

Розвиток уміння правильного читання речень різних за метою висловлювання.

Розвиток вміння вживання нових слів у власному мовленні.

Розвиток осмисленого читання та розуміння інструкцій до завдань.

Розвиток комунікативних навичок.


1.4




Писемне мовлення (протягом року)

Складання, записування підписів під серією малюнків (назв малюнків), які можуть слугувати планом розповіді.

Побудова і записування речень, що передають зміст малюнка вид з вікна класу дії, які виконуються на уроці мови чи з інших предметів.

Складання записок, адресованих батькам, однокласникам, учителю, що вміщують якусь інформацію, прохання тощо. Використання в них слів ввічливості.

Добір до тексту заголовка удосконалення тексту із часто повторюваними словами.
Робота з деформованим текстом: перестановка окремих речень вилучення речення, що не відповідає темі. Записування поновленого тексту


Учень:
- самостійно підписує малюнок
- з допомогою вчителя складає і записує невеличкі речення зв’язаних між собою за змістом ілюстрації;

- складає записки з метою письмового спілкування з батьками, вчителем, однокласниками з використанням слів ввічливості (з допомогою).

- з допомогою учителя добирає і записує заголовок до тексту



  • має уявлення про деформований текст.

- відновлює і записує деформовані речення, текст (самостійно чи з допомогою)

Удосконалення навичок писемного мовлення.

Розвиток умінь складати та записувати речення.


Формування умінь складати інформаційні листи.

Оволодіння вміннями вживання слів ввічливості у власному мовленні.
Розвиток вміння добирати заголовок до тексту.

Формування умінь роботи з деформованим текстом.

Збагачення словникового запасу.



ІІ. Мовна змістова лінія


2.1




Звуки і букви.

Звуки слова. Відтворення слідом за вчителем і самостійно ланцюжка звуків слова, що складається з 3-7 звуків. Заміна, додавання, вилучення одного із звуків слова так, щоб вийшло інше слово (сон – слон).


Алфавіт. Алфавітні назви літер. Наголос. Вправляння у правильному вимовлянні слів, у яких допускають помилки в наголосі.
Склад. Вимовляння слів, «розтягуючи» їх по складах (ба-бу-ся).

Голосні звуки [а], [о], у], [и], [і], [е].

Визначення наголосу у словах.

Відпрацювання правильної вимови слів з ненаголошеними голосними [е], [и].


Приголосні звуки.


Правильне вимовляння (за зразком учителя), розрізнення на слух дзвінких – глухих, твердих – м’яких приголосних звуків.

Удосконалення вимови слів з апострофом перед я, ю, є, ї. Записування слів з апострофом під диктування та правильне їх читання (твердо вимовляючи приголосні звуки [б], [п], [в], [м], [ф], [р] перед сполученнями [йа], [йу, [йе], [йі]).




Учень:

- з допомогою вчителя виконує усно звуковий і звуко-буквений аналіз слів



  • - розрізнює значення слова, шляхом заміни, додавання або вилучення одного із звуків слова так, щоб вийшло нове слово (з допомогою)

- знає, правильно називає алфавітні букви та звуки, які вони позначають;

- називає великі, малі, рукописні та друковані букви;

- правильно вимовляє слова так, щоб чітко було чути наголошений звук;

- з допомогою вчителя ділить дво-трискладові слова на склади

- має уявлення про голосні та приголосні звуки;

- називає голосні звуки (шість) і називає букви на їх позначення (десять) (з допомогою)

- намагається правильно визначити наголос у словах;

- вимовляє (самостійно або слідом за вчителем) слова з ненаголошеними голосними [е], [и]

- називає приголосні звуки (при потребі з допомогою вчителя);

- з допомогою вчителя розрізнює на слух та за способом вимовляння тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні;



  • - має уявлення про значення апострофа, графічне його позначення;

- правильно вимовляє, читає і списує слова з апострофом (з допомогою).

Формування свідомого ставлення до процесу навчання.

Розвиток пізавальних умінь.

Оволодіння вміннями звуко-буквеного аналізу слова.

Розрізнення значення слова.

Удосконалення знань про звуки та букви українського алфавіту.

Розширення знань про наголос слова.


Розвиток умінь поділу слова на склади.
Закріплення знань про голосні та приголосні звуки.

Уміння застосовувати правила написання слів з апострофом.

Розвиток уміння мовленнєво обґрунтовувати вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою правил.


2.2




Мова і мовлення ( протягом року)

Уявлення про мову як засіб людського спілкування. Ознайомлення з мовними і немовними знаками.

Українська мова і споріднені з нею мови. Спостереження за звучанням, написанням і значенням слів у споріднених мовах.
Усне і писемне мовлення (говоріння і письмо). Культура мовлення і культура спілкування. Практичне ознайомлення зі словами-звертаннями. Слова ввічливості.

Сила голосу і темп мовлення в процесі читання, говоріння, діалогічного спілкування.





Учень:
- усвідомлює значення мови в житті суспільства;
- має уявлення про мовні і немовні знаки

- з допомого вчителя розрізнює на слух та під час читання слова іншомовного походження


- знає коли використовується усне і писемне мовлення;

- користується в своєму мовленні і спілкуванні словами ввічливості, словами-звертаннями

- узгодження у процесі читання монологічних і діалогічних текстів силою голосу і темпом мовлення, наближеними до природного говоріння і спілкування.


Розвиток комунікативної активності.

Збагачення активного словника.

Розширення знань про значення мови в житті суспільства;

Розвиток слухового сприймання.

Оволодіння уміннями користуватися усним і писемне мовленням.

Вживання слів ввічливості, слів-звертання у власному мовленні.

Виховання культури спілкування.

Розвиток вмінь правильного використання сили голосу і темпу мовлення в процесі читання, говоріння, діалогічного спілкування.


2.3




Текст (протягом року)

Заголовок тексту. Удосконалення вміння добирати заголовок відповідно до змісту тексту.

Спостереження за побудовою тексту: речення-зачин, у якому повідомляється, про що йтиметься в тексті основна частина, в якій викладено зміст висловлювання речення-кінцівка, яке свідчить про те, що висловлювання завершено.

Спостереження за роллю абзаців у тексті.

Дотримування абзаців, які відповідають трьом основним частинам висловлювання (зачин – основна частина – кінцівка).

Спостереження за використанням слів (він, вона, вони, цей, ця, це, ці, тоді, після того) для зв’язку речень у тексті.



Учень:

- вибирає з-поміж запропонованих учителем заголовок до тексту;


- з допомогою вчителя визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку


  • - ділить текст на абзаци (при потребі з допомогою);

- дотримується абзаців у процесі списування текстів


- дотримується правильного використання займенників, прислівників, контекстні синоніми для зв’язку речень у тексті.




Розвиток умінь добирати заголовок до тексту.

Формування вмінь визначити в тексті зачин, основну частину, кінцівку та поділу тексту на абзаци.

Розвиток зв’язного мовлення.

Вживання нових слів у власному мовленні.

Використання засвоєних правил під час побудови речення.

Використання сполучників, прислівників, синонімів для зв’язку слів у реченні.





2.4




Речення ( протягом року)

Зміст та завершене інтонаційне оформлення речення. Речення, у яких є повідомлення, запитання, прохання або наказ, спонукання до дії. Спостереження за інтонацією таких речень.

Розділові знаки у кінці речення (. ? !), велика літера у першому слові речення.
Інтонація речень, різних за метою висловлювання.

Поширення речення за питаннями, поданими вчителем.

Об’єднання двох простих речень в одне складне – за зразком,

Розуміння змісту речення. Встановлення різниці у змісті подібних речень, які розрізнюються одним – двома словами.



Учень:

  • - з допомогою вчителя характеризує речення за його основними ознаками

- визначає початок і кінець речення

- з допомогою вчителя правильно інтонує речення, у яких є повідомлення, запитання, прохання або наказ, спонукання до дії, ставить на письмі відповідний розділовий знак;

- виділяє кількість речень у тексті

- дотримується розстановки розділових знаків у кінці речень.

- дотримується написання великої літери у першому слові речення;

- дотримується правил інтонування розповідних, питальних і спонукальних речень речень, у яких виражено сильні почуття

- з допомогою вчителя поширює речення за запитаннями
- з допомогою вчителя складає два прості речення в одне складне;
- самостійно або з допомогою вчителя розрізнює зміст двох подібних, але не тотожних між собою речень

Розширення знань про речення, його основні ознаки.

Розрізнення речень за метою висловлювання.

Вироблення умінь правильного інтонування речень.

Розширення уміннь мовленнєво обґрунтовувати основні ознаки речення.

Вміння пояснювати нові та відомі слова.

Збагачення словникового запасу.


2.5




Слово (протягом року)

Спостереження за лексичним значенням слова. Розвиток уявлень про те, що слово служить для назви предмета, якості, дії.

Тематичні групи слів. Розподіл слів на тематичні групи за такими ознаками, як колір, матеріал, форма та ін. Складання рядів слів за певною змістовою ознакою (видовою або родовою).

Добір слів для доповнення речення, складання речень зазначеного змісту (скласти речення, яке можна було б використати під час обговорення письмової роботи однокласника, використати слова, потрібні для визначення позитивного в роботі).

Слова, близькі за значенням. Слова, протилежні за значенням.

Формування початкових уявлень про частини мови про те, що слова поділяються на групи залежно від того, на яке питання вони відповідають.

Слова, які відповідають на питання хто? що? (іменники). Постановка до слова одного з цих питань (використовуються слова з предметним і абстрактним значенням: книжка, зима, радість). Складання слів, які подібні чи протилежні за лексичним значенням.

Змінювання слів, які відповідають на питання хто? що?, за числами.


Правильне вживання іменника у множині чи однині у складеному реченні.

Слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які? (прикметники). Зв’язок прикметників з іменниками.

Практичне змінювання цих слів за числами.

Виявлення серед прикметників слів, подібних чи протилежних за значенням.

Утворення сполучень слів, які відповідають на питання хто? що? та який? яка?... Добір слів, які відповідають реальним ознакам того чи іншого предмета.

Слова, які відповідають на питання що робити? що зробити? що робив? що буде робити? (дієслова). Складання груп дієслів з певним лексичним значенням дії: слова, що позначають говоріння, навчальні дії, виявлення почуттів та ін.

Знаходження серед дієслів тих, які подібні чи протилежні за значенням.


Службові слова, до яких не ставлять питань, але без яких майже неможливо побудувати речення: на, в, із, по, до, у, над, під, а, але, і, чи, тому що.
Практичне ознайомлення з прийменниками, їх роллю в реченні.


Учень:

- має уявлення про слово, як одиницю мов;

- з допомогою вчителя розрізнює слова, що називають предмети, якості, дії

- самостійно або з допомогою вчителя називає слова, які відповідають на різні питання (хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? та ін.)


- розподіляє слова за смисловою ознакою

- утворює слова за певними змістовими ознаками;


- доповнює речення одним-двома словами за змістом (самостійно або з допомогою)

- розрізнює слова, близькі і протилежні за значенням


- має уявлення про розподіл слів за значенням та питаннями (за частинами мови)

- має уявлення про іменник, як частину мови;

- з допомогою вчителя розпізнає слова, які відповідають на питання хто? і що?


- утворює слова подібні чи протилежні зазначенням (з допомогою вчителя);)


- з допомогою визначає морфологічні ознаки іменника: рід, число, належність до певної відміни;

- з допомогою вчителя замінює слова, які відповідають на питання хто? що?, за числами.

- правильно вживання іменника у множині чи однині.
- має уявлення про прикметник, як частину мови;

- називає слова, які означають назву предметів (прикметник).

- з допомогою вчителя змінює (за зразком ) прикметники за числами,

- розпізнає серед прикметників слова з подібним і протилежним значенням


- з допомогою вчителя утворює словосполучення іменників з прикметниками

впізнає слова-назви дій самостійно або з допомогою вчителя ставить до них питання

- має уявлення про дієслово, як частину мови

- називає слова які відповідають на питання що робити? що зробити? що робив? що буде робити?;

- з допомогою вчителя складає дієслова певним лексичним значенням;

- називає серед дієслів слова з подібним і протилежним значенням

- має уявлення про службові слова;

- розпізнає в реченні, тексті службові слова, пише їх окремо від інших слів

- з допомогою вчителя пов’язує між собою слова, частини складного речення за допомогою службових слів

- з допомогою вчителя розпізнає в реченні, тексті загальновживані прийменники, використовує їх у мовленні.



Формування уявлень про слова як одиницю мови.

Розвиток умінь визначити в усному мовленні різні слова за структурою та звучанням. Формування знань, про те, що слово служить для назви предмета, якості, дії.

Розвиток умінь словесного аналізу слова.

Вироблення умінь розпізнавати слова, близькі і протилежні за значенням.


Збагачення словникового запасу іменниками, прикметниками, дієсловами, прийменниками та службовими словами, формування їх аналізу за значенням, визначити подібне і відмінне.

Правильне вживання іменників, прикметників, дієслів, прийменників та службових слів у власному мовленні.

Розвиток комунікативних умінь та формування вимови.

Розвиток умінь аналізувати, порівнювати, узагальнювати та осмислювати матеріал.




2.6




Корінь слова. Спільнокореневі слова.

Спостереження за значенням спільнокореневих слів. Виділення кореня в поданих словах.

Складання речень зі спільнокореневими словами з метою усвідомлення значення кореня.


Учень:
- має уявлення про значення спільнокореневих слів;

- з допомогою вчителя виділяє корінь у поданих спільнокореневих словах;

- розпізнає серед поданих слів спільнокореневі

- складає речення із спільнокореневими словами.



Розвиток словесної пам’яті.

Збагачення словникового запасу.

Формування знань про корінь слова.

Розвиток умінь складати речення із спільнокореневими словами.



2.7




Повторення вивченого за рік.

Виконання навчальних і контрольних завдань



Учень:

- використовує здобуті протягом навчального року мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.







2.8




Правопис (протягом року)

Позначення звуків буквами. Використання м’якого знака (ь) та букв я, ю, є, і для позначення м’яких приголосних звуків.


Зіставлення вимови (читання) і написання слів (використовуються слова з ненаголошеними голосними, з апострофом перед я, ю, є, ї). Вживання слів в усному і писемному мовленні відповідно до правил вимови і написання.

Вживання великої букви на початку речення, в іменах людей, кличках тварин, назвах міст, сіл.

Вживання розділових знаків (крапка, знак питання, знак оклику) у відповідних за метою висловлювання та інтонацією реченнях, сприйнятих на слух.

Списування навчальних друкованих і рукописних текстів з дотриманням правил оформлення письмових робіт.

Письмо під диктування: навчальні диктанти, матеріалом для яких є слова, речення, тексти. Контрольний диктант.


Учень:

- правильно записує сприйняті на слух слова

- з допомогою вчителя правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків

- робить спроби пояснити різницю між вимовою і написанням слів, що пишуться за вивченими правилами

- відповідно до вивчених орфографічних правил правильно вживає слова в усному та писемному мовленні

- дотримується правил вживання великої літери на початку речення та у власних назвах;


- дотримується правил вживання розділових знаків під час списування та запису на слух речень, різних за метою висловлювання та інтонацією (при потребі з допомогою вчителя)

- правильно списує текст з друкованого шрифту, дотримуючись правил каліграфії;

- робить спроби перевіряти написане та виправляти допущені помилки;

- правильно вимовляє, наголошує і записує слова, передбачені програмою.

- з допомогою вчителя пише диктант;


Розвиток слухового сприймання.

Формування мовленнєвих умінь.

Розвиток умінь аналізувати матеріал.

Удосконалення умінь правильного вживання слів в усному і писемному мовленні.

Розвиток умінь знаходити та пояснювати вивчені орфограми за допомогою засвоєних правил.

Виховання культури поведінки

Проявлення пізнавального інтересу до виконання нових завдань.
.


2.9




Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт (протягом року)

Закріплення графічних, гігієнічних навичок письма.

Вільні розчерки.

Письмо великих, рядкових букв та їх поєднань у розчерках і окремо.


Безвідривне поєднання букв.

Оформлення письмової роботи.
Письмо на дошці


Учень:

- дотримується гігієнічних правил письма

- намагається дотримуватися каліграфічного письма;

- пише великі і малі літери алфавіту, дотримуючись відповідних поєднань їх у словах

- безвідривно пише буквосполучення типу: ди, ви, вм, ту, ем, щу, ли і под


- визначає розташовуння заголовка у рядку

- дотримується правил написання (поля правого краю сторінки, вертикальності лівого її краю, абзаців)

- намагається правильно виконувати письмові завдання на дошці, зберігаючи пропорційність літер.


Розвиток та корекція мовленнєвої та дрібної моторики.

Засвоєння гігієнічних правил письма.

Удосконалення каліграфічних навичок письма.

Розвиток навичок письма на дошці.

Формувати довільність поведінки, самостійність у різних видах діяльності.

Використання засвоєних знань у власній життєдіяльності.



ІІІ. Соціокультурна змістова лінія.


3.1




Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу (протягом року)

Закріплення і розширення знань про державу Україну, її столицю.

Характерні особливості державних символів України.

Мала батьківщина.

Національні символи України – верба, калина, вишитий рушник та ін.

Народні і релігійні свята, обрядові дійства під час цих свят.





Учень :

- знає і записує назву рідної держави і її столиці;

- має уявлення про державні символи України (прапор, герб, гімн, мова);

- намагається розрізняти велику і малу батьківщини; знає і записує назву рідного міста чи села, вулиці, на якій мешкає; знає свою домашню адресу;

- має уявлення про українські національні символи (верба, калина, вишитий рушник та ін.);
- знає найвідоміші народні і релігійні свята (Новий рік, Різдво, Великдень, свято Миколая та ін.), обрядові дійства, якими вони супроводжуються.


Розвиток та корекція основних психічних процесів учня.

Формування знань про державу Україну: іі столицю, особливості державних та національних символів, малу батьківщину; особливості святкування народних та релігійних свят.
Виховання громадянина патріота своєї Держави.


3.2




Фольклорні твори великої і малої форм (протягом року)

Читання в особах уривків з українських народних казок, визначення позитивних і негативних персонажів. Відгадування і вивчення загадок.

Читання закличок, лічилок, мирилок, дитячих пісень, колядок, щедрівок.


Учень:
- намагається виразно читати та розповідати українські народні казки;

- з допомогою вчителя аналізує вчинки персонажів;

- відгадує доступні загадки, знає напам’ять найпростіші з них;

- читає заклички, лічилки, мирилки, дитячі пісні, колядки, щедрівки;




Удосконалення навичок читання.

Розвиток словесної пам’яті.

Збагачення словникового запасу.

Розвиток уміння висловлювати власні думки, почуття, власне ставлення до прочитаного.



3.2




Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування (протягом року)

Вивчення різних варіантів українських формул мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання, вибачення.

Добір формул мовленнєвого етикету залежно від віку і статусу особи, з якою відбувається спілкування.


Учень:

- правильно вживає українські формули мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання, вибачення;


- намагається правильно обирати відповідні формули мовленнєвого етикету у спілкуванні з різними людьми, залежно від їхнього віку, статусу, родинних стосунків тощо;



Розвиток та корекція основних психічних процесів.

Розширення та закріплення правил мовленнєвої поведінки під час спілкування.

Виховання культури поведінки.




3.4




Соціальні ролі (протягом року)

Родинні стосунки.


Виконання соціальної ролі учня.


Правила етикетної поведінки в громадських місцях (бібліотеці, на ігровому майданчику, на днях народження, під час відвідування хворого).

Ставлення до природи. Формування вмінь спостерігати за природними явищами з метою словесного опису їх


Учень:
- дотримується правил етикету в стосунках з членами родини (батьками, бабусями-дідусями, братами-сестрами);
- підтримує дружні стосунки з однокласниками; поважає вчителів; встановлює елементарні комунікативні контакти зі старшими школярами, технічним персоналом школи;

- знає правила належним поведінки в бібліотеці, на ігровому майданчику, днях народження, під час відвідування хворого;

- цікавиться природою рідного краю; бережливо ставиться до неї;

- спостерігає за природою.



Вихован­ня особистості дитини як члена родини.

Вихован­ня особис­ті дитини як члена шкільного колективу.

Корегування особис­тих якостей та культури поведінки в

колективі.

Розвиток комунікативних навичок.

Виховання бережливого ставлення до природи.



IV. Діяльнісна змістова лінія


4.1




Формування навчально-організаційних умінь і навичок (протягом року)

Організація робочого місця.

Організація навчальної діяльності.
Взаємодія з іншими учасниками навчального процесу.


Учень:

- своєчасно готується до уроку; самостійно добирає необхідне навчальне приладдя; підтримує порядок на робочому місці; дбайливо ставиться до своїх і чужих навчальних речей;

розуміє вказівки вчителя;

- під керівництвом учителя дотримується певної послідовності виконання навчальних завдань;

- дотримується режиму розумової праці під час виконання домашніх завдань;

- уважно слухає і виконує всі настанови вчителя; слухає відповіді однокласників;


Розвиток та розширення навчально-організаційних умінь.

Вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення;

Розвиток мовленнєвої уваги та пам’яті.




4.2




Формування навчально-інформаційних умінь і навичок (протягом року)

Робота з підручником.

Користування додатковими навчальними посібниками.

Спілкування в процесі навчання.




Учень:

- користується підручником, знаходить потрібний за змістом матеріал (самостійно чи з допомогою);

- працює з дидактичним, роздатковим матеріалом;

- говорить не поспішаючи, чітко і послідовно в процесі діалогічного і монологічного мовлення;

- слухає вчителя і однокласників, дає відповідь на запитання.


Розвиток навчально-інформаційних умінь і навичок.

Формування правильної звуковими.

Формування мовленнєвих умінь (культури слухання, запитування, висловлювання).


4.3




Формування навчально-інтелектуальних і творчих умінь та навичок (протягом року)

Виконання мисленнєвих операцій.

Творче застосування знань, умінь, способів діяльності в нових ситуаціях.


Учень:

- з допомого вчителя виділяє в предметах, мовних одиницях головні і другорядні ознаки;

- вдається до аналізу предмета: встановлює тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами, мовними одиницями чи явищами; виконує логічне групування предметів, мовних об’єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучає «зайвий» серед чотирьох-п’яти однорідних); встановлює логічну послідовність викладу подій (з допомогою вчителя)

- використовує набуті знання і способи діяльності в нову ситуацію.




Формування пізнавальних умінь (аналізувати. порівнювати, узагальнювати, спостерігати, осмислювати матеріал).

Збагачення словникового запасу.

Використання набутить знань у власній життєдіяльності.


4.4




Формування контрольно-оцінювальних умінь і навичок (протягом року)

Перевірка і самоперевірка усних висловлювань і письмових робіт.


Оцінювання результатів навчання



Учень:

- слухає відповіді однокласників; намагається вказати на допущені помилки;

- з допомогою вчителя перевіряє власні письмові роботи; знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

- робить спроби оцінити результати навчання свої й однокласників.



Розвиток слухового сприймання.
Розширення умінь здійснення найпростіших форм контролю власної діяльності та інших, перевірка зробленого, виправлення помилок.

Розвиток словесно-логічного мислення.



1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка