Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою



Сторінка5/9
Дата конвертації18.02.2016
Розмір1.93 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

2.6




Іменник

Загальне поняття (питання, значення, роль та зв’язок з іншими словами в реченні за допомогою закінчень та прийменників).

Іменники, що означають назви істот (хто?), та іменники, які означають назви неістот (що?).

Власні і загальні іменники.

Велика буква у власних іменниках.

Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Віднесення слова до одного з родів.

Змінювання іменників за числами (однина і множина).

Спостереження за влучним уживанням іменників-синонімів, іменників-антонімів у тексті, розмірковування про їх роль.




Учень:

- має уявлення про іменник як частину мови

- знаходить в тексті іменники

- ставить питання до іменників, усвідомлює їх роль в реченні;

- самостійно або з допомогою розрізнює іменники-назви істот і неістот, ставить до них питання

- усвідомлює роль власних і загальних іменників,

- правильно записує власні іменники

- з допомогою вчителя визначає: рід іменників, ставить питання і відносить іменник до одного з родів, змінює іменники за числами, визначає число іменників;

- з допомогою вчителя добирає синоніми та антонім до заданих іменників;




Розширення знань про іменник.

Розвиток умінь аналізувати іменники за морфологічними ознаками.

Збагачення словникового запасу іменниками.

Правильне написання іменників із вивченими орфограмами.

Вживання іменників у власному мовленні.

Розвиток комунікативних умінь.

Розвиток умінь аналізувати, порівнювати, узагальнювати та осмислювати матеріал.


2.7




Прикметник

Загальне поняття (питання, значення, роль у реченні).

Вживання прикметників у прямому і переносному значеннях.

Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Використання їх у зв’язних висловлюваннях.

Змінювання прикметників за родами у сполученні з іменниками. Родові закінчення прикметників: -ий, -ій, -а, -я, -е, -є. Розпізнавання форм прикметників за родовими закінченнями та іменниками, від яких залежать прикметники.

Змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками.



Учень:

- має уявлення про прикметник як частину мови

- самостійно або з допомогою вчителя розпізнає прикметники в реченні і тексті - розуміє роль прикметників у мові і мовленні

- визначає пряме і переносне значення прикметників

- з допомогою вчителя добирає до поданих прикметників синоніми та антонім

- використовує прикметники в усному і писемному мовленні, зокрема в описах

- з допомогою вчителя: змінює прикметники за родами визначає рід прикметників за закінченням, поставленим питанням за родом іменників, з якими вони зв’язані

- з допомогою вчителя змінює прикметники за числами у сполученні з іменниками.



Формування знань про прикметник.

Розвиток спостережливості.

Усвідомлення прямого і переносного значення прикметників.

Поповнення словникового запасу прикметниками.

Використання прикметників-синонімів, прикметників-антонімів у зв’язних висловлюваннях.

Розвиток словесно-логічного аналізу прикметників.





2.8




Дієслово

Загальне поняття (питання, роль у реченні). Зв’язок дієслова з іменником у реченні.


Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми. Вживання дієслів у переносному значенні.

Час дієслова.

Змінювання дієслів за часами. Розпізнавання часових форм дієслів у тексті. Використання їх у власних висловлюваннях.


Правило написання не з дієсловами. Використання дієслів з не в монологічному та діалогічному мовленні.




Учень:

- має уявлення про дієслово як частину мови

- знаходить дієслова в реченні, тексті, ставить до них питання (самостійно або з допомогою);

- розуміє значення дієслова в мові і мовленні

- з допомогою вчителя добирає синоніми, антоніми

- визначає переносне значення дієслова;

- з допомогою вчителя: розрізнює часові форми дієслова ставить питання до дієслів різних часових формзмінює дієслова за часами у формах доконаного і недоконаного виду (без уживання термінів) за допомогою питань: що робить? що зробить? що робив? що зробив?

- дотримується правил написання не з дієсловами;

- використовує дієслова з не в монологічному та діалогічному мовленні.

Усвідомлення значення дієслова в мові і мовленні.

Розвиток спостережливості.

Усвідомлення прямого і переносного значення дієслів.

Поповнення словникового запасу дієсловами.

Розвиток умінь словесно-логічного аналізу дієслів.

Вивчення орфографічних правил.

Використання засвоєних правил під час виконання завдань.

Розвиток умінь контролю власної діяльності.


2.9





Повторення вивченого за рік


- використовує здобуті протягом навчального року мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.





2.10




Фонетика і графіка. Правопис (протягом навчального року)

Український алфавіт. Букви на позначення голосних і приголосних звуків.

Робота з орфографічним та іншими навчальними словниками.
Правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені слова, що перевіряються наголосом.

Правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в корені слова, що не перевіряються наголосом.


Правопис слів із дзвінкими приголосними в кінці слова та в кінці складу перед глухими.

Правопис слів із дзвінкими і глухими приголосними, що піддаються уподібненню за дзвінкістю-глухістю.

Правопис префіксів роз-, без-, з- (с-).

Вживання апострофа після префіксів на приголосний перед буквами я, ю, є, ї.

Правила переносу слів з префіксами та з апострофом після префіксів.

Подвоєння приголосних на межі префікса і кореня, кореня і суфікса. Правило переносу слів з подвоєними буквами.


Велика буква у власних іменниках.

Правило написання не з дієсловами.

Розділові знаки в кінці речень.

Звертання. Розділові знаки при них.


Списування навчальних друкованих і рукописних текстів з дотриманням правил оформлення письмових робіт.


Учень:

- знає український алфавіт;

- називає букви на позначення голосних і приголосних звуків;

- правильно називає всі літери, розташовує слова за алфавітом, орієнтуючись на другу літеру -- самостійно або під керівництвом учителя користується орфографічним та іншими навчальними словниками (тлумачним, перекладним та ін.);

- застосовує правила перевірки написання слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, що перевіряються наголосом;

- користується орфографічним словником для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом (при потребі з допомогою);

- дотримується правил написання слів з дзвінкими приголосними в кінці слова і в кінці складу перед глухими;

- застосовує правило перевірки букв на позначення дзвінких і глухих звуків, що піддаються уподібненню (молотьба,

просьба, легко, нігті);

- дотримується правил правопису префіксів роз-, без-, з- (с-), вживання апострофа після префіксів на приголосний звук, переносу слів з префіксами, з апострофом після префіксів;

- під керівництвом учителя правильно записує слова зі збігом однакових приголосних звуків на межі морфем (беззахисний, осінній) та переносить їх з рядка в рядок;

- правильно записує власні іменники;


- знає, що дієслова з не пишуться окремо;

- дотримується правил вживання розділових знаків в кінці речень, різних за метою висловлювання та інтонацією;

- правильно виділяє на письмі звертання розділовими знаками – комою, знаком оклику;

- списує текст з підручника, робочого зошита з дотриманням правил правопису і каліграфії звіряє записане із зразком виправляє допущені помилки.




Розвиток та корекція пізнавальних умінь.

Розвиток умінь аналізувати матеріал.

Удосконалення умінь правильного вживання слів в усному і писемному мовленні.

Розвиток правописних умінь.

Вивчення орфографічних правил.

Застосування вивчених правил на письмі.

Розвиток умінь користуватися орфографічним словником.

Виховання культури поведінки.

Проявлення пізнавального інтересу до виконання нових завдань.

Розвиток самостійності під час виконання завдань.




2.11




Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт (протягом року)

Технічні навички.

Графічні навички.

Поступовий перехід до письма в графічній сітці зошита в одну лінію.

Підготовчі графічні вправи. Виконання окремих елементів та розчерків висотою в 1/3 рядка, в піврядка та в півтора рядка.

Закріплення письма великих і малих букв та пунктуаційних знаків.

Письмо букв за групами: у порядку ускладнення їх форми (і, и, ш, щ...І, Ї, И, Ш...), за початком написання букв ( с, о, а, д...С, О, Є, Е...)

Удосконалення письма букв.


Розвиток швидкості письма.

Оформлення письмових робіт.

Письмо на дошці



Учень:

- самостійно або під керівництвом учителя контролює виконання гігієнічних та технічних правил письма;

- намагається виконувати підготовчі вправи-розчерки, зберігаючи однакову висоту, ширину, однаковий нахил елементів букв;

- правильно пише великі і малі букви та пунктуаційні знаки;


- пише з належною швидкістю з дотриманням належної висоти, ширини,нахилу букв;

- прискорює письмо в міру своїх можливостей, не змінюючи при цьому форми букв та їх поєднань;

- намагається правильно, охайно оформляти письмову роботу у зошиті в одну лінію.

- дотримується правил письма на дошці: учень, який пише правою рукою, у процесі письма стоїть зліва від написаного, учень, який пише лівою рукою, у процесі письма стоїть справа від написаного

- тримає крейду трьома пальцями

- зберігає пропорційність букв за всіма параметрами



Розвиток та корекція мовленнєвої та дрібної моторики.

Удосконалення гігієнічних та технічних навичок письма.

Удосконалення каліграфічних навичок письма.

Розвиток швидкості письма.

Розвиток культури оформлення письмових робіт.

Удосконалення навичок письма на дошці.

Формувати довільність поведінки, самостійність у різних видах діяльності.

Використання засвоєних знань у власній життєдіяльності.



ІІІ. Соціокультурна змістова лінія

3.1




Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу (протягом року)

Держава Україна, її столиця.

Характерні особливості державних символів України.

Рідний край: місце розташування на території України (Закарпаття, Буковина, Крим та ін.), природа, вулиці і майдани, пам’ятні місця.

Національні символи України – верба, калина, вишитий рушник, вишиванка, писанка та ін.

Історичне минуле України доби Київської Русі.

Відомі люди України минулого і сьогодення.


Учень (учениця):

- розповідає про походження назви держави і її столиці;

- описує прапор і герб України;

- знає державний гімн;

- самостійно або з допомогою учителя розповідає про рідний край, його природу;

- записує власні назви рідного міста чи села (назви вулиць, майдану, річки тощо);

- знає свою домашню адресу;

- орієнтується в українських національних символах (верба, калина, вишитий рушник, вишиванка, писанка та ін.);

- має уявлення про Київську Русь, найвідоміших її князів (Ярослава Мудрого, Володимира Великого, княгиню Ольгу та ін.);

- знає імена окремих найвідоміших українських письменників, поетів, художників тощо.



Формування пізнавальних умінь.

Формування знань про державу Україну: іі столицю, особливості державних та національних символів.

Розвиток знань про свій рідний край.

Розвиток знань про історичне минуле України доби Київської Русі та відомих людей України минулого і сьогодення.

Виховання громадянина патріота своєї Держави.


3.2




Фольклорні твори великої і малої форм (протягом року)

Читання й інсценування уривків з українських народних казок, визначення позитивних і негативних персонажів, головної думки казки.

Відгадування загадок.

Читання дитячих пісень, колискових, колядок, щедрівок, посівалок, ознайомлення з особливостями їх уживання.

Ознайомлення з народними прикметами.

Читання й аналіз доступних народних приказок.




Учень:
- виразно читає, розповідає і бере участь в інсценуванні українських народних казок; визначає позитивних і негативних персонажів, головну думку казки;
- відгадує доступні загадки;

- читає дитячі пісні, колискові, колядки, щедрівки, посівалки і використовує їх під час дозвілля, ігор, свят;

- знайомиться з найпоширенішими народними прикметами;

- самостійно або з допомогою вчителя пояснює значення народних приказок.




Удосконалення навичок читання.

Розвиток словесної пам’яті.

Збагачення словникового запасу.

Розвиток уміння висловлювати власні думки, почуття, власне ставлення до прочитаного.

Використання набутих знань у власному мовлені.


3.3




Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування (протягом року)

Ознайомлення з українськими формулами мовленнєвого етикету розмовного стилю.

Використання українських формул мовленнєвого етикету з урахуванням віку і статусу особи, з якою відбувається спілкування.
Ознайомлення з дотриманням правил етикету в громадських місцях.


Учень:

- знає і доцільно вживає українські формули мовленнєвого етикету розмовного стилю;

- правильно добирає відповідні українські формули мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання, вибачення, запрошення у спілкуванні з людьми різного віку, статусу, родинних стосунків тощо;

- знає і дотримується правил етикету в громадських місцях;


Формування пізнавальних умінь.

Використання українських формул мовленнєвого етикету у власному мовленні.

Формування етичних норм спілкування та культури мовлення.

Виховання культури поведінки



3.4




Соціальні ролі (протягом року)

Ставлення до членів сім’ї.


Стосунки в школі.

Правила етикетної поведінки в громадських місцях (кінотеатрі, музеї, поліклініці, на шкільному святі).

Ставлення до природи




Учень:
- намагається уникати конфліктних ситуацій зі старшими і молодшими членами родини; прагне допомагати своїм рідним;

- радіє успіхам і співпереживає з невдач однокласників; бере участь у класних і шкільних заходах; ставиться з повагою до вчителів, технічного персоналу школи;

- знає правила поведінки в кінотеатрі, музеї, поліклініці, на шкільному святі; застосовує відповідні формули мовленнєвого етикету;

- цікавиться рослинним і тваринним світом; турбується про природу рідного краю (допомагає птахам узимку тощо);



Вихован­ня особистості дитини як члена родини.

Вихован­ня особис­ті дитини як члена шкільного колективу.

Корегування особис­тих якостей та культури поведінки в

колективі.

Дотримання етикетної поведінки в громадських місцях.

Розвиток комунікативних навичок.

Виховання бережливого ставлення до природи.




IV. Діяльнісна змістова лінія


4.1




1. Формування навчально-організаційних умінь і навичок (протягом року)

Організація робочого місця.

Організація навчальної діяльності.

Взаємодія з іншими учасниками навчального процесу.




Учень:

- самостійно і своєчасно готується до уроку; підтримує порядок на робочому місці;

- визначає під керівництвом учителя мету навчальної діяльності;

- з допомогою вчителя орієнтується в тривалості часу, відведеному на виконання різних видів завдань; планує послідовність виконання завдання; дотримується встановленого порядку під час виконання самостійних завдань;

виконує всі настанови вчителя; слухає й - - приймає участь в обговоренні навчальних завдань;

- під керівництвом учителя співпрацює з однокласниками в парі, невеликій групі.



Розвиток та розширення навчально-організаційних умінь.
Вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення;

Розвиток мовленнєвої уваги та пам’яті.




4.2




Формування навчально-інформаційних умінь і навичок (протягом року)

Робота з підручником.


Користування додатковими навчальними посібниками.

Спілкування в процесі навчання.




Учень:

- орієнтується в методичному апараті підручника (у змістовому навантаженні основних позначень); знаходить потрібний за змістом матеріал;

- працює з дидактичним, роздатковим матеріалом, у зошитах з друкованою основою;

- користується навчальними словниками;

- говорить у належному темпі, з відповідною інтонацією; виділяє нові факти, розпізнає невідоме, відтворює послідовність подій, встановлює причинно-наслідкові зв’язки у змісті прослуханого чи прочитаного тексту; ставить запитання до тексту,


Розвиток навчально-інформаційних умінь і навичок.

Розвиток умінь роботи з підручником, додатковим матеріалом, словником.

Формування правильної звуковими.

Формування мовленнєвих умінь (культури слухання, запитування, висловлювання).

Розвиток логічного мислення.

Поповнення словникового запасу



4.3




Формування навчально-інтелектуальних і творчих умінь та навичок (протягом року)

Виконання мисленнєвих операцій.


Творче застосування знань, умінь, способів діяльності в нових ситуаціях.




Учень:

- самостійно або з допомогою вчителя виділяє в предметах, мовних одиницях істотні ознаки, розрізнює серед них головні і другорядні; порівнює предмети, мовні одиниці за різними ознаками; робить висновок-узагальнення з допомогою вчителя; добирає факти, які підтверджують висловлену думку або суперечать їй;

- доречно застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в творчих завданнях.



Формування пізнавальних умінь (аналізувати. порівнювати, узагальнювати, спостерігати, осмислювати матеріал).

Збагачення словникового запасу.

Використання набутить знань у власній життєдіяльності.


4.4




Формування контрольно-оцінювальних умінь і навичок (протягом року)

Перевірка і самоперевірка усних висловлювань і письмових робіт.

Оцінювання результатів навчання


Учень:
- самостійно або під керівництвом учителя контролює послідовність виконання завдання та його проміжні результати; використовує засвоєні способи перевірки орфограм; знаходить і виправляє орфографічні і пунктуаційні помилки; перевіряє результати навчання, застосовуючи алгоритми й пам’ятки;

- висловлює оцінні судження щодо якості усної відповіді, письмової роботи власної та однокласників



Розвиток контрольно-оцінювальних умінь і навичок

Розвиток умінь здійснення найпростіших форм контролю власної діяльності та інших, перевірка зробленого, виправлення помилок.


Розвиток словесно-логічного мислення.



1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка