Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою



Сторінка7/9
Дата конвертації18.02.2016
Розмір1.93 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

2.5




Прикметник

Розвиток умінь впізнавати прикметники в тексті, спостереження за їх роллю в мовленні.

Прикметники-синоніми та прикметники-антоніми. Вживання прикметників у прямому та переносному значеннях. Спостереження за вживанням прикметників у текстах різних стилів: художньому і науковому (без термінів).

Змінювання прикметників за родами та числами у сполученні з іменниками. Родові закінчення прикметників. Розрізнення роду і числа прикметників у сполученнях з іменниками.

Відмінювання прикметників у сполученні з іменниками (таблиця відмінювання) в однині та множині. Граматичне питання до прикметника у сполученні з іменником.

Зіставлення закінчень прикметників з основою на твердий та м’який приголосний в однині і множині.

Побудова сполучень слів і речень з прикметниками в різних відмінкових формах, введення їх у текст.

Визначення відмінків прикметників за відмінками іменників.

Побудова речень з однорідними членами, вираженими прикметниками, складних речень за зразком, за схемами з поданими сполучниками, введення їх у тексти.

Вимова і написання найуживаніших прикметників на -ський, -цький, -зький.

Вживання ь перед закінченнями прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини.
Вимова і написання закінчень (-ій) у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини.
Вживання відмінкових форм прикметників у множині. Закінчення у називному відмінку множини (вимова та правопис).


Учень:

  • розпізнає прикметник у тексті;

- визначає роль прикметників у мовленні;
- добирає до слів прикметники-синоніми, прикметники-антоніми

- вживає в мовленні прикметники в прямому і переносному значеннях у художніх і науково-популярних текстах

- з допомогою вчителя змінює прикметники за родами та числами;

- розрізнює рід і число прикметників у сполученні з іменниками (з допомогою);

- відмінює прикметники у сполученні з іменниками (таблиця відмінювання) в однині та множині;
зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи

- з допомогою вчителя ставить питання до прикметника у сполученні з іменником;

- усвідомлює відмінність закінчень прикметників з основою на твердий та м’який приголосний в однині і множині та правильно їх записує;

- з допомогою вчителя (на основі встановлення зв’язку слів у реченні) визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;


- складає речення з однорідними членами, вираженими прикметниками, складних речень за зразком, за схемами з поданими сполучниками, введення їх у тексти (при потребі з допомогою вчителя);


- знає правила вимови і написання: прикметників на -ський, -цький, -зький

букви ь перед закінченнями прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини (синьої, давнього, братньою, літньому, у могутньому);


закінчень (-ій) у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини (зимовій, холодній, хорошій)
- правильно правильно вимовляє і записує прикметники у називному відмінку множини;

(хороші, далекі).




Розширення знань про іменник.

Збагачення словникового запасу прикметниками-синонімами, прикметниками-антонімами.

Формування образного мислення.

Правильне вживання та написання прикметників з вивченими орфограмами.

Засвоєння правопису прикметників.

Використання засвоєних правил під час виконання завдань.

Уживання прикметників у власному мовленні.

Розвиток умінь складати речення, ускладнені однорідними членами.

Розвиток уміння давати логічні, повні відповіді на запитання учителя

Удосконалення і правописних умінь.




2.6




Числівник

Загальне уявлення про числівник як частину мови.

Вимова і правопис найуживаніших числівників (11, 14, 16, 50, 60, 70, 80, 1000).

Питання до кількісних і порядкóвих числівників.

Словесні формули на означення показників часу протягом доби.



Учень:

- має уявлення про числівник як частину мови;

- з допомогою вчителя розпізнає серед слів числівники, ставить до них питання скільки? який? котрúй? котрá? котрé? котрі́?

- правильно вимовляє і пише найуживаніші числівники;

- ставить питання до кількісних і порядкóвих числівників;

- дотримується правильного вживання форми (за зразком у підручнику, поданим учителем) на означення часу протягом доби

- складає словосполучення з числівниками за зразком, таблицею (самостійно або з допомогою).




Розвиток уявлень про граматичні категорії слів.

Усвідомлення загального значення, морфологічних ознак, синтаксичну роль числівника.

Формування пізнавальних умінь.

Розвиток умінь знаходити числівники в тексті.

Формування знань правильної вимови та написання числівників.

Використання числівників для позначення дат, часу (годин) у власному мовленні та під час виконання завдань.

Утримання в пам’яті нової навчальної інформації.


2.7




Займенник

Поняття про займенник як частину мови. Спостереження за роллю різних займенників у тексті.

Особові займенники. Займенники 1-3-ої особи однини і множини. Їх значення, синтаксична роль.

Відмінювання особових займенників.


Вживання займенників з прийменниками.

Побудова сполучень слів і речень із займенниками в різних формах. Вправи на використання займенників для зв’язку речень у текстах. Удосконалення текстів, шляхом використання займенників замість лексичних повторів.




Учень:

- усвідомлює значення, морфологічні ознаки і синтаксичну роль займенника;
- з допомогою вчителя розпізнає серед слів займенники
, які вказують на предмети, їх ознаки, кількість, але не називають їх

- ставить питання до займенників (при потребі з допомогою)

- має уявлення про особові займенники, упізнає їх на слух і в текстах, пояснює їх лексичне значення, роль у реченні


- з допомогою вчителя відмінює особові займенники за зразком
- дотримується правила вживання займенників з прийменниками

- самостійно або з допомогою вчителя будує словосполучення і речення з особовими займенниками

- використовує займенники для зв’язку речень у тексті.


Має уявлення про займенник як частину мови.

Вміння розпізнавати займенники в тексті.

Правильне вживання та написання займенників.

Розвиток словесно-логічної пам’яті.

Вивчення орфографічних правил.

Збагачення словникового запасу займенниками.

Формування мовленнєвих умінь та правописних навичок.

Оволодіння елементарним самоконтролем під час виконання навчальних завдань.




2.8




Дієслово

Повторення вивченого про дієслово (питання, значення, роль у реченні, зв’язок з іменниками).

Узагальнення і розширення уявлень про лексичне значення дієслів. Спостереження за дієсловами різних семантичних груп.

Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми, багатозначні дієслова. Вживання дієслів у прямому і переносному значеннях.


Побудова сполучень слів зі спільнокореневими та синонімічними дієсловами різних семантичних груп, введення їх у речення, текст.

Побудова речень з однорідними членами-присудками.


Спостереження за роллю дієслів у текстах розповідного та описового характеру. Розвиток умінь вибирати з ряду дієслів те дієслово, яке найбільш відповідає мовній ситуації, уникати одноманітності у використанні дієслів в усних і письмових навчальних висловлюваннях різних типів.

Неозначена форма дієслова (початкова форма).

Спостереження за вживанням дієслів неозначеної форми у приказках і прислів’ях, порадах, інструкціях.

Побудова порад, інструкцій.
Часи дієслова. Змінювання дієслів за часами і числами.

Змінювання дієслів за особами і числами у теперішньому і в майбутньому часі. Побудова речень з дієсловами різних особових форм теперішнього і майбутнього часу.

І і ІІ дієвідміни дієслова. Особові закінчення дієслів І і ІІ дієвідмін (без уживання терміна).
Дієслова минулого часу.

Змінювання дієслів у минулому часі за родами (в однині) і числами.

Дієслова на -ся (літературна вимова і правопис). Спостереження за значенням дієслів на -ся у тексті. Утворення (за зразком) різних форм дієслів на -ся і вживання їх у реченнях, мовленні.



Учень:

- визначає в реченні дієслово, ставлячи запитання;

- усвідомлює лексичне значення дієслів;

- добирає до поданого дієслова синоніми та антоніми

- вживає дієслова у пряме і переносне значення в усному та писемному мовленні;

- самостійно чи з допомогою вчителя утворює сполучення слів зі спільнокореневими та синонімічними дієсловами різних семантичних груп.

- самостійно або з допомогою вчителя складає речення з однорідними присудками, вираженими дієсловами
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу

- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації

- намагається уникати одноманітності у використанні дієслів в усних і письмових виловлюваннях

- має уявлення про неозначену форму дієслова

- з допомогою вчителя добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах

- з допомогою вчителя використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;

- має уявлення про часи дієслова;

- з допомогою вчителя визначає час дієслова у реченнях, тексті

- з допомогою змінює дієслова за особами і числами в теперішньому і майбутньому часі за зразком (таблицею)

- будує речення з дієсловами різних особових форм теперішнього і майбутнього часу (з допомогою);

завдання;

- з допомогою вчителя визначає дієслова, які належать до І і ІІ дієвідміни з опорою на закінчення в 3-ій особі множини

- має уявлення про дієслова минулого часу;

- з допомогою вчителя змінює дієслова у минулому часі за родами і числами.

- ставить дієслова минулого часу в потрібну родову форму за питанням ( що робив? (-ла, -ло), що зробив? (-ла, -ло)

- дотримується правильної вимови і правопису дієслів на -ся



- утворює (за зразком) різні форми дієслів на –ся, значення дієслів на –ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.


Формування граматичних понять.

Розширення знань про лексичне значення дієслів.

Розвиток словесно-логічного мислення.
Спостереження за дієсловами різних семантичних груп.
Формування образного мислення, поповнення словникового запасу.

Розвиток умінь будувати речення речення з дієсловами.

Формування уявлень про неозначену форму дієслова.

Формування загальних знань про часи дієслова.


Розвиток умінь змінювання дієслів за часами і числами.

Розвиток правописних умінь.

Формування усного словесного мовлення.

Формування умінь удосконалювати тексти замінивши дієслова.


Вихованя елементарного самоконтролюпід час виконання завдань.

Розвиток уміння давати логічні, повні відповіді на запитання учителя.


Формування умінь складання усних чи письмових висловлювань використовуючи виражальні можливості дієслова.
Розвиток правописних умінь.


2.9




Прислівник

Поняття про прислівник як частину мови (значення, питання, роль у реченні, зв’язок з дієсловами). Незмінюваність – основна граматична ознака прислівників.

Прислівники, близькі і протилежні за значенням. Поширення речень (тексту) прислівниками. Побудова речень з однорідними членами, вираженими прислівниками.

Спостереження за роллю прислівників у тексті. Вибір з поданих прислівників тих, які найбільше відповідають меті та типу висловлювання.


1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка