Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою



Сторінка6/9
Дата конвертації18.02.2016
Розмір1.93 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9


ЧЕТВЕРТИЙ КЛАС

(136 год.; 4 год. на тиждень)






І. Мовленнєва змістова лінія


Пор№

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1.1




1. Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення (протягом року)

Сприймання на слух текстів різних стилів, жанрів і типів, які містять не тільки прості речення, а й ускладнені однорідними членами, порівняльними зворотами, та складні.

Робота над усвідомленням фактичного змісту тексту. Запам’ятовування послідовності подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення виражальних засобів мови у прослуханому висловлюванні. Висловлювання власних думок з приводу почутого.

Опрацювання навчальних інструкцій.




Учень:

- розуміє прослуханий текст різних стилів, жанрів і типів, які містять не тільки прості речення;

- переказує текст;

- виявляє своє ставлення до дійових осіб, їхніх вчинків.

- розуміє та виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань.


Розвиток слухового сприймання.

Розвиток словесно-логічного мислення.

Збагачення словникового запасу.

Розвиток мовленнєвої уваги та пам’яті.

Удосконалення умінь виконувати на слух сприйнятті інструкції учителя.




1.2




Говоріння (протягом року)

Регулювання дихання, силу голосу, темп мовлення.


Читання напам’ять віршових і прозових текстів.
Відтворення, розігрування діалогу з прослуханого або прочитаного твору.

Складання діалогу за малюнком, описаною ситуацією — з опорою на допоміжні матеріали і без них.

Дотримання правил мовленнєвого етикету, культури спілкування.

Переказ (детальний або вибірковий) тексту з опорою на даний або колективно складений план, опорні сполучення слів, а також без опори на допоміжні матеріали. Переказ епізоду із переглянутого фільму, розповіді, почутої в позаурочний час від близьких, знайомих. Висловлення своєї думки про предмет почутого, обґрунтування її, доповнення тексту на основі особистого життєвого досвіду (використовуються тексти — розповіді, описи, міркування).

Повторення зразка зв’язного висловлювання, даного вчителем, внесення деяких доповнень, змін до тексту.

Складання зв’язного висловлювання (розповідь, опис, міркування) за малюнком, описаною ситуацією, з опорою на допоміжні матеріали (поданий зачин або кінцівку, опорні сполучення слів, даний або колективно складений план та ін.). Вираження свого ставлення до предмета висловлювання.

Оцінювання (з допомогою вчителя) сприйнятого діалогу або зв’язного висловлювання, відзначення в ньому достоїнств, пропозиції щодо доопрацювання, удосконалення.


Учень:

- регулює дихання, силу голосу, темп мовлення залежно від ситуації мовлення і спілкування

- читає напам’ять вірші та прозові твори;

- бере участь у відтворенні, розігруванні навчального діалогу,

- самостійно або з допомогою вчителя складає діалог за малюнком, описаною ситуацією — з опорою на допоміжні матеріали і без них;

- знає та дотримується правил мовленнєвого етикету, культури спілкування


- самостійно або з допомогою переказує текст (детально або вибірково), з опорою на даний або колективно складений план, опорні сполучення слів, а також без опори на допоміжні матеріали.

- самостійно або з допомогою переказує епізод із переглянутого фільму, розповіді;

- висловлює власну думку з приводу почутого

- доповнює почуте власними спостереженнями

- повторює зв’язне висловлювання, вносить свої доповнення;

- складає самостійне зв’язне висловлювання (усний твір типу розповіді, опису або міркування) – за малюнком, описаною ситуацією, з опорою на допоміжні матеріали (поданий зачин або кінцівку, опорні сполучення слів, даний або колективно складений план та ін. (при потребі з допомогою).

- виражає своє ставлення до висловлюваного

- самостійно або з допомогою вчителя оцінює складені діалоги та зв’язне висловлювання та удосконалює їх.



Розвиток умінь узгоджувати роботу дихального та артикуляційного апарату у процесі мовлення
Розвиток пам’яті та звуковимовних навичок

Розвиток зв’язного діалогічного мовлення.


Розвиток запам’ятовування словесного матеріалу

Розвиток правил мовленнєвого етикету та культури спілкування


Розвиток умінь складати простий переказ за заданою темою.

Формування умінь оцінювати та удосконалювати зв’язні висловлювання.



1.3




Читання (протягом року)

Удосконалення навички миттєвого впізнавання найбільш уживаних слів, і сполучень коротких слів, складених з такої самої кількості знаків.

Розпізнавання окремих характерних ознак друкованого матеріалу: розрізнення очима в тексті з діалогом слів дійових осіб, виділених з допомогою тире або лапок, а також слів автора розпізнавання з одного погляду кількості слів у реченні, складеному з 4–5 слів, зміни порядку слів у двох схожих реченнях невеликої довжини.

Знаходження в книзі потрібних сторінок, параграфа, окремого оповідання тощо за змістом у кінці.

Вправляння в орієнтуванні у змісті опрацьованого тексту.

Читання вголос з дотриманням правильного вимовляння слів з тими особливостями вимови, над якими на уроках велась робота.

Інтонаційно правильне читання речень, різних за метою висловлювання, окличних речень.

Читання мовчки речень (коротких абзаців), що відрізняються 1–2 словами. Усвідомлення різниці в значенні схожих, але не однакових речень.

Самостійне читання матеріалів, що мають комунікативне навантаження: більш поширені (порівняно з попереднім класом) інструкції до ігрових і навчальних завдань.

Самостійне читання тексту, що міститься у вправі підручника



Учень:

- впізнає в тексті добре знайомі слова, словосполучення

- розпізнає в тексті діалоги;

- визначає кількість абзаців на сторінці,

- називає кількість слів у невеликому реченні

- орієнтується в змісті книжки: відшукує за змістом потрібний розділ, параграф, твір тощо

- орієнтується в попередньо опрацьованому тексті;

- правильно читає вголос з дотриманням правильного вимовляння слів

- інтонаційно правильно читає речення, різні за метою висловлювання, зі звертаннями, з однорідними членами з орієнтацією на загальний зміст та розділові знаки в середині і в кінці

- читає мовчки

- самостійно або з допомогою вчителя читає і розуміє інструктивні матеріали до виконання навчальних та ігрових завдань

- читає, розуміє навчальні вправи, правила;




Удосконалення навичок читання.
Розвиток зорового сприймання тексту: знаходження в тексті діалогів, визначення кількість абзаців на сторінці, розпізнавання кількість слів у реченні

Розвиток умінь орієнтуватися в змісті книжки.

Удосконалення умінь правильного читання.

Розвиток навичок інтонаційної виразності мовлення.


Розвиток осмисленого читання та розуміння інструкцій до завдань.

Удосконалення комунікативних навичок.


1.4




Писемне мовлення (протягом року)

Складання і записування зв’язаних між собою речень, які описують зміст малюнка, частину інтер’єру класу, навчальну ситуацію на уроці тощо.

Складання і записування запитань на задану тему та відповідей на запитання, поставлені однокласником (вчителем).

Робота з деформованим текстом: виділення відсутніх абзаців, переставляння частин тексту, вилучення речень, які не відповідають темі, додавання кінцівки (заключного речення), заміна недоречно повторюваних слів, забезпечення зв’язку між реченнями та абзацами тексту.

Детальний та вибірковий переказ (розповідний текст з елементами опису або міркування), за колективно і самостійно складеним планом, з опорою на допоміжні матеріали, дотримуючись тричастинної структури висловлювання.

Самостійне складання письмового висловлювання типу розповіді, опису, міркування на добре знайомі учням теми: про прочитаний твір, епізод переглянутого фільму, ситуації з життя класу або сім’ї та ін., використання виражальних засобів мови, виявлення свого ставлення до предмета висловлювання.

Складання записки, яка містить пояснення якогось факту привітання, запрошення, а також загадки, лічилки, казки.

Обговорення своїх письмових робіт у парах, невеликих групах відзначення позитивних сторін

роботи, висловлення порад щодо їх доопрацювання.



Учень:
- складає і записує невеличкі речення за змістом ілюстрації, навчальної ситуації, запропонованої вчителем (при потребі з допомогою);

- складає і записує запитання та відповіді;


- під керівництвом учителя працює з деформованим текстом;


- пише переказ розповідного тексту з елементами опису або міркування за колективно і самостійно складеним планом, з опорою на допоміжні матеріали: ключові слова та сполучення слів (при потребі з допомогою);

- складає самостійне письмове висловлювання типу розповіді, опису, міркування на добре знайомі учням теми: за прочитаним твором, епізодом з переглянутого фільму, ситуацією з життя класу, родини і т. ін. (при потребі з допомогою)

- складає записку, яка містить пояснення якогось факту привітання, запрошення, а також загадки, лічилки, казки.

- приймає участь в обговоренні своєї письмової роботи;


Удосконалення навичок писемного мовлення.

Розширення умінь складати та записувати речення, запитання та відповіді.

Розширення знань роботи з деформованим текстом.

Збагачення словникового запасу.

Удосконалення умінь правильного запису словесного матеріалу.

Активізація пізнавальних процесів.

Використання у відповідях засвоєних термінів.











ІІ. Мовна змістова лінія





2.1




Текст (протягом року)

Закріплення поняття про будову текстів різних типів. Тема і мета висловлювання. Заголовок.

Визначення теми висловлювання у текстах-розповідях, описах, міркуваннях, формулювання основної думки.

Знаходження та інтонаційне виділення у реченнях тексту (монологічного і діалогічного) слів, найважливіших для висловлення думки. Спостереження над засобами зв’язку речень у тексті. Лексичні засоби для зв’язку речень у тексті.

Поділ тексту на частини, складання плану з допомогою вчителя та самостійно.

Спостереження за роллю абзаців.

Спостереження за особливостями змісту та побудови тексту-міркування: наявність певного твердження, доказів та висновків.

Побудова тексту-міркування, добір переконливих доказів, формулювання висновку.

Опис найпростіших трудових процесів, у яких можуть брати участь самі учні. Складання художніх та науково-популярних описів.

Вправляння у написанні замітки до стінгазети, листів (колективних та індивідуальних).




Учень:

- визначає тип тексту (розповідь, опис, міркування);

- розпізнає у тексті зачин, основну частину, кінцівку
- визначає тему висловлювання у текстах-розповідях, описах, міркуваннях, формулювання основної думки;

- добирає заголовки до текстів;

- з допомогою вчителя формулює головну думку тексту;

- використовує слова для зв’язку речень у тексті (він, цей, такий у різних родах і числах), слів тоді, спочатку, потім, по-перше, по-друге, нарешті тощо

- самостійно або з допомогою вчителя ділить текст на частини за поданим планом і самостійно

- усвідомлює роль абзаців

- має уявлення про тексти-міркування

- знаходить в текстах-міркуваннях твердження, доказ та висновок

- з допомогою вчителя будує тексти-міркування

- аналізує тексти-описи (при потребі з допомогою)

- складає тексти-описи;

- робить спробу написати замітку до стінгазети

- бере участь у написанні колективного листа

- пише особистий лист.



Формування пізнавальної діяльності.

Розвиток знань про текст, його будову.

Розвиток умінь визначити тему

у текстах-розповідях, описах, міркуваннях, формулювання основної думки;

Використання займенників, прислівників, синонімів для зв’язку слів у реченні.
Усвідомлення значення абзаців у тексті.
Розширення умінь поділу тексту на частини.

Розвиток умінь встановлення логіко-смислових зв’язків у тексті.


Удосконалення умінь складати тексти-описи, художні та науково-популярні, тексти-міркування, тексти-інструкції.

Розвиток знань про правила написання замітки, листа.

Розвиток зв’язного мовлення.

Розвиток словесно-логічного мислення.

Збагачення словникового запасу.

Вживання нових слів у власному мовленні.

Використання засвоєних правил у власній життєдіяльності.



2.2




Речення (протягом року)

Повторення й узагальнення вивченого про види речень за метою висловлювання, про головні і другорядні члени речення. Встановлення зв’язку слів у реченнях: виділення головних і другорядних членів. Визначення, за допомогою чого зв’язуються слова (за допомогою закінчень і прийменників, тільки закінчень).

Поширення речень словами та словосполученнями.

Складання речень за зразком, за схемою. Відновлення змісту деформованих речень.


Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні однорідні члени речення. Спостереження за вживанням речень з однорідними членами в тексті. Кома при однорідних членах речення.

Поєднання однорідних членів за допомогою інтонації, сполучників. Інтонація перелічування та протиставлення.


Складання речень з однорідними членами, поширення їх залежними словами використання речень з однорідними членами у побудові текстів. Граматичні питання до однорідних членів речення.

Уявлення про складне речення. Вправляння в аналізі складних речень та в складанні їх за зразком, схемою, малюнками, створеними ситуаціями.




Учень:

- визначає речення за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні речення, окличні і неокличні);

- встановлює зв'язок слів у реченні;

- виділяє головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках

- усвідомлює за допомогою чого зв’язуються слова (за допомогою закінчень і прийменників, тільки закінчень).

- поширює речень словами та словосполученнями;

- складає речення за зразком, графічними схемами

- відновлює зміст деформованих речень

- виділяє в реченні однорідні члени (головні і другорядні) (при потребі з допомогою) виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами

- дотримується правил вживання розділових знаків при однорідних членах речення;

- самостійно або з допомогою вчителя поєднує однорідні члени речення сполучниками (і, та, а, але)

- використовує інтонацію, перелічування та протиставлення в реченнях з однорідними членами;

- складає речення з однорідними членами (за зразком, за поданими схемами)

- самостійно або з допомогою вчителя поширює речення з однорідними членами залежними словами

- використовує речення з однорідними членами у побудові текстів;

- має уявлення про складне речення

- з допомогою вчителя вдається до аналізу складних речень;

- з допомогою вчителя складає складне речення за зразком, схемою, малюнками, створеними ситуаціями;

- з допомогою вчителя об’єднує два простих речення в одне складне.


Розширення та закріплення набутих знань про речення.

Вживання всіх видів речень за метою висловлювання в усному та писемному мовленні.

Удосконалення умінь правильного інтонування речень.

Збагачення словникового запасу шляхом поширення речень словами та словосполученнями, складання речень за зразком, схемою.

Розвиток знань про про однорідні члени речення.

Розвиток розумових операцій, узагальнення та класифікація.

Формування умінь обґрунтувати розділові знаки.

Формування уявлень про складне речення.

Розвиток умінь побудови складних речень.

Уміння мовленнєво обґрунтовувати складені речення, невеличкі тексти.

Розвиток уміння пояснювати відомі слова.

Розвиток орфографічних навичок.

Володіння елементарним самоконтролем при виконанні завдань, передбачених програмовим матеріалом.


2.3




Слово. Значення слова. Частини мови

Повторення й узагальнення знань і вмінь учнів про: лексичне значення слова морфемну будову слова розрізнення слів, що належать до гнізда спільнокореневих, і форм одного з таких слів.


Спостереження за словами, що відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? котрий? котра? котре? котрі? де? коли? як?, а також за службовими словами, до яких не можна поставити питання (і, та, на, від, але тощо).




Учень:
- називає значущі частини слова: основу, закінчення, частини основи – корінь, суфікс, префікс

- знаходить в слові, основу та закінчення; корінь у ряду поданих спільнокореневих слів, суфікс, префікс у ряду слів з тими самим суфіксом, префіксом

- визначає спільнокореневі слова та форми того самого слова

- виділяє слова, що відповідають на питання різних частин мови (серед них числівники, прислівники – без уживання термінів).





Розвиток пізнавальних умінь.

Розширення знань про слово.

Формування вмінь визначати слова з прямим і переносним значенням, багатозначні слова, найуживаніші омоніми.

Розвиток знань про синоніми та антоніми, фразеологізми.

Розвиток умінь помічати в тексті незнайомі слова.

Розвиток культури мовлення. Утримування в пам’яті

нової навчальної інформації.

Збагачення словникового запасу.

Розвиток образного мислення.


2.4




Іменник

Розширення уявлень про лексичне значення іменника (слова з абстрактним значенням: радість, сум, сміливість тощо).

Іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначність окремих іменників. Вживання іменників у прямому і переносному значеннях.

Рід іменників. Віднесення іменника до одного з родів. Змінювання іменників за числами і відмінками. Формування умінь ставити іменники в початкову форму.

Зміна приголосних [г], [к], [х] на [з´], [ц´], [с´] перед закінченням в іменниках різного роду.

Спостереження за явищами чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого роду з основою на приголосний.

Закінчення іменників жіночого роду на –а в родовому відмінку однини з основою на твердий і м’який приголосний та на [ж, ч, ш].

Закінчення іменників в орудному відмінку однини: закінчення -ею в іменниках жіночого роду з основою на м’який приголосний та на шиплячі закінчення -єю в іменниках на -ія закінчення -ем в іменниках чоловічого роду з основою на м’який приголосний та на шиплячі) закінчення -єм в іменниках з основою на [й].

Практичне засвоєння правопису закінчень найуживаніших іменників чоловічого роду на -ар, -яр.

Спостереження над паралельними закінченнями іменників чоловічого роду – назв істот у давальному та місцевому відмінках однини.

Форми іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини.

Розвиток умінь правильно використовувати прийменники з іменниками в різних відмінках.

Засвоєння літературних форм іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по.


Учень:

- розуміє лексичне значення іменника, зокрема слів з абстрактним значенням, які відповідають на питання що?


- використовує іменники-синоніми, іменники-антоніми, багатозначні іменники;

- вживає іменники у прямому і переносному значеннях

- самостійно або з допомогою вчителя визначає рід і число іменників

- правильно змінює іменники за числами і відмінками

- з допомогою вчителя визначає початкову форму іменника

- має уявлення про зміни в процесі словозміни іменників приголосні [г], [к], [х] перед –і на м’які [з´], [ц´], [с´] голосний [і] на [о], [е] правильно вживає їх у мовленні і на письмі.

- усвідомлює чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого роду з основою на приголосний.
- з допомогою вчителя засвоює правопис закінчень іменників жіночого роду на –а в родовому відмінку однини з основою на твердий і м’який приголосний та на [ж, ч, ш];

- з допомогою вчителя засвоює правопис

закінчень іменників в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж, ч, ш] закінчення -ею (землею, межею, кручею, тишею) -ем (конем, ножем, мечем, споришем)

- усвідомлює правопис закінчення -єю в іменниках жіночого роду на -ія (лінія – лінією) закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й] (гай – гаєм)

- самостійно або з допомогою вчителя користується орфографічним словником для перевірки за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр (вівчарем, слюсарем, школярем, але маляром, столяром)

- з допомогою вчителя намагається засвоїти правила вживання у власному мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини (братові і брату, батькові і батьку, Василеві і Василю).

- з допомогою вчителя правильно вживає: подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням -ю в орудному відмінку іменників жіночого роду з основою на приголосний (тінню, молоддю) апостроф перед закінченням -ю в іменниках з основою на [б], [п], [в], [м], [ф] (любов’ю, Об’ю, верф’ю) в іменнику мати (матір’ю) не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі (якістю, повістю)

- з допомогою вчителя правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках


- дотримується правил вживання літературних форм закінчень -ах (-ях) іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по (по вікнах, по полях, на морях, по нóчах, на гóрах).

Удосконалення знань про іменник.

Поповнення словникового запасу словами з абстрактним значенням


Розвиток уміння розпізнавати іменники за морфологічними ознаками.

Уміння відмінювати іменники за відмінками.

Уміння утворювати іменники різними способами.

Правильне вживання іменників у власному мовленні та письмі, згідно вивчених орфографічних правил.

Закріплення знань роботи з орфографічним словником.

Розвиток образного мислення.


Збагачення словникового запасу іменниками.

Розвиток комунікативних умінь.

Розвиток умінь аналізувати, порівнювати, узагальнювати та осмислювати матеріал.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка